Про затвердження Правил охорони праці у вовняному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці у вовняному виробництві (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ набирає чинності з 01.02.2009.

3. З набранням чинності наказом уважати таким, що не застосовується на території України, НПАОП 17.12-7.10-80 "ОСТ 17-840-80 Процессы производственные предприятий шерстяной промышленности. Требования безопасности".

4. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спец роботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності та на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються виробництвом вовняної пряжі, вовняних тканин, виробів з текстилю, килимових виробів та інших вовняних виробів.

Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах вовняного виробництва.

2. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників вовняного виробництва повинні проводитись відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

4. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

5. Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

6. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням специфіки виробництва роботодавець повинен створювати на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

7. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень

1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.

2. Територія підприємства повинна бути огороджена, упорядкована й триматися у належному санітарно-гігієнічному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

3. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу вовняного виробництва.

4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

5. Перед в'їздом на територію підприємства розміщується інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.

6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки і пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищувати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, огороджуються або закриваються міцними кришками, а в темну пору доби - освітлюються. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше 12 х 12 м.

8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).

9. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, у межах зон усередині приміщень та зовні, відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

10. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і огороджуються.

11. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель (цехів, дільниць тощо) повинні відповідати вимогам СНиП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280 (СНиП 2.11.01-85), ГОСТ 12.1.005-88, вимогам пожежної безпеки та цих Правил.

12. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати двічі на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).

13. Виробничі будівлі та споруди обладнуються технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83 та вимог пожежної безпеки.

14. Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння тримають у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі потреби ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004.

15. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно тримати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004.

16. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки, підставки, трапи тощо.

17. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15 град.С і нижче обладнуються тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнуються безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

18. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог чинного законодавства. Для усіх будівель виробничих приміщень, складів (внутрішніх і зовнішніх) і лабораторій визначається категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами пожежної безпеки.

19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87).

20. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мила та чисті сухі рушники або повітряно-теплові сушарки для рук. При необхідності працівникам мають видаватись для очищення рук змивальні, дезінфекційні, пом'якшувальні шкіру засоби.

21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

22. Усі вантажопідіймальні машини експлуатуються відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

24. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів.

26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

2. Освітлення

1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та ДБН "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори, жалюзі тощо.

2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.

4. Для місцевого освітлення застосовуються світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для випадкових доторкань.

5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так й з люмінесцентними лампами повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше 30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 град.

6. Світильники штучного освітлення у цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, установлюються у герметичній арматурі відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та інших чинних нормативно-правових актів залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

9. Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення).

12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства. Освітлення повинно бути виконано відповідно до чинних нормативно-правових актів.

13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

3. Вентиляція і опалення

1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.

2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати від пилу.

3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.

4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

5. Основні цехи прядильного, ткацького та фарбувально-оздоблювального виробництва розміщуються в приміщеннях які обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною), що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.

7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.

9. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.

10. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури на поверхні не більше 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001.

4. Водопостачання і каналізація

1. Виробничі та побутові приміщення обладнуються внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.02 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.

4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води:

для санітарно-гігієнічних потреб;

для виробничо-технічних потреб;

для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.

7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).

8. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

5. Електроустановки й електросилове обладнання

1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, чинних нормативно-правових актів, експлуатаційної документації та цих Правил.

2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.6.096-2002, чинних нормативно-правових актів.

5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.

6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами.

7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.

8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.

9. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства.

10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 N 21, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), та вимог чинного законодавства.

6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники

1. Під час виконання технологічних процесів у вовняному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.

2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів.

1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів

1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-правових актів та вимог цих Правил і розробляють технологічні карти на кожну операцію.

2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування сировини, паковок, напівфабрикатів, готової продукції тощо.

3. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.

4. При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81 та ДСанПіН 3.3.6.096-2002.

5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

6. Контроль за параметрами технологічного процесу здійснюється контрольно-вимірювальними приладами, установленими з урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження.

2. Прядильне виробництво

1. Попередня обробка сировини

1.1. Процеси попередньої обробки сировини (розпушування, тіпання, замаслювання, механічне видалення реп'яхів, змішування) здійснюються в приміщеннях, які обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною), що забезпечують необхідний повітрообмін.

Процеси розробки клаптя, крутих кінців, відходів та відпадків виробництва здійснюються в ізольованих приміщеннях.

