1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам.
2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту.
4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під час роботи.
5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.
6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи комісією, яка призначається наказом керівника підприємства. До складу комісії повинні входити керівник підрозділу, де встановлене нове обладнання, головний механік, особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, та особа, відповідальна за охорону праці.
2. Вимоги до організації робочих місць
1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, чинними нормативно-правовими актами.
2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.2.061-81.
3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78.
4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.
5. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
6. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок.
7. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-2007).
V. Вимоги безпеки до технологічного обладнання
1. Загальні вимоги до технологічного обладнання
1. На обладнання, що працює, та нове обладнання повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.
2. На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях усі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути огороджені.
3. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
4. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
5. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н під час ремонту машини.
6. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.
7. Обладнання з інерційним ходом повинно мати запобіжний пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.
8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80.
10. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.
11. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні.
12. Усе обладнання, на якому використовується пар під тиском, повинне мати запобіжний клапан.
13. Для запобігання накопиченню на тканині в процесі її обробки зарядів статичної електрики технологічне обладнання з пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.
14. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.С.
15. Облаштування й експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.98, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, чинних нормативно-правових актів.
16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста, за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де, крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з дистанційного пульта.
17. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні розташовуватись на відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного) місцезнаходження працівника.
18. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.
19. Прокладка проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.
20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або повинні мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.
21. В управлінні автоматизованими лініями й агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.
22. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.
23. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.
24. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами.
25. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6-1,2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути повернутий обличчям у бік машини.
26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.
27. Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні пристрої повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.
28. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи і агресивної рідини в труби та розподільчі коробки.
29. Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо розташованими станціями управління, повинні мати сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.
30. Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.
31. Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні бути поза огорожами і розміщуватись так, щоб забезпечити швидке і зручне користування ними.
32. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути огороджені.
33. Рівень шуму під час роботи обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, чинних нормативно-правових актів.
34. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90, чинних нормативно-правових актів.
35. Несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади, які виступають за габарити загальних огороджень і укриттів, повинні мати яскраві розпізнавальні кольорові знаки.
36. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки) згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
37. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76, чинних нормативно-правових актів.
38. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266, Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", уведених у дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ОСПУ-2005).
2. Вимоги до окремих видів технологічного обладнання
1. Тіпальні машини
1.1. Головний барабан та кілкові валики тіпальної машини повинні бути вкриті та обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення пилу з-під укриття.
1.2. Кришки в укриттях головного барабана повинні бути зблоковані з пуском машини.
1.3. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох сторін повинні бути вкриті щитками.
1.4. Частина виносного транспортера, що виступає за габарити конструкції машини, повинна бути вкрита.
1.5. Бокові кришки (заслінки) угарних камер блокуються з пуском машини.
1.6. Усі ремінні передачі до головного барабана, кілкових валиків та виносного транспортера, а також зубчасті передачі живильних валиків повинні бути огороджені.
1.7. Пристрої для очистки запиленого повітря з-під тіпальної машини повинні бути зблоковані з роботою тіпальної машини.
2. Розпушувально-тіпальні агрегати
2.1. Верхня кришка (щиток) в укритті кілкового валика та першого кілкового барабана повинна бути зблокована з пуском машини.
2.2. Кілкові барабани та валики агрегату повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями для видалення пилу з-під укриття.
2.3. Розпушувальний агрегат повинен бути обладнаний двосторонньою світлозвуковою сигналізацією для координації дій його обслуговувального персоналу з персоналом тіпального цеху, а також попереджувальною передпусковою сигналізацією.
2.4. Машини розпушувального агрегату та тіпальні машини повинні мати автоматизований привід із загальною системою управління, що забезпечує визначену послідовність пуску та зупинку їх, а також самозупинку будь-якої машини.
2.5. Машини повинні мати автоматичну зупинку та сигналізацію у разі виникнення забивання волокном та загоряння його в камерах.
3. Машини з видалення реп'яхів
3.1. Тіпальний барабан та кілкові валики машини повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями для видалення пилу з-під укриття.
