Про затвердження Положення про організацію професійно-технічного навчання в мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності АР Крим, областей

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 158-р "Про схвалення Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року" та з метою удосконалення системи навчання фахівців цивільного захисту за робітничими професіями у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей

1. Затвердити Положення про організацію професійно-технічного навчання в мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей, що додається.

2. Начальникам ГУ (У) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей організувати навчання відповідно до вимог Положення про організацію професійно-технічного навчання в мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Це Положення, розроблене відповідно до підпункту 49 пункту 4 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539, визначає єдину систему планування, обліку та організації професійно-технічного навчання в мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, порядку проведення поточного, тематичного, проміжного і вихідного контролю рівня знань, умінь і навичок слухачів, їх кваліфікаційної атестації.

1.2. Професійно-технічне навчання у сфері цивільного захисту передбачає формування у слухачів професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи ряду робіт за конкретною професією.

1.3. Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, області (далі - центр) у напрямку професійно-технічного навчання здійснює:

первинну професійну підготовку - здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації;

перепідготовку - професійно-технічне навчання працівників, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;

підвищення кваліфікації - професійно-технічне навчання працівників, що дає змогу розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог кваліфікаційних характеристик професій працівників МНС України.

1.4. Професійно-технічне навчання в центрах здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", від 05.08.98 N 1240 "Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад", від 03.06.99 N 956 "Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту", від 07.06.99 N 992 "Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики", наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти України від 31.12.98 N 201/469 "Про Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.99 за N 124/3417, наказу Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 N 419 "Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 за N 711/12585, наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 27.12.2006 N 500/861 "Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2007 за N 32/13299, інших чинних нормативно-правових актів з питань професійно-технічного навчання та цього Положення.

1.5. Організаційно-методичне управління мережею центрів здійснює визначений Положенням про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874, уповноважений від МНС Інститут державного управління у сфері цивільного захисту.

2.1. Зарахування на навчання з первинної професійної підготовки, перепідготовки.

2.1.1. Відбір кандидатів на навчання для потреб органів і підрозділів цивільного захисту та їх направлення до центрів здійснюють Головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи управління МНС).

2.1.2. Територіальні органи управління МНС у процесі відбору кандидатів на навчання забезпечують їх професійно-психологічний відбір і проведення професійної психодіагностики, проходження ними військово-лікарської (медичної) комісії, перевірку рівня їх фізичної підготовки відповідно до встановлених чинним законодавством вимог.

Результати вивчення та перевірок долучаються до особових справ кандидатів на навчання, які зберігаються у замовників на навчання.

2.1.3. Кандидати, які направляються для проходження первинної професійної підготовки, повинні мати при собі направлення на навчання, службове посвідчення встановленого зразка (за наявності), паспорт, посвідчення про відрядження та медичну довідку про стан здоров'я (форма 086У).

Навчальні групи комплектуються чисельністю по 15-30 осіб упродовж календарного року залежно від потреб і заявок на навчання кандидатів, що надійшли від замовників на навчання, та відповідно до ліцензійного обсягу.

2.1.4. Відібрані замовниками на навчання кандидати на первинну професійну підготовку, перепідготовку направляються до центрів для проходження вхідного контролю.

2.1.5. Прийом кандидатів на навчання в центри здійснює приймальна комісія відповідно до плану-графіка, складеного на рік, яка проводить вхідний контроль шляхом співбесіди з кандидатом на навчання щодо його майбутньої професії. Голова приймальної комісії - начальник центру.

Склад, повноваження та порядок роботи приймальної комісії визначаються її головою. До складу приймальної комісії входять працівники підрозділів з роботи з персоналом та інших структурних підрозділів територіальних органів управління МНС, працівники центру, а за необхідності та за їх згодою - фахівці інших навчальних закладів і органів управління професійно-технічною освітою.

2.1.6. Результати вхідного контролю враховуються при зарахуванні кандидатів на навчання.

2.1.7. На підставі рішення приймальної комісії кандидати, які успішно пройшли вхідний контроль, зараховуються на навчання наказом начальника центру.

2.1.8. Особи, які без поважних причин не з'явилися на проходження вхідного контролю у визначений час або не пройшли вхідного контролю, на навчання не зараховуються і підлягають відправленню до замовників на навчання, що їх відібрали, для вирішення питання щодо подальшої їх роботи (проходження служби).

2.2. Зарахування на навчання з підвищення кваліфікації

Особи, які прибули на підвищення кваліфікації згідно з планом-графіком, затвердженим начальником територіального органу управління МНС, а також за угодами з юридичними та фізичними особами, наказом начальника центру зараховуються на навчання слухачами.