1.2. Процеси розпушування, тіпання, замаслювання, змішування здійснюються на обладнанні, яке встановлене в потоковій лінії з механічним завантаженням та вивантаженням сировини.

1.3. Процес замаслювання здійснюється на щипально-замаслюваних машинах або з допомогою замаслюваного пристрою в трубі транспортувального повітропроводу, який з'єднує щипальну машину зі змішувальними камерами.

1.4. Транспортування сировини в процесах її попередньої обробки повинно бути механізоване.

1.5. Розпакування кіп вовни здійснюється у спеціальному запобіжному пристрої інструментом, який унеможливлює травмування рук працівника пакувальною стрічкою при розриві.

1.6. У процесах попередньої обробки сировини передбачається механізоване видалення реп'яхів та відпадків.

2. Карбонізація волокна

2.1. У процесі карбонізації волокна з метою унеможливлення контакту працівника з оброблюваним волокном на обладнанні повинні бути установлені огородження.

2.2. Процес карбонізації волокна здійснюється на обладнанні, яке встановлене в потокову лінію. Завантаження та вивантаження волокна повинні бути механізовані.

Місця завантаження, вивантаження та транспортування волокна повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями, які забезпечують видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття.

2.3. Контроль технологічних параметрів процесів карбонізації волокна здійснюється дистанційно.

2.4. При видаленні використаних розчинів у процесі карбонізації волокна для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.

2.5. Чищення і ремонт карбонізаційного обладнання здійснюється після зливу рідини та попереднього промивання ванни.

3. Фарбування, віджимання, сушіння волокна та пряжі.

Фарбування, гладження стрічки

3.1. У процесах фарбування волокна, пряжі, стрічки для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.

3.2. Процеси фарбування волокна, пряжі, стрічки здійснюються в окремому приміщенні, яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції, а фарбування різними барвниками ізолюються один від одного.

3.3. Завантаження та вивантаження в апарати фарбування та сушіння повинні бути механізовані.

3.4. У процесах фарбування та гладження стрічки заправка її здійснюється механізованим способом.

3.5. Волокно в центрифугу для його віджимання завантажується рівномірно і здійснюється, як і вивантаження, механізованим способом.

3.6. У процесах фарбування та віджимання в центрифугальних апаратах установлення і знімання корзини повинні бути механізовані.

3.7. Приготування фарбувальних розчинів повинно бути централізоване, а подача їх до фарбувального обладнання повинна здійснюватися по трубопроводу.

3.8. Подача пари для підігрівання робочого розчину здійснюється плавно, рівномірно.

3.9. Видалення, зливання використаних розчинів з апаратів та центрифуги здійснюються по трубопроводу, що унеможливлює контакт працівників з розчином, попадання рідини на підлогу приміщення, виділення небезпечних речовин у робочу зону та забруднення об'єктів навколишнього середовища.

3.10. Контроль технологічних параметрів процесів фарбування, сушіння та гладження здійснюється з дистанційного пульта управління.

3.11. Для проведення робіт усередині камери сушильна машина повинна бути зупинена і провітрена з метою доведення температури її робочих органів до величини, що не перевищує 30 град.С.

4. Кардочесання

4.1. Подача сировини на чесальні машини (апарати) повинна бути механізована.

4.2. Для видалення голок та інших металевих частин з оброблюваного матеріалу передбачається магнітне вловлювання.

4.3. Видалення відходів з-під машин, апаратів, збір зворотів та відходів, їх транспортування здійснюються механізованим способом.

4.4. Чищення голчатої та пилчастої гарнітури барабанів та валиків здійснюється пневматично або іншими способами, які забезпечують безпеку праці.

4.5. Знімання, транспортування та встановлення очищувальних робочих валиків чесальних апаратів, переміщення вузлів та деталей машин при експлуатації та ремонті обладнання повинні бути механізовані.

4.6. Точіння гарнітури робочих та знімних валиків здійснюється на точильних машинах, які встановлені в окремому ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від машин.

4.7. Присадка знімних робочих валиків до барабанів чесальних машин (апаратів) здійснюється за допомогою пристосувань, які унеможливлюють травмування рук працівника.

5. Гребнечесання

5.1. Подача сировини і транспортування напівфабрикатів у процесі вирівнювання стрічки та гребнечесання повинні здійснюватися механізованим способом.

5.2. Збір і видалення відходів повинні бути механізовані.

6. Приготування рівниці

Подача сировини та транспортування продукції в процесі приготування рівниці повинні бути механізовані.

