Про затвердження Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації»

(1) портативні освітлювальні прилади;

(2) хронометри;

(3) сигнальне та рятувальне обладнання.

(с) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цієї підчастини, а також інше обладнання, яке перевозиться на борту, але застосування якого не підлягає схваленню відповідно до інших застосовних додатків до цих Авіаційних правил, повинні відповідати таким вимогам:

(1) дані, надані цими приладами, обладнанням або аксесуарами, не використовується льотним екіпажем для дотримання вимог положень доповнення ІІ до цих Авіаційних правил;

(2) ці прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність планера, навіть у випадку відмов або виникнення несправностей у їхній експлуатації.

(d) Прилади та обладнання мають бути зручними в експлуатації та доступними з робочого місця члена льотного екіпажу.

(e) Усе необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.

SPO.IDE.S.105 Перелік мінімального обладнання для польоту

Не дозволяється розпочинати політ, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій планера, необхідних для запланованого польоту, перебувають у непрацюючому стані або відсутні, за винятком таких випадків:

(a) планер експлуатується відповідно до переліку мінімального обладнання (MEL), якщо такий визначено;

(b) видано дозвіл на виконання польотів відповідно до застосовних вимог льотної придатності.

SPO.IDE.S.115 Польоти згідно з VFR - польотні та навігаційні прилади

(a) Планери, які експлуатуються у денний час згідно VFR, повинні мати наступне обладнання, яке здатне вимірювати та відображати наступне:

(1) у випадку мотопланерів - магнітний курс;

(2) час в годинах, хвилинах і секундах;

(3) барометричний тиск;

(4) швидкість за приладами.

(b) Додатково до вимог SPO.IDE.S.115(а) що експлуатуються в умовах, коли неможливо витримувати бажану траєкторію польоту без використання одного або більше додаткових приладів, повинні бути обладнані приладами, які здатні вимірювати та відображати:

(1) вертикальну швидкість;

(2) просторове положення чи поворот та ковзання;

(3) магнітний курс.

SPO.IDE.S.120 Польоти у хмарах - польотні та навігаційні прилади

Планери, які виконують польоти у хмарах, повинні мати обладнання, здатне вимірювати та відоб-ражати:

(a) магнітний курс;

(b) час у годинах, хвилинах та секундах;

(c) барометричний тиск;

(d) швидкість за приладами;

(e) вертикальну швидкість;

(f) просторове положення або поворот та ковзання.

SPO.IDE.S.125 Сидіння, ремені безпеки та системи фіксації

(a) Планери повинні бути обладнані:

(1) місцем для сидіння для кожної особи на борту;

(2) ременем безпеки з системою верхньої фіксації тулуба на кожному місці для сидіння згідно з AFM.

(b) Конструкція ременя безпеки з системою верхньої фіксації тулуба повинна мати одну точку відкриття замка фіксатора.

SPO.IDE.S.130 Додатковий кисень

Планери, що експлуатується на висоті, де барометрична висота перевищує 10000 футів, повинні мати достатній обсяг кисню для:

(a) членів льотного екіпажу на будь-який період часу, що перевищує 30 хвилин, коли величина барометричної висоти становить 10000-13000 футів;

(2) усіх членів льотного екіпажу та спеціалістів протягом будь-якого польотного часу, коли барометрична висота перевищує 13000 футів.

SPO.IDE.S.135 Політ над водною поверхнею

Командир планера, експлуатація якого здійснюється над водною поверхнею, повинен визначити ризик виживання для всіх осіб на борту планера в разі вимушеної посадки на воду і на основі такого ризику прийняти рішення щодо транспортування:

(a) рятувальних жилетів або аналогічних пристроїв забезпечення плавучості для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на осіб або вкладено в місцях, доступних для використання особами для яких вони призначені;

(b) ELT або індивідуального аварійного радіомаяка (PLB), який має при собі член екіпажу або спеціаліст та який здатний передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц;

(с) обладнання для подачі сигналів лиха, якщо політ виконується:

(1) над водною поверхнею на відстані, яка перевищує дистанцію планерування; або

(2) в умовах, коли траєкторії зльоту або заходження на посадку проходять над водною поверхнею та ймовірною є вимушена посадка на воду.

SPO.IDE.S.140 Рятувальне обладнання

Планери, які експлуатуються над районами, де умови для пошуку і рятування є вкрай складними, повинні бути оснащені таким сигнально-аварійним обладнанням та засобами підтримки життя, які відповідають вимогам місцевості польотів.

SPO.IDE.S.145 Радіокомунікаційне обладнання

(a) Якщо це вимагається застосовними правилами польотів, планери повинні бути оснащені апаратурою радіозв’язку, яка забезпечує двосторонній обмін інформацією протягом усього польотного часу з такими аеронавігаційними станціями та на таких частотах, які відповідають застосовним вимогам повітряного перевезення.

(b) Якщо комунікаційне радіообладнання вимагається відповідно до SPO.IDE.S.145(а), воно повинно забезпечувати передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.

SPO.IDE.S.150 Навігаційне обладнання

(a) Планери повинні бути оснащені навігаційним обладнанням, яке забезпечує повітряну експлуатацію відповідно до:

(1) польотного плану служби ATS, якщо застосовно;

(2) застосовних правил польотів.

SPO.IDE.S.155 Відповідач

На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, планери повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.

SPO.IDE.B.100 Прилади та обладнання - загальні положення

(a) Прилади та обладнання, які вимагаються положеннями цієї підчастини, підлягають схваленню відповідно до застосовних вимог льотної придатності, якщо такі прилади та обладнання:

(1) використовуються льотним екіпажем для керування ПС на маршруті;

(2) використовуються для дотримання вимог SPO.IDE.B.145; або

(3) установлено на аеростаті.