3.1. Навчально-виробничий процес як складова професійно-технічного навчання є системою організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на активне засвоєння слухачами навчальних програм, набуття ними вмінь і навичок, необхідних для успішного виконання професійно-службових обов'язків згідно з кваліфікаційними вимогами.

Навчально-виробничий процес здійснюється структурним підрозділом центру - навчальним пунктом (далі - навчальний пункт центру).

3.2. До учасників навчально-виробничого процесу належить постійний та перемінний склад навчального пункту центру.

Постійним складом є працівники навчального пункту центру згідно зі штатом.

До перемінного складу належать слухачі. Слухачі - це особи, які навчаються за програмою первинної професійної підготовки або проходять перепідготовку, підвищення кваліфікації як за державним замовленням, так і за угодами з фізичними та юридичними особами.

3.3. Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу є:

робочі навчальні плани;

робочі навчальні програми з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки;

поурочно-тематичні плани;

плани виробничого навчання;

план заняття (уроку);

розклад занять.

3.3.1. Робочі навчальні плани з підготовки працівників цивільного захисту розробляються центрами на основі типових навчальних планів з конкретних професій, розроблених МНС та затверджених спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти.

У робочому навчальному плані визначаються: освітній рівень, термін і мета навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин, відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, полігонів, робочих місць, закріплених для проведення виробничого навчання, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та плановий рівень професійної кваліфікації випускника.

3.3.2. Робочі навчальні програми з професійно-теоретичної та з професійно-практичної підготовки розробляються центрами на основі типових навчальних програм, які визначають структуру обов'язкової компоненти змісту професійно-технічного навчання.

3.3.2.1. Робоча навчальна програма з професійно-теоретичної підготовки, що формує відповідну професію, розробляється відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики з урахуванням пропозицій замовників на навчання та охоплює систему знань і вмінь слухачів про основи техніки, технологію виробництва, способи і методи виконання робіт, організацію та охорону праці в обсязі, необхідному для успішного оволодіння професією та подальшого підвищення виробничої кваліфікації робітників. Кожна тема програми має назву і зміст.

3.3.2.2. Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки розробляється відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики та потреб виробництва і визначає перелік тем виробничого навчання та виробничої практики на робочих місцях із зазначенням кількості годин, відведених на їх вивчення, зміст і обсяг професійних знань, умінь, навичок слухачів та способи їх формування з урахуванням вимог чинних стандартів, нормативів, правил, статутів, виробничих та посадових інструкцій.

3.3.3. Робочі навчальні плани з професійно-технічного навчання та робочі навчальні програми затверджуються начальником центру за погодженням із замовником на навчання.

У разі відсутності типових навчальних планів і програм відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик центри розробляють тимчасові робочі навчальні плани та програми, які затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки облдержадміністрацій за погодженням із замовниками на навчання.

3.3.4. Робочі навчальні плани та програми для перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників розробляються на основі типових навчальних планів та програм для підготовки робітників відповідних професій. Допускається скорочення програм перепідготовки з урахуванням фактичного рівня знань, умінь та навичок слухачів відповідно до вимог чинного законодавства.

3.3.5. Для вивчення слухачами нової техніки, обладнання, засобів механізації й автоматизації, правил і вимог їх безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці центрами застосовуються курси цільового призначення. Навчальні плани та програми курсів цільового призначення як форми підвищення кваліфікації затверджуються начальником центру за погодженням із замовником на підвищення кваліфікації кадрів. Тривалість навчання на курсах цільового призначення встановлюється не менше 8 навчальних годин.

Терміни навчання для курсів цільового призначення визначаються центрами за погодженням із замовником на навчання з урахуванням мети і складності навчання, але не можуть бути менше 8 годин.

3.3.6. Поурочно-тематичні плани з навчальних предметів (додаток 1) складаються викладачами відповідно до робочих навчальних програм та затверджуються начальником навчального пункту центру. Поурочно-тематичні плани є документом багаторазового використання.

3.3.7. Плани виробничого навчання (додаток 2) навчальних груп визначають види навчально-виробничих робіт, послідовність та організацію їх виконання на навчальному пункті центру і виробничого навчання у підрозділах замовників на навчання.

Плани виробничого навчання складаються майстрами (інструкторами) виробничого навчання відповідно до робочих навчальних планів і робочих навчальних програм професійно-практичної підготовки для навчальних груп та затверджуються начальником навчального пункту центру.

