Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах

Відповідно до статей 9 та 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, з метою ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах

1. Затвердити Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, що додається.

2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Мельник В.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній інспекції сільського господарства України, Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації довести наказ до відома підприємств, установ та організацій-замовників та забезпечити контроль за виконанням вимог цього наказу.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 11 липня 2005 року N 310 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за N 819/11099.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Демчака І.М.

1.1. Ця Інструкція встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності.

1.2. Облік і оформлення операцій з зерном на підприємствах здійснюються за формами документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 22.02.88 N 50 "Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприемными и зерноперерабатывающими предприятиями системы Министерства хлебопродуктов СССР".

1.3. Кількісно-якісний облік зерна ведеться для визначення закономірності змін маси даної партії зерна, її залежності при зберіганні від зміни вологості, вмісту смітної домішки і втрат при зберіганні з відображенням руху зерна, операцій з доробки та переоформлення.

1.4. Кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Для проведення розрахунків з поклажодавцями згідно з укладеними договорами складського зберігання ведуться книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма 36) за поклажодавцями.

Облік та оформлення операцій з зерном ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

1.5. На підприємстві з кожною матеріально відповідальною особою укладається договір про матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, передані їй при оформленні на роботу і прийняті нею протягом усього часу дії договору.

При зміні матеріально відповідальних осіб проводиться інвентаризація зерна в установленому законодавством порядку.

2.1. Приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

2.2. Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен:

укласти договір складського зберігання зерна з підприємством;

надати товарно-транспортну накладну;

при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

2.3. Оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця.

2.4. Кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ) чи представником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція).

2.5. На підприємстві періодично (не рідше одного разу на місяць, а при масовому надходженні зерна - щодоби) уповноваженими керівником підприємства особами перевіряється дотримання правил зважування зерна вагарями, проводяться контрольні переважування з відповідними відмітками про це в журналах контрольних зважувань.

При розбіжностях у вазі понад похибку ваг, зазначену у їх паспорті, складаються акти з обов'язковою участю особи, відповідальної за перевезення зерна.

2.6. Визначення якості зерна проводиться ВТЛ за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами. У разі незгоди поклажодавця зерна з даними аналізу, проведеного ВТЛ, у його присутності проводиться повторний аналіз. Порядок вирішення спірних питань при незгоді з результатами повторного аналізу викладено у розділі IV цієї Інструкції.

2.7. При доставці зерна автомобільним транспортом поклажодавця товарно-транспортні накладні виписуються ним на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий і третій примірники повертаються власнику. При перевезенні зерна поклажодавця автомашинами транспортного перевізника на підставі договору товарно-транспортна накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається поклажодавцю, третій і четвертий примірники направляються через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу згідно з договором (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).

2.8. У разі доставки зерна без товарно-транспортної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються такі дані: найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна.

Акт підписується вагарем, представником поклажодавця та матеріально відповідальною особою підприємства.

2.9. Зерно, що надійшло на підприємство, оприбутковується матеріально відповідальною особою в кількості, яка фактично установлена при зважуванні.

2.10. Розбіжності, фактично установлені при зважуванні маси зерна із масою зерна, зазначеною в товарно-транспортній накладній, понад допустимі норми (похибка при зважуванні, зазначена у паспорті ваг, та норми природної втрати зерна при перевезенні автомобільним транспортом) оформляються за обов'язковою участю представника поклажодавця.

У разі зважування зерна відправником та одержувачем на різних типах ваг при визначенні нестачі застосовується допустима похибка ваг з більш високою точністю зважування.

2.11. Перевезення зерна залізничним транспортом здійснюється відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457. Норми природної втрати зерна при перевезенні залізничним транспортом наведено в Правилах видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 N 862/5083.

2.12. Норми природної втрати зерна при перевезенні морським транспортом встановлено постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 20.04.89 N 28.

2.13. Норми природної втрати зерна при перевезенні автомобільним транспортом встановлено постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 02.06.86 N 63.

2.14. Нестачі в межах норм природної втрати при перевезенні автомобільним, залізничним та водним транспортом списуються за розпорядженням керівника підприємства на підставі:

оформлених товарно-транспортних накладних автомобільного транспорту;

відповідних перевізних документів при перевезенні залізничним та водним транспортом.

2.15. Нестачі, що перевищують норми природної втрати та допустимої похибки ваг, оформляються в установленому законодавством порядку.