(b) Наступні елементи, якщо це вимагається положеннями цієї підчастини, не потребують схвалення обладнання:

(1) портативні освітлювальні прилади;

(2) хронометри;

(3) аптечні комплекти;

(4) сигнальне та рятувальне обладнання.

(с) Прилади та обладнання, які не вимагаються положеннями цієї підчастини, а також інше обладнання, яке перевозиться на борту, але застосування якого не підлягає схваленню відповідно до інших застосовних додатків до цих Авіаційних правил, повинні відповідати таким вимогам:

(1) дані, надані цими приладами, обладнанням або аксесуарами, не використовується льотним екіпажем для дотримання вимог положень доповнення ІІ до цих Авіаційних правил;

(2) ці прилади та обладнання не повинні впливати на льотну придатність аеростата, навіть у випадку відмов або виникнення несправностей у їхній експлуатації.

(d) Прилади та обладнання мають бути зручними в експлуатації та доступними з робочого місця члена льотного екіпажу.

(e) Усе необхідне аварійно-рятувальне обладнання повинно бути доступним для негайного використання.

SPO.IDE.B.105 Перелік мінімального обладнання для польоту

Не можна розпочинати виконання польоту, якщо будь-який з приладів, одиниць обладнання або функцій аеростата, необхідних для запланованого польоту, знаходяться у непрацюючому стані або відсутні, за виключенням наступного:

(a) аеростат експлуатується у відповідності з переліком мінімального обладнання (MEL), якщо такий був затверджений; або

(b) на аеростат був виданий дозвіл на виконання польотів відповідно до застосовних вимог льотної придатності.

SPO.IDE.B.110 Експлуатаційні вогні

Аеростати, що виконують польоти вночі, повинні бути обладнанні:

(a) вогнями для попередження зіткнення;

(b) засобами для забезпечення достатньої освітленості для всіх приладів і обладнання, необхідних для безпечної експлуатації аеростата; та

(c) портативними освітлювальними приладами.

SPO.IDE.B.115 Польоти згідно VFR - польотні, навігаційні прилади та пов’язане обладнання

Аеростати, які експлуатуються у денний час згідно з VFR, повинні бути обладнані:

(a) приладами для відображення напрямку відхилення;

(b) засобами для вимірювання та відображення:

(1) час у годинах, хвилинах та секундах;

(2) вертикальної швидкості, якщо це вимагається AFM;

(3) барометричну висоту, якщо це вимагається AFM або правилами використання повітряного простору або коли висоту потрібно контролювати для визначення моменту використання кисню.

SPO.IDE.B.120 Аптечка першої допомоги

(a) Аеростати повинні мати на борту комплект аптечки першої допомоги.

(b) Аптечки першої допомоги повинні бути:

(1) доступними для використання;

(2) з актуальною датою придатності.

SPO.IDE.B.121 Додатковий кисень

Аеростати, що виконують польоти на барометричній висоті вище 10000 футів, повинні мати достатній об’єм кисню для:

(a) членів екіпажу на понад 30 хвилин польотного часу, коли величина барометричної висоти становить 10000-13000 футів;

(b) усіх членів льотного екіпажу та спеціалістів протягом будь-якого польотного часу, коли барометрична висота перевищує 13000 футів.

SPO.IDE.B.125 Ручні вогнегасники

Теплові аеростати повинні бути обладнанні щонайменше одним ручним вогнегасником відповідно до вимог застосовних норм льотної придатності.

SPO.IDE.B.130 Польоти над водною поверхнею

Командир аеростата, що виконує політ над водною поверхнею, повинен визначити ризики для виживання осіб, що знаходяться на борту планера в разі вимушеної посадки на воду на підставі командир повинен прийняти рішення щодо перевезення на борту наступного обладнання:

(а) рятувальні жилети для кожної особи на борту, які має бути вдягнуто на цих осіб або складено та зберігатися в доступних місцях, зручних для використання в разі потреби;

(b) ELT або персонального маяка місцезнаходження (PLB), що перевозиться членом екіпажу або пасажиром, який повинен мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 МГц і 406МГц; та

(c) обладнання для подачі сигналів лиха.

SPO.IDE.B.135 Рятувальне обладнання

Аеростати, які експлуатуються над районами, де умови пошуку і рятування будуть вкрай ускладнені, повинні оснащуватися такими сигнальними пристроями та аварійно-рятувальним обладнанням, які відповідають вимогам місцевості польотів.

SPO.IDE.B.140 Інше обладнання

Аеростати повинні бути оснащені захисними рукавичками для кожного члена екіпажу.

(a) Теплові аеростати повинні бути оснащені:

(1) альтернативним джерелом запалювання;

(2) засобом вимірювання та індикації кількості палива;

(3) кошмою або вогнетривкою ковдрою;

(4) страхувальним канатом довжиною щонайменше 25 метрів.

(b) Газові аеростати повинні бути обладнані:

(1) ножом; та

(2) страхувальним канатом довжиною щонайменше 20 метрів з натурального волокна або електростатичного провідного матеріалу.

SPO.IDE.B.145 Радіокомунікаційне обладнання

(a) На вимогу правил повітряного простору, у якому виконується політ, аеростати повинні бути оснащені засобами радіозв’язку, здатними підтримувати двосторонній зв’язок із тими аеронавігаційними станціями або частотами для відповідності вимогам повітряного простору.

(b) Радіокомунікаційне обладнання, якщо це вимагається (a) повинно забезпечувати передачу сигналів на аварійній аеронавігаційній частоті 121,5 МГц.

SPO.IDE.B.150 Відповідач

На виконання вимог правил повітряного простору, у якому виконується політ, аеростати повинні бути обладнанні вторинним оглядовим радіолокаційним відповідачем (SSR) з усіма необхідними функціями.

