ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
11.05.2018 № 430/210 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 вересня 2018 р.
за № 1056/32508
Про затвердження Авіаційних правил України "Правила використання повітряного простору України"
Відповідно до вимог розділів II, IV Повітряного кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 954 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України", з метою встановлення загальних правил і процедур стосовно організації використання повітряного простору України, а також міжнародного повітряного простору, відповідальність за обслуговування повітряного руху в якому міжнародними договорами України покладено на Україну,
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Авіаційні правила України "Правила використання повітряного простору України", що додаються.
2. Державній авіаційній службі України забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 22 травня 2006 року № 354 "Про затвердження Інструкції з планування та використання тимчасово зарезервованого повітряного простору та умовних маршрутів обслуговування повітряного руху", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 червня 2006 року за № 664/12538.
4. Цей наказ набирає чинності з 01 червня 2018 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної авіаційної служби України та першого заступника Міністра оборони України.
Голова Державної авіаційної служби України | О. Більчук |
Міністр оборони України генерал армії України | С. Полторак |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної авіаційної
служби України,
Міністерства оборони України
11 травня 2018 року № 430/210
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 вересня 2018 р.
за № 1056/32508
АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ
"Правила використання повітряного простору України"
I. Загальні положення
1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги щодо організації та порядку використання повітряного простору України міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору.
2. Організація та порядок використання повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну, здійснюються відповідно до норм міжнародного права з урахуванням вимог цих Авіаційних правил.
3. Дія цих Авіаційних правил поширюється на юридичних і фізичних осіб незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з організацією використання та використанням повітряного простору України.
4. Ці Авіаційні правила розроблено згідно з вимогами Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року № 954 (далі - Положення про ВПП), стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів Європейської організації з безпеки аеронавігації.
5. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:
6. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:
аеродромна зона польотної інформації (AFIZ) - частина повітряного простору, в межах якої надаються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування ПС, які прибувають або вилітають з аеродромів AFIS;
аеродромний рух - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх повітряних суден, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах;
безпілотне ПС - ПС, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном;
буфер - частина повітряного простору навколо зон обмеження польотів, небезпечних зон, заборонених зон та зон тимчасово зарезервованого повітряного простору, яка призначена для забезпечення вимог щодо безпеки у разі одночасного провадження діяльності з ВПП у зазначених зонах та поза їх межами;
буферна зона для планування польотів (FBZ) - частина повітряного простору навколо зон обмеження польотів, небезпечних зон, заборонених зон та зон тимчасово зарезервованого повітряного простору, яка призначена для забезпечення подання діючого плану польоту за ППП, коли зазначені зони активовані або заплановані до активації;
верхній район польотної інформації (UIR) - район польотної інформації, що охоплює тільки верхній повітряний простір;
відомчий орган управління повітряним рухом - орган, на який покладено здійснення управління повітряним рухом у спеціально встановлених зонах (районах) та за спеціально встановленими маршрутами;
візуальний політ в межах прямої видимості (VLOS) - політ, протягом якого зовнішній пілот підтримує безпосередній візуальний контакт з безпілотним ПС без використання приладів;
використання повітряного простору (ВПП) - провадження діяльності, пов’язаної з польотами ПС, переміщенням (перебуванням) матеріальних об’єктів у повітряному просторі, а також вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів ПС, та інших літальних апаратів;
гнучке ВПП - забезпечення найбільш ефективного ВПП відповідно до актуальних потреб його користувачів без постійних відокремлень повітряного простору, якщо це можливо;
диспетчерська зона - контрольований повітряний простір, що простягається вгору від земної поверхні до встановленої верхньої межі;
диспетчерський район - контрольований повітряний простір, що простягається вгору від межі, установленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі;
дозвіл на ВПП - надання користувачам повітряного простору прав на використання визначеної частини (об’єму) повітряного простору України для провадження діяльності, пов’язаної з використанням повітряного простору, у порядку, що визначається органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України;