2.16. Зерновий склад на підставі реєстру форми ЗХС-3 (ЗХС-4) оформляє одночасно з прийняттям зерна на зберігання складську квитанцію (далі - СК), а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у графі "Примітка" вказують вид надходження зерна.

2.17. У разі втрати, псування чи пошкодження складських документів їх заміна здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

2.18. На зерновому складі ведеться реєстр складських документів на зерно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

2.19. При надходженні протягом доби однорідних за якістю партій зерна (доставка автотранспортом) їх приймання провадиться за середньодобовими пробами.

2.20. При надходженні на підприємство одиничних партій та неоднорідного за якістю зерна показники його якості встановлюються ВТЛ за кожною окремою партією. Проби, відібрані від цих партій, прирівнюються до середньодобових.

2.21. Для розміщення зерна за кожною автомобільною партією ВТЛ проводить визначення органолептичних показників, зараженості, стану по вологості (експрес-методом) та засміченості, а також показників, що визначають клас зерна. Стан по вологості та засміченості визначається відповідно до додатка 1 до "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.06.88 N 185. За результатами аналізу технік-лаборант на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної проставляє штамп за формою, наведеною в додатку 1, та зазначає при цьому показники якості зерна та номер зерносховища для його розміщення, підписує і направляє автомобіль на ваги.

2.22. Вагар, а за його відсутності матеріально відповідальна особа, одержує від водія або від представника поклажодавця всі примірники товарно-транспортної накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал зважування вантажів (форма N ЗХС-28) масу брутто, зазначає на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28), масу брутто та ставить свій підпис.

2.23. На підприємствах, що мають одні автомобільні ваги, у журналі (форма N ЗХС-28) записуються маса брутто, маса нетто та маса тари автомобіля. На лицьовому боці першого примірника товарно-транспортної накладної вагар вказує масу брутто, масу тари та масу нетто.

2.24. За наявності на підприємстві двох автомобільних ваг (в'їзних і виїзних) представнику поклажодавця чи водію, що доставив зерно, після зважування та заповнення відповідних граф повертаються всі примірники накладної, які після розвантаження передаються вагарю виїзних ваг.

2.25. На підприємствах, що мають двоє автомобільних ваг (спарені), які обслуговуються одним вагарем, ведеться одна книга журналу (форма N ЗХС-28).

2.26. За наявності на підприємстві трьох і більше автомобільних ваг вагар вказує на першому примірнику товарно-транспортної накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) дробом: чисельник - номер авто ваг, знаменник - порядковий номер запису в журналі.

Після визначення маси брутто перший примірник товарно-транспортної накладної повертається водію чи представнику поклажодавця, автомобіль направляється для розвантаження у відповідне зерносховище, інші примірники товарно-транспортної накладної залишаються у вагаря автомобільних ваг до розвантаження автомобіля.

2.27. На підприємствах, що мають окремі в'їзні й виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на в'їзних вагах визначається маса брутто, а на виїзних вагах - маса тари. У цьому разі для кожних автомобільних ваг заводиться окремий журнал. В журналах в'їзних та виїзних ваг порядкові номери записів за одним транспортним засобом зазначаються під одним порядковим номером.

У журналі виїзних ваг зазначають масу тари, масу брутто (на підставі товарно-транспортної накладної) і масу нетто.

На зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної (що залишається на підприємстві) матеріально відповідальна особа зазначає номер зерносховища (силос елеватора, склад), куди розвантажено зерно, ставить свій підпис і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.

Вагар виїзних автомобільних ваг після зважування порожнього автомобіля робить у своєму журналі запис за порядковим номером, зазначеним на звороті першого примірника товарно-транспортної накладної, зазначає масу тари.

2.28. Журнали форми N ЗХС-28 ведуться окремо: за парними і непарними числами місяця.

2.29. Зважування автомобілів, завантажених зерном, а також після їх розвантаження проводиться без водія. Якщо довжина платформи ваг коротша за довжину автомобіля з причепом, то їх зважування без розчеплення не проводиться.

2.30. При прийманні зерна, що надійшло залізничним або водним транспортом, результати зважування реєструються у відповідних вагових журналах форми N 29, форми N 141.

Приймання зерна, що надійшло залізничним чи водним транспортом, оформляється матеріально відповідальною особою приймальними актами форми N 14 або форми N 15.