Плани занять (уроків) поділяються на:

план заняття (уроку) теоретичного навчання;

план уроку виробничого навчання.

3.3.8. План заняття (уроку) теоретичного навчання є особистим робочим документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач може складати один план уроку, але слід ураховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі.

План проведення практичного заняття відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності, графік переміщення слухачів за навчальними (робочими) місцями.

3.3.9. План уроку виробничого навчання є особистим робочим документом майстра (інструктора) виробничого навчання і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки.

Під час виробничої практики слухачів майстер (інструктор) виробничого навчання розробляє план роботи на кожний робочий день.

3.3.10. Плани занять (уроків) теоретичного та виробничого навчання затверджуються начальником навчального пункту центру.

3.3.11. Розклад занять (додаток 3) розробляється відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог. Він складається на тиждень або на місяць і містить розподіл теоретичної та професійно-практичної підготовки в навчальних групах на кожний робочий день тижня.

Розклад занять складається начальником навчального пункту центру і затверджується начальником центру не пізніше як за тиждень до початку навчання. Зміни в розкладі занять фіксуються у відповідному журналі протягом навчального року.

4.1. Центр має право самостійно обирати форми і методи організації навчально-виробничого процесу, а педагогічні працівники мають право визначати засоби і методи навчання та виховання слухачів з урахуванням положень загальної педагогіки та цього Положення.

4.2. Професійно-технічне навчання на навчальному пункті центру складається з професійно-теоретичної, професійно-практичної та спеціальної фізичної підготовки.

4.3. Професійно-теоретична підготовка слухачів передбачає опанування спеціальних знань з професії, основ знань з охорони праці, здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях.

4.3.1. Основними формами професійно-теоретичної підготовки є:

різні типи уроків;

лекції;

семінари, практичні заняття тощо;

індивідуальне заняття;

консультації;

виконання слухачами індивідуальних завдань;

навчальні екскурсії.

4.3.2. Слухачі комплектуються у навчальні групи теоретичної підготовки чисельністю 15-30 осіб.

4.4. Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання та виробничої практики.

Основними формами професійно-практичної підготовки є:

уроки виробничого навчання;

виробнича практика на робочих місцях.

4.4.1. Виробниче навчання включає в себе послідовне набуття та закріплення слухачами під керівництвом майстрів (інструкторів) виробничого навчання первинних професійних умінь і навичок виконання робіт, навчання використанню сучасної техніки, механізмів та інструментів, набуття потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

Виробниче навчання може проводитись у навчальних пожежно-рятувальних частинах, на полігонах, тренажерах, безпосередньо на спеціально виділених робочих місцях у підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закріплених наказом начальника територіального органу управління МНС за центрами, або на відповідній базі інших замовників на навчання.

Форма організації виробничого навчання обирається навчальним пунктом центру залежно від особливості професії, характеру виробництва, його структури, системи організації праці за умови повного виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм з професійно-практичної підготовки та проводиться у навчальних групах чисельністю 5-15 осіб.

4.4.2. Виробнича практика слухачів проводиться безпосередньо на робочих місцях у підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту або на базі інших замовників на навчання з метою удосконалення здобутих знань, умінь і практичних навичок, що необхідні для досягнення відповідного рівня кваліфікації, установленого державними стандартами, а також з метою забезпечення їх соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Під час виробничої практики ведеться Щоденник виробничої практики слухача (додаток 4), у якому її керівник оцінює виконання навчально-виробничих робіт та після її закінчення робить загальний висновок про результати виробничої практики.

4.5. При неможливості комплектування нормативною чисельністю груп представниками робітничих професій у разі організації професійної підготовки понад державне замовлення за угодами з юридичними та фізичними особами центр може встановлювати чисельність слухачів у навчальних групах, нижчу за передбачену підпунктом 4.3.2 цього Положення, з оплатою відповідно до угод або організовувати індивідуальне навчання.

4.5.1. При індивідуальному навчанні слухач вивчає теоретичний курс самостійно та шляхом консультацій у викладачів теоретичного навчання. При цьому складається Картка обліку індивідуальних консультацій (додаток 5) з теоретичного курсу, що містить відомості про предмет, дату, час та місце проведення консультацій, прізвища консультантів і слухачів. Також під час виробничого навчання слухач веде щоденник виробничого навчання, у якому робляться відмітки про дату і тему заняття, перелік та обсяг виконаних навчально-виробничих робіт, витрачений час та оцінку виконаної роботи, яка підтверджується підписом майстра виробничого навчання (інструктора).

