Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

Додатково звертається увага на очікувані райони зі складною орнітологічною обстановкою.

19. Під час забезпечення польотів на великих висотах та в стратосфері у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:

1) висота та температура тропопаузи;

2) позитивне відхилення температури від стандартних значень на висотах польотів;

3) висота, напрямок струминної течії та швидкість вітру на її осі;

4) найбільш імовірні зони турбулентності, що викликають бовтанку ПС.

20. Залежно від виконуваних завдань метеорологічна інформація, зазначена в пунктах 15-19 цієї глави, за потреби включається до відповідної польотної метеорологічної документації (бюлетеня погоди).

1. Метеорологічне забезпечення польотів ПС ДА на аеродромах спільного використання здійснюється відповідно до вимог законодавства України щодо порядку використання аеродромів України, організації, виконання і забезпечення польотів ПС на аеродромах спільного використання, Правил виконання польотів державної авіації України та цих Правил з урахуванням вимог Положення з гідрометеорологічного забезпечення Збройних Сил України у мирний час, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 січня 2017 року № 28/39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2017 року за № 206/30074.

2. Питання взаємодії на одному аеродромі (в одному аеропорту) між аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) ДА та ЦА визначаються в інструкції з метеорологічного забезпечення (обслуговування) польотів на аеродромі спільного використання, у якій відображаються такі питання:

1) обсяг та строки взаємного обміну даними про фактичну погоду, спостережень та донесень про метеорологічні умови з бортів ПС, повітряні та радіолокаційні розвідки погоди, зондування атмосфери, а також порядок взаємного обміну іншою метеорологічною інформацію: штормовими оповіщеннями та попередженнями, аеросиноптичними матеріалами і консультаціями щодо характеру розвитку атмосферних процесів, прогнозами тощо;

2) склад, розміщення та використання метеорологічних приладів і обладнання, розподіл відповідальності за їх станом, а також надання взаємної допомоги щодо їх установлення, експлуатації та ремонту;

3) погодження і порядок передачі екіпажам, які знаходяться в повітрі, метеорологічної інформації (висота нижньої межі хмарності, видимість, атмосферний тиск на рівні ЗПС тощо).

Інструкція розробляється спільно начальниками (керівниками) відповідних аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) ДА та ЦА, погоджується начальником метеорологічної служби (посадовою особою) вищого рівня для авіаційної частини і відповідним старшим керівником метеорологічного органу ЦА та затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому (аеропорту). Контроль за виконанням інструкції здійснює старший авіаційний начальник аеродрому (аеропорту).

3. За узгодженням між командиром авіаційної частини ДА та керівником (начальником) аеродромного метеорологічного органу ЦА метеорологічна інформація відповідної форми з метеорологічної станції ЦА використовується під час забезпечення польотів ПС ДА.

4. З метою виключення розбіжностей у відомостях про фактичну погоду метеорологічні спостереження на аеродромах спільного використання проводяться з одного метеорологічного майданчика (пункту спостереження) аеродромного метеорологічного органу, який підпорядковується старшому авіаційному начальнику аеродрому (аеропорту). У разі роздільного розміщення метеорологічних майданчиків ДА та ЦА у випадку розходження у вимірюваннях метеорологічних приладів дані, отримані від метеорологічної станції ЦА, беруться як пріоритетні, про що начальник (інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) терміново доповідає у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

5. Безпосереднє метеорологічне забезпечення польотів (перельотів) ПС на аеродромах спільного використання здійснюється метеорологічними органами (підрозділами) відповідно до належності ПС. За наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства надання метеорологічної інформації здійснюється цим органом у встановленому порядку на підставі документів, які регламентують його діяльність.

1. Метеорологічна інформація надається та передається відповідним посадовим особам та на визначені адреси в найкоротші строки. Аеродроми обладнуються відповідними засобами зв’язку з метою швидкого отримання та передачі метеорологічної інформації.

2. Метеорологічна інформація передається по каналах зв’язку у вигляді кодованих цифрових та текстуальних зведень, телеграм, повідомлень встановленої форми. Метеорологічна інформація повинна бути максимально короткою і такою, що легко інтерпретується.

Під час передачі цієї інформації у текстуальних телеграмах із прогнозами погоди, штормовими оповіщеннями і попередженнями, даними розвідки погоди та метеорологічної обстановки застосовуються загальноприйняті скорочення метеорологічних термінів, прийменників і розділових знаків таким чином, щоб не впливати на зміст переданих даних.

3. Результати метеорологічних, аерологічних, радіолокаційних спостережень записуються у відповідну облікову метеорологічну документацію встановленої форми і після перевірки правильності записаних результатів передаються у відкритому або закодованому вигляді на визначені адреси не пізніше ніж через 5 хвилин після закінчення спостережень та обробки результатів спостережень відповідно до встановленої методики.

4. Метеорологічна інформація передається за допомогою узгоджених засобів зв’язку строком передачі не більше 15 секунд, а доставка надрукованих зведень протягом не більше 5 хвилин.

5. У разі використання напівавтоматизованої системи спостережень передача інформації за командою метеоспостерігача виконується негайно, при цьому передбачається ручне введення даних. Системою вводиться певна метеорологічна інформація в аеродромну інформаційну мережу, якщо така мережа існує.

