Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім'ю", від 26.04.2002 N 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу"

1. Затвердити Порядок здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (далі - Порядок), що додається.

2. Республіканському (Автономна Республіка Крим), обласним, Київському та Севастопольському міським, районним, міським, районним у містах, селищним та сільським центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді забезпечити виконання Порядку.

3. Державній соціальній службі для сім'ї, дітей та молоді (Толстоухова С.В.) здійснювати координацію роботи щодо здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, забезпечити проведення щорічного відповідного моніторингу.

4. Державній соціальній службі для сім'ї, дітей та молоді (Толстоухова С.В.) у встановлений термін подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами).

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Кондратюк Т.В. та директора Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Толстоухову С.В.

1. Загальні положення

Цей Порядок розроблено відповідно до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 565, та Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 564, з метою визначення змісту, завдань, процедури здійснення соціального супроводження.

Соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (далі - соціальне супроводження) - робота, що передбачає надання фахівцем (або групою фахівців) центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - ЦСССДМ) у співпраці з фахівцями інших підприємств, установ, організацій комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних, інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення належних умов функціонування прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу.

2. Суб'єкти соціального супроводження:

Основним суб'єктом соціального супроводження є ЦСССДМ.

Безпосередньо соціальне супроводження здійснює штатний працівник ЦСССДМ, який згідно з посадовою інструкцією відповідає за здійснення соціальної роботи з прийомними сім'ями та дитячими будинками сімейного типу (далі - соціальний працівник) та пройшов відповідну підготовку.

До здійснення соціального супроводження на різних етапах можуть залучатися спеціалісти з різних сфер діяльності, які є працівниками ЦСССДМ, служб у справах неповнолітніх або інших підприємств, установ, організацій (лікарі, юристи, психологи та ін.). Рішення про залучення фахівця приймаються директором ЦСССДМ за поданням соціального працівника. У здійсненні соціального супроводження можуть брати участь волонтери. Соціальні працівники можуть взаємодіяти з об'єднаннями громадян, які мають досвід роботи у сфері захисту прав дитини відповідно до укладених з ними угод про співробітництво.

3. Об'єкти соціального супроводження ( клієнти):

прийомні діти;

діти-вихованці дитячого будинку сімейного типу;

прийомні батьки;

батьки-вихователі;

рідні діти прийомних батьків та батьків-вихователів;

інші групи, з якими співпрацюють соціальні працівники при здійсненні соціального супроводження:

біологічні батьки чи особи, які їх замінюють;

рідні прийомних дітей, дітей-вихованців;

найближче оточення прийомних батьків та батьків-вихователів;

найближче оточення прийомних дітей та дітей-вихованців;

члени громад, до складу яких входить прийомна сім'я / дитячий будинок сімейного типу.

4. Принципи та етичні норми здійснення соціального супроводження

Соціальне супроводження базується на принципах:

гарантованого захисту прав дитини, пріоритетності її інтересів, урахування її думки;

реалізації першочергового права дитини на зростання та виховання в сім'ї;

цілісного підходу до виховання та догляду за дитиною, що передбачає підтримку її психофізіологічного, інтелектуального, емоційного, соціального та духовного розвитку;

індивідуального підходу до кожної дитини, кожної сім'ї з урахуванням їх потреб та особливостей;

забезпечення стабільності, тривалості сімейних форм виховання;

важливості відновлення та розвиток сімейних зв'язків, збереження етнічної, культурної спадщини дитини;

пріоритетності повернення дитини до біологічної сім'ї, усиновлення, установлення опіки як форми виходу з прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу;

системності, комплексності, безоплатності, доступності соціальних послуг;

взаємодії соціальних працівників з прийомними батьками, батьками-вихователями та постійного підвищення їх професійної компетентності.

5. Мета, завдання, основні форми та методи здійснення соціального супроводження

Метою соціального супроводження є захист та забезпечення дотримання прав та інтересів дитини, оптимальних умов її життя та розвитку з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини шляхом надання соціальних послуг прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу.