На консультації відводиться не менше 15 відсотків обсягу часу, передбаченого на професійно-теоретичну підготовку, з урахуванням складності робіт з професії. Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочому місці під керівництвом майстра (інструктора) виробничого навчання.

Для вивчення спільної частини теоретичного курсу, передбаченої навчальними планами та навчальними програмами, слухачів об'єднують у групи чисельністю по 5-30 осіб.

4.6. Спеціальна фізична підготовка проводиться у відповідних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах відповідно до вимог нормативних документів МНС.

4.7. Навчальний час слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.

Обліковими одиницями навчального часу є:

академічна година тривалістю 45 хвилин;

урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;

навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;

навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин.

Навчальний (робочий) час слухача в період проходження виробничої практики встановлюється залежно від режиму роботи підрозділу, де він проходить практику, згідно з вимогами чинного законодавства.

4.8. Тривалість перерв між заняттями (уроками) теоретичного та виробничого навчання встановлюється з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування слухачів, санітарно-гігієнічних вимог, але не менше 10 хвилин, великої перерви не менше 20 хвилин.

Тривалість перерв протягом робочого дня під час виробничого навчання і виробничої практики в підрозділах визначається режимом їх роботи згідно з чинним законодавством України.

4.9. За невиконання обов'язків і систематичне порушення статуту центру, правил внутрішнього розпорядку, незадовільну успішність до слухача застосовуються такі заходи впливу, як попередження, догана, відрахування з навчання.

Збитки, заподіяні слухачами центру, відшкодовуються ними особисто відповідно до законодавства.

4.10. За рішенням педагогічної ради центру та відповідного наказу начальника центру відраховуються з навчання:

слухачі, які мають підсумкову оцінку з професійно-практичної підготовки нижче, ніж "задовільно";

слухачі, які мають підсумкові оцінки нижчі, ніж "задовільно", з-понад двох навчальних предметів;

слухачі навчальних груп, які не з'явилися на повторну атестацію чи повторні заліки без поважних причин або за результатами повторної атестації чи повторних заліків з навчальних предметів одержали оцінки нижчі, ніж "задовільно";

слухачі, які отримали підсумкову оцінку з поведінки "незадовільно" та продовжують систематично порушувати правила внутрішнього розпорядку і статут центру.

Рішення про відрахування слухачів протягом трьох днів доводиться до їхнього відома.

4.11. Слухачі, яких відраховано з навчання наказом начальника центру, направляються в розпорядження замовників на навчання, що їх відібрали.

5.1. Виробниче навчання

5.1.1. Наказом замовника на навчання за центром для організації та проведення виробничого навчання закріплюються підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту або відповідні підрозділи інших замовників на навчання (далі - базові підрозділи).

5.1.2. Перед початком виробничого навчання керівник навчального пункту центру зобов'язаний:

надавати керівництву базового підрозділу не пізніше ніж за два тижні до початку виробничого навчання списки слухачів із зазначенням прізвищ майстрів (інструкторів) виробничого навчання навчальних груп - керівників професійно-практичної підготовки від навчальних пунктів центру, виписку з розкладу занять, перелік необхідних робочих місць для проведення навчання та навчальні програми з виробничого навчання;

забезпечувати попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку слухачів, які направляються для проходження виробничого навчання;

здійснювати через майстрів (інструкторів) виробничого навчання навчально-методичне керівництво виробничим навчанням слухачів;

не допускати слухачів до виконання завдань на робочих місцях, де не забезпечено необхідних умов проходження виробничого навчання, негайно повідомляти про це керівництво центру та вживати заходів щодо якісного проведення професійно-практичної підготовки слухачів;

брати участь у розслідуванні в установленому порядку нещасних випадків, які сталися із слухачами.

5.1.3. Керівник базового підрозділу зобов'язаний:

створювати необхідні і безпечні умови праці відповідно до змісту навчальних програм, нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, нормативно-правових актів і навчально-методичних документів з професійно-технічної освіти, забезпечувати опанування слухачами нової техніки і технологій виробництва, передових методів праці;

створювати умови для повного і продуктивного проведення навчання слухачів на кожному робочому місці, не допускати використання їх на роботах, що не відповідають навчальним програмам;

уживати заходів до своєчасного забезпечення підрозділу матеріалами та іншими засобами, необхідними для виконання виробничих завдань відповідно до навчальних програм;

надавати слухачам, майстрам (інструкторам) виробничого навчання можливість користуватися кабінетами, приміщеннями, технікою та обладнанням, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання навчальних програм та відповідних завдань.

