Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України

4. Запевнення, визначене підпунктом 2 пункту 2 глави 1 розділу VIII цього Положення, складається з урахуванням, зокрема таких вимог:

1) учасник банку/інвестор наводить детальний опис інформації про джерела походження коштів із конкретизацією кожного з таких джерел із посиланням на документи, що підтверджують джерела походження коштів;

2) учасник банку наводить інформацію про витрати, понесені на придбання акцій банку на вторинному ринку після попереднього збільшення статутного капіталу банку (цю інформацію зазначає тільки власник істотної участі в банку).

5. Банк для здійснення капіталізації за спрощеною процедурою за рахунок прибутку подає до Національного банку:

1) клопотання про надання попередньої згоди Національного банку на капіталізацію банку за спрощеною процедурою із зазначенням запланованого розміру збільшення статутного капіталу за підписом голови правління банку;

2) інформацію щодо джерел формування прибутку банку (структуру доходів і витрат), а також найбільших сум процентних, комісійних доходів, результатів від торговельних операцій тощо, отриманих банком, у розрізі контрагентів (із зазначенням основних видів їх діяльності), а також відсоткових ставок за процентними доходами.

6. Банк для здійснення капіталізації за спрощеною процедурою за рахунок коштів, які залучені на умовах субординованого боргу та обліковувалися на балансі банку понад три роки, подає документи, визначені підпунктами 1 - 3 пункту 2 глави 1 розділу VIII цього Положення та зазначає дату й номер рішення Національного банку про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу у зв'язку із спрямуванням цих коштів на збільшення статутного капіталу банку.

У разі збільшення статутного капіталу банку одночасно за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу банку та за рахунок коштів, які залучені на умовах субординованого боргу й обліковувалися на балансі банку понад три роки, банк подає до Національного банку документи, визначені пунктами 2, 5 та 6 глави 1 розділу VIII цього Положення, з урахуванням визначених у пункті 3 глави 1 розділу VIII цього Положення особливостей і визначених у пункті 4 глави 1 розділу VIII цього Положення вимог.

7. У разі участі в капіталізації за процедурою, передбаченою главою 1 розділу VIII цього Положення, міжнародної фінансової установи банк подає щодо неї документи, визначені підпунктами 1 , 2 пункту 2 глави 1 розділу VIII цього Положення.

8. Національний банк приймає рішення про надання банку попередньої згоди або про відмову в наданні попередньої згоди протягом десяти робочих днів із дня подання повного пакета документів (рішення приймає Комітет з питань нагляду).

Національний банк має право відмовити в наданні попередньої згоди виключно за наявності підстав, визначених Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" .

9. Національний банк електронною поштою повідомляє банк щодо прийняття рішення про надання або відмову в наданні попередньої згоди Національного банку на капіталізацію банку за спрощеною процедурою, а також надає уповноваженому представнику банку або надсилає поштою копію відповідного рішення.

10. Банк, що не здійснив капіталізацію за спрощеною процедурою протягом шести місяців із дня отримання попередньої згоди Національного банку та бажає подовжити цей строк, має надати Національному банку клопотання про подовження строку капіталізації не пізніше 10 робочих днів до закінчення шести місяців із дня отримання банком попередньої згоди. У клопотанні банк надає запевнення про те, що джерела капіталізації, які перевірені Національним банком під час надання попередньої згоди, не змінились, а також обґрунтування подовження строку капіталізації із поданням підтвердних документів.

Національний банк електронною поштою повідомляє банк про прийняття рішення про подовження або відмову в продовженні строку капіталізації протягом 10 робочих днів із дня отримання клопотання (рішення приймає уповноважена особа Національного банку).

11. Банк для погодження змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, за спрощеною процедурою подає до Національного банку документи, визначені пунктом 7 частини другої статті 3 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" з урахуванням особливостей, передбачених главою 2 розділу VIII цього Положення.

12. Нова редакція статуту банку, пов'язана зі збільшенням розміру статутного капіталу, подається до Національного банку з урахуванням вимог пункту 1.5 глави 1 розділу II цього Положення.