SPO.SPEC.HESLO.100 Стандартні експлуатаційні процедури

Експлуатант повинен встановити стандартні експлуатаційні процедури HESLO, які визначають:

(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;

(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та бортової команди спеціалістів;

(c) відповідне тренування для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які проводять таке тренування;

(d) повноваження та обов’язки членів екіпажу і спеціалістів;

(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час експлуатації HESLO;

(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та спеціалістів.

SPO.SPEC.HESLO.105 Спеціальне обладнання HESLO

Вертоліт повинен бути обладнаний:

(a) одним дзеркалом безпеки вантажу або альтернативним засобом, який дає змогу побачити гаки/вантаж;

(b) одним вимірювачем вантажу, якщо не має іншого засобу визначення вантажу.

SPO.SPEC.HESLO.110 Перевезення небезпечних вантажів

Експлуатант, який перевозить небезпечні вантажі до або з непідготовлених майданчиків, або віддалених місць, повинен подати до уповноваженого органу заяву щодо виключення з умов Технічних інструкцій, якщо він має намір не відповідати вимогам цих інструкцій.

SPO.SPEC.HEC.100 Стандартні експлуатаційні процедури

Експлуатант повинен встановити стандартні експлуатаційні процедури, які визначають:

(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;

(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та спеціалістів;

(c) відповідну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які надають таку підготовку;

(d) повноваження та обов’язки членів екіпажу та спеціалістів;

(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час експлуатації HEC;

(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та спеціалістів.

SPO.SPEC.HEC.105 Спеціальне обладнання для HEC

(a) Вертоліт повинен бути обладнаний:

(1) обладнанням для піднімання або вантажним гаком;

(2) одним дзеркалом для безпеки вантажу або альтернативними засобами, які дають змогу бачити гак; та

(3) одним вимірювачем вантажу, якщо немає іншого засобу визначення ваги вантажу.

(b) Установлення обладнання для підйомників або вантажних гаків та будь-які подальші зміни підлягають схваленню льотної придатності, що відповідає запланованим функціям.

SPO.SPEC.PAR.100 Стандартні експлуатаційні процедури

Експлуатант повинен встановити стандартні експлуатаційні процедури, які визначають:

(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;

(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та бортової команди спеціалістів;

(c) відповідну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які надають таку підготовку;

(d) повноваження та обов’язки членів екіпажу та спеціалістів;

(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час експлуатації PAR;

(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та бортової команди.

SPO.SPEC.PAR.105 Перебування на борту членів екіпажу та спеціалістів

Вимоги, встановлені SPO.GEN.106(c), не поширюються на спеціалістів, що виконують стрибки з парашутом.

SPO.SPEC.PAR.110 Сидіння

Незважаючи на положення SPO.IDE.A.160(a) SPO.IDE.H.160(a)(1), підлога ПС може використовуватися як сидіння, за умови наявності засобів для того, щоб спеціаліст тримався та був прив’язаний.

SPO.SPEC.PAR.115 Додатковий кисень

Незважаючи на положення SPO.OP.195(a), вимоги до використання додаткового кисню не застосовуються для членів екіпажу, окрім командира та спеціаліста, що виконує суттєві обов’язки для виконання спеціальних завдань, якщо тиск в кабіні відповідатиме висоті:

(a) понад 13000 футів, протягом періоду не більше 6 хвилин; або

(b) понад 15000 футів, протягом періоду не більше 3 хвилин.

SPO.SPEC.PAR.120 Польоти над водною поверхнею

У разі перебування на борту більше ніж шести осіб командир аеростата, який виконує польоти над водною поверхнею, повинен визначити ризики небезпеки для цих осіб та необхідність наявності на борту аварійного радіомаяка (ELT), який повинен мати функціональну можливість передавати одночасно на частотах 121,5 МГц та 406 МГц.

SPO.SPEC.PAR.125 Спускання небезпечних вантажів

Незважаючи на положення SPO.GEN.160, парашутист може виходити з ПС для випуску парашута над навантаженими зонами великих міст або населених пунктів або над скупченням людей на відкритій поверхні, буксуючи димові пристрої, за умови, що вони призначені для цієї мети.

SPO.SPEC.ABF.100 Стандартні експлуатаційні процедури

Стандартні експлуатаційні процедури для ABF повинні визначати:

(a) бортове обладнання, включаючи його експлуатаційні обмеження та відповідні поправки до MEL, якщо застосовно;

(b) порядок комплектування екіпажів та кваліфікаційні вимоги до членів екіпажів та бортової команди;

(c) відповідну підготовку для членів екіпажу та спеціалістів на борту для виконання ними своїх завдань, а також кваліфікацію та призначення осіб, які надають таку підготовку;

(d) повноваження та обов’язки членів екіпажу та бортової команди спеціалістів;

(e) критерії експлуатаційних якостей, яким необхідно відповідати під час ABF;

(f) штатні, позаштатні та аварійні процедури для членів екіпажу та спеціалістів.

SPO.SPEC.ABF.105 Документи, керівництва та інформація, які повинні перебувати на борту

На борту під час ABF не повинні перебувати такі документи та інформація, перелічені в SPO.GEN.140(a):

(a) деталізований поданий ATS план польоту, якщо застосовно;

(b) поточні та застосовні аеронавігаційні мапи маршруту передбачуваного польоту і всіх маршрутів, за якими політ раціонально може бути змінено;

(c) процедури та візуальні інформаційні сигнали для використання перехопленим і перехоплюючим ПС;

(d) інформація щодо пошуково-рятувальних служб для зони запланованого польоту.

SPO.SPEC.ABF.115 Обладнання

До ABF не застосовуються такі вимоги:

(a) аптечки першої допомоги, передбачені SPO.IDE.A.165 та SPO.IDE.H.165;

(b) ручні вогнегасники, передбачені SPO.IDE.A.180 та SPO.IDE.H.180; та

(c) ELT та PLB, як передбачено SPO.IDE.A.190 та SPO.IDE.H.190.