3.2. Усі привідні, ремінні та зубчасті передачі повинні бути огороджені. Ланцюгова передача до планкового вертикального транспортера повинна бути огороджена з обох боків суцільним кожухом.
4. Машини для просочування вовни кислотою
4.1. Ванна для просочування вовни кислотою повинна бути обладнана укриттям та місцевим витяжним пристроєм для видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття.
4.2. Місця можливого утворення бризок огороджуються щитками.
4.3. Усі передачі приводу транспортера повинні бути огороджені.
5. Центрифуги
5.1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані блокуванням, що унеможливлює пуск центрифуги при відкритій кришці або відкриванні кришки під час роботи центрифуги.
5.2. На центрифузі передбачається гальмовий пристрій, що забезпечує зупинку корзини одночасно з вимкненням електродвигуна.
5.3. Передачі привідних пристроїв повинні бути огороджені.
5.4. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися технічному огляду та випробуванню для установлення їх придатності до експлуатації.
5.5. Під час випробування необхідно оглядати всю установку, стінки корзини кожуха, перевіряти міцність місць з'єднування, справність гальмових пристроїв та проводити випробування центрифуги на полуторне навантаження при максимальному числі обертів протягом 5 хв.
Максимальне завантаження та число обертів ротора при випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати вказаних у паспорті або в інструкції з експлуатації.
5.6. Центрифуги визнаються придатними до роботи, якщо в період випробування не відбувається деформації корзини, порушення міцності швів та окремих частин установки, порушення дії гальмових та замикальних пристроїв.
5.7. Випробування центрифуг дозволяється проводити безпосередньо на робочому місці з умовою відсутності в цьому приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з пункту, розташованого поза цим приміщенням.
5.8. Центрифуги, що пройшли ремонт, повинні бути заново піддані технічному огляду та випробуванню.
5.9. Результати техогляду та випробування центрифуг повинні заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і прошнурованими сторінками. На видному місці кожуха центрифуги повинен бути напис із зазначенням максимального завантаження (кг), максимально допустимого числа обертів і наступного терміну випробування.
6. Відпадковоочисна машина
6.1. Головний барабан машини повинен бути вкритий та обладнаний місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу з-під укриття.
6.2. Частина випускного транспортера, що виступає за габарити конструкції машини, повинна бути огороджена.
6.3. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох боків повинні бути вкриті щитками.
6.4. Елеватор з виступним кінцем шнека закривається знімним огородженням.
6.5. Ремінні передачі до головного барабана, випускного транспортера, шнека, елеватора, вивідного валика, черв'яка розподільчого механізму, а також вал вентилятора повинні бути огороджені.
7. Щипальні машини
7.1. Головний та сітчастий барабани, крильчастий та живильні валики машини повинні бути вкриті та обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу з-під укриття.
7.2. Верхні кришки, бокові дверцята та кришки люків у вкритті головного барабана повинні бути зблоковані з пуском машини.
7.3. Перед живильними валиками повинен бути встановлений відкидний щиток або запобіжні валики, зблоковані з пуском машини.
7.4. Бокові частини вивідних валиків та транспортера повинні бути вкриті.
7.5. Знімання наробленої вовни та видалення відходів з-під машини повинні бути механізовані.
7.6. Усі ремінні передачі до головного і сітчастого барабанів, крильчастого валика, зубчасті та ланцюгові передачі до живильних і вивідних валиків транспортера повинні бути огороджені.
7.7. Допускається оснащення головного барабана та крильчастого валика ("вітрянки") щипальних машин гальмівним пристроєм.
8. Фарбувальні апарати для волокна
8.1. Відкидні кришки фарбувальних апаратів, що працюють під тиском, повинні відкриватися зусиллям не більше 12 Н та мати пристрої для фіксації у відкритому положенні.
8.2. Відкидні кришки фарбувальних апаратів, що працюють під тиском, під час експлуатації повинні бути зачиненими на "ключ-марку", яка зберігається у відповідальної особи.
9. Щипально-замаслювальні машини
9.1. Зона між кілковою живильною парою та ущільнювальним валиком повинна бути закрита відкидним щитком, зблокованим з пуском машини.
9.2. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох сторін повинні бути вкриті щитками.