2.31. Після закінчення оперативної доби всі документи з надходження зерна передаються в бухгалтерію, де оформляються реєстри форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4), проводиться звірка маси зерна, що надійшло на підприємство, за даними розділу I реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) з даними вагових журналів форми N ЗХС-28, форми N 29.

2.32. ВТЛ проводить визначення якості зерна, оформлює картку аналізу зерна (форма N 47) та зазначає показники якості в журналах форми N ЗХС-49, форми N 59, форми N 51. За результатами аналізів оформляється розділ II реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4).

2.33. Проби зерна, що відбиралися для проведення аналізу, після закінчення терміну їх зберігання повертаються відповідному поклажодавцю при доставці ним наступної партії зерна цієї самої культури (до зважування автомобіля). Якщо проби поклажодавцю не повертаються, їх маса вказується в реєстрі форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) і додається до фізичної маси прийнятого зерна.

2.34. Реєстри форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем.

2.35. Перші примірники реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) разом з накладними поклажодавців та другий примірник складського документа зберігаються в бухгалтерії підприємства, другий примірник цього реєстру разом з першим примірником складського документа на зерно та карткою аналізу зерна видається поклажодавцям.

2.36. Приймання продукції, затареної в мішки стандартною масою, проводиться без зважування шляхом перемноження стандартної маси на кількість місць. Якщо при розвантаженні окремі мішки виявилися пошкодженими (протертими, розшитими і т.ін.), продукція в таких мішках зважується і оприбутковується за фактичною масою.

У випадку наявності розсипів продукції їх збирають, зважують і оприбутковують.

2.37. Для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.

2.38. Залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна. Визначення залікової маси зерна проводиться згідно з додатком 2.

2.39. При надходженні зерна з якісними показниками кращими, ніж зазначені в договорі, залікова маса зерна не розраховується. У цьому разі показником залікової маси є фізична маса зерна.

2.40. Розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форми N ЗХС-3, ЗХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні складських документів залікова маса зерна не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна.

2.41. Залікова маса кукурудзи в качанах обраховується таким чином:

визначається фізична маса зерна кукурудзи з урахуванням фізичної маси кукурудзи в качанах і фактичного виходу зерна, визначеного ВТЛ;

обраховується залікова маса зерна кукурудзи з урахуванням фізичної маси зерна, зменшеної на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна згідно з додатком 2.

2.42. При переоформленні зерна для розрахунку його залікової маси приймаються фактичні показники якості зерна, що склалися на момент переоформлення.

1.1. Після прийняття зерна на зберігання підприємство проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання.

1.2. Розміщення зерна в елеваторах (складах) проводиться за принципом формування великих однорідних партій за культурами та їх якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання, застава, перероблення). Здане зерно зберігається знеособлено в загальних партіях. На бажання поклажодавця і за наявності вільних місткостей для зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано (окремо).

1.3. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми.

1.4. Проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми N 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою N 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць. Акти підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства.

1.5. При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи. Класифікація продуктів, які отримують при очищенні, переробці зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах галузі хлібопродуктів, наведена в додатку 3.

1.6. Розрахунки за надані послуги проводяться за кожен фактично знятий тонно-процент або планову тонну сирого, вологого та засміченого зерна, виходячи з фізичної маси зерна по надходженню.

При надходженні зерна з вологістю та смітною домішкою вище базисних кондицій, що зазначені в договорі складського зберігання, але при цьому зерно не потребує сушіння та очищення і ці послуги не надаються, розрахунки не проводяться.

2.1. В акті доробки (форма N 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів.

2.2. При очищенні на зерноочисних машинах партії зерна в потоці приймання її маса визначається за даними бухгалтерського обліку, виходячи з даних про приймання зерна на кожну потокову лінію. У разі очищення частини зерна, що зберігається в складі, маса до доробки визначається шляхом зважування або шляхом обміру. Спосіб визначення маси зерна до доробки вказується в розпорядженні за формою N 34.

2.3. На елеваторах, сушильно-очисних баштах і механізованих складах, оснащених стаціонарними вагами, маса зерна, що відпускається для доробки, визначається шляхом зважування.

2.4. До актів на доробку за формою N 34 додаються картки аналізу зерна форми N 47 та відомості зважування (форма N 171а, N 171б) відходів і побічних продуктів.

2.5. При складанні актів про очищення зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової домішки проводиться за державним стандартом на відповідну культуру.