1.а. Політ не може бути здійснено, якщо члени екіпажу та, залежно від обставин, будь-який інший службовий персонал, залучений до підготовки та виконання польотів, не були ознайомлені з чинними законами, правилами та процедурами для виконання їх обов’язків, передбачених для зон, які мають бути пройдені, аеродромів, які будуть використані, та їх аеронавігаційних засобів.

1.b. Політ повинен здійснюватися відповідно до порядку експлуатації, визначеного в Керівництві з льотної експлуатації або, де необхідно, в Керівництві з експлуатації, дотримання якого є обов’язковим під час підготовки та здійснення польоту. Для цього членам екіпажу має бути надано можливість використовувати в разі потреби систему перевірок на всіх етапах польоту за нормальних, ненормальних та аварійних умов і ситуацій. Необхідно встановити порядок дій для будь-яких обґрунтовано передбачуваних аварійних ситуацій.

1.с. Перед кожним польотом мають бути визначені функції та обов’язки кожного члена екіпажу. Командир екіпажу є відповідальним за забезпечення експлуатації та безпеку ПС, а також за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів та вантажу на борту.

1.d. Предмети і речовини, які можуть становити значну загрозу для здоров’я, безпеки, майна або довкілля, такі як небезпечні вироби, зброя та боєприпаси, не повинні перевозитися на жодному ПС, якщо для зменшення ризиків такої загрози не застосовуються спеціальні процедури та інструкції з безпеки.

1.е. Усі необхідні дані, документи, записи та інформація для встановлення факту виконання умов, зазначених у підпункті 5.с пункту 5 цього доповнення, повинні зберігатися для кожного польоту протягом визначеного мінімального строку відповідно до типу експлуатації.

2.а. Політ не може бути розпочато, якщо всіма обґрунтованими наявними засобами не підтверджено виконання всіх наведених у цьому підпункті умов:

2.а.1. Відповідне обладнання, безпосередньо необхідне для польоту та безпечної експлуатації ПС, у тому числі засоби зв’язку та аеронавігаційні засоби, є в наявності для здійснення польоту, з урахуванням необхідної документації Служб аеронавігаційної інформації.

2.а.2. Екіпаж повинен бути ознайомлений, а пасажири мають бути поінформовані про розташування та використання відповідного аварійно-рятувального обладнання. Екіпажу та пасажирам має бути надана відповідна інформація стосовно порядку дій у випадку аварійної ситуації та використання аварійно-рятувального обладнання салону ПС.

2.а.3. Командир екіпажу повинен переконатися, що:

(і) ПС є придатним для польоту, як зазначено в пункті 6 цього доповнення;

(іі) ПС належним чином зареєстровано і на його борту знаходяться відповідні сертифікати;

(ііі) зазначені в пункті 5 цього доповнення прилади та обладнання, що необхідні для здійснення польоту, встановлені на ПС та перебувають у справному стані, якщо їх наявність не скасовується переліком мінімального обладнання (MEL) або аналогічним документом;

(iv) маса ПС і центрування відповідають вимогам до здійснення польоту в межах, передбачених документацією з льотної придатності;

(v) уся ручна поклажа, багаж та вантаж належним чином завантажені та закріплені; та

(vi) експлуатаційні обмеження ПС, зазначені в пункті 4 цього доповнення, не буде перевищено протягом усього польоту.

2.а.4. Льотному екіпажу має бути надано інформацію про метеорологічні умови для відльоту, прибуття та, залежно від обставин, про запасні аеродроми, а також умови на маршруті. Слід звернути особливу увагу на потенційно небезпечні атмосферні умови.

2.а.5. У разі здійснення польоту за відомих або очікуваних умов зледеніння, ПС має бути сертифіковане, оснащено та/або оброблено для безпечної експлуатації в таких умовах.

2.а.6. У разі здійснення польоту за правилами візуального польоту, метеорологічні умови за маршрутом, який має бути пройдений, повинні забезпечувати можливість дотримання таких правил польоту. У разі здійснення польоту за правилами польоту за приладами необхідно обрати пункт призначення та, залежно від обставин, запасний аеродром(-и), де може приземлитися ПС, з урахуванням, зокрема, прогнозованих метеорологічних умов, наявності аеронавігаційних служб, наземного обладнання та правил польоту за приладами, затверджених державою, у якій розташовується пункт призначення та/або запасний аеродром(-и).

2.а.7. Кількість палива та мастила на ПС має бути достатньою для безпечного здійснення запланованого польоту, з урахуванням метеорологічних умов, будь-яких факторів, які впливають на льотно-технічні характеристики ПС, та будь-яких затримок, які очікуються в польоті. Крім того, на ПС має бути забезпечено резерв палива на випадок позаштатних ситуацій. У разі потреби має бути встановлено порядок витрачання палива в польоті.

3.а. Для здійснення польотів має бути виконано всі такі умови:

3.а.1. Залежно від типу ПС, під час зльоту та посадки, а також за рішенням командира екіпажу це є необхідним в інтересах безпеки кожен член екіпажу повинен перебувати на своєму робочому місці та повинен використовувати наявні системи фіксації, з урахуванням типу ПС.

3.а.2. Залежно від типу ПС, всі члени льотного екіпажу, які мають перебувати в кабіні екіпажу, повинні залишатися на своїх місцях із застебнутими пасами безпеки, окрім випадків фізіологічних чи експлуатаційних потреб під час польоту за маршрутом.