9.3. Відкидна кришка огородження вентилятора повинна бути зблокована з його пуском.
9.4. Кришка камери замаслюваного пристрою вовни повинна бути закрита "під ключ" або зблокована з пуском машини.
10. Змішувальні машини
10.1. Змішувальна камера для здійснення контролю за ходом процесу повинна мати оглядові вікна зі скла, що не б'ється.
10.2. Двері камери повинні бути зблоковані з пуском машини.
10.3. Усі ремінні, ланцюгові та інші передачі до робочих органів повинні бути огороджені.
10.4. Шестерні живильних валиків машини УСВМ-1 повинні бути огороджені.
10.5. По всьому верхньому периметру машини повинні бути встановлені перила з бортовою обшивкою для безпечного проведення обмахування та чищення верхнього її укриття.
11. Механізовані лабази
11.1. Усі ремінні передачі повинні бути огороджені.
11.2. Механізований лабаз має оглядові вікна, що забезпечують можливість нагляду за ходом процесу завантаження та вивантаження камери лабазу.
11.3. Двері лабазу повинні мати блокування, що унеможливлює відчинення їх при роботі лабазу.
11.4. Для безпечного обслуговування механізованого лабазу угорі установлюються стаціонарні площадки з поручнями та бортовою обшивкою внизу і стаціонарними драбинами для піднімання ними.
При встановленні групи лабазів вони з'єднуються перехідними площадками.
11.5. Частина пересувної підлоги, що виступає за габарити конструкції камери, повинна бути огороджена.
12. Чесальні машини
12.1. Ремінні, ланцюгові, зубчасті передачі головного барабана, робочих та знімних валиків передпрочесувача і прочесувачів, а також автоматичного живильника повинні бути надійно огороджені.
12.2. Вал порівнюваного гребня та ексцентрик самовагів чесальної машини повинен бути закритий загальним огородженням.
12.3. Зазор між станиною самовагів та кілковою решіткою обладнується укриттям.
12.4. Зубчаста передача клубкового механізму повинна бути огороджена повністю, щоб унеможливити до неї доступ.
12.5. Огородження головного барабана, робочих та знімних валиків установлюються таким чином, щоб доступ до робочих органів був можливий лише після їх повної зупинки, а пуск машини (апарату) - лише при закритому положенні будь-якого з огороджень.
12.6. Голкові або пилчасті поверхні барабанів повинні бути закриті стаціонарними кожухами.
12.7. Живильні циліндри чесальних машин повинні бути огороджені для унеможливлення травмування працівника.
12.8. Усі огородження чесальних апаратів повинні бути обладнані кінцевими вимикачами, умикання яких здійснюється з єдиного пульта управління через "ключ-марку", яка зберігається у відповідальної особи.
12.9. Вхід у підвальні приміщення чесальних апаратів (для збирання відпадів) повинен бути обладнаний дверцятами, які зблоковані з пуском машини.
13. Гребнечесальні машини
13.1. Ремінні, ланцюгові, зубчасті передачі приводу гребнечесальної машини повинні бути огороджені.
13.2. У живильних валиків з боку входу стрічки повинні бути запобіжні щитки, які зблоковані з пуском машини.
13.3. Зона гребнечесання повинна мати укриття, зблоковане з пуском машини та виконане з прозорого матеріалу.
14. Стрічко-штапелювальні машини
14.1. Усі ремінні, ланцюгові, зубчасті передачі повинні бути огороджені.
14.2. Живильні валики з боку входу стрічки повинні бути огороджені запобіжними щитками.
14.3. Жало валів витяжних циліндрів живильної секції повинне бути огороджене запобіжними щитками з отворами для проходження стрічки.
14.4. Секція для розрізання стрічки повинна мати укриття, зблоковане з пуском машини та виконане з прозорого матеріалу.
14.5. Відкидна кришка стрічкоукладальника повинна бути зблокована з пуском машини. Кришка повинна мати пристрій для фіксації у відкритому положенні.
15. Стрічкові машини
15.1. Усі зубчасті, ланцюгові та інші передачі до робочих органів машини повинні бути огороджені.