Завданням соціального супроводження є адаптація дитини в новій сім'ї, створення у ній позитивного психологічного клімату, забезпечення оптимальних умов життя та захисту прав дитини, створення можливостей для її розвитку шляхом надання комплексу якісних соціальних послуг, зокрема:

правових: консультування з питань застосування чинного законодавства; представлення та захист прав і законних інтересів прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу та дітей, що в них виховуються, в органах державної влади та інших установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування; допомога в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів; здійснення правової освіти прийомних батьків/батьків-вихователів та дітей, що виховуються в їх сім'ях; співпраця з різними установами та фахівцями для надання фахової юридичної допомоги;

психологічних: адаптація дитини до нової сім'ї та сім'ї до дитини, створення належного психологічного клімату, для якого характерними є повага, любов, турбота, емоційні зв'язки; допомога в запобіганні виникненню непорозумінь та конфліктів між членами сім'ї, у т.ч. рідними дітьми; участь у формуванні в дитини почуття власної гідності, адекватної самооцінки, самосвідомості, самостійності, громадянської позиції; мінімізація негативних наслідків психологічних травм; організація реабілітаційних заходів, спрямованих на подолання затримок, відставань у розвитку, психічних та психологічних проблем, пов'язаних із занедбаністю, травмами та хворобами, жорстоким поводженням або насильством, які зазнала дитина до влаштування в прийомну сім'ю/дитячий будинок сімейного типу; корекція поведінки дітей; консультування з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з навколишнім соціальним середовищем; організація сімейної психотерапії; проведення психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; надання методичних порад;

соціально-педагогічних:

допомога у вирішенні питань навчання прийомних дітей, здобутті ними освіти; організації додаткових занять, навчання; виявленні розвитку різнобічних інтересів і потреб прийомних дітей та вихованців дитячих будинків сімейного типу; залученні до науково-дослідної, гурткової роботи, влаштування дитини до клубу, гуртка, секції; забезпеченні доступності відповідних освітніх послуг для дітей з вадами розумового або фізичного розвитку шляхом індивідуального навчання; просвітницькій роботі щодо всебічного і гармонійного розвитку дитини; особливостей розвитку сім'ї та сімейних стосунків; здорового способу життя;

організація навчання батьків ефективним методам виховання без покарання, мобілізації власних ресурсів сім'ї для вирішення проблем надалі; допомога батькам у здійсненні статевого та гендерного виховання;

установлення та підтримка стосунків з біологічною сім'єю, якщо це не суперечить інтересам дитини; участь у формуванні життєвих навичок дитини: планування свого життя та його здійснення; допомога у розв'язанні конфліктних ситуацій сімейного виховання, підготовці до виходу із сім'ї у самостійне життя; організація зустрічей дітей з біологічними батьками/особами, що їх замінюють, ужиття заходів щодо підготовки біологічних родин до повернення їм дітей;

здійснення моніторингу захисту дитини від жорстокого поводження та насильства; представлення інтересів клієнта в інших установах та закладах (здійснення функцій посередника між сім'єю й адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки і піклування тощо);

соціально-економічних: допомога в залученні додаткових ресурсів для задоволення потреб прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу в лікуванні, оздоровленні тощо; допомога у своєчасному отриманні батьками державних виплат на утримання дитини; допомога у вирішенні побутових проблем, працевлаштування прийомних дітей, дітей-вихованців після досягнення ними повноліття чи закінчення навчання;