заборона ВПП - обов’язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов’язану з ВПП України;
заборонена зона - частина повітряного простору встановлених розмірів над територією або територіальними водами України, у межах якої (яких) польоти ПС заборонені;
загальний повітряний рух - польоти ПС, що виконуються відповідно до вимог чинного законодавства України, стандартів та рекомендованої практики ІСАО;
заявка на ВПП - заявка, що подається користувачем повітряного простору відповідному органові об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху для отримання дозволу на використання повітряного простору у формі, що визначається Державіаслужбою разом з Міноборони;
збірник аеронавігаційної інформації - збірник відомостей, що містять довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації;
зона аеродромного руху - повітряний простір визначених розмірів навколо аеродрому, який встановлений для захисту аеродромного руху;
зона з особливим режимом ВПП - частина повітряного простору, що межує із забороненою зоною, та/або повітряний простір над смугою земної поверхні завширшки 25 кілометрів углиб території України, яка проходить уздовж державного сухопутного кордону та/або берегової смуги прикордонних озер та інших водойм, прилеглих до державного кордону, а також над смугою завширшки 22,2 кілометра (12 морських миль), яка проходить по береговій лінії Чорного та Азовського морів углиб цих морів;
зона обмеження польотів - частина повітряного простору встановлених розмірів над територією або територіальними водами України, в межах якої (яких) польоти повітряних суден обмежуються відповідно до визначених умов;
зона управління повітряним рухом (ATCZ) - повітряний простір, що простягається вгору від земної поверхні до встановленої верхньої межі, де управління ПС здійснюється відповідним відомчим органом УПР;
зона, що перетинає державний кордон, - обмежений або тимчасово зарезервований повітряний простір, установлений над державними кордонами для специфічних операційних потреб;
контрольований повітряний простір ОПР - частина повітряного простору, у межах якої забезпечується диспетчерське ОПР відповідно до класифікації повітряного простору ОПР;
концепція гнучкого ВПП - концептуальні засади, що ґрунтуються на фундаментальному принципі, який визначає, що повітряний простір не може розглядатися тільки як цивільний або тільки як військовий, а розглядається як єдине ціле, і під час використання якого потреби всіх користувачів мають враховуватися якомога повніше;
координація ВПП - розроблення та погодження органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху умов та порядку використання повітряного простору з органами обслуговування повітряного руху, відомчими органами управління повітряним рухом, заінтересованими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та користувачами повітряного простору для забезпечення ефективності та безпеки використання повітряного простору;
координаційна комісія з питань організації ВПП - міжвідомчий повноважний дорадчий цивільно-військовий орган України, на який покладаються завдання стосовно підготовки пропозицій стратегічного рівня щодо організації ВПП України та повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладено на Україну;
кризові ситуації - непередбачувані ситуації або ситуації з коротким терміном попередження, що виходять за межі стабільного повсякденного функціонування системи організації повітряного руху (землетруси, урагани, конфлікти тощо);
маршрут ОПР - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення ОПР. Зазначене поняття використовується для повітряної траси, консультаційного маршруту, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо. Маршрут ОПР визначається специфікаціями до маршруту, які містять індекс маршруту ОПР, трек до або від основних точок (точок шляху), відстань між основними точками, вимоги щодо доповіді, та, якщо це вимагається відповідним повноважним органом ОПР, найнижчу безпечну абсолютну висоту. Зазначені маршрути утворюють мережу маршрутів ОПР;
навігаційна інфраструктура - наявність супутникових або наземних навігаційних засобів для забезпечення виконання вимог навігаційної специфікації;
навігаційна специфікація (navigation specification) - сукупність вимог до обладнання ПС, кваліфікації льотного екіпажу, що необхідні для забезпечення польоту за принципами навігації, заснованої на характеристиках в межах визначеного повітряного простору.
Існують два види навігаційних специфікацій:
специфікація навігаційних характеристик, що вимагаються (required navigation performance), - навігаційна специфікація, що базується на зональній навігації та містить вимоги з моніторингу і видачі попереджень щодо недотримання характеристик (зазначається префіксом RNP);
специфікація зональної навігації (area navigation specification) - навігаційна специфікація, що базується на зональній навігації та не містить вимоги з моніторингу і видачі попереджень щодо недотримання характеристик (зазначається префіксом RNAV).
Термін RNP використовується тільки в контексті навігаційних специфікацій і не застосовується для визначення переліку навігаційних характеристик, необхідних для виконання польотів в межах встановленого повітряного простору.
