Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах

інспектором Держсільгоспінспекції;

лабораторією Держсільгоспінспекції;

Державним центром сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції.

3.8.1. Держінспектор Держсільгоспінспекції проводить арбітражне визначення якості відповідно до діючих стандартів при надходженні зерна за посвідченнями про якість підприємства-відправника.

За зверненням про арбітражне визначення якості зерна, але не пізніше однієї доби з моменту надходження заявки, держінспектор Держсільгоспінспекції проводить комісійний відбір проби і визначення її якості. За результатами аналізу держінспектор Держсільгоспінспекції виписує посвідчення про якість Держсільгоспінспекції форми N 4 у трьох примірниках: перший і другий примірники надаються підприємству-одержувачу, при цьому останній надсилає другий примірник підприємству-відправнику, третій - залишається у держінспектора Держсільгоспінспекції. Завірені копії посвідчення про якість Держсільгоспінспекції форми N 4 направляються держінспектором Держсільгоспінспекції в територіальну Держсільгоспінспекцію за місцем відвантаження та власнику зерна.

3.8.2. Якщо одна із сторін не згодна з результатами арбітражного визначення якості, проведеного держінспектором Держсільгоспінспекції, проба, належним чином опечатана та оформлена підписами з актом відбору та результатами арбітражного визначення якості держінспектором Держсільгоспінспекції, направляється у добовий термін для визначення якості в лабораторію Держсільгоспінспекції.

Лабораторія Держсільгоспінспекції надає висновки стороні-заявнику в порядку, зазначеному у пункті 2.5 цього розділу.

3.8.3. Якщо одна із сторін не згодна з результатами арбітражного визначення якості, проведеного лабораторією Держсільгоспінспекції, проба з актом відбору направляється для визначення якості зерна в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції.

Рішення Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції є остаточним.

3.9. При незгоді з результатом арбітражного визначення якості лабораторією Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна проба з актом відбору проби передається для проведення арбітражного визначення якості зерна в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції в порядку, викладеному в пункті 2.6 цього розділу.

4.1. Відбір проб для всіх спірних чи арбітражних визначень проводиться комісією в присутності зацікавлених сторін (в т.ч. за дорученням) згідно з вимогами діючих стандартів масою, яка дозволяє сформувати проби для усіх зацікавлених сторін та забезпечити всі етапи арбітражу.

Проби пакуються в тару, яка гарантує незмінність якості та опломбовується, та засвідчуються підписами членів комісії.

4.2. Відбір проб оформляється актом відбору (додаток 6), у якому повинно бути вказано:

час і місце складання акта, назва підприємства - одержувача зерна;

прізвища та посади осіб, що брали участь у відборі проб;

нормативний документ, згідно з яким проведено відбір проб;

вид та маса зерна;

вид, номер транспортного засобу та дата надходження вантажу;

дата відправлення, назва підприємства-відправника та власника зерна;

номер транспортного документа;

вид, номер, дата, ким видано документ, що засвідчує якість зерна;

назва підприємства-одержувача;

для затареної продукції - кількість місць і маса;

загальна маса відібраної проби, кількість виділених проб та маса кожної;

вид пакування проб, чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах) опломбовані проби;

наявність етикетки, що містить дані, які передбачені стандартами або технічними умовами;

мета відбору проби та її направлення;

інші додаткові дані, які включаються до акта з метою більш докладної характеристики проби;

підписи осіб, які засвідчують факт відбору проб.

4.3. Відібрані проби повинні зберігатися усіма зацікавленими сторонами до остаточного вирішення спірних питань про якість партії.

5.1. За результатами спільного визначення якості зерна в день його визначення складається акт про фактичну якість спірної партії.

5.2. Акт повинен містити:

час і місце складання, найменування підприємства-одержувача;

прізвища та посади осіб, що брали участь у спільному визначенні якості зерна, місце їх роботи;

вид та маса зерна;

номер та дата договору на постачання зерна та транспортної накладної;

вид і номер транспортного засобу;

номер та дата документа (вид документа), що засвідчує якість зерна, та ким видано документ;

дата відправлення, назва підприємства-відправника та власника зерна;

дата надходження зерна;

для готової продукції - назва та адреса її виробника, кількість місць;

умови зберігання зерна на складі підприємства-одержувача до оформлення акта;

стан місткості зберігання зерна на момент її огляду;

для готової продукції - вид, стан тари на момент огляду, відповідність маркування тари та інші дані;

наявність пломб (відправника чи органу транспорту), відтиски на них;

результати спільного визначення якості з посиланням на стандарт;

висновок за результатами спільного визначення якості, у якому зазначаються: відомості про якість партії, розбіжності між показниками спільного визначення та показниками якості, зазначеними у документах про якість, виданих при відвантаженні партії зерна; доцільність заміни або підтвердження документів про якість підприємства-відправника;

місце направлення проб у разі, коли сторони вважають за необхідне провести арбітражне визначення якості.

1.1. Оформлення документів для відпуску зерна здійснюється згідно з Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926.

1.2. Видача зерна проводиться зерновим складом в обмін на один з таких документів:

оригінал складської квитанції на зерно;

оригінали простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва, дві частини якого (складське та заставне свідоцтва) не відокремлені між собою;

одночасно подані оригінали відокремлених частин подвійного складського свідоцтва (складське та заставне свідоцтва);

складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про повну сплату суми кредиту і відсотків за ним.

