враховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огороджувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки;
під час гасіння пожежі на покритті використовувати світлові аераційні ліхтарі та вентиляційні канали для випуску диму;
після закінчення гасіння пожежі організувати перевірку стінових і покрівельних панелей з метою ліквідування можливих незначних осередків горіння.
5.7. Гасіння пожеж у лазнях-саунах
5.7.1. Під час пожеж у лазнях-саунах можливі:
накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;
наявність людей;
велике задимлення та висока температура;
мала кількість входів та віконних отворів;
швидке поширювання вогню оздоблювальними матеріалами приміщень;
наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою;
небезпека падіння особового складу в басейни та отримання опіків від гарячих предметів та конструкцій.
5.7.2. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:
з’ясувати наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію (рятування);
з’ясувати схему розташування приміщень, басейнів тощо;
для гасіння пожежі в парильному відділенні в першу чергу використати стаціонарний зрошувальний сухотруб;
за можливості організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого застосовувати димовисмоктувач та засоби природної вентиляції, а також подачу піни;
розстановку сил і засобів здійснювати з урахуванням можливого вибуху у парильному відділенні;
створити резервні ланки ГДЗС;
відкривати двері потрібно таким чином, щоб у момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном, і був найближче до підлоги.
5.8. Гасіння пожеж у закладах охорони здоров’я, дошкільних та навчальних закладах
5.8.1. Під час пожеж у закладах охорони здоров’я, дитячих дошкільних та навчальних закладах можливі:
наявність категорії людей з непередбачуваною поведінкою (хворі, малі діти тощо);
виникнення паніки;
наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;
наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;
наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів тощо) та нетранспортабельних хворих;
наявність великої кількості дітей різного віку;
особливий (складний) план приміщень;
велика завантаженість горючими матеріалами;
розвинута система вентиляції і кондиціювання повітря;
наявність великої кількості медпрепаратів на основі ЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами тощо;
наявність цінної та унікальної медичної апаратури;
наявність обладнання з радіоактивними елементами;
наявність бактеріологічних препаратів.
5.8.2. У разі гасіння пожежі у закладах охорони здоров’я КГП зобов’язаний під час розвідки пожежі встановити:
які заходи вжито медичним персоналом для евакуації хворих з приміщень, у яких їм загрожує небезпека;
кількість хворих, які підлягають евакуації, їх транспортабельність, шляхи і черговість евакуації;
кого з медичного персоналу можна залучити до роботи з евакуації хворих і місце їх евакуації;
оцінити дані розвідки і рекомендації обслуговуючого персоналу, оцінити обстановку і якою мірою вона може впливати на успішну евакуацію хворих;
організувати з урахуванням рекомендацій медичного персоналу порядок евакуації важкохворих (хворих, яких на цей час оперують, які перебувають під наркозом; немовлят, які перебувають у кувезах), залучивши необхідну кількість сил і засобів для рятування людей, та захист їх від небезпечних факторів пожежі;
для попередження паніки, враховуючи консультації обслуговуючого персоналу, особливо під час роботи особового складу у пологових будинках, нервово-психіатричних та інфекційних лікарнях, не вмикати звукові та світлові сигнали під час під’їзду до місця пожежі, встановлювати, за можливості, пожежні автомобілі та прокладати рукавні магістральні лінії за будівлями, огорожами, щоб їх не могли бачити хворі;
після евакуації хворих організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилась евакуація, від адміністрації закладу охорони здоров’я вимагати перевірки наявності хворих (немовлят);
організувати захист від проливання надлишку води у склади медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень і обладнання лікувальних кабінетів;
після ліквідування пожежі в інфекційному відділенні організувати санітарну обробку особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, керуючись вказівками медичного персоналу.
5.8.3. Під час гасіння пожежі у навчальному закладі КГП зобов’язаний:
з’ясувати кількість і вік учнів (студентів);
організувати спільно з вчителями (викладачами) планову і швидку евакуацію дітей, у першу чергу дітей молодшого віку;
після евакуації організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилось евакуація, від керівника (вчителів, викладачів) навчального закладу вимагати перевірки наявності учнів (студентів);
організувати захист чи евакуацію цінного обладнання.
5.8.4. Під час гасіння пожежі у дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний:
організувати евакуацію дітей спільно з обслуговуючим персоналом;
організувати перевірку, чи не залишилися діти у гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, чи немає дітей у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і різними меблями;
після евакуації вимагати від керівника (вихователів) дитячого закладу перевірки наявності дітей.
