Про затвердження Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України

проводи поїзного диспетчерського зв'язку;

проводи колійного блокування енергодиспетчерського зв'язку, електрожезлової системи, поїзного міжстанційного стрілочного зв'язку;

проводи телеуправління пристроями енергопостачання;

проводи магістрального зв'язку;

інші проводи СЦБ і зв'язку.

Електроживлення пристроїв СЦБ і зв'язку слід здійснювати відповідно до вимог Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України, затвердженої наказом Міністра транспорту України від 12.10.1999 N 492.

Технічне обслуговування пристроїв СЦБ та зв'язку

6.43. Апарати СЦБ, за допомогою яких здійснюються різного роду залежності, а також апарати поїзного та станційного радіозв'язку мають бути замкнені, запломбовані; розкривати їх дозволяється тільки уповноваженим на це працівникам підрозділів сигналізації та зв'язку з обов'язковим попереднім записом у журналі огляду цих пристроїв.

За цілість пломб на апаратах СЦБ та радіозв'язку несуть відповідальність працівники, які користуються цими апаратами (чергові по станціях, начальники змін, диспетчери, чергові стрілочних постів, машиністи локомотивів та ін.).

6.44. Підрозділи підприємств промислового залізничного транспорту, у підпорядкуванні яких знаходяться пристрої СЦБ та зв'язку, повинні мати креслення й описи пристроїв СЦБ та зв'язку, відповідні стандарти й норми. До цих документів повинні своєчасно вноситися всі зміни.

Типові рішення щодо пристроїв СЦБ затверджуються управлінням автоматики, телемеханіки і зв'язку Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Використання нетипових технічних рішень у пристроях СЦБ не дозволяється.

6.45. Тимчасові зміни залежностей у пристроях СЦБ можуть допускатися з дозволу директора підприємства промислового залізничного транспорту не більше як на десять діб.

6.46. Планові роботи з переобладнання, перенесення, ремонту, випробування та заміни пристроїв і приладів СЦБ та інші планові роботи, що викликають порушення визначених залежностей або тимчасове припинення їх дій, мають проводитися згідно з Інструкцією з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України. У будь-яких випадках забороняється проводити на станціях роботи без згоди чергового по станції (диспетчера) та без попереднього запису про це керівником робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку.

Заміна та вимкнення окремих пристроїв та приладів СЦБ, коли визначені залежності не порушуються, можуть виконуватися за згодою чергового по станції або диспетчера ділянки без запису в Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку.

Перелік робіт щодо заміни і вимкнення таких пристроїв і приладів визначається директором підприємства промислового залізничного транспорту.

6.47. Освітлення сигнальних приладів, у тому числі і стрілочних покажчиків, повинно забезпечувати чітку видимість показань сигналів.

Відповідальність посадових осіб за освітлення сигналів, а також порядок постачання електроенергією пристроїв освітлення сигнальних приладів установлюються директором підприємства промислового залізничного транспорту.

6.48. Видимість сигнальних показань світлофорів повинна перевірятися з колії після кожної заміни світлофорних ламп.

Видимість сигналів на головних коліях перегонів і станцій повинна перевірятися з локомотива спеціалістами підприємства не рідше одного разу на місяць.

Стійкість роботи автоматичної локомотивної сигналізації та радіозв'язку повинна перевірятися з локомотива старшим електромеханіком (електромеханіком) підприємства промислового залізничного транспорту не рідше одного разу в місяць.

6.49. На ділянках, обладнаних електричними рейковими ланцюгами, пристрої СЦБ, колії і ділянки електропостачання повинні забезпечувати постійну надійну роботу рейкових ланцюгів.

Порядок технічного обслуговування пристроїв СЦБ, колії і електропостачання, що забезпечують безперебійну роботу рейкових ланцюгів, установлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту.

6.50. Працівники, які користуються пристроями СЦБ і зв'язку, повинні бути навчені порядку користування ними, знання їх має бути перевірене. Відповідальним за навчання є кожний керівник підрозділу щодо своїх підлеглих.

Працівники СЦБ і зв'язку зобов'язані навчати та систематично перевіряти працівників інших служб, що користуються пристроями СЦБ і зв'язку, на знання цих пристроїв і уміння поводитися з ними.

6.51. При проектуванні і будівництві пристроїв СЦБ і зв'язку повинні передбачатися заходи щодо забезпечення:

раціонального використання пристроїв СЦБ і зв'язку;

мінімального зайняття території станцій або районів для пристроїв СЦБ і зв'язку;

найкращих умов сприйняття сигналів;

зменшення пробігів рухомого складу;

можливості роботи колійних і снігоочисних машин.

Розділ 7. Споруди та пристрої електропостачання промислового залізничного транспорту

7.1. Пристрої електропостачання мають забезпечувати надійне електропостачання:

електрорухомого складу для руху поїздів із встановленими ваговими нормами, швидкостями й інтервалами між ними з дотриманням розмірів руху, що вимагаються;

пристроїв СЦБ, зв'язку і обчислювальної техніки як споживачів електричної енергії I категорії. Тимчасово, до завершення перевлаштування, допускається електропостачання цих пристроїв за II категорією.

За наявності акумуляторного резерву джерела електропостачання автоматичного й напівавтоматичного блокування він має бути в постійній готовності та забезпечувати безперебійну роботу пристроїв СЦБ і переїзної сигналізації протягом не менше 8 год. за умови, що живлення не вимикалося у попередні 36 год.

Час переходу з основної системи електропостачання автоматичного й напівавтоматичного блокування на резервну або навпаки має не перевищувати 1,3 сек.