соціально-медичних: допомога прийомним батькам/батькам-вихователям у вирішенні питань збереження, підтримки та охорони здоров'я прийомних дітей/дітей-вихованців; надання необхідної інформації, настанов щодо здорового способу життя, профілактики туберкульозу, венеричних захворювань та ВІЛ/СНІДу; допомога у проходженні прийомними дітьми/ дітьми-вихованцями обов'язкового медичного огляду та, у разі необхідності, контроль за виконанням призначень лікаря; допомога у забезпеченні регулярного та якісного медичного обслуговування; допомога у вирішенні питань щодо оздоровлення прийомних дітей/ дітей-вихованців та рідних дітей (до 18 років); налагодження, у разі необхідності, ефективної співпраці із закладами охорони здоров'я та іншими організаціями соціального спрямування, які надають допомогу ВІЛ-інфікованим дітям;

інформаційних: інформування про ресурси громади та допомога в їх використанні на користь дитини (про дитячі навчальні заклади, гуртки, спортивні школи та заняття, про діяльність дитячих, молодіжних громадських організацій, турпоходи, культурні заходи); надання довідкової інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації, надання інформації про послуги, які можна отримати в ЦСССДМ, графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; розповсюдження буклетів, листівок, пам'яток, плакатів соціального спрямування.

Основними формами та методами здійснення соціального супроводження є відвідування сім'ї; телефонна розмова; бесіда; консультування; організація зустрічей дитини з біологічними батьками; тестування; інтерв'ю; проведення навчання; організація груп взаємопідтримки; написання запитів, листів, клопотань, звернень; документування тощо.

6. Етапи соціального супроводження Початок соціального супроводження

Соціальне супроводження розпочинається після прийняття офіційного рішення районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) про створення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та передачу на виховання до неї/нього дитини/дітей.

Початок соціального супроводження фіксується виданням відповідного наказу ЦСССДМ на основі рішення про утворення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу.

Наказ ЦСССДМ про початок соціального супроводження видається не пізніше тижневого строку з дати надходження до ЦСССДМ копії рішення про створення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та договору/угоди про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї, про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

В окремих випадках ЦСССДМ може запропонувати укладання з прийомною сім'єю/дитячим будинком сімейного типу договору про здійснення соціального супроводження, у якому конкретизувати права та обов'язки кожної із сторін, умови надання послуг, принципи взаємодії, відповідальних за виконання зобов'язань тощо.

На початку соціального супроводження соціальний працівник перевіряє наявність копій документів на дитину згідно з переліком, визначеним пунктом 12 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 564, пунктом 10 Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 565. Копії документів на дитину, яка влаштовується в сім'ю, мають бути передані до ЦСССДМ службою у справах неповнолітніх у триденний термін після прийняття рішення про створення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу. Соціальний працівник, при потребі, уточнює та доповнює інформацію про загальний стан здоров'я, щеплення, результати психодіагностичних досліджень, навчання дитини, характер її стосунків з біологічними батьками/особами, що їх замінюють, родичами, звертаючись до відповідних установ, фахівців. Термін перевірки документів та збору інформації становить один місяць. При його подовженні в плані соціального супроводження зазначається, що стало підставою для цього.

На початку функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу на основі отриманої інформації разом з прийомними батьками/батьками-вихователями соціальним працівником проводиться оцінка потреб дитини/дитини-вихованця за формою (додаток 1).

Планування соціального супроводження

План соціального супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу (додаток 2) (далі - план соціального супроводження) містить комплекс послуг щодо забезпечення умов для підвищення виховного потенціалу сім'ї та створення умов для утримання, виховання та розвитку прийомної дитини/дитини-вихованця. Планом соціального супроводження передбачаються конкретні заходи щодо надання правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг.

Протягом першого півріччя функціонування прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу план соціального супроводження складається на кожний місяць, потім - на півріччя, надалі - щороку. План соціального супроводження формується на кожну дитину персонально на основі Оцінки потреб дитини/дитини-вихованця. У разі, якщо дитина, яка виховується у прийомній сім'ї чи дитячому будинку сімейного типу, має суттєві розлади здоров'я (інвалідність, ВІЛ-інфікованість, хронічні захворювання, травми та інші), соціальний працівник за участю служб у справах неповнолітніх вживає заходів щодо забезпечення медичного супроводження, яке здійснюється медичною установою.