13. Докази оплати вартості акцій учасниками банку/інвесторами подаються, зокрема у вигляді таких документів:

1) копії платіжних документів про здійснення учасниками банку/інвесторами повної сплати внесків до статутного капіталу банку за акції/паї банку та відповідні виписки банку про зарахування цих коштів до його статутного капіталу;

2) інформації банків, які обслуговують рахунки учасників банку/інвесторів, про рух коштів за цими рахунками із дати надання Національним банком попередньої згоди на капіталізацію банку за спрощеною процедурою до дати сплати за акції банку включно (за рахунками, за якими оберталися кошти, що надалі зараховані до статутного капіталу банку).

14. Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції (рішення приймає уповноважена особа Національного банку) протягом трьох робочих днів із дня отримання повного пакета документів, визначених пунктом 7 частини другої статті 3 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" та главою 2 розділу VIII цього Положення.

15. Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції у зв'язку з капіталізацією за спрощеною процедурою в разі:

1) подання неповного пакета документів;

2) збільшення статутного капіталу банку за рахунок грошових коштів, джерела походження яких не перевірені Національним банком під час надання попередньої згоди на капіталізацію за спрощеною процедурою;

3) невідповідності поданих документів вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та реорганізації банків;

4) наявності фактів застосування іноземними державами, міждержавними об'єднаннями, міжнародними організаціями або Україною санкцій до учасників банку/інвесторів;

5) подання пакета документів для погодження статуту банку в новій редакції після спливу шестимісячного строку з дати надання попередньої згоди на капіталізацію за спрощеною процедурою (за відсутності погодженого Національним банком подовження строку капіталізації);

6) якщо внаслідок збільшення статутного капіталу банку учасник банку набуває істотну участь у банку або збільшує набуту раніше істотну участь у банку понад граничні значення, установлені частиною першою статті 34 Закону, без погодження Національного банку.

16. Особа, яка має намір стати кінцевим власником істотної участі в банку (або є кінцевим власником істотної участі в банку), для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку в спрощеному порядку у зв'язку з капіталізацією подає документи, визначені главою 4 розділу II та главою 2 розділу VII цього Положення з урахуванням особливостей, установлених пунктом 17 глави 3 розділу VIII цього Положення.

17. Документи для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку у зв'язку з капіталізацією за спрощеною процедурою подаються з урахуванням таких особливостей:

1) щодо особи, яка внаслідок капіталізації стане учасником банку - власником прямої істотної участі в банку або збільшить свою пряму істотну участь у банку з перевищенням значень, установлених статтею 34 Закону, - не подаються документи щодо її фінансового/майнового стану;

2) щодо особи, яка є кінцевим власником істотної участі в банку, а також щодо осіб, які опосередковано володіють істотною участю в банку, - документи не подаються за умови, що внаслідок капіталізації розмір їх участі в банку не зміниться або не перевищить значення, установлені статтею 34 Закону (застосовується за умови, що таким особам Національним банком погоджено істотну участь у банку).

18. Особа, яка внаслідок реорганізації банку шляхом приєднання за спрощеною процедурою набуде істотної участі в банку-правонаступнику та стане кінцевим власником істотної участі в банку-правонаступнику, для погодження такого набуття подає:

1) повідомлення про намір;

2) схематичне зображення структури власності, яку матиме банк у разі набуття особою істотної участі в банку (за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку про порядок подання відомостей про структуру власності банку);

3) дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, визначених законодавством (подається копія дозволу, посвідчена Антимонопольним комітетом України);

4) документи, визначені в пунктах 16 - 18 глави 4 розділу II цього Положення, щодо самої особи та в разі набуття опосередкованої істотної участі, крім документів щодо фінансового стану, щодо всіх осіб, через яких особа має намір набути істотну участь;

5) письмове запевнення особи про те, що фінансовий стан усіх осіб, через яких вона володітиме істотною участю в банку-правонаступнику, відповідає вимогам, установленим Національним банком;

6) копію платіжного документа, який підтверджує оплату послуги Національного банку щодо розгляду пакета документів для погодження набуття істотної участі.

19. Національний банк протягом десяти робочих днів із дня отримання повного пакета документів, наданого для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, приймає рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі в банку чи заборону її набуття або збільшення (рішення приймає Комітет з питань нагляду).

Національний банк має право заборонити набуття або збільшення істотної участі в банку з підстав, визначених статтею 34 Закону.

20. Документи, подані особою до Національного банку для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку за спрощеною процедурою після погодження змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу за спрощеною процедурою, розглядаються в порядку, передбаченому главою 4 розділу II цього Положення.

1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.

2. Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:

1) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;

2) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;

3) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників;

4) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

3. Порядок ліквідації банку, що подається згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IX цього Положення, має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, перелік конкретних заходів щодо задоволення вимог кредиторів та строки виконання заходів щодо припинення здійснення банківської діяльності.

4. Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.

Національний банк надає згоду на ліквідацію банку за рішенням його власників одночасно з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

5. Національний банк відмовляє в наданні згоди на ліквідацію банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного (рішення приймає Правління Національного банку).

6. Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .

7. Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

8. Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

9. Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.

10. Пакет документів для виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків має містити:

1) для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження ліквідаційного балансу;

звіт уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про завершення ліквідації банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

2) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників:

протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера та затверджені загальними зборами учасників;

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

аудиторський звіт/висновок про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

оригінали установчих документів банку;

інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

11. Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

12. Філія іноземного банку може бути ліквідована за рішенням:

1) іноземного банку;

2) Національного банку.

Порядок ліквідації філії іноземного банку має бути визначений у положенні про філії іноземного банку.

13. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку в разі:

1) наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 77 Закону;

2) невиконання іноземним банком зобов'язань, що виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України;

3) неприведення філією іноземного банку своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України в строки, установлені статтею 75 Закону.

14. Рішення про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку приймає Правління Національного банку.

15. Національний банк негайно повідомляє філію іноземного банку, іноземний банк та орган банківського нагляду держави, у якій зареєстровано іноземний банк, про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку, а також розміщує інформацію про своє рішення на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

16. Філія іноземного банку в день отримання рішення Національного банку про відкликання банківської ліцензії та ліквідації філії зобов'язана повернути Національному банку банківську ліцензію, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії філія іноземного банку припиняє здійснення усіх операцій та розпочинає процедуру ліквідації в порядку, передбаченому положенням про філію іноземного банку, у тому числі щодо виконання іноземним банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

17. Національний банк уносить запис до Державного реєстру банків про виключення відомостей про філію іноземного банку на підставі отриманої від іноземного банку інформації про ліквідацію цієї філії, яка має відображати проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів. Разом з інформацією про ліквідацію (припинення діяльності) філії іноземний банк подає Національному банку акти про приймання-передавання документів цієї філії до архіву Національного банку.

18. Банк, що припиняється за рішенням загальних зборів учасників банку про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи (далі - Банк, що припиняється) у порядку, передбаченому Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" , для погодження Плану припинення банківської діяльності банку без припинення юридичної особи (далі - План припинення) подає до Національного банку такі документи:

1) заяву;

2) протокол загальних зборів учасників банку з рішеннями про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи та затвердження Плану припинення;

3) План припинення, затверджений загальними зборами учасників банку.

19. План припинення має:

1) містити інформацію про обсяги вимог кредиторів;

2) передбачати перелік конкретних заходів щодо задоволення вимог кредиторів;

3) містити строки виконання заходів щодо припинення здійснення банківської діяльності;

4) містити інформацію про наявність ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і намір провадити цю діяльність після відкликання банківської ліцензії.

20. План припинення, який відповідає вимогам, визначеним пунктом 19 глави 4 розділу IX цього Положення, погоджується рішенням Правління Національного банку протягом десяти робочих днів з дня отримання документів, визначених пунктом 18 глави 4 розділу IX цього Положення.

21. Національний банк відмовляє в погодженні Плану припинення в разі:

1) виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможних;

2) недотримання загальними зборами учасників банку вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" щодо прийняття рішення про припинення здійснення Банком, що припиняється, банківської діяльності та затвердження Плану припинення;

3) подання неповного пакета документів, визначених пунктом 18 глави 4 розділу IX цього Положення, та/або подані документи не відповідають вимогам законодавства України з питань реєстрації та реорганізації банків;

4) подання документів, які містять недостовірну інформацію;

5) недостатності вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов'язань, пов'язаних із здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами, у тому числі, Національним банком (крім субординованого боргу).

