Про затвердження Правил охорони праці у трубному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці у трубному виробництві (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности в трубном производстве", затверджені Мінчорметом СРСР 19.02.87 і Держгіртехнаглядом СРСР 10.03.87.

3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Дунаса С.В.

1.1. Правила поширюються на всі суб'єкти господарювання, які займаються проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією і ремонтом об'єктів трубного виробництва.

1.2. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації й виконанні робіт, пов'язаних із проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням, налагодженням і ремонтом обладнання підприємств і дослідно-промислових цехів по виробництву труб (далі - підприємства).

2.1. Проектування, будівництво та реконструкція трубних підприємств та їх устаткування повинні здійснюватися відповідно до будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 (далі - ДСП 173-96), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431.

2.2. Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом трубних цехів здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923. Усі виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

2.3. Підприємство, яке розпочинає (продовжує) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинно отримати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631.

2.4. На трубних підприємствах роботодавець розробляє та затверджує Положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.5. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці.

2.6. Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.7. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2.8. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" під час укладання трудового договору ознайомити працівників під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

2.9. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці проводитися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

2.10. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

2.11. На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

2.12. Роботи підвищеної небезпеки необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого наказом Міністерства металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.

2.13. У кожному трубному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

2.14. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

2.15. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

2.16. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08), а також мийними і знешкоджувальними засобами за встановленими нормами згідно з вимогами нормативно-правових актів.

Не допускаються до роботи працівники без відповідних засобів індивідуального захисту.

2.17. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.18. Працівники, що зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами чинного законодавства.

2.19. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

3.1. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в трубних цехах необхідно передбачати:

ефективну аерацію будинків;

установку вентиляційних й аспіраційних пристроїв, повітряне й повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць;

кондиціонування повітря;

захист від джерел тепловипромінювання, електричних, електромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;

широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;

нормальне освітлення;

систематичне та ретельне прибирання приміщень.

3.2. Трубні підприємства відповідно до вимог законодавства повинні мати:

гардеробні;

душові та вмивальні;

сушарки для робочого одягу;

механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;

приміщення особистої гігієни для жінок;

вбиральні;

кімнати для паління;

приміщення для видачі молока або рівноцінних харчових продуктів.

Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву.

Зберігати одяг у гардеробних необхідно в закритих шафах. Розміри шаф для зберігання спецодягу та домашнього одягу повинні відповідати діючим санітарним нормам. Шафи для зберігання спецодягу працівників, які забезпечуються за нормами теплим спецодягом, повинні мати такі розміри: ширина - 450 мм, глибина - 500 мм.

Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

3.3. Природне та штучне освітлення трубних підприємств повинно відповідати вимогам Державних будівельних норм ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006.

3.4. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.001-89), ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та СНиП 2.04.05-91.

3.5. Контроль санітарно-гігієнічного стану в трубних цехах повинен проводитися відповідно до міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах" (далі - ГОСТ 12.4.077-79), ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та ДСН 3.3.6.096-2002.

3.6. У трубному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних під час виробництва труб матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів трубного виробництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього підігріву виробів, їх габаритів тощо. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітими виробами може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавлених матеріалів можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення тощо. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового пояса.

3.7. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.

3.8. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

3.9. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3.10. Контроль за шкідливими речовинами у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше 1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для III - IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III - IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

3.11. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (ДСП 201-97).

3.12. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99, а також ГОСТ 12.1.003-83.

У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.

3.13. До експлуатації допускаються тільки справне устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що задовольняють вимоги ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.

3.14. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати допустимих рівнів згідно з ДСН 3.3.6.039-99 і ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90.

При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим устаткуванням не дозволяється.

3.15. У випадках, коли вібраційне навантаження при роботі з вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень відповідно до ДСН 3.3.6.039-99, необхідно забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.