Процес планування здійснюється за участю прийомних батьків/батьків-вихователів й дитини, якщо дозволяє вік, стан здоров'я.

План соціального супроводження, за потреби, але не рідше ніж раз у рік, аналізується та корегується за участю прийомних батьків/батьків-вихователів та дитини з урахуванням її віку та стану здоров'я. При цьому беруться до уваги результати супервізії* соціального супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, щорічна Інформація про ефективність функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та розвитку прийомних дітей/дітей-вихованців (додаток 3). План соціального супроводження на наступний період затверджується директором ЦСССДМ, що відповідає за здійснення соціального супроводження.

Частота відвідувань прийомної сім'ї у ході соціального супроводження визначається і планується індивідуально в залежності від етапу адаптації дитини в сім'ї. Рекомендується протягом першого місяця перебування дитини в сім'ї відвідувати сім'ю щотижня; наступні три місяці - 1 раз на 2 тижні; надалі, протягом першого року функціонування, - за потребою, але не рідше 1 разу на місяць; потім - не рідше 1 разу на 2-3 місяці.

За один-два роки до виходу прийомної дитини або вихованця з прийомної сім'ї / дитячого будинку сімейного типу план соціального супроводження має містити заходи підготовки дитини до виходу.

План соціального супроводження в частині підготовки до виходу дитини з прийомної сім'ї / дитячого будинку сімейного типу повинен містити перелік заходів, що мають бути здійснені для повернення дитини до біологічної сім'ї (у разі відсутності заборони на контакти з біологічною сім'єю відповідно до рішення суду), усиновлення чи взяття під опіку, при неможливості - до відповідних державних закладів, зокрема:

- участь у пошуку біологічних батьків/осіб, що їх замінюють, родичів, для повернення в біологічну сім'ю, узяття під опіку дитини, усиновлення;

- здійснення соціального інспектування сім'ї, до якої є можливість надалі влаштувати дитину; вивчення її мотивації та ставлення дитини до цієї сім'ї з використанням інструментарію психодіагностики; спостереження за дитиною при зустрічах з майбутніми вихователями з відповідною фіксацією вчинених дій та збереженням цієї інформації в особовій справі дитини;

- організація зустрічей дитини, прийомних батьків/батьків-вихователів та громадян, на чиє виховання планується передати дитину, за участю соціального працівника, при потребі - психолога, з поступовим збільшенням кількості зустрічей та їх тривалості, що фіксується в особовій справі дитини, з переходом на самостійне спілкування дитини з сім'єю, яка приймає її на виховання;

- вивчення умов виховання, мікроклімату в колективі вихователів та дітей, ставлення дитини до виховання в закладі, де має навчатися дитина з майбутніми вихователями, з відповідною фіксацією дій та збереженням інформації в особовій справі дитини;

- організація зустрічей дитини, прийомних батьків/батьків-вихователів та вихователів закладу, до якого планується передати дитину, за участю соціального працівника, при потребі - психолога, з поступовою тенденцією до збільшення кількості зустрічей та їх тривалості, формування умов контактування дитини з вихованцями закладу, що фіксується в особовій справі дитини, з поступовим переходом на самостійне спілкування дитини з вихованцями закладу та вихователями;

формування передумов позитивного психоемоційного сприйняття дитиною нових умов проживання та виховання (шляхом адаптації дитини до нового місця проживання з урахуванням сформованих звичок дитини тощо);

попереднє інформування ЦСССДМ за майбутнім місцем проживання дитини, визначеним рішенням органу опіки та піклування (у т.ч. направлення завірених копій документів на дитину), про необхідність узяття дитини на облік і надання соціальних послуг;

надання дитині інформації про прийомних батьків / батьків-вихователів, соціального працівника, який здійснював соціальне супроводження, установи та організації, з якими дитина раніше взаємодіяла (якщо дозволяє вік та стан здоров'я дитини);

надання сім'ї або адміністрації відповідного державного закладу рекомендацій щодо особливостей дитини та рекомендованої роботи щодо подальшого її гармонійного розвитку;

- налагодження співпраці між сім'єю, ЦСССДМ за місцем проживання сім'ї та ЦСССДМ, який здійснював соціальне супроводження дитини.