1.3. Зерновий склад видає зерно за умови дотримання в складських свідоцтвах безперервного ряду передавальних написів (останній передавальний напис повинен бути зроблений на користь особи, яка пред'явила відповідне свідоцтво).

1.4. Власник складського документа на зерно має право вимагати від зернового складу повернення зерна повністю або частинами.

1.5. У разі повернення зерна частинами зерновий склад повинен видати його власнику новий складський документ на зерно, що залишилося, в обмін на оригінал раніше виданого складського документа на зерно, перший та другий примірники якого повинні бути погашені в установленому порядку.

1.6. При оформленні нових складських квитанцій зерновий склад зобов'язаний щодоби передавати дані до реєстру складських документів на зерно.

1.7. Кожна партія зерна видається її власнику матеріально відповідальною особою складу за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу по зерновому складу (форма N 16), попередньо складеного акта-розрахунку (додаток 7).

1.8. Строк дії наказу (форма N 16) - 5 діб, при цьому відпуск зерна проводиться в межах одного із вказаних днів.

1.9. При відпуску зерна та продукції оформляється товарно-транспортна накладна встановленої форми N 1 ТН.

Товарно-транспортні накладні на відпуск вважаються недійсними без доданих доручень, без підпису одержувачів та ті, що мають виправлення.

1.10. При видачі зерновим складом партії зерна виконуються такі організаційно-технологічні операції:

власник зерна (уповноважена ним особа) подає заяву щодо його витребування та пред'являє складські документи на зерно, яке він бажає забрати зі складу;

ВТЛ передає в бухгалтерію показники якості партії зерна (форма N 47), що зберігається, які склалися на момент відпуску;

бухгалтерія готує попередній акт-розрахунок, у якому проводить розрахунки обсягу основного, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, вираховує втрати згідно з нормами і ставить до відома власника зерна (представника власника);

бухгалтерія оформлює наказ про відпуск зерна за формою N 16;

оформлюються пропуск, транспортні документи всіх видів (ТТН, коносамент, залізничні накладні);

визначаються брутто, тара і нетто транспортного засобу з відображенням у вагових журналах і в товарно-транспортних накладних;

ВТЛ визначає фактичні показники якості завантаженого в транспортний засіб зерна, заносить результати аналізу в картку аналізу зерна і журнал форми N ЗХС-49, оформлює посвідчення про якість (форми NN 42, 40, 41, 43) та передає результати в бухгалтерію для проведення кінцевих розрахунків;

бухгалтерія оформляє акт-розрахунок за фактичними показниками якості і перевіряє правильність проведених розрахунків за надані зерновим складом послуги та їх сплату.

1.11. Після видачі зерна, за умови відсутності претензій з боку одержувача, зерновий склад погашає одержаний ним оригінал складського документа на зерно та його другий примірник і зберігає їх та супровідні документи протягом трьох років.

1.12. Повернена власнику партія або частина партії зерна виключається з реєстру зерна (заставного зерна) зернового складу.

1.13. Погашені складські документи на зерно виключаються із реєстру складських документів на зерно (заставне зерно) і в повторний обіг не допускаються.

1.14. По закінченні строку зберігання зерна зерновий склад зобов'язаний письмово, за сім днів до закінчення строку зберігання зерна, попередити його власника про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін його витребування.

1.15. На всі види відвантажень зерна та інших матеріальних цінностей з території підприємства виписуються матеріальні перепустки, що додаються до видаткових документів та підлягають обліку і контролю в межах підприємства. Матеріальна перепустка виписується матеріально відповідальною особою у двох примірниках і діє лише в день її видачі. Перший примірник перепустки видається вантажоодержувачу, другий залишається у матеріально відповідальної особи. При вивезенні зерна з території черговий працівник охорони забирає перепустку у вантажоодержувача, порівнює з видатковим документом, перевіряє вантаж, ставить підпис на звороті перепустки, відмічає дату та час вивезення зерна. Перепустки реєструються охороною у спеціальному журналі та наступного дня здаються в бухгалтерію, де звіряються з видатковими документами матеріально відповідальної особи. Кожна перепустка прикріплюється до видаткових документів і зберігається разом з ними.

1.16. Видача зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті-розрахунку, який складається за даними особового рахунку з урахуванням актів на очищення і сушіння зерна за формою N 34.

1.17. Маса відпущеного зерна визначається матеріально відповідальною особою на вагах у присутності водія або уповноваженої власником особи. Результати зважування зерна заносяться у ваговий журнал відпуску відповідної форми (автотранспорт - журнал форми N ЗХС-28, залізничний транспорт - журнал форми N 29).

1.18. При відсутності вагонних або елеваторних ваг у підприємства-вантажовідправника визначення маси проводиться на вагонних вагах станції відправлення підприємства-вантажовідправника згідно з договором, укладеним між вантажовідправником і залізницею, результати зважування реєструються в журналі форми N 29 і засвідчуються підписом працівника підприємства-вантажовідправника, який здійснював зважування.

1.19. Відпуск борошна, круп і насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою, проводиться без зважування, а маса продукції, що відпускається, визначається за кількістю місць і стандартною масою.

1.20. Наступного дня після відвантаження зерна всі документи з оформлення його відпуску передаються в бухгалтерію.