Наприклад, RNP4 належить до ПС та експлуатаційних вимог, у тому числі вимог з витримування визначеного треку з точністю 4 NM у боковому відношенні при забезпеченні контролю за дотриманням та видачі попереджень у разі недотримання характеристик на борту ПС;
навігація, що заснована на характеристиках (performance-based navigation), - зональна навігація, заснована на вимогах до характеристик ПС, що виконують політ за маршрутом ОПР, процедуру заходження на посадку за приладами або політ у межах визначеного повітряного простору.
Вимоги до характеристик визначаються у навігаційних специфікаціях у вигляді точності, цілісності, безперервності, готовності та функціональності, необхідних для виконання польоту, що планується в контексті конкретної концепції повітряного простору;
небезпечна зона - частина повітряного простору визначеного розміру, у межах якої може провадитися діяльність, що є небезпечною для польотів ПС у визначені періоди;
обмеження ВПП - особливий порядок ВПП, що визначається комплексом заходів, спрямованих на убезпечення польотів та провадження іншої діяльності у повітряному просторі України;
операційний повітряний рух - польоти, на які не поширюються положення, установлені для загального повітряного руху і які виконуються відповідно до правил і процедур, визначених Державіаслужбою та Міноборони в межах їх повноважень, визначених законами;
організація ВПП - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов’язаної з ВПП;
організація повітряного простору - процес установлення структури повітряного простору;
орган управління використанням (менеджменту) повітряного простору Украероцентру - повноважний орган, відповідальний за цілодобовий менеджмент і розподіл на тимчасовій основі повітряного простору України та повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за ОПР міжнародними договорами України покладено на Україну;
орган управлінням використанням (менеджменту) повітряного простору центру ОрПР - повноважний орган, відповідальний за цілодобовий менеджмент і розподіл на тимчасовій основі повітряного простору зони (району) відповідальності центру ОрПР у межах наданих повноважень;
орган ОПР - орган диспетчерського ОПР, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо ОПР;
орган ОЦВС - оперативний орган, що входить до складу відповідного підрозділу ОЦВС, повноваження і діяльність якого пов’язані з плануванням і координацією діяльності з ВПП, забезпеченням дозвільного порядку ВПП, організацією повітряного руху, забезпеченням контролю за дотриманням порядку та правил ВПП та/або метеорологічним обслуговуванням на маршруті;
ОЦВС - організаційне та функціональне об’єднання, повноваження та діяльність якого пов’язані з організацією ВПП, організацією повітряного руху та його обслуговуванням у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за ОПР міжнародними договорами України покладено на Україну;
план ВПП - узагальнений перелік даних щодо ВПП на визначений період часу;
повітряний простір вільних маршрутів - визначений повітряний простір, у межах якого експлуатанти ПС можуть вільно планувати польоти між визначеною точкою входу та визначеною точкою виходу з можливістю використання проміжних точок (опублікованих або неопублікованих) без посилання до мережі маршрутів ОПР з урахуванням доступності повітряного простору. Польоти ПС у цьому повітряному просторі підлягають диспетчерському обслуговуванню;
повітряний простір ОПР - частина повітряного простору з літерним позначенням, у межах якого виконуються певні види польотів з установленням для цих польотів відповідних видів ОПР і правил польотів;
повітряний простір спрощеної координації - частина повітряного простору, у межах якої дозволяється виконання польотів загального повітряного руху поза маршрутами ОПР без необхідності здійснення органом ОПР координації виконання таких польотів з відомчими органами УПР та користувачами повітряного простору, діяльність яких може становити загрозу безпеці загального повітряного руху;
ПС - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;
ПС - порушник - ПС, що перетнуло державний кордон без відповідного дозволу компетентного органу або вчинило порушення порядку ВПП, визначене Положенням про ВПП;
район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування (сповіщення);
район управління повітряним рухом (ATCА) - повітряний простір, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, де управління ПС здійснюється відповідним відомчим органом УПР;
регулювання ВПП - установлення державними уповноваженими органами порядку, правил і процедур організації та ВПП, а також визначення органами ОЦВС умов та порядку ВПП одночасно двома або більше користувачами;