Завершення соціального супроводження

Соціальне супроводження завершується з часу припинення існування прийомної сім'ї / дитячого будинку сімейного типу та/чи вибуття з прийомної сім'ї / дитячого будинку сімейного типу дитини з підстав, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 N 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу", від 26.04.2002 N 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім'ю", з одночасним виданням відповідного наказу ЦСССДМ.

Завершенню соціального супроводження передує підготовка звіту про підсумки соціального супроводження із зазначенням причин його завершення. Копії документів, що засвідчують факт припинення соціального супроводження, подаються у службу у справах неповнолітніх.

7. Специфічні умови при здійсненні соціального супроводження

При здійсненні соціального супроводження соціальний працівник має право на відвідування сім'ї без попередження заздалегідь (не менше 3 разів протягом першого року існування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу) з метою здійснення перевірки умов життєдіяльності, задоволеності інтересів та потреб дітей та сімей, проведення бесід та спостереження за батьками, дітьми та особами з їх оточення для перевірки забезпечення дотримання прав прийомної дитини/дитини-вихованця, попередження жорстокого поводження та насильства над нею.

У разі виявлення фактів неналежного виконання прийомними батьками/батьками-вихователями своїх обов'язків відповідно до договору/угоди про влаштування дитини на виховання, відмови від співробітництва із соціальним працівником ЦСССДМ, який здійснює соціальне супроводження:

соціальний працівник готує відповідну службову записку, копія якої зберігається в особовій справі дитини;

директор ЦСССДМ уживає заходів щодо з'ясування причин ситуації, що склалася, можливості соціального працівника співпрацювати із сім'єю, можливостей прийомних батьків/батьків-вихователів виконувати свої обов'язки належним чином; уживає заходів про проведення соціального інспектування спільно зі службами у справах неповнолітніх без попереднього погодження з прийомними батьками/батьками-вихователями.

У разі відсутності належного реагування з боку прийомних батьків/батьків-вихователів щодо усунення недоліків, виявлення фактів порушення прав дитини, а також виникнення загрози життю та здоров'ю дитини соціальний працівник, який здійснює соціальне супроводження, негайно інформує про це службу у справах неповнолітніх та:

- уживає заходів щодо забрання дитини з прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

- виносить питання на розгляд опікунської ради;

- подає клопотання про скасування рішення щодо утворення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу до органів, що прийняли таке рішення;

- уносить відповідну інформацію про неналежне виконання взятих на себе зобов'язань до банку даних прийомних батьків та дитячих будинків сімейного типу та осіб, що є кандидатами на такий статус, для упередження повторного влаштування дітей на виховання до цих осіб.

Підставами для вжиття таких заходів щодо прийомних батьків/батьків-вихователів можуть бути:

невмотивована відмова від розмови із соціальним працівником, від надання інформації щодо прийомної дитини/дитини-вихованця чи умов їх виховання; від контактування з дитиною;

невиконання рішення опікунської ради про форму та порядок спілкування дитини з біологічними родичами/особами, що замінюють батьків;

перешкоджання соціальному працівнику у відвідуванні помешкання прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

відсутність у дитини необхідного сезонного одягу, окремого спального місця, засобів особистої гігієни, забезпечення призначеними ліками, спеціальними предметами в межах коштів, що виплачуються державою на утримання дитини;

несвоєчасне звернення до лікувальних закладів у разі загрози життю та здоров'ю дитини;

педагогічна невлаштованість дитини з причини неналежного догляду за нею;

ознаки фізичного/психологічного насилля;