2.6. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. До складу комісії повинні входити: матеріально відповідальна особа, начальник ВТЛ, начальник охорони підприємства.

2.7. Якість відходів III категорії (некормових) перевіряється ВТЛ. Вивіз відходів III категорії здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (форма N 16).

Знищення відходів III категорії (некормових) оформляється актом форми N 23, який затверджується керівником підприємства.

Вивіз відходів III категорії (некормових) з території підприємства на знищення проводиться за перепустками форми N 196.

Якщо відходи III категорії (некормові) використовуються на внутрішні виробничі цілі (як паливо та інше), їх реалізація оформляється наказом та накладною на внутрішнє переміщення хлібопродуктів (форма N 19).

При використанні відходів III категорії (некормових) для реалізації населенню як палива та на інші цілі - оформляються розпорядження-наказ та товарно-транспортна накладна.

2.8. Результати зважування відходів усіх категорій, а також побічного продукту реєструються у ваговому журналі форми N ЗХС-28, де реєструється і відпуск зерна.

2.9. До акта форми N 34 додається акт розподілу відходів, у якому вказується перелік власників зерна, що підлягає доробці, з показниками якості і кількості до доробки. Розподіл отриманих відходів проводиться пропорційно кількості та якості очищеного зерна. На підставі актів розподілу відходів результати доробки зазначаються у формі N 36 та особових рахунках поклажодавців. На вимогу поклажодавця йому надається витяг із акта доробки (згідно з актом розподілу відходів).

2.10. Легка органічна домішка, що з'являється на поверхні зерна в складах внаслідок його самосортування, відходи, що утворюються при переміщенні зерна транспортерами (без підвісних сит - легка органічна домішка), і змітки, що утворюються при переміщенні зерна і при вантажно-розвантажувальних роботах, обробляються з метою вилучення нормального зерна, зважуються, списуються з основної культури й оприбутковуються за відповідним місцем зберігання, оформлюються актом на оприбуткування зміток (форма N 22).

2.11. Аспіраційні відноси (аспіраційний пил), отримані в процесі вентилювання зерна, що переміщується механізмами, оформлюються актами довільної форми.

2.12. ВТЛ здійснює контроль технологічного процесу очищення згідно з вимогами "Инструкции о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 16.08.79 N 238, веде журнал реєстрації лабораторних аналізів при очищенні зерна на зерноочисних машинах (форма N 81). ВТЛ визначає фактичну якість партій зерна до і після очищення та продуктів, отриманих в процесі очищення. Якість зерна та продуктів, отриманих у процесі очищення, допускається визначати за середньозваженими результатами форми N 81. Для цього розраховується середньозважена якість зерна по партії до та після очищення, а також якість отриманих продуктів доробки, виписуються картки аналізу зерна форми N 47. Картки аналізу зерна та відомості зважувань побічних продуктів і відходів, отриманих під час очищення, додаються до акта доробки форми N 34.

2.13. У книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 відходи III категорії списуються з рахунку основної культури з вологістю зерна до очищення, вказаною в акті на очищення зерна форми N 34.

2.14. Акт доробки вважається складеним правильно, якщо центнеро-відсотки смітної домішки в зерні до очищення рівні або більше суми центнеро-відсотків смітної домішки продуктів після доробки (в зерні, побічних продуктах і відходах) (крім рису та вівса).

Крім того, для контролю правильності проведення доробки перевіряється середньозважений вміст зернової домішки до доробки та в продуктах після доробки.

3.1. Для оперативного контролю за роботою зерносушарки старший майстер зерносушіння веде журнал обліку роботи зерносушарки за формою N 122.

За наявності відповідного вагового обладнання ведуться вагові журнали зважування сирого і просушеного зерна.

3.2. Убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою

де X - убуток маси зерна, %;

a - показник вологості до сушіння, %;

b - показник вологості після сушіння, %;

Мз - маса зерна до сушіння, кг.

3.3. ВТЛ здійснює контроль за технологічним процесом сушіння згідно з вимогами "Инструкции о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 16.08.79 N 238, веде журнал реєстрації лабораторних аналізів при сушінні зерна на зерносушарках (форма N 71). За результатами контролю за сушінням у формі N 71 розраховується середня якість зерна по просушеній партії до та після сушіння, яка заноситься у картки аналізу зерна форми N 47, журнал форми N ЗХС-49 (видатки). Картки аналізу зерна додаються до акта доробки форми N 34.