6. Для передачі метеорологічної інформації у вигляді регулярних та спеціальних аеродромних зведень поза межі аеродрому за наявності використовується AFTN як пріоритетний засіб зв’язку.

7. У разі передачі метеорологічної інформації по мовних каналах використовується стандартна радіотелефонна фразеологія.

8. Для документування метеорологічної інформації по мовних каналах радіозв’язку, переговорів по внутрішньому гучномовному зв’язку та телефонних каналах зв’язку, які ведуться метеорологічним персоналом, забезпечується контрольний звуковий запис засобами документування мовної інформації згідно з Правилами об’єктивного контролю в державній авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 03 грудня 2014 року № 860, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2015 року за № 1622/26399, та цими Правилами.

1. Спостереження за метеорологічними умовами біля поверхні землі (наземні метеорологічні спостереження) проводяться на кожному аеродромі з обладнаного метеорологічного майданчика та в службовому приміщенні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

З місця візуальних спостережень за видимістю і атмосферними явищами (метеорологічний майданчик, службове приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу)) забезпечується достатній огляд ЗПС.

2. Метеорологічний майданчик розташовується на відкритому місці в безпосередній близькості від службового приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (не далі 150 метрів). Метеорологічний майданчик розташовується і обладнується таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність метеорологічних спостережень на аеродромі.

3. Метеорологічні спостереження на аеродромі організовуються начальником метеорологічної служби авіаційної частини з метою отримання первинної інформації для метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) ПС. Крім того, результати метеорологічних спостережень використовуються в синоптичному аналізі, розробці прогнозів погоди, а дані результатів спостережень, які розраховуються за різні часові періоди, використовуються під час складання авіаційно-кліматичних описів тощо.

4. Наземні метеорологічні спостереження на аеродромах проводяться авіаційним метеорологічним персоналом аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

5. Метеорологічні спостереження на аеродромі виконуються візуально та інструментально за допомогою відповідних технічних засобів із складу аеродромного метеорологічного обладнання. Разом із метеорологічними спостереженнями на аеродромі проводяться візуальні орнітологічні спостереження.

6. Під час проведення польотів (перельотів) інженером-метеорологом (синоптиком) додатково проводяться спостереження на КДП (СКП) за видимістю (на категорованих аеродромах при горизонтальній видимості менше 2000 метрів і за видимістю на ЗПС), небезпечними метеорологічними явищами для авіації, напрямком та швидкістю вітру. Крім того, за наявності засобів дистанційного управління відповідних ТЗМ проводяться спостереження за метеорологічними умовами на БПРМ, а також за потреби на ДПРМ та інших місцях аеродрому, де встановлені ТЗМ.

7. На аеродромі, визначеному запасним, під час польотів (перельотів) на основному аеродромі (аеродромі зльоту або посадки) спостереження за метеорологічними умовами проводяться в тому самому обсязі, що і на аеродромі, де проводяться польоти (аеродромі зльоту або посадки).

8. У разі відсутності засобів дистанційного управління ТЗМ інструментальні спостереження на БПРМ (за потреби і на ДПРМ) за висотою нижньої межі хмар (далі - ВНМХ) і візуальні - за горизонтальною видимістю (атмосферними явищами, які її погіршують) проводять обслуги БПРМ і ДПРМ. Підготовку обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень і справність вимірювачів забезпечує начальник аеродромного метеорологічного органу (підрозділу). Допуск обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень за погодою оформлюється наказом старшого авіаційного начальника аеродрому.

9. Дані про обмерзання, електризацію, бовтанку (турбулентність) і зсув вітру отримуються під час повітряних розвідок (дорозвідок) погоди і за результатами доповідей командирів екіпажів ПС, що виконують польоти (перельоти).

10. Під час виконання метеорологічних спостережень із застосуванням автоматичного обладнання, якщо спостереження за деякими метеорологічними елементами не забезпечується цим обладнанням, введення інформації про такі метеорологічні елементи забезпечується ручним способом.

11. Склад ТЗМ та місця їх установки на аеродромі визначаються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 17 листопада 2014 року № 811, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2014 року за № 1571/26348 (далі - Правила визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України), нормами постачання і табелізації технічними засобами та майном метеорологічних підрозділів (органів) САД ДА та цими Правилами.

Технічні засоби для інструментального вимірювання метеорологічних величин дозволяється використовувати як аеродромне метеорологічне обладнання за умови наявності визначення у технічній або експлуатаційній документації підприємства-виробника засобу про його призначення для забезпечення авіації та (або) використання на аеродромах.

Значення похибок вимірювання ТЗМ метеорологічних величин не мають перевищувати значень допустимих похибок, визначених у Правилах визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

12. Розміщення технічних засобів на аеродромі та метеорологічному майданчику відображується на схемі розміщення технічних засобів метеорологічної служби на аеродромі. Схема розміщення технічних засобів на аеродромі підписується начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) та затверджується командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником).

13. Не рідше ніж 1 раз на півріччя внутрішньою комісією авіаційної частини, до складу якої включаються представники від служби безпеки польотів, групи керівництва польотами та аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), перевіряється технічний стан (працездатність) відповідного аеродромного метеорологічного обладнання. За результатами перевірки оформлюється акт оцінки технічного стану, який затверджується командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому).