резервування повітряного простору - установлення тимчасово зарезервованого повітряного простору для виключного або специфічного використання певними користувачами;
спеціально виділений маршрут ОПР для перетинання державного кордону - обмежена за висотою і шириною частина повітряного простору, призначена для перетинання державного кордону ПС;
спеціально встановлені зони та маршрути - постійні або тимчасові зони та маршрути польотів ПС, які встановлюються для забезпечення специфічних операційних потреб;
стандартна група ПС - група ПС, які виконують спільне завдання, у якій кожне ПС / кожен елемент цієї групи має перебувати в межах 1,852 км (1 морської милі) по горизонталі та 30 м (100 футів) по вертикалі від ведучого групи;
структура повітряного простору - складові повітряного простору, призначені для гарантування безпечної та ефективної експлуатації повітряних суден під час виконання польотів і провадження іншої діяльності з використання повітряного простору;
тимчасово відокремлена зона - визначений об’єм повітряного простору, що зазвичай перебуває під юрисдикцією одного авіаційного повноважного органу, тимчасово відокремлений за спільною угодою для виключного використання іншим авіаційним повноважним органом, через який не дозволяється транзит інших ПС;
тимчасово зарезервований повітряний простір - частина повітряного простору, в межах якого у визначений час може провадитися діяльність, що становить загрозу для виконання польотів авіації або для ВПП в інших цілях;
тимчасово зарезервована зона - визначений об’єм повітряного простору, що зазвичай перебуває під юрисдикцією одного авіаційного повноважного органу, тимчасово зарезервований за спільною угодою для специфічного використання іншим авіаційним повноважним органом, через який може дозволятися транзит ПС за відповідним дозволом;
Украероцентр - головний оперативний підрозділ ОЦВС, повноваження та функціонування якого в межах компетенції пов’язані з безперервним цілодобовим виконанням завдань з організації ВПП та оперативного сповіщення міністерств, центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, визначених нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами, з питань організації ВПП, регулювання повітряного руху і функціонування підрозділів ОЦВС;
умови ВПП - обов’язкові вимоги щодо місця, часу та висоти під час провадження діяльності з ВПП, інформація про які надається користувачеві органами ОЦВС з метою забезпечення безпеки та ефективності ВПП;
умовний маршрут - маршрут ОПР або його частина, який може плануватися та використовуватися відповідно до спеціально визначених умов;
управління використанням (менеджмент) повітряного простору - діяльність із планування, основною метою якої є забезпечення максимального використання доступного повітряного простору шляхом його динамічного розподілу за часом та в окремих випадках відокремлення частини повітряного простору для різних категорій користувачів з метою задоволення їх короткострокових потреб;
центр ОрПР - оперативний орган ОЦВС, повноваження та діяльність якого пов’язані з ОПР, управлінням використання (менеджментом) повітряного простору, організацією потоків повітряного руху та метеорологічним обслуговуванням на маршруті в межах зони відповідальності;
цивільно-військова координація організації повітряного руху - координація діяльності цивільних та військових органів, уповноважених приймати рішення та узгоджувати дії стосовно організації використання повітряного простору.
Інші терміни, що використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Положенні про ВПП та інших нормативно-правових актах з ВПП у галузі цивільної або державної авіації України.
II. Регулювання використання повітряного простору
1. Згідно з цими Авіаційними правилами регулюються:
1) ВПП, що пов’язане з провадженням такої діяльності:
польоти цивільних і державних ПС;
переміщення (перебування) матеріальних об’єктів у повітряному просторі;
вибухові роботи;
застосування вибухових пристроїв військового призначення;
знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, шляхом їх підриву;
пуски ракет, усі види стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів ПС, та інших літальних апаратів;
запуски (підйоми) метеорологічних радіозондів, куль-пілотів та аеростатів з визначених постійних пунктів запуску;
2) діяльність, що може спричинити загрозу безпеці польотів ПС та інших об’єктів:
електромагнітне випромінювання;
використання джерел інтенсивного світлового випромінювання (лазерів, прожекторів тощо);
викиди в атмосферне повітря забруднюючих та будь-яких інших речовин, що погіршують видимість;
інші види діяльності, які можуть створити загрозу безпеці польотів ПС та інших об’єктів у повітряному просторі.
