Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

QNH - атмосферний тиск на аеродромі, приведений до середнього рівня моря для стандартної атмосфери.

Для розрахунку QNH треба мати такі вихідні дані:

1) значення висоти аеродрому над рівнем моря At (метри);

2) атмосферний тиск Р (гПа) на рівні аеродрому.

Розрахунок виконується таким чином:

1. З таблиці стандартної атмосфери береться значення висоти, яка відповідає атмосферному тиску Р у даний момент на рівні аеродрому, тобто стандартна барометрична висота As.

2. Розраховується алгебраїчна різниця висот Н між стандартною барометричною висотою As та висотою аеродрому над рівнем моря At:

Н = As - At

3. З таблиці стандартної атмосфери береться значення тиску в цілих гектопаскалях QNH, що відповідає різниці Н.

Приклад (аеродром Східний):

1) висота аеродрому Східний At = 357 метрів;

2) атмосферний тиск на рівні аеродрому Р = 975,2 гПа.

Розрахунок QNH:

1. Тиску в 975,2 гПа за таблицею стандартної атмосфери відповідає значення стандартної барометричної висоти As = 323 метри;

2. Алгебраїчна різниця Н = As - At = 323 - 357 = –34 метри;

3. Різниці Н = –34 метри відповідає тиск 1017 гПа, тобто QNH = 1017 гПа.

Таблиця стандартної атмосфери

__________

Примітка.

Зірочкою (*) позначений тиск стандартної атмосфери за таблицею IКAO, без зірочки - тиск, який був проінтерполірований.

Під час метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) за маршрутами повітряних суден на малих та гранично малих висотах та для зональних прогнозів GAMET для низьких рівнів по району польотної інформації (РПІ) розраховується на період таких польотів (перельотів) за маршрутом та на період дії прогнозу GAMET мінімальний тиск QNH (QNH min) з метою забезпечення запасу висоти над поверхнею землі та перешкодами на весь період польотів (прогнозу).

Методика розрахунку очікуваних значень атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря за стандартною атмосферою, полягає в такому:

1) прогноз мінімального значення QNH по польоту (перельоту) за маршрутом на малих та гранично малих висотах або по РПІ для прогнозу GAMET виконується за фактичним значенням тиску QFF на аеродромі, приведеного до середнього рівня моря з урахуванням тенденції його зміни та розрахунку співвідношень між QNH та QFF залежно від значень тиску QFF, температури повітря і часу доби;

2) знаючи різницю Dр між QNH і QFF та прогнозуючи за кільцевими картами погоди з урахуванням баричної тенденції мінімальні значення QFF, є можливість з достатньою точністю розрахувати прогноз мінімального значення QNH.

Перевага цієї методики полягає в тому, що дані про тиск QFF на кільцевих картах погоди можуть надходити до інженера-метеоролога (синоптика) кожні 3 години, а також у його розпорядженні є прогностичні карти погоди для приземного тиску на необхідний строк.

Для розрахунку співвідношень між QNH та QFF були проведені порівняння QNH і QFF залежно від температури повітря, часу спостережень та значень тиску QFF: близьких до тиску на середньому рівні моря, який прийнятий для стандартної атмосфери і дорівнює 1013,2 гПа, менших або більших за нього.

Результати засвідчили, що різниця Dр між значеннями QNH та QFF з практичної точки зору не залежить від часу доби, а також суттєво не залежить від значень тиску QFF. Закономірною є лише залежність величин Dр від температури повітря.

Значення Dр (при цьому до уваги береться знак Dр) розраховані для змін температури на кожні 5 -°С відносно до температури +15 -°С (температура на середньому рівні моря, прийнята для стандартної атмосфери).

Порядок розрахунку мінімального значення тиску QNH min:

1. На кільцевих картах визначається мінімальне значення QFF (QFF min) за маршрутом запланованого польоту (перельоту) або по РПІ для прогнозу GAMET.