5.2. Виробнича практика

5.2.1. На основі списків, наданих центром, наказом начальника територіального органу управління МНС слухачі розподіляються по підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту для організації та проведення виробничої практики.

Проходження виробничої практики слухачами, які навчаються за угодами з юридичними та фізичними особами, здійснюється на базі замовника на навчання.

Списки подаються не пізніше ніж за два тижні до початку виробничої практики.

5.2.2. З моменту розподілу слухачів на них поширюються обов'язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, статутів (правил внутрішнього розпорядку) тощо.

5.2.3. Керівник підрозділу, на базі якого проводиться виробнича практика, зобов'язаний:

наказом по підрозділу закріпити за слухачами керівника виробничої практики з числа найбільш досвідчених працівників;

створювати необхідні і безпечні умови праці для виконання плану-завдання відповідно до змісту навчальних програм, нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, нормативно-правових актів і навчально-методичних документів з професійно-технічного навчання, забезпечувати опанування слухачами нової техніки і технологій виробництва, передових методів праці;

проводити інструктажі з охорони праці, правил поведінки, змісту роботи чи обслуговування робочих місць у порядку, передбаченому для працівників відповідних професій;

створювати умови для повного і продуктивного завантаження слухачів під час проведення виробничої практики, не допускати використання їх на роботах, що не відповідають навчальним програмам та майбутнім професіям;

забезпечувати слухачів на період проведення виробничої практики спецодягом, засобами індивідуального захисту тощо;

надавати слухачам змогу користуватися технікою, обладнанням, документацією, необхідною для виконання навчальних програм та відповідних завдань;

здійснювати керівництво роботою слухачів і контролювати роботу працівників підрозділу, які залучаються для керівництва виробничою практикою;

після закінчення практики згідно з результатами виконання плану-завдання щодо кожного слухача надавати відгуки.

5.2.4. Керівник підрозділу, на базі якого проводиться виробнича практика, забезпечує належні умови праці слухачів, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії в період проходження ними виробничої практики.

5.2.5. Начальник навчального пункту центру зобов'язаний:

видати кожному слухачу План-завдання на проходження виробничої практики (додаток 6);

для контролю за проведенням навчальної практики закріпити педагогічних працівників навчального пункту центру за відповідними підрозділами;

забезпечити попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку слухачів, які направляються для проходження виробничої практики, вивчення ними правил технічної експлуатації техніки, оснащення, правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього розпорядку підрозділу та інших правил і норм, установлених для відповідних професій та рівнів кваліфікації;

брати участь у розслідуванні в установленому порядку нещасних випадків, які сталися зі слухачами.

6.1. Контроль за організацією навчально-виробничого процесу здійснюється Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту, територіальними органами управління під час перевірок (інспектування) навчально-методичної діяльності центрів та проведення рейтингового контролю їх освітньої діяльності.

Основними принципами контролю є об'єктивність, незалежність, компетентність.

6.2. Контроль за навчально-виробничим процесом передбачає вивчення та аналіз:

стану організації та проведення занять;

виконання навчальних планів і програм;

оформлення обліково-звітної документації (журналів теоретичного і виробничого навчання, щоденників виробничої практики, атестаційних матеріалів);

фактичного рівня знань і умінь слухачів за результатами кваліфікаційної атестації, причин незадовільної успішності.

6.3. Контроль навчальних досягнень слухачів та рівня їх якості поділяється на поточний, проміжний та вихідний.

Поточний контроль передбачає: поурочне опитування слухачів, контрольні та перевірні роботи, тематичне тестування, заліки та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам.

Проміжний контроль передбачає підсумкові заліки, проміжну кваліфікаційну атестацію, індивідуальні завдання слухачам.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію. Для категорії слухачів, які отримують свідоцтво державного зразка про присвоєння робітничої професії, - державні кваліфікаційні іспити, а для слухачів, які проходять підвищення кваліфікації, - випускні (кваліфікаційні) іспити.

6.4. Слухачі допускаються до випускних (кваліфікаційних) іспитів за умови складання всіх заліків (іспитів), проходження виробничого навчання та виробничої практики.

Форми і періодичність вихідного контролю визначається робочими навчальними планами.

Додержання зазначених у робочих навчальних планах конкретних форм вихідного контролю та їх періодичності є обов'язковим.

6.5. Керівник центру, його заступники самостійно обирають форми контролю за якістю здійснення педагогічними працівниками навчально-виробничого процесу відповідно до їх функціональних обов'язків, робочих навчальних планів та робочих навчальних програм.