2. Польоти аеростатів та ПС авіації загального призначення виконуються з дотриманням правил польотів у повітряному просторі України та цих Авіаційних правил. Відповідальність за організацію таких польотів несуть користувачі повітряного простору (керівники авіапідприємств, організацій або власники ПС тощо), що планують або проваджують зазначену діяльність.
3. Польоти безпілотних ПС організовуються та здійснюються згідно з вимогами нормативно-правових актів України у галузі цивільної та державної авіації з дотриманням правил польотів у повітряному просторі України та цих Авіаційних правил. Організацію таких польотів забезпечують користувачі повітряного простору (керівники авіапідприємств, організацій, власники або зовнішні пілоти ПС тощо), що планують або проваджують зазначену діяльність.
4. Польоти безпілотних ПС масою до 20 кг включно виконуються без подання заявок на ВПП, без отримання дозволів на ВПП, без інформування органів управління Повітряних Сил ЗС України та органів ОЦВС, органів Державної прикордонної служби України, органів ОПР та відомчих органів УПР, за умови дотримання таких вимог:
1) польоти виконуються без перетинання державного кордону України;
2) польоти виконуються поза межами встановлених заборон та обмежень ВПП, крім випадків, установлених Положенням про ВПП;
3) польоти виконуються не ближче 5 км від зовнішніх меж злітно-посадкових смуг аеродромів або не ближче 3 км від зовнішніх меж злітно-посадкової смуги ЗПМ/вертодромів, крім випадків узгодження з експлуатантом аеродрому/ЗПМ/вертодрому;
4) польоти виконуються не ближче 500 м від пілотованих ПС;
5) польоти не виконуються над:
скупченням людей на відкритому просторі та над місцями щільної забудови;
об’єктами (зонами), які визначені Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Службою безпеки України, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною фіскальною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Управлінням державної охорони України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними структурами, утвореними відповідно до законів України, та відносно яких здійснюється охорона / державна охорона (за умови позначення території навколо цих об’єктів інформаційними знаками про заборону польотів безпілотних ПС та/або шляхом оприлюднення меж такої заборони), крім випадків виконання польотів за дозволом зазначених вище повноважних органів;
6) польоти виконуються в межах прямої видимості (VLOS);
7) максимальна висота польоту не вище:
120 м над рівнем земної (водної) поверхні поза межами CTR, AFIZ, ATCA, ATCZ, спеціально встановлених зон, зарезервованого повітряного простору для забезпечення польотів за спеціально встановленими маршрутами польотів державної авіації;
50 м над рівнем земної (водної) поверхні в межах CTR, AFIZ, ATCA, ATCZ, спеціально встановлених зон, зарезервованого повітряного простору для забезпечення польотів за спеціально встановленими маршрутами польотів державної авіації або якщо інформація про фактичний статус елементів структури повітряного простору на час виконання польоту відсутня;
50 м над статичними перешкодами на горизонтальній відстані не більше 100 м від таких перешкод, як відхилення від зазначених вище обмежень по висоті, на запит власника такого об’єкту;
8) швидкість польоту безпілотного ПС складає не більше 160 км/год;
В інших випадках польоти безпілотного ПС масою до 20 кг включно та усі без винятку польоти безпілотного ПС масою більше 20 кг виконуються у межах спеціально встановлених зон та маршрутів з дотриманням вимог щодо подання заявок на ВПП, отримання дозволів та умов ВПП, інформування органів управління Повітряних Сил ЗС України, органів Державної прикордонної служби України, органів ОЦВС, органів ОПР/УПР.
5. Користувачі повітряного простору зобов’язані організувати оперативний електрозв’язок з відповідними органами ОЦВС, органами ОПР, органами управління Повітряних Сил ЗС України, у відповідних випадках - з відомчими органами УПР та органами Держприкордонслужби (в частині, що стосується виконання вимог цих Авіаційних правил щодо планування та координації ВПП, інформування про провадження діяльності тощо).
6. Інструкції з виконання польотів на аеродромах, вертодромах та постійних ЗПМ, пунктах запуску аеростатів, інструкції з ВПП полігонів, військових стрільбищ, кар’єрів, пунктів запуску метеорологічних радіозондів (куль-пілотів) та пунктів проведення стрільб, зокрема з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, а також зміни та доповнення до них розробляються юридичними і фізичними особами, діяльність яких пов’язана з ВПП.