3.4. Убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні довідково відображається у книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 та в особових рахунках поклажодавців за формою N 36.

3.5. Списання убутку маси зерна при сушінні на зерносушарках у книгах кількісно-якісного обліку проводиться тільки після використання або інвентаризації залишків зерна за актами зачистки.

3.6. Убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34.

3.7. До акта форми N 34 додається акт розподілу умовної усушки з показниками якості і кількості зерна до сушіння і після, у якому вказується перелік поклажодавців, зерно яких просушено. Розподіл умовної усушки проводиться пропорційно кількості та якості просушеного зерна. На підставі актів розподілу умовної усушки до загальної форми N 36 та в особові рахунки поклажодавців довідково розносяться умовні результати сушіння. На вимогу поклажодавця йому надається витяг із акта сушіння (згідно з актом розподілу).

3.8. У такому самому порядку проводиться оформлення сушіння зерна за допомогою устаткування з тепловентиляційними агрегатами.

Результати контролю при проведенні активного вентилювання реєструються ВТЛ у журналі форми N 153.

3.9. Сонячне сушіння зерна оформляється актом на доробку форми N 34. У зв'язку з тим, що при сонячному сушінні побічні продукти і відходи не утворюються, ці показники у формі N 34 не відображаються.

4.1. Мішки з борошном та крупами, пошкоджені при перевезенні та зберіганні (підмочені, рвані, поїдені гризунами), підлягають перетаруванню. Просіювання борошна і манної крупи, очищення всіх видів круп проводиться за розпорядженням керівника підприємства. У всіх випадках проводиться розслідування причин погіршення якості борошна та круп; винні притягуються до відповідальності.

4.2. Зважування борошна та круп до і після доробки проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства при обов'язковій участі матеріально відповідальної особи. Доробка та перетарування борошна та круп оформляється актом форми N 32, який підписується комісією і матеріально відповідальною особою, перевіряється і підписується керівником підприємства, головним бухгалтером та начальником ВТЛ. Надалі перетарене борошно та крупи обліковуються в книзі кількісно-якісного обліку форми N 36 за кількістю місць, фактичною масою та вологістю.

4.3. Акт на доробку борошна і круп перевіряється держінспектором Держсільгоспінспекції і направляється до Держсільгоспінспекції для перевірки правильності списання втрати борошна та круп у межах фактичного покращення якості за вологістю та застосування норм природної втрати при зберіганні та перевезеннях.

4.4. При визначенні розміру убутку від покращення якості вологість борошна та круп, визначена ВТЛ після доробки продукції, порівнюється з вологістю при вибої, зазначеною в документах про якість даної партії борошна або круп.

4.5. Термін зберігання для визначення норми природного убутку борошна та круп при зберіганні обраховується від дати вибою.

4.6. Отримані від доробки відходи зважуються та списуються з рахунку борошна та круп і оприбутковуються за місцем їх зберігання.

4.7. При доробці імпортного борошна та круп, затарених у мішки стандартною масою, обрахування терміну зберігання проводиться за період від дня їх відвантаження, а розмір зниження вологості визначається шляхом порівняння фактичної вологості цих продуктів з вологістю, яка вказана в сертифікатах якості на продукцію, що надійшла.

5.1. Обмолот і перебирання кукурудзи в качанах проводяться за розпорядженнями, підписаними керівником підприємства і начальником ВТЛ.

5.2. Отримані від обмолоту кукурудзи зерно, побічні продукти й відходи I і II категорій (крім стержнів) направляються в склади і приймаються матеріально відповідальними особами з обов'язковим зважуванням і визначенням їх якості лабораторією.

5.3. Контроль за веденням сушіння реєструється в журналі форми N 144 зерносушильними майстрами.

5.4. Маса отриманих стержнів визначається шляхом зважування та реєструється в журналі змінного майстра цеху обмолоту і калібрування кукурудзи (форма N 145).

Стержні з наявністю невимолоченого зерна більше 1,2% від маси стержнів підлягають повторному обмолоту.

5.5. Обмолот кукурудзи в качанах оформлюється актом (форма N 33). Акт складається на обмолот кожної партії, що окремо обліковується, але не рідше ніж за два тижні.

5.6. Маса переданої в обмолот кукурудзи визначається як сума отриманої з обмолоту маси зерна, побічних продуктів, відходів і стержнів.

