Про затвердження Правил інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України

запуск і опробування АД після виконання регламентних робіт чи усунення несправностей здійснюються на спеціальних майданчиках, обладнаних засобами пожежогасіння;

з метою унеможливлення випадків виникнення пожежі під час опробування двигунів необхідно переконатися в герметичності всіх систем у режимі малого газу, після чого робити випробування у підвищеному режимі;

перевірку двигунів у максимальному та форсажному режимах особами ІТС дозволяється проводити тільки на майданчиках, обладнаних кріпленнями, які передбачені КЕ літаків цього типу. Перед запуском двигунів перевіряються наявність і стан засобів пожежогасіння;

під час підготовки ПС до фарбування з протиранням фюзеляжу бензином (змивкою) ПС і посуд з бензином (змивкою) слід надійно заземлювати. Під час промивання планера і видалення старого лакофарбового покриття дозволяється користуватися шпателем тільки з кольорового металу;

у приміщеннях, де проводяться роботи із застосуванням електропаяльників, дерев'яні робочі столи обладнують негорючими теплоізоляційними підставками.

4. Командири авіаційних частин відповідають за організацію та стан протипожежної охорони.

Командири підрозділів, начальники служб і інших об'єктів на аеродромі відповідають за виконання правил пожежної безпеки в підпорядкованих їм підрозділах, службах і на об'єктах, за зберігання і використання засобів пожежогасіння. Засоби пожежогасіння закріплюються за посадовими особами, які є відповідальними за зберігання і використання цих засобів за призначенням.

Об'єкти на аеродромі обладнуються засобами пожежогасіння згідно з нормами, визначеними відповідними документами Міністерства оборони України та ЦОВВ, яким підпорядковані СДА.

За технічний стан засобів пожежогасіння та укомплектованість ними об'єктів аеродрому відповідає командир підрозділу забезпечення.

Норми забезпечення об'єктів ІАС засобами пожежогасіння наведені в додатку 41 до цих Правил.

1. Технічне обслуговування ЗНО СЗ має забезпечувати постійну готовність їх до застосування, а також своєчасне виявлення та усунення причин, які можуть призвести до передчасного зносу та виходу ЗНО СЗ з ладу. У процесі експлуатації на ЗНО СЗ виконуються роботи та контрольні (періодичні) перевірки, обсяг і строки виконання яких визначаються ЕД. Виконує ці роботи ІТС, за яким закріплено ЗНО СЗ.

2. Організацію обліку, зберігання, контролю технічного стану та ремонту ЗНО СЗ, які розміщені на стоянках ПС, в ТЕЧ АТ, ТППР (СІС), окремих групах авіаційної частини, здійснюють заступник командира ае з ІАС, начальники ТЕЧ АТ, ТППР (СІС) та окремої групи авіаційної частини відповідно.

3. ЗНО СЗ, які входять в одиночний комплект ПС, закріплюються за техніком ПС, ЗНО СЗ обслуг обслуговування і груп регламенту та ремонту - за спеціалістами цих обслуг і груп. Вони здійснюють ТО та зберігання цих засобів.

4. ЗНО СЗ зберігаються у закритих приміщеннях або під навісами, які захищають їх від впливу атмосферних опадів.

5. Порядок застосування ЗНО СЗ визначається керівництвом з технічної експлуатації та регламентом технічного обслуговування ПС, технологічними картами та керівництвом з ремонту, а також ЕД на ці засоби.

1. До засобів контролю належать бортові засоби контролю (бортові автоматизовані засоби контролю, вмонтовані засоби контролю), наземно-бортові засоби контролю (бортові пристрої реєстрації параметрів, бортові пристрої запису мовної інформації, наземні пристрої обробки, наземні пристрої відтворення, пристрої перезапису польотної інформації), наземні засоби контролю (далі - НЗК) (наземні автоматизовані засоби контролю для об'єктів контролю, що не підлягають демонтажу з ПС та демонтованих з ПС, КПА, засоби вимірювальної техніки військового призначення, засоби неруйнівного дефектоскопічного контролю), які застосовуються для здійснення контролю за станом АТ під час її експлуатації та ремонту.

Бортові засоби контролю, а також бортова частина наземно-бортових засобів контролю експлуатуються згідно з ЕД на АТ, на яку вони встановлені.

НЗК, наземна частина наземно-бортових засобів експлуатуються згідно з ЕД на ці засоби.

Засоби контролю, які використовуються для перевірки обладнання однієї спеціальності, експлуатуються персоналом даної спеціальності. Коли засоби контролю використовуються для перевірки обладнання (бортових комплексів, БКС) різних спеціальностей, порядок їх експлуатації визначає ГІ ОУА ЦОВВ або ЗСУ.

2. Обліку підлягають всі НЗК, що перебувають в експлуатації та на зберіганні. Облік НЗК, які підлягають і які не підлягають повірці (калібруванню), ведеться окремо. Облік технічного стану НЗК здійснюється особами, відповідальними за їх експлуатацію.

3. НЗК вважаються введеними в експлуатацію з моменту видачі їх зі складу, про що у формулярах (паспортах) виконується запис із зазначенням номерів накладних. НЗК закріплюються за начальниками ТЕЧ ланок (авіаційними техніками, техніками), фахівцями обслуг обслуговування, груп ТЕЧ АТ, ТППР (СІС) і окремих груп авіаційної частини.

4. До експлуатації (застосування) допускаються тільки НЗК, передбачені ЕД для даного типу АТ. У разі відсутності в авіаційній частині рекомендованих в ЕД НЗК допускається застосовувати за узгодженням з метрологічною службою вищого ОУА інші типи НЗК з аналогічними чи більш удосконаленими метрологічними характеристиками.