Розроблення, погодження, затвердження і супроводження інструкцій з виконання польотів та інструкцій з ВПП, змін до них здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері цивільної та державної авіації, що стосуються обслуговування/управління аеронавігаційною інформацією та забезпечення аеронавігаційною інформацією цивільної та державної авіації України.
Чотирилітерні покажчики місцезнаходження аеродромів України, а також вертодромів та постійних ЗПМ присвоюються та використовуються згідно з додатком 1 до цих Авіаційних правил.
7. У повітряному просторі України діяльність з використання лазерів або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання (крім джерел, що використовуються в авіації) здійснюється за дотримання таких умов:
забороняється націлювати лазерний промінь або промінь іншого спрямованого світлового випромінювання високої інтенсивності на ПС, місця розташування органів ОПР / відомчих органів УПР, що створює загрозу безпеки польоту, цілісності повітряного судна, здоров’я членів екіпажу або пасажирів, персоналу органів ОПР / відомчих органів УПР;
забороняється використовувати лазерний промінь або промінь іншого спрямованого світлового випромінювання високої інтенсивності у смугах повітряних підходів, районах зльоту та посадки ПС, якщо інше не визначено місцевими правилами експлуатації аеродромів та ПС, або в межах повітряного простору, де експлуатантом аеродрому встановлено заборону використання таких засобів;
діяльність з використання лазерів або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання у повітряному просторі з потужністю, яка може представляти загрозу безпеці польотів, має узгоджуватися з експлуатантами аеродромів, Украероцентром, органами ОПР / відомчими органами УПР з наданням завчасного відповідного письмового повідомлення (не пізніше ніж за 10 робочих днів до доби запланованої діяльності);
екіпажам ПС забороняється направляти повітряне судно на лазерний промінь або інший промінь світла високої інтенсивності, якщо не забезпечується безпека польоту.
Зазначені запобіжні заходи призначені виключно для зменшення ризику впливу лазерних випромінювачів, інших джерел інтенсивного світлового випромінювання на органи ОПР та екіпажі ПС.
8. У повітряному просторі України діяльність з використання лазерів або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання здійснюється за умови виконання таких заходів:
1) заходи, що вживаються органами ОЦВС (органами ОПР / відомчими органами УПР):
видання НОТАМ; та/або
інформування екіпажів ПС у польоті; та/або
впровадження обмежень використання повітряного простору;
2) заходи, що здійснюються експлуатантом лазерного обладнання або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання:
надання завчасного відповідного письмового повідомлення (не пізніше ніж за 10 робочих днів до доби запланованої діяльності) про діяльність з використання лазерів або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання у повітряному просторі з потужністю, яка може представляти загрозу безпеці польотів;
фізичне блокування лазерного випромінювання або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання з метою недопущення спрямування випромінення на ПС, будівлі органів ОПР / відомчих органів УПР, у повітряний простір, де виконується зліт або посадка ПС;
регулювання потужності лазерного випромінювання або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання, обмеження напряму випромінювання як за азимутом, так і за кутом місця з метою недопущення перевищення меж визначеного для провадження діяльності об’єму повітряного простору;
дотримання визначених умов ВПП для провадження діяльності з використання лазерів або інших джерел інтенсивного світлового випромінювання у повітряному просторі та інформування про провадження діяльності згідно з вимогами пункту12 розділу XII цих Авіаційних правил.
III. Структура повітряного простору
1. Повітряний простір України та повітряний простір над відкритим морем, де відповідальність за ОПР міжнародними договорами України покладено на Україну, є складовими частинами повітряного простору ЕСАС.
2. Структура повітряного простору розробляється з метою забезпечення різних видів діяльності з ВПП, потоків повітряного руху та видів ОПР.
Структура повітряного простору публікується в документах аеронавігаційної інформації України.
3. Повітряний простір поділяється на верхній та нижній:
верхній - ешелон польоту 275 (8400 м) і вище;
нижній - нижче від ешелону польоту 275 (8400 м).