2.1. Переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

2.2. При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення".

2.3. Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми N ЗХС-49 "переоформлення".

2.4. До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.

2.5. Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми N ЗХС-37.

2.6. Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.

2.7. Підставами для видачі чи переоформлення продуктів переробки зерна є акт-розрахунок виходу продукції при переробці зерна (форма N 117, N 121) та товарно-транспортні накладні.

3.1. Переміщення зерна та продукції на території підприємства оформлюється накладною на переміщення хлібопродуктів за формою N 19, підписаною керівником підприємства або його заступником, начальником ВТЛ та матеріально відповідальною особою, де зазначається мета переміщення.

3.2. При переміщенні зерна в межах однієї території маса визначається один раз в присутності обох матеріально відповідальних осіб і підписується ними.

У випадках, коли зважування проводиться за участю кількох осіб, оформляється відомість зважування (форма N 171), при цьому результати зважувань одночасно реєструються у двох відомостях (при інвентаризації або переміщенні хлібопродуктів усередині підприємства).

3.3. Накладна за формою N 19 виписується в двох примірниках, які передаються матеріально відповідальним особам, звідки вивозиться і куди завозиться зерно. У накладній за формою N 19 ВТЛ зазначається якість зерна.

Розпорядження на переміщення хлібопродуктів територією підприємства за накладною форми N 19 діє лише протягом доби.

3.4. Переміщення зерна та продукції з різних територій одного й того самого підприємства оформляється як відпуск.

4.1. Склади для безтарного зберігання борошна включають силоси для зберігання, обладнання для транспортування борошна в силоси, а також обладнання для навантаження борошновозів.

4.2. Проби для визначення якості борошна відбирають у місцях, передбачених технологічною схемою контролю борошномельного заводу.

4.3. На підприємствах, де склад безтарного зберігання перебуває у підпорядкуванні начальника виробничого цеху і борошно зважують лише при реалізації, кількість виробленої продукції враховують за масою, встановленою при відпуску, і ніяке списання втрат не допускається. У такому разі склад безтарного зберігання зачищається разом з борошномельним корпусом.

4.4. На борошномельних заводах, де вироблене борошно передається на склади безтарного зберігання за кількістю і якістю матеріально відповідальним особам, ведеться кількісно-якісний облік за складами безтарного зберігання, списання втрат проводиться в установленому порядку тільки за рахунок зміни вологості. Особовий рахунок за кількісно-якісним обліком закривається актом зачистки форми N 30, який розглядається держінспектором Держсільгоспінспекції і затверджується начальником Держсільгоспінспекції.

4.5. На складах безтарного зберігання борошна ведеться книга обліку завантаження силосів і видатків борошна.

4.6. Графи "Надходження" форми N 36 за складом безтарного зберігання заповнюються за даними книги обліку завантаження силосів, а вологість борошна - за середньозмінною пробою.

4.7. Норми природної втрати борошна при його безтарному зберіганні в складах силосного типу не застосовуються.

4.8. Дані, необхідні для заповнення товарно-транспортних накладних про якість борошна, крім показника "вологість", вносять за середніми даними аналізів при завантаженні силосу, а вологість борошна визначають за пробою, відібраною при його відпуску.

4.9. У виняткових випадках при утворенні незначної маси розсипів борошна останні повинні дороблятися, оформлюватися актом і оприбутковуватися за їх місцем зберігання. Списання борошняних зміток з рахунку борошна допускається тільки при остаточному зачищенні складу безтарного зберігання на підставі акта зачистки.

1.1. Відпуск зерна в переробку проводиться на підставі розпорядження (форма N 109), підписаного керівником підприємства і начальником ВТЛ. У розпорядженні вказуються: з яких місць зберігання повинно бути відпущене в переробку зерно, його маса і якість.

Розпорядження виписуються в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається у ВТЛ, другий передається відповідній матеріально відповідальній особі, що відпускає зерно, третій - начальнику виробничого цеху.

1.2. На комбікормових підприємствах у вимозі-накладній (форма N 119) вказуються номери рецептів і маса зерна (сировини), що необхідна на вироблення комбікормів за встановленою рецептурою.

Відпуск зерна в переробку проводиться за масою, оформляється накладною (форма N 110), або забірною картою (форма N 111), або вимогою-накладною (форма N 119). На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно списується у видаток в складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху у виробничому журналі.

1.3. Якість відпущеного у виробництво зерна вказується за даними лабораторних аналізів і засвідчується підписом змінного лаборанта.

2.1. На борошномельних і круп'яних підприємствах вся вироблена за зміну продукція, отримані відходи зважуються і підраховуються під безпосереднім наглядом завідувача вибійного відділення (вибійника).

2.2. Начальник виробничого цеху і його змінні помічники, працівники ВТЛ, а також завідувачі складів продукції зобов'язані щозміни перевіряти правильність пакування продукції в мішки відповідно до встановлених норм (стандартної маси).

2.3. Керівники підприємств зобов'язані щодекади робити контрольні перевірки правильності стандартної маси продукції.

2.4. Перевірка проводиться зважуванням не менше десяти мішків із штабеля за зміну. Мішки з борошном чи крупою, що мають відхилення від стандартної маси, повинні бути доведені до стандартної маси.