3.а.3. Залежно від типу ПС та типу експлуатації, перед зльотом та посадкою, під час вирулювання, та коли це є необхідним в інтересах безпеки, командир екіпажу повинен забезпечити, щоб кожен пасажир був належним чином розміщений на своєму сидінні та закріплений;

3.а.4. Політ повинен здійснюватися у такий спосіб, щоб підтримувалась належна відстань від іншого ПС, а також відповідна висота прольоту перешкод на всіх етапах польоту. Ця відстань має відповідати вимогам застосовних правил польотів.

3.а.5. Політ не може бути продовжено, доки відомі умови не відповідатимуть умовам, зазначеним в пункті 2 цього доповнення. Крім того, для польоту згідно з правилами польотів за приладами заходження на аеродром не повинно здійснюватись нижче певної визначеної висоти, або за межами певного місцезнаходження, якщо передбачені критерії видимості не виконано.

3.а.6. У випадку аварії командир екіпажу повинен забезпечити проведення інструктажу пасажирів щодо екстрених дій на випадок відповідних обставин.

3.а.7. Командир екіпажу повинен вжити всіх необхідних заходів щодо зведення до мінімуму наслідків неправильної поведінки пасажирів під час польоту.

3.а.8. Вирулювання ПС у робочій зоні аеродрому та запуск його гвинта забороняється, якщо особа, яка керує ним, не має відповідної кваліфікації;

3.а.9. У разі потреби використовувати застосовний порядок витрачання палива в польоті.

4.а. Експлуатація ПС повинна здійснюватися відповідно до документації про його льотну придатність та всіх відповідних експлуатаційних процедур і обмежень, які викладені в його схваленому Керівництві з експлуатації або, залежно від випадку, в аналогічному документі. Керівництво з льотної експлуатації або аналогічний документ мають бути надані екіпажу та підлягають постійному оновленню для кожного ПС.

4.b. Експлуатація ПС повинна здійснюватися відповідно до застосовної екологічної документації.

4.с. Політ не може бути розпочато або продовжено, якщо заплановані льотно-технічні характеристики ПС з урахуванням усіх факторів, які суттєво впливають на рівень льотно-технічних характеристик, не дають змоги здійснювати всі етапи польоту в межах відповідних відстаней/зон та висот прольоту перешкод при запланованій експлуатаційній масі. Основними параметрами, які суттєво впливають на зліт, дотримання маршруту і заходження/посадку, є такі:

(і) експлуатаційні процедури;

(іі) барометрична висота аеродрому;

(ііі) температура;

(iv) вітер;

(v) розмір, нахил і стан злітної/посадкової зони; та

(vi) стан фюзеляжу, силової установки або систем, з урахуванням можливого спрацьовування.

4.с.1. Фактори, зазначені в підпункті 4.с пункту 4 цього доповнення потрібно враховувати безпосередньо як експлуатаційні параметри або опосередковано шляхом допусків або запасів, які можуть бути зазначені під час планування робочих характеристик, залежно від типу експлуатації.

5.а. ПС має бути оснащене всім аеронавігаційним обладнанням, обладнанням зв’язку та іншим обладнанням, необхідним для здійснення запланованого польоту, з урахуванням будь-яких правил щодо повітряного руху та правил польотів, застосовних на будь-якому етапі польоту.

5.b. У разі потреби ПС має бути оснащене всім необхідним аварійно-рятувальним, медичним та евакуаційним обладнанням, враховуючи ризики, пов’язані із зонами експлуатації, запланованими маршрутами, висотою і тривалістю польоту.

5.с. Усі дані, необхідні для здійснення польоту екіпажем, повинні оновлюватися та зберігатися на борту ПС, враховуючи відповідні інструкції щодо повітряного руху, правил польотів, висот польоту і зон експлуатації.

6.а. Експлуатація ПС не повинна дозволятися, якщо:

(і) воно не є придатним до польотів;

(іі) експлуатаційне та аварійне обладнання, необхідне для здійснення запланованого польоту, не є придатним до експлуатації;

(ііі) документ щодо льотної придатності ПС не є дійсним; а також

(iv) технічне обслуговування ПС не здійснюється згідно з планом технічного обслуговування.

6.b. Перед кожним польотом або серією послідовних польотів повинно перевіряти ПС шляхом передпольотної перевірки для визначення придатності його щодо запланованого польоту.

6.с. План технічного обслуговування повинен містити, зокрема, завдання та інтервали між технічними обслуговуваннями, особливо ті, що були визначені як обов’язкові в інструкціях з підтримання льотної придатності.

6.d. Експлуатація ПС не повинна дозволятися, якщо після технічного обслуговування воно не було передане в експлуатацію кваліфікованими особами або організаціями. Підписаний документ про передачу в експлуатацію повинен містити, зокрема, основні відомості щодо проведеного технічного обслуговування.

6.е. Усі документи, які підтверджують льотну придатність ПС, повинні зберігатися протягом усього часу, поки інформація, що міститься в них, не буде замінена новою аналогічною за обсягом та деталями інформацією, але не менше ніж протягом 24 місяців - для детальних відомостей щодо технічного обслуговування. Якщо ПС передається в оренду, усі документи, які стосуються його льотної придатності, повинні зберігатися протягом періоду оренди.

6.f. Усі модифікації та ремонти повинні відповідати основним вимогам до льотної придатності. Дані, що підтверджують відповідність вимогам до льотної придатності, підлягають зберіганню.

7.а. Кількість і склад екіпажу визначається з урахуванням:

(і) сертифікаційних обмежень ПС, у тому числі відповідної схеми аварійної евакуації;

(іі) конфігурації ПС; а також

(ііі) типу і тривалості експлуатації.

7.b. Члени льотного екіпажу повинні:

(і) регулярно проходити підготовку та перевірку з метою досягнення та підтримання належного рівня умінь для виконання своїх обов’язків із забезпечення безпеки; та

(іі) періодично проходити медичні огляди для перевірки здатності безпечно виконувати свої обов’язки із забезпечення безпеки. Відповідність має бути доведена належним оцінюванням згідно з найкращою авіаційно-медичною практикою.