14. Авіаційний метеорологічний персонал допускається до самостійної експлуатації ТЗМ після проходження теоретичної підготовки та практичного стажування, складання заліків із правил експлуатації ТЗМ та техніки безпеки під час роботи на них. Підготовка авіаційного метеорологічного персоналу щодо вивчення ТЗМ, правил їх експлуатації, заходів безпеки здійснюється відповідно до програм фахової підготовки. Усі роботи на технічних засобах повинні виконуватися в суворій відповідності з вимогами експлуатаційної документації та документів з охорони праці.

15. За організацію технічного обслуговування ТЗМ відповідає начальник аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), а саме технічне обслуговування здійснюється авіаційним метеорологічним персоналом.

16. Відповідальність за збереження та правильну експлуатацію ТЗМ, встановлених на БПРМ та ДПРМ, покладається на відповідних командирів (начальників) об’єктів зв’язку та радіотехнічного забезпечення аеродрому.

17. Метеорологічна інформація щодо результатів метеорологічних спостережень складається та надається відповідним користувачам у вигляді відкритих текстових повідомлень або закодованих зведень і телеграм установленої форми.

18. Установленими формами закодованих зведень для передачі та обміну результатами наземних метеорологічних спостережень на аеродромі вважаються код КН-1 (національний варіант міжнародного коду FM 12-IX SYNOP) та міжнародні авіаційні метеорологічні коди МЕТАR та SPECI.

1. Регулярні метеорологічні спостереження на аеродромах проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).

У випадках, коли на аеродромі виконуються польоти за складних метеорологічних умов, за установленим мінімумом погоди або в умовах нестійких метеорологічних умов та імовірного відхилення від прогнозованих умов погоди, регулярні метеорологічні спостереження проводяться кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години).

Спостереження за погодою кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години) проводяться також у тому випадку, коли аеродром є запасним і на ньому відзначаються метеорологічні умови, відповідні значення яких близькі (не перевищують за ВНМХ значення на 50 метрів та (або) за горизонтальною видимістю - на 500 метрів) або рівні визначеним мінімумам екіпажів, які виконують польоти на основному аеродромі. В інших випадках на запасному аеродромі регулярні метеорологічні спостереження проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).

2. Регулярні спостереження на запасному аеродромі з метою забезпечення польотів на основному аеродромі починаються у строки не менш як за 2 години до початку планових польотів на основному аеродромі і проводяться протягом усього періоду польотів. Таким самим чином проводяться регулярні метеорологічні спостереження, коли метеорологічні спостереження на аеродромі проводяться тільки в період польотів на ньому.

3. Регулярні спостереження за погодою на аеродромах проводяться за:

1) атмосферними явищами;

2) горизонтальною видимістю;

3) видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах);

4) кількістю, формою і висотою хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);

5) напрямком і швидкістю вітру біля землі, у тому числі за його максимальними поривами;

6) температурою і вологістю повітря;

7) атмосферним тиском;

8) закриттям хмарами гір, сопок, щогл та інших високих перешкод.

Для гідроаеродромів та під час виконання польотів з палуби корабля додатково проводяться спостереження за температурою поверхні води та станом водної поверхні (хвилюванням). Критерії стану водної поверхні (хвилювання) визначають згідно з таблицею 1 додатка 5 до цих Правил, а під час обміну гідрометеорологічною інформацією в кодованій формі METAR, SPECI - характеристикою стану водної поверхні (хвилювання), яка застосовується в зведеннях METAR, SPECI згідно з таблицею 2 додатка 5 до цих Правил.

4. У випадках, коли спостереження здійснюються через кожні 30 хвилин, додаткові відліки значень атмосферного тиску, крім щогодинних, проводяться за вказівкою керівника польотів.

5. Метеорологічні спостереження на аеродромах починаються не раніше ніж за 10 хвилин до встановленого (визначеного) строку та закінчуються відліком значення атмосферного тиску точно в строк спостереження.

6. Метеорологічні спостереження виконуються в такій послідовності:

1) за атмосферними явищами;

2) за горизонтальною видимістю;

3) за видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах при горизонтальній видимості менше 2000 метрів);

4) за хмарністю з визначенням кількості, форми і висоти хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);

5) вимірювання температури і вологості повітря;

6) вимірювання швидкості і напряму вітру;

7) вимірювання атмосферного тиску.

Результати спостережень обробляються і кодуються до встановленого строку подачі метеорологічних зведень.

7. Спеціальні метеорологічні спостереження проводяться між строками регулярних метеорологічних спостережень у випадках, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до установлених критеріїв. Спеціальні метеорологічні спостереження доповнюють регулярні метеорологічні спостереження.

8. За синоптичних умов, сприятливих для виникнення туману та інших небезпечних явищ, що погіршують видимість на аеродромі до критичних значень метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються, при швидкості вітру, рівній максимально припустимій (з урахуванням напрямку), а також на вимогу керівника польотів або командира (начальника) авіаційної частини та посадових осіб метеорологічної служби вищого рівня спостереження проводяться кожні 15 хвилин або частіше. У таких випадках метеорологічні спостереження виконуються за окремими визначеними метеорологічними величинами та атмосферними явищами.