7. Прядіння та крутіння пряжі

7.1. Транспортування всіх видів паковок і тари (початки, бобіни, патрони, котушки) здійснюється механізованим способом.

7.2. Знімання напрацьованих початків здійснюється за допомогою автознімачів та інших пристроїв, які дають змогу механізувати знімання.

7.3. У процесах прядіння і крутіння пряжі необхідно передбачити механізоване обдування машин з одночасним збиранням пуху і пилу, а також механізоване очищення пухозбірника.

3. Ткацьке виробництво

1. Підготовка пряжі до ткацтва

1.1. Установлення, знімання, а також транспортування всіх видів паковок, тари в процесах підготовки пряжі до ткацтва повинні бути механізовані.

1.2. Приготування емульсій, шліхти повинно бути централізоване, а подача їх до машин повинна здійснюватися по трубопроводу.

1.3. Перемішування компонентів, що входять до складу емульсій та шліхти, здійснюється механічними змішувачами в баках з кришками, які щільно закриваються.

При організації технологічних процесів у разі відсутності засобів механізації необхідно передбачити технічні та організаційні заходи та засоби, що забезпечують охорону праці та техніку безпеки працівників.

1.4. При обслуговуванні процесів емульсування та шліхтування двома і більше працівниками передбачається двостороння попереджувальна сигналізація.

1.5. Для забезпечення пошуку обірваних ниток у процесі снування необхідно передбачити сигнальне освітлення, яке вказує на місце обірваної нитки.

1.6. Знімання снувальних валиків із снувальної машини проводиться за допомогою спеціального механічного пристрою, який обладнується надійними обмежувальними пристроями, що попереджують випадання валу.

1.7. Транспортування нароблених снувальних валиків у шліхтувальний відділ повинно бути механізоване.

1.8. Обслуговування високорозташованих частин шліхтувальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок.

1.9. Для проведення робіт усередині сушильної камери шліхтувальна машина повинна бути зупинена, а камера провітрена з метою доведення температури робочих органів у ній до величини, що не перевищує 30 град.С.

1.10. Укладання навоїв на пробірні верстати, знімання навоїв та транспортування їх до ткацьких верстатів здійснюються механізованим способом.

2. Ткацтво

2.1. Транспортування ткацьких навоїв, утокової пряжі та сирової тканини, укладання навоїв у гнізда ткацьких верстатів та знімання їх після доробки основи здійснюються за допомогою засобів механізації та інших пристроїв.

2.2. Контроль обриву ниток у процесі ткацтва тканин на безчовникових ткацьких верстатах здійснюється автоматично.

2.3. Очищення шпуль проводиться за допомогою шпулеочищувальних машин у спеціально виділених приміщеннях.

2.4. Розбракування сирових тканин проводиться на бракувальних машинах, які повинні бути обладнані місцевим освітленням та мати рівну і гладку робочу поверхню.

4. Фарбувально-оздоблювальне виробництво

1. Обпалювання тканин

1.1. Процес обпалювання тканин повинен бути виділений в ізольоване приміщення, яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції. Приміщення оснащуються засобами пожежогасіння.

1.2. Обпалювання тканин на обладнанні, яке працює на газу, проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1.3. Обслуговування високорозташованих частин обпалювальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок.

2. Промивка, заварка та мокре декатирування тканин

2.1. У процесах промивки, заварки та мокрого декатирування приготування мийних розчинів повинно бути централізоване, а їх подача повинна здійснюватися по трубопроводу.

2.2. Подача пари для підігрівання робочого розчину здійснюється плавно, рівномірно.

2.3. При обслуговуванні промивних машин заправка тканин у жало валів повинна проводитися за допомогою заправної стрічки або полотна.

2.4. Підтримка регулювальних параметрів процесів промивки, заварки та декатирування вивантаження тканин, знімання і встановлення валів контролюються або проводяться автоматично.

2.5. У процесах промивки, заварки та декатирування вивантаження тканин, знімання і встановлення валів повинні бути механізовані.

2.6. Процес промивки тканин здійснюється на машинах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

3. Валяння тканин

3.1. У процесах валяння сукна та фулерування тканин приготування валяльного розчину повинно бути централізоване, а подача його повинна здійснюватися по трубопроводу.

3.2. Визначення ступеня звалювання тканин у процесі оброблення здійснюється автоматично.

3.3. Заправка тканин у машини в процесах валяння та фулерування повинна проводитися за допомогою заправної стрічки або полотна, а вивантаження оброблених тканин повинно бути механізоване.