7.с. Командир екіпажу повинен мати повноваження давати будь-які команди і вживати будь-яких належних заходів для безпеки експлуатації та ПС, а також осіб та/або майна, що перевозиться на його борту.

7.d. У випадку аварійної ситуації, яка загрожує експлуатації або безпеці ПС та/або осіб на борту, командир екіпажу повинен вживати будь-яких заходів, які вважатиме необхідними в інтересах безпеки. Якщо такі заходи порушують місцеві правила чи процедури, командир екіпажу повинен негайно повідомити про це відповідний місцевий орган влади.

7.е. Аварійні ненормальні ситуації не повинні моделюватися під час перевезення пасажирів або вантажу.

7.f. Жоден член екіпажу не повинен дозволяти, щоб виконання його завдань або прийняття рішень могло призводити до загрози безпеці польоту внаслідок утоми, з урахуванням, inter alia, накопичення втоми, втрати сну, кількості пройдених секторів, нічної зміни або зміни часових смуг. Тривалість періоду відпочинку має забезпечувати достатньо часу для того, щоб члени екіпажу могли подолати наслідки попередніх виконань обов’язків та добре відпочити до початку наступної польотної робочої зміни.

7.g. Член екіпажу не повинен виконувати свої обов’язки на борту ПС під впливом психотропних речовин чи алкоголю, або в разі неспроможності через травму, втому, вживання медичних препаратів, хворобу чи з інших подібних причин.

8.а. Комерційна експлуатація та експлуатація складного ПС може здійснюватися тільки за умови виконання наступних умов:

8.а.1. Експлуатант повинен безпосередньо або опосередковано через контракти мати засоби, які вимагаються масштабом та обсягом експлуатації. Такі засоби повинні обов’язково включати, але не обмежуючись цим: ПС, об’єкти, структуру управління, персонал, обладнання, документи щодо завдань, зобов’язань та процедур, доступу до відповідних даних та ведення записів.

8.а.2. Експлуатант повинен використовувати лише належним чином кваліфікований та підготовлений персонал, а також задекларувати і підтримувати програми з підготовки та перевірки членів екіпажу та іншого відповідного персоналу.

8.а.3. Експлуатант повинен скласти перелік MEL або аналогічний документ, з урахуванням таких умов:

(і) у документі має бути передбачено експлуатацію ПС за визначених умов, коли певні прилади, засоби обладнання або функції не працюють на початку польоту;

(іі) документ має бути складено для кожного окремого ПС з урахуванням відповідних умов експлуатанта щодо експлуатації та технічного обслуговування; а також

(ііі) перелік MEL має бути складено на підставі головного переліку мінімального обладнання (МMEL), за його наявності, та не повинен містити менше обмежень, ніж перелік МMEL;

8.а.4. Експлуатант повинен задекларувати та підтримувати систему управління для забезпечення відповідності основним вимогам до експлуатації, а також для постійного вдосконалення цієї системи; та

8.а.5. Експлуатант повинен запровадити та підтримувати програму безпеки і попередження подіям, у тому числі програму надання повідомлень про випадки, яка має використовуватись системою управління для постійного покращення безпеки експлуатації.

8.b. Комерційна експлуатація та експлуатація складного ПС повинна здійснюватись лише відповідно до керівництва з експлуатації. Таке керівництво повинно містити всі необхідні інструкції, інформацію та процедури для всіх ПС, які експлуатуються, а також для персоналу із забезпечення польотів для виконання їх обов’язків. У ній мають бути зазначені обмеження, які застосовуються до часу польоту, польотного робочого часу, а також часу відпочинку для членів екіпажу. Керівництво з експлуатації та його редакції мають відповідати затвердженому Керівництву з льотної експлуатації та можуть бути змінені в разі потреби.

8.с. У разі потреби експлуатант повинен визначити процедури для зменшення до мінімуму впливу недисциплінованої поведінки пасажирів на безпеку польоту.

8.d. Експлуатант повинен розробляти та підтримувати програми забезпечення безпеки, адаптовані для ПС і типів експлуатації, зокрема, за такими напрямами:

(і) безпека кабіни льотного екіпажу;

(іі) контрольний перелік процедур огляду ПС;

(ііі) програми підготовки;

(iv) захист електронних і комп’ютерних систем для запобігання навмисному втручанню у систему та її пошкодженням; а також

(v) повідомлення про незаконне втручання.

Якщо заходи безпеки можуть мати негативний вплив на безпеку експлуатації, необхідно оцінити ризики і розробити відповідні процедури щодо зменшення ризиків для безпеки, що може потребувати використання професійного обладнання.

8.е. Експлуатант повинен призначити одного пілота зі складу льотного екіпажу командиром екіпажу.

8.f. Запобігання утомі має здійснюватись за допомогою системи розкладу. Для польоту або серії польотів така система розкладу повинна враховувати польотний час, період виконання обов’язків у польоті, виконання обов’язків та періоди адаптованого відпочинку. Обмеження, встановлені в системі розкладу, повинні враховувати всі відповідні фактори, які спричиняють утому, а саме: кількість пройдених секторів, перетин часових смуг, втрата сну, переривання добового ритму, нічні години роботи, положення тіла, сумарний час виконання обов’язків для певних періодів часу, розподіл завдань між членами екіпажу, а також забезпечення посиленого екіпажу.