9. За вказівкою відповідного начальника метеорологічної служби вищого рівня на аеродромі проводяться спостереження за кількістю опадів, висотою сніжного покриву та інші спеціальні спостереження.

1. Метеорологічні спостереження за атмосферними явищами в метеорологічних підрозділах проводяться візуально, а за деякими з них - за допомогою ТЗМ.

2. Інформація про атмосферні явища для умов на аеродромі вважається репрезентативною в радіусі 5–8 кілометрів від контрольної точки аеродрому (далі - КТА), а для деяких визначених атмосферних явищ - і для району аеродрому (в радіусі 15–20 км від КТА).

3. Аеродромними метеорологічними органами (підрозділами), чергування в яких організовується цілодобово, ведуться метеорологічні спостереження за атмосферними явищами безперервно протягом усієї доби, рештою - безперервно у визначені періоди чергування, при цьому визначаються:

1) час початку (виникнення) атмосферного явища;

2) інтенсивність атмосферного явища і його зміни;

3) віддаленість атмосферного явища від місця спостереження;

4) час припинення (зникнення) атмосферного явища. При цьому необхідно почекати 10 хвилин перед документуванням часу припинення (зникнення) з метою підтвердження того факту, що це явище протягом цього періоду не повториться (виникне) знову.

4. Відомості про такі атмосферні явища, як зливові опади, грозові осередки тощо, які не спостерігаються безпосередньо на аеродромі, але синоптичні умови для їх виникнення в районі аеродрому сприятливі, отримуються з використанням РТЗ аеродрому або МРЛ, а на аеродромах, обладнаних автоматизованою системою метеорологічних спостережень, - ще і детектора блискавок.

5. Для атмосферних явищ, що спостерігаються на аеродромі, визначаються їх тип, характеристики з оцінкою відповідно до їх інтенсивності, а в зведеннях МЕТАR та SPECI - ще і близькість до аеродрому.

6. Тип атмосферних явищ визначається візуально. Атмосферні явища на аеродромі за типами встановлюються як:

1) опади: мряка, дощ, сніг, снігові зерна, льодяна крупа, льодяні голки, град, снігова крупа (невеликий град);

2) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі водяної пари (гідрометеори): туман, серпанок;

3) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі твердих часток (літометеори): пісок, пил (обложна на значному просторі), імла, дим, вулканічний попіл;

4) інші явища: пилові або піщані вихори, шквал, смерч, пилова буря, піщана буря, сніговий поземок, снігова заметіль (хуртовина).

7. Атмосферні явища, спостереження за якими ведеться на аеродромі або районі аеродрому, та їх характеристики з прийнятими скороченнями та критеріями, які використовуються у відповідних випадках, наводяться в таблиці 1 додатка 6 до цих Правил.

8. Інтенсивність визначається тільки для опадів, а також у випадках смерчу, піщаної бурі, пилової бурі - тільки помірної та сильної інтенсивності згідно з характеристикою атмосферних явищ за інтенсивністю або за потреби близькості до аеродрому, наведеною у таблиці 3 додатка 6 до цих Правил. Інтенсивність опадів визначається як візуальна оцінка або кількісна оцінка.

9. Візуальна оцінка інтенсивності опадів у фіксований момент часу визначається за погіршенням горизонтальної видимості, яке обумовили ці опади. Опади за інтенсивністю візуально оцінюються як слабкі - при значеннях горизонтальної видимості більше 2000 метрів, помірні - при значеннях горизонтальної видимості в межах 1000–2000 метрів, сильні - при значеннях горизонтальної видимості менше 1000 метрів. Якщо видимість менше 1000 метрів та одночасно з опадами спостерігається туман, інтенсивність опадів вказується як помірна, а не сильна.

10. Кількісна оцінка інтенсивності опадів визначається за наявності спеціальних приладів та обладнання шляхом визначення товщини шару опадів у міліметрах, що випали за визначений період часу (за годину, 12 годин або добу). Під час проходження атмосферного фронту з опадами або зливового дощу інтенсивність визначається після закінчення опадів як товщина шару в міліметрах без часового періоду.

11. Гроза вважається такою, що спостерігається на аеродромі, якщо час між спалахом блискавки та наступним гуркотом грому менше 24 секунд, тобто в радіусі 8 кілометрів від КТА, незалежно від спостереження блискавок або опадів над аеродромом. Якщо протягом 10-хвилинного періоду, попереднього за строк спостереження, на аеродромі чути грім та спостерігається блискавка, але опадів немає, - у зведеннях вказується тільки показник грози (у зведеннях METAR, SPECI скорочення TS без додаткових позначень).

12. Гроза вважається такою, що минула або відійшла за межі аеродрому, з часу останнього гуркоту грому, а її зникнення підтверджується, якщо починаючи з цього часу не чути гуркоту грому протягом наступних 10 хвилин.

13. Напрямок відносно аеродрому, в якому спостерігається або зміщується гроза, в регулярних або спеціальних зведеннях визначається одним із восьми напрямків сторін світу (у румбах): північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.