Наземні засоби контролю, що мають нормовані метрологічні характеристики (ЗВТ, наземні автоматизовані системи контролю (далі - НАСК), допускаються до експлуатації (застосування) тільки після проведення калібрування (повірки) у метрологічній лабораторії.

5. Періодичність калібрування (повірки) ЗВТ, НАСК визначається переліком засобів вимірювальної техніки, що підлягають калібруванню (повірці), затвердженому в установленому порядку. ЗВТ, НАСК подається для калібрування (повірки) в органи державної метрологічної служби спеціалістами ІАС авіаційних частин згідно з планом, розробленим метрологічною службою вищого ОУА.

За організацію калібрування (повірки) відповідає начальник служби метрології та стандартизації (позаштатний метролог) авіаційної частини (установи), за своєчасне подання ЗВТ, НАСК для калібрування (повірки) - ІТС, який експлуатує ЗВТ, НАСК.

6. Подані для калібрування (повірки) ЗВТ, НАСК укомплектовуються заповненою документацією (формулярами, паспортами, описами, інструкціями, графіками, таблицями), а також штатним інструментом та пристроями, необхідними для їх калібрування (повірки) та регулювання. У разі втрати паспорта (формуляра) надається дублікат, засвідчений підписом командира авіаційної частини та гербовою печаткою авіаційної частини.

7. Несправні ЗВТ, НАСК (з наявними відмовами чи механічними пошкодженнями) до повірки не допускаються, а направляються в ремонт.

8. Допускається застосування ЗВТ, НАСК, що надійшли із заводу-виробника, якщо не минув строк проведення періодичного калібрування (повірки) у органах державної метрологічної служби.

9. Результати калібрування (повірки) ЗВТ, НАСК, що відповідають встановленим вимогам, оформляються у формулярі (паспорті) або атестаті, підписуються спеціалістом метрологічної лабораторії із зазначенням дати калібрування (повірки) і завіряються відтиском тавра для документів. Для вмонтованих (щитових) ЗВТ результати калібрування (повірки) дозволяється оформляти у формулярі (паспорті) об'єкта.

10. Засоби контролю (стенди, установки, експлуатаційно-ремонтні пульти тощо), виготовлені безпосередньо в авіаційній частині, допускаються до експлуатації (застосування) після проведення метрологічної експертизи.

11. Технічне обслуговування НЗК виконується персоналом авіаційної частини, що експлуатує дані засоби, в обсязі та з періодичністю, зазначеними в ЕД на них.

Про виконання робіт з ТО виконується запис у формулярах (паспортах) НЗК із зазначенням дати проведення та підписом особи, яка виконувала ТО.

12. Поточний ремонт ЗВТ здійснюється виїзними метрологічними групами державної метрологічної служби безпосередньо в авіаційних частинах.

Середній ремонт ЗВТ виконується регіональними органами державної метрологічної служби в стаціонарних умовах, у разі неможливості його виконання - на підприємствах промисловості. Капітальний ремонт ЗВТ виконується тільки на підприємствах промисловості.

13. Своєчасну здачу на склад для відправки в ремонт несправних ЗВТ, НАСК організовують начальники обслуг (груп) авіаційної частини, які експлуатують ЗВТ, НАСК.

14. НЗК, які закладаються на зберігання, повинні бути в справному стані, повірені (відкалібровані) та повністю укомплектовані ЕД і одиночними комплектами ЗЧМ.

Порядок постановки ЗВТ на короткострокове чи довгострокове зберігання, а також періодичність їх повірки (калібрування) і технічного обслуговування під час зберігання визначаються відповідними керівними документами.

15. ІТС авіаційних частин, що застосовує засоби контролю, повинен знати їх конструкцію, функціональні можливості, вміти правильно користуватися цими засобами і оцінювати отримані результати контролю (вимірювання), стежити за справністю засобів контролю, своєчасністю їх повірки (калібрування), технічного обслуговування та ремонту.

1. Інструмент, що входить до одиночного комплекту ПС, закріплюється за авіаційним техніком (бортовим техніком, механіком) ПС. Інструмент, ЗНО СЗ, засоби контролю і військового ремонту загального користування закріплюються за особами, що відповідають за зберігання і видачу, а індивідуального користування - за спеціалістами обслуг обслуговування ае, груп ТЕЧ АТ, ТППР (СІС) та груп авіаційної частини.

Користуватися інструментом без дозволу особи, за якою він закріплений, забороняється.

З метою забезпечення контролю за утриманням інструменту, недопущенням втрати або залишення інструменту в ПС робиться його клеймування, облік та перевірка наявності.

Користуватися інструментом, який не має клейма, забороняється.

Правила клеймування інструменту наведені в додатку 42 до цих Правил.

Порядок обліку, зберігання, видачі та отримання інструменту визначається заступником командира авіаційної частини з ІАС. Облік і видача інструменту здійснюється у журналі обліку інструменту та пристроїв, що зберігаються в спеціальних приміщеннях (додаток 43) та в журнал видачі інструменту (додаток 44).

2. Перевірка наявності інструменту згідно з описом проводиться щоразу перед початком та після закінчення робіт на АТ особами, за якими закріплений інструмент. Начальники ТЕЧ ланок (загонів), обслуг обслуговування ае, груп ТЕЧ АТ, ТППР (СІС) та окремих груп авіаційної частини перевіряють наявність і справність інструменту в ланці (загоні, обслузі, групі) не менше одного разу на тиждень.

У разі виявлення факту втрати інструменту негайно вживаються заходи, що унеможливлюють випуск ПС в політ із залишеним у ньому інструментом. Про втрату інструменту доповідають по команді та вживають заходів щодо його розшуку. Кожен випадок втрати інструменту підлягає розслідуванню.

3. Перевірка стану інструменту, ЗНО СЗ, засобів контролю і військового ремонту заступниками командирів ае з ІАС, начальниками ТЕЧ та ТППР (СІС) авіаційної частини проводиться за планами командирів (начальників) цих підрозділів.