При контрольних перевірках стандартної маси вибій продукції вважається правильним, якщо відхилення в масі мішків з продукцією не перевищують допустимої похибки:

окремих зважувань - +-0,25%;

середньої маси десяти порцій - +-0,10%.

2.5. Передана з вибійного відділення до складу продукція розміщується окремо за видами, сортами й номерами. При передачі продукції окремими партіями протягом зміни кожна з них в момент передачі записується у ваговий журнал і засвідчується підписами завідувача вибійного відділення (вибійника), завідувача складу чи його помічника.

2.6. Передача продукції та відходів з вибійного відділення до складу оформлюється після закінчення роботи кожної зміни накладною (форма N 112), що засвідчується підписом завідувача вибійного відділення, а де його немає - змінним помічником начальника виробничого цеху і завідувачем складу чи його помічником.

2.7. Залишена у вибійному відділенні продукція однієї зміни для передачі іншій не допускається. Вся вироблена за зміну продукція передається до складу. Відпуск і відвантаження продукції з вибійного відділення не допускається.

2.8. Відходи III категорії (некормові), отримані в процесі виробництва, в міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства не рідше одного разу на місяць.

2.9. Знищення чи використання таких відходів оформлюється актами (форма N 23), які затверджуються керівником підприємства. Вивіз із території підприємства цих відходів проводиться за перепустками (форма N 196).

2.10. Результати зважування відходів заносяться у ваговий журнал (форма N ЗХС-28). Якщо вивіз проводиться на автомобілі з причепом, то в журналі вказуються номери автомобіля й причепа.

2.11. У разі, коли отримані на підприємстві відходи використовуються як паливо і механізовано подаються в котельне відділення, маса їх визначається як різниця між масою переробленого зерна чи насіння й масою отриманої продукції, придатних відходів і усушки.

2.12. Якщо при перевірці якості буде виявлений брак (нестандартна продукція), то ВТЛ складає акт, в якому зазначаються кількість нестандартної продукції і ознаки, за якими продукція віднесена до нестандартної.

Нестандартна продукція розміщується окремо і підлягає обов'язковій доробці з метою доведення до встановлених норм якості. Передача цієї продукції в склад оформляється окремою накладною.

2.13. Якщо забракована (нестандартна) продукція в склад не передається, а залишається у вибійному відділенні, вона розміщується окремо.

2.14. Передача нестандартної продукції зі складу чи вибійного відділення у виробничий цех для доопрацювання проводиться за розпорядженням начальника ВТЛ і оформляється накладною (форма N 115). Дані про доопрацювання нестандартної продукції вказуються в журналі начальника розмельного цеху (форма N 116).

2.15. В бухгалтерському обліку нестандартна продукція незалежно від того, де вона міститься (у складі чи у вибійному відділенні), обліковується за рахунком незавершеного виробництва і тільки після усунення браку може бути віднесена на рахунок готової продукції.

2.16. Начальник виробничого цеху обліковує переміщення нестандартної продукції в журналі (форма N 116), стежить за тим, щоб передана в повторну переробку нестандартна продукція не включалася знову в обсяг виробленої продукції.

2.17. Облік виробітку нестандартної продукції ведеться за даними на кінець зміни. Якщо на кінець зміни є нестандартна продукція, її маса підлягає обліку незалежно від того, коли і ким вона буде згодом перероблена. До категорії нестандартної належить продукція, яка не відповідає вимогам стандартів чи тимчасовим нормам якості.

2.18. Якщо забракована раніше продукція при перевірці її більш дрібними партіями визнається стандартною, то маса її, документально підтверджена актом про розбраковування, виключається з маси нестандартної продукції.

2.19. Якщо продукція забракована держінспектором Держсільгоспінспекції, її розбраковування може бути зроблене тільки держінспектором Держсільгоспінспекції.

2.20. Не підлягають обліку як нестандартна продукція продукти, які не відповідають діючим нормам якості, вироблені протягом трьох діб під час проведення замолу або чотирьох годин роботи першої зміни після декадної зупинки.

2.21. Нестандартна продукція, одержана при замолі та після декадної зупинки, повинна бути дороблена до діючих норм якості продукції до моменту проведення місячної зачистки.

2.22. Мішки, що звільнилися після передачі на доопрацювання нестандартної продукції, здаються змінними помічниками начальника виробничого цеху в склад тари за окремою накладною.

2.23. Згідно з накладними на здачу продукції з виробництва до складу і записами в журналі начальник виробничого цеху складає по кожній зміні рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному заводі (форма N 113а), рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному заводі (форма N 113б).

Виготовлена продукція вказується в рапорті масою нетто.

2.24. На комбікормових підприємствах вся вироблена за зміну продукція передається в склади і розміщується в силосах окремо за рецептами.

2.25. Передача продукції проводиться за масою з реєстрацією кожного відважування у ваговому журналі. Після закінчення зміни у ваговому журналі підраховується маса переданої в склад продукції за кожним рецептом і оформляється накладна.

2.26. Змінний майстер виробничого цеху після закінчення зміни складає рапорт про вироблення комбікормів і використання сировини за зміну за формою N 114, у якій вказуються маса виробленої за зміну продукції за рецептами і маса переробленої сировини за видами.

2.27. На кінець кожної зміни визначаються шляхом обміру (умовно, до проведення місячної зачистки) залишки сировини й напівфабрикатів у цеху (у силосах над розмелювальними машинами й дозаторами), що передаються наступній зміні.