1. Спостереження за горизонтальною видимістю на аеродромі проводяться інструментально - за допомогою встановлених уздовж ЗПС відповідних ТЗМ та (або) візуально - за визначеними природними або встановленими штучними (щити-орієнтири) денними орієнтирами видимості та нічними орієнтирами видимості (вогнями), до яких відома відстань з КДП, СКП, метеорологічного майданчика, БПРМ, ДПРМ.

2. Розміщення на аеродромі ТЗМ або щитів-орієнтирів (за відсутності ТЗМ) для вимірювання горизонтальної видимості визначається згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

3. Для візуального визначення горизонтальної видимості на кожному аеродромі для кожного місця, з якого проводиться спостереження (КДП, СКП, метеорологічний майданчик, ДПРМ, БПРМ), аеродромним метеорологічним підрозділом (органом) розробляються схеми орієнтирів видимості окремо для дня та ночі. Орієнтири (вогні) вибираються так, щоб вони забезпечували найбільш повне і точне визначення видимості з КДП у напрямку ЗПС та із СКП уздовж ЗПС та в напрямку БПРМ на відстанях:

1) до 2000 метрів включно - згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України;

2) на відстанях, що відповідають експлуатаційним мінімумам аеродрому за видимістю для зльотів і посадок ПС за типами, зазначеними в інструкції з виконання польотів на аеродромі;

3) на відстанях 3, 4, 6, 10 і більше кілометрів.

Схеми орієнтирів видимості підписуються начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) та затверджуються командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником). За потреби, але не рідше ніж через рік, схеми орієнтирів видимості уточнюються. На схемах як зображення орієнтирів дозволяється використовувати їх цифрові фотографії.

4. Під час візуальних спостережень рівень очей спостерігача розміщується на висоті 1,5–6,0 метрів від поверхні землі. Спостерігачі з числа авіаційного метеорологічного персоналу, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щороку проходити медичну перевірку зору.

5. Для зведень про результати спостережень за видимістю на посадку (зліт) ПС спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність у напрямку уздовж ЗПС та зони зльоту (посадки) ПС.

6. Для зведень про фактичну погоду, а також зведень METAR та SPECI спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність для всього аеродрому, з визначенням в окремих випадках змін видимості в різних напрямках.

7. Під час одночасного проведення інструментальних і візуальних метеорологічних спостережень, а також у разі різних значень горизонтальної видимості в різних напрямках відносно аеродрому в метеорологічні зведення включається менше з отриманих значень горизонтальної видимості.

8. У зведеннях METAR, SPECI результати спостережень за видимістю надаються таким чином:

1) у разі використання даних автоматизованої метеорологічної станції вноситься значення переважаючої видимості. У випадку, якщо видимість у різних напрямках є неоднаковою, а мінімальна видимість відрізняється від переважаючої видимості і її значення становить менше 1500 метрів або менше 50 % від значення переважаючої видимості та менше 5000 метрів, то в зведеннях, крім переважаючої видимості, вносяться також мінімальне значення видимості та її основний напрямок відносно аеродрому із зазначенням одного з восьми румбів. Якщо мінімальна видимість спостерігається в кількох напрямках, то вноситься найбільш важливий для забезпечення зльоту (посадки) ПС напрямок. У випадку, коли видимість змінюється швидко і визначити переважаючу видимість неможливо, вноситься тільки мінімальне значення видимості без зазначення напрямку;

2) у разі використання даних автономних приладів або візуальних спостережень переважаюча видимість не оцінюється. Вноситься мінімальне значення видимості, виміряне вздовж ЗПС, ТЗМ або мінімальне значення, визначене за схемою орієнтирів видимості, без зазначення напрямку спостереження.

9. Під час візуальних спостережень у сутінках горизонтальна видимість на аеродромі оцінюється як за денними орієнтирами, так і за нічними орієнтирами (вогнями), при цьому до зведень заноситься більше з визначених значень видимості в момент спостереження.

10. Інструментальні спостереження за видимістю виконуються до максимального значення видимості шкали приладу вимірювання, що використовується. У разі виходу з ладу вимірювачів видимості та якщо спостерігаються помітні розбіжності в значеннях горизонтальної видимості, виміряних за допомогою приладу та визначених візуально, за її величину приймаються значення, визначені візуально. У такому випадку проводяться заходи для перевірки справності приладу.

У разі переходу від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки в щоденнику погоди відповідальний спостерігач під контролем інженера-метеоролога (синоптика) робить запис про причину переходу із зазначенням часу переходу, а інженер-метеоролог (синоптик) доповідає про це керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС).

11. Оцінка видимості на ЗПС здійснюється на аеродромах, обладнаних системою точного заходу на посадку відповідної категорії, де використовуються світлосигнальні системи посадкових вогнів високої інтенсивності та (або) осьових вогнів високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше. З метою оцінки видимості на ЗПС у разі встановлення приладів вимірювання в декількох місцях ЗПС видимість на ЗПС визначається для кожного місця, де встановлений прилад вимірювання.

Склад та розміщення вимірювачів видимості на таких аеродромах встановлюються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

12. На аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, але інформація є тільки про горизонтальну видимість, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше виконується перерахунок значень горизонтальної видимості в значення видимості на злітно-посадковій смузі (додаток 7) за спеціальною таблицею, що складається для відповідних типів світлосигнальної системи. Перерахунок не виконується у випадках, коли інформація про видимість на ЗПС є в наявності, а також для зльоту ПС або контролю мінімумів під час посадки при значеннях видимості на ЗПС менше 800 метрів.