Перевірка стану ЗТО старшими інженерами авіаційної частини зі спеціальності проводиться за планом заступника командира авіаційної частини з ІАС.

Плани (графіки) перевірки складаються щомісяця з таким розрахунком, щоб протягом шести місяців були перевірені всі ЗНО СЗ, засоби контролю, військового ремонту та інструмент підрозділів авіаційної частини.

1. Облік і експлуатація ЗНО СЗ в авіаційних частинах організовуються відповідно до чинних нормативно-правових актів.

2. Кожен ЗНО СЗ закріплюється наказом командира авіаційної частини за відповідним підрозділом та водієм (наземним авіаційним спеціалістом), який безпосередньо відповідає за технічний стан ЗНО СЗ.

3. ТО автомобільних базових шасі здійснюється водієм та спеціалістом технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки, забезпечення запасними частинами і водійським інструментом автомобільних (базових) шасі ЗНО СЗ здійснється автомобільною та електрогазовою службою авіаційної частини.

4. Виконання ТО ЗНО СЗ здійснюється відповідно до планів (планів-графіків), що складаються керівним ІТС авіаційної частини і узгоджуються з начальником автомобільної і електрогазової служби.

5. Регламентні роботи на спеціальному обладнанні ЗНО СЗ виконуються персоналом ТЕЧ АТ. Графіки виконання зазначених регламентних робіт складаються начальником ТЕЧ АТ, технологічні карти розробляються старшими інженерами (інженерами) авіаційної частини зі спеціальності. Ці документи узгоджуються з начальником автомобільної і електрогазової служби та затверджуються заступником командира авіаційної частини з ІАС.

6. Під час контрольного огляду ЗНО СЗ здійснюється зовнішній огляд двигуна, шасі, обладнання та перевіряється:

наявність і справність контрольно-вимірювальної апаратури, інструменту, пожежного обладнання та інвентарю, наявність і стан документації згідно з відомістю комплектації;

закріплення спеціального автомобіля (спеціального причепа) за підрозділом авіаційної частини і водієм (наземним авіаційним спеціалістом);

ведення обліку напрацювання ЗНО СЗ і його обладнання;

своєчасність виконання ТО базового шасі ЗНО СЗ, чергових перевірок і регламентних робіт на спеціальному обладнанні;

усунення недоліків, виявлених посадовими особами під час попередніх контрольних оглядів;

знання і практичні навички персоналу, що експлуатує обладнання ЗНО СЗ.

Періодичність та кількість оглядів ЗНО СЗ керівним ІТС авіаційних частин, вищих ОУА наведено в додатку 45 до цих Правил.

1. Підготовку ЗАТО ПС до роботи, перевірку технічного стану, укомплектованість обладнанням, приладами, пристроями, інструментом, витратними матеріалами, протипожежними засобами і оформлення документації проводить персонал підрозділів АТЗ.

2. ЗАТО ПС повинні прибувати на стоянку АТ технічно справними, такими, що пройшли чергове технічне обслуговування, регламентні роботи, підготовлені до роботи, заправлені згідно із завданням кондиційними паливом, мастилами, спеціальними рідинами та зрідженими (стисненими) газами.

Про підготовку і допуск до застосування ЗАТО ПС, палива, мастил, спеціальних рідин та зріджених (стиснених) газів посадові особи відповідних підрозділів АТЗ та служб авіаційної частини роблять записи у дорожньому листі, журналі обліку роботи ЗАТО ПС, паспорті і контрольному талоні. Контрольні талони видаються водіям технічних засобів служби пального і начальнику ЦЗП.

3. Перевірку паспортних даних медичного кисню здійснює начальник автомобільної і електрогазової служби, а його якості і придатності - начальник медичної служби авіаційної частини.

Бортові кисневі системи заряджаються тільки медичним киснем.

4. Аеродромний контроль ЗАТО ПС, ПММ, спеціальних рідин, стиснених (зріджених) газів проводиться посадовими особами ІТС авіаційної частини на стоянках ЗАТО ПС за спеціальними технологічними картами (переліками).

У разі позитивних результатів аеродромного контролю ЗАТО ПС, ПММ, спеціальних рідин і зріджених (стиснених) газів посадова особа ІТС авіаційної частини, що проводила огляд та перевірку, дає дозвіл на допуск їх до застосування із записом у відповідному документі (контрольному талоні, паспорті або журналі обліку роботи ЗАТО ПС) "Заправлення (зарядку, застосування) дозволяю" із зазначенням дати, часу, посади та підпису.

Основні вимоги до ЗАТО ПС і обсяг їх аеродромного контролю визначаються відповідними керівними документами з АТЗ польотів.

5. У разі виявлення некондиційності палива, мастил, спеціальних рідин, стиснених (зріджених) газів чи незадовільного технічного стану ЗАТО ПС ці засоби до заправлення (зарядки, застосування) не допускаються, про що робиться запис в журналі обліку роботи ЗАТО ПС. Посадові особи, що усунули засоби від застосування, доповідають про це по команді.

6. Перед заправленням ПС паливом, мастилом і спеціальними рідинами технік (бортовий технік, механік) зобов'язаний перевірити:

заземлення ПС;

заземлення заправника;

заземлення пістолета (роздавального крана) заправника;

наявність запису про допуск ЗАТО ПС до заправлення.

1. Радіоактивне, хімічне та біологічне (бактеріологічне) зараження аеродромів, персоналу, авіаційної та спеціальної техніки можливе як під час безпосереднього застосування противником ЗМУ по аеродрому, так і по об'єктах, розташованих від нього на значних відстанях.

Крім того, ПС можуть заражатися під час прольоту через хмару, забруднену радіоактивними та отруйними речовинами (далі - ОР), а також під час посадки на заражені аеродроми.