скарги дитини, сусідів, педагогів, медиків, представників державних та недержавних організацій, що контактували з дитиною;

відмова від передання дитини біологічним батькам/особам, що їх замінюють, відповідно до рішення органу опіки та піклування;

нецільове використання коштів, що виплачуються державою на утримання дитини;

використання праці дитини для здобуття матеріальної вигоди, заробітку;

тиск на дитину щодо сповідування нею релігії прийомних батьків/батьків-вихователів;

втягування дитини до протиправної діяльності;

приховування від державних органів фактів, що загрожують життю, фізичному та психічному здоров'ю дитини, її моральному стану;

порушення умов договору/угоди про створення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

інші протиправні дії відповідно до чинного законодавства.

8. Кадрове забезпечення

Соціальний працівник, який здійснює соціальне супроводження, має відповідати кваліфікаційній характеристиці посади.

Соціальний працівник обов'язково проходить спеціальну підготовку за програмою, затвердженою відповідним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, з отриманням сертифіката. У разі, коли соціальний працівник здійснює соціальне супроводження сім'ї, де на вихованні знаходиться ВІЛ-інфікована дитина, він має пройти курс додаткової підготовки. Не рідше ніж 1 раз на 2 роки соціальний працівник проходить навчання з метою підвищення рівня підготовки.

У разі, коли для здійснення супроводження створюється мультидисциплінарна команда ( команда, яка складається з різних фахівців) чи залучаються волонтери, склад фахівців затверджується директором ЦСССДМ за поданням соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.

Кількість сімей, які супроводжує один соціальний працівник, залежить від сукупності факторів (прийомна сім'я чи дитячий будинок сімейного типу, новостворені чи з досвідом функціонування, кількість дітей в них, їх вік, стан здоров'я; ступінь складності соціально-психологічних проблем, які підлягають розв'язанню; місце проживання).

Один соціальний працівник може супроводжувати не більше ніж 7 прийомних сімей/дитячих будинків сімейного типу, у яких загальна кількість прийомних дітей та дітей-вихованців не перевищує 35 осіб.

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним працівником і сім'єю соціальний працівник не відвідує прийомну сім'ю/дитячий будинок сімейного типу самостійно, а здійснює це разом з колегами, представниками регіонального ЦСССДМ, уповноваженими особами (представниками навчального закладу, органів місцевого самоврядування, громадськості). У таких ситуаціях складається Акт про результати візиту (додаток 4), який підписується особами, які здійснюють візит, а також прийомними батьками/батьками-вихователями.

9. Розгляд скарг

Скарга на дії соціального працівника подається згідно з чинним законодавством.

Для розгляду скарг на дії соціального працівника створюється комісія на рівні республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських ЦСССДМ, яку очолює директор відповідного ЦСССДМ. До складу комісії входять досвідчені спеціалісти, фахівці, які здійснюють супервізію, директор ЦСССДМ за місцем роботи соціального працівника. До складу комісії за їх згодою залучаються представники органів місцевого самоврядування, громадськості. Персональний склад комісії формує її голова. Рішення комісії доводяться до відома заявника впродовж місяця з дати подання заяви, скарги.

В окремих випадках чи при повторних скаргах Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді (далі - Держсоцслужба) призначає до складу комісії свого представника.

10. Супервізія

Метою супервізії є забезпечення якості соціального супроводження, його вдосконалення й оптимізація діяльності соціальних працівників.

Завданнями супервізії є професійна підтримка, навчання на робочому місці та наставництво соціального працівника, попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного здійснення соціального супроводження.

Супервізія здійснюється за запитом соціального працівника, але не менше ніж 1 раз на 3 місяці для прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу першого року існування/першого року знаходження в них конкретної дитини та 1 раз на 6 місяців для всіх інших прийомних сімей/дитячих будинків сімейного типу. Супервізія забезпечується у процесі взаємодії супервізора з соціальним працівником під час організованих регулярних зустрічей.