Інформація про будь-яке обмеження щодо використання світлосигнальної системи вогнів високої інтенсивності надається аеродромному метеорологічному органу (підрозділу) відповідною службою цього аеродрому.

13. Результати оцінки видимості на ЗПС є репрезентативними для:

1) зони посадки ЗПС, яка призначена для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією I;

2) зони посадки і для середини ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією II;

3) зони посадки, середини ЗПС і дальнього кінця ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією III.

Категорії I, II або III визначаються згідно з Правилами організації зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року № 770/ДСК, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2012 року за № 2064/22376.

14. У зведеннях про видимість на ЗПС, якщо спостереження за горизонтальною видимістю ведуться в декількох місцях на ЗПС (у разі інструментальних вимірювань), на початку зведення вказуються значення, репрезентативне для зони посадки, а потім значення для середини ЗПС (при довжині ЗПС більше 2000 метрів) та дальнього кінця ЗПС із зазначенням місць, для яких ці значення є репрезентативними.

15. Нижньою межею оцінки видимості на ЗПС вважається значення 50 метрів, а верхньою - 2000 метрів. У тих випадках, коли значення видимості на ЗПС виходять за межі цих значень, вказується, що дальність видимості на ЗПС менше 50 метрів або більше 2000 метрів.

16. На аеродромах, ЗПС яких не обладнані світлосигнальними системами вогнів високої інтенсивності, а також на аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності, але вони не працюють із технічних причин або якщо їх сила світла становить менше 10000 кандел, видимість на ЗПС не розраховується, не вноситься до зведень про погоду на аеродромі та не відображається на відповідних засобах відображення метеорологічної інформації (дисплеях, табло).

17. Для забезпечення зльотів та посадок вертольотів в умовах різних значень видимості на ЗПС за запитом керівника польотів (чергового по прийому випуску) надається значення видимості у визначеній частині ЗПС, вказаній у запиті, за наявності там приладів вимірювання або визначених в цьому напрямку орієнтирів.

18. Під час проведення повітряної розвідки погоди та польотів, крім горизонтальної видимості біля землі, визначається польотна видимість (горизонтальна, вертикальна, похила, посадкова). Польотна видимість визначається екіпажем-розвідником погоди. За вказівкою керівника польотів польотна видимість під час польотів визначається іншими екіпажами ПС, які перебувають у повітрі або заходять на посадку.

За значення похилої польотної видимості під час заходу на посадку (посадкової видимості) приймається відстань між ПС та порогом ЗПС, яка вимірюється керівником зони посадки за допомогою посадкової радіолокаційної станції в момент надання доповіді про встановлення візуального контакту з ЗПС командиром екіпажу ПС на глісаді зниження.

19. Значення похилої польотної видимості на посадці (посадкової видимості) за даними екіпажів ПС заносяться в щоденник погоди (стартовий журнал) та доповідаються відповідним посадовим особам та членам льотних екіпажів ПС під час виконання польотів на аеродромі.

20. У разі відсутності даних від екіпажів ПС про похилу польотну видимість на посадці за наявності атмосферних явищ, що погіршують горизонтальну видимість біля землі до 2000 метрів та менше, але відсутності низької хмарності та опадів, за значення похилої польотної видимості приймається значення горизонтальної видимості.

За наявності низької хмарності, опадів, диму, туману та відсутності даних про похилу польотну видимість на посадці від екіпажів ПС її значення розраховуються та визначаються за спеціальними графіками, що відображають залежність похилої польотної видимості на посадці від ВНМХ, атмосферних явищ та горизонтальної видимості.

1. Регулярні, своєчасні і достовірні спостереження за хмарністю і її трансформацією сприяють своєчасному виявленню характеристик хмарності, НЯП або атмосферних явищ, які є супутніми для тієї чи іншої форми хмар та впливають на виконання польотів ПС.

2. Під час метеорологічних спостережень за хмарністю на аеродромі проводиться стеження за динамікою розвитку хмар та визначаються:

1) загальна кількість хмар;

2) кількість хмар нижнього ярусу, включаючи хмари вертикального розвитку;

3) форма хмар (з відміткою не більше двох основних форм нижнього ярусу та однієї основної форми середнього або однієї форми верхнього ярусу);

4) ВНМХ нижнього ярусу (до 2000 метрів від землі (води)).

3. Місце для візуального спостереження за хмарами обирається таким чином, щоб задовольняти умови найкращого огляду небосхилу і бути постійним для аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

4. Результати спостережень за хмарністю використовуються для синоптичного аналізу, складання відповідних зведень, прогнозів погоди різної завчасності. Крім цього, вони використовуються в кліматичних таблицях, описах та довідках, необхідних для планування польотів, після відповідних розрахунків.

5. Кількість хмар визначається як сумарна частка небосхилу, яка закрита хмарами від усієї видимої поверхні небосхилу, і оцінюється в балах від 1 до 10 (1 бал - 0,1 частка всього небосхилу, 6 балів - 0,6 небосхилу, 10 балів - весь небосхил закритий хмарами).