2. У разі виявлення спостерігачами підрозділів радіоактивного зараження об'єктів та надання відповідної доповіді на КП (у штаб) за вказівкою командира авіаційної частини (підрозділу) подається сигнал про радіоактивне зараження. Під час виявлення хімічного (біологічного) зараження спостерігачі підрозділів негайно подають сигнал оповіщення про хімічне (біологічне) зараження, а потім доповідають про це на КП (штаб). У випадку безпосередньої загрози радіоактивного (хімічного, біологічного) зараження сповіщення може здійснюватися за розпорядженням командира авіаційної частини (підрозділу) до моменту безпосереднього зараження аеродрому (об'єкта).

Доведення сигналів попередження і оповіщення до ІТС, зайнятого роботами на АТ, організують командири ае, а також командири (начальники) підрозділів ІАС.

У разі надходження сигналу оповіщення персонал переводить засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) в бойове положення та діє за вказівками своїх командирів (начальників), персонал, не зайнятий виконанням робіт на АТ, укривається в захисних спорудах.

Для випуску в політ підготовлених ПС залишається мінімально необхідна кількість ІТС.

3. У разі зараження аеродрому на підставі рішення командира частини з урахуванням даних радіаційної (хімічної, біологічної) розвідки та контролю зараження АТ організовується виведення ПС на незаражені (менш заражені) ділянки аеродрому, спеціальна обробка ПС, огляд і підготовка до польотів.

4. Роботи на ПС в умовах радіоактивного, хімічного, біологічного (бактеріологічного) зараження організовуються згідно з чинним РТО та інструкціями. Порядок роботи установлюється з урахуванням можливих доз опромінювання ІТС за час підготовки ПС до польоту та перегріву (переохолодження) персоналу під час перебування в ЗІЗ, а також ступеня боєздатності частини (підрозділу). Наслідки опромінення ІТС, значення залишкової дози опромінення та доза залишкового опромінення, що не приводить до зниження боєздатності, приводяться в методичних вказівках.

Тривалість очікування спаду потужності дози випромінювання на зараженому аеродромі (у зоні розосередження) встановлюється командиром частини з урахуванням строків готовності до виконання бойового завдання, ступеня інженерного обладнання аеродрому (району розташування) та можливостей щодо організації роботи ІТС позмінно.

Порядок застосування засобів профілактики ураження (захисних засобів, антидотів, антибіотиків) встановлюється командиром частини (підрозділу) за рекомендаціями начальника медичної служби.

5. На аеродромі, зараженому радіоактивними речовинами, підготовка заражених ПС до польотів проводиться на місцях стоянок без дезактивації ПС. Для захисту персоналу при цьому використовуються ЗІЗ.

6. Під час хімічного та біологічного зараження роботи на ПС виконуються в ЗІЗ.

7. Перелік ЗІЗ, що використовуються, визначає командир підрозділу з урахуванням характеру дій персоналу, метеоумов, фізичного навантаження та характеру місцевості.

8. Під час виконання робіт у кабіні ПС повинні вживатись заходи щодо унеможливлення потрапляння до неї радіоактивних, отруйних та біологічних речовин.

9. Робота ІТС у ЗІЗ за потреби організовується позмінно. Графік позмінної роботи на АТ розробляється заступником командира частини з ІАС разом із начальником служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Чередування змін при цьому проводиться таким чином, щоб закінчення зміни відбувалось при повному завершенні операцій. Тривалість роботи однієї зміни не повинна перевищувати допустимий час перебування у ЗІЗ, який приводиться в методичних вказівках.

Для відпочинку персонал використовує сховища та спеціальні машини, обладнані фільтровентиляційними агрегатами (установками), а на період між польотами виводиться в незаражений район.

10. Для забезпечення керування персоналом під час роботи на АТ у ЗІЗ на захисному одязі ліворуч на рівні грудей водостійкою фарбою робиться надпис із вказанням військового звання й прізвища. Розміри напису: довжина - 12 см, висота - 8 см.

11. Військовий контроль за опроміненням персоналу здійснюється індивідуальним чи груповим методом. Показники вимірювачів дози у ІТС знімаються медичною службою не менше одного разу на добу.

Про отримання однократних доз опромінення 100 рад і більше негайно доповідається у порядку підпорядкованості.

Врахування доз опромінення та картки обліку доз опромінення персоналу ведуться за встановленими формами.

12. Контроль за радіоактивним зараженням персоналу і матеріальних засобів проводиться на незараженій місцевості після виконання бойового завдання за вказівкою командира авіаційної частини силами та засобами підрозділу служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту і спеціально підготовленими спеціалістами авіаційної частини. За потреби для скорочення часу може проводитися вибірковий контроль. Вибірковому контролю в підрозділах підлягають 2 - 4 людини та 1 - 2 одиниці АТ. Порядок виконання контролю визначає заступник командира частини з ІАС. Хімічний контроль здійснюється силами та засобами підрозділу радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

13. Спеціальна обробка ПС організовується заступником командира авіаційної частини з ІАС разом з начальником служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту та здійснюється обслугами спеціальної обробки.

Кількість обслуг та їх склад визначаються наказом командира авіаційної частини. Для виконання спеціальної обробки авіаційна частина забезпечується необхідними технічними засобами спеціальної обробки, розчинами та рецептурами. Постачання забезпечується службою радіаційного, хімічного, біологічного захисту авіаційної частини та відповідними службами забезпечення.

На зараженому аеродромі обробка ПС проводиться на майданчиках спеціальної обробки, на РД поблизу зон розосередження чи безпосередньо на стоянках, куди подаються необхідні засоби обробки. Якщо територія аеродрому не заражена, то спеціальна обробка ПС виконується тільки на майданчиках спеціальної обробки.

14. Залежно від бойової обстановки спеціальна обробка техніки може бути частковою чи повною.