Для забезпечення надійного електропостачання мають проводитися: періодичний контроль стану споруд та пристроїв електропостачання, виміри їх параметрів вагонами-лабораторіями, приладами діагностики і здійснюватися планові ремонтні роботи.

7.2. Рівень напруги на струмоприймачі електрорухомого складу має бути не меншим 21 кВ при змінному струмі, 2,7 кВ - при постійному струмі, не більше 29 кВ - при змінному струмі та 4 кВ - при постійному струмі.

На окремих ділянках з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України допускається напруга не менша 19 кВ при змінному струмі і 2,4 кВ - при постійному струмі.

Номінальна напруга змінного струму на пристроях СЦБ має бути 115, 230 або 380 В.

Відхилення від зазначених величин номінальної напруги допускається в бік зменшення не більше 10 %, а в бік збільшення - не більше 5 %.

7.3. Пристрої електропостачання мають захищатися від струмів короткого замикання, перенапружень та перевантажень вище встановлених норм.

Металеві підземні споруди (трубопроводи, кабелі тощо), а також металеві й залізобетонні мости, шляхопроводи, опори контактної мережі, світлофори, гідроколонки тощо, що розташовані в районі ліній, електрифікованих на постійному струмі, мають бути захищені від електричної корозії.

Тягові підстанції ліній, електрифікованих на постійному струмі, а також електрорухомий склад повинні мати захист від проникнення до контактної мережі струмів, що порушують нормальну дію пристроїв СЦБ та зв'язку.

7.4. Висота підвіски контактного проводу над рівнем верху головки рейки має бути на перегонах і станціях не нижчою 5750 мм.

На існуючих лініях ця відстань у межах штучних споруд, розташованих на коліях станцій, на яких не передбачається стоянка рухомого складу, а також на перегонах з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України може бути зменшена до 5675 мм за електрифікації ліній на змінному струмі і до 5550 мм - на постійному струмі.

Висота підвіски контактного проводу має не перевищувати 6800 мм.

7.5. У межах штучних споруд відстань від струмопровідних елементів, струмоприймача й частин контактної мережі, що знаходиться під напругою, до заземлених частин споруд і рухомого складу має бути не меншою 200 мм на лініях, електрифікованих на постійному струмі, і не меншою 350 мм - на змінному струмі.

На існуючих штучних спорудах з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України може допускатися зменшення вказаних відстаней.

7.6. Відстань від осі крайньої колії до внутрішнього краю опор контактної мережі на перегонах і станціях має бути не меншою 3100 мм.

Опори у виїмках мають установлюватися поза межами кюветів.

У виїмках, що надміру заносяться снігом (крім скельових) і на виходах з них (на довжині 100 м) відстань від осі крайньої колії до внутрішнього краю опор контактної мережі має бути не меншою 5700 мм. Перелік таких місць визначається директором підприємства промислового залізничного транспорту.

На існуючих лініях до їх реконструкціі, а також в особливо важких умовах на заново електрифікованих лініях відстань від осі колії до внутрішнього краю опор допускається не меншою: 2450 мм - на станціях і 2750 мм - на перегонах.

Усі зазначені розміри визначені для прямих ділянок колії. На кривих ділянках ці відстані мають збільшуватися згідно з габаритним розширенням, установленим для опор контактної мережі.

Взаємне розташування опор контактної мережі, наземних ліній і світлофорів, а також сигнальних знаків має забезпечувати чітку видимість сигналів і знаків.

7.7. Усі металеві споруди (мости, шляхопроводи, опори), на яких закріплюються елементи контактної мережі, деталі кріплення контактної мережі на залізобетонних опорах, залізобетонних і неметалевих штучних спорудах, а також металеві конструкції (гідроколонки, світлофори, елементи мостів і шляхопроводів тощо), що стоять окремо й розташовані на відстані, меншій 5 м від частин контактної мережі, що перебувають під напругою, мають бути заземлені або обладнані пристроями захисного вимкнення при попаданні на споруди й конструкції високої напруги.

Заземленню підлягають також усі розташовані в зоні впливу контактної мережі змінного струму металеві споруди, на яких може виникати небезпечна напруга.

На шляхопроводах і пішохідних мостах, розташованих над електрифікованими лініями, встановлюються захисні щити й суцільний настил у місцях проходу людей для огородження частин контактної мережі, що перебувають під напругою.

7.8. Контактна мережа, лінії автоблокування і поздовжнього електропостачання напругою понад 1000 В мають розділятися на окремі ділянки (секції) за допомогою повітряних проміжків (ізольованих сполучень), нейтральних вставок, секційних і врізних ізоляторів, роз'єднувачів.

Опори контактної мережі або щити, встановлені у межах повітряних проміжків, повинні мати відмінне забарвлення. Між цими опорами або щитами забороняється зупинка електрорухомого складу з піднятими струмоприймачами.

7.9. Схема живлення і секціонування контактної мережі, ліній автоблокування і поздовжнього електропостачання має узгоджуватися з начальником залізниці.

Викопірювання зі схем секціонування контактної мережі додаються до технічно-розпорядчого акта станції.

7.10. Перемикання роз'єднувачів контактної мережі електродепо і екіпірувальних пристроїв, а також колій, де оглядається дахове обладнання електрорухомого складу, виконується працівниками локомотивного депо. Перемикання інших роз'єднувачів виконується тільки за наказом енергодиспетчера.

Приводи роз'єднувачів з ручним управлінням мають бути замкнені на замки.