2.28. Витрата сировини за зміну визначається виходячи із залишку сировини на початок зміни й надходження сировини за зміну, зменшених на масу сировини й напівфабрикатів, що залишилася в кінці зміни в цеху.

2.29. Кількісні дані в рапорті повинні збігатися з підсумком зважувань у вагових журналах.

2.30. Витрата сировини повинна відповідати випуску продукції за зміну з урахуванням норми втрат у виробництві.

2.31. Завідувачі складів готової продукції щодня оприбутковують у своїх складських звітах масу продукції і відходів, які фактично надійшли в склади і оформлені накладними за кожну зміну.

2.32. Бухгалтерія підприємства щодня звіряє масу оприбуткованої продукції і відходів з масою, відображеною начальником виробничого цеху в рапортах.

3.1. Зерно, що зберігається в елеваторі та інших місткостях виробничого корпусу борошномельного заводу, перебуває під звітом у начальника елеватора.

Масою зерна, переданою у виробництво, вважається маса, визначена на вагах виробничого корпусу.

Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у місці зважування.

3.2. Зерноочисне відділення з місткостями для відволожування зерна, розмелювальне відділення, місткості для розміщення потоків борошна з ділянкою формування його сортів, місткості готової продукції з ділянкою фасування є єдиним комплексом борошномельного виробництва, очолюваного начальником виробництва, а в змінах - начальниками змін, які є матеріально відповідальними особами.

3.3. Підставою для передачі зерна із елеватора у виробництво є розпорядження на відпуск у переробку (форма N 109). Відпуск проводиться за масою і фактичною якістю і оформляється щозміни накладною (форма N 110). Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у місці зважування. Результати зважування зазначаються у ваговому журналі передачі зерна.

Дані за формою N 110 відображаються в реєстрі, який ведеться від зачищення до зачищення з підведенням щомісячних підсумків. На підставі цих документів відпущене з елеватора зерно списується за масою і якістю за формою N 36 з підзвіту начальника елеватора та оприбутковується начальником виробництва.

3.4. Маса відходів I і II категорій визначається на вагах борошномельного комплексу або залізничних (автомобільних) вагах.

Відходи III категорії при вивезенні зважуються і знищуються.

3.5. Маса висівок визначається на вагах борошномельного комплексу чи залізничних (автомобільних) вагах.

Відбір проб висівок і відходів проводиться при передачі їх у склад і відвантаженні.

3.6. Списання вітамінів, що вводяться в борошно, оформлюється накладною на відпуск сировини у виробництво (форма N 110).

3.7. Обсягом виробленої продукції в асортименті вважається маса відвантаженого (відпущеного) борошна за сортами чи переданого в склад у тарі стандартною масою іншій матеріально відповідальній особі, оформлена відповідними документами. При цьому потоки продукції до їх відпуску вважаються незавершеним виробництвом.

3.8. Облік незавершеного виробництва здійснюється щозміни шляхом зважування та відображується в рапорті про вироблення потоків борошна і щодоби в рапорті про використання потоків борошна і виробітку продукції.

3.9. Незавершене виробництво оцінюється за сумою, яка складається з фактичної собівартості зерна та планових витрат на виробництво однієї тонни.

3.10. Щодоби на підставі форми N 110 і рапортів про використання потоків борошна і виробітку продукції складають два звіти за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію: перший - про рух зерна й відходів, другий - про рух продукції і тари.

При переміщенні потоків з розмелювального відділення в місткості для розміщення визначаються їх вологість і зольність (білість).

3.11. Відбір проб борошна для оцінки його якості проводиться під час відпуску.

3.12. Щомісяця проводиться повна зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у встановленому порядку із складанням форми N 117. Перед зачисткою забезпечується контроль за повнотою зачистки переробленого зерна, переданого в виробничий цех в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.

Остаточні результати роботи борошномельного комплексу визначаються шляхом його повної зачистки в період капітального ремонту не рідше одного разу на рік з відповідним складанням акта за формою N 117.

3.13. Базисні показники якості зерна і норма для розрахунку виходів продукції в залежності від якості зерна, що переробляється, застосовуються у встановленому порядку.

4.1. Переробка зерна здійснюється на договірних умовах.

4.2. На товарно-транспортних накладних, за якими надходить зерно на переробку, ставиться відмітка "на переробку" та вказується номер договору.

4.3. Приймання, оформлення, складський та кількісно-якісний облік зерна здійснюються згідно з вимогами цієї Інструкції з відміткою "на переробку".

4.4. Подача зерна в переробку здійснюється згідно з листом власника (власників), наказом керівника підприємства форми N 16 та розрахунком помельної партії (рецепту). Якщо зерно знаходиться "на зберіганні", його подача в переробку здійснюється згідно з листом власника, наказом керівника підприємства форми N 16 та розрахунком помельної партії (рецепту).

При цьому складаються акти-розрахунки (згідно з додатком 7) для кожного власника. Розрахунок виходів готової продукції оформляється формою N 117 (для борошна), формою N 121 (для комбікормів), складається в цілому за партією та за кожним окремим власником. Для розрахунку виходів продукції кожного окремого власника приймається фактична якість зерна, переданого у виробництво. Подальший складський та кількісно-якісний облік вироблених продуктів переробки здійснюється згідно з вимогами цієї Інструкції в загальній формі та окремо за кожним власником.