Часткова обробка проводиться за окремим розпорядженням командира підрозділу без припинення виконання бойового завдання. Під час часткової спеціальної обробки обробляються окремі найбільш забруднені деталі (вузли) та поверхні ПС, з якими стикається персонал під час підготовки ПС до польоту, а в разі зараження радіоактивними речовинами обробляється вся заражена поверхня. У першу чергу обробляються ПС, що не мають зовнішніх пошкоджень.

Повна обробка проводиться після виконання бойового завдання з дозволу командира частини (підрозділу). При цьому обробляється вся поверхня ПС, його обладнання, АЗУ та ЗТО. Після виконання дегазації, дезактивації проводиться контроль радіоактивного та хімічного зараження ПС. Якщо дегазація, дезактивація виявилися неефективними, то рішення про повторну обробку чи її припинення приймає командир частини на підставі доповіді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Безпечні значення наведеної активності в об'єктах військової техніки, безпечне зараження поверхні АТ радіоактивними речовинами та потрібний час спеціальної обробки приводяться в методичних вказівках. Повнота дегазації (дезінфекції) ПС досягається дотриманням режиму обробки, норм витрат розчинів чи рецептур і правил спеціальної обробки.

15. Роботи на аеродромі та підготовка ПС до польоту після спеціальної обробки, якщо є загроза ураження персоналу внаслідок залишкового зараження АТ, проводяться у ЗІЗ. Дозвіл на роботу без використання ЗІЗ дає командир частини.

16. Усі ПС, які потрапили в зону дії вражаючих факторів ядерного вибуху, райони застосування хімічної та біологічної зброї, а також ПС, що пройшли спеціальну обробку, підлягають детальному огляду та контролю технічного стану. Обсяг огляду та контролю визначає заступник командира ае з ІАС.

17. В умовах застосування противником ЗМУ заступник командира частини з ІАС зобов'язаний:

готувати командиру (начальнику штабу) частини пропозиції щодо розосередження ІТС частини та його захисту;

встановлювати режими та порядок опробування двигунів, маршрути руління (буксирування) ПС, пересування ЗНО СЗ і автотранспорту (разом із заступником командира ае з ІАС), порядок розміщення та пересування персоналу, що унеможливлює повторне зараження внаслідок пилоутворення та переносу зараження на техніку, людей і незаражені ділянки аеродрому;

разом із начальником служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту організовувати спеціальну обробку АТ;

розробляти разом із начальником служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту графік позмінної роботи на АТ;

встановлювати порядок виконання робіт на АТ, що забезпечує своєчасне виконання поставлених завдань при збереженні боєздатності ІТС частини в умовах зараження аеродрому (АТ);

організовувати контроль за виконанням ІТС частини заходів безпеки під час дії в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження аеродромів і роботи на зараженій АТ.

18. Під час польотів із заражених аеродромів командири ае, а також командири (начальники) підрозділів ІАС зобов'язані:

визначати порядок використання сховищ для персоналу і техніки в зоні розосередження (районі розташування персоналу);

контролювати стан закріплених сховищ та укриттів для персоналу;

перевіряти наявність і справність ЗІЗ у підпорядкованого персоналу;

забезпечити розосередження (укриття) закріпленої за підрозділом техніки;

встановлювати порядок оповіщення персоналу в зоні розосередження (районі розташування);

оцінювати радіаційну (хімічну) обстановку в зоні розосередження (районі розташування) і забезпечувати виконання бойового завдання в умовах зараження.

Крім того, командири ае, командири (начальники) підрозділів ІАС в районі розташування підпорядкованих підрозділів повинні організувати радіаційне та хімічне спостереження, а також дозиметричний контроль опромінення персоналу та ступеня радіоактивного зараження АТ.

19. Захист від ЗМУ під час перебазування авіаційних частин досягається розосередженням АТ, її маскуванням, безперервною радіаційною та хімічною розвідкою, комплексним використанням ЗІЗ персоналу, захисних засобів техніки, а також створенням системи зв'язку та оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження.

20. З прибуттям у район нового базування ІТС бере участь у здійсненні заходів щодо захисту від ЗМУ.

21. Під час планування роботи в умовах зараження необхідно враховувати втрати ІТС, зниження його працездатності під час використання ЗІЗ, а також додаткові втрати на спеціальну обробку та на відновлення нормального психологічного стану персоналу.

22. Підготовка ІТС до роботи в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження здійснюється шляхом систематичних тренувань за планом бойової підготовки, які організовуються начальником служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту частини разом із заступником командира частини з ІАС. Тренування проводяться разом із перевірками бойової готовності частини.

1. Експлуатація АТ, яка пройшла спеціальну обробку, без ЗІЗ здійснюється з дозволу командира авіаційної частини на підставі даних контролю радіоактивного та хімічного зараження і доповіді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

2. ПС, які знаходяться у залізобетонних укриттях (далі - ЗБУ) закритого типу, радіоактивному зараженню не піддаються і не підлягають дезактивації. Роботи з підготовки ПС до польоту у ЗБУ персонал виконує без ЗІЗ.

3. Зовнішні поверхні ПС, які пролетіли через радіоактивну хмару, дезактивації не підлягають. АД та агрегати, що обдувалися зараженим атмосферним повітрям, підлягають дезактивації.

4. На зараженому ОР аеродромі у разі потреби термінового виконання бойового завдання чи перебазування на аеродром маневру виконується часткова дегазація АТ. Після часткової дегазації ПС підготовка їх до польотів проводиться у ЗІЗ.