Контроль навчальної роботи педагогічних працівників навчального пункту центру здійснюють начальник центру, його заступники, старший викладач-методист навчального пункту центру, які вивчають стан і якість виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм, науково-методичний рівень і ефективність комплексно-методичного забезпечення викладання навчальних предметів та проведення професійно-практичної підготовки, організацію індивідуальної роботи зі слухачами, упровадження передового педагогічного та виробничого досвіду тощо.

6.6. З урахуванням підсумків проведення контрольних, перевірних робіт у навчальних групах начальник центру, його заступники вивчають та визначають якість проведення навчальної роботи педагогічними працівниками. Підсумки вивчення роботи педагогічних працівників розглядаються на засіданні педагогічної ради центру та враховуються при їх атестації.

6.7. Завдання для планових контрольних, перевірних робіт, що організовують керівники навчальних пунктів центру, розробляються педагогічними працівниками, розглядаються і схвалюються педагогічною радою центру та затверджуються керівником центру.

6.8. Звіти про проведення професійно-технічного навчання надсилаються до Інституту державного управління у сфері цивільного захисту; Звіт про проведення первинної професійної підготовки слухачів (додаток 7) та Звіт про проведення перепідготовки слухачів (додаток 8) - по закінченні навчання кожної групи, Звіт про проведення підвищення кваліфікації слухачів (додаток 9) - щокварталу.

7.1. Атестація з навчальних предметів, що входять до додатка до свідоцтва, є формою проміжного контролю знань слухачів. Вона проводиться в терміни, що передбачені робочими навчальними планами.

7.2. До атестації з навчальних предметів допускаються слухачі, які мають підсумкові оцінки не нижче "задовільно" з професійно-практичної підготовки і з усіх навчальних предметів (професійно-теоретичної підготовки тощо), що входять до додатка до свідоцтва, та зразкову або задовільну поведінку.

7.3. Атестація з навчальних предметів, що входять до додатка до свідоцтва, передбачається робочим навчальним планом і проводиться атестаційними комісіями, до складу яких входять керівництво та педагогічні працівники навчального пункту центру. Склад комісії затверджується начальником центру.

Асистентами можуть бути викладачі з навчальних предметів одного напрямку або майстри (інструктори) виробничого навчання інших навчальних груп.

7.4. Атестація з навчальних предметів і консультації здійснюються відповідно до розкладу, затвердженого керівником центру, який доводиться до відома слухачів не пізніше ніж за два тижні до початку атестації. У розкладі передбачаються перерви між атестаціями з урахуванням обсягу і складності предметів, але не менше 2 днів.

7.5. Викладач повинен підготувати навчальний кабінет і підібрати потрібні для атестації навчально-наочні посібники, обладнання, зразки виробів, схеми, моделі, довідники, словники, навчальні і технологічні карти та інші матеріали, що не містять розгорнутого тексту, формул, відповідей на атестаційні питання.

7.6. Атестація з навчальних предметів здійснюється за атестаційними білетами та можливими додатками до них, що складаються викладачами відповідних навчальних предметів, розглядаються педагогічною радою центру і затверджуються керівником центру не пізніше ніж за два тижні до початку атестації. Для паралельних навчальних груп складаються різні варіанти додатків до атестаційних білетів.

7.7. Під час проведення атестації навчальна група поділяється на дві підгрупи, що атестуються в один день. Кожній підгрупі пропонується повний комплект атестаційних білетів і можливих додатків до них. Атестаційні білети, за якими були опитані слухачі, не можуть бути використані повторно в тій самій підгрупі.

7.8. Під час підготовки до відповіді на атестаційний білет в аудиторії одночасно можуть перебувати до 5 слухачів. Якщо слухач не в змозі дати відповідь на питання, зазначені в атестаційному білеті, йому дозволяється взяти інший білет, але при цьому оцінка знижується на один бал.

7.9. Під час атестації слухачам дозволяється користуватися довідниками та іншими матеріалами, що не містять у собі розгорнутого тексту.

7.10. Під час атестації члени атестаційної комісії вислуховують відповіді слухачів на питання, зазначені в атестаційному білеті, не перериваючи і не допомагаючи навідними запитаннями. Додаткові запитання, у разі потреби уточнення якості знань, слухачам можуть бути задані лише в межах робочої навчальної програми. Атестаційній комісії не обов'язково вислуховувати відповідь до кінця, якщо хід відповіді дає змогу зробити висновок про рівень навчальних досягнень слухача.

7.11. У разі грубого порушення слухачем установленого порядку проведення атестації та норм поведінки він позбавляється атестаційною комісією права атестуватися в цей день.