15.2. Зона входу стрічки в гребінне поле на багатоголовковій стрічковій машині повинна бути огороджена щитком з прозорого матеріалу.
15.3. На стрічковій машині САСМ гребінне поле з боку входу повинно щільно закриватися запобіжним щитком, зблокованим з пуском машини.
15.4. Багатоголовкова стрічкова машина повинна бути обладнана по всій ширині металевими поличками з бортиками по периметру.
15.5. Відкидні кришки головки стрічкоукладальника повинні бути зблоковані з пуском машини та мати пристрої для фіксації їх у відкритому положенні.
16. Рівничні машини
16.1. Усі зубчасті передачі до живильних та випускних циліндрів сукального і намотувального пристроїв, проміжних циліндрів до гребінного вала (з лівого боку машини) повинні бути огороджені.
16.2. Дверцята огороджень передач остова машини повинні бути зблоковані з пуском машини.
17. Прядильні машини
17.1. Передачі приводу остова машини повинні бути огороджені суцільним огородженням з дверцятами, зблокованими з пуском машини.
17.2. Передачі витяжного пристрою повинні мати укриття, зблоковані з пуском машини. Укриття повинні фіксуватись у відкритому положенні.
17.3. На прядильних машинах зразка "Сельфактор" з веретенним брусом, який переміщується від розкатної машини з рівницею в горизонтальній площині, передбачається механізм миттєвої зупинки ходу веретенного брусу.
18. Крутильні та сукальні машини
18.1. Передачі приводу головної частини машини повинні закриватися запобіжним щитком, зблокованим з пуском машини.
18.2. На сукальній машині ділянки мотального та ексцентрикового валів від основи машини до першого підшипника повинні бути вкриті.
19. Мотальна машина
19.1. Клино-ремінна передача від електродвигуна до головного вала і передачі до мотальних та ексцентрикових валів повинні бути огороджені суцільним огородженням з дверцятами, зблокованими з пуском машини.
19.2. Ексцентриковий вал по всій довжині повинен бути огороджений.
19.3. На мотальній машині М-150-2 ділянки мотальних валів між головкою машини та першим підшипником повинні бути огороджені.
19.4. Торці ведучого вала транспортера для транспортування шпуль повинні бути огороджені.
20. Утоко-мотальні автомати
20.1. Усі ремінні передачі до головного вала та від головного вала до намотувального механізму і магазина шпуль повинні бути огороджені.
20.2. Головний вал приводу веретенних головок автомата з боку формування початку повинен закриватися знімними або відкидними щитками.
21. Стрічкові снувальні машини
21.1. Передача приводу машини повинна бути огороджена.
21.2. Стрічковий барабан повинен мати швидкодійний гальмовий пристрій.
21.3. Стрічкова снувальна машина повинна мати механізм зворотного ходу барабана для полегшення пошуку кінця обірваної нитки.
21.4. На машині повинна бути передбачена сигналізація про обрив нитки та напрацювання заданої довжини нитки.
22. Групові снувальні машини
22.1. Передача приводу машини та гальмовий шків повинні бути закриті стаціонарними огородженнями.
22.2. Машина повинна бути обладнана швидкодійним гальмовим пристроєм, що забезпечує зупинку снувального валика при обриві нитки.
22.3. На машині повинна бути передбачена сигналізація про обрив нитки та напрацювання заданої довжини нитки.
23. Шліхтувальні машини
23.1. Передачі приводу мажорного валу витягальних пар повинні закриватися стаціонарними суцільними загородженнями.
23.2. Зазори між витягальним валом та мірильним роликом, а також між мірильним роликом та випускним валом повинні бути огороджені запобіжним пристроєм, зблокованим з пуском машини.
23.3. Піднімання та встановлення віджимних валів на машину повинні бути механізовані.
23.4. Сушильні камери та шліхтувальні ванни повинні обладнуватися укриттями та місцевими витяжними пристроями для видалення пароповітряної суміші з-під укриття.
23.5. Дверцята сушильної камери повинні бути зблоковані з пуском машини.
23.6. Шліхтувальні машини повинні мати пристосування для кріплення переносних драбин та поручні для обслуговування високорозташованих частин сушильної камери.