Різновидами супервізії можуть бути: наставницька супервізія (супервізор виконує роль наставника); навчальна/тренінгова супервізія (підготовка до практичної діяльності соціального працівника без попереднього досвіду соціального супроводження прийомних сімей та дитячого будинку сімейного типу); менеджерська супервізія (у ролі супервізора виступає безпосередній керівник соціального працівника); консультаційна супервізія (супервізор виступає у ролі консультанта, формує рекомендації, але не несе безпосередньої відповідальності за результати соціального супроводження).

Планові супервізії здійснює безпосередній керівник соціального працівника із залученням, за потребою, фахівців, представників обласного ЦСССДМ, національних, регіональних тренерів, громадських організацій.

Позапланові супервізії здійснюються на підставі наказу ЦССДМ.

11. Облікова документація

Соціальний працівник у ході соціального супроводження веде справу прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, яка включає в себе:

копію рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого комітету міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) про утворення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

копію договору/угоди між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу/договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї;

копії паспортів прийомних батьків/батьків-вихователів;

довідку про склад сім'ї прийомних батьків/ батьків-вихователів;

копію свідоцтва про шлюб прийомних батьків/батьків-вихователів (для подружжя);

особові справи прийомних дітей/дітей-вихованців.

Особова справа прийомної дитини/дитини-вихованця (додаток 5) містить:

копію рішення про створення прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

копію рішення про влаштування дитини до прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

копію угоди про створення дитячого будинку сімейного типу/про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї;

копію свідоцтва про народження дитини;

висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток;

копію довідки/атестата про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

копію рішення органу опіки та піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини ;

копію свідоцтва про смерть біологічного батька/матері чи осіб, які їх замінюють;

копію вироку або рішення суду стосовно біологічних батьків чи осіб, які їх замінюють;

копію довідки про розшук біологічних батьків чи осіб, які їх замінюють;

копію довідки про хворобу біологічних батьків чи осіб, які їх замінюють;

копії інших документів, що підтверджують відсутність біологічних батьків чи осіб, які їх замінюють, чи неможливість виховання ними своєї дитини;

копію опису належного дитині майна, у тому числі житла;

відомості про осіб, які відповідають за збереження майна та житла дитини;

копії довідок про наявність та місцезнаходження братів і сестер, інших близьких родичів;

копію рішення про надання батькам-вихователям службового житла для функціонування дитячого будинку сімейного типу;

копії документів, що засвідчують наявність у дитини пільг та державних соціальних гарантій;

копію рішення органу опіки та піклування про визначення форми спілкування дитини з біологічними батьками та іншими родичами;

копію довідки про склад сім'ї прийомних батьків/батьків-вихователів;

копії паспортів прийомних батьків/батьків - вихователів;

копію довідки про проходження прийомними батьками/батьками-вихователями курсу підготовки, перепідготовки;

копію пенсійного посвідчення дитини;

копію ухвали суду про стягнення аліментів на дитину;

копію наказу про початок соціального супроводження;

оцінку потреб дитини;

план соціального супроводження дитини;

копію інформації про стан утримання, виховання та розвитку дитини;

копію наказу про припинення соціального супроводження;

бланк обліку послуг, що надані прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу;

фото-, відео-, аудіоматеріали;

копії довідок, матеріалів, які надаються установами, фахівцями, що залучені до здійснення соціального супроводження, документи, що утворюються в ході здійснення соціального супроводження;

бланки обліку супервізій соціального супроводження дитини;

копію акта про повернення дитини біологічним батькам/ особам, що їх замінюють;

копію інформації про ефективність функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та розвитку прийомних дітей/дітей - вихованців.

Документація щодо здійснення соціального супроводження зберігається у ЦСССДМ за місцем проживання прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, а в разі відсутності місцевого ЦСССДМ - у міському або обласному ЦСССДМ.