6. Під час обміну метеорологічною інформацією (зведення МETAR, SPECI), а також у зведеннях, які формуються автоматичними метеорологічними станціями, використовуються прийняті міжнародні скорочення для кількості хмарності, а сама кількість оцінюється п’ятьма групами в октантах від 1 до 8 (1 октант - 1/8 частка всього небосхилу, 8 октантів - весь небосхил закритий хмарами). Міжнародні скорочення для кількості хмар та їх відповідність значенням у балах наводяться в додатку 8 до цих Правил.

7. У зведеннях METAR, SPECI у випадках, коли спостерігається декілька шарів хмарності або окремих масивів хмар, кількість та висота нижньої межі хмар вказується для не більш ніж двох шарів до висоти 1500 метрів у порядку зростання висоти нижньої межі хмар.

8. Форма хмар визначається візуально з урахуванням прийнятої класифікації. Основні відмінні ознаки під час визначення форми хмар - їх зовнішній вигляд і структура. Назва основних форм хмар дається українською мовою, нарівні з прийнятими латинськими найменуваннями та скороченими позначеннями. Класифікація хмарності за основними формами з наданням прийнятих латинських найменувань та скорочень із значеннями висот нижньої межі хмар, товщини хмарних шарів або висоти верхньої межі хмар у метрах (кілометрах), які характерні для географічних широт України, наведена в додатку 9 до цих Правил.

9. ВНМХ на аеродромі до 2000 метрів вимірюється інструментально за допомогою відповідних приладів згідно з експлуатаційною документацією до них та визначається у значеннях, кратних 10 метрам. Якщо вимірювання висоти хмар за допомогою приладів неможливе (значні розриви в хмарному шарі та хмар у зеніті немає), то за відсутності польотів вона оцінюється візуально з використанням відповідних розрахунків, а під час польотів - за даними екіпажів ПС.

10. Прилади для інструментального вимірювання нижньої межі хмар встановлюються на метеорологічному майданчику (КДП, СКП), у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку) та за потреби - у районі ДПРМ. Склад та розміщення приладів для вимірювання висоти нижньої межі хмар визначаються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

У разі виходу з ладу приладу для інструментального вимірювання ВНМХ за відсутності резервних приладів (виходу з ладу) використання аеродрому обмежується шляхом підвищення відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому. Якщо інструментальні вимірювання ВНМХ на аеродромі неможливі внаслідок відсутності робочих приладів, значення експлуатаційних мінімумів аеродрому підвищуються до умов правил візуальних польотів (простих метеорологічних умов) до часу відновлення роботи приладу, про що сповіщаються користувачі аеродрому.

11. У випадках, коли нижня межа хмар розмита, розірвана або швидко змінюється, у зведеннях визначається мінімальне значення ВНМХ.

12. Під час туману або сильних опадів, коли стан неба визначити неможливо, замість висоти хмар визначається вертикальна видимість. Вертикальна видимість визначається інструментально за допомогою приладів: вимірювачів висоти хмар або в разі можливості за даними екіпажів ПС. У таких випадках її значення ототожнюється з ВНМХ, а в щоденнику погоди (стартовому журналі) ставиться "верт.". Вертикальна видимість вказується до висоти 600 метрів у значеннях, кратних 10 метрам.

13. На аеродромах, ЗПС яких обладнана системою точного або неточного заходу на посадку, ВНМХ при значеннях нижче 200 метрів вимірюється інструментально за допомогою приладів, установлених у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку). Якщо ВНМХ мають значення 200 метрів та вище, інструментальні вимірювання за допомогою приладів, установлених на метеомайданчику (КДП (СКП)), беруться як пріоритетні.

За потреби під час польотів (перельотів) для вимірювання ВНМХ дозволяється використовувати рухомі метеорологічні станції або мобільні метеорологічні комплекси, у складі яких є прилади для інструментального вимірювання ВНМХ.

14. На аеродромах, ЗПС яких обладнані системою точного заходу на посадку за категорією І або ІІ, інструментальні вимірювання виконуються у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку) за допомогою датчиків, що входять до складу автоматизованої метеорологічної вимірювальної системи.

15. Якщо спостереження за висотою хмар проводяться на БПРМ, розташованому нижче (вище) порогу ЗПС більш ніж на 10 метрів, то у виміри значень висоти хмар (вертикальної видимості) вноситься поправка згідно з різницею висот між БПРМ та порогом ЗПС.

16. У разі перевищення місця розташування вимірювача ВНМХ на КДП (СКП) більш ніж на 10 метрів відносно рівня ЗПС у виміри значень ВНМХ (вертикальної видимості) вноситься поправка на різницю висот установки вимірювача та рівня порогу ЗПС робочого курсу посадки.

17. Якщо на аеродромі в значеннях ВНМХ, яка виміряна за допомогою приладів, є значні розбіжності з даними про ВНМХ, отриманими від екіпажів ПС, встановлюється причина таких розбіжностей та за відсутності сумнівів у правильності інструментальних вимірювань за основу під час складання зведень приймаються дані інструментальних вимірювань ВНМХ.