Порядок перемикання роз'єднувачів контактної мережі, а також вимикачів і роз'єднувачів лінії автоблокування і поздовжнього електропостачання, збереження ключів від замкнених приводів роз'єднувачів, що забезпечують безперебійність електропостачання й безпеку виконання робіт, визначаються директором підприємства промислового залізничного транспорту.

Перемикання роз'єднувачів і вимикачів проводиться за наказом енергодиспетчера працівниками інших служб, які пройшли навчання.

7.11. Відстань до поверхні землі від нижньої точки проводів повітряних ліній електропередачі з напругою вище 1000 В при максимальній стрілі провисання має бути не меншою:

- на перегонах - 6,0 м;

- у тому числі у важкодоступних місцях - 5,0 м;

- на перехрещеннях з автомобільними дорогами, станціях і населених пунктах - 7,0 м.

На перехрещеннях залізничних колій відстань від нижньої точки повітряних ліній електропередачі з напругою більше 1000 В до рівня верху головки рейки неелектрифікованих колій повинна бути не меншою 7,5 м. На електрифікованих лініях ця відстань до проводів контактної мережі має встановлюватися, залежно від рівня напруги ліній, що перетинаються, відповідно до Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 N 120.

Розділ 8. Огляд споруд та пристроїв, їх ремонт Огляд споруд та пристроїв

8.1. Споруди, пристрої та службово-технічні будівлі промислового залізничного транспорту мають систематично оглядатися у порядку і в строки, встановлені діючими положеннями.

Результати огляду та заходи, необхідні для усунення виявлених несправностей, заносяться до Журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку, контактної мережі і оформляються актом, у якому відмічається також час усунення несправностей та виконання намічених заходів.

8.2. Директори підприємств промислового залізничного транспорту та відповідних підрозділів повинні систематично перевіряти у підвідомчих підрозділах стан господарства, дотримання трудової та виробничої дисципліни і вживати заходів, що гарантують утримання усіх споруд та пристроїв у справному стані, високий рівень технології роботи, забезпечення охорони праці і безпеки руху.

Директори підприємств промислового залізничного транспорту за участю керівників підрозділів підприємств щоквартально проводять огляд споруд, пристроїв, службово-технічних будівель і перевіряють виконання технології роботи, стан дисципліни і безпеки руху на станціях, у локомотивних і вагонних депо й інших підрозділах.

Ремонт споруд та пристроїв

8.3. Ремонт споруд та пристроїв повинен проводитися при забезпеченні вимог охорони праці та безпеки руху поїздів при безперебійному транспортному обслуговуванні виробничих цехів і дільниць.

Для виконання великих за обсягом ремонтних та будівельних робіт директор підприємства промислового залізничного транспорту встановлює період часу, як правило у світлий час доби і, при потребі, обмежує швидкість руху.

Для робіт з поточного утримання колії, штучних споруд, контактної мережі і пристроїв СЦБ повинні надаватися технологічні "вікна" у світлий час доби тривалістю і порядком, установленими директором підприємства промислового залізничного транспорту.

При проведенні робіт, для виконання яких надані перерви в русі поїздів, керівник робіт зобов'язаний встановити зв'язок (телефонний або по радіо) з черговим станції (начальником зміни, диспетчером).

Роботи з ремонту колії, пристроїв СЦБ і зв'язку, контактної мережі та інших споруд і пристроїв, для виконання яких перерви в русі поїздів не передбачені, повинні проводитися, як правило, без закриття перегону в періоди найменш інтенсивного руху. Якщо ці роботи викликають необхідність перерви у русі поїздів, то точний строк їх початку і закінчення встановлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту спільно з керівником робіт.

8.4. Будь-яку перешкоду для руху необхідно огороджувати сигналами зупинки з обох боків незалежно від того, очікується поїзд (маневровий состав) чи ні.

8.5. Забороняється розпочинати роботи до огородження сигналами місць виконання робіт або перешкоди, небезпечної для руху; знімати сигнали, що огороджують перешкоду або місце виконання робіт, до усунення перешкоди, повного закінчення робіт, перевірки стану колії, контактної мережі і дотримання габариту.

Порядок огородження перешкод і місць виконання робіт установлюється Інструкцією із сигналізації на залізницях України.

8.6. Для встановлення й охорони переносних сигналів, які огороджують місце виконання робіт, керівник робіт виділяє сигналістів з числа працівників бригади, що склали відповідні іспити. Сигналісти повинні мати головні убори оранжевого кольору, що відрізняються від загально прийнятих для інших працівників залізниці. В умовах виконання робіт на колії розгорнутим фронтом, а також на кривих ділянках малого радіуса, виїмках й інших місцях з поганою видимістю сигналів, керівник робіт зобов'язаний встановити зв'язок (телефонний чи по радіо) з працівниками, які знаходяться біля сигналів, що огороджують місце робіт. Порядок забезпечення зв'язком місць виконання робіт установлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту.

8.7. На станційних коліях забороняється проводити роботи, які вимагають огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, без згоди чергового станції (начальника зміни, диспетчера) та без попереднього запису керівника робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку.

Введення пристроїв у дію після закінчення робіт проводиться черговим станції (начальником зміни, диспетчером) на підставі запису керівника робіт у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку або на підставі телефонограми, що реєструється в тому самому журналі, яка передана черговому станції (начальнику зміни, диспетчеру), з наступним особистим підписом керівника робіт.

8.8. Закриття перегону для робіт на одноколійній ділянці, а на двоколійній або багатоколійній ділянці однієї або декількох колій може проводитися з дозволу директора підприємства промислового залізничного транспорту.