Питання щодо подальшого проходження атестації слухачем вирішується керівником центру.

7.12. Кожному слухачу, який пройшов атестацію, атестаційна комісія виставляє атестаційні та підсумкові оцінки з навчального предмета. У разі неоднозначності оцінки відповіді слухача членами атестаційної комісії при визначенні атестаційної і підсумкової оцінки рівня його знань, умінь та навичок остаточне рішення приймається більшістю голосів, з обов'язковим записом у відповідному протоколі особистої думки члена комісії, який не згоден із рішенням більшості.

При незгоді голови атестаційної комісії з рішенням більшості її членів або незгоді викладача з асистентом (у разі, коли вони удвох проводять атестацію) рішення про атестаційну і підсумкову оцінки з навчального предмета приймається керівником центру з обов'язковим записом у відповідному протоколі.

7.13. Результати атестації заносяться (словами) до протоколу встановленого зразка та (цифрами) до Журналу обліку теоретичного (додаток 10) навчання та у зведену відомість.

Після закінчення атестації в навчальній групі атестаційна комісія доводить до відома слухачів результати атестації.

7.14. Слухачі, які з поважної причини не з'явилися для проходження атестації у зазначений за розкладом час, за рішенням керівника центру складають її в терміни, визначені для повторної атестації.

7.15. Перевірні роботи є формою поточного контролю вмінь та навичок слухачів.

7.16. Перевірні роботи з виробничого навчання перевіряються майстром (інструктором) виробничого навчання за визначеним графіком і переліками в кожній навчальній групі під керівництвом старшого викладача (старшого викладача-методиста) відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки.

Графік і переліки перевірних робіт з виробничого навчання розробляються старшим викладачем (старшим викладачем-методистом) спільно з майстрами (інструкторами) виробничого навчання, розглядаються на педагогічній раді центру та затверджуються керівником центру.

7.17. Під час оцінювання результатів перевірної роботи визначаються вміння та навички слухачів застосовувати одержані професійні знання на практиці, ураховуються якість роботи і продуктивність праці, дотримання технологічної дисципліни та охорони праці, правильність виконання виробничих прийомів, уміння користуватися обладнанням, пристроями, ефективними методами організації праці.

7.18. У разі, коли слухачі здійснюють роботу з обслуговування технічних засобів тощо, оцінювання перевірних робіт передбачає нагляд за виконанням особами відповідних технологічних операцій.

7.19. Термін зберігання атестаційної документації визначається відповідно до вимог чинного законодавства.

7.20. Кваліфікаційна атестація проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства освіти від 31.12.98 N 201/469, зареєстрованим у Міністерстві юстиції від 01.03.99 за N 124/3417.

Час на проведення кваліфікаційної атестації виділяється за рахунок кількості годин, відведених на професійно-практичну підготовку.

7.21. Державну кваліфікаційну комісію очолює начальник територіального органу управління МНС або його заступник, заступником голови Державної кваліфікаційної комісії призначається начальник центру, членами комісії - педагогічні працівники центру, працівники служб та підрозділів територіального органу управління МНС. У разі потреби Державна кваліфікаційна комісія може залучати для розгляду питань, що стосуються її компетенції, працівників різних служб, підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівництвом. Результати роботи комісії заносяться до протоколу засідання Державної кваліфікаційної комісії (додаток 11).

Строк повноважень Державної кваліфікаційної комісії - до одного року.

7.22. Повторна атестація з навчальних предметів, що входять до додатка до свідоцтва, проводиться для слухачів, які під час планової атестації одержали оцінки нижчі, ніж "задовільно" (не більше як з двох предметів), а також слухачів, що не з'явилися на планову атестацію.

7.23. Повторні заліки обов'язкові для слухачів, які одержали підсумкові оцінки нижчі, ніж "задовільно" чи "не зараховано".

7.24. Слухачі навчальних груп мають право на повторну атестацію або повторні заліки з метою підвищення оцінки, але не більше ніж з двох навчальних предметів на підставі письмової заяви та відповідного наказу керівника.

7.25. Слухачі повторно атестуються та складають заліки в терміни, що установлюються керівником навчального пункту центру, але не пізніше ніж за 10 днів до початку державної кваліфікаційної атестації.

7.26. Особам, які не завершили повного курсу навчання у навчальному пункті центру і не пройшли кваліфікаційної атестації, видається довідка, у якій вказуються назви навчальних предметів, що входять до додатка до свідоцтва про професійно-технічну освіту, та одержані підсумкові оцінки (словами), а також навчальні досягнення (оцінка - словами) з професійно-практичної підготовки.