3.4. Транспортування тканин до обладнання та від нього повинно бути механізоване.

3.5. Знімання та встановлення валів валяльних машин повинні бути механізовані.

4. Карбонізація тканин

4.1. Карбонізація тканин повинна проводитися в приміщенні, обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією.

4.2. Устаткування, у якому проходить процес карбонізації тканин, повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією та огородженнями, щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та полотном, що обробляється.

4.3. Уведення кислоти у ванни в процесі карбонізації здійснюється по трубопроводу.

4.4. Контроль за концентрацією карбонізаційного розчину та температури в сушильних камерах здійснюється автоматично.

4.5. При видаленні використаних розчинів у процесі карбонізації тканин для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.

4.6. Процес карбонізації проводиться на обладнанні, яке встановлене в потокову лінію. Заправка тканин у карбонізаційний агрегат проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна.

4.7. Якість швів тканини, яка підготовлена до карбонізації, повинна ретельно контролюватися шляхом візуального огляду.

4.8. У процесі карбонізації передбачається зняття статичної електрики з тканин, що обробляються, на виході із сушильної камери.

5. Фарбування, вибілювання, знебарвлення

5.1. Процеси фарбування, вибілювання, знебарвлення проводяться на обладнанні, яке встановлене в потокову лінію. Заправка тканин в обладнання проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна, а вивантаження повинно бути механізоване.

5.2. Приготування розчинів повинно бути централізоване, а їх подача здійснюватися по трубопроводу.

5.3. Уведення концентрованих розчинів кислот, лугів та інших сильнодійних хімікатів у процесах фарбування, вибілювання, знебарвлення здійснюється по трубопроводу.

5.4. Параметри технологічних процесів фарбування, вибілювання, знебарвлення контролюються приладами, а їх робота підтримується автоматично.

5.5. Транспортування тканин до обладнання у процесах фарбування, вибілювання, знебарвлення та від нього повинно бути механізоване.

6. Просочування тканин

6.1. Процес просочування тканини проводиться на машинах, установлених у потокову лінію, які повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією та огородженнями, щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та тканиною, що просочується.

6.2. Приготування апретурних розчинів повинно бути централізоване, а подача їх повинна здійснюватися по трубопроводу.

6.3. Підігрівання розчинів парою повинно здійснюватися плавно, рівномірно.

6.4. Заправка тканини в плюсову для просочування проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна.

6.5. Видалення пролитого апретурного розчину повинно проводитися негайно, слизькість підлоги не допускається.

7. Сушіння та стабілізація тканин

7.1. Заправка тканини в обладнання для сушіння та стабілізації проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна.

7.2. Якість швів тканини, яка підготовлена до сушіння та стабілізації, повинна ретельно контролюватися шляхом візуального огляду.

7.3. Параметри процесів сушіння та стабілізації контролюються з дистанційного пульта управління, а їх робота підтримується автоматично.

7.4. У процесах сушіння та стабілізації передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини, що обробляється.

7.5. Тканина на виході із стабілізаційного обладнання повинна бути охолоджена до 40 град.С.

7.6. Ліквідація обривів тканини та інші роботи всередині термокамер для запобігання перегріву працівників виконуються при зупиненому обладнанні, припиненні подачі пару, газу та охолодження робочих органів обладнання до 30 град.С, що повинно забезпечувати температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів.

7.7. Термообробка на обладнанні, яке працює на газу, проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

7.8. Процеси сушіння та стабілізації повинні проводитися в приміщенні, обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією.

8. Приготування хімічних та фарбувальних розчинів

8.1. Роботи з вогненебезпечними та вибухонебезпечними хімікатами проводяться відповідно до вимог чинного законодавства або з дотриманням вимог пожежної безпеки.

8.2. Приготування хімічних розчинів та барвників повинно проводитися на спеціальних робочих місцях у реакторах, посудинах або баках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, щоб шкідливі пари та гази не попали в повітря робочої зони. Транспортування хімічних розчинів та барвників повинно здійснюватися в герметично закритій тарі.

8.3. Транспортування бочок та залізних барабанів з барвниками, а також завантаження чанів хімічними матеріалами повинні бути механізовані. Розлив, транспортування кислот та рідин, які легко спалахують, у відрах та іншій відкритій тарі не дозволяється.

8.4. Промивання ємностей та реакторів повинно бути механізоване. Тара з-під хімікатів ретельно промивається водою.