Якщо таке закриття не викликає зміни встановлених розмірів руху та часу прибуття і відправлення поїздів на сусідні станції, воно може бути дозволене диспетчером (начальником зміни, черговим станції).

Право на закриття перегону надається керівнику підприємства, на балансі якого знаходяться ці колії, при обов'язковому узгодженні з керівником підприємства, під'їзні колії якого примикають до цього перегону, та директором підприємства промислового залізничного транспорту.

Закриття перегонів, що з'єднують колії підприємств промислового залізничного транспорту і станцію примикання залізниці, узгоджується з начальником станції примикання.

8.9. Закриття та відкриття перегонів або колій проводяться за наказом диспетчера (начальника зміни, чергового станції) перед початком робіт і після їх закінчення. Забороняється розпочинати роботи до отримання керівником робіт наказу диспетчера (начальника зміни, чергового станції) у формі письмового повідомлення або телефонограми про закриття перегону або колій, що відбулося, а також до огородження сигналами місця виконання робіт.

8.10. Відкриття перегону або колій проводиться тільки після письмового повідомлення або телефонограми керівника робіт підприємства промислового залізничного транспорту чи вповноваженого ним працівника (за посадою не нижче майстра) про закінчення робіт незалежно від того, яка організація виконувала ці роботи.

8.11. Відповідальність за стан споруд та пристроїв промислового залізничного транспорту несуть працівники, які безпосередньо здійснюють їх технічне обслуговування, і керівники, у підпорядкуванні яких перебувають ці споруди та пристрої. Указані працівники відповідно до посадових обов'язків, положень та інструкцій повинні знати стан споруд та пристроїв на своїй ділянці, перевіряти їх та забезпечувати високу якість технічного обслуговування і ремонту з максимальним використанням для цих цілей засобів автоматизації і механізації.

Рухомий склад

Розділ 9. Загальні вимоги

9.1. Рухомий склад, розрахований для використання на міжгалузевих підприємствах промислового залізничного транспорту України, повинен відповідати технічному рівню основного виробництва підприємств, що обслуговуються, з урахуванням подальшої його механізації та автоматизації і задовольняти вимогам технологічних процесів.

Рухомий склад повинен утримуватися у справному стані й забезпечувати безперебійну роботу, охорону праці та безпеку руху, вчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Попередження появи несправностей та забезпечення встановлених строків служби рухомого складу повинні бути головними в роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.

Типи і основні характеристики рухомого складу, що заново будується, затверджуються в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.

Технічне завдання на рухомий склад, що заново будується, затверджується постачальником за узгодженням із Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

9.2. При проектуванні та виготовленні рухомого складу повинні враховуватися умови його експлуатації і ремонту. Конструкція рухомого складу повинна задовольняти вимоги Державних стандартів і забезпечувати:

максимальну продуктивність при оптимальних техніко-економічних показниках, дотримання вимог охорони праці і навколишнього середовища, безпеки руху;

схоронність вантажів, що перевозяться;

можливість здійснення комплексної механізації та автоматизації виробництва транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт;

високий рівень надійності при мінімальних ремонтних витратах.

Вантажні вагони, що не мають перехідних площадок, повинні мати спеціальні підніжки і поручні.

Рухомий склад повинен задовольняти вимоги габариту рухомого складу, встановленого Державним стандартом 92.38-83. Заново побудований рухомий склад, а також той, що пройшов капітальний ремонт до передачі його в експлуатацію, повинен бути випробуваний і прийнятий від заводу-виготовлювача в порядку, установленому Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

9.3. Локомотиви, що використовуються на поїзній та маневровій роботі, повинні бути обладнані швидкостемірами з реєстрацією показань швидкостей та радіостанціями для оперативного зв'язку машиніста локомотива зі складачем, диспетчером або черговим по станції та автостопами, а при виході на колії загальної мережі залізниць - обов'язковим двостороннім зв'язком з маневровим диспетчером станції примикання або черговим по станції.

Використання локомотивів, не обладнаних радіостанціями, визначається Інструкцією про порядок обслуговування і організацію руху на залізничних коліях міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту. Усі локомотиви обладнуються пристроями для подачі звукових сигналів великої і малої гучності.

Місця подачі сигналів великої та малої гучності визначаються директором підприємства промислового залізничного транспорту залежно від місцевих умов.

9.4. Змінювати конструкцію основних вузлів прийнятого в експлуатацію рухомого складу без дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України не допускається.

Конструктивні зміни кузовів вагонів, що обертаються в межах підприємств, повинні проводитися за технічною документацією, затвердженою директором підприємства промислового залізничного транспорту, за умови дотримання габаритів рухомого складу, охорони праці та безпеки руху.

9.5. Локомотиви і вагони, що виходять на колії загальної мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

Порядок виходу локомотивів, що належать підприємству промислового залізничного транспорту, на станцію примикання узгоджується з начальником відповідного підрозділу залізниці.

9.6. Локомотиви, що обслуговуються одним машиністом без помічника, повинні обладнуватися пультами управління, конструкція та розташування яких забезпечують добру видимість колії та сигналів і можливість управління локомотивом при перебуванні машиніста як з правого, так і з лівого боку кабіни машиніста, а також радіозв'язком зі складачем (керівником маневрів), черговим по станції (диспетчером, начальником зміни).

Локомотиви, що використовуються тільки на внутрішньоцехових перевезеннях, можуть не обладнуватися радіозв'язком при прямій видимості машиністом керівника маневрів.