2. Виконується прогнозування QFF min та мінімальної температури повітря (Т min) на період польоту (перельоту) за маршрутом або дії прогнозу GAMET (при цьому враховується еволюція баричного поля та поля розподілу температури повітря біля землі).

3. За таблицею по очікуваній температурі визначається значення Dр.

4. Розраховується QNH min за формулою QNH min = QFF min + Dр.

5. У випадках, якщо інженер-метеоролог (синоптик) визначає помилку в розрахунках значень тиску QFF min та (або) температури повітря більше ніж на 1 гПа та (або) 5 -°С відповідно, виконується перерахунок Dр та відповідного значення тиску QNH min.

6. Уточнений прогноз QNH min доводиться до екіпажів ПС у встановленому порядку та посадових осіб органу УПР (ОПР) для передачі його за потреби екіпажам ПС за запитом.

Приклад 1:

1) за прогнозом на період польоту за маршрутом з 12 до 14 UTC тиск QFF min буде становити 1014 гПа, a температура повітря Т min буде дорівнювати +24 -°С;

2) використовуючи таблицю, знаходимо, що Dр = 1 гПа;

3) прогноз тиску QNH min: QNH min = 1014 + 1 = 1015 гПа.

Приклад 2:

1) за прогнозом на період з 06 до 12 UTC тиск QFF min буде становити 1009,5 гПа, a температура повітря Т min буде дорівнювати -13 -°С;

2) використовуючи таблицю, знаходимо, що Dр = -2,5 гПа;

3) прогноз тиску QNH min: QNH min = 1009,5 - 2,5 = 1007 гПа.

1. Вказуються дата, вид і період дії прогнозу погоди.

2. Хмарність прогнозується із зазначенням кількості, форми і висоти нижньої і верхньої межі, закриття хмарами гір, сопок, перевалів і штучних перешкод.

Кількість хмарності вказується окремо для загальної кількості хмарності і кількість хмарності нижнього ярусу у будь-якій градації з інтервалом 2-3 бали.

Під час деталізації кількості хмарності застосовуються терміни "збільшення (зменшення) хмарності до ... балів", "із проясненнями".

Форма хмар нижнього ярусу вказується повними українськими найменуваннями.

У прогнозах погоди вказуються основні форми хмар, але не більше двох. Якщо очікуються хмари кількох ярусів, застосовується термін "хмарність багатошарова", але із зазначенням форми та кількості хмарності нижнього ярусу. Для характеристики хмар середнього і верхнього ярусів застосовуються терміни "середнього ярусу" або "середня", "верхнього ярусу" або "верхня". Якщо за прогнозом очікується потужно-купчаста та купчасто-дощова хмарність, вона вказується в прогнозах завжди.

Висота нижньої та верхньої межі хмар всіх ярусів вказується щодо земної поверхні в градаціях: менше 50 м, 50-100 м, 100-150 м, 150-200 м, 200-300 м, 250-350 м, 300-500 м, 400-600 м, 500-800 м, 600-1000 м, 1000-1500 м, 1500-2000 м, 2-3 км, 3-4 км і далі через 1 км.

Для визначення нижньої та верхньої межі хмар середнього і верхнього ярусів застосовуються терміни "хмарність середня (верхня) у прошарку ... км" (наприклад: "2-4 км, 3-6 км").

При деталізації висоти нижньої межі хмар вживаються терміни "при опадах ... м", "зі зниженням з ... годин до ... м", "із підвищенням з ... годин до ... м".

Висота верхньої межі потужно-купчастих та купчасто-дощових хмар вказується у км з інтервалом у 1 км.

Закриття хмарами (туманами) гір, сопок, перевалів та штучних перешкод у прогнозах погоди при польотах ПС в районах (зонах) вказується в смузі завширшки не менше 20 км від маршрутів, а в прогнозах по району аеродрому - у межах, установлених інструкцією з виконання польотів на аеродромі. При цьому використовуються терміни "закриті" і "частково закриті".

3. Під час прогнозування атмосферних явищ вказується вид явища (опади, туман, серпанок, дим, імла, хуртовина, поземок, пилова (піщана) буря, гроза (грозове положення), шквал, ураган, смерч, бовтанка, ожеледь, обмерзання, електризація, струминна течія).

Опади прогнозуються за видами: дощ, сніг, зливовий дощ (сніг), снігові заряди, мряка, град тощо.

У прогнозах погоди вказується фазовий стан опадів, час початку або тривалість, а за потреби для деталізації їх інтенсивності прогнозується кількісна характеристика опадів (у міліметрах за 12 годин) або візуальна характеристика.

Для характеристики фазового стану опадів застосовуються терміни: "дощ", "сніг", "опади", "дощ із снігом", "сніг з дощем" (останні три терміни застосовуються залежно від синоптичної ситуації при температурі повітря від +5 до -5 -°С).

Якщо одночасно прогнозується два види опадів, для деталізації прогнозу замість терміна "опади" застосовується один з таких термінів:

"сніг з дощем" - сніг та дощ одночасно, але переважно сніг;

"мокрий сніг" - сніг та дощ одночасно, але переважно сніг;

"дощ із снігом" - дощ та сніг одночасно, але переважно дощ;

"сніг та дощ" - сніг та дощ чергуються, але переважає сніг;

"дощ та сніг" - дощ та сніг чергуються, але переважає дощ;

"сніг із переходом у дощ" - спочатку очікується сніг, а потім дощ;

"дощ із переходом у сніг" - спочатку очікується дощ, а потім сніг.

Термін "переважно без опадів" (у холодний період року "без істотних опадів") вживається в прогнозах на строк понад 2 доби.

Під час прогнозування кількісної характеристики інтенсивності опадів (у мм за 12 годин) застосовуються такі терміни:

"без опадів", "переважно без опадів" - для дощу менше 0,3 мм, для снігу менше 0,2 мм;

"без істотних опадів" - для дощу 0,0-0,6 мм, для снігу 0,0-0,5 мм;

"слабкий" або "невеликий" - для дощу 0,6-3 мм, для снігу 0,5-2 мм;

"помірний" або без зазначення характеристики - для дощу 4-14 мм, для снігу 3-6 мм;

"сильний" - для дощу 15-49 мм, для снігу 7-19 мм;

"дуже сильний" - для дощу більше 50 мм, для снігу більше 20 мм.

Інші явища вказуються в прогнозі як очікуваний факт без зазначення інтенсивності.

Під час прогнозування візуальної характеристики інтенсивності опадів застосовуються такі терміни:

"слабкий(а)" - у разі погіршення горизонтальної видимості в опадах до значень більше 2000 м;

"помірний(а)" - у разі погіршення горизонтальної видимості до значень від 1000 до 2000 м;

"сильний(а)" - у разі погіршення горизонтальної видимості до значень менше 1000 м (якщо такі опади очікуються разом із туманом, то застосовується термін "помірний(а)", а не "сильний(а)").

Під час прогнозування туману застосовуються терміни "туман", "туман у низинах", "поземний туман", "надводний туман", "туман на схилах", "туман хвилями" та зазначається очікувана видимість у тумані.

Серпанок, дим та імла прогнозуються без деталізації або за потреби із зазначенням візуальної характеристики інтенсивності: "рясний серпанок (дим, імла)" -при видимості від 1000 до 2000 м; "серпанок (дим, імла)" - при видимості більше 2000 м.

Під час прогнозування грози застосовуються терміни "гроза", "грозовий стан". Термін "грозовий стан" застосовується в тих випадках, коли очікується розвиток купчасто-дощової та потужньо-купчастої хмарності (або вони вже спостерігаються) і умови погоди сприятливі для виникнення гроз, проте вони ще не виникли. Для деталізації грози застосовуються терміни "гроза з дощем", "гроза з градом", "гроза без опадів". Для деталізації очікуваного розвитку грозової діяльності застосовувати уточнення: "гроза внутрішньомасова" або "гроза фронтальна".