24. Автоматичні ткацькі верстати
24.1. Ткацькі верстати повинні бути обладнані запобіжними пристроями від вильоту човника.
24.2. На багаточовникових ткацьких верстатах усіх типів повинен бути передбачений пристрій для фіксації човникових коробок при підніманні їх ніжкою педалі під час чистки або усунення розладнання.
24.3. Пускові рукоятки ткацьких верстатів повинні мати замикальний пристрій, що попереджає про випадкове включення верстата.
24.4. Ланцюгова передача основоспостерігача повинна закриватися відкидним огородженням.
24.5. Передачі приводу, які розташовані на зовнішньому боці рами, черв'ячні пари товарного регулятора та привід жакардової машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями.
24.6. Вертикальний вал приводу жакардової машини повинен огороджуватися заввишки 2,0 м від підлоги.
24.7. На верстаті має бути встановлене огородження, що унеможливлює травмування працівників рухомими встановлювальними болтами приймача-виштовхувача під час заміни шпулі.
24.8. Для обслуговування килимового ткацького верстата з боку навою повинна бути встановлена широка сходина, що закриває рухому тягу двоплечового важеля механізму передачі натягу ниток основи.
25. Безчовникові ткацькі верстати
25.1. Кришки бойових та приймальних коробок ткацьких верстатів зразка СТБ, що знімаються, повинні мати запобіжні пристрої, які унеможливлюють вільне їх відкривання під час роботи.
25.2. На ткацьких верстатах зразка СТБ при неповному заправленні всієї машини зона руху батанової заправки повинна закриватися тимчасовими огородженнями, що знімаються.
26. Газоопалювальна машина
26.1. Ремінні, ланцюгові, зубчасті передачі машини повинні бути огороджені.
26.2. Газові горілки та зона від пристрою заправки до пристрою вибірки повинні бути вкриті та обладнані системою витяжної вентиляції для видалення газів з-під укриття. Увімкнення вентиляції повинно передувати пуску машини.
26.3. Укриття машини повинно мати дверцята та оглядові вікна для нагляду за проходженням процесу та проведення ремонту горілок. Дверцята повинні бути зблоковані з пуском машини.
26.4. Газоопалювальна машина повинна бути обладнана пристроєм, який запобігає потраплянню іскри від опаленого ворсу тканини в систему вентиляції.
27. Джгутові промивні машини для тканин
27.1. Джгутова машина (або група машин) повинна мати пульт управління з кнопками "пуск", "стоп", "заправка". На протилежному боці машини на кожній рамі повинні бути кнопки аварійної зупинки.
27.2. Машини повинні мати надійне огородження жала віджимних валів, зблокованих з пуском електродвигуна, а також пристрій для зручної та безпечної заправки джгута в жало валів.
27.3. На вході джгута в машину повинні бути обладнані заправні кільця. На обох рамах машини повинні бути обладнані площадки з поручнями для заправки джгутів у кільця.
27.4. Знімання віджимних валів з машини та зупинка їх повинні бути механізовані.
27.5. Ремінні, ланцюгові та зубчасті передачі від електродвигуна до віджимних валів повинні бути надійно огороджені.
27.6. Джгутова машина повинна мати укриття з нержавіючого матеріалу та витяжку з-під укриття. Конструкція укриття та дверцят у ньому повинна унеможливлювати попадання робочого розчину з ванни на підлогу приміщення.
28. Сукновальні машини
28.1. Усі приводні та проміжні передачі машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями, що мають блокувальні дверцята. Кінці валів машини, що виступають за станину, повинні бути огороджені.
28.2. Для обслуговування клапана на машині повинна бути площадка, що має суцільний настил та перила, а також стаціонарна драбина з поручнями та неслизькими східцями.
29. Карбонізаційні машини для тканин
29.1. Ванна для просочування тканини кислотою повинна бути обладнана укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття. Місця можливого утворення бризок огороджуються щитками.
29.2. Віджимні вали повинні мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання рук працівників між валами.
29.3. Сушильні камери повинні бути обладнані пристроєм місцевої витяжної вентиляції.
29.4. Вхідні двері в сушильну камеру повинні бути зблоковані з пуском машини.