У випадку нестачі часу на обробку ПС, технічних засобів дегазації, розчинів та рецептур, обслуг спеціальної обробки підготовка заражених ПС проводиться без їх дегазації на місцях стоянок ПС. При цьому персонал використовує протигаз, комплект КЗО-Т, захисний плащ у вигляді комбінезона. Після польоту ПС на режимах, що забезпечують їх самодегазацію в повітрі, та посадки на незаражені аеродроми підготовка ПС до повторного польоту здійснюється після проведення хімічного контролю зараження та може виконуватися без ЗІЗ. ПС, які знаходяться у ЗБУ закритого типу, зараженню осідаючими аерозолями ОР не піддаються та не підлягають дегазації. У такому випадку підготовка ПС проводиться персоналом у протигазах.

ПС, ЗТО та боєприпаси, заражені зоманом і продегазовані розчином СФ-2У чи гасом (бензином, спиртом), на незаражених аеродромах повинні експлуатуватися персоналом у протигазах та захисних рукавицях. Протигази можуть бути зняті з дозволу командира авіаційної частини.

Особливу увагу цьому питанню слід приділяти під час роботи в закритому приміщенні (ЗБУ, ангарі, наметі). ПС, АЗУ і ЗТО, заражені газом Ві-ікс, іпритом і продегазовані розчином СФ-2У чи гасом (бензином, спиртом), повинні експлуатуватися персоналом у захисних рукавицях протягом 1 - 2 діб після дегазації.

5. АТ, що потребує евакуації на ремонтні підприємства, безпосередньо перед підготовкою до відправки підлягає контролю на радіаційне (хімічне) зараження та за потреби спеціальній обробці.

6. Передача АТ, що заражена вище допустимих значень, з частини (підрозділу) в частину (підрозділ) заборонена. У виняткових випадках рішення на передачу такої техніки всередині частини приймає командир частини. У разі якщо ступінь радіоактивного зараження АТ перевищує встановлені норми, а дезактивація неефективна, то відновлення (ремонт) здійснюється після природного зниження ступеня зараження до допустимого.

1. Посадові обов'язки ІТС ІАС ЦОВВ, у підпорядкуванні яких є СДА, визначаються положенням про відповідні структурні підрозділи.

Обов'язки інших посадових осіб ІТС СДА, які не наведені в цьому розділі, розробляються з урахуванням цих Правил і затверджуються вищим начальником ІАС.

2. Усі посадові особи ІТС у спеціальному відношенні підпорядковуються вищим посадовим особам ІАС. Підпорядкованість ІТС у спеціальному відношенні передбачає виконання нижчими посадовими особами ІТС вказівок, розпоряджень (усних і письмових) та інших директивних документів вищих посадових осіб ІАС з питань експлуатації та ремонту АТ та обладнання з даної спеціальності.

Розпорядження вищих посадових осіб ІАС з питань експлуатації та ремонту АТ, ІТП є обов'язковими для всього персоналу авіаційних частин та підрозділів.

3. Обов'язки посадових осіб з'єднань та їм рівних структурних підрозділів ДА розробляються з урахуванням наведених нижче обов'язків посадових осіб Збройних Сил України.

4. Керівний ІТС військових навчальних закладів, у підпорядкуванні яких є авіаційні частини (СДА), керується відповідними посадовими обов'язками визначеними для посадових осіб з'єднань.

1. Начальник ІАС з'єднання організовує ІАЗ бойової підготовки та бойових дій в з'єднанні та відповідає за:

бойову готовність АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання;

планування та організацію ІАЗ бойових дій та бойової підготовки авіаційних частин з'єднання;

організацію експлуатації АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання;

організацію проведення інженерно-оперативних розрахунків і розробку рекомендацій щодо найбільш ефективного використання АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання, сил і засобів ІАС;

готовність сил і засобів військового ремонту авіаційних частин до виконання поточного і середнього ремонту несправної АТ;

організацію ремонту АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання;

готовність ІАС до виконання завдань за призначенням, підпорядкованих авіаційних частин, підготовку до виконання завдань за призначенням, виховання, дисципліну і моральний стан безпосередньо підпорядкованого ІТС;

уведення до строю новоприбулих старших інженерів (інженерів) з'єднання;

організацію ІТП з'єднання.

Начальник ІАС з'єднання підпорядковується начальнику авіації з'єднання і є прямим начальником усього персоналу авіації з'єднання.

2. Начальник ІАС з'єднання повинен:

знати АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання, правила її експлуатації;

брати участь у розробці та контролі за виконанням плану бойової підготовки з'єднання;

розробляти плани (розпорядження) з організації експлуатації АТ на період ведення бойових дій, бойової підготовки та навчань;

керувати бойовою підготовкою підпорядкованих авіаційних частин, ІТП всього персоналу авіаційних частин з'єднання, розробляти і проводити заходи щодо підвищення ефективності ІТП;

організовувати експлуатацію та ремонт АТ з'єднання, ІАЗ бойових дій і бойової підготовки авіаційних частин з'єднання відповідно до нормативних документів з питань експлуатації АТ;

контролювати та систематично аналізувати стан готовності, справності та надійності АТ в авіаційних частинах з'єднання, розробляти і проводити заходи щодо підтримання їх потрібного рівня;

приймати рішення й організовувати розробку документів з ІАЗ бойових дій і бойової підготовки авіаційних частин з'єднання, організовувати і контролювати ведення інженерами ІАС встановленого обліку і звітності;

розробляти та проводити заходи щодо забезпечення безпеки польотів і запобігання пошкоджень АТ та дотримання правил експлуатації АТ, заходів безпеки під час роботи на АТ;

брати участь у розслідуванні авіаційних подій та інцидентів, які пов'язані з порушенням правил технічної експлуатації та відмовами АТ; розробляти й проводити заходи щодо їх виявлення, усунення та попередження;

організовувати узагальнення і доведення до частин з'єднання результатів дослідницьких (інспекторських) перевірок боєготовності та розробку заходів, спрямованих на підвищення бойової готовності АТ, скорочення строків її підготовки до бойового застосування, забезпечення високої мобільності і маневреності підрозділів ІТС;