5.7. Якість кукурудзи в качанах (середньозважена вологість і вихід зерна з качанів), а також якість отриманих з обмолоту зерна, побічних продуктів, відходів, стержнів і наявність невимолоченого зерна на стержнях визначаються лабораторією і зазначаються в журналі реєстрації лабораторних аналізів насіння кукурудзи в качанах (форма N 82).

До актів (форма N 33) додаються відомості зважування і аналізні картки.

5.8. У разі, якщо при обмолоті кукурудзи неможливе зважування зерна, відходів і стержнів, їхня маса визначається за документами при відпуску.

5.9. Самообрушене зерно, зібране при перебиранні кукурудзи в качанах і при зачищенні місць зберігання, зважується і оприбутковується за актами довільної форми, у яких зазначаються маса, його вологість і смітна домішка, визначені ВТЛ. До акта додаються картки аналізу зерна. З рахунку кукурудзи в качанах списується маса чистого зерна (без сторонньої домішки), а на рахунок кукурудзи в зерні оприбутковується фактична маса, що включає всі домішки, з розподілом за рахунками поклажодавців пропорційно вазі кукурудзи в початках, що зберігалась.

5.10. Одержані при перебиранні кукурудзи відходи (уражені хворобами качани, стержні, суцвіття та ін.) списуються з наявності за актами на перебирання, в яких вказуються фактична маса відходів і визначені ВТЛ якість та відсоток фактичного виходу зерна.

Списання проводиться за середньозваженою вологістю зерна, стержнів і відходів.

6.1. На заводах (цехах) з оброблення гібридного і сортового насіння кукурудзи вся кукурудза, що надходить у качанах і в зерні, приймається начальником виробництва, що є матеріально відповідальною особою, за масою після зважування і за якістю, визначеною ВТЛ, та оприбутковується у звіті (форма N ЗХС-37) окремо за гібридами і сортами, в качанах і в зерні.

6.2. Кукурудза передається у виробництво за масою і списується в звіті (форма N ЗХС-37) на підставі акта на відпуск кукурудзи у сушильні камери (форма N 142). Акт про відпуск кукурудзи в качанах у виробництво складається на її кількість, завантажену в сушильні камери, кукурудзи в зерні - на її кількість, що надійшла в силоси цеху обмолоту.

При відсутності ваг маса кукурудзи в качанах, завантаженої в сушильні камери, як виняток, може визначатися шляхом її обмірювання в сушильних камерах після завантаження комісією в складі начальника виробництва, начальника ВТЛ і старшого сушильного майстра.

6.3. Маса зерна після обмолоту визначається на автоматичних вагах, а за їх відсутності - розрахунком за обсягом зерна, завантаженого в силоси цеху обмолоту.

6.4. У разі наявності на кукурудзянооброблювальному заводі складу для надходження кукурудзи, що не підпорядкований начальнику виробництва, операції з приймання кукурудзи в склад та її відпуску з нього у виробництво здійснюються матеріально відповідальною особою складу з обов'язковим зважуванням.

7.1. Кількісно-якісний облік кукурудзи ведеться окремо:

для кукурудзи, що надійшла як в склади, так і безпосередньо в бункер заводу, - книги кількісно-якісного обліку (форма N 36а) за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - за кожною матеріально відповідальною особою;

для кукурудзи, переданої у виробництво, ведеться книга кількісно-якісного обліку за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - форма N 36а, форма N 36.

У книгах у підсумку за місяць визначаються середньозважена вологість і смітна домішка з точністю до 0,01%. Показники виходу зерна і стержнів кукурудзи заповнюються в книзі на підставі лабораторних даних про відсотки виходу зерна і стержнів. Наявність зазначеної в книзі маси кукурудзи, що надійшла у виробництво, начальник виробництва підтверджує своїм підписом не пізніше 3 числа наступного місяця. Показники зазначеної книги використовуються при складанні виробничого акта зачистки.

7.2. Після закінчення місяця проводиться зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ, головного бухгалтера за участю матеріально відповідальних осіб.

Перед зачисткою повинен бути забезпечений контроль за закінченням оброблення сировини, переданої у виробництво в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.

В окремих випадках, коли за умовами виробництва зачистити сушильні камери чи силоси цеху обмолоту неможливо, комісія з зачистки зобов'язана установити масу і якість кукурудзи в качанах і зерні, які зберігалися у виробничому корпусі на момент зачистки, і вказати їх в акті зачистки.