4.5. Кількість продуктів переробки, які належать власнику, розраховуються в порядку, викладеному в договорі (розрахунковий вихід, фактичний вихід, інші варіанти розрахунку).

4.6. Для контролю видачі продуктів переробки підприємство веде особові картки власників або журнали.

5.1. Склади сировини, елеватори, виробничий корпус і склади готової продукції є єдиним комплексом комбікормового виробництва, очолюваним начальником виробництва - матеріально відповідальною особою.

5.2. Маса сировини, що надійшла, визначається за показниками автомобільних чи вагонних ваг, за кількістю місць при стандартній масі в залежності від правил приймання, передбачених договорами, особливими умовами, нормативними документами.

Сировина, що надійшла, оформлюється приймальним актом (форма N 14) і є підзвітною начальнику комбікормового виробництва.

Маса сировини, переданої зі складів у виробничий цех, визначається за показниками багатокомпонентних ваг, а маса рідких компонентів - за показниками об'ємних лічильників з перерахуванням на питому масу або за сумою маси нетто. Зазначена маса списується за звітом начальника виробництва.

До проведення щорічної інвентаризації додатково умовно списуються на собівартість продукції втрати сировини у виробництві в розмірах, що фактично склалися на підприємстві в попередньому році, але не більше 1%.

5.3. Показники лічильників багатокомпонентних ваг, маса рідких компонентів за об'ємними лічильниками, стандартною масою, переданих у виробництво, позмінно заносяться в спеціальний журнал. За цими даними складаються змінні рапорти про вироблення комбікормів і використання сировини (форма N 114).

У змінному рапорті проставляються: маса виробленої продукції (комбікорми, БВД, премікси) за сумою відважувань багатокомпонентних ваг з доданням рідких компонентів, вологість продукції.

5.4. Якщо потужність лінії не забезпечує гранулювання всієї продукції у потоці, маса гранул визначається на автоматичних вагах. При цьому маса розсипної продукції, спрямованої у склад, визначається за формулою

5.5. У разі передавання розсипних комбікормів зі складу готової продукції у цех гранулювання маса їх визначається за різницею маси гранульованих комбікормів (дані автоматичних ваг) і маси рідких компонентів, введених в преси для гранулювання.

При цьому маса розсипних комбікормів використовується для оперативного обліку наявності продукції у складі. У змінному рапорті окремим рядком записується "Розсипний комбікорм, рецепт N__ зі складу на гранулювання" і проставляється його маса. Якщо на підприємстві встановлені ваги для зважування розсипної продукції, тоді маса гранульованої продукції визначається як сума маси розсипної продукції за даними автоматичних ваг і маси рідких компонентів. Маса розсипної продукції, що направляється в склад, визначається за різницею даних багатокомпонентних ваг і даних автоматичних ваг. Дані щодо маси розсипної продукції, переданої в склад і гранульованої, проставляються в змінному рапорті окремо із зазначенням їх вологості.

5.6. У змінному рапорті в розділі "Використано сировини за зміну" у графі "Витрачено, кг" записується витрата кожного виду сировини, що визначається за перерахуванням суми відважувань багатокомпонентних ваг на процентний вміст даного виду сировини в рецепті. Маса рідких компонентів записується за даними об'ємних лічильників і стандартної маси.

У графі "Втрати, кг" вказуються умовно прийняті втрати сировини згідно з пунктом 5.2 цього розділу.

У графі "Всього витрат сировини, кг" складається маса сировини двох попередніх граф.

5.7. Вологість сировини при передачі її з складу в цех не визначається і в змінному рапорті не відображається. Дані про ціну сировини і сума її вартості заповнюються бухгалтерією.

5.8. Щозміни для оперативного визначення втрат попередньо висушених висівок, витрачених на вироблення преміксів, за средньозмінними пробами визначають фактичну усушку. Умовно прийняте щозмінне списання висівок (наповнювача) у розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки.

Маса висівок визначається багатокомпонентними вагами, установленими в цеху преміксів. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

5.9. Для оперативного щозмінного визначення втрат при підсмаженні ячменю необхідно за середньозмінними пробами визначати фактичну усушку ячменю.

Умовно прийняте щозмінне списання ячменю в розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки, і на визначений у такий спосіб відсоток втрат проводиться додаткове умовне списання ячменю, витраченого на виробництво комбікорму, до складу якого входить ячмінь підсмажений. Маса ячменю підсмаженого визначається за відсотком уведення його в рецепт. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

5.10. Один раз на добу, на підставі змінних рапортів, складаються два зведених звіти про рух сировини, комбікормів і тари за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію. При складанні звіту про рух сировини в графі "Залишок на початок дня" вказується залишок сировини в складах.

В графі "Надходження" вказується маса сировини, що надійшла на комбікормовий комплекс за даними первинних документів.

В графі "Витрата" вказується витрата сировини, відображена в графі "Всього витрат" щозмінних рапортів (форма N 114). При реалізації сировини на "сторону" це фіксується за даними первинних документів у формі N ЗХС-37.

В графі "Залишок" вказується наявність сировини в складах з врахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

При складанні звіту за формою N 37 про рух комбікормів у графі "Залишок на початок дня" вказується залишок продукції в складах.

У графі "Надходження" вказується маса виробленої готової продукції за даними змінних рапортів.