4. До структури повітряного простору входять такі елементи:
район польотної інформації (FIR);
верхній район польотної інформації (UIR);
диспетчерські райони (CTA);
верхній диспетчерський район (UTA);
термінальні диспетчерські райони (TMA);
диспетчерські зони (CTR);
зони аеродромного руху (ATZ);
аеродромні зони польотної інформації (AFIZ);
зони польотної інформації (FIZ);
зони та райони УПР відомчих органів УПР (ATCZ, ATCA);
маршрути ОПР;
спеціально виділені маршрути ОПР для перетинання державного кордону;
спеціально встановлені зони та маршрути;
заборонені зони;
зони обмеження польотів;
небезпечні зони;
повітряний простір вільних маршрутів (FRA);
зона з особливим режимом ВПП;
тимчасово зарезервовані зони (TRA);
тимчасово відокремлені зони (TSA);
зона, що перетинає державний кордон (CBA);
умовні маршрути ОПР (CDR).
5. У повітряному просторі організовуються FIR. Межі FIR визначаються структурою мережі маршрутів ОПР, що підлягають обслуговуванню у цих районах, FRA та експлуатаційними потребами.
Межі FIR над відкритим морем установлюються на підставі регіональних аеронавігаційних угод між відповідними країнами - членами ІСАО.
6. Під час організації UIR нижня його межа є верхньою межею FIR та має суміщатися з крейсерським рівнем польоту за ПВП.
Бічні межі UIR мають суміщатися з відповідними зовнішніми межами FIR, що розташовані нижче.
7. Частини повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування, визначаються як диспетчерські райони (CTA, UTA, TMA) та/або диспетчерські зони.
Диспетчерські райони та диспетчерські зони зазвичай визначаються у межах FIR, UIR та є їх складовими частинами.
Нижня межа диспетчерського району встановлюється на висоті не менше ніж 200 м над земною чи водною поверхнею.
Верхня межа диспетчерського району встановлюється у разі, якщо:
диспетчерське обслуговування не забезпечується вище від цієї межі;
диспетчерський район розташовується нижче верхнього диспетчерського району. При цьому його верхня межа має суміщатися з нижньою межею верхнього диспетчерського району.
8. CTR установлюються для забезпечення диспетчерського обслуговування ПС, що прибувають на контрольовані аеродроми або вилітають з них.
Бічні межі CTR установлюються на відстані не менше ніж 10 км від центру відповідного аеродрому (КТА) в напрямах, звідки виконуються заходження на посадку за приладами.
CTR установлюється від рівня земної поверхні вгору до нижньої межі диспетчерського району або вище від нижньої межі диспетчерського району. Якщо CTR розташована поза межами бічних меж диспетчерського району, установлюється верхня межа CTR.
Єдина CTR може встановлюватися для двох і більше близько розташованих аеродромів.
9. FIZ установлюється поза межами контрольованого повітряного простору ОПР для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування.
Межі FIZ визначаються з урахуванням заборонених зон, зон обмеження польотів, TSA/TRA, ATCA, ATCZ та згідно з експлуатаційними потребами. Бічні межі FIZ визначаються зазвичай у межах FIR.
10. Секторизація диспетчерських районів, диспетчерських зон та зон польотної інформації визначається експлуатаційними/операційними вимогами щодо забезпечення повітряного руху відповідними видами обслуговування.
Форма та розмір секторів ОПР визначаються з урахуванням потоків загального повітряного руху, мережі маршрутів ОПР, їх конфігурації, потрібного виду ОПР, установлених заборон та обмежень ВПП.
11. Для забезпечення польотно-інформаційного та аварійного обслуговування ПС, які прибувають або відлітають з аеродромів AFIS, установлюються AFIZ.
12. Для забезпечення безпеки ПС, які прибувають або відлітають з неконтрольованих аеродромів, на яких не надається польотно-інформаційне обслуговування на аеродромі, можуть установлюватися зони аеродромного руху ATZ.
13. Для аеродромів державної авіації, де не забезпечується обслуговування повітряного руху, установлюються ATCZ, ATCA, повітряний простір яких не класифікується за стандартами ІСАО.
14. Бічні та вертикальні межі AFIZ, ATZ, ATСZ та АТСА установлюються з урахуванням експлуатаційних потреб та місцевих умов (установлених схем аеродромного руху, видів польотів або діяльності з ВПП на аеродромі тощо).
