Про внесення Змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" , підпункту 67 пункту 4, пункту 10, підпункту 12-5 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 , з метою удосконалення експертної діяльності

1. Внести до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), такі зміни:

1) у пункті 1.2 розділу І :

абзац перший підпункту 1.2.2 після слова "ліфтів" доповнити словами "; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна";

підпункт 1.2.4 викласти у такій редакції:

"1.2.4. Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.";

доповнити пункт після підпункту 1.2.11 новим підпунктом 1.2.12 такого змісту:

"1.2.12. Історико-археологічна.".

У зв’язку з цим підпункти 1.2.12, 1.2.13 вважати підпунктами 1.2.13, 1.2.14;

2) в абзаці другому пункту 4.19 розділу IV цифри "4.14" замінити цифрами "4.12".

2. Затвердити Зміни до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

3. Директорату правосуддя та кримінальної юстиції (Олійник О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Гайченка А.

1. У розділі І:

1) у главі 2:

абзаци перший та другий викласти в такій редакції:

"У межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження.

Об’єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі).";

абзаци третій - п’ятий виключити;

у пункті 2.1:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2.1. Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.";

в абзаці тринадцятому підпункту 2.1.1 слова "зі свідомим" замінити словом "з";

підпункт 2.1.2 викласти в такій редакції:

"2.1.2. Семантико-текстуальна експертиза писемного та усного мовлення.

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об’єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Орієнтовний перелік питань, що вирішуються у межах семантико-текстуальної експертизи:

Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в тексті або повідомленні, промові, що підлягають дослідженню?

Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови?

Чи містяться у тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій? Якщо так, то до яких саме дій, чи є ці заклики публічними та яка їх форма вираження?

Чи міститься у тексті, повідомленні, промові інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання образливого характеру щодо певної особи?

Чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові лінгвістичні ознаки пропаганди? Якщо так, то пропаганди чого саме?

Чи міститься в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будь-якої вигоди?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?

Чи використані в зазначеному тексті фрагменти іншого конкретного текстового джерела?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?

Вказаний перелік питань, що вирішуються експертами-лінгвістами, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи мовлення можуть вирішуватися й інші питання, що стосуються її предмета.";

доповнити новими підпунктами 2.1.3 та 2.1.4 такого змісту:

"2.1.3. Експерту обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування відео-, звукозаписів досліджуваних розмов із текстовим відтворенням їх змісту стенограмою, оформлений відповідно до процесуальних вимог.

2.1.4. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у відео-, звукозаписі, не є окремим експертним завданням, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.";

2) у главі 20:

пункт 20.1 доповнити новим підпунктом 20.1.3 такого змісту:

"20.1.3. Ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення.";

пункт 20.2 доповнити новими абзацами п’ятнадцятим - двадцять п’ятим такого змісту:

"До підпункту 20.1.3:

Чи зафіксовано мовлення особи на звукозаписі (зазначається носій та назва файлу)? Якщо так, то які слова й висловлювання промовлені саме нею?

Чи зафіксовано у файлі (зазначається назва файлу) на часовому відрізку запису (зазначаються відрізок запису з год:хв:с по год:хв:с) мовлення особи? Якщо так, то які слова та висловлювання промовлені цією особою?

Чи зафіксовано у файлі (зазначається назва файлу) на часовому відрізку запису, що починається словами (зазначаються слова) і закінчується словами (зазначаються слова), мовлення особи? Якщо так, то які слова та висловлювання промовлені цією особою?

Однією чи різними особами промовлені слова й висловлювання, що зафіксовані на звукозапису, збереженому на носії (зазначається носій) в файлі (зазначається назва файлу)?

Мовлення скількох осіб зафіксовано в досліджуваному звукозаписі (зазначається назва файлу)?

Чи відповідає текстовий зміст розмови, який наведений в протоколі (зазначаються реквізити протоколу), змісту звукозапису цієї розмови (зазначається назва файлу)?

Які особливості характерні для мовлення особи, що зробила анонімний дзвінок?

Чи є мовлення особи, зафіксоване у файлі (зазначається назва файлу), спонтанним чи підготовленим (вивченим напам’ять), читанням тексту тощо?

Чи є в мовленні особи, зафіксованому у файлі (зазначається назва файлу) ознаки мовлення нерідною мовою?

Чи є в мовленні особи, зафіксованому у файлі (зазначається назва файлу) ознаки, що дозволяють визначити її професію?";

у пункті 20.4 слова "осіб за усним мовленням" замінити словами "особи за фізичними параметрами голосу";

пункт 20.5 викласти в такій редакції:

"20.5. Для ототожнення особи з конкретною особою за лінгвістичними ознаками мовлення надаються:

фонограма досліджуваної розмови, в якій могла брати участь певна особа;

фонограма зразків усного мовлення особи у формі спонтанного діалогу або монологу.

Для встановлення ознак читання тексту в мовленні особи надаються зразки читання нею тексту, як правило, аналогічної тематики.

Зразки усного мовлення особи повинні надаватися з дотриманням таких вимог.

Зразки мовлення особи, що надані для порівняння, повинні збігатися за мовою з мовленням в досліджуваних записах та бути зафіксованими у формі розгорнутих висловлювань.

Для забезпечення розбірливості мовлення запис зразків надається належної якості та зафіксований у відповідних акустичних умовах (негулке середовище, відсутність сторонніх шумів та одночасного мовлення декількох осіб тощо).

Обсяг мовленнєвого матеріалу становить орієнтовно 5-10 хвилин мовлення особи.

Експерту також надаються відповідні протоколи з текстовим змістом досліджуваних розмов.";

доповнити новим пунктом 20.6 такого змісту:

"20.6. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.";

3) підпункт 24.1.5 пункту 24.1 глави 24 викласти в такій редакції:

"24.1.5. Наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.";

4) у главі 25:

у пункті 25.2:

в абзаці п’ятому розділовий знак ";" замінити розділовим знаком ".";

абзац шостий виключити;

у пункті 25.3:

в абзаці дванадцятому слово "речовини" замінити словами "засоби та психотропні речовини";

в абзацах тринадцятому та чотирнадцятому слова "наркотичних засобів" замінити словом "рослин".

2. У розділі III:

1) у главі 1:

у назві слова "бухгалтерського, податкового обліку і звітності" замінити словами "бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності";

пункти 1.1 та 1.2 викласти в такій редакції:

"1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:

документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;

документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;

документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;

документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).

Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.

1.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму на підприємстві на певну дату?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві, в кількісних та вартісних показниках на певну дату?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів на підприємстві в кількісних та вартісних показниках?

Чи підтверджується документально розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі підприємства заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано за певний період витрати на відрядження? Якщо так, то у якій сумі?

Чи підтверджуються документально висновки перевірки у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт, з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за поставлені підприємству товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором за певний період, у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально зазначене в акті контролюючого органу заниження об’єкта оподаткування за певний період і донарахування до сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету (зазначається яких)?

Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством доходи за певний період наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством за певний період наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

Чи підтверджуються документально витрати підприємства за певний період, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства нарахування амортизації за певний період?

Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами за певний період?

Чи підтверджуються документально висновки акта органу податкового контролю про завищення підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за певний період?

Чи підтверджується документально визначений об’єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством нерезиденту, із джерелом їх походження з України у зазначеному в акті перевірки періоді?

Подібні питання можуть бути поставлені за іншими видами податків та обов’язкових платежів.";

2) у главі 2:

у пункті 2.1:

у абзаці четвертому підпункту 2 слова "у разі приватизації й оренди майна, що приватизується" замінити словами "плати за оренду майна";

абзац п’ятий підпункту 2 після слова "засновників" доповнити словом "підприємства";

абзаци дев’ятий, десятий підпункту 2 викласти в такій редакції:

"документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб’єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах;

документальної обґрунтованості здійснених фінансово-господарських операцій із придбання товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти.";

підпункт 2 доповнити новими абзацами одинадцятим, дванадцятим такого змісту:

"Вирішення питань щодо дотримання відповідальними особами організаційно-правових вимог до проведення закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти не належить до завдань судово-економічної експертизи.

Вирішення питань щодо визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною не належить до завдань економічної експертизи.";

у пункті 2.2:

абзац четвертий після слова "органу" доповнити словами "або у позовних вимогах";

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

"Чи підтверджується документально постачання (товарів, робіт, послуг) за умовами договору закупівлі, укладеного між підприємствами з урахуванням додаткових угод та статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у кількості (зазначається кількість) на суму (зазначається сума)?";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"Чи мали місце ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства станом на певну дату за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства?";

абзац четвертий пункту 3.2 викласти в такій редакції:

"Чи відповідає метод нарахування банком процентів за депозитним договором вимогам законодавства про депозитні операції банку або іншої фінансової установи?";

абзаци перший - третій пункту 3.3 викласти в такій редакції:

"3.3. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери, меморіальні ордери, картки субконто та інші за балансовими рахунками), головні книги, реєстри податкових накладних, податкові декларації, баланси та інші первинні і зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського та податкового обліку здійснювалось в електроному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського та податкового обліку в роздрукованому вигляді, обов’язково завірені в установленому порядку. Додатково вони можуть бути надані на вимогу експерта на електронних носіях інформації, у формі, придатній для сприймання змісту людиною, та систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами).

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обґрунтовані контролюючим органом, фінансовими інспекторами тощо).".

3. У розділі IV:

1) у главі 1:

назву глави викласти в такій редакції:

"1. Експертиза машин, обладнання, сировини та споживчих товарів";

пункт 1.1 викласти в такій редакції:

"1.1. До числа об’єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об’єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари.";

у пункті 1.3:

абзац другий викласти в такій редакції:

"Яка вартість об’єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?";

доповнити пункт після абзацу другого новим абзацом третім такого змісту:

"Яка вартість об’єктів дослідження при перетині митного кордону України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?".

У зв’язку з цим абзаци третій - дванадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - тринадцятим;

в абзаці дев’ятому слова "Чи правильно виконані маркування та пакування товару?" виключити;

в абзаці одинадцятому слова "Українським класифікатором" замінити словами "Українською класифікацією";

2) у главі 2:

назву глави викласти в такій редакції:

"2. Транспортно-товарознавча експертиза";

у пункті 2.1 слова "автотоварознавчої та", "автотоварознавчою та" виключити.

4. Доповнити новим розділом XII такого змісту:

"XII. Історико-археологічна експертиза

12.1. Об’єктами судової історико-археологічної експертизи є земельні ділянки з матеріальними залишками існування людства у минулих епохах незалежно від стану їх збереженості (кургани, могильники, некрополі, городища, поселення, окремі поховання, житла, господарські споруди, їх залишки тощо; антропогенні нашарування та рухомі археологічні предмети, що виявлені у них) та облікова і дослідницька документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини.

12.2. Історико-археологічна експертиза включає два напрями: історико-археологічні дослідження земельних ділянок; дослідження облікової та дослідницької документації на пам’ятки археологічної та історичної спадщини.

12.3. Основними завданнями історико-археологічної експертизи земельних ділянок є: визначення наявності/відсутності об’єктів археологічної та історичної спадщини в межах земельної ділянки; визначення наявності/відсутності предмету охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки; віднесення об’єкта археологічної спадщини до певної хронологічної групи, визначення його культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності та схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів і розрахунку витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки (вирішується під час виявлення об’єктів археологічної спадщини в межах земельної ділянки та/або комплексного оціночно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження при розрахунку вартості пам’ятки та/або встановленні розміру збитків, нанесених державі унаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини).

Історико-археологічною експертизою з дослідження земельних ділянок можуть вирішуватись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі, якщо для розв’язання цих завдань необхідні спеціальні знання у галузі археології та історії.

12.4. Основним завданням експертизи з дослідження облікової та дослідницької документації на об’єкти археологічної та історичної спадщини є: визначення наявності/відсутності у складі облікової документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріалів про проведені наукові дослідження, фактичних даних про автентичність та предмет охорони; визначення наявності/відсутності у матеріалах про проведені наукові дослідження даних про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому виявлено/не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню.

12.5. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи наявний/відсутній об’єкт археологічної чи історичної спадщини у межах земельної ділянки?

Чи наявний/відсутній предмет охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки?

Чи потребує об’єкт археологічної спадщини, що не виявлений в наземних обсягових формах і який знаходиться у межах земельної ділянки, дослідження на всій площі і по всій глибині культурного шару?

Чи досліджена пам’ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?

Чи знищено, зруйновано або пошкоджено об’єкт історичної чи археологічної спадщини або його частину?

Чи втратив об’єкт археологічної спадщини предмет охорони у межах земельної ділянки?

Які межі виявленого або пошкодженого об’єкта археологічної чи історичної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які його коефіцієнти культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?

Яка сума витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки?

Яка атрибуція археологічних предметів, що виявлені під час земельних робіт або після/під час пошкодження чи руйнації об’єктів археологічної спадщини?

Чи містить облікова документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріали про проведені наукові дослідження, фактичні дані про автентичність та наявність предмету охорони?

Чи наявні/відсутні у матеріалах про проведені наукові дослідження дані про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?

Визначення меж пошкодження/руйнації хронологічної групи, культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності, схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів та сума витрат на роботи з археологічних досліджень об’єкта археологічної спадщини здійснюється під час комплексного оціночно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження з метою встановлення вартості пам’ятки та/або розміру збитків, нанесених державі унаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини.

У документі про призначення історико-археологічної експертизи земельних ділянок органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), обов’язково зазначається про дозвіл або заборону на включення інформації про стан її виконання та результати звіту, який згідно із Законом України "Про охорону археологічної спадщини" передається до Інституту археології НАН України та Міністерства культури України.".