Локомотиви і спеціальний самохідний рухомий склад, що управляються одним машиністом без помічника чи водієм спеціального рухомого складу, повинні бути обладнані пристроями для відчеплення від вагонів із кабіни машиніста.

Технічні вимоги до локомотивів, що управляються одним машиністом без помічника та спеціального самохідного рухомого складу, а також порядок їх експлуатації встановлюються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

9.7. Кожна одиниця рухомого складу повинна мати такі відмітні чіткі знаки і надписи: знак Державної адміністрації залізничного транспорту України та найменування підприємства-власника, номер, табличку заводу-виготовлювача з вказанням місця та дати будування, дату і місце проведення встановлених видів ремонту, масу тари (крім локомотивів).

На локомотивах і спеціальному самохідному рухомому складі повинні бути нанесені: Державний Герб України, конструкційна швидкість, серія, таблички та надписи про огляд резервуарів, контрольних приладів і котла; на вантажних вагонах - вантажопідйомність (місткість). На тендерах локомотивів повинні бути позначені: серія і номер, найменування підприємства промислового залізничного транспорту, місткість баків для води та палива.

Порядок нумерації вагонів, що належать підприємству промислового залізничного транспорту та які здійснюють обіг по його коліях без виходу на колії загальної мережі залізниць, а також порядок нанесення відмітних надписів на спеціальних одиницях рухомого складу встановлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту.

9.8. На кожний локомотив, одиницю спеціального самохідного рухомого складу та вагон необхідно вести формуляр (паспорт) установленої форми, який містить найважливіші технічні та експлуатаційні характеристики.

9.9. Рухомий склад, що використовується в особливих умовах експлуатації (при перевезенні гарячих вантажів, при роботі в закритих приміщеннях, вибухонебезпечних місцях, в умовах значної запиленості, в місцях агресивного середовища тощо), має бути обладнаний пристроями захисту локомотивних бригад і відповідних вузлів локомотива від шкідливого впливу небезпечного навколишнього середовища та вантажів. Порядок та умови забезпечення охорони праці при цьому визначаються підприємством згідно з установленими нормативними актами Закону України "Про охорону праці".

9.10. Локомотиви та вагони, що належать підприємствам, які обслуговуються, і виходять на колії підприємства промислового залізничного транспорту, повинні відповідати вимогам цих Правил. Порядок обігу такого рухомого складу встановлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту і вказується в Інструкції про порядок обслуговування та організації руху.

Розділ 10. Колісні пари

10.1. Кожна колісна пара рухомого складу промислового залізничного транспорту повинна задовольняти вимоги Інструкції з огляду, ремонту і формування колісних пар, мати на вісі виразно поставлені знаки про час і місце формування та повного огляду колісної пари, а також тавро про приймання її при формуванні. Знаки і тавра ставляться у місцях, передбачених правилами маркування.

Колісні пари повинні підлягати огляду під рухомим складом, звичайному і повному оглядам, а при підкатці реєструватися у відповідних журналах чи паспортах, як передбачено "Инструкцией по формированию и содержанию колесных пар тягового подвижного состава железных дорог колеи 1520 мм", затвердженою Міністерством шляхів сполучення СРСР 31.12.85.

10.2. Відстань між внутрішніми гранями коліс у ненавантаженої колісної пари має бути 1440 мм. Відхилення допускаються в бік збільшення або зменшення не більше 3 мм.

10.3. Забороняється експлуатація рухомого складу з тріщиною в будь-якій частині вісі колісної пари або тріщиною в ободі, диску або ступиці колеса, а також при наступних зносах та пошкодженнях колісних пар, що порушують нормальну взаємодію колії і рухомого складу:

прокат по колу кочення у локомотивів та спеціального самохідного рухомого складу більше 7 мм, у тендерів і вантажних вагонів - більше 9 мм;

товщина гребеня більше 33 мм або менше 25 мм у локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу при вимірюванні на відстані 20 мм від вершини гребеня при висоті гребеня 30 мм, а у рухомого складу з висотою гребеня 28 мм при вимірюванні на відстані 18 мм від вершини гребеня;

вертикальний підріз гребеня висотою більше 18 мм, що вимірюється спеціальним шаблоном, або гострокінцевий накат гребеня бандажа чи обода колеса у місці переходу підрізаної частини у вершину гребеня;

повзун (вибоїна) на поверхні кочення у локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу, а також у тендерів і вагонів з роликовими буксовими підшипниками більше 1 мм, а у тендерів і вагонів з підшипниками ковзання більше 2 мм.

Державна адміністрація залізничного транспорту України може встановлювати для колісних пар рухомого складу, що має постійний обіг у межах підприємства без виходу на колії загальної мережі залізниць, інші нормативи та вимоги залежно від типу рухомого складу й умов його роботи.

Розділ 11. Гальмове обладнання та автозчіпний пристрій

11.1. Рухомий склад має бути обладнаний автоматичними гальмами. Типи та кількість вагонів парку підприємства, що мають автоматичні гальма і прогонові трубки, встановлюється директором підприємства промислового залізничного транспорту залежно від місцевих умов.

Автоматичні гальма рухомого складу повинні відповідати вимогам Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 28.11.97 N 264-Ц.

Автоматичні гальма рухомого складу повинні забезпечувати гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда за екстреного гальмування на відстані, не більшій гальмового шляху при прямуванні із швидкістю, що не перевищує допустиму для даної ділянки. Довжина гальмового шляху та допустимі швидкості встановлюються для кожного підприємства промислового залізничного транспорту і підприємств, що обслуговуються, директором підприємства промислового залізничного транспорту залежно від місцевих умов, розрахунків і вказуються в Інструкції про порядок організації руху на під'їзних коліях.

