17. Розгляду атестаційними комісіями військових частин, з’єднань, закладів, установ підлягають оцінні картки або службові характеристики у разі висновків про невідповідність військовослужбовця займаній посаді та рекомендацій, визначених пунктом 14 цього розділу.
18. Атестаційні комісії військових частин всебічно вивчають оцінні картки або службові характеристики, встановлюють їх відповідність діловим і моральним якостям військовослужбовців, які оцінюються, і дають висновки щодо відповідності військовослужбовців займаним посадам та перспективи їх подальшого службового використання.
19. Атестаційною комісією військової частини розглядаються оцінні картки або службові характеристики на військовослужбовців військової частини, за винятком тих, які складає командир військової частини.
Оцінні картки та службові характеристики, які складає командир військової частини, розглядаються атестаційною комісією вищої інстанції.
20. Атестаційні комісії можуть запрошувати на свої засідання для довідок і пояснень як тих, кого оцінюють, так і посадових осіб, які складали оцінні картки та службові характеристики.
Підлягають обов’язковому запрошенню на засідання атестаційних комісій особи, оцінні картки та службові характеристики яких мають висновки щодо невідповідності займаній посаді.
21. Висновок приймається членами атестаційної комісії відкритим голосуванням без присутності особи, яка оцінюється. Голосування проводиться за наявності не менше двох третіх членів складу атестаційної комісії. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх.
22. Висновок атестаційної комісії заноситься до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписується головою, його заступником, членами та секретарем комісії. З протоколу засідання атестаційної комісії цей висновок із зазначенням дати та номера протоколу переноситься до оцінної картки чи службової характеристики секретарем комісії та засвідчується його підписом.
23. Оригінали атестації на присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, оцінної картки військовослужбовця, службової характеристики, другі примірники нагородного листа, відгуку на випускника військового навчального закладу після одного року служби долучаються до першого примірника особової справи. Завірені копії атестації на присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, оцінної картки та службової характеристики військовослужбовця направляються:
на осіб офіцерського складу - до служб персоналу, в яких зберігаються інші примірники особових справ;
на осіб рядового, сержантського і старшинського складу - до служб персоналу посадових осіб, яким відповідно до підпункту 1 пункту 74 Положення надано право призначення на посади.
24. Складання оцінної картки розпочинається із заповнення військовослужбовцем розділів 1, 2 Оцінної картки (додаток 12).
Безпосередній начальник перевіряє достовірність заповнення розділу 1, вивчає розділ 2 та заповнює розділи 3, 4 оцінної картки військовослужбовця. Прямий начальник вивчає заповнені розділи оцінної картки військовослужбовця та робить висновок і надає рекомендації щодо службового використання військовослужбовця за переліком, визначеним пунктом 17 цього розділу.
Військовослужбовець, на якого складається оцінна картка, ознайомлюється з нею після висновку та рекомендацій прямого начальника.
В особливий період на військовослужбовця складається службова характеристика.
25. Ознайомлення з результатами щорічного оцінювання та службовою характеристикою військовослужбовця здійснює безпосередній начальник під підпис.
26. Ознайомлення з результатами періодичного атестування або щорічного оцінювання військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, відпустці або на лікуванні, здійснюється у семиденний строк після їх повернення до місця проходження військової служби.
27. Оцінна картка та службова характеристика доводяться до військовослужбовця після рішення посадової особи, яка їх затверджує, під підпис в оцінній картці та в службовій характеристиці.
28. Скарга на порушення порядку періодичного атестування та щорічного оцінювання, необ’єктивність змісту, висновків та рекомендацій, викладених в оцінній картці або службовій характеристиці, подається не пізніше ніж через один місяць після ознайомлення військовослужбовця з оцінною карткою або службовою характеристикою і розглядається в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
29. Рішення за скаргою щодо щорічного оцінювання у місячний строк приймає прямий начальник військовослужбовця, який не брав участі в оцінюванні. У разі визнання скарги обґрунтованою складається нова оцінна картка або службова характеристика військовослужбовця.