5.9. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах
5.9.1. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах, особливо у період їх роботи, пов’язано з проведенням складних робіт з евакуації і рятування людей. Під час пожеж на цих об’єктах можливі:
наявність великої кількості людей у залі для глядачів і сценічному комплексі, виникнення паніки;
швидке поширювання вогню сценою, перехід його до зали для глядачів і на горище, а також поширювання вогню вентиляційними системами, пустотами;
обвалення колосників над сценою, підвісної стелі та перекриттів над залою для глядачів;
сильне задимлення зали для глядачів, гримерних, складів та шляхів евакуації (фойє, сходових кліток тощо).
5.9.2. Під час гасіння пожежі у культурно-видовищних закладах КГП зобов’язаний:
вжити заходів для попередження паніки;
організувати і провести у мінімальний строк евакуацію людей із зали для глядачів, у першу чергу з галерей, балконів;
встановити кількість обслуговуючого персоналу, який знаходиться у підвалах та за межами зали для глядачів.
5.9.3. Під час пожежі на сцені КГП зобов’язаний:
організувати подачу стволів на сцену зі сторони зали для глядачів з одночасним захистом колосників і карманів сцени, а також прорізів у суміжні зі сценою приміщення;
на гасіння сцени та захист колосників подавати потужні стволи "А" та лафетні стволи;
організувати опускання протипожежної завіси і охолодження її зі сторони зали для глядачів;
організувати гасіння і захист стаціонарними засобами пожежогасіння (установками пожежогасіння, лафетними стволами, водяними завісами тощо);
за умови недостатньої кількості сил і засобів, явної загрози переходу вогню і диму до зали для глядачів, а також з метою запобігання задимленню зали для глядачів при наявності в ній людей організувати відкривання димових люків;
опустити декорації, що горять, до рівня планшета сцени;
організувати розвідку на горищі, у залі для глядачів і трюмі.
5.9.4. Під час пожежі у трюмі застосовують піну, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, потім вводять стволи для захисту інших приміщень.
5.9.5. У разі горіння колосників перші стволи на гасіння необхідно подавати з боку сходових кліток, застосовуючи пожежні автодрабини та колінчасті автопідіймачі, вводити резервні стволи до приміщення горища над залою для глядачів.
5.9.6. Під час пожежі у залі для глядачів:
організувати подачу стволів на гасіння пожежі, на захист сцени і горища, а також на захист інших приміщень;
організувати опускання протипожежної завіси та її охолодження;
вжити заходів для захисту підвісної стелі, звертаючи особливу увагу на зниження температури на горищі і на неприпустимість перевантаження стелі;
організувати перевірку вентиляційної системи, за необхідності розкрити повітропроводи і подати у них стволи;
вжити заходів щодо захисту особового складу від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, різних конструкцій будівель, лебідок тощо.
5.10. Гасіння пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівних сховищах, церквах (культових релігійних приміщеннях і спорудах), приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку
5.10.1. У разі пожежі на цих об’єктах можливі:
скупчення великої кількості людей, виникнення паніки;
наявність великої кількості горючих матеріалів і унікальних цінностей;
пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних, художніх та інших культурних цінностей;
деформація незахищених металоконструкцій, їх обвалення;
розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення приміщень великих об’ємів;
складність планування;
відсутність достатньої кількості входів і віконних отворів.
5.10.2. Під час гасіння пожежі у музеї, бібліотеці, церкві, архівному сховищі, на виставці КГП зобов’язаний:
вжити заходів для евакуації людей та попередження паніки;
створити штаб на пожежі, до якого залучити представників об’єкта;
з’ясувати в адміністрації місця розташування унікальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, необхідність і порядок їх евакуації;
визначити, які вогнегасні речовини можуть бути застосовані для гасіння;
організувати гасіння пожежі з одночасним захистом майна від вогнегасних речовин;
організувати гасіння пожежі і розбирання конструкцій, зберігаючи експонати і архітектурне оформлення приміщень;
вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна та цінностей до прибуття працівників органів внутрішніх справ;
організувати перевірку порожнин будівельних конструкцій перекриттів, перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, здійснивши заходи щодо припинення поширювання вогню по них;
застосовувати прогумовані рукава, а на гасіння подавати стволи, що перекриваються, піну, розпилену воду, вогнегасні порошки, інертні гази.
5.10.3. Під час гасіння пожежі у приміщеннях обчислювального центру або на об’єкті зв’язку КГП зобов’язаний:
з’ясувати в адміністрації об’єкта місце пожежі, наявність у будинку людей, розташування машинних залів, наукових та матеріальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, чи спрацювала автоматична установка пожежогасіння;
визначити, які вогнегасні речовини можна використовувати для гасіння, зазвичай, застосовувати вогнегасні порошки, інертні гази і піну;
за узгодженням з адміністрацією вживати заходів щодо відключення силової та освітлювальної мережі, вентиляції;
організувати гасіння пожежі з одночасним захистом обчислювального обладнання та іншого майна від вогнегасних речовин;
організувати перевірку технічних поверхів, порожнин підпільного простору, перекриттів, перегородок, вентиляційних, калориферних, кабельних та інших комунікаційних каналів, вжити заходів щодо попередження поширювання вогню по них;
вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна до прибуття працівників органів внутрішніх справ.