3.16. Улаштування систем водопостачання та каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

3.17. Джерела водопостачання, використовувані для живлення господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

3.18. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН N 383-96).

3.19. Виробничі та побутові приміщення трубних підприємств повинні бути забезпечені питною водою.

3.20. Обладнання та експлуатація бойлерних установок, баків для нагрівання води та водоводяних теплообмінників гарячого водопостачання повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СНиП 2.04.01-85 та ДБН В.2.5-38-2008 "Теплові мережі".

3.21. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

3.22. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання необхідно застосовувати екранування джерел випромінювання, а працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

3.23. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

3.24. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

4.1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель та споруд

4.1.1. Будівлі й споруди трубних цехів необхідно розміщувати відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" з урахуванням домінуючих вітрів з підвітряного боку щодо найближчих будинків житлового, лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення.

Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

На всі виробничі будівлі і споруди роботодавець повинен складати паспорти.

4.1.2. Трубні цехи, що споруджують, повинні бути розташовані таким чином, щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів і не створювалися зустрічні й пересічні вантажні потоки.

4.1.3. У діючих трубних цехах для безпечного пересування працівників у відповідних місцях облаштовують проходи, перехідні містки й тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза зоною дії мостових кранів.

4.1.4. Для переходу через головний сполучний вал кожної лінії трубних станів необхідно споруджувати перехідні містки.

4.1.5. Робочі кліті всіх станів повинні мати майданчики та сходи з поруччям незалежно від висоти рівня підлоги.

4.1.6. Стаціонарні металеві сходи повинні бути виконані відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".

4.1.7. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м; огородження по периметру висотою не менше 1 м із суцільним металевим обшиванням понизу огородження на висоту 0,15 м та з додатковою планкою, що обгороджує, на висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту поширюються також на розташовані в приміщеннях відкриті галереї, містки й майданчики, призначені для переходу через устаткування або комунікації.

4.1.8. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях чи на робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту не менше 0,15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

4.1.9. Робочі місця, проходи та проїзди не дозволяється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені.

4.1.10. Стулки віконних чи ліхтарних з'єднань, що відкриваються, повинні мати пристрої, які дають змогу відкривати, встановлювати у необхідному положенні або закривати стулки з поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення, а механізми для їх використання повинні знаходитися в легкодоступних і безпечних для обслуговування місцях.

4.1.11. При склінні віконним склом ліхтарів на будівлях під склінням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не менше 0,7 м при вертикальному склінні, а при похилому і горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком відповідно до величини горизонтальної проекції засклених з'єднань.

4.1.12. Прорізи в будівлях трубних цехів для подачі залізничних рухомих складів мають бути обладнані воротами з світлофорами, відкривання і закривання яких повинні бути механізовані. Обладнання воріт повітряними або повітряно-тепловими завісами необхідно здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.1.13. У діючих цехах, де габарити наближення будинків до залізничних колій та автомобільних доріг не витримуються, мають бути вжиті заходи щодо забезпечення безпечного виходу працівників з будинків шляхом зміни розміщення виходів, установлення направляючих поручнів та покажчиків руху тощо.

Не дозволяється прохід працівників через ворота, що використовуються для в'їзду рухомого складу.

4.1.14. Підлога в трубних цехах має бути рівною, стійкою до механічних і теплових впливів і мати неслизьке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт (мастила, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини тощо), мають бути стійкими до їх впливу, а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.

4.1.15. На виробничих дільницях, де за характером технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші речовини, необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню їх на підлогу. У разі попадання на підлогу дільниці вищезазначених речовин підлогу потрібно негайно очистити.

4.1.16. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень повинно проводитися після закінчення роботи зміни або в міру забруднення.

4.1.17. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно передбачати механізованими засобами.

4.1.18. Дахи будівель мають бути справними. Не дозволяється скупчення пилу, снігу, льоду на них.

4.1.19. У місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопідйомні пристрої.