8.g. Завдання, зазначені в підпунктах 6.а, 6.d та 6.е пункту 6 цього доповнення, повинні здійснюватися під контролем організації, відповідальної за підтримання льотної придатності, яка, окрім вимог підпункту 3.а пункту 3 доповнення ІІ до цих Авіаційних правил, повинна відповідати таким вимогам:

(і) організація повинна отримати право на здійснення технічного обслуговування продукції, деталей та приладів під свою відповідальність або укласти контракт з організацією, що має право на здійснення технічного обслуговування такої продукції, деталей та приладів, а також

(іі) така організація повинна скласти керівництво для організації, у якому з метою використання відповідним персоналом і настанов для нього буде наведено опис усіх процедур з підтримання льотної придатності організації, у тому числі в разі потреби опис адміністративних домовленостей між цією організацією і затвердженою організацією з технічного обслуговування.

1. Цілісність продукції: цілісність продукції потрібно забезпечувати за всіх очікуваних умов польоту протягом строку експлуатації ПС. Дотримання усіх вимог повинно демонструватись шляхом оцінювання або аналізу, що в разі потреби, підкріплюються випробуваннями.

1а. Конструкції та матеріали: цілісність конструкцій повинна забезпечуватись під час та достатньою мірою між періодами експлуатації ПС, включаючи силову установку, а також підтримуватись протягом строку експлуатації ПС.

1.а.1. Усі частини ПС, у тому числі усі предмети з достатньо великою масою, а також засоби їх кріплення, несправність яких може знизити цілісність конструкції, повинні задовольняти такі умови без руйнівної деформації чи несправності:

1.а.1.а. Необхідно враховувати всі обґрунтовано можливі поєднання навантажень у межах і достатньою мірою поза межами завантаження, межами центрування, межами режимів експлуатації та протягом строку експлуатації ПС, в тому числі навантаження під час стопоріння, маневрів, герметизації, через рухомі поверхні, системи силової установки та контролю як у польоті, так і на землі;

1.а.1.b. Необхідно враховувати навантаження та можливі несправності, викликані аварійними посадками на землю чи на воду;

1.а.1.с. Динамічні ефекти повинні покриватись реакцією конструкції на такі навантаження.

1.а.2. ПС не повинно піддаватися впливу аеропружної нестабільності та надмірної вібрації.

1.а.3. Промислові процеси і матеріали, що використовуються у конструкції ПС, повинні забезпечувати відомі та відтворювані структурні властивості. Потрібно враховувати будь-які зміни у властивостях матеріалів, пов’язані із середовищем експлуатації.

1.а.4. Ефекти циклічного навантаження, екологічна деградація, випадкові пошкодження та пошкодження з дискретних джерел не повинні знижувати цілісність нижче від рівня прийнятної залишкової міцності. Необхідно запровадити усі необхідні керівництва щодо безперервної льотної придатності за таких умов.

1.b. Силова установка: цілісність системи силової установки (двигуна і в разі потреби гвинта) повинна демонструватись під час і достатньою мірою між періодами експлуатації силової установки, а також повинна підтримуватися протягом строку її експлуатації.

1.b.1. Силова установка повинна у встановлених межах забезпечувати тягу та потужність, необхідні за всіх умов польоту, беручи до уваги екологічні умови та наслідки.

1.b.2. Процес виготовлення, а також матеріали, що використовуються в конструкції силової установки, повинні забезпечувати відомі та відтворювані структурні якості. Потрібно враховувати будь-які зміни у властивостях матеріалів, пов’язані із середовищем експлуатації.

1.b.3. Ефекти циклічного навантаження, екологічна та експлуатаційна деградація, а також подальші несправності частин не повинні знижувати цілісність силової установки нижче від прийнятного рівня. Необхідно запровадити усі необхідні керівництва щодо безперервної льотної придатності за таких умов.

1.b.4. Необхідно запровадити усі необхідні керівництва, інформацію та вимоги для безпечної та правильної взаємодії силової установки і ПС.

1.с. Системи і обладнання

1.с.1. ПС не повинно мати проектні характеристики або деталі, досвід використання яких засвідчив їх небезпечність.

1.с.2. Повітряне судно, включно із системами, обладнанням та приладами, необхідними для сертифікації типу чи за правилами експлуатації, повинно функціонувати, як заплановано, за будь-яких передбачуваних умов експлуатації, в межах і достатньою мірою між періодами експлуатації ПС, беручи до уваги середовище експлуатації систем, обладнання чи приладів. Інші системи, обладнання і прилади, що не вимагаються для сертифікації типу або за правилами експлуатації, незалежно від їх належного чи неналежного функціонування, не повинні знижувати рівень безпеки і не повинні негативно впливати на належне функціонування будь-якої іншої системи, обладнання чи приладу. Системи, обладнання та прилади повинні забезпечувати можливість їх експлуатації без застосування додаткових навичок або сили.

1.с.3. Системи, обладнання та відповідні прилади ПС, які розглядаються окремо та у взаємодії один з одним, мають бути спроектовані таким чином, щоб будь-яка ймовірна одинична несправність не спричиняла жодної раптової несправності, а між імовірністю виникнення несправності та серйозністю її впливу на ПС і його пасажирів має існувати зворотній зв’язок. З огляду на критерій такої одиничної несправності, прийнятною є необхідність поправки на розмір та ширину ПС, а також на те, що це може перешкоджати задоволенню такого критерію одиничної несправності для деяких деталей та систем вертольотів та маленьких літаків.

1.с.4. Інформація, необхідна для безпечного здійснення польоту, та інформація про небезпечні умови має надаватись екіпажу або персоналу з технічного обслуговування, залежно від обставин, у чіткій, зрозумілій та недвозначній формі. Системи, обладнання та засоби контролю, в тому числі знаки та оголошення, мають бути спроектовані та розташовані таким чином, щоб зменшувати до мінімуму помилки, які можуть призвести до виникнення небезпеки.

1.с.5. Для зведення до мінімуму ймовірність виникнення небезпеки для ПС та його пасажирів як усередині, так і поза його межами має бути здійснено застережні заходи, у тому числі заходи попередження можливості виникнення серйозної несправності або відмови будь-якого приладу ПС.