1. Під час проведення спостережень за вітром визначається середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіану (дійсний вітер), його середня швидкість, а також значні зміни напрямку та швидкості вітру (пориви). Репрезентативність спостережень за вітром на аеродромі забезпечується для зон посадки та зльоту ПС.

2. Спостереження за приземним вітром проводяться інструментально за допомогою спеціальних приладів, датчики яких встановлюються на висоті 10 ± 1 метрів над рівнем землі, а також додатково: візуально з використанням спеціальних флюгерів, вітрових конусів і інструментально з використанням ручних анемометрів та портативних (ручних) метеорологічних станцій.

3. Репрезентативність спостережень за приземним вітром забезпечується шляхом використання датчиків, що розташовуються на аеродромі згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України. На аеродромах, де через місцеві топографічні особливості або переважаючі погодні умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру.

4. Напрямок вітру - це напрямок, звідки віє вітер. Він визначається в кутових градусах 0–360-°, кратних 10-°. В окремих випадках напрямок вітру вказується за восьмирумбовою шкалою за напрямками сторін світу відносно аеродрому: північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.

5. Швидкість вітру визначається на аеродромі в метрах на секунду у значеннях, кратних 1 м/с. Під час обміну метеорологічною інформацією в метеорологічних зведеннях МETAR та SPECI швидкість вітру, крім того, може вказуватися в кілометрах на годину та вузлах. Швидкість вітру, яка дорівнює одному вузлу, відповідає одній морській милі (1852 метри) за годину.

6. Період усереднення для спостережень за вітром становить:

1) 2 хвилини - для результатів регулярних та спеціальних спостережень на аеродромі та для даних, які надаються на запит керівника польотів (чергового по прийому випуску) або на метеорологічні табло, дисплеї або планшети та (або) виводяться на дисплеї (шкали) від автономних метеорологічних приладів, установлених на робочому місці керівника польотів;

2) 10 хвилин - для зведень METAR та SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилиний період має місце помітна нестабільність напрямку та (або) швидкості вітру, під час визначення середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в такому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.

Помітна нестабільність має місце в разі, якщо протягом принаймні 2 хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30° та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни або після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше.

7. Результати регулярних і спеціальних спостережень за приземним вітром відмічаються:

1) для значень вітру, визначених на КДП (СКП). Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, також зазначаються місця проведення спостережень, для яких ці величини є репрезентативними;

2) якщо на аеродромі використовуються кілька ЗПС (ЗПМ) і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС (ЗПМ), то вказуються наявні значення вітру для кожної ЗПС (ЗПМ), до яких належать ці значення;

3) якщо визначаються відхилення від середнього напрямку вітру і загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох значень, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру;

4) якщо визначаються відхилення від середньої швидкості вітру і максимальна швидкість вітру (пориви) більша за середню швидкість на 5 м/с або більше, то зазначаються середня та максимальна (пориви) величини швидкості вітру.

8. У зведеннях погоди МЕТAR та SPECI в групі приземного вітру зазначаються:

1) одиниці виміру - м/с, а під час обміну метеорологічною інформацією, крім того, км/год або вузли;

2) відхилення від середнього напрямку вітру за останні 10 хвилин, якщо загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох крайніх величин, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить менше 2 м/с, напрямок вітру повідомляється, як змінний без зазначення середнього напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 180-° і більше (наприклад, при проходженні купчасто-дощової хмарності над аеродромом), напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;

3) відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) за останні 10 хвилин зазначаються у випадках, коли максимальна швидкість вітру більша за середню швидкість на 5 м/с або більше;

4) у випадках, коли швидкість вітру становить менше 1 м/с, вона вноситься як "штиль";

5) у випадках, коли в 10-хвилинний період усереднення має місце помітна нестабільність за напрямком та/або швидкістю вітру, зазначаються лише ті відхилення від середнього напрямку та/або швидкості вітру, які спостерігалися після такого періоду нестабільності.

1. Вимірювання температури і вологості повітря на аеродромах і в польових умовах проводиться за допомогою ТЗМ. Репрезентативність спостережень за температурою і вологістю повітря забезпечується для всього аеродрому.

2. Температура вимірюється в градусах до десятої долі -°С, а для вологості повітря розраховуються її характеристики із записом у журнал спостережень.

3. У зведеннях погоди дані про температуру повітря та температуру точки роси повідомляються у величинах, кратних цілим градусам. Будь-яка величина, що спостерігається, округляється до найближчого цілого числа, при цьому, якщо значення містить 0,5 -°С, воно округляється в бік підвищення температури до найближчого цілого числа.

1. Атмосферний тиск на аеродромі вимірюється інструментально з використанням відповідних приладів (барометрів) у гектопаскалях (гПа) або міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.).

2. Аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) обчислюються з урахуванням всіх поправок значення атмосферного тиску на рівні порога ЗПС аеродрому (далі - QFE) до десятої долі гПа або мм рт. ст. та атмосферний тиск на рівні порога ЗПС, який приведений до середнього рівня моря для стандартної атмосфери (далі - QNH) до цілих одиниць гПа або мм рт. ст. Розрахунок атмосферного тиску QNH, приведеного до середнього рівня моря для стандартної атмосфери, наводиться в додатку 10 до цих Правил.