30. Рішення за скаргою щодо періодичного атестування у місячний строк приймається Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
31. Висновок щодо оцінювання виконують після ознайомлення військовослужбовця з оцінною карткою або зі службовою характеристикою, а в разі їх оскарження - після розгляду та прийняття рішення за скаргою.
32. Для виконання атестаційного висновку служби персоналу всіх рівнів зобов’язані:
уточнити відповідні плани переміщення військовослужбовців на посади;
скласти контрольні списки військовослужбовців, які оцінені до призначення на нижчі посади, до звільнення з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, та контрольні списки військовослужбовців, строк дії контракту в яких закінчується в наступному році.
VIII. Відпустки
1. Щорічні основні та додаткові відпустки військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) надаються командирами (начальниками) за підпорядкованістю.
2. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволено лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного стану в державі або в окремих її місцевостях, а в інших випадках - за рішенням посадових осіб, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому в поточному році.
3. Військовослужбовцям надаються щорічні додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством, із збереженням грошового і матеріального забезпечення.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на різні щорічні додаткові відпустки, така відпустка надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.
4. Додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням надається військовослужбовцям, які успішно навчаються без відриву від служби у закладах вищої освіти за вечірньою і заочною формами навчання, тривалістю, визначеною статтею 15 Закону України "Про відпустки".
Додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням надається військовослужбовцям, які не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали контрольні та курсові роботи, на підставі довідки-виклику із закладу вищої освіти.
5. Творча відпустка надається військовослужбовцю для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
6. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:
1) до пологів - 70 календарних днів;
2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. До відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за рапортом військовослужбовця приєднується невикористана в поточному році щорічна відпустка або її частина.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням військовослужбовця-жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без збереження грошового забезпечення. Якщо військовослужбовець-жінка вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки, ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. Підставою для надання цієї відпустки є повідомлення з місця проходження військової служби матері дитини про те, що вона приступила до виконання обов’язків військової служби до закінчення терміну цієї відпустки (із зазначенням дати). Військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та приступили до виконання обов’язків військової служби (у тому числі і тим військовослужбовцям, які її перервали), надається щорічна основна відпустка, яка обчислюється із розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць проходження служби в календарному році.
Військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України. Відпустка тривалістю менше ніж 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році.
Військовослужбовцю-жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує її без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
7. Військовослужбовці, які направлені для проходження служби чи на навчання за кордоном на початку календарного року і у зв’язку з цим не змогли використати щорічну основну відпустку до направлення за кордон, використовують її після повернення в Україну. За їх бажанням дозволено об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки. У цьому разі загальна тривалість відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
8. Під час планування щорічних чергових відпусток передбачено рівномірне їх надання військовослужбовцям протягом календарного року.
Під час складання графіка відпусток має бути враховано надання відпусток у зручний час для:
військовослужбовців, які є дружинами (чоловіками) військовослужбовців;
військовослужбовців-жінок, які мають двох або більше дітей до 15 років або дитину з інвалідністю;
військовослужбовців-жінок перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
військовослужбовців, які є одинокими матерями (батьками) та які виховують дитину без батька (матері);
ветеранів війни та осіб, на яких поширюється Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію графік відпусток військовослужбовців коригується з урахуванням таких особливостей:
надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється до введення правового режиму воєнного стану за умови одночасної відсутності не більше ніж 30 % загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу;
припиняється надання інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;
військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше ніж 10 календарних днів.
9. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках, визначених пунктом 164 Положення , з дозволу посадової особи, яка затверджує графік відпусток, щорічна основна відпустка за минулий рік надається військовослужбовцю в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням особливого періоду такі відпустки надаються в наступному році. У такому разі дозволено за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
10. Про вибуття військовослужбовців у відпустку, відкликання із щорічних основних відпусток у випадках, визначених підпунктом третім пункту 225 Положення , та їх повернення з відпустки оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині.
11. Військовослужбовцям, які вибувають у відпустку, видаються відпускні квитки встановленого зразка. Відповідно до статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці та члени їх сімей мають право на безоплатний проїзд до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку.