11.2. Автоматичні гальма повинні забезпечувати можливість застосування різних режимів гальмування залежно від завантаження вагонів, рухомого складу та профілю колії.

Ручні гальма рухомого складу повинні забезпечувати розрахункове гальмове натиснення. Необхідна кількість ручних гальмових засобів для утримання поїзда та спеціального самохідного рухомого складу на місці визначається за нормами Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України.

11.3. Усі частини важільної гальмової передачі, роз'єднання або злам яких може викликати їх вихід з габариту або падіння на колію, повинні мати запобіжні пристрої.

11.4. Рухомий склад повинен бути обладнаний автозчепом. У разі потреби локомотиви та спеціальний самохідний рухомий склад обладнуються пристроєм дистанційного розчеплення з першим вагоном.

Спеціальний рухомий склад та локомотиви, що використовуються для його перевезення, можуть бути обладнані спеціальними однотипними зчіпними пристроями.

11.5. Різниця у висоті між повздовжніми вісями автозчепів, що з'єднуються в поїзді, допускається не більше:

Для спеціального рухомого складу висота вісі зчепа над рівнем верху головок рейок визначається залежно від конструкції зчепа.

Для рухомого складу, що випускається з ремонту, висота вісі автозчепа над рівнем верху головок рейок повинна забезпечувати додержання вказаних норм при експлуатації при найбільших зносах і навантаженнях.

11.6. Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв та правильне зчеплення вагонів є оглядач вагонів або інший працівник, на якого покладені обов'язки з огляду вагонів.

Відповідальним за технічний стан автозчепних та гальмових приладів, а також ходових частин рухомого складу, колійних та інших машин і механізмів на залізничному ходу є керівник підрозділу, до якого приписаний вказаний рухомий склад, машини і механізми, а щодо рухомого складу, який є власністю підприємства промислового залізничного транспорту, - керівник відповідного підрозділу цього підприємства.

11.7. Відповідальність за правильність зчеплення вагонів, а при маневровій роботі - і локомотива з першим вагоном покладається на керівника маневрів.

За правильність зчеплення локомотива з першим вагоном поїзда відповідальним є машиніст локомотива. Відчеплення локомотива від рухомого складу і причеплення до нього (в тому числі роз'єднання і з'єднання гальмових рукавів, відкриття та закриття кінцевих кранів) повинно проводитися локомотивною бригадою. При управлінні локомотивом одним машиністом причеплення локомотива до першого вагона і його відчеплення проводяться складачем поїздів.

Розділ 12. Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу

12.1. Забороняється використовувати рухомий склад (в тому числі спеціальний) з несправностями, що загрожують безпеці руху і який не забезпечує охорону праці та пожежну безпеку, ставити у поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує схоронність вантажу, що перевозиться.

Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Керівництвом по деповському ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм, затвердженим наказом Укрзалізниці від 06.02.98 N 32-Ц, Керівництвом по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм, затвердженим наказом Укрзалізниці від 06.11.98 N 272-Ц, та "Инструкцией о порядке пересылки локомотивов и моторвагонного состава", затвердженою Міністерством шляхів сполучення СРСР 21.12.77.

12.2. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу повинні проводитися з використанням засобів технічної діагностики, механізації і автоматизації виробничих процесів та забезпечення охорони праці.

Систему технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, норми міжремонтних періодів і порядок постановки в ремонт установлює Державна адміністрація залізничного транспорту України.

Технічні вказівки і типові технологічні процеси з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу затверджуються відповідними головними управліннями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

12.3. Відповідальність за якість виконаних видів технічного обслуговування і ремонтів, а також за безпеку руху рухомого складу несуть працівники, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, майстри і керівники відповідних підрозділів підприємств (начальники депо, майстерень, пунктів підготовки вагонів тощо).

Технічне обслуговування і ремонт локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу

12.4. Технічний стан локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу повинен систематично перевірятися при технічному обслуговуванні локомотивними бригадами і водіями самохідного рухомого складу, ремонтними бригадами депо, а також періодично керівниками та ревізорами підприємств промислового залізничного транспорту і Укрзалізниці.

Під час технічного обслуговування перевіряється стан та зношеність обладнання, вузлів та деталей і їх відповідність встановленим розмірам; справність дії пристроїв безпеки, гальмового обладнання та автозчіпного пристрою, контрольних і сигнальних пристроїв, електричних кіл.

Систему технічного обслуговування та ремонту локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу, норми міжремонтних періодів і порядок постановки в ремонт установлює Державна адміністрація залізничного транспорту України.

Забороняється експлуатація локомотивів та спеціального самохідного рухомого складу, у яких є хоча б одна із таких несправностей:

несправність приладу для подачі звукового сигналу;

несправність автоматичних, допоміжних і ручних гальм або компресора;

несправність вентилятора холодильника дизеля, вентилятора тягових електродвигунів;

несправність або відключення хоча б одного тягового електродвигуна;

несправність приладу, що показує швидкість руху;

несправність пристроїв поїзного або маневрового радіозв'язку;

несправність автозчепних пристроїв;

несправність системи подачі піску;

несправність прожектора, буферного ліхтаря, освітлення, контрольного або вимірювального приладу;

тріщина в хомуті, ресорній підвісці або корінному листі ресори, злам ресорного листа;

тріщина в корпусі букси;

несправність буксового або моторно-осьового підшипника;

відсутність або несправність передбаченого конструкцією пристрою запобігання від падіння деталей на колію;

несправність карданного вала;

несправність кожуха зубчастої передачі або корпусу осьового редуктора, що викликає витікання мастила;

несправність захисного блокування високовольтної камери;

несправність струмоприймача;

несправність засобів пожежогасіння;

несправність пристроїв захисту від струмів короткого замикання, перевантаження і перенапруги, аварійної зупинки дизеля;

поява стуку, стороннього шуму в дизелі або гідропередачі;

несправність живильного приладу, запобіжного клапана, водовказівного приладу;

несправність масляної, водяної і паливної систем;

непрацюючий циліндр двигуна;

корінний або шатунний підшипник колінчастого вала двигуна з підплавленою або викришеною заливкою;

несправна акумуляторна батарея.