організовувати середній і капітальний ремонт АТ, контролювати своєчасність і якість його виконання; організовувати відправлення в ремонт АТ, яка не може бути відновлена силами та засобами ІАС авіаційних частин з'єднання;

контролювати відновлення АТ, яка зазнала бойові або експлуатаційні пошкодження та відмови;

організовувати вивчення та освоєння нової АТ спеціалістами авіаційних частин і управління з'єднання;

організовувати заходи, спрямовані на підвищення надійності АТ і пов'язані з виконанням робіт за бюлетенями;

контролювати своєчасне пред'явлення рекламацій з питань усунення несправностей гарантійної техніки;

контролювати стан АТ і виконання спеціалістами авіаційних частин з'єднання правил її експлуатації, узагальнювати досвід експлуатації АТ і доводити його до ІТС авіаційних частин, проводити технічні розбори з керівним ІТС авіаційних частин з'єднання;

організовувати і контролювати вивчення нової АТ спеціалістами авіаційних частин з'єднання, освоєння прогресивних методів її експлуатації, розробляти та проводити заходи щодо підвищення якості ІТП, впроваджувати найбільш ефективні методи і форми навчання, здійснювати контроль за уведенням до строю інженерів, що прибувають до авіаційних частини, організовувати роботу з підвищення класної кваліфікації ІТС авіаційних частин, управління з'єднання;

організовувати в авіаційних частинах з'єднання підготовку інструкторів практичного навчання з військового ремонту;

планувати та організовувати виїзди комплексних груп старших інженерів ІАС з'єднання в авіаційні частини з'єднання;

організовувати в авіаційних частинах проведення військових випробувань, лідерної та підконтрольної експлуатації АТ;

організовувати приймання АТ з АРП, підприємств промисловості, а також авіаційних частин, які вводяться до складу чи оперативного підпорядкування з'єднання;

організовувати і контролювати підготовку до передачі з авіаційних частин з'єднання в інші з'єднання АТ, ЗНО СЗ і ЕД;

організовувати ведення старшими інженерами ІАС з'єднання встановленого обліку та звітності та контролювати правильність і своєчасність їх ведення в авіаційних частинах з'єднання;

планувати і організовувати проведення професійної підготовки старших інженерів ІАС з'єднання;

контролювати правильне використання і економічне витрачання матеріальних засобів та ППМ під час експлуатації та технічного обслуговування АТ і засобів військового ремонту;

знати ділові, моральні якості керівного складу ІАС з'єднання, авіаційних частин, що входять до складу з'єднання, займатися підбором і розставлянням керівного ІТС підпорядкованих авіаційних частин;

організовувати надання допомоги у відновленні та підготовці до польоту ПС інших з'єднань, які здійснили посадку на аеродромах з'єднання;

здійснювати контроль та вживати заходів щодо збереження державної таємниці в роботі ІТС з'єднання.

3. Начальник ІАС з'єднання має право:

давати розпорядження всьому особовому складу авіації авіаційних частин і управління з'єднання з питань ІАЗ підготовки до дій за призначенням та вимагати їх виконання;

забороняти польоти в разі грубих порушень правил експлуатації АТ льотним складом і ІТС з подальшою доповіддю командиру з'єднання;

відстороняти від експлуатації АТ льотний і ІТС авіаційних частин, управління з'єднання (крім заступників командира з'єднання, начальника авіації та його заступників) у разі грубих порушень ними правил експлуатації АТ, а також незадовільного знання АТ і правил її експлуатації;

відстороняти ПС від польоту у випадку порушень правил його експлуатації.

1. Старший інженер з'єднання здійснює технічне керівництво експлуатацією АТ за своєю спеціальністю та відповідає за:

розробку і проведення заходів щодо утримання АТ в постійній справності та бойовій готовності, проведення грамотної її експлуатації, підтримання необхідного рівня надійності;

стан рекламаційної роботи в частинах з'єднання;

розробку і впровадження заходів щодо організації проведення військового ремонту АТ;

бойову підготовку, виховання, військову дисципліну та моральний стан безпосередньо підпорядкованого йому персоналу;

ІТП в авіаційних частинах і управлінні з'єднання;

наявність та своєчасне внесення змін в еталонні примірники документації, своєчасне доведення до ІТС авіаційних частин з'єднання усіх змін і доповнень.

Він підпорядковується начальнику ІАС з'єднання і є безпосереднім начальником старших інженерів (інженерів) авіаційних частин з'єднання за спеціальністю.

2. Старший інженер з'єднання за спеціальністю повинен:

знати АТ, що знаходиться на озброєнні авіаційних частин з'єднання та правила її експлуатації;

знати стан АТ та вживати заходів щодо забезпечення необхідного рівня справності та боєготовності АТ;

керувати підготовкою безпосередньо підпорядкованого йому персоналу, розробляти рекомендації щодо організації ІТП всього персоналу ІАС авіаційних частин з'єднання;

брати участь у розслідуванні авіаційних подій і інцидентів, пов'язаних із порушенням правил технічної експлуатації та відмовами АТ;

здійснювати облік і аналіз відмов і пошкоджень АТ, розробляти та вживати заходів щодо підтримання її надійності, удосконалювати експлуатацію, проводити технічні розбори з ІТС авіаційних частин з'єднання;

проводити періодичний аналіз надійності АТ;

систематично проводити аналіз стану рекламаційної роботи і вживати заходів щодо підвищення її ефективності;

розробляти пропозиції щодо вдосконалення організації та методів ІАЗ бойових дій і бойової підготовки, більш ефективного використання льотно-технічних характеристик АТ, зміни до чинних настанов, інструкцій та керівництв з експлуатації АТ;