12. У разі звільнення військовослужбовців з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, через сімейні обставини або з інших поважних причин, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також за власним бажанням щорічні відпустки мають надаватись їм до звільнення з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби у році звільнення.
Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за станом здоров’я, за віком, та у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні відпустки у рік звільнення надаються повної тривалості.
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем невикористані щорічні відпустки не надаються. За невикористані щорічні відпустки їм виплачується грошова компенсація з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби у році звільнення.
Військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і строки, визначені в Указі Президента України, або у зв’язку з оголошенням демобілізації, надання відпусток і проведення розрахунку здійснюються в порядку, визначеному статтею 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 10 розділу X цієї Інструкції.
13. У зв’язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування зі збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв’язку з хворобою не надається.
Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним зі списків військової частини, відпустки за період служби в поточному році не надаються.
14. Військовослужбовцям, щодо яких проводиться кримінальне провадження або стосовно яких справа розглядається судом, відпустка надається з одночасним повідомленням органу досудового розслідування чи суду.
15. Слухачам і курсантам військових навчальних закладів щороку надаються канікулярні відпустки:
зимова - тривалістю до 14 календарних днів;
літня - 30 календарних днів.
Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.
У разі наявності навчальної заборгованості у курсантів військових навчальних закладів канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених навчальним планом. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути менше ніж 15 календарних днів.
16. Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі усиновлення двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Відпустка у зв’язку з усиновленням надається з дня:
усиновлення новонародженої дитини - військовослужбовцям, які усиновили дитину безпосередньо в пологовому будинку;
вказаного в рапорті військовослужбовця про надання цієї відпустки, але не пізніше ніж три місяці з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення неповнолітньої дитини - військовослужбовцям, які усиновили дитину.
Наказ про надання відпустки у зв’язку з усиновленням дитини видається на підставі рапорту військовослужбовця, рішення про усиновлення, що набрало законної сили, довідки з місця роботи (навчання) його дружини (чоловіка) про те, що така відпустка не надається їм за місцем роботи (навчання).
IX. Особливості проходження строкової військової служби
1. Військовослужбовці чоловічої статі, відраховані з навчального центру, з військового навчального закладу чи звільнені з військової служби за контрактом, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби, направляються для подальшого проходження військової служби у військові частини.
2. Присвоєння військового звання "солдат" громадянам, призваним на строкову військову службу, здійснюється відповідно до пункту 173 Положення .
3. Номер та дата наказу про присвоєння військового звання "солдат" та дата відправлення у військову частину у складі команди зазначаються у військовому квитку та в обліково-послужній картці громадянина, який призваний на строкову військову службу.
Внесені записи засвідчуються підписом обласного військового комісара та скріплюються відповідною гербовою печаткою.
4. Військове звання "старший солдат" військовослужбовцям строкової військової служби присвоюється наказом командира військової частини одночасно з призначенням їх на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено звання старшого солдата, або в порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
5. Переміщення військовослужбовців строкової військової служби, не пов’язане з проведенням організаційних заходів, направленням на навчання і призначенням на інші посади, проводиться, як правило, під час підготовчого періоду в Державній спеціальній службі транспорту. Переміщення в інший час допустимо тільки в разі крайньої потреби.
6. Підготовка військовослужбовців строкової військової служби проводиться на спеціальних курсах у військових частинах та в навчальних центрах.
Військові частини узгоджують з Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту кількість військовослужбовців, яких планується підготувати, та перелік військових спеціальностей, за якими планується їх підготовка.
Військовослужбовці строкової військової служби, які направляються на підготовку з військових частин, мають бути забезпечені посвідченнями про відрядження, військовою формою одягу за сезоном, військово-перевізними документами на проїзд в обидва напрямки, атестатами за видами забезпечення. У запечатаному пакеті військовослужбовцям видається обліково-послужна і службова картки, медична книжка та, в разі потреби, довідка про допуск до державної таємниці.