22. Після реалізації Плану припинення Банк, що припиняється, звертається до Національного банку з клопотанням про відкликання банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій і надає такий пакет документів:

1) копію протоколу загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження балансу за станом на день виконання в повному обсязі всіх зобов'язань, пов'язаних із здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами банку (далі - баланс припинення) та звіту голови правління банку про завершення виконання Плану припинення, який відображає результати проведеної роботи щодо задоволення вимог кредиторів (далі - звіт голови правління банку);

2) баланс припинення, засвідчений підписами голови правління та головного бухгалтера банку, та звіт голови правління банку за його підписом, затверджені загальними зборами учасників;

3) відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період припинення діяльності банку;

4) копію аудиторського звіту/висновку з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності балансу припинення;

5) оригінали банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;

6) інформацію про закриття кореспондентських рахунків банку та рахунків клієнтів, відкритих у банку.

23. Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані балансу припинення, та інші документи й інформацію, що стосуються припинення банком банківської діяльності. Банк, що припиняється, подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

24. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у Банку, що припиняється, або про відмову в задоволенні клопотання про відкликання ліцензій протягом десяти робочих днів із дня отримання повного пакета документів, визначеного пунктом 22 глави 4 розділу ІХ цього Положення (рішення приймає Правління Національного банку).

25. Національний банк у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у Банку, що припиняється, вносить запис про виключення Банку, що припиняється, до Державного реєстру банків.

1. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи (крім банків України) проводиться станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті [пункт 18 глави 3 розділу І Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів (далі - Положення)] за даними її фінансової звітності та приміток до фінансової звітності.

Розрахунок розміру власних коштів здійснюється на підставі індивідуальної фінансової звітності, а для банків, фінансових установ, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній може здійснюватися на підставі консолідованої фінансової звітності (пункт 22 глави 3 розділу І Положення).

Розрахунок розміру власних коштів може здійснюватися на підставі консолідованої фінансової звітності також щодо юридичних осіб, переважним видом діяльності яких є утримання (володіння) корпоративними правами інших юридичних осіб.

Для небанківської установи, зареєстрованої в Україні, розрахунок розміру власних коштів здійснюється за даними форми № 1 "Баланс" або за даними форми № 1-м "Баланс" (для суб'єкта малого підприємництва).

2. Розмір власних коштів розраховується за такою формулою:

де К - розмір власних коштів;

ВК - власний капітал (частина в активах, що залишається після вирахування зобов'язань);

РК - резервний капітал;

НА - необоротні активи (у тому числі нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, гудвіл, інші необоротні активи);

НГК - внески до статутного капіталу в негрошовій формі, що не є необоротними активами;

ВКД - сума істотної участі в статутному капіталі іншого банку, що передбачена в пакеті документів про наміри щодо набуття або збільшення істотної участі юридичної особи - учасника банку, переданого на розгляд до Національного банку України, якщо термін розгляду цього пакета документів не закінчився;

СК - сума внесків до статутного капіталу юридичної особи - учасника банку, яка сплачена, але відповідні зміни, унесені до її установчих документів, пов'язані зі збільшенням статутного капіталу, не зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Якщо власні кошти юридичної особи розраховуються на підставі консолідованої фінансової звітності, то власний капітал такої особи (ВК) додатково зменшується на суму активів, що виникають під час консолідації, а саме:

гудвіл;

нематеріальні активи;

курсові різниці.

Для розрахунку розміру власних коштів іноземної юридичної особи із власного капіталу (ВК) вираховується сума недосформованого статутного капіталу і викуплених власних акцій, якщо згідно із законодавством країни її місцезнаходження під час розрахунку розміру власного капіталу (ВК) не передбачено таке зменшення.

Для розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, що є небанківською фінансовою установою, яка згідно із законодавством може бути учасником банку або власником істотної участі в банку, вираховуються суми коштів, які згідно із законодавством та нормативно-правовими актами відповідного наглядового органу не можуть бути спрямовані до статутного капіталу іншої юридичної особи.

Для розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, що є небанківською фінансовою установою, яка згідно із законодавством може бути учасником банку або власником істотної участі в банку, може враховуватися порядок розрахунку власних коштів, установлений відповідно до законів та нормативно-правових актів уповноваженим наглядовим органом (за умови подання опису порядку такого розрахунку та відповідних доказів, які підтверджені аудитором і дають змогу аргументувати підстави для застосування такого розрахунку).

3. Для розрахунку розміру власних коштів/власного капіталу (К) банку України береться розмір регулятивного капіталу, визначений відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку регулювання діяльності банків України [у разі потреби скоригований (зменшений) згідно з результатами інспекційної перевірки] з урахуванням необхідності дотримання банком установлених Національним банком України економічних нормативів після здійснення такого внеску або набуття участі в банку.

4. Для розрахунку розміру власних коштів/власного капіталу (К) іноземного банку береться сума регулятивного капіталу, визначена відповідно до вимог законодавства країни місцезнаходження банку з урахуванням необхідності дотримання банком установлених наглядовим органом країни місцезнаходження іноземного банку економічних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття участі в банку.

Водночас з таким розрахунком має подаватися висновок наглядового органу країни місцезнаходження іноземного банку, що підтверджує суму наявного регулятивного капіталу та суму регулятивного капіталу іноземного банку, необхідну для виконання ним економічних нормативів після внеску до статутного капіталу банку або набуття участі в банку. Зазначений висновок не подається, якщо іноземний банк має інвестиційний рівень кредитного рейтингу.

1.1. Стислий опис (резюме).

Зазначаються в стислій формі головні аспекти бізнес-плану (мета створення банку, напрями й результати його діяльності).

1.2. Загальна інформація про банк.

2.1. Правова база.

Зазначається нормативно-правова база функціонування банку, у тому числі внутрішні документи, що регламентують здійснення банківських операцій.

2.2. Маркетингове дослідження ринку.

Зазначаються стан ринку банківських послуг і його динаміка, наявність і перелік банківських послуг, визначення потреб клієнтів у банківських послугах і стан їх задоволення, у тому числі в територіальному розрізі, де банк планує проводити свою діяльність.

Банк повинен викласти своє бачення динаміки розвитку економічних показників, зокрема тих із них, що характеризують фінансові ринки.

2.3. Конкурентна позиція та переваги банку.

Розкриваються місце банку на ринку банківських послуг, потенційні конкуренти та конкурентні переваги банку.

3.1. Мета створення та завдання банку.

Відображаються довгострокове бачення ролі й місця банку на ринку банківських послуг, особливості позиціонування в ринковому середовищі.

3.2. Напрями діяльності банку.

Розкриваються спеціалізація банку, напрями його діяльності, у тому числі в розрізі галузей, клієнтів, послуг, територіальний аспект діяльності.

Визначаються обсяги діяльності за напрямами діяльності та цінова політика банку.

3.3. Активно-пасивні операції банку.

Подається прогнозний баланс банку на три роки. Баланс розраховується та подається у формі звіту "Баланс" відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України.

Подається опис активно-пасивних операцій банку із зазначенням видів операцій, ліквідності, дохідності, витратності, структури активів і пасивів за строками їх погашення тощо.

3.4. Управління ризиками.

Зазначаються внутрішньобанківські принципи управління ризиками, заходи з попередження фінансової дестабілізації.

3.5. Розвиток мережі банку.

Зазначаються плани щодо відкриття філій, представництв, відділень, пунктів обміну валют тощо.

3.6. Участь у банківських групах і холдингах.

Відображаються плани щодо участі банку в банківському об'єднанні із зазначенням його типу, материнської компанії та сфери діяльності.

4.1. Оцінка дотримання економічних нормативів та нормативу обов'язкового резервування.

Надається прогнозний розрахунок економічних нормативів, розрахованих відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Сума коштів обов'язкових резервів розраховується відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України про порядок формування обов'язкових резервів для банків України.

4.2. Фінансовий план банку.

Подається прогнозний розрахунок:

звіту про фінансовий результат банку відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України;

значення рентабельності активів відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України;

розміру щорічних відрахувань до резервного фонду, що має становити не менше п'яти відсотків прибутку банку до досягнення ним 25 відсотків регулятивного капіталу.

4.3. Збільшення капіталу банку.

Подається план збільшення капіталу банку із зазначенням відповідних джерел.

5.1. Система управління банку.

Подаються схема управління банком, принципи розподілу управлінських функцій між органами управління і повноважень між керівництвом банку, у тому числі підпорядкованість та функції підрозділів і комітетів (із зазначенням їх назви і планової чисельності персоналу підрозділів).

5.2. Матеріально-технічна база банку.

Зазначається, чи забезпечений банк приміщенням, офісною технікою, банківським обладнанням і транспортними засобами (у тому числі спеціальні технічні засоби для створення системи безпеки).

5.3. Управління персоналом.

Надається інформація про кадрову стратегію і політику формування персоналу банку, а також засоби стимулювання праці.