Локомотиви і спеціальний самохідний рухомий склад два рази на рік весною та восени мають комісійно оглядатися спеціалістами підприємства промислового залізничного транспорту.

12.5. Технічний стан рухомого складу повинен періодично контролюватися керівним складом депо підприємства промислового залізничного транспорту та спеціалістами Укрзалізниці.

12.6. Установлені на локомотивах і спеціальному самохідному рухомому складі манометри й запобіжні клапани, лічильники витрат електричної енергії повинні бути запломбовані, а контрольні пробки на котлах паровозів повинні мати тавра.

12.7. Пристрої електричного захисту засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації і автоматики, а також манометри, запобіжні клапани, повітряні резервуари і парові котли на локомотивах і спеціальному самохідному рухомому складі повинні підлягати огляду у встановлені строки.

12.8. Локомотиви і спеціальний самохідний рухомий склад обслуговуються бригадою у складі машиніста (водія) та помічника машиніста (водія) або одним машиністом (водієм). Зміна кількісного складу локомотивних бригад і бригад спеціального самохідного рухомого складу, порядок обслуговування ними локомотивів, а також перелік ділянок, на яких допускається управління локомотивом одним машиністом чи водієм спеціального самохідного рухомого складу, встановлюються директором підприємства промислового залізничного транспорту залежно від їх типу і місцевих умов та відображається в інструкції з організації обслуговування маневрових локомотивів одним машиністом.

Перелік ділянок, на яких допускається управління локомотивом одним машиністом, вказується в Інструкції по організації руху на коліях підприємства промислового залізничного транспорту.

При електричній та тепловозній тязі однією локомотивною бригадою можуть обслуговуватися кілька зчеплених локомотивів, що управляються з одної кабіни.

12.9. Забороняється залишати локомотив і спеціальний самохідний рухомий склад у робочому стані без спостереження особи, яка знає правила його обслуговування і уміє його зупинити.

12.10. На кожному паровозі, що працює на твердому паливі, повинні бути встановлені справні іскроуловлювальні або іскрогасильні пристрої.

Очищення топок і продувка котлів паровозів повинні проводитися лише у спеціально обладнаних для цього місцях, установлених директором підприємства промислового залізничного транспорту.

Технічне обслуговування та ремонт вагонів і спеціального рухомого складу

12.11 Технічне обслуговування і ремонт вагонів проводиться у пунктах підготовки вагонів до перевезень, пунктах технічного обслуговування, в депо та на заводах.

Під час технічного обслуговування перевіряється:

стан та зношеність вузлів та деталей і їх відповідність визначеним розмірам;

справність дії гальмового обладнання і автозчіпного пристрою;

стан і справність ходових частин (візків);

справність кузовів і котлів цистерн, що гарантує збереження вантажів, які перевозяться;

справність перехідних площадок, спеціальних підніжок та поручнів;

наявність і справність пристроїв, що запобігають падінню на колію деталей та обладнання рухомого складу.

Сумарний зазор між повзунами з обох сторін візка у всіх типів 4-вісних вагонів, включаючи хопер-дозатори типу ЦНИИ-ДВЗ, повинен бути не більше 20 мм та не менш 4 мм, окрім хоперів ЦНИИ-2, ЦНИИ-3, думпкарів ВС-50, у яких зазор повинен бути не більше 12 мм та не менш 6 мм, а у думпкарів ВС-80, ВС-82, ВС-85 - не більше 20 мм і не менш 12 мм.

Зазори між повзунами з'єднувальної та шкворневої балок з обох сторін одного кінця восьмивісної цистерни в сумі повинні бути не більше 15 мм.

Забороняється подавання вагонів, що рухаються по коліях залізниць загальної мережі, під навантаження вантажів без технічного обслуговування вагонів і запису в спеціальному журналі про визнання їх придатними.

Технічний стан вагонів підприємства промислового залізничного транспорту систематично перевіряється працівниками, на яких покладені обов'язки з технічного обслуговування вагонів, і періодично контролюється відповідальними працівниками (майстром з ремонту рухомого складу, начальником депо, начальником відділу рухомого складу тощо) підприємства промислового залізничного транспорту. Порядок технічного обслуговування вагонів розробляється, затверджується та узгоджується з залізницею директором підприємства промислового залізничного транспорту.

12.12. Технічне обслуговування і ремонт спеціального рухомого складу: снігоочисників, снігоприбиральних і щебнеочисних машин, баластерів, колієукладачів, підйомних кранів, дрезин тощо проводяться на спеціально виділених коліях, ремонтних позиціях депо або заводах.

12.13. Порожні вагони, що подаються під навантаження на станції, де немає пунктів технічного обслуговування, мають бути оглянуті, а в разі потреби відремонтовані в найближчому пункті технічного обслуговування.