Після завершення підготовки на спеціальних курсах у військових частинах та в навчальних центрах військовослужбовцям видається посвідчення про отримання спеціальності та присвоюється класна кваліфікація за спеціальністю.
7. Для військовослужбовців строкової військової служби, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, підготовка до цієї служби здійснюється у військових частинах за місцем проходження служби, у навчальних центрах або у військових навчальних закладах.
8. Військовослужбовцям строкової військової служби за весь період проходження військової служби надається відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, потрібного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, але не раніше ніж через 3 місяці проходження ними строкової військової служби.
9. Звільнення військовослужбовців строкової служби з військової служби здійснюється після вислуги строку служби наказом командира військової частини по стройовій частині.
Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, за потреби, за рішенням Президента України можуть бути затримані на військовій службі на строк до шести місяців або, у разі настання особливого періоду, до введення воєнного стану (настання воєнного часу) продовжують проходити військову службу понад встановлені строки до термінів, визначених рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". З моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
10. Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби і щодо яких проводиться досудове розслідування або справа розглядається судом, якщо до них не застосовано запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням волі, звільняються з військової служби з одночасним інформуванням відповідних органів, що проводять слідство, або суду про звільнення.
11. Дострокове звільнення з військової служби військовослужбовців строкової військової служби за сімейними обставинами здійснюється в порядку, визначеному пунктами 189, 190 Положення .
12. Дострокове звільнення з військової служби військовослужбовців строкової військової служби за станом здоров’я або у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, здійснюється командиром військової частини на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або вироку суду відповідно.
X. Особливості проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу
1. Громадяни України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче "бакалавра", та яким присвоєно відповідне первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у разі потреби, наказом Міністра оборони України можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Строк військової служби для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, становить до 18 місяців.
2. Після видання наказу Міністра оборони України щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу запасу громадяни України, яким надійшла повістка військового комісаріату, зобов’язані прибути в пункт і в термін, зазначені в повістці. Офіцери запасу після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в п’ятиденний строк стати на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті. Керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян до військових комісаріатів.
Після вручення повістки військового комісаріату зміна місця військового обліку кандидатам до військової служби за призовом заборонена, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:
переведення на роботу в іншу місцевість;
переїзд на нове місце проживання;
прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;
направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.
У разі неявки офіцера запасу без поважних причин за викликом військового комісаріату він несе відповідальність у порядку, встановленому законом.
Поважними причинами неприбуття офіцера запасу до районного (міського) військового комісаріату в установлений строк, які підтверджені відповідними документами, є:
перешкода стихійного характеру, хвороба офіцера запасу або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича або близького родича його дружини.
3. Початком проходження громадянами військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Призов на військову службу осіб офіцерського складу здійснюється після обов’язкового медичного огляду. Порядок проведення медичного огляду визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800. Призову на військову службу осіб офіцерського складу підлягають громадяни України, придатні до військової служби за станом здоров’я.
Призвані із запасу особи офіцерського складу переміщуються по службі на підставах і в порядку, визначених Положенням.
Порядок присвоєння військових звань особам офіцерського складу, пониження у військовому званні та позбавлення військового звання осіб офіцерського складу, який визначено Положенням, є обов’язковим для виконання особами офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом.
Під час проходження військової служби вони виконують обов’язки та користуються правами, пільгами і видами забезпечення, визначеними законодавством.
Призвані із запасу особи офіцерського складу не призначаються на посади, які підлягають скороченню. Якщо посади, на яких проходять військову службу призвані із запасу офіцери, підлягають скороченню, їх переміщують на інші посади, що не підлягають скороченню до закінчення строку служби за призовом.
4. За рішенням атестаційної комісії обласного військового комісаріату відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на підставах, визначених статтею 17 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
5. Офіцери запасу, яким надано відстрочку від призову на військову службу, зобов’язані щороку до 01 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.
6. Офіцери запасу, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на військову службу осіб офіцерського складу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення, передбачених Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу", і не призвані з різних причин на військову службу у встановлені строки, можуть бути призвані на військову службу осіб офіцерського складу під час здійснення наступного призову.