організовувати та контролювати вивчення нової АТ персоналом авіаційних частин з'єднання, особисто проводити з ним заняття з найбільш складних тем, розробляти та вживати заходів щодо підвищення якості ІТП, впроваджувати найбільш удосконалені та раціональні методи навчання;

контролювати в авіаційних частинах з'єднання організацію введення до строю інженерів, техніків і молодших авіаційних спеціалістів, роботу з підвищення класної кваліфікації ІТС авіаційних частин з'єднання;

організовувати вивчення, облік бюлетенів промисловості, виконання робіт за бюлетенями, контролювати виконання робіт за бюлетенями в авіаційних частинах і своєчасне подання донесень за встановленою формою про виконання робіт за бюлетенями;

здійснювати розрахунки і складання заявок на потрібні матеріальні та технічні засоби для забезпечення експлуатації АТ;

розробляти пропозиції щодо організації відновлення АТ, яка зазнала бойових або експлуатаційних пошкоджень та відмов;

контролювати утримання та експлуатацію пересувних контрольно-ремонтних засобів, їх облік і розподіл;

контролювати облік, утримання, правильність експлуатації та своєчасну перевірку засобів технічного обслуговування;

контролювати роботу представників промисловості, відпрацювання спільних протоколів, рішень, планів-графіків, актів та інших документів;

контролювати роботу з корегування мобільних комплектів і норм витрати запасних частин і матеріалів для основних типів АТ, що експлуатується в з'єднання;

організовувати і контролювати своєчасне відправлення в авіаційні частини з'єднання експлуатаційної, ремонтної та іншої документації, що надходить;

знати ділові та моральні якості керівного ІТС частин і давати рекомендації щодо його підбору і розстановки.

3. Старший інженер з'єднання за спеціальністю має право:

давати технічні вказівки всьому особовому складу авіаційних частин з'єднання з питань технічної експлуатації АТ, ІТП в межах своїх службових обов'язків;

відстороняти від експлуатації АТ льотний та ІТС авіаційних частин і управління з'єднання (крім начальника авіації та його заступників) у разі грубих порушень ними заходів безпеки чи правил її експлуатації, а також таких, які під час перевірки показали незадовільні знання АТ і правил її експлуатації.

1. Заступник командира авіаційної бригади (полку, окремої ескадрильї) з ІАС - начальник ІАС відповідає за:

бойову готовність АТ, що знаходиться на озброєнні частини, правильну її експлуатацію та військовий ремонт;

забезпечення безпеки польотів ПС;

ІАЗ бойових дій і бойової підготовки;

ІТП частини;

бойову і мобілізаційну готовність підпорядкованих йому підрозділів;

бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і моральний стан безпосередньо підпорядкованого йому персоналу.

Він підпорядковується командиру авіаційної частини і є прямим начальником всього персоналу частини.

2. Заступник командира авіаційної бригади (полку, окремої ескадрильї) з ІАС - начальник ІАС повинен:

знати конструкцію та правила експлуатації АТ, що знаходиться на озброєнні частини;

знати керівні документи, що регламентують експлуатацію та ремонт АТ і визначають організацію роботи ІТС, організовувати вивчення ІТС і забезпечувати виконання вимог цих документів;

знати наявність і технічний стан АТ, організовувати утримання АТ в справному стані і бойовій готовності;

здійснювати керівництво технічною експлуатацією АТ;

знати ділові та моральні якості керівного ІТС, займатися його підбором і розстановкою;

проводити інженерно-оперативні розрахунки і розробляти пропозиції щодо ефективного використання бойових можливостей АТ;

брати участь в розробці плану бойової підготовки і мобілізаційного плану частини, організовувати їх виконання відносно ІТС;

організовувати проведення розрахунків сил і засобів, які необхідні для експлуатації та військового ремонту АТ;

складати річний план роботи ІТС частини і план роботи ІТС під час проведення навчань;

планувати відновлення ресурсу АТ авіаційних частин і направлення її на регламентні роботи та в ремонт;

розробляти та вживати заходів щодо забезпечення надійності і безпеки польотів, особисто проводити спеціальні заняття з безпеки польотів;

організовувати аналіз потрібних трудовитрат для виконання робіт на АТ, розробляти й організовувати виконання заходів щодо їх скорочення;

проводити огляд АТ, АЗУ першого боєкомплекту, автомобілів ТЕЧ АТ, підготовки та регламенту, ае та інструменту згідно з нормами огляду і контролювати виконання норм огляду АТ керівним ІТС частини;

організовувати розробку технологічних карт виконання робіт на АТ, що знаходиться на озброєнні частини;

проводити аналіз роботи ІТС і експлуатації АТ, особисто проводити технічні розбори з ІТС частини;

виявляти причини авіаційних подій, інцидентів, відмов та пошкоджень АТ, розробляти заходи щодо їх усунення і запобігання;

визначати порядок розміщення та зберігання майна підрозділів ІАС;

систематично контролювати стан ЗНО СЗ, аеродромних споруд, що знаходяться в користуванні ІАС, ТЕЧ АТ;

організовувати формування і контроль наявності обмінного фонду блоків, агрегатів і запасних частин для експлуатації АТ, комплектації і стану недоторканих комплектів запасних частин, їх кондиційності та правильності використання;

організовувати освоєння АТ, що надходить на озброєння авіаційної частини, уведення до строю прибулого в частину ІТС;

організовувати рекламаційну роботу;

організовувати облік та аналіз несправностей АТ;

організовувати своєчасне і якісне виконання робіт за бюлетенями та їх пономерний облік;

організовувати і контролювати проведення ІТС частини встановленого обліку і звітності;

особисто проводити заняття з ІТС частини з вивчення АТ і правил її експлуатації;

допомагати перелітаючим підрозділам і екіпажам, що здійснили посадку на аеродромі, у підготовці АТ до польотів;

не допускати підготовку АТ із застосуванням несправних ЗНО СЗ, засобів контролю та інструменту;