12. Моніторинг та оцінка

Моніторинг соціального супроводження здійснюється обласними ЦСССДМ та Держсоцслужбою.

Основою моніторингу є планова звітна та оперативна документація, інформація, яка подається в обласні ЦСССДМ, Держсоцслужбу.

Щороку соціальним працівником готується інформація про ефективність функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та розвитку прийомних дітей/дітей вихованців, з якою ознайомлюється хоча б один з прийомних батьків/ батьків-вихователів та яка затверджується директором відповідного ЦСССДМ. Після цього інформація, за відповідною формою, подається до служби у справах неповнолітніх за місцем проживання прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу.

Критеріями успішності соціального супроводження, які визначаються на підставі результатів планів соціального супроводження, оцінки ефективності функціонування прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу, досліджень щодо розвитку та адаптації прийомної дитини/вихованця, відповідних документів, які зберігаються в особових справах сім'ї та дитини, довідок від різних підприємств, установ та організацій, звітів соціального працівника тощо є:

задоволення фундаментальних життєвих потреб дитини (безпеки, житла, якісної їжі) та забезпечення належних побутових умов (одяг, окреме робоче місце, місце для сну та відпочинку тощо);

використання ресурсів та потенціалу громади для повноцінного розвитку дитини, її успішної соціалізації;

досягнення в особистісному розвитку дитини (покращення показників навчання, залучення до гурткової роботи, спортивних секцій, громадських формувань, наявність успіхів у формуванні соціальних навичок);

забезпеченість належного догляду за збереженням здоров'я дитини, прийняття, у разі необхідності, адекватних заходів щодо його поліпшення;

достатній рівень підготовленості дитини до самостійного життя (сформованість професійних планів, вирішення/знання шляхів розв'язання житлової проблеми, уміння розпоряджатися коштами, сформованість вміння вибудовувати стосунки, уникати небезпечних ситуацій, вести здоровий спосіб життя; здатність до прийняття самостійних рішень та відповідальності за них; працелюбність, наявність друзів, уміння співпрацювати);

володіння навичками самообслуговування (наявність практичних навичок самостійно їсти, одягатися; прибирати кімнату, мити посуд; користуватися побутовою технікою; самостійно приготувати нескладну їжу, сформованість навичок особистої гігієни відповідно до віку тощо);

достатній рівень самоусвідомлення, самоідентифікації дитини (володіння дитиною рідною мовою, можливість, бажання відкрито сповідувати свою релігію; відчуття себе окремою особистістю, яку цінують; позитивне сприйняття своїх здібностей, теперішньої ситуації, загалом відчуття приналежності до родини, громади; знання дитиною своїх кровних родичів чи інформації про них; належна самооцінка та позитивне світосприйняття; усвідомлення культурної та релігійної належності);

установлення та розвиток стосунків дитини з біологічною сім'єю, повернення до біологічної сім'ї (при відсутності заборони на такі стосунки згідно з рішенням суду);

самопочуття дитини в сім'ї (упевненість, комфортність, прив'язаність до членів сім'ї, позитивна думка про них, дружні стосунки з усіма або з окремими членами сім'ї);

відсутність/успішне вирішення/попередження гострих конфліктів, неадекватних відносин у прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу;

виконання прийомними батьками/батьками-вихователями плану соціального супроводження;

дотримання прийомними батьками/батьками-вихователями умов договору про організацію діяльності прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;

наявність позитивного морально-психологічного клімату в прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу (стосунки довіри, взаємоповаги між прийомними та рідними дітьми, іншими членами сім'ї, родичами; залучення обох батьків до процесу виховання, відсутність розчарування, невиправданих очікувань).

1.4. Діти, які проживають у прийомній сім'ї

1.5. Інші особи, які проживають у прийомній сім'ї (якщо є)

1.6. Дата початку заповнення бланків анкети

2. Оцінка потреб розвитку, виховання дитини, утримання дитини