4.1.20. Будова й експлуатація котлів-утилізаторів повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

4.1.21. На гарячих і шкідливих ділянках цехів кабіни електромостових кранів повинні бути закритими й обладнані кондиціонерами або повітрядушуючими установками для створення допустимих умов мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

4.1.22. Кармани-накопичувачі труб повинні бути обладнані блокуючими пристроями, що виключають можливість спрацювання перекривачів у випадку, коли в небезпечній зоні перебуває працівник.

4.1.23. Між карманами повинні бути облаштовані проходи шириною не менше 0,7 м для зручного й безпечного стропування. Кармани повинні бути обшиті листовим залізом для зручного підведення стропів під труби. Біля карманів, у які скидаються труби з рольгангів, повинні бути пристрої, що запобігають скиданню труб у кармани під час стропування.

4.1.24. Конструкція рольгангів, конвеєрів й інших транспортних пристроїв повинна виключати падіння матеріалів, що транспортуються.

4.1.25. Люки для входу до тролеїв усіх наземних завантажувальних машин повинні мати блокування, що забезпечує відключення тролеї при відкритому люку.

Прорізи шириною більше 0,1 м у настилі тролейного каналу для проходження бугеля наземних машин повинні надійно перекриватися.

4.1.26. Усі виробничі й допоміжні будинки, спорудження та склади трубних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А.01.001-2004, а також повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Засоби пожежогасіння й протипожежний інвентар повинні розміщатися в легкодоступних, передбачених для цього місцях.

4.1.27. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006; NEQ).

4.1.28. Не дозволяється експлуатація димових труб, відхилення від вертикалі (крен) яких перевищує допустимі значення.

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації машин, обладнання, інструмента, пристосувань та огороджень

4.2.1. На діючі трубні стани й інші основні та допоміжні агрегати й обладнання повинні бути складені формуляри, паспорти ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" (ДСТУ ГОСТ 2.601-2006).

4.2.2. У місцях переходу працівників через рольганги, шлепери, конвеєри та інші технічні пристрої повинні встановлюватися перехідні містки з поручнями.

Містки для переходу через зони з гарячим металом повинні мати теплоізолюючі настили, а з боків повинні бути перекриті щитами висотою не менше 1,8 м з листового заліза або густої металевої сітки.

4.2.3. Підлога на робочих місцях біля ножиць, штемпельних пресів, фрезерних і свердлильних верстатів й інших агрегатів холодної обробки металу повинна бути накритою ґратчастим дерев'яним настилом з відстанню між планками не більше 30 мм.

4.2.4. Двері тунелів, підвалів, а також огороджень приямків й інших небезпечних місць, де можливе підвищення вмісту токсичних речовин у повітрі, під час ведення технологічного процесу повинні бути закритими на замок й оснащені відповідними знаками безпеки.

4.2.5. Трубні стани повинні оснащуватися спеціальними установками й пристосуваннями для очищення устаткування та виробничих приміщень від пилу й виробничих відходів, які забезпечують максимальну механізацію робіт з очищення.

4.3. Вимоги до внутрішньозаводського й цехового транспорту та безпеки його експлуатації

4.3.1. Організація транспорту потребує виконання вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

4.3.2. Експлуатація залізничного транспорту на під'їзних коліях трубних цехів повинна відповідати вимогам ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

У цехах у разі неможливості доведення габаритів рухомого складу до необхідних величин повинна бути облаштована відповідна сигналізація (світлова, звукова, світлозвукова), що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будинку, яка має вихід назовні, дозволяється не менше 3,1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів, розміщених між виходом з будинку та залізничними коліями, паралельно до стін будинку.

4.3.3. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту до приміщення цеху повинен проводитися після ввімкнення дозвільного сигналу світлофора. Рух транспорту територією цеху повинен здійснюватись у присутності уповноваженої особи, яка супроводжує транспорт і яка йде попереду нього.

4.3.4. При експлуатації автотранспортного, автотракторного та електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

4.3.5. Експлуатація електровізків повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.3.6. Під час експлуатації внутріцехового транспорту повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

4.3.7. Згідно з наказом підприємства із числа фахівців повинні призначатися особи, відповідальні за безпечну експлуатацію цехового транспорту.

4.3.8. У цеху між прольотами, призначеними тільки для руху транспортних засобів, встановлюється заборонювальний знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Проїзди повинні бути освітленими та вільними від сторонніх предметів.

4.3.9. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, замками, сигналізацією тощо, що виключає можливість їх використання сторонніми особами, та пристроями, які запобігають самочинному руху.

4.3.10. Не дозволяється:

використання автокара у цехах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією або нейтралізаторами відпрацьованих газів;

транспортування вантажу, якщо він закриває оглядовий шлях;

проїзд в недостатньо освітленому місці або в місці, що не відповідає нормі ширини проїзду;

їздити із швидкістю більше 5 км на годину.

4.3.11. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами, кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією, що включається одночасно з початком пересування візка.

Не дозволяється використовувати передавальні візки при несправних гальмах, освітлювальних приладах і звуковій сигналізації.

Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками, що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки, і щитками, які запобігають наїзду колеса візка на будь-що, що знаходиться на шляху його пересування.

4.3.12. Передавальні візки повинні бути обладнані під перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. В разі необхідності перевезення іншого вантажу мають бути розроблені спеціальні кріплення, які забезпечують стале положення вантажу на візку.

4.3.13. Колії пересування передавальних візків повинні знаходитися в справному стані та мати тупикові упори, встановлені в кінці рейкового шляху, а також упори, які мають амортизуючі накладки. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.

4.3.14. Не дозволяється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача, контролера, гальм і сигналів, а також за відсутності запобіжних пристроїв від впливу електричного струму (діелектричного килимка, діелектричних рукавиць).

4.3.15. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними, стики рейок і плит повинні знаходитися на одному рівні. Вагони, що подаються під завантаження і вивантаження, повинні закріплюватися гальмовими башмаками.

4.3.16. Будова та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння злитків, заготовок й інших матеріалів під час транспортування.

4.3.17. Конструкція й експлуатація візків повинні виключати можливість самовільного перекидання при завантаженні і розвантаженні та транспортуванні.

4.3.18. Відстань між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будинку, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.

4.3.19. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крана в шумних місцях необхідно постійно подавати звуковий сигнал.

4.4. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування та ремонту засобів виробництва

4.4.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, які передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку, й відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08), технічний огляд та/або експертне обстеження повинні проводиться відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).

4.4.2. Згідно з НПАОП 27.1-1.06-08 до початку будівельно-монтажних робіт з технічного переозброєння або реконструкції в діючих цехах повинен бути розроблений проект організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

4.4.3. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем, відключення стисненого повітря, гідравліки тощо.

4.4.4. Усі прорізи в перекриттях, майданчиках й інших місцях під час проведення ремонтних робіт повинні бути закриті міцним настилом або обгороджені поручнями висотою не менше 1 м.

4.4.5. Усі роботи з доставки матеріалів, необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв, подача їх у нагрівальні пристрої та збирання цегли і сміття повинні бути механізованими.

4.4.6. Ремонт кришок колодязів, а також їхня заміна повинні проводитися після відключення газу.

Для ремонту кришок повинно бути відведене спеціальне місце, обладнане стояками для укладення кришок. Стояки повинні мати надійні замки (фіксуючі пристрої), що виключають випадкове зрушення й падіння кришки.

4.4.7. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися згідно з Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та НАПБ А.01.001-2004.

4.4.8. При використанні драбин під час ремонту їх необхідно ставити на міцну горизонтальну основу під кутом не більше 60 градусів. Довжина (висота) переносних приставних драбин не повинна перевищувати 5 м, розсувних - 4 м. Ширина нижньої частини драбини повинна бути не менше 1,1 м, а верхньої - 0,4 м.

Розсувні драбини необхідно обладнувати спеціальними гачками або ланцюжками, що виключають самовільне розсунення драбин. При проведенні робіт з переносними драбинами на висоті понад 1,3 м працівники повинні користуватися запобіжними поясами зі страхувальними канатами.

Не дозволяється працювати з переносними драбинами в безпосередній близькості від механізмів, що працюють, та електроустаткування, що знаходиться під напругою, а також виконувати роботи, які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів.

5.1. Склади заготовок для виробництва труб і готової продукції

5.1.1. Усі навантажувальні і розвантажувальні роботи на складах заготовок труб і готової продукції мають бути механізованими та виконуватися відповідно до технологічних інструкцій, затверджених уповноваженою особою підприємства.

5.1.2. Технологія навантаження трубної заготовки повинна виключати укладання у пакети коротких заготовок разом з довгими.

5.1.3. Не дозволяється ламати й різати заготовки, покриті льодом і снігом. Відтавання льоду й снігу повинне здійснюватися в металевих ваннах, наповнених водою, з підігрівом або термічним очищенням, а також із використанням місцевих відсмоктувачів.

5.1.4. Робочі стелажі преса перед рольгангом для подачі заготовки обладнуються затримуючим пристроєм, який перешкоджає надходженню на рольганг одночасно двох заготовок.

5.1.5. Преси для ламання заготовок необхідно обладнувати притиском або упором для утримання заготовки під час ламання.

5.1.6. Установка упора для регулювання довжини заготовки в необхідне положення при ламанні заготовки на мірні довжини, а також пересування упора повинні бути механізованими.

5.1.7. Вирівнювання в прийомних карманах заготовки після її ламання й сортування по довжині необхідно механізувати.

5.1.8. Заготовку варто укладати в кармани. Ширина кармана повинна забезпечувати безпечне стропування пакетів. Граничну висоту укладання пакетів слід відзначати на стояках карманів габаритними лініями.

5.1.9. Пакети заготовок укладаються в кармани на прокладки. Кінці прокладок не повинні виступати в проходи між карманами.

5.1.10. Висота укладання заготовки в кармани, а також висота штабелів при укладанні пакетів не повинні перевищувати 2 м.

5.1.11. Площа для складування злитків по всьому периметру обладнується упорними стояками й огородженнями.

5.1.12. Складування круглих злитків здійснюється на насипні підлоги.

5.1.13. Висота штабеля при механізованому укладанні злитків не повинна перевищувати 2,5 м, а при обслуговуванні укладання підкрановим працівником - 1,7 м.

Злитки укладаються в штабелі таким чином, щоб їх торни були спрямовані убік проходів. Ширина проходу між штабелями злитків повинна бути не менше 1 м.

5.1.14. Напрямні стелажів для ремонту злитків повинні підніматися над рівнем підстави стелажів не менше 0,1 м.

5.1.15. Операція зацентрування злитків повинна бути механізованою.

5.1.16. Складування недокатів (гільз) здійснюється в штабелі або в кармані між упорними стояками. Висота штабеля при складуванні недокатів (гільз) повинна відповідати вимогам пункту 5.1.13 глави 5.1 розділу V цих Правил.

5.1.17. Рулони повинні укладатися в штабелі висотою до 4 м.

5.1.18. Передача рулонів зі складу в робочий проліт цеху й до машин поздовжнього різання стрічки здійснюється за допомогою механізму, обладнаного кантувачем рулонів, або електромостовими кранами, обладнаними вантажозахватними пристроями.

5.1.19. Механізм для транспортування рулонів повинен бути обладнаний звуковим сигналом.

5.1.20. Рулони великих і малих діаметрів необхідно складати роздільно.

5.1.21. Пакети штрипсів ув'язуються таким чином, щоб виключалася можливість розсипання пакета й випадання коротких смуг штрипсів при їх розвантаженні й транспортуванні.