У графі "Витрата" указується маса відпущеної готової продукції за даними автомобільних і вагонних ваг.

У графі "Залишок" вказується наявність продукції в складах з врахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

5.11. Премікси, витрачені на виготовлення комбікормів, в графі "Витрата" не вказуються, а відображаються в графі "на власні потреби".

5.12. На початок місяця продукція в складах не повинна залишатися.

При повному відпуску продукції проводяться уточнення й коригування маси в документах виробітку. Для цього проводиться порівняння маси відпущеної продукції кожного рецепту з масою, зазначеною у змінних рапортах. При невідповідності цих даних виписується додатковий рапорт із зазначенням у ньому маси продукції і сировини, яка підлягає коригуванню.

У разі, якщо відпуск продукції не вдалося закінчити в поточному місяці і залишаються перехідні залишки, розпорядженням керівника призначається комісія, що пломбує силоси з цією продукцією, щоб виключити можливість потрапляння знову виробленої продукції в ці силоси. Продукція, що залишилася, відпускається першочергово в присутності комісії, а її маса визначається на автомобільних і вагонних вагах і враховується у звітних даних з вироблення за той місяць, у якому вона вироблялася; приклад розрахунку наведено в додатку 8.

5.13. Кількісно-якісний облік сировини ведеться таким чином:

5.13.1. При надходженні - на кожен її вид відкривається окремий особовий рахунок, у який вносяться дані (маса й вологість) щодо залишків сировини, встановлених за результатами інвентаризації, та дані щодо сировини (маса й вологість), яка надійшла в склад згідно з первинними документами з відображенням у формі N ЗХС-37.

5.13.2. При відпуску - в особових рахунках на кожен вид сировини здійснюється запис про відпуск сировини (маса й вологість), якщо вона відпущена на сторону. Записи в особових рахунках (форма N 36) про витрату сировини на виробництво до зупинки підприємства на інвентаризацію не здійснюються.

5.14. Після проведення інвентаризації в особових рахунках проводиться запис про витрату кожного виду сировини, що визначається шляхом вирахування із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації суми відпущеної на сторону сировини і залишків за результатами даної інвентаризації. Отриманий у такий спосіб результат використовується при складанні виробничого акта-звіту (форма N 121), де відображаються маса і вологість витраченої на виробництво сировини.

5.15. Виявлені розбіжності між залишком сировини, відображені у формах N 36 і N ЗХС-37, підлягають коригуванню у формі N ЗХС-37, складеній до закінчення інвентаризації.

5.16. Для обліку втрат за вологістю, виявлених у період інвентаризації й складання виробничого акта-звіту (форма N 121), ведеться кількісно-якісний облік вироблених комбікормів за видами на підставі рапортів про вироблення з врахуванням коригувань, передбачених пунктом 5.12 цієї глави.

5.17. Кількісно-якісний облік щодо відпуску продукції не ведеться.

5.18. Щорічно, в період зупинки комбікормового комплексу на капітальний ремонт, проводиться інвентаризація всіх видів сировини і продукції. Після проведення інвентаризації складається виробничий акт-звіт за формою N 121, в якому визначаються всі втрати.

5.19. При складанні виробничого акта-звіту за формою N 121 до розділу 1 "Фактично перероблено сировини, кг" вносяться дані відповідно до зазначених граф, а до графи "Витрачено у виробництві" вносяться дані, отримані вирахуванням із суми всього надходження сировини і залишків від попередньої інвентаризації маси сировини, відпущеної на сторону, і залишків сировини за результатами даної інвентаризації.

Аналогічно визначається середньозважена вологість витраченої сировини.

5.20. У розділ II форми N 121 "Отримано від переробки" вносяться дані за видами продукції, отримані в результаті реалізації за даними автомобільних і вагонних ваг.

На підприємствах, які мають цехи (технологічні лінії) преміксів, що пов'язані з комбікормовим виробництвом, у розділ II форми N 121 "Отримано від переробки" вносяться дані тільки реалізованих преміксів. Премікси, використані на вироблення комбікормів, у виробничому акті-звіті не відображаються, оскільки вони враховуються в реалізованих комбікормах.

5.21. У виробничому акті-звіті (форма N 121) проставляється середньозважена вологість продукції, що визначається на підставі документів про її вироблення.

5.22. Розділ III "Баланс сировини у виробництві" заповнюється й розраховується, як зазначено у формі N 121.

Втрати, пов'язані зі зміною вологості сировини і продукції при зберіганні, в процесі виробництва, а також природні втрати в межах встановлених норм додатковому списанню не підлягають, оскільки вони відображені в акті-звіті за формою N 121.

Виробничий акт-звіт (форма N 121) підписується членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником підприємства.

6.1. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини на борошномельних, круп'яних і комбікормових підприємствах в кінці місяця проводиться зачистка виробничого корпусу комісією в складі головного інженера, начальника виробничого цеху, начальника ВТЛ і головного бухгалтера.

6.2. Перед зачисткою забезпечується контроль за повною переробкою зерна (сировини), переданого у виробничий цех останній робочій зміні, після закінчення роботи якої призначена зачистка. Якщо до закінчення зачистки проводиться подача зерна (сировини) для наступної робочої зміни, то зерно (сировина), що відпускається для цієї зміни, направляється в окремі місткості; не допускається змішування з зерном (сировиною), використаним попередньою зміною, до зачистки та з відокремленою реєстрацією відважувань у ваговому журналі.