Обмерзання, бовтанка (турбулентність) та електризація прогнозуються із зазначенням меж шару, в якому вони очікуються, а за потреби з деталізацією: "у хмарах у шарі … (від висоти …)", "під хмарами", "у хмарах", "в опадах". За наявності даних вказується очікувана інтенсивність цих явищ: слабке(а), помірне(а), сильне(а).

Обмерзання визначається як слабке при інтенсивності обмерзання менше 0,5 мм/хв, помірне - від 0,5 до 1,0 мм/хв, сильне - більше 1,0 мм/хв.

Ожеледь прогнозується незалежно від інтенсивності. За наявності даних для деталізації вказується очікувана інтенсивність (без визначення часу):

слабка - при відкладеннях льоду до 5 мм;

помірна - при відкладеннях льоду від 5 до 20 мм;

сильна - при відкладеннях льоду від 20 до 50 мм;

дуже сильна - при відкладеннях льоду більше 50 мм.

Для деталізації налипання мокрого снігу (складних відкладень) за наявності даних вказується очікувана інтенсивність (за часовий період 12 годин та менше):

слабке - при відкладеннях снігу 1–10 мм;

помірне - при відкладеннях снігу 11–34 мм;

сильне - при відкладеннях снігу 35 мм і більше.

4. Горизонтальна видимість біля поверхні землі вказується у всіх випадках незалежно від того, прогнозуються або не прогнозуються атмосферні явища, що погіршують її.

Горизонтальна видимість прогнозується в градаціях: менше 200 м, 200-400 м, 400-800 м, 600-1000 м, 1000-1500 м, 1500-2000 м, 2-3 км, 3-4 км, 4-6 км, 6-10 км, більше 10 км.

Під час прогнозування атмосферних явищ, що погіршують горизонтальну видимість, у прогнозі погоди вказується очікувана мінімальна горизонтальна видимість при цих явищах.

5. Вітер біля поверхні землі і на висотах прогнозується із зазначенням напрямку (звідки віє) і швидкості.

Напрямок вітру біля поверхні землі вказується в градусах двома значеннями з інтервалом 20-°. Якщо очікується різка зміна напрямку вітру, то застосовується термін: "з переходом на … " (наприклад: "вітер 260-280-° з переходом на 340-360-°").

Швидкість вітру біля поверхні землі вказується двома значеннями з інтервалом 3 м/с - при швидкості до 15 м/с і 5 м/с - при швидкості більше 15 м/с. При швидкості вітру менше 3 м/с застосовується термін "вітер слабкий" або "вітер змінних напрямків, слабкий".

При бризовому характері вітру вживається термін "бризовий".

Якщо очікується зміна швидкості вітру, вказується "... м/с з посиленням (послабленням) до ... м/с" (наприклад: "вітер 240–260-°, 9–12 м/с з посиленням до 15–20 м/с"). Якщо вітер очікується поривчастий, після зазначення його швидкості додаються слова "пориви до ... м/с". Величина поривів вітру вказується одним значенням максимальної швидкості.

Якщо очікується шквал, особливо під час грози, вказується його максимальна швидкість. Для деталізації шквалу застосовуються терміни:

"слабкий" - при максимальній швидкості вітру 14 м/с та менше;

"помірний" - при максимальній швидкості вітру 15–29 м/с;

"сильний" - при максимальній швидкості вітру 30 м/с та вище.

Смерч належить до сильних шквалів надзвичайної інтенсивності.

При швидкості вітру 30 м/с та вище застосовується термін "ураган".

Напрямок вітру на висотах вказується в градусах градаціями з інтервалом 20-°. Швидкість вітру на висотах вказується в кілометрах на годину градаціями з інтервалом 10 км/год - при швидкості до 50 км/год, 20 км/год - при швидкості 50–150 км/год, 50 км/год - при швидкості більше 150 км/год.

6. Температура повітря прогнозується в градусах за шкалою Цельсія градаціями з інтервалом 2 -°С біля поверхні землі по району аеродрому та (або) по районах (зонах) польотів ПС на малих та гранично малих висотах і 5 -°С на висотах. У прогнозі на день вказується максимальне, на ніч - мінімальне значення температури повітря.