Перед зачисткою оброблене за останню зміну насіння, побічні продукти і відходи повинні бути повністю передані на склад - залишки не допускаються.

7.3. Акт про зачистку виробничого корпусу і результати оброблення насіння кукурудзи (форма N 148) підписується всіма членами комісії, матеріально відповідальними особами і затверджується керівником підприємства. Кількісні та якісні показники, зазначені в акті зачистки, повинні відповідати даним кількісно-якісного обліку.

7.4. Після закінчення сезону роботи проводиться генеральне (повне) зачищення підприємства. Акт генеральної зачистки складається з розподілом у ньому сировини і готової продукції за гібридами і сортами (окремо в качанах і в зерні). Дрібнозерна кукурудза, побічні продукти, відходи і стержні також відображаються в цьому акті, що затверджується керівником підприємства.

7.5. Зачистка складів сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних матеріально відповідальних осіб, проводиться в загальному порядку, встановленому цією Інструкцією.

7.6. Передача обробленого насіння кукурудзи з виробництва до складу готової продукції проводиться за стандартною масою мішка та кількістю місць і оформляється накладною (форма N 112). Один примірник накладної є підставою для списання продукції з рахунку виробництва, а другий - для оприбуткування продукції в складі.

ВТЛ визначає якість виробленої продукції за кожною окремою партією та середньодобовими пробами і передає в бухгалтерію картки аналізу (форма N 47) насіння і відходів.

7.7. За зерном кукурудзи в розсипному вигляді, що відпущено з виробництва, ведеться книга кількісно-якісного обліку (форма N 36).

Отримані при обробленні кукурудзи на заводах і в цехах дрібнозерна кукурудза, побічні продукти і відходи оприбутковуються з визначенням маси та якості. Передача їх на склад оформлюється накладною (форма N 112).

1.1. Спірні питання щодо визначення якості зерна розглядаються Держсільгоспінспекцією та Державним центром сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції:

у разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи), який доставив зерно на зерновий склад для зберігання без супровідних документів про якість зерна, з даними аналізу, проведеного ВТЛ зернового складу;

при виявленні ВТЛ невідповідності показників якості зерна понад норму допустимих відхилень показникам якості, що зазначені у супровідних документах про якість зерна вантажовідправника.

1.2. Зерно на період вирішення спірного питання з визначення його якості зберігається окремо від іншого зерна в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях або в транспортному засобі, яким була здійснена доставка зерна, з додержанням умов, що забезпечують цілісність зберігання зерна та незмінність його якості.

1.3. При підтвердженні або заміні документів про якість зерна документи кількісно-якісного обліку на підприємстві оформляються на основі підтверджених чи замінених документів про якість.

2.1. У разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи), який доставив зерно на підприємство для зберігання без супровідних документів, щодо його якості з результатами визначення якості зерна ВТЛ підприємства у присутності власника зерна (уповноваженої ним особи) проводиться повторне визначення якості зерна.

2.2. При незгоді власника зерна (уповноваженої ним особи) з результатами повторного визначення якості зерна належним чином відібрана, опечатана та оформлена актом відбору проба (згідно з главою 4 цього розділу) передається держінспектору Держсільгоспінспекції, який у той же день проводить визначення якості зерна відповідно до діючих стандартів і оформляє результати висновком - протоколом випробувань чи посвідченням про якість Держсільгоспінспекції (форма N 4).

2.3. У разі відсутності держінспектора Держсільгоспінспекції на підприємстві проба разом з актом відбору проб, аналізною карткою на зерно, виданою ВТЛ, протягом доби направляються в лабораторію Держсільгоспінспекції.

2.4. У разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи) або ВТЛ зернового складу з результатами визначення якості держінспектором Держсільгоспінспекції проба, належним чином опечатана та оформлена актом відбору проб з результатами випробування держінспектора Держсільгоспінспекції, направляється протягом доби в лабораторію Держсільгоспінспекції.

2.5. Лабораторія Держсільгоспінспекції у триденний строк з моменту одержання проби зерна без урахування вихідних днів проводить визначення якості зерна та за його результатами надає заявнику (власнику зерна або підприємству) протокол випробувань чи посвідчення про якість Держсільгоспінспекції (форма N 4). Термін видачі висновків може бути продовжено на термін проведення випробувань, передбачений нормативною документацією.