Перед зачисткою вся вироблена за останню зміну продукція повністю передається на склад. У виробничому корпусі не допускається залишок будь-якої продукції, побічних продуктів і відходів.

6.3. В окремих випадках, коли за умовами ведення технологічного процесу приймальні приміщення сировини у виробничому корпусі (силоси, бункери тощо) не можуть бути повністю звільнені від залишків сировини (на комбікормових заводах), маса таких залишків встановлюється комісією шляхом зважування.

6.4. В акті зачистки вказується маса відпущеної у переробку сировини, маса отриманої продукції (за сортами), висівок і відходів (придатних і непридатних), а також якість сировини і всіх отриманих продуктів.

6.5. Для розрахунку виходу продукції приймається якість зерна, відпущеного в переробку (що надійшло на завальну яму), за звітний період за даними аналізів лабораторії підприємства.

6.6. Дані про якість зерна, прийняті для розрахунку виходу продукції (за вологістю і смітною домішкою), повинні відповідати показникам якості зерна, списаного у виробництво за цей період і відображеного у книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36) (за винятком показника смітної домішки окремих круп'яних культур).

6.7. Дані про якість виробленої продукції за вологістю (побічні продукти, комбікорми) також повинні відповідати вологості продукції, оприбуткованої у книгах кількісно-якісного обліку за той самий звітний період.

6.8. Крім того, в акті зачистки вказуються дані про якість сировини до очищення і після очищення, про якість продукції і про вироблення нестандартної продукції. Дані про вироблення нестандартної продукції наводяться на підставі актів, складених ВТЛ.

6.9. На комбікормових підприємствах в актах зачистки вказуються маса і якість переробленої сировини з врахуванням залишків на початок і на кінець звітного місяця, маса і якість вироблених комбікормів і показники виконання норм виходів продукції (баланс використання сировини у виробництві).

6.10. Акти зачистки виробничого корпусу підписуються всіма членами комісії, а також завідувачами складів сировини і готової продукції та затверджуються керівником підприємства.

7.1. При введенні в дію нових підприємств, запуску підприємств після капітального ремонту (механічного очищення і фумігації) та в разі переходу з одного помелу на інший, зі зміною при цьому технологічної схеми, проводиться замольна ходка - в переробку направляється окрема партія зерна, переробка якої може продовжуватися не більше трьох діб.

7.2. Після вимолу всього зерна, призначеного для замольної ходки, проводиться зачистка підприємства. При цьому всі зернові, а також вибійні відділення для продукції та відходів повинні бути звільнені, а вся отримана продукція й відходи зважені та враховані. Крім того, підраховується усушка чи зволоження за даними лабораторних аналізів.

7.3. Результати проведеного помелу оформляються окремим актом зачистки підприємства комісією, яка щомісяця проводить зачистку. Різниця між масою отриманого борошна, крупи, висівок і відходів, а також усушки чи зволоження і механічні втрати за нормою (у ваговому вимірі) та масою надісланого в переробку зерна вважається масою продуктів переробки зерна, що пішли на замол.

7.4. При подальшій зупинці підприємства на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел) усі продукти, що залягають в обладнанні, підлягають вилученню й оформленню актом комісії. В акті зачистки маса цих продуктів указується окремим рядком "Крім того, вилучено при зупинці на капітальний ремонт (фумігацію, перехід на інший помол)".

7.5. Розрахунок виходів продукції за замольну ходку складається окремо від наступного періоду роботи підприємства.

8.1. Фасування борошна, круп і комбікормів у дрібну тару здійснюється на автоматичних лініях, автоматах і напівавтоматичних вагах.

8.2. Допустимі відхилення маси нетто в пакетах при фасуванні не повинні перевищувати (у %):

борошна при ваговому дозуванні +- 1,0;

борошна при об'ємному дозуванні +- 2,0;

крупи (пакети 0,5 і 1,0 кг) +- 1,0;

пластівців "Геркулес" (пакети до 0,5 кг) +- 2,0;

(пакети від 0,5 кг і більше) +- 1,0;

толокно (пакети 0,3 кг) +- 2,0.

При фасуванні в іншу тару допустимі відхилення визначаються за паспортом засобів зважування або дозування.

8.3. Борошно й крупи, які надходять у мішках стандартною масою для фасування, приймаються матеріально відповідальними особами за кількістю місць та стандартною масою.

Кількісно-якісний облік ведеться за кожним видом та сортом борошна і крупів у книгах (форма N 36) з відображенням у них кількості місць, стандартної маси і вологості:

при виробництві - за надходженням, фактичною масою і вологістю;

при фасуванні - за видатком.

8.4. Вологість борошна (круп) при виробленні обліковується за даними якості ВТЛ заводу виробника, а вологість при фасуванні визначається лабораторією підприємства, що здійснювало їх фасування.

8.5. При фасуванні слід вживати заходи з недопущення розсипів та втрат продукції. При утворенні незначної маси зміток останні повинні піддаватися доопрацюванню, оформлятися актом і враховуватися окремо в книгах (форма N 36) за фактичною масою. Зачистка партій зерна, які надійшли у фасувальні цехи і використані при фасуванні, проводиться щомісяця і оформляється актом (форма N 30).