Порядок подання вагонів до технічного обслуговування і повідомлення про їх придатність визначається Інструкцією про організацію руху на коліях підприємства промислового залізничного транспорту.

12.14. Працівники підприємства промислового залізничного транспорту, які зайняті технічним обслуговуванням вагонів, повинні своєчасно та якісно проводити технічне обслуговування вагонів з метою забезпечення нормальної і безпечної експлуатації, а також схоронності вантажів, що перевозяться.

12.15. Контроль за технічним станом вагонів та вантажів на шляху прямування здійснюють локомотивна та складацька бригади.

У випадку виявлення пошкодження вагонів або неправильного положення вантажів, що загрожують безпеці руху, складач (кондуктор) або машиніст сповіщає начальника зміни (диспетчера) або чергового станції про необхідність відчеплення і ремонту вагонів або їх перевантаження.

12.16. Технічне обслуговування та ремонт вагонів підприємств промислового залізничного транспорту повинні проводитися відповідно до установлених Правил технічного обслуговування вагонів, Керівництва по деповському ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм, Керівництва по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм.

Організація руху поїздів та маневрової роботи Розділ 13. Загальні положення

13.1. Основою організації руху поїздів і маневрової роботи є технологічний процес роботи міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту, пов'язаний з технологією роботи магістральної станції примикання та підприємств, організацій і будівництв, що обслуговуються.

Організація руху поїздів, передавальних составів та маневрової роботи за технологічним процесом повинна забезпечувати:

дотримання графіка руху поїздів;

вчасне перевезення вантажів для виконання технологічних процесів підприємств та організацій, що обслуговуються;

охорону праці і безпеку руху поїздів та маневрової роботи;

найбільш ефективне використання рухомого складу і навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів;

узгодженість роботи підприємства промислового залізничного транспорту, станції примикання і підприємств та організацій, що обслуговуються;

ритмічність у роботі станцій, ділянок та найкраще використання їх пропускної спроможності;

вчасне виконання вантажних операцій з вагонами магістрального транспорту і власного рухомого складу;

можливість проведення робіт з поточного утримання колії, споруд, пристроїв СЦБ та електропостачання.

13.2. Кожному поїзду надається номер, передбачений графіком руху, номери надаються при призначенні поїздів. При цьому поїздам одного напрямку надаються парні номери, а поїздам зворотного напрямку - непарні.

Призначення та відміна поїздів проводяться: пасажирських та вантажно-пасажирських - директором підприємства промислового залізничного транспорту за узгодженням з залізницею, а вантажних - начальником зміни (диспетчером) або іншим працівником згідно з Інструкцією про організацію руху на коліях підприємства промислового залізничного транспорту.

13.3. Рух поїздів здійснюється за Київським часом у 24-годинному обчисленні. У службових приміщеннях та парках станцій повинні бути встановлені годинники, показання часу на яких повинно бути однаковим на всіх станціях і постах.

Начальник зміни (диспетчер), прийнявши чергування, зобов'язаний зробити перевірку показань годинників, що знаходяться у приміщеннях чергових станцій, колійних та стрілочних постів за показанням годинника точного часу, що знаходиться у приміщенні начальника зміни (диспетчера).

Установлення, ремонт та утримання настінних і зовнішніх годинників, які знаходяться у місцях роботи осіб, пов'язаних з рухом поїздів, покладаються на працівника сигналізації і зв'язку підприємства промислового залізничного транспорту.

Розділ 14. Роздільні пункти

14.1. Рух поїздів проводиться з розмежуванням їх роздільними пунктами.

Роздільними пунктами є станції, роз'їзди, обгінні пункти, заводські пости, а при автоблокуванні і прохідні світлофори. Залізничні колії підприємства промислового залізничного транспорту, що не мають роздільних пунктів, розглядаються як станція, і рух по них проводиться маневровим порядком.

14.2. Межами станцій підприємства промислового залізничного транспорту є:

на одноколійних ділянках - вхідні світлофори;

на двоколійних ділянках по кожній окремо головній колії з одного боку - вхідний світлофор, а з другого боку - сигнальний знак "Межа станції", встановлений за останнім вихідним стрілочним переводом на відстані не менше 50 м, що визначається директором підприємства промислового залізничного транспорту, виходячи з місцевих умов.

Межею залізничних колій підприємства промислового залізничного транспорту є знак "Межа колій підприємства промислового залізничного транспорту", який встановлюється у тому місці, де починається колія, що знаходиться на балансі підприємства.

Якщо підприємство промислового залізничного транспорту обслуговує підприємства та організації, що мають власні залізничні колії, то тоді знак "Межа колій ... підприємства (організації)" встановлюється у тому місці, де починаються колії, що знаходяться на їх балансі.

14.3. Кожний роздільний пункт повинен мати найменування або номер.

14.4. Залізничні колії розподіляються на головні на перегонах (у тому числі головні на станціях), станційні та спеціального призначення.

Усі колії підприємства промислового залізничного транспорту, за винятком колій, що належать підприємствам, які обслуговуються, знаходяться у розпорядженні директора підприємства промислового залізничного транспорту.

14.5. На станціях кожна колія, стрілочний перевід, станційний пост централізації і стрілочний пост, а на перегонах кожна головна колія повинні мати номер.

Забороняється надавати однакові номери коліям, стрілочним переводам та постам в межах однієї станції, ділянки, виробничого району. На станціях, що мають окремі парки, не дозволяється присвоювати однакові номери коліям у межах одного парку.

Порядок нумерації колій та стрілочних переводів установлюється підприємством промислового залізничного транспорту.