1.d. Підтримання льотної придатності

1.d.1. Для підтримання стандарту льотної придатності сертифікації типу ПС протягом періоду його експлуатації необхідно створити керівництва з підтримання льотної придатності.

1.d.2. У разі потреби для підтримання льотної придатності необхідно передбачити засоби проведення перевірки, настроювання, змащення, демонтажу і заміни деталей та приладів.

1.d.3. Керівництва з підтримання льотної придатності мають бути надані у формі посібника або настанов щодо використання з огляду на кількість даних, які їх має бути надано. Посібники повинні містити керівництва з технічного обслуговування та ремонту, інформацію про обслуговування, пошук та усунення несправностей і порядок перевірки у форматі, який передбачає практичне застосування.

1.d.4. У керівництвах з підтримання льотної придатності мають бути зазначені обмеження льотної придатності, які визначають час кожної обов’язкової заміни, інтервали між перевірками та відповідну процедуру перевірки.

2. Аспекти льотної придатності в процесі експлуатації продукції

2.а. Для забезпечення задовільного рівня безпеки осіб на борту або на землі під час експлуатації продукції необхідно вирішити такі питання:

2.а.1. Потрібно встановити види експлуатації ПС, для яких воно затверджене, а також визначити обмеження та інформацію, необхідну для безпечної експлуатації, у тому числі екологічні обмеження та характеристики.

2.а.2. Керування та маневрування ПС має бути безпечним за всіх очікуваних експлуатаційних умов, у тому числі після несправності однієї чи кількох силових установок. Потрібно належним чином враховувати силу пілота, конструкцію кабіни екіпажу, робоче навантаження пілота, а також інші людські фактори, етап польоту та його тривалість.

2.а.3. Потрібно забезпечити можливість здійснення плавного переходу від одного етапу польоту до іншого без потреби в застосуванні особливих навичках пілотування, підвищеній увазі, сили або робочого навантаження за будь-яких можливих експлуатаційних умов.

2.а.4. ПС повинно мати стійкість, яка забезпечить, щоб вимоги, висунуті до пілота, не були надмірними, враховуючи етап польоту і його тривалість.

2.а.5. Потрібно встановити порядок нормальної експлуатації, а також умови, за яких можливі несправності та аварійні ситуації.

2.а.6. Потрібно надати попередження або інші стримуючі заходи, що призначені для уникнення перевищення меж режимів польоту та відповідають типу.

2.а.7. Характеристики ПС та його систем повинні забезпечувати можливість безпечного повернення з граничних значень меж режимів польоту, які можуть мати місце.

2.b. Членам екіпажу має бути надано експлуатаційні обмеження та інша інформація, що необхідна для безпечної експлуатації.

2.с. Експлуатація ПС має бути захищена від небезпек, які виникають внаслідок негативних зовнішніх та внутрішніх умов, у тому числі екологічних.

2.с.1. Жодні небезпечні умови не повинні бути спричинені явищами, які представлені, але не обмежуються несприятливими погодними умовами, блискавкою, зіткненням з птахами, областями високочастотного випромінювання, озону тощо, які можуть виникнути під час експлуатації ПС.

2.с.2. Відділення салону повинні забезпечувати для пасажирів відповідні умови перевезення та належний захист від будь-яких очікуваних небезпек, що виникають під час повітряних перевезень або призводять до аварійних ситуацій, у тому числі пожежі, дим, токсичні гази та швидке зниження тиску. Необхідно вжити заходів для надання пасажирам будь-якого можливого шансу уникнути серйозної травми та швидко евакуюватися з ПС, а також для захисту їх від впливу навантажень під час гальмування у разі аварійної посадки на землю чи воду. У разі потреби пасажирам потрібно забезпечити надання чітких та однозначних знаків або оголошення для інформування про належну безпечну поведінку, а також розташування і правильне використання аварійно-рятувального обладнання. Необхідне аварійно-рятувальне обладнання має бути легко доступним.

2.с.3. Кабіни екіпажу мають бути обладнані таким чином, щоб полегшувати здійснення повітряних перевезень, у тому числі засобами, що забезпечують ситуаційну поінформованість та управління будь-якими очікуваними ситуаціями і аваріями. Середовище кабін екіпажу не повинно перешкоджати членам екіпажу виконувати їх завдання, і має бути сконструйовано таким чином, щоб запобігти втручанню під час експлуатації та неправильному використанню засобів контролю.

3. Організації (у тому числі фізичні особи, які здійснюють проектування, виготовлення або технічне обслуговування)

3.а. Організації повинні отримувати дозвіл після виконання наступних умов:

3.а.1. Організація повинна мати всі засоби, необхідні для сфери її роботи. Такі засоби включають, але не обмежуються ним, наступне: об’єкти, персонал, обладнання, інструменти і матеріали, документи щодо завдань, зобов’язань та процедур, доступу до відповідних даних та ведення записів;

3.а.2. Організація повинна забезпечити імплементацію і обслуговування системи управління для забезпечення дотримання цих основних вимог з льотної придатності, та прагнути до постійного вдосконалення такої системи;

3.а.3. У разі потреби організація повинна встановити домовленості з іншими відповідними організаціями з метою забезпечити постійне дотримання цих основних вимог з льотної придатності;

3.а.4. Організація повинна запровадити систему надання повідомлень про випадки та/або систему оброблення, що повинні використовуватися в системі управління відповідно до підпункту 3.а.2 пункту 3 цього доповнення та згідно з домовленостями за підпунктом 3.а.3 пункту 3 цього доповнення для сприяння постійному вдосконаленню безпеки продукції.

3.b. Положення підпунктів 3.а.3 та 3.а.4 цього доповнення не застосовуються до організацій з підготовки персоналу для здійснення технічного обслуговування.