Строк проведення визначення якості зерна може бути продовжений залежно від необхідності проведення додаткових випробувань, передбачених відповідними методиками.

2.6. Якщо одна із сторін не згодна з результатами вирішення спірного питання з визначення якості зерна, проведеного лабораторією Держсільгоспінспекції, проба з актом відбору, висновками держінспектора Держсільгоспінспекції та/або лабораторії Держсільгоспінспекції направляється в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, який є головним з питань арбітражних випробувань з визначення показників якості зерна, продуктів його переробки для підприємств і організацій усіх форм власності.

Рішення Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції є остаточним.

3.1. При надходженні зерна на підприємство ВТЛ проводить попереднє визначення якості зерна. Відбір проб проводиться з залізничних вагонів через верхні люки.

3.2. Якщо за результатами випробувань ВТЛ будуть виявлені розбіжності в якості зерна понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач:

протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі (телеграма, телефонограма, факсограма з їх обов'язковою реєстрацією у реєстраційній книзі) викликає представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку викликається представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна);

забезпечує цілісність зберігання зерна та незмінність його якості до вирішення спірних питань в опломбованій місткості.

За погодженням з підприємством-відправником зберігання зерна можливе без розвантаження транспорту або із розвантаженням. Розвантаження проводиться в опломбовану місткість (силос, склад), що забезпечує незмінність маси зерна та його якості, у присутності держінспектора Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна, та складається акт про розвантаження спірної партії зерна.

3.3. Представники власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції терміново ( протягом доби) повинні повідомити про участь у спільному визначенні якості спірної партії.

3.4. Із представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна), разом з представником підприємства-одержувача створюють комісію для спільного визначення якості спірної партії зерна.

3.4.1. Комісія проводить обстеження транспортного засобу або місткості, де зберігається спірна партія зерна, та наявність пломб. Наявність пломб на нижніх люках залізничних вагонів обов'язкова.

3.4.2. За відсутності порушень вимог щодо зберігання спірної партії проводиться відбір проби згідно з главою 4 цього розділу відповідно до вимог нормативних документів. Виділені з неї проби пломбуються, забезпечуються етикетками з підписами осіб, які брали участь у відборі. Акт про відбір проб підписується всіма членами комісії. Відібрані і опломбовані проби надаються зацікавленим сторонам. У ВТЛ підприємства-одержувача комісією проводиться визначення якості однієї з виділених проб.

3.4.3. За результатами спільного визначення якості зерна складається акт (глава 5 цього розділу) про фактичну якість спірної партії, який є підставою для підтвердження або заміни документа про якість підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції. Акт повинен бути оформлений у день визначення якості.

3.4.4. На зворотному боці заміненого документа про якість робиться запис: "Замість Посвідчення про якість ___________ від "__"______ 20__ року N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", який затверджується підписом та печаткою.

3.4.5. Спірна партія зерна у кількісно-якісному обліку оприбутковується підприємством-одержувачем та списується з обліку підприємством-відправником за результатами спільного визначення якості у разі виявлення розбіжностей понад норму допустимих відхилень.

3.4.6. У випадку, коли за результатами спільного визначення якості сторони не можуть дійти згоди про фактичну якість партії (її відповідність вимогам нормативних документів, контрактним вимогам), комісією складається акт, де вказано причини, з яких сторони не дійшли згоди, та приймається рішення про арбітражне визначення якості спірної партії зерна.

3.5. У разі незабезпечення підприємством-одержувачем відокремленого, кількісного і якісного зберігання спірної партії зерно оприбутковується згідно з документом про якість підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження.

3.6. У разі неприбуття представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування в обумовлені строки (не пізніше наступного дня з моменту одержання повідомлення, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в одному населеному пункті або протягом двох днів, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в різних населених пунктах), оприбуткування зерна проводиться за якісними показниками, визначеними ВТЛ підприємства-одержувача.

3.7. У разі неприбуття представника підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження, якщо вона проводила інспектування, спільне визначення якості спірної партії зерна не проводиться. За участю представника Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна проводиться комісійний відбір проби, яка направляється в лабораторію Держсільгоспінспекції для арбітражного визначення якості спірної партії.

3.8. Арбітражне визначення якості спірної партії при надходженні зерна із супровідними документами з якості підприємства-відправника може проводитися: