Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України

Ідентифікаційні жетони з особистими номерами прикріплюються до обліково-послужних карток сержантів і солдатів, які направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї померлого (загиблого), а якщо місце проживання сім’ї невідоме - до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем призову (прийняття) на військову службу.

Ідентифікаційні жетони з особистими номерами офіцерів висилаються до кадрових підрозділів органів відповідної номенклатури призначення для зберігання в других примірниках особових справ, а осіб рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом - в їхніх особових справах за місцем проходження військової служби для здачі їх до Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України (далі - Галузевий архів).

Якщо для участі в похороні до органу Держприкордонслужби прибувають члени сім'ї або родичі померлих (загиблих) військовослужбовців, перелічені в абзацах другому і третьому цього пункту, власні речі, цінності, ордени, медалі, нагрудні знаки, документи передаються їм у встановленому порядку за актом (протоколом).

10. Власні речі й цінності, що підлягають передачі сім’ї або близьким родичам померлого (загиблого), перед відправкою ретельно перевіряються за першим примірником акта, упаковуються разом з першим примірником акта, опечатуються сургучевою печаткою за умовною назвою органу Держприкордонслужби і відправляються сім’ї або близьким родичам померлого, зазначеним у книгах алфавітного обліку особового складу.

На другому примірнику акта робиться запис про час і спосіб відправки власних речей, цінностей, особистих документів. Акт зберігається у справі органу Держприкордонслужби.

11. У день відправки власних речей і цінностей сім’ї (близьким родичам) померлого (загиблого) військовослужбовця висилається сповіщення на власні речі померлого (загиблого) (додаток 18).

Сповіщення на власні речі померлого (загиблого) складається начальником речової служби органу Держприкордонслужби і підписується його начальником.

12. У закладах охорони здоров’я облік померлих (загиблих) військовослужбовців із числа постійного складу ведеться в порядку, установленому для органу Держприкордонслужби.

Стосовно померлих військовослужбовців із числа тих, що перебували на лікуванні (перемінного складу), керівник закладу охорони здоров’я негайно сповіщає начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходив службу військовослужбовець.

У сповіщенні зазначаються військове звання, прізвище, ім'я, по батькові померлого, дата і причина смерті.

13. Сповіщення про смерть (загибель) військовослужбовців, які перебували на лікуванні в закладах охорони здоров’я, висилаються у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки начальниками органів Держприкордонслужби, в яких проходили службу померлі військовослужбовці.

14. Облік загиблих і померлих працівників, відправлення їхніх особистих речей, цінностей і документів проводяться в порядку, установленому для військовослужбовців.

Особисті документи працівників відправляються (передаються):

паспорти громадянина України - в органи реєстрації актів цивільного стану, які реєструють смерть, або близьким родичам померлого (загиблого), якщо вони займаються реєстрацією смерті;

трудові книжки - сім’ям (близьким родичам) померлого (загиблого);

військові квитки - у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.

15. У разі смерті (загибелі) працівника на службі в органі Держприкордонслужби сім’ю або близьких родичів померлого сповіщають в усному порядку. Письмові (телеграмні) сповіщення про смерть (загибель) працівника висилають у разі проживання сім’ї або родичів померлого (загиблого) в іншій місцевості (за кордоном). Ці сповіщення висилаються у відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї або родичів померлого (загиблого) працівника за формою, встановленою для військовослужбовців.

1. Переміщення по службі, відрядження військовослужбовців здійснюються як у межах, так і за межі органу Держприкордонслужби:

у межах органу Держприкордонслужби - наказом по особовому складу начальника органу;

у межах регіонального управління - наказом (розпорядженням) начальника регіонального управління;

в інших випадках - наказом (розпорядженням) Голови Державної прикордонної служби України або його заступників.

2. Для особового складу, який відряджається з одного органу Держприкордонслужби або підрозділу до іншого, строк відрядження визначається начальником (керівником), зазначеним у пункті 1 цієї глави, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту.

Строк відрядження особового складу, який направляється для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.

Строк відрядження особового складу, який направляється за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.

Строк відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування витрат стороною, що приймає, - 18 місяців.

У разі направлення осіб до вищих навчальних закладів або наукових установ за кордоном з метою навчання або стажування строк навчання студентів не повинен перевищувати двох років, аспірантів - одного року, а строк стажування наукових і науково-педагогічних працівників - шести місяців.

Строк відрядження військовослужбовців і працівників, які направляються в межах України для участі в антитерористичних операціях, здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.

Строк відрядження військовослужбовців і працівників, направлених для лікування та реабілітації у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності), та осіб, які супроводжують таких військовослужбовців і працівників, не повинен перевищувати строк лікування та реабілітації.

Строк відрядження військовослужбовців і працівників, які направляються за кордон для проведення контрольних заходів стосовно вантажів гуманітарної допомоги, що надходять з території Російської Федерації в район проведення антитерористичної операції на території України, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.

3. Пересування військовослужбовців Державної прикордонної служби України провадиться здебільшого залізничним транспортом у складі груп (команд).

Особи, які переміщуються по службі з одного органу Держприкордонслужби до іншого, вирушають до нового місця служби самостійно. В інших випадках самостійне пересування військовослужбовців допускається за рішенням керівника органу Держприкордонслужби.

Переміщення, відрядження груп, команд, військовослужбовців, які прямують самостійно, здійснюються тільки у будні дні тижня, у кожному разі з розрахунком прибуття до пункту призначення не пізніше 18.00.

4. Для супроводження груп (команд) військовослужбовців строкової військової служби призначається начальник (старший) групи (команди), який добирається з вольових, дисциплінованих осіб офіцерського, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом.

Начальник (старший) групи (команди) забезпечує дотримання військової дисципліни особового складу, підтримання порядку, своєчасне виконання завдання, схоронність зброї, боєприпасів і майна.

Йому забороняється під час прямування змінювати встановлений маршрут руху, перебувати окремо від групи (команди), залишати особовий склад у пунктах пересадки, відпускати військовослужбовців для заїзду в населені пункти, не передбачені завданням.

5. Для супроводження груп (команд) військовослужбовців строкової військової служби виділяється особовий склад у такій кількості:

На групу (команду) чисельністю більше ніж 80 осіб, крім начальника, призначається заступник, а додаткова кількість осіб офіцерського, сержантського і старшинського складу визначається з урахуванням чисельності військовослужбовців.

6. Забороняються:

призначення начальниками груп (команд) (їх заступниками, помічниками та старшими груп) осіб офіцерського, сержантського і старшинського складу, які відбувають у відпустки, до нового місця служби та в інші відрядження, не пов'язані з основним завданням із супроводу групи (команди);

пересування особового складу на попутному транспорті, а також у передвихідні (вихідні) і передсвяткові (святкові) дні, крім випадків, пов'язаних з обстановкою на кордоні, або за невідкладними медичними показаннями;

направлення всіх категорій військовослужбовців для лікування в цивільні заклади охорони здоров'я без попереднього погодження з підрозділом охорони здоров’я Адміністрації Держприкордонслужби (відповідними структурними підрозділами в регіональних управліннях), крім випадків, коли потрібна невідкладна та спеціалізована медична допомога, яка не може бути надана в найближчих військово-лікувальних установах, з подальшою доповіддю за підпорядкованістю в управління охорони здоров'я Адміністрації Держприкордонслужби України;

направлення у службові відрядження для супроводу хворих на лікування, добору та супроводу молодого поповнення військовослужбовців, які мають на маршруті прямування і в кінцевих пунктах батьків або родичів;

відправлення особового складу до місць служби з неправильно оформленими або в не повному обсязі оформленими документами.

7. Завдання з формування групи (команди), її підготовки, відправлення у строк покладається:

під час переміщення за межі регіонального управління (органів центрального підпорядкування) - на заступників начальників регіональних управлінь з персоналу (керівників органів центрального підпорядкування);

під час переміщення в межах регіонального управління - на керівників органів Держприкордонслужби;

під час переміщення в органі Держприкордонслужби - на заступника начальника органу Держприкордонслужби з персоналу.

До роботи, пов'язаної з формуванням і відправкою команд, залучаються:

для повного та правильного оформлення обліково-послужних документів стосовно військовослужбовців, що відряджаються, - начальники кадрових підрозділів або посадові особи, на яких покладено ведення обліку особового складу;

для повного забезпечення всіма видами постачання та справності обмундирування - начальники відділів ресурсного забезпечення або посадові особи, які відповідають за цю ділянку роботи;

для перевірки стану здоров'я військовослужбовців, що відряджаються, - начальники відділів, служб, відділень охорони здоров’я, органів або посадові особи, які відповідають за цю ділянку роботи.

Зазначені посадові особи зобов'язані перевіряти в усіх військовослужбовців і начальників груп (команд) наявність і правильність оформлення документів, передбачених цією Інструкцією, а також забезпеченість усіма видами постачання, необхідними матеріалами, справність обмундирування та стан здоров'я.

8. Контроль за переміщенням військовослужбовців і команд здійснює підрозділ (посадова особа) з організації повсякденної діяльності.

9. У посвідченні про відрядження, приписі начальника групи (команди) військовослужбовців, які вибувають, а якщо військовослужбовець вибуває самостійно, то у посвідченні про відрядження, приписі, який видається йому, робиться запис "Інструктаж отримав", ставляться дата й особистий підпис керівника органу Держприкордонслужби або одного із його заступників, який проводив інструктаж.

10. Після прибуття до місця призначення начальник (старший) групи (команди) або військовослужбовець, який прямує самостійно, зобов'язаний негайно з'явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони (він) прибули (прибув особовий склад, який він супроводжував), і здати всі належні документи у структурні підрозділи (кадрові, ресурсного та фінансового забезпечення управління органу Держприкордонслужби).

Після повернення з відрядження до органу Держприкордонслужби начальник (старший) групи (команди), який супроводжував групу (команду, військовослужбовця), зобов’язаний доповісти начальнику органу Держприкордонслужби про своє прибуття до місця проходження військової служби і здати всі належні документи у структурні підрозділи органу Держприкордонслужби.

11. Направлення військовослужбовців до навчальних закладів, навчальних центрів Держприкордонслужби проводиться організовано командами в супроводі начальників команд в порядку і у строки, які встановлюються наказами (директивами) Адміністрації Держприкордонслужби, до навчальних закладів Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів - самостійно, після одержання виклику з військового навчального закладу й тільки з дозволу Адміністрації Держприкордонслужби.

12. Під час передачі (передислокації, перепідпорядкування) органів Держприкордонслужби із складу одного регіонального управління до складу іншого начальники органів Держприкордонслужби у наказі по особовому складу оголошують штатну й спискову чисельність особового складу і подають у відповідні регіональні управління за місцем старої і нової дислокації (підпорядкування) донесення про склад і чисельність вибулого (прибулого) особового складу, а в регіональне управління колишнього підпорядкування - довідку про переміщення особового складу за звітний період.

13. Під час підготовки та направлення варт, організації їх служби на шляху прямування і назад потрібно керуватися вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

14. Про переміщення, відрядження груп (команд), а також окремих військовослужбовців щодня зобов'язані доповідати:

у підрозділ з організації повсякденної діяльності Адміністрації Держприкордонслужби - посадові особи з організації повсякденної діяльності штабів регіональних управлінь і посадові особи з організації повсякденної діяльності штабів органів центрального підпорядкування;

у підрозділ організації повсякденної діяльності штабів регіональних управлінь - посадові особи з організації повсякденної діяльності штабів органів Держприкордонслужби, які входять структурно до складу регіонального управління.

15. У доповіді зазначаються, згідно з чиїм розпорядженням, коли, куди прямують військовослужбовці, вид транспорту, мета відрядження, військове звання, посада та прізвище начальника (старшого) групи (команди), коли повинні прибути в пункт призначення.

16. Про військовослужбовців, які без поважних причин запізнилися, не прибули з відпусток або самовільно залишили розташування органу або підрозділу Держприкордонслужби, зазначені посадові особи доповідають усно - негайно, а після трьох діб відсутності - письмово.

17. Контроль за пересуванням здійснюють:

в Адміністрації Держприкордонслужби України у робочі дні - підрозділ (посадова особа) з організації повсякденної діяльності Адміністрації Держприкордонслужби, головний центр управління службою - постійно;

в інших органах Держприкордонслужби у робочі дні - підрозділ (посадова особа) з організації повсякденної діяльності, оперативно-чергова служба - постійно.

18. Начальник органу Держприкордонслужби зобов’язаний організувати зустріч, доставку та розміщення військовослужбовців у підрозділах, а доставку тих, хто вибуває, - у пункти відправлення транспортних засобів.

19. Посадові особи, на яких покладено контроль за переміщенням військовослужбовців та команд, зобов'язані:

приймати, передавати та доповідати керівництву інформацію про пересування військовослужбовців усередині та за межами органу Держприкордонслужби;

вести журнал контролю за переміщенням груп, команд і військовослужбовців, які прямують самостійно (додаток 19);

у разі вибуття військовослужбовців до інших органів Держприкордонслужби повідомляти про це органи вищого рівня управління та орган Держприкордонслужби, куди вони відряджаються, про що робити відмітку в журналі контролю за переміщенням груп, команд і військовослужбовців, які прямують самостійно.

20. Про прибуття військовослужбовців до нового місця служби, відрядження, госпіталю тощо уповноважені особи з функції контролю, оперативно-чергова служба інформують про це органи Держприкордонслужби, звідки прибули військовослужбовці.

21. Відомості про вибуття, прибуття особового складу передаються:

у робочий час - підрозділу (посадовій особі) з організації повсякденної діяльності Адміністрації Держприкордонслужби, підрозділам (посадовим особам) з організації повсякденної діяльності регіональних управлінь, керівникам заінтересованих органів Держприкордонслужби, оперативно-черговій службі;

у неробочий час - оперативно-черговій службі за підпорядкованістю.

22. Начальники органів Держприкордонслужби (начальники госпіталів) при направленні військовослужбовців строкової служби на лікування (після лікування) зобов'язані групувати команди із призначенням начальників груп, команд із числа офіцерів (сержантського, старшинського складу військової служби за контрактом), які прямують у тих самих напрямках, з понеділка по четвер кожного тижня (за винятком невідкладної медичної допомоги) із придбанням для них квитків, організовувати супровід на вокзал із посадкою у вагон (зустрічати їх). Дату та час відправлення (прибуття), прізвища начальників команд, номер поїзда і вагона повідомляти заінтересованому органу Держприкордонслужби, посадовим особам, на яких відповідно до цієї Інструкції покладено функції контролю, та оперативно-черговій службі по телефону.

Якщо група (команда) або військовослужбовці, які прямують самостійно, своєчасно не прибули до пункту призначення, начальники органів Держприкордонслужби вживають заходів для з'ясування причин їх відсутності.

23. Розшук груп (команд) і військовослужбовців, які прямують самостійно, що не прибули до місця призначення в установлений строк, покладається на керівників структурних органів, які направляли їх у відрядження.

24. Після завершення термінів відрядження військовослужбовці негайно направляються до своїх органів Держприкордонслужби.

25. В органах Держприкордонслужби із числа військовослужбовців для проведення заходів охорони кордону наказами відповідного керівника можуть створюватись нештатні тимчасові формування (групи та команди).

Загальна чисельність особового складу, який одночасно залучається до нештатних тимчасових формувань, не повинна перевищувати:

для органу охорони державного кордону, загону морської охорони і їм рівних - 50 осіб;

для регіонального управління - 250 осіб.

До складу нештатних тимчасових формувань залучається, як правило, особовий склад підрозділів забезпечення та підрозділів, які безпосередньо не виконують завдання з охорони державного кордону.

26. Облік військовослужбовців у нештатних тимчасових формуваннях ведеться:

чисельністю до 10 осіб - у відділенні (групі, обслузі, екіпажі) особисто старшим групи. Для цього він зобов’язаний постійно мати при собі іменний список нештатного тимчасового формування за встановленою формою (додаток 1);

чисельністю від 11 осіб і більше - у книзі обліку особового складу. При цьому розділ 2 не ведеться. За організацію та ведення обліку особового складу відповідає старший нештатного тимчасового формування.

У нештатних тимчасових формуваннях, до складу яких входить 20 і більше військовослужбовців, на кожні 10 військовослужбовців призначається командир відділення, який зобов’язаний вести облік особового складу.

27. У нештатних тимчасових формуваннях, до складу яких входять військовослужбовці строкової військової служби, додатково ведеться іменний список для вечірньої перевірки.

28. Після завершення виконання запланованих заходів військовослужбовці повертаються до підрозділів, в яких вони проходять службу, облікові документи, які велись на особовий склад нештатного тимчасового формування, здають до кадрового підрозділу органу Держприкордонслужби, в якому зберігаються до кінця поточного року, після чого у встановленому порядку здають до підрозділів документального забезпечення.

29. Перевірку готовності груп (команд) та нештатних тимчасових формувань, проведення з ними інструктажу про особливості поставленого завдання, дотримання заходів безпеки проводять ті посадові особи, в інтересах яких виконуватимуться роботи, а також командири підрозділів, які виділяють особовий склад, під підпис.

30. У повному обсязі інструктаж проводять:

командири підрозділів - при вибутті команд і окремих військовослужбовців з підрозділу;

начальники органів Держприкордонслужби або уповноважені ними посадові особи - при відправленні команд і окремих військовослужбовців до інших органів Держприкордонслужби.

Заступник начальника органу Держприкордонслужби - начальник інженерно-технічного відділу додатково проводить інструктаж водіїв і старших машин про перевезення особового складу.

31. Порядок, час і місце інструктажу визначає начальник органу Держприкордонслужби. Він відповідає за повноту та якість інструктажу і своєчасність вибуття груп (команд) та військовослужбовців.

Перед проведенням інструктажу начальником органу Держприкордонслужби посадові особи, які залучаються до роботи, пов'язаної з формуванням груп (команд), нештатних тимчасових формувань, проводять перевірку наявності у військовослужбовців документів і майна.

32. Під час інструктажу перевіряється готовність групи (команди), військовослужбовців до вибуття, після чого зазначаються:

завдання або мета відрядження, відправлення;

час вибуття з органу Держприкордонслужби, вид транспорту, маршрут, швидкість руху, порядок і терміни доповідей про рух групи (команди), обігрівання та харчування, заходи безпеки;

до якого часу, куди й у чиє розпорядження прибути, час і порядок повернення.

33. Посадова особа, яка проводить інструктаж, повинна звернути увагу тих, кого інструктує, на:

безумовне виконання ними загальних обов'язків військовослужбовців і правил відносин між ними, а також відповідальність за скоєння кримінальних злочинів і проступків на шляху прямування і в місцях відрядження;

необхідність доповіді про обставини, що заважають виконати завдання або повернутися у строк;

зберігання документів і порядок дій у разі їх втрати;

порядок зберігання зброї та боєприпасів, речового та іншого майна, виданого військовослужбовцям;

можливі ризики та небезпечні місця на маршруті.

34. Про проведення інструктажу здійснюється запис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці, який ведеться посадовою особою, відповідальною за охорону праці.

35. У разі переміщення, відрядження військовослужбовців з одного органу Держприкордонслужби до іншого у складі групи (команди) (з виключенням зі списків особового складу) на всіх, хто вибуває, мають бути:

припис (додаток 20) та іменний список тих, хто вирушає, - у старшого групи (команди);

кошти на придбання квитків або квитки;

військовий квиток або службове посвідчення - на руках у кожного військовослужбовця;

обліково-послужна картка (на військовослужбовців строкової служби), службова картка, службова характеристика, медична книжка - у старшого групи (команди) в опечатаному пакеті;

продовольчий, грошовий, речовий атестати на кожного військовослужбовця - у старшого групи (команди).

36. У разі відправлення в одиночному порядку (з виключенням зі списків особового складу) на руках у тих, хто вибуває, мають бути:

припис, військовий квиток або службове посвідчення;

кошти для придбання квитків або квитки;

продовольчий, грошовий, речовий атестати, обліково-послужна картка (на військовослужбовців строкової служби), службова картка, службова характеристика, медична книжка - в опечатаному пакеті.

37. У разі направлення на навчання (курси підготовки, перепідготовки, збори) на всіх військовослужбовців, які відряджаються, мають бути:

посвідчення про відрядження (додаток 21) та іменний список тих, хто вибуває, - у старшого групи, команди;

військовий квиток або службове посвідчення - на руках у кожного військовослужбовця;

кошти для придбання квитків або квитки;

медична книжка на кожного окремо - у старшого групи (команди) в опечатаному пакеті;

продовольчий атестат на кожного військовослужбовця - у старшого групи (команди).

38. У разі направлення для вступу до Національної академії, навчання в навчальні центри та інші військово-навчальні заклади у кандидатів мають бути:

приписи та поіменний список тих, хто відряджається, - у старшого групи, команди;

військовий квиток або службове посвідчення - на руках у кожного військовослужбовця;

кошти для придбання квитків або квитки;

медична книжка на кожного окремо - у старшого групи (команди) в опечатаному пакеті;

продовольчий атестат на кожного військовослужбовця - у старшого групи (команди);

копія службової картки, службова характеристика, медична книжка - в опечатаному пакеті - у старшого групи (команди).

39. У разі направлення до госпіталю на кожного військовослужбовця окремо мають бути:

приписи із зазначенням терміну прибуття;

направлення начальника органу Держприкордонслужби;

медична книжка (в опечатаному пакеті);

медична та службова характеристики (для тих, хто направляється на медичний огляд ВЛК);

продовольчий атестат;

військовий квиток або службове посвідчення;

кошти для придбання квитків або квитки.

40. У разі направлення у відрядження (без виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби) на всіх військовослужбовців, які відряджаються, мають бути:

посвідчення про відрядження та іменний список тих, хто вибуває, - у старшого групи, команди;

військовий квиток або службове посвідчення - на руках у кожного військовослужбовця;

кошти для придбання квитків або квитки;

продовольчий атестат на кожного військовослужбовця - у старшого групи (команди).

41. У визначеному законодавством порядку військовослужбовцям і працівникам надаються щорічні та додаткові відпустки.

Черговість надання особовому складу щорічних основних і додаткових відпусток визначається графіком надання щорічних основних і додаткових відпусток особовому складу (додаток 22), який затверджується начальником органу Держприкордонслужби, де проходять службу (працюють) військовослужбовці (працівники), і доводиться до відома кожної особи в частині, що її стосується, під підпис.

У разі вибуття у відпустку військовослужбовця йому видається відпускний квиток (додаток 23).

42. Осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон, до набрання вироком законної сили тримають на гарнізонній гауптвахті.

43. До дисциплінарного батальйону засудженого направляють після набрання вироком законної сили у порядку, визначеному наказом Міністерства оборони України від 18 травня 2015 року № 215 "Про затвердження Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 червня 2015 року за № 691/27136.

44. Начальник органу Держприкордонслужби, де проходить військову службу засуджений військовослужбовець:

організовує взаємодію з відповідним судом щодо отримання інформації про засудження військовослужбовця, а також про набрання вироком законної сили або його скасування;

у день засудження військовослужбовця надсилає письмове повідомлення відповідному начальнику органу управління Служби правопорядку для організації його своєчасного конвоювання до дисциплінарного батальйону;

у разі перебування військовослужбовця до набуття вироком законної сили під наглядом командування органу Держприкордонслужби доставляє його до відповідного органу управління Служби правопорядку з метою подальшого його конвоювання до дисциплінарного батальйону;

до прибуття конвою забезпечує засудженого військовослужбовця усіма предметами, речами та оформленими документами, які він повинен мати при собі під час відбування покарання.

45. Начальник органу Держприкордонслужби в день передачі засудженого військовослужбовця конвою Служби правопорядку організовує:

його медичний огляд, миття в лазні, заміну натільної білизни;

передавання до дисциплінарного батальйону через начальника конвою Служби правопорядку таких документів на засудженого:

супровідний лист;

копія обвинувального вироку суду та розпорядження про його виконання, а в разі зміни вироку - копія апеляційної/касаційної ухвали (постанови) суду, завірена в установленому порядку;

обліково-послужна картка (для військовослужбовців строкової військової служби);

службова картка та медична книжка (паспорт здоров’я);

особова справа;

службова характеристика;

медична характеристика;

документ, що засвідчує особу військовослужбовця;

продовольчий, речовий та грошовий атестати;

кошти на придбання квитків або квитки;

особисті речі та їх опис.

46. Опис особистих речей засудженого військовослужбовця складають у двох примірниках та підписують начальник органу управління Служби правопорядку або його заступник і засуджений. До опису заносять ордени, медалі, відзнаки, документи на них, гроші, цінності та інші речі засудженого військовослужбовця.

47. Засуджених, яких направляють до дисциплінарного батальйону, забезпечують предметами обмундирування, якими вони користувалися, згідно з нормами постачання.

48. Військовослужбовців строкової військової служби, які відбули покарання або звільнені умовно-достроково, та осіб, що підлягають звільненню у зв’язку з амністією або помилуванням, звільняють з військової служби в запас безпосередньо з дисциплінарного батальйону, якщо вони на час набрання вироком суду законної сили відслужили встановлені Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу" строки військової служби.

Військовослужбовці строкової військової служби, звільнені з дисциплінарного батальйону, які не відслужили встановлені Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу" строки військової служби, можуть направлятись в ті самі органи Держприкордонслужби, в яких вони проходили військову службу до засудження.

49. Військовослужбовців військової служби за контрактом, осіб офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, направляють у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання.

50. З отриманням повідомлення від командира дисциплінарного батальйону про дату звільнення засудженого військовослужбовця начальник органу Держприкордонслужби для супроводження військовослужбовця строкової військової служби до розташування органу Держприкордонслужби направляє до дисциплінарного батальйону свого представника.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та військову службу за призовом, військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, що відбули покарання або були звільнені умовно-достроково, у зв’язку з амністією чи через помилування, повертаються до органу Держприкордонслужби, де вони проходили службу, самостійно.

51. Час відбування засудженими військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні до загального строку військової служби і строку вислуги у військовому званні не зараховується.

52. Звільнені з дисциплінарного батальйону військовослужбовці одержують такі документи: довідку про звільнення, особову справу та обліково-послужну картку (для військовослужбовців строкової військової служби), документ, що засвідчує особу військовослужбовця, службову картку, службову та медичну характеристики, медичну книжку (паспорт здоров’я), атестат на продовольство, речовий та грошовий атестати. Ордени, медалі, відзнаки і документи на них, гроші та цінності, а також інші особисті речі видають звільненим з дисциплінарного батальйону військовослужбовцям під підпис згідно з описом особистих речей та роздавальною відомістю.

Обліково-послужну картку, службову картку і характеристику на військовослужбовців строкової військової служби надсилають до органу Держприкордонслужби поштою або віддають представнику органу Держприкордонслужби під підпис.

Особову справу на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, осіб офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та військову службу за призовом, надсилають до органу Держприкордонслужби в установленому порядку.

53. Про повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби начальник органу повідомляє начальника органу управління Служби правопорядку, в зоні діяльності якого дислокується орган Держприкордонслужби, та командира дисциплінарного батальйону.

54. Засуджених військовослужбовців, які відбули покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні або були достроково звільнені від цього покарання, визнають такими, що не мають судимості.

Засуджених військовослужбовців, звільнених із дисциплінарного батальйону умовно-достроково, визнають такими, що не мають судимості, після закінчення невідбутої частини строку покарання.

1. Облік запитів громадян щодо розшуку особового складу, їх розгляд і контроль за своєчасним виконанням здійснюються відповідно до вимог законодавства України.

2. Загальна координація роботи із встановлення місць можливого знаходження військовослужбовців Держприкордонслужби України покладається на керівника структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби по роботі з персоналом.

3. Організація роботи щодо розшуку військовослужбовців, місцезнаходження яких тимчасово не встановлено, покладається:

в Адміністрації Держприкордонслужби - на підрозділ внутрішньої та власної безпеки;

у регіональних управліннях та органах Держприкордонслужби - на начальників регіональних управлінь, органів Держприкордонслужби.

4. Організація взаємодії та обміну інформації із членами сімей військовослужбовців, місцезнаходження яких тимчасово не встановлено, громадськими, волонтерськими, ветеранськими організаціями з питань розшуку та встановлення місцезнаходження військовослужбовців Держприкордонслужби покладається:

в Адміністрації Держприкордонслужби - на підрозділ по роботі з особовим складом;

у регіональних управліннях та органах Держприкордонслужби - на начальників регіональних управлінь, органів Держприкордонслужби.

5. Для підвищення ефективності організаційних і практичних заходів щодо розшуку військовослужбовців Держприкордонслужби, місцезнаходження яких тимчасово невідомо, в органах Держприкордонслужби утворюються робочі групи, які очолюють:

в Адміністрації Держприкордонслужби - начальник підрозділу по роботі з особовим складом;

у регіональних управліннях, органах Держприкордонслужби - заступник начальника регіонального управління, органу Держприкордонслужби з персоналу.

До складу робочих груп залучаються офіцери відділів роботи з персоналом, кадрів, оперативно-розшукової, повсякденної діяльності, внутрішньої та власної безпеки, правового забезпечення, міжнародного співробітництва, прикордонно-представницької роботи, фінансово-економічних підрозділів, медичні працівники та інші.

До складу робочих груп за згодою можуть також залучатися представники ветеранських, профспілкових, громадських і волонтерських організацій.

1. Усім військовослужбовцям, які перебувають на військовій службі, громадянам України, які призиваються, приймаються на військову службу до Державної прикордонної служби України і яким до призову (прийняття) на військову службу не були присвоєні особисті номери, в органах Держприкордонслужби присвоюються особисті номери, які зберігаються за ними на весь час перебування на військовій службі.

Особистий номер військовослужбовця Держприкордонслужби складається з великої літери українського алфавіту "П" та шестизначного числа (наприклад, П-123456) і гравірується на ідентифікаційному жетоні. Опис ідентифікаційного жетона з особистим номером військовослужбовця Державної прикордонної служби України наведено в додатку 24 до цієї Інструкції.

2. Присвоєння особистих номерів здійснюється наказами по особовому складу:

Голови Державної прикордонної служби України - особам одночасно з присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу, під час призову (прийняття) на військову службу офіцерів із запасу, переведення до Державної прикордонної служби України військовослужбовців з інших військових формувань та правоохоронних органів і яким не були присвоєні особисті номери із зарахуванням до списків особового складу Державної прикордонної служби України;

посадової особи відповідно до номенклатури посад для призначення - особам рядового, сержантського і старшинського складу, які прийняті (призвані) на військову службу до Державної прикордонної служби України і яким не були присвоєні особисті номери із зарахуванням до списків особового складу органів Держприкордонслужби.

3. Присвоєні особисті номери записуються до всіх документів персонального обліку військовослужбовця, які ведуться в кадрових підрозділах органів Держприкордонслужби.

У документах персонального обліку, документах, що посвідчують особу військовослужбовця, особисті номери записуються в графу, передбачену формою документа, а якщо такої немає, після імені, по батькові військовослужбовця або до розділу "особливі відмітки", які засвідчуються підписом відповідного начальника кадрового підрозділу і скріплюються гербовою печаткою. Під час службового листування з питань проходження військовослужбовцями військової служби і листування іншого характеру особистий номер вказується один раз після зазначення прізвища, імені, по батькові.

Присвоєний особистий номер військовослужбовець може повідомити своїй сім’ї (близьким родичам) для посилання на нього за потреби наведення необхідних довідок про нього.

4. Військовозобов’язаним, призваним (прийнятим) на військову службу, які не мали ідентифікаційних жетонів з особистими номерами, вони вручаються в органах Держприкордонслужби одночасно з видачею документів, що посвідчують особу військовослужбовця.

Видача військовослужбовцям ідентифікаційних жетонів з особистими номерами здійснюється під підпис на титульній сторінці першого примірника особової справи із зазначенням дати отримання. Наприклад: "Ідентифікаційний жетон з особистим номером (П-000000) одержав 25 серпня 2016 року (підпис)". За наявності в органі Держприкордонслужби другого примірника особової справи військовослужбовець ставить свій підпис також і на ньому.

У мирний час отриманий ідентифікаційний жетон з особистим номером військовослужбовець повинен постійно зберігати при собі в документі, що посвідчує особу військовослужбовця.

У разі приведення у бойову готовність (в особливий період, під час ведення бойових дій) ідентифікаційний жетон з особистим номером закріплюється на міцному шнурку (ланцюжку) і носиться на шиї військовослужбовця.

5. Військовослужбовці, звільнені з військової служби, одночасно з документом, що посвідчує особу військовослужбовця, здають до кадрових підрозділів органів Держприкордонслужби ідентифікаційний жетон з особистим номером для прикріплення його до особової справи (військовослужбовцям строкової військової служби - до обліково-послужної картки) і одночасно з особовими справами (обліково-послужними картками) цих осіб надсилаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх військового обліку.

6. Ідентифікаційні жетони з особистими номерами військовослужбовців, виключених зі списків особового складу Державної прикордонної служби України у зв’язку зі смертю, позбавленням військового звання або обвинувальним вироком суду, не знищуються, а прикріплюються:

до обліково-послужних карток військовослужбовців строкової військової служби, які надсилаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї померлого (загиблого), а якщо місце проживання сім’ї невідоме,- до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем призову на військову службу;

офіцерам - до других примірників особових справ; особам рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - до перших примірників особових справ і пересилаються разом з ними до Галузевого архіву.

7. У разі втрати ідентифікаційного жетона з особистим номером особистий номер, який був присвоєний військовослужбовцю, не змінюється, а замість втраченого - видається дублікат за таким самим номером.

8. Загальний облік ідентифікаційних жетонів з особистими номерами та забезпечення ними органів Держприкордонслужби здійснюється структурним підрозділом забезпечення (ресурсного, тилового) Адміністрації Держприкордонслужби.

9. У кадрових підрозділах органів Держприкордонслужби ідентифікаційні жетони з особистими номерами обліковуються в журналі обліку ідентифікаційних жетонів з особистими номерами військовослужбовців (додаток 25) в день їх одержання чи видачі на підставі одержаного наряду або відповідних наказів про присвоєння особистих номерів.

10. Заявки на виготовлення дублікатів ідентифікаційних жетонів з особистими номерами складаються на підставі рапортів начальників органів Держприкордонслужби, військовослужбовці яких втратили жетони, з поясненням обставин їх втрати та висновком службового розслідування.

Виготовлення дублікатів жетонів здійснюється за рахунок осіб, які їх втратили.

11. На начальників органів Держприкордонслужби покладається контроль за наявністю жетонів у військовослужбовців.

12. Щороку до 01 грудня органами Держприкордонслужби до кадрового підрозділу вищого органу управління подається звіт про видачу ідентифікаційних жетонів військовослужбовцям (додаток 26) та потребу в жетонах.

1. Накази по особовому складу (з кадрових питань) (далі - накази) є основними документами, які визначають службове становище військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України.

Накази складаються державною мовою і підписуються посадовими особами, яким законодавством України надано право приймати на військову службу (роботу), призначати, переміщувати на посади, звільняти з посади, звільняти з військової служби (роботи), укладати та продовжувати строки контракту, виконувати інші дії, пов’язані з визначенням службового становища військовослужбовців і працівників. У разі відсутності зазначеної посадової особи право підпису надається особі, яка тимчасово її заміщує згідно з письмовим наказом.

2. Для друкування наказів використовується гарнітура Times New Roman, шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Дозволяється використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізиту "Прізвище, ініціали або ім’я та по батькові виконавця і номер його телефону". Якість друку має бути достатньою для відображення тексту будь-яким друкарським способом. Текст друкується на одному боці аркуша на папері формату А4 (210х297 мм) через один міжрядковий інтервал.

Реквізит "Підпис" складається з найменування посади особи, яка підписує документ, військового звання, особистого підпису, ініціалу імені та прізвища. Розшифрування підпису в реквізиті "Підпис" друкується на рівні військового звання.

Дату підписання наказу проставляє начальник органу Держприкордонслужби особисто. У даті на наказі назва місяця пишеться літерами, число і рік - арабськими цифрами (31 січня 2016 року).

Текст друкується з такими вільними від тексту полями:

ліве - не менш ніж 30 мм;

праве - не менш ніж 10 мм;

верхнє і нижнє - не менш ніж 20 мм.

Під час оформлення наказу слід дотримуватися таких відступів від межі лівого поля:

12,5 мм - для абзаців у тексті;

104 мм - для реквізитів "Гриф обмеження доступу документа".

Не робиться відступ від межі лівого поля для реквізитів "Дата документа", "Заголовок до тексту документа", "Текст" (без абзаців), "Прізвище виконавця і номер його телефону", "Відмітка про виконання документа і надсилання його до справи", найменування посади у реквізитах "Підпис" та "Гриф погодження".

У разі оформлення наказу на двох і більше сторінках друга і наступні сторінки нумеруються.

Номери сторінок проставляються посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами без слова "сторінка" ("стор.") та розділових знаків. На першій сторінці номер не проставляється.

Вписувати у віддрукований текст наказу окремі букви, цифри, слова не дозволяється.

Найменування посади, військове звання особи, яка підписала наказ, друкуються малими літерами, а ініціал імені й прізвище друкуються з великої літери.

Для зручності в роботі спеціальні бланки титульних аркушів наказів можуть виготовлятися заздалегідь друкарським способом або за допомогою комп’ютерної техніки.

Титульні аркуші наказів, які розробляються в кадрових підрозділах, повинні мати такі реквізити:

Державний Герб України;

найменування органу Держприкордонслужби;

назву документа;

місце видання;

дату і номер;

гриф обмеження доступу до наказу (за потреби);

заголовок до тексту;

текст;

підпис.

3. Титульні аркуші (додаток 27) наказів формулюються від імені начальників органів Держприкордонслужби, яким надано право видавати накази. У наказах вказується дійсне найменування органу Держприкордонслужби.