15. Маршрути ОПР установлюються за методами, що викладені в:
додатку 11 до Чиказької конвенції - Air Traffic Services;
Dоc 9426-AN/24 - Air Traffic Services Planning Manual;
Doc 8168-OPS/611 - Aircraft Operations;
Doc 9613-AN/937 - Performance-based Navigation (PBN) Manual.
Маршрути ОПР та навігаційні специфікації, за винятком стандартних маршрутів вильоту та прибуття, позначаються індексами згідно з додатком 11 до Чиказької конвенції (доповнення 1).
Стандартні маршрути вильоту та прибуття позначаються згідно з додатком 11 до Чиказької конвенції (доповнення 3).
Основні точки встановлюються для визначення маршруту ОПР чи схеми заходження на посадку за приладами та/або залежно від потреби органів ОПР у інформації стосовно виконання польоту ПС.
Основні точки встановлюються та позначаються індексами згідно з додатком 11 до Чиказької конвенції (доповнення 2).
Для маршрутів ОПР установлюються навігаційна специфікація RNAV/RNP за наявною навігаційною інфраструктурою (GNSS, DME-DME або VOR/DME) або ширина маршруту ОПР. Навігаційна специфікація або ширина маршруту ОПР та навігаційна інфраструктура визначаються Державіаслужбою.
Для кожного стандартного маршруту вильоту та прибуття встановлюється мінімальна абсолютна висота польоту, яка забезпечує мінімальний запас висоти над контрольною перешкодою.
16. Спеціально виділені маршрути ОПР для перетинання державного кордону встановлюються з метою забезпечення контролю перетинання державного кордону відповідними повноважними органами.
17. Спеціально встановлені зони та маршрути встановлюються для виконання польотів ПС із метою забезпечення специфічних операційних потреб (перевірки чергових сил із ППО, проведення навчань державної авіації та повітряних парадів, десантування, бомбометань, авіаційних робіт із пошуку та рятування, здійснення польотів під час виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, демонстраційних, випробувальних (дослідницьких), навчальних і тренувальних польотів, польотів безпілотних ПС, польотів на встановлення рекордів, демонстрації нової авіаційної техніки, запуску та посадки космічних апаратів, проведення авіаційних робіт тощо).
Спеціально встановлені зони і маршрути підлягають процедурі щоденного розподілу повітряного простору на тимчасовій основі.
18. FRA встановлюється в межах FIR, UIR. Під час впровадження FRA враховується пропускна спроможність секторів ОПР та застосовуються операційні процедури згідно з Концепцією Євроконтролю щодо повітряного простору вільних маршрутів та ERNIP.
FRA встановлюються відповідно до характеристик загального повітряного руху, потреби щодо його обслуговування та з огляду на економічну доцільність.
Межі FRA, період часу доступності FRA, основні точки та їх призначення, обмеження стосовно FRA, особливості планування польотів, у тому числі щодо застосування DCT, публікуються в АІР України.
19. Зона з особливим режимом ВПП установлюється з метою ідентифікації повітряних об’єктів та забезпечення контролю відповідними повноважними державними органами за:
перетинанням ПС державного кордону України;
дотриманням особливого порядку ВПП у повітряному просторі, у тому числі навколо заборонених зон.
Межі зони з особливим режимом ВПП навколо заборонених зон визначаються Генеральним штабом ЗС України.
20. Заборонені зони встановлюються в повітряному просторі України над об’єктами (районами), де польоти ПС підлягають забороні.
21. Зони обмеження польотів установлюються в повітряному просторі України над об’єктами (районами), де польоти ПС необхідно обмежити за часом або умовами їх виконання.
Зони обмеження польотів можуть установлюватися:
над полігонами (військовими стрільбищами) для проведення стрільб, пусків ракет, бомбометань, застосування вибухових пристроїв військового призначення, знешкодження боєприпасів шляхом їх підриву, десантувань (стрибків із парашутом, скидання вантажів);
у районах проведення стрільб із метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері;
для забезпечення вибухових робіт;
для забезпечення інших видів діяльності, що можуть створити загрозу безпеці польотів ПС.
Також зони обмеження польотів можуть установлюватися над іншими небезпечними об’єктами та навколо районів проведення заходів державного рівня з метою захисту від можливого впливу внаслідок польотів ПС над ними. Для встановлення таких зон надаються обґрунтування та висновки відповідних державних органів.