29.5. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі, що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення.
29.6. Ремінні, зубчасті та ланцюгові передачі машини повинні бути огороджені.
30. Ворсувальні машини
30.1. Ворсувальна машина повинна бути обладнана укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення ворсувального пилу з-під укриття.
30.2. Відкидні дверцята укриття ворсувального барабана повинні бути зблоковані з пуском машини.
30.3. На ворсувальній машині з боку заправки та на виході тканини повинні бути установлені кнопки "стоп".
30.4. Усі приводні та проміжні передачі машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями.
30.5. Прорізи бокових рам у зоні руху барабана повинні закриватися глухими металевими щитами.
31. Фарбувальні барки
31.1. Усі передачі приводу від електродвигуна до робочих органів та механізму піднімання дверцят повинні бути надійно огороджені суцільними стаціонарними огородженнями.
31.2. Барка повинна обладнуватися укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів з-під укриття.
32. Друкарська машина
32.1. Передавальний вал від редуктора до маточної шестерні повинен бути закритий суцільним огородженням.
32.2. На друкарських машинах притискні та друкарські вали повинні мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання рук працівників. Машини повинні бути оснащені тканинонаправниками.
32.3. Біля друкарських машин повинен бути встановлений світильник з люмінесцентними лампами та передбачена проводка для переносних ламп напругою не вище 36 В.
33. Машини для вибивання тканини способом фотофільмдруку
33.1. Уключення машини та пристроїв, що входять до лінії для вибивання тканини способом фотофільмдруку, повинно проводитися з одного пульта управління, а зупинка їх - кнопкою "стоп" від кожного робочого місця.
33.2. На машинах для вибивання тканини способом фотофільмдруку жало витягальних валів розкритого пристрою повинно мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють потрапляння рук працівника між валами. Перед витягальними валами повинні бути встановлені кромко- і тканинонаправники.
34. Сушильні камери до друкарських машин
34.1. Сушильна камера до друкарської машини повинна бути максимально герметична та обладнана місцевим відсмоктувачем для видалення з камери шкідливих газів.
34.2. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі, що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення.
34.3. Дверцята сушильної камери повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
35. Сушильно-розширяльні машини
35.1. Усі ремінні, ланцюгові та зубчасті передачі сушильно-розширяльної машини повинні бути огороджені суцільними огородженнями.
35.2. Ділянки клупних ланцюгів у зоні обслуговування на виході тканини повинні укриватися.
35.3. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі, що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення.
35.4. Сушильно-розширяльна машина повинна обладнуватися кнопками "стоп" на заправленні, у зоні входу тканини на клупні ланцюги та біля самовкладальника.
36. Стабілізаційні машини
36.1. Жало віджимних валів плюсовок, каландрів повинно бути закрито запобіжним пристроєм, що унеможливлює потрапляння рук працівника між валами.
36.2. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для забезпечення відсмоктування повітря з камери.
36.3. Плюсувальні ванни повинні бути вкриті та обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення пароповітряних сумішей з-під укриття.
36.4. Двері сушильних і стабілізаційних камер повинні бути зблоковані з пуском машини.
36.5. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі, що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення.
36.6. Ділянки клупних ланцюгів поза укриттям машини повинні бути закриті суцільним огородженням.
36.7. Ремінні, зубчасті та ланцюгові передачі машини повинні надійно огороджуватися.
36.8. Стабілізаційні машини повинні мати пристосування для кріплення переносних драбин та поручні для обслуговування високорозташованих частин сушильної камери.
37. Стригальні машини
37.1. Зона стригального апарата повинна бути огороджена як з боку заправлення, так і з боку виходу тканини.
37.2. Огородження стригального апарата і відкидні вверх щитки в них повинні бути зблоковані з пуском машини. Щитки повинні мати пристрій, що фіксує їх у відкритому положенні.
37.3. Стригальні циліндри і щитки повинні бути вкриті та обладнані витяжним пристроєм для видалення пилу і відходів з-під укриття.
37.4. Усі приводні та проміжні передачі стригальної машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями.