7. Призову не підлягають офіцери запасу, які проходили військову службу та службу у військовому резерві, а також військовозобов’язані, визначені статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
8. Від призову на військову службу осіб офіцерського складу в мирний час звільняються громадяни України:
які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
які до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;
які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;
батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання.
9. Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно оцінені, після шести місяців проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу за їх бажанням можуть продовжити військову службу за контрактом.
Рішення про прийняття на військову службу за контрактом приймається не пізніше ніж за місяць до закінчення строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу на підставі відповідного подання та результатів відбору, проведеного в порядку, визначеному розділом II цієї Інструкції.
10. Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються з військової служби за підставами, передбаченими частиною третьою статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
11. Особи офіцерського складу призиваються із запасу наказами Міністра оборони України по особовому складу і направляються у розпорядження Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
12. Районні (міські) військові комісаріати організовують:
відбір кандидатів;
медичний огляд кандидатів;
вивчення особистих якостей кандидатів.
Відбір кандидатів серед офіцерів запасу проводиться військовими комісаріатами згідно із завданням, визначеним Генеральним штабом Збройних Сил України відповідно до заявки Державної спеціальної служби транспорту. Офіцери запасу відбираються за прямими військово-обліковими спеціальностями або за військово-обліковими спеціальностями, за якими допускається призначення офіцера без додаткової підготовки та з додатковою підготовкою, за умови направлення на підготовку після призову згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, а також за повною вищою освітою за спеціальністю, спорідненою з відповідною ВОС згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502.
Результати медичного огляду та аркуш вивчення особистих якостей кандидата долучаються до особової справи офіцера запасу.
Громадянин, який відповідає вимогам щодо призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу, є кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.
Якість відбору громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, своєчасність подання потрібних документів та виконання завдань щодо обсягів призову на військову службу осіб офіцерського складу забезпечують військові комісари.
На підставі списків кандидатів на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, послужних карток, копій паспортів і реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що подаються з обласних військових комісаріатів до Генерального штабу Збройних Сил України, готується проєкт наказу Міністра оборони України по особовому складу про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та направлення у розпорядження Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
XI. Залишення на військовій службі понад граничний вік
1. З метою збереження досвідчених кадрів або у разі неможливості укомплектування окремих посад фахівцями належного рівня кваліфікації на військовій службі понад граничний вік на їх прохання можуть бути залишені окремі військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді та визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби.
2. Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, подають рапорт за підпорядкованістю з висловленим проханням продовжити військову службу понад граничний вік.
3. За направленням командира військової частини військовослужбовець повинен пройти медичне обстеження на предмет придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані обмежено придатними чи непридатними до військової служби, на військовій службі понад граничний вік не залишаються.
4. За рішенням командира військової частини питання щодо військовослужбовця розглядається на засіданні атестаційної комісії військової частини.
5. Посадовій особі, яка приймає рішення про залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, подають такі документи:
Подання (додаток 1);
рапорт військовослужбовця з проханням продовжити військову службу понад граничний вік;
довідка військово-лікарської комісії з висновком про придатність військовослужбовця до військової служби за контрактом;
два примірники контракту, підписані військовослужбовцем, про проходження військової служби понад граничний вік;
копії останньої атестації військовослужбовця.
6. Документи до відповідної служби персоналу надсилаються до 01 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.
7. Відповідна служба персоналу готує документи для прийняття рішення щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік посадовими особами, визначеними в пункті 198 Положення .
Прийняття рішень та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється до 01 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.
8. З військовослужбовцями, яких залишено на військовій службі понад граничний вік, укладається новий контракт на строк продовження військової служби.
9. Військовослужбовців, щодо залишення яких на військовій службі понад граничний вік позитивного рішення не прийнято, вносять до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що прямі начальники за місцем служби військовослужбовців особисто повідомляють їх у письмовій формі.
XII. Звільнення з військової служби
1. Звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 201 Положення .
Звільнення з військової служби військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти, здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 131 Положення .
2. Звільнення військовослужбовців з військової служби у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі здійснюється у разі неможливості їх використання на службі.
Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю вакантних рівнозначних посад за основною або спорідненою військовими спеціальностями.
Вимоги підпункту 2 пункту 202 Положення можуть бути застосовані у разі скорочення чисельності Державної спеціальної служби транспорту відповідно до законодавства щодо чисельності Державної спеціальної служби транспорту та наявності заміни військовослужбовцю, який звільняється.
3. Дисциплінарне стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" накладається на військовослужбовців посадовими особами, визначеними Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Виконання дисциплінарного стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" здійснюється у строки, визначені статтею 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Виконання проводять виданням наказів по особовому складу посадових осіб, визначених пунктом 201 Положення , про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність.
Військовослужбовці, яким відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або яким скасовано раніше наданий допуск до державної таємниці та яких неможливо призначити на рівнозначні або нижчі посади, за якими не передбачено допуску до державної таємниці, можуть бути звільнені з військової служби за підставами, передбаченими законодавством. У разі відсутності права на звільнення за цими підставами такі військовослужбовці підлягають звільненню з військової служби через службову невідповідність.
4. Звільнення з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється за підсумками атестування з виконанням вимог, визначених пунктом 204-1 Положення .
5. У разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби в наказі командира військової частини, в якій поновлюється на військовій службі незаконно звільнений військовослужбовець, зазначається про виплату йому матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав унаслідок незаконного звільнення. Період вимушеного прогулу зараховується військовослужбовцю до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту.
6. Посадова особа, у підпорядкуванні якої є військовослужбовці, які виявили бажання звільнитися чи підлягають звільненню з військової служби, не пізніше ніж за чотири місяці до досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі чи закінчення строку контракту зобов’язана здійснити заходи щодо:
розрахунку вислуги років військової служби військовослужбовців;
обстеження військово-лікарською комісією військовослужбовців.
7. Бесіда з питань звільнення проводиться:
з військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу - командиром військової частини, в якій вони проходять військову службу або його заступником;
з молодшими та старшими офіцерами до полковника включно:
у військовій частині - командиром військової частини;
в управлінні з’єднання - командиром з’єднання або його заступниками;
у структурних підрозділах Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - керівниками структурних підрозділів Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту або їх заступниками;
з керівниками структурних підрозділів Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту або його заступниками;
з особами офіцерського складу, які належать до номенклатури призначення Президента України - Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
Бесіду проводять перед направленням документів на звільнення військовослужбовця. До участі в бесіді з військовослужбовцем, який звільняється з військової служби, за потреби залучають безпосередніх командирів, фахівців юридичних, фінансових органів, служб персоналу тощо.
Під час бесіди з військовослужбовцем посадова особа роз’яснює йому, які пільги та переваги він має з працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення, доводить військовослужбовцю рішення щодо рекомендацій для військового комісаріату стосовно можливості проходження ним служби у військовому резерві Державної спеціальної служби транспорту, водночас з’ясовує інформацію про місце проживання після звільнення військовослужбовця та відповідний військовий комісаріат для направлення його на військовий облік. При цьому враховуються прохання та побажання військовослужбовця, даються необхідні пояснення з інших питань.
Якщо під час бесіди виникли питання, які не можуть бути вирішені на місці, на адресу відповідної посадової особи чи органу військового управління надсилається запит із потрібними матеріалами і довідками.
Зміст проведення бесіди відображається в аркуші бесіди. У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш бесіди його підписують особи, присутні під час бесіди, з відміткою про відмову військовослужбовця підписувати аркуш бесіди.
Аркуш бесіди зберігається у першому примірнику особової справи військовослужбовця.
8. Посадові особи відповідно до наданих їм прав зобов’язані звільнити з військової служби військовослужбовців, які досягли граничного віку перебування на військовій службі або які не виявили бажання укладати новий контракт.
Документи на звільнення військовослужбовців, які досягають граничного віку перебування на військовій службі або в яких закінчується строк контракту, направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення, не пізніше ніж за два місяці до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до військової частини за місцем проходження військової служби у строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад, а також розрахунок військовослужбовців.