По території базування температура повітря біля поверхні землі прогнозується градаціями з інтервалом 5 -°С. Якщо очікуваний розподіл температури по території не вкладається в інтервал 5 -°С, то застосовується додаткова градація температури з терміном "місцями" або одне максимальне (мінімальне) значення температури з прийменником "до …" з різницею від основної градації не менше ніж на 3 -°С (наприклад: "+20–+25 -°С, місцями до +28 -°С" або "+20–+25 -°С, місцями +28–+33 -°С").

Під час очікування прогностичних значень температури повітря біля поверхні землі з різницею в 1 -°С по району аеродрому та (або) по районах (зонах) польотів ПС на малих та гранично малих висотах, із різницею в 2 -°С по території базування від значень, кратних 5 чи 10, температура прогнозується одним значенням, кратним відповідно 5 чи 10, з терміном "близько …" (наприклад: "близько +20 -°С" - якщо очікується температура повітря по району аеродрому +19–+21 -°С, по території базування +18–+22 -°С).

Під час прогнозування аномальної зміни температури повітря біля поверхні землі вказується найбільш високе (низьке) значення температури вранці (вдень, ввечері) із застосуванням терміну "підвищення" ("потепління") чи "зниження" ("похолодання"). Під час прогнозування різкої зміни максимальної чи мінімальної температури або якщо її зміна при аномальній зміні становить 10 -°С та більше, застосовується термін "сильне похолодання (потепління)".

7. У разі потреби прогнозуються:

1) струминні течії із зазначенням висот їх нижньої і верхньої меж у км, висоти їх осей, а також напрямку в градусах (звідки віє вітер) та максимальної швидкості вітру в км/год. Висота осі вказується в км градаціями з інтервалом 1 км;

2) тропопауза із зазначенням висоти в км градаціями з інтервалом 1 км та температури на її нижній межі в градусах Цельсія градаціями з інтервалом 5 -°С. Якщо очікується різка зміна висоти тропопаузи, то в прогнозі дається уточнення: "із підвищенням (зниженням) до ... км на ділянці ... ";

3) позитивне відхилення температури повітря від її стандартних значень вказується тільки в разі відхилення на 10 -°С і більше градаціями з інтервалом 5 -°С із зазначенням висот меж шару, де воно очікується;

4) температура водної поверхні, яка вказується в градусах Цельсія градаціями з інтервалом 2 -°С, та стан водної поверхні (хвилювання) за одним із 10 установлених критеріїв ступеня хвилювання в балах.

1. Стрибки з парашутом вдень дозволяється виконувати при швидкості вітру біля землі не більше 6 м/с, а для спеціалістів парашутно-рятувальної та парашутно-десантної служби (далі - ПР та ПДС), особового складу рятувальної парашутно-десантної групи (далі - РПДГ) та спортсменів-парашутистів - не більш 15 м/с (на круглих куполах - не більше 8 м/с).

2. Стрибки з парашутом вночі, а також вдень на мерзлу землю із крижаним безсніжним покривом дозволяється виконувати при швидкості вітру біля землі не більше 4 м/с, для спеціалістів ПР та ПДС, особового складу РПДГ та спортсменів-парашутистів - не більше 10 м/с.

3. Стрибки з парашутом на воду виконуються при швидкості вітру біля землі не більше 8 м/с, а для спеціалістів ПР та ПДС, особового складу РПДГ та спортсменів-парашутистів - не більше 15 м/с та при хвилюванні водної поверхні не більше 3 балів.

Під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування над водною поверхнею спеціалістам ПР та ПДС та особовому складу РПДГ дозволяється виконання стрибків із парашутом при швидкості вітру біля землі до 20 м/с.

4. Стрибки з парашутом у складних метеорологічних умовах (коли висота нижньої межі хмарності нижче висоти виконання стрибка з парашутом) виконуються при нижній межі хмар не нижче 200 метрів.