37.5. Відкидні дверцята в огородженнях бокових передач повинні бути зблоковані з пуском машини.
37.6. Машини повинні бути обладнані пристроями для зняття зарядів статичної електрики з тканини, що обробляється.
38. Завершальний декатир
38.1. Декатирувальний циліндр у зоні запарювання укривається та обладнується пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів з-під укриття.
38.2. Приводні та проміжні передачі декатира повинні бути огороджені. Дверцята огороджень повинні бути зблоковані з пуском машини.
39. Обладнання для приготування хімічних розчинів, друкарських фарб, загусників
39.1. Варильні котли, автоклави та реактори, що працюють під тиском, повинні оснащуватися манометрами з нанесеною на них червоною рискою, що указує граничнодопустимий тиск.
39.2. Усі передачі приводу механічних мішалок мають бути огороджені.
39.3. Роботи на обладнанні для приготування друкарських фарб та загусників повинні проводитися з дотриманням вимог пожежної безпеки.
VI. Вимоги до сировини і матеріалів
1. Сировина
1. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути перевірена на відповідність вимогам чинних державних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві повинні пройти перевірку їх якісного стану та обробку з метою вилучення з них сторонніх предметів та підготовку до укладання в основну суміш.
2. Хімічні матеріали, барвники
1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів, барвників та сильнодійних шкідливих речовин повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних державних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
2. Лаки, розчинники і проявники повинні бути забезпечені повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків, розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється.
3. На тарі повинно бути чітке позначення найменування барвників та хімікатів, концентрації розчину.
4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чистій скляній посудині з кришкою або притертою пробкою.
VII. Вимоги до умов зберігання і транспортування матеріалів, сировини, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва
1. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи виробництва, лісоматеріали, паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах та вантажно-розвантажувальних площадках.
2. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де повинно бути вказано, яка сировина та які матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
3. Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання, переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі, електрокари, транспортери, візки ті інші транспортні засоби малої механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
5. Засоби цехового транспорту, що використовуються для транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.
7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.
8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень.
9. Склади для зберігання вовняного та штапельного волокна повинні бути вогнестійкими, мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках підлога повинна бути асфальтована. Укладання волокна в штабелі повинно проводитися на піддони при ручному укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні підйомних пристроїв - не вище 5 м ( не більше шести рядів).
10. Зберігання митої та брудної вовни повинно проводитися в окремих складах. Склади повинні періодично піддаватися дезінфекції в терміни, погоджені з місцевими органами санітарного нагляду.
11. При виявленні в штабелі кіп з тріснутими окантовками, через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.
12. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.
13. Сирові, готові тканини та пряжа повинні зберігатися на спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки не повинна перевищувати 2 м.
14. Для зберігання друкарських валів встановлюються спеціальні піраміди, а для рапортних шестерень - стелажі, що унеможливлюють падіння валів та шестерень. Укладання валів на піраміди та їх зняття повинні бути механізовані.
15. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі, спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням.
16. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на них води та прямих сонячних променів.
17. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням. Спільне зберігання легкозаймистих речовин та хімікатів, які реагують один з одним, не дозволяється.
18. Для зберігання хімікатів (оцтова кислота та інше), що загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені приміщення.
19. Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і тари повинні бути м'які прокладки (дерев'яна стружка, солома тощо).
20. Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами (бензином, скипидаром, гасом тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог до вибухонебезпечних приміщень з відповідними написами на бочках, бутлях та дверях.
21. На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів, пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
22. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів, здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.
23. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні трубки та встановлені з цією метою приймальники.
24. Внутрішній огляд та ремонт цистерн та збірників кислот можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві.
25. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші захисні пристрої.
26. Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний матеріал повинні зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках, ларках, бункерах, які щільно закриваються та повинні мати написи із зазначенням назви хімікатів.
VIII. Вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники вовняного виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та інших нормативно-правових актів.
2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та за наявності небезпечних та шкідливих чинників.
3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85, чинними нормативно-правовими актами.
5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
6. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
7. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників вовняного виробництва, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, здійснюється відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.
| Начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері | В.Ткачов |