7.27. Слухачі, які успішно завершили первинну професійну підготовку, перепідготовку, пройшли кваліфікаційну атестацію, наказом начальника центру відраховуються з навчання і отримують свідоцтво встановленого зразка про отримання робітничої професії та присвоєння кваліфікації "кваліфікований робітник", копія якого залучається до особової справи працівника.

7.28. Після закінчення навчання з підвищення кваліфікації слухачі наказом начальника центру відраховуються з навчання та отримують свідоцтво встановленого зразка про підвищення кваліфікації, копія якого залучається до особової справи працівника.

8.1. Основними документами обліку навчальної роботи є Журнал обліку теоретичного навчання (додаток 10) і Журнал обліку виробничого навчання (додаток 12) встановленої форми, у яких педагогічні працівники здійснюють облік проведення навчальних занять, оцінювання навчальних досягнень, поведінки слухачів, відвідування ними занять та виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм.

Журнали обліку навчальної роботи ведуться та зберігаються відповідно до вимог чинного законодавства.

8.2. Для обліку виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм у журналах теоретичного та виробничого навчання педагогічні працівники роблять записи про дату, час і зміст проведених слухачами навчальних занять або навчально-виробничих робіт. У журналах теоретичного навчання записуються контрольні і практичні роботи, консультації, екскурсії та інші види навчальної роботи.

8.3. Облік навчальних досягнень слухачів з теоретичного навчання здійснюється педагогічними працівниками за результатами поточного, тематичного, підсумкового оцінювання. Поточне оцінювання відображає навчальні досягнення слухачів, які визначені на підставі усних та письмових відповідей, рівня виконання індивідуальних завдань.

8.4. Навчальні досягнення слухачів визначаються поточними та тематичними оцінками. Підсумкова оцінка виставляється за умови проходження слухачами передбачених тематичних атестацій та складання заліку з предметів, що не виносяться на атестацію.

Поточні оцінки під час уроку виробничого навчання виставляє майстер (інструктор) виробничого навчання за підсумками виконаного слухачами кожного навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання, інструментів, пристосувань та виконанням вимог охорони праці.

8.5. Поведінка слухачів оцінюється як "зразкова", "задовільна", "незадовільна". Поведінку кожного слухача оцінює викладач, майстер (інструктор) виробничого навчання на підставі виконання ними правил внутрішнього розпорядку та обов'язків, зазначених у статуті центру.

Остаточне рішення про незадовільну поведінку кожного слухача персонально ухвалюється рішенням педагогічної ради центру.

9.1 Педагогічні працівники навчальних пунктів центрів підлягають атестуванню відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом МОН від 20.08.93 N 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.12.93 за N 176.

За результатами атестації визначаються відповідність працівника зайнятій посаді, рівень його кваліфікації. Рішення атестаційної комісії є також підставою для звільнення його з роботи в порядку, установленому чинним законодавством.

9.2. Атестації педагогічних працівників передує проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту із збереженням середньої заробітної плати або в інших, визначених МНС, навчальних закладах та навчально-методичних установах Єдиної державної системи цивільного захисту.

9.3. Робочий час для викладацького складу навчальних пунктів центру складається з навчальної, методичної, організаційної та виховної роботи. Максимальне навчальне навантаження викладачам та старшим викладачам не може перевищувати 720 годин на навчальний рік. Оплата праці викладацькому складу провадиться, виходячи з установлених ставок заробітної плати (посадових окладів), з урахуванням фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

9.4. Педагогічним працівникам інших навчальних закладів, фахівцям підприємств, установ та організацій, які залучаються до проведення занять, проводиться оплата відповідно до вимог чинного законодавства.

9.5. Робочий час майстра виробничого навчання визначається згідно з обсягом навчального навантаження (організація та здійснення професійно-практичної підготовки), позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед слухачів. Нормальна тривалість робочого часу майстра виробничого навчання має становити 40 годин на тиждень. Напередодні святкових і неробочих днів, установлених статтею 73 Кодексу законів про працю, тривалість роботи скорочується на одну годину.

Не менше 50 відсотків загального робочого часу майстри виробничого навчання повинні займатися професійно-практичною підготовкою, вони також можуть залучатись до викладання курсу професійно-теоретичної підготовки обсягом до 240 навчальних годин. В інший час вони здійснюють позаурочну навчально-методичну, організаційну та виховну роботу серед слухачів, а також беруть участь у заходах відповідно до планів роботи центрів.

Штатні посади майстрів виробничого навчання встановлюються з розрахунку 2 посади на одну навчальну групу.