9. Виготовлення шаблонів для вибивання тканин способом фотофільмдруку

9.1. Виготовлення шаблонів здійснюється в ізольованому приміщенні, обладнаному системами припливно-витяжної вентиляції. Процес проводиться з дотриманням вимог пожежної безпеки.

9.2. Виробничі процеси із застосуванням лаків, до складу яких входять органічні розчинники (покриття сітки шаблону лаком, видалення лаку з ділянок сита та ін.), виконуються в спеціальних камерах або на робочих столах, обладнаних системою місцевої витяжної вентиляції.

9.3. Доставка розчинників та розріджувачів проводиться на спеціальних візках у виробничій тарі, що унеможливлює розтріскування, розбризкування розчинів, випаровування їх у навколишнє середовище. Використана тара негайно вилучається з робочого приміщення.

9.4. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах або сушильних шафах, обладнаних системою витяжної вентиляції.

9.5. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на експозиційному столі, обладнаному укриттям і місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує захист працівників від ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.

9.6. Ремонт обладнання, апаратури та інші роботи в приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом, що не спричиняє іскри, і лише після ретельного провітрювання приміщення.

10. Гравірування друкованих валів

10.1. Процеси гравірування, хромування, травлення та закалювання друкарських валів повинні бути виділені в ізольовані приміщення.

10.2. Хромування та травлення друкарських валів проводяться у ваннах, обладнаних укриттям та місцевою витяжною вентиляцією для видалення шкідливих парів та газів з-під укриття.

10.3. Шліфування валів проводиться на верстатах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

10.4. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні проводиться на установці, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.

11. Друкування та запарювання тканин, хусткових та килимових виробів

11.1. Процеси нанесення малюнка на тканину за допомогою друкарських машин способом фотофільмдруку, а також вибивання ручними формами виносяться в окремі приміщення, обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною).

11.2. Процеси друкування тканин, хусткових та килимових виробів проводяться з дотриманням вимог пожежної безпеки.

11.3. Переміщення, піднімання роликів з тканиною, установлення роликів на машину, заміна друкарських валів повинні бути механізовані.

11.4. Заправка тканини для друкування та запарювання проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами, що забезпечують безпеку працівників.

11.5. При запарюванні тканини необхідно забезпечити її охолодження на виході до 40 град.С.

11.6. Усі роботи всередині запарної камери для попередження перегрівань працівників виконуються при зупиненому обладнанні та охолодженні робочих органів обладнання до 30 град.С, що повинно забезпечити температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів.

11.7. Зберігання друкарських валів здійснюється на спеціальних пірамідах, а рапортних шестерень - на стелажах, що унеможливлює їх падіння.

11.8. Укладання валів на піраміди та їх знімання повинні бути механізовані.

12. Стрижка тканин та килимових виробів

12.1. У процесі стрижки тканин та килимових виробів необхідно передбачити механізовану подачу їх до стригальних машин.

12.2. На стригальних машинах необхідно передбачити безпечну для працівника заправку тканини в стригальний агрегат.

12.3. Знімання, транспортування, установка стригальних апаратів, точіння стригальних ножів повинні бути механізовані.

12.4. Чищення ножів стригального апарата від волокон і пуху, що зістригаються з тканини, повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристроїв, що унеможливлюють травмування рук працівника. Перевезення ножів для заточування або заміни необхідно здійснювати в спеціальних пристроях.

12.5. Для видалення пилу та пуху стригальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

12.6. У процесі стрижки передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини, що обробляється.

13. Розгладження та декатирування тканин

13.1. У процесах розгладження та декатирування заправка тканин повинна виконуватися за допомогою заправного полотна. Жало валів під час оброблення тканини повинно бути закрито запобіжними пристроями.

13.2. Параметри технологічних процесів розгладження та декатирування тканин контролюються приладами, а їх робота підтримується автоматично.

13.3. У процесах кінцевого оброблення тканин передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини на її виході з обладнання.

13.4. У процесі декатирування передбачається охолодження тканини на виході до 40 град.С.

14. Чищення, розбракування, маркування та упакування готових тканин

14.1. Чищення та розбракування готових тканин проводяться на агрегатно-потокових лініях, що унеможливлюють міжопераційне транспортування тканин.

14.2. Контроль, облік, маркування готових тканин проводяться на машинах або столах, обладнаних системами комбінованого освітлення (загального і місцевого) відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.

14.3. Транспортування готової продукції на склад та її складування повинні бути механізовані.

1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання