Про затвердження Інструкції щодо складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики N 1-підприємництво (річна), N 1-підприємництво (коротка)-річна, N 1-підприємництво (квартальна), N 1-підприємництво (малі)-піврічна

До категорії позаштатних працівників не включаються громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно з цивільно-правовими договорами. Особливості розрахунку середньої кількості позаштатних працівників викладені у пункті 3.3 Інструкції зі статистики кількості працівників.

Середньооблікова кількість штатних працівників (ряд.510) та середня кількість позаштатних працівників (працюючих за цивільно-правовими договорами й зовнішніх сумісників) (ряд.520) за рік визначається шляхом підсумовування відповідної кількості цих працівників за усі місяці з початку року і ділення отриманої суми на 12.

5.2. У рядку 530 відображається кількість працівників, винагорода яких прямо залежить від прибутку (або можливості його отримання). До них належать власники (засновники) підприємств та члени їх сімей, які працюють самостійно або з іншими власниками. Зазначені працівники не повинні включатися до списків працівників, інших підприємств. У рядку 530 відображається загальна кількість працівників, зазначених категорій, які протягом року брали участь у виробничому процесі, і час їх роботи становить як найменше третину прийнятого на підприємстві робочого часу.

5.3. Заповнення рядків 535, 540 здійснюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженої наказом Держкомстату України від 04.01.2000 N 1, зареєстрованої в Мін'юсті України 08.02.2000 за N 74/4295.

До кількості людино-годин, відпрацьованих штатними працівниками (рядок 535), ураховуються усі фактично відпрацьовані працівниками (урахованими у рядку 510) години, ураховуючи наднормові і відпрацьовані у вихідні (за графіком), святкові і неробочі дні, а також - години праці надомників та за період службових відряджень. Число відпрацьованих годин працівниками, які працюють за сумісництвом на тому самому підприємстві, що й основна робота, у повному обсязі ураховується у рядку 535.

У рядку 540 ураховується кількість працівників, які протягом року згідно з трудовим договором були прийняті або переведені на роботу на умовах неповного робочого дня (тижня) за угодою роботодавця та працівника. Цей показник визначається сумарно як кількість працівників зазначених категорій, незалежно від кількості випадків та тривалості роботи у такому режимі. Тобто, один працівник може бути врахований тільки один раз.

5.4. Заповнення рядків 560 - 570 здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованої в Мін'юсті України 27.01.2004 за N 114/8713.

5.5. Показник "Прострочена кредиторська заборгованість з виплати заробітної плати станом на 31 грудня звітного року" (рядок 590 форми N 1-підприємництво (коротка) - річна) заповнюється підприємствами, які своєчасно не розрахувались з працівниками із заробітної плати, термін виплати якої минув до 31 грудня звітного року. Показник охоплює усі категорії працівників, а саме: штатних та позаштатних працівників (працюючих за цивільно-правовими договорами та зовнішні сумісники), а також тих, які звільнилися.

Сума простроченої заборгованості включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці, що належать до виплати, тобто за виключенням обов'язкових утримань. До останніх відносяться: податок з доходів фізичних осіб та суми зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник. У зазначеній сумі не враховується: заборгованість з виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та інших видів виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням; суми, які вчасно не отримані працівниками не з вини підприємства (депонована заробітна плата).

Загальна сума простроченої заборгованості станом на 31 грудня звітного року узгоджується з показником суми кредиторської заборгованості з оплати праці, на відповідну дату, що відображається у фінансовій звітності за формами N 1, 1-м "Баланс", але є меншою на суму нарахованого фонду оплати праці за грудень звітного року, оскільки його термін виплати не наступив, та депонованої заробітної плати.

6.1. Валовими капітальними інвестиціями (рядок 610) є сукупність витрат, здійснених у звітному році за рахунок усіх джерел фінансування і спрямованих на придбання, створення, відновлення та поліпшення основного капіталу. Дані наводяться з урахуванням суми податку на додану вартість, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Валові капітальні інвестиції включають інвестиції в матеріальні і нематеріальні необоротні активи.

Не враховуються у валових капітальних інвестиціях витрати на матеріальні та нематеріальні необоротні активи, отримані на безоплатній основі та придбані з метою їх подальшого перепродажу.

Лізингові платежі до валових капітальних інвестицій не належать.

Дані рядка 610 дорівнюють сумі даних рядків 620, 670.

6.2. У рядку 620 "інвестиції в матеріальні активи" відображаються витрати на:

- виконання будівельних і монтажних робіт, проектно-вишукувальних робіт;

- придбання будівель (споруд) та об'єктів незавершеного будівництва;

- придбання машин і обладнання, що потребує або не потребує монтажу, виробничого інструменту, господарського інвентарю (без малоцінних та швидкозношуваних предметів) та транспортних засобів;

- формування основного стада, робочої та продуктивної худоби;

- насадження та вирощування багаторічних плодово-ягідних культур, створення захисних лісових смуг;

- збільшення вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, ураховуючи витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

До складу валових капітальних інвестицій не включаються витрати з поточного обслуговування та ремонту основних засобів, які не призводять до зміни технічних характеристик, подовження терміну використання, підвищення виробничого потенціалу, а лише підтримують основні засоби в робочому стані.

Дані рядка 620 дорівнюють сумі даних рядків 630, 650, 660.

6.3. У рядку 630 відображаються витрати на будівництво, що здійснюються як господарським, так і підрядним способом, тобто всі витрати звітного року, пов'язані з:

- проектуванням та будівництвом нових, розширенням й реконструкцією діючих будівель (споруд) та технічним переоснащенням;

- підтриманням потужностей діючих підприємств, уключаючи витрати на монтаж та вартість придбаних машин (обладнання, інструменту, інвентарю), необхідних для забезпечення технологічного процесу в новозбудованих будівлях та на діючих підприємствах (з уключенням устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, але в даний момент міститься на складі);

- придбанням об'єктів незавершеного будівництва після зарахування їх на баланс підприємства, що звітує; витрати на поліпшення: модернізацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо будівель і споруд, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від їх використання;

- авансовими платежами для фінансування будівництва;

- роботами з експлуатаційного і глибокого розвідувального буріння на нафту, газ і на термальні води.

У цьому рядку також наводяться капітальні витрати на поліпшення земель:

- освоєння колишнього морського дна за допомогою будівництва дамб (берегових зміцнень, гребель);

- осушення боліт або іригація пустельних земель;

- культуртехнічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення поля від каміння і валунів, зрізання купин (розчищення зарослів, очищення водоймищ тощо));

- запобігання затопленню або ерозії під впливом морів і річок за допомогою будівництва хвилеломів або протипаводкових бар'єрів;

- витрати на терасування крутих схилів;

- створення (закладку і догляд) захисних лісових смуг;

- витрати капітального характеру на насадження і вирощування багаторічних плодово-ягідних культур (садів, виноградників тощо).

6.4. У рядку 650 указуються витрати на придбання основних засобів, які були у користуванні, введених (або виготовлених для власного споживання) хоча б одним користувачем, що обліковувались на балансі іншого підприємства в попередніх періодах: будівель (споруд, їх окремих частин (квартир)); машин і обладнання, транспортних засобів, інструменту, приладів та інвентарю (крім витрат, наведених у рядку 630); інших необоротних матеріальних активів, тобто тих, що були введені.

6.5. У рядку 660 відображаються усі витрати звітного року, пов'язані з придбанням нових основних засобів (будівель, споруд, їх окремих частин (квартир) та придбанням (або виготовленням) машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів, інвентарю тощо (крім витрат, указаних у рядку 630); витрати на поліпшення машин (обладнання, транспортних засобів, інструменту, приладів, інвентарю), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від їх використання; витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (за винятком витрат на вибуття). За цим показником не враховується вартість землі.

6.6. У рядку 670 із загальної вартості валових капітальних інвестицій (рядок 610) наводяться витрати на придбання (створення) нематеріальних активів:

- витрати на розвідку корисних копалин (відкриття нових родовищ мінералів або палива) для їх наступного освоєння протягом декількох років. Розмір витрат на розвідку нафти, природного газу та інших родовищ включає витрати на придбання, оцінку, фактичні спробні бурові роботи, а також на аерозйомки й інші вишукування, транспортні та інші витрати, які забезпечують проведення геологорозвідувальних робіт. За цим показником не включаються витрати, пов'язані з будівництвом свердловин для промислової експлуатації, які наводяться за рядком 630;

- витрати на створення і придбання програмного забезпечення (комп'ютерні програми, описи програм і допоміжні матеріали для системного і прикладного програмного забезпечення), які передбачається використовувати понад рік;

- вартість придбаних оригіналів літературних та художніх товарів, радіо- та телевізійних програм, фільмів, записів спортивних подій тощо;

- витрати, пов'язані з переданням прав власності на існуючий основний капітал, які складаються з таких компонентів: усі фахові збори і комісійні, стягнуті з покупця активів, оплата послуг юристів (архітекторів, геологорозвідувальників, інженерів, оцінювачів та інше), уключаючи комісійні, виплачені агентам з нерухомості, усі податки, що сплачуються покупцем активів у зв'язку з передачею прав на ці активи;

- витрати на придбання права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище), майном (земельною ділянкою, будівлею, на оренду приміщень тощо), права на об'єкти промислової власності (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- витрати на придбання ліцензій, торгових знаків та інших нематеріальних активів.

6.7. У рядку 685 відображається вартість об'єктів основного капіталу (основних засобів та нематеріальних активів), які вибули шляхом їх продажу, ліквідації, безкоштовного передання за первісною вартістю.

Дані щодо вибуття основного капіталу наводяться підприємством, незважаючи здійснені валові капітальні інвестиції у звітному році чи ні.

6.8. Довідково у рядку 699 указується інформація щодо наявності залучених прямих та портфельних іноземних інвестицій або зобов'язань перед нерезидентами. Інформація наводиться у разі:

- унесення іноземних інвестицій до статутного капіталу підприємства;

- здійснення переходу прав власності до нерезидента на майно, майнові комплекси шляхом прямого їх одержання або на акції, облігації та інші цінні папери;

- надходження інвестицій на основі укладення концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність.

До інвестицій також належать кредити та позики, отримані від прямих інвесторів.

7.1. У рядку 710 "витрати на технологічні інновації" підприємства вказують загальні (поточні і капітальні) витрати на технологічні інновації (розробка та впровадження як нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів, послуг /продуктові інновації/, і процесів /процесові інновації/), що здійснюються як власними силами підприємства, так і сторонніми підприємствами.

7.1.1. До загальної суми витрат на технологічні інновації входять витрати на:

1) дослідження і розробки, виконані як власними силами підприємств, так і сторонніми підприємствами (розроблення програмного забезпечення включається як складова частина досліджень і розробок, якщо таке програмне забезпечення сприяє отриманню науково-технічних досягнень), які здійснюються на систематичній основі з метою розробки нових або значно вдосконалених продуктів, послуг та методів їх виробництва, нових або значно вдосконалених виробничих процесів. До них відносяться:

витрати на оплату праці штатних працівників, що виконували наукові дослідження і розробки;

обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами;

витрати на придбання і виготовлення спеціальних інструментів, пристосувань, приладів, стендів, апаратів, механізмів, пристроїв та іншого спеціального устаткування, необхідних для виконання конкретної теми, включаючи витрати на їх проектування, транспортування й установку;

вартість придбаних на стороні сировини та матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива, енергії, усіх видів природної сировини, робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами. Ці витрати наводяться у звіті за вартістю їх з придбання (з урахуванням податку на додану вартість);

капітальні витрати на дослідження і розробки, у тому числі на придбання земельних ділянок, які необхідні для проведення досліджень і розробок, будівництво чи купівлю на проведення великомасштабної реконструкції, модернізації та ремонту будинків, необхідних для проведення досліджень і розробок, інші капітальні витрати, пов'язані з дослідженнями і розробками. До них не включаються капітальні витрати на будівництво житла, об'єктів культурно-побутового призначення тощо, не пов'язані з науковими дослідженнями і розробками. Капітальні витрати наводяться без урахування амортизації;

інші витрати, пов'язані з виконанням досліджень та розробок;

2) придбання машин, обладнання, устаткування та інших засобів виробництва, ураховуючи інтегроване програмне забезпечення, необхідних для впровадження нових чи вдосконалених технологічних процесів; машин та обладнання, які не вдосконалюють виробничі потужності, але необхідні для випуску нової продукції, послуг, інші капітальні витрати, пов'язані з впровадженням технологічних інновацій, незалежно від того, чи придбані вони окремо чи в комплекті з документами, що містить комерційну таємницю;

3) придбання нових технологій, які використані для реалізації технологічних інновацій, ураховуючи права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензій, ліцензійних договорів на використання зазначених об'єктів, виплати ліцензіару, а також витрати на придбання документів, що містять комерційну таємницю (формули, розрахунки, плани, креслення, незапатентовані винаходи та інше, інструкції, опис, вимоги, дані, методи і методики), проектів, технологій в розукомплектованому вигляді, товарних знаків (маються на увазі товарні знаки, які придбані у зв'язку з проведенням підприємством інновацій), інших інжинірингових, консалтингових послуг;

4) виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, послуг, упровадження нових методів їх виробництва. До них можуть відноситись витрати на виробничі проектно-конструкторські роботи, пов'язані з технологічним оснащенням, організацією виробництва і початковим етапом випуску продукції, витрати на проектування промислового об'єкта (зразка), інші проектно-конструкторські роботи, направлені на окремі виробничі процеси і методи, технічні специфікації, експлуатаційні особливості (властивості), необхідні для виробництва технологічно нових продуктів, послуг та здійснення нових процесів. До складу вказаних витрат входять також витрати на технологічну підготовку виробництва, пробне виробництво і випробування, пов'язані з упровадженням технологічних інновацій. До них належать:

засоби технологічного оснащення, які доповнюють технологічне обладнання для виконання певної частини технологічного процесу (деякі види інструментів, штампи, пристосування, калібри, прес-форми, моделі тощо);

пробне виробництво або випробування, необхідні на початковому етапі випуску продукції, а також у випадках, якщо це необхідно для виконання подальших етапів розробки та проектування;

засоби програмного забезпечення та їх адаптація до виробництва нових продуктів та процесів;

розвиток та зміни організаційних структур виробництва, процеси контролю якості продукції, методи та стандарти, необхідні для випуску нового виробу чи застосування нового технологічного процесу;

підготовка спеціалістів, необхідність яких обумовлена упровадженням нових видів продукції і процесів;

5) маркетинг, реклама: враховуються витрати, пов'язані з впровадженням на ринку інноваційних видів продукції. Вони включають попереднє дослідження, зондування ринку, адаптацію цієї продукції до умов різних ринків і початкову рекламу, пробний продаж її на ринку; до цих витрат не включаються витрати на створення мережі розподілу продукції з метою вдосконалення збуту продукції на ринку;

6) інші витрати, пов'язані з упровадженням технологічних інновацій, наприклад оплата консультацій запрошених кваліфікованих спеціалістів, інші роботи технологічного характеру.

7.1.2. Не належать до інновацій:

1) незначні модифікації естетичного чи технічного характеру без змін технічних характеристик продукції. Наприклад, нові види тканин та товарів легкої промисловості (новий колір або нанесення нового малюнка на тканину, нові моделі і фасони одягу, трикотажних виробів і взуття, виробів шкіргалантереї тощо), якщо зміни в них суттєво не вплинули на характеристики, властивості, собівартість продукції, а також на матеріали і компоненти, використані для її виготовлення. У харчовій промисловості використання нових смакових добавок у продукції старого асортименту, наприклад фруктових та інших добавок у традиційні види йогурту, морозива тощо, які виробляються з метою розширення асортименту. Упровадження нових моделей складної продукції, такої як автомобілі або телевізори, не є технологічним нововведенням, а є модифікацією, якщо зміни в нових моделях є другорядними порівняно з традиційними моделями. Наприклад, установлення радіоприймача в легковому автомобілі суттєво не відрізнятиме нову модель від тих, що виготовлялися раніше;

2) розширення номенклатури продукції за рахунок налагодження випуску підприємствами нової продукції, що раніше ним не випускалась, але вже достатньо відомої на ринку збуту (можливо непрофільної) з метою забезпечення сьогоденного попиту і збільшення доходу підприємства;

3) придбання машин й устаткування для розширення виробничих потужностей за рахунок установки додаткових машин традиційних моделей та типів, або навіть заміна машин на новіші модифікації тієї самої моделі;

4) упровадження стандартів якості, безпосередньо не пов'язане з упровадженням технологічно нової або поліпшеної продукції і нових або вдосконалених технологічних процесів;

5) нововведення (інновації) у сфері управління виробництвом, соціальних або інформаційних технологій.

7.2. У рядку 720 вказуються витрати на інформатизацію: програмне забезпечення та обчислювальну техніку, оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації.

7.3. У рядку 730 відображаються витрати на придбання та створення програмного забезпечення.

7.4. У рядку 740 наводяться витрати на придбання, створення та оренду (оперативну та фінансову) обчислювальної техніки, уключаючи інтернет.

7.5. У рядку 750 вказуються витрати на оплату послуг сторонніх підприємств (уключаючи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) у сфері інформатизації: консультаційні послуги щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів, застосування певного програмного забезпечення, технічне обслуговування обчислювальної техніки.

8.1. У цьому розділі підприємства наводять ідентифікаційні, класифікаційні та економічні дані за всіма наявними місцевими одиницями, уключаючи ті, які не мали у звітному році показників господарської діяльності.

Місцевою одиницею вважається підрозділ (або частина) підприємства (філія, представництво, відділення та інші), що:

- розташований на географічно відокремленій території (має іншу адресу, ніж головне підприємство);

- веде відокремлено господарську діяльність.

До місцевої одиниці може відноситись: завод, фабрика, шахта, житлово-комунальна контора, транспортна база, будівельний майданчик, цех, магазин, їдальня, дитячий садок тощо, які є підрозділами звітувального підприємства та ведуть відокремлено господарську діяльність і на яких працює хоча б один працівник даного підприємства (з урахуванням засновника або власника).

Уважаються місцевими одиницями також офіси та апарати управління, що можуть бути територіально відокремлені від головного підприємства.

Місцева одиниця може займатися одним (або декількома) видом економічної діяльності.

Одне підприємство може мати декілька місцевих одиниць, але місцева одиниця належить тільки одному підприємству.

8.2. У звіті наводиться інформація окремо за кожною місцевою одиницею підприємства. При цьому в рядку 1 вказуються дані за місцевою одиницею, яка є головним підприємством або апаратом управління (офісом), а в наступних рядках (2, 3 і т.д.) - за іншими місцевими одиницями.

Дані за кожною місцевою одиницею групуються за наявними видами економічної діяльності відповідно до графи Б додатка Інструкції таким чином:

- за місцевою одиницею, що має один вид економічної діяльності, інформація надається за рядком "Усього за місцевою одиницею" та дублюється за відповідним видом економічної діяльності;

- при здійсненні місцевою одиницею декількох видів економічної діяльності, показники наводяться в цілому по одиниці за рядком "Усього за місцевою одиницею" та вказується окремо за кожним наявним видом економічної діяльності.

У графах Б, В, Д указуються ідентифікаційні дані місцевої одиниці щодо:

- назви та її повної адреси;

- коду території за Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), затвердженим наказом Держкомстату від 31.10.97 N 569;

- ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (для місцевих одиниць, що не зареєстровані в ЄДРПОУ, дані проставляються органами державної статистики).

У графі Е вказуються наявні види економічної діяльності відповідно до графи Б додатка Інструкції.

За графами 1,2,3,4 наводяться такі економіко-статистичні показники діяльності місцевих одиниць за звітний рік:

- обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без податку на додану вартість, акцизу) (графа 1);

- середня кількість працівників (уключаючи штатних та позаштатних працівників) (графа 2);

- фонд оплати праці (графа 3);

- валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році (графа 4).

Обсяг реалізованої сільськогосподарської, рибної та промислової продукції (робіт, послуг) розподіляється окремо по кожній місцевій одиниці, яка здійснювала її виробництво.

8.3. Сума рядків "Усього за місцевою одиницею" за показниками граф 1, 2, 3, 4 повинна дорівнювати значенням аналогічних показників по підприємству в цілому, а саме:

- за графою 1 = рядку 200 графи 1;

- за графою 2 = сумі рядків 510 та 520 графи 1, або рядку 200 графи 3;

- за графою 3 = рядку 560 графи 1;

- за графою 4 = рядку 610 графи 1.

Сума даних за наведеними видами економічної діяльності по місцевій одиниці повинна дорівнювати аналогічним показникам за рядком "Усього за місцевою одиницею".

Сума даних за місцевими одиницями щодо відповідних видів економічної діяльності (графи 1,2) повинна дорівнювати значенням аналогічних показників по підприємству щодо цих видів економічної діяльності (підрозділ 2.1 графи 1,3).

Якщо кількість місцевих одиниць перевищує кількість рядків, запропонованих у бланку, слід вставити додаткові аркуші.

9.1. У рядку 999 указується кількість днів та годин, які було витрачено на заповнення даної статистичної звітності.