Командири військових частин зобов’язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх потрібних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення їх із військової служби.
У разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі або закінченням строку контракту невикористана ним щорічна відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку наказом командира військової частини дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки. Дія контракту продовжується також на час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, а також на час увільнення його від виконання службових обов’язків у зв’язку з призначенням амбулаторного лікування.
9. Документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованої посадовій особі, яка має право на звільнення цього військовослужбовця з військової служби, у таких випадках звільнення:
за підставами, передбаченими пунктами "г" і "ґ" частини третьої, підпунктами "а", "ґ", "д", "е" пункту 1, підпунктом "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "д", "е", "є", "и"-"л" пункту 1, підпунктами "д", "е", "є", "и"-"к" пункту 2, пунктом 3 частини п’ятої, підпунктами "д"-"і" пункту 1, підпунктами "ґ"-"з" пункту 2, пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
за підставами, передбаченими пунктами "б", "в" і "д" частини третьої, підпунктом "г" пункту 1 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пунктів 1, 2 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", якщо звільнення відбувається за бажанням військовослужбовця.
10. Якщо командир військової частини вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, він порушує клопотання перед старшим командиром про застосування заохочення, що належить до його прав, про що зазначається в поданні.
Про необхідність заохочення військовослужбовців відзнакою Міністерства оборони України "Ветеран військової служби" зазначається у поданні до звільнення тих військовослужбовців, звільнення з військової служби яких здійснюється Міністром оборони України.
Для заохочення військовослужбовців відзнакою Міністерства оборони України "Ветеран військової служби", звільнення з військової служби яких здійснюється іншими посадовими особами, направляється подання для заохочення за їх підписом безпосередньо до служби персоналу Міністерства оборони України.
Заохочення військовослужбовців іншими відзнаками Міністерства оборони України здійснюється в порядку, встановленому Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 11 березня 2013 року № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2013 року за № 484/23016.
11. Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено в додатку до цієї Інструкції (додаток 17).
XIII. Проходження військової служби під час виконання військового обов’язку в запасі
1. Виконання військовозобов’язаними військового обов’язку в запасі у мирний час полягає у додержанні порядку та правил військового обліку, проходження зборів, збереженні та вдосконаленні знань, навичок і вмінь, потрібних для виконання обов’язків військової служби у воєнний час відповідно до військових та інших спеціальностей.
2. Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Державної спеціальної служби транспорту або інших військових формувань.
Порядок відбору, умови і порядок проходження служби у військовому резерві, строки контракту та порядок звільнення зі служби у військовому резерві визначаються законодавством України.
3. Порядок атестування осіб до присвоєння первинних і чергових військових звань офіцерського складу запасу, а також порядок присвоєння військовозобов’язаним військових звань під час виконання військового обов’язку у запасі, служби у військовому резерві Державної спеціальної служби транспорту, організації обліку офіцерського складу запасу визначається законодавством України.
4. Порядок проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами визначається Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу" та іншими законодавчими актами.
5. Підставою для вручення припису офіцеру запасу у військовому комісаріаті і направлення його особової справи є витяг із наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
XIV. Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов’язку в запасі в особливий період
1. На посади осіб офіцерського складу в органах військового управління, з’єднаннях та військових частинах призначаються за мобілізаційним планом офіцери, які перебувають на військовій службі, в запасі та у військовому резерві. Офіцерський склад Державної спеціальної служби транспорту поповнюється також за рахунок осіб, яким в особливий період буде присвоєно первинні військові звання офіцерського складу.
Затвердження мобілізаційного призначення проводиться відповідно мобілізаційного плану, який затверджується Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
2. Розгляд та затвердження призначень на посади проводиться:
офіцерів, які проходять військову службу, - за планами персонального переміщення та списками офіцерів, які прибувають з інших військових частин;
офіцерів, які проходять службу у військовому резерві, - наказами відповідних посадових осіб;
офіцерів запасу - за приписними картами;
офіцерів, які призначаються на посади, що підлягають затвердженню вищими посадовими особами, - за іменними списками.