5.11. Гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості
5.11.1. Під час пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості можливі:
наявність людей;
швидке поширення вогню по дерев'яних конструкціях та, як наслідок, обмежений час щодо рятування, евакуації та надання допомоги потерпілим;
накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;
ефект зворотної тяги з подальшим вибухом;
велике задимлення та висока температура;
обвалення та обрушення конструкцій через незначний час з початку виникнення пожежі;
наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою, газових балонів та устаткування;
небезпека падіння особового складу в прогалини та отримання опіків від гарячих предметів і конструкцій.
5.11.2. Під час гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості КГП зобов’язаний:
встановити наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію (рятування);
уточнити схему розташування приміщень, переходів, наявність рівнів на поверхах;
організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого до моменту входу у приміщення особового складу розбити вікна;
здійснювати розстановку сил і засобів з урахуванням можливого вибуху в будівлі;
для проведення робіт застосовувати ланки ГДЗС, особовому складу яких забезпечувати захист відкритих частин обличчя шляхом обов’язкового використання підшоломників;
відкривати двері за допомогою рятувальної мотузки таким чином, щоб у момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном, і був найближче до підлоги;
гасити пожежу усередині будівлі за допомогою тонко розпилених струменів;
у разі відсутності людей в будівлях V ступеня вогнестійкості гасіння здійснювати тільки ззовні будівель потужними стволами "А" та лафетними стволами.
6. Гасіння пожеж у будівлях промислових підприємств
6.1. Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками
6.1.1. У разі пожежі на енергетичних підприємствах, у приміщеннях з електроустановками можливі:
швидке поширювання вогню у разі пошкодження мастильної системи генераторів, трансформаторів і розподільних пристроїв, розтікання мастила, що горить, у кабельні тунелі, напівповерхи та мастильні підвали, а також по горючому утеплювачу та конструктивних елементах будівлі;
викиди та розбризкування під тиском мастила, що горить;
горіння рідкометалевого теплоносія (натрію, калію), у разі взаємодії якого з водою та деякими іншими вогнегасними речовинами підвищується температура, виділяється водень, внаслідок чого можуть відбуватися вибухи;
виникнення небезпечних рівнів радіації;
утворення вибухонебезпечних концентрацій у разі руйнування системи охолодження на водні;
порушення сталого радіозв’язку;
сильне задимлення з утворенням токсичних продуктів горіння;
деформація та обвалення незахищених металевих конструкцій покрівлі, ходових містків, майданчиків, технологічного обладнання;
наявність електроустановок під високою напругою, ураження особового складу електричним струмом.
6.1.2. Під час гасіння пожежі на енергетичних підприємствах і у приміщеннях з електроустановками КГП зобов’язаний:
встановити зв’язок зі старшим зміни на енергетичному об’єкті, отримати від нього дані щодо обстановки на пожежі і письмовий допуск на проведення гасіння пожежі;
встановити наявність та працездатність стаціонарних установок пожежогасіння, сухотрубів для подачі вогнегасних речовин і порядок приведення їх в дію;
встановити дільниці і приміщення, де можливе і неможливе перебування пожежних, та можливість проведення ними оперативних дій;
встановити, які електроустановки будуть небезпечні для пожежних у процесі гасіння, робота яких систем і агрегатів буде сприяти поширюванню пожежі;
отримати від уповноважених на те посадових осіб об’єкта інструктаж з безпеки праці під час гасіння;
розвідку проводити у декількох напрямках можливого поширювання вогню;
створити штаб на пожежі, до якого залучити інженерно-технічний персонал об’єкта;
для гасіння пожежі, в першу чергу, використовувати стаціонарні засоби, порошок, вуглекислоту, а для захисту перекриттів, металевих будівельних конструкцій - лафетні стволи та стволи "А";
перекриття подачі водню на охолодження генераторів узгоджувати і проводити за допомогою обслуговуючого персоналу об’єкта;
гасіння пожежі на енергетичному об’єкті без постійного чергового персоналу до прибуття виїзної бригади проводити тільки за заздалегідь розробленим і узгодженим оперативним планом пожежогасіння; вжити заходів для виклику обслуговуючого персоналу об’єкта;
не допускати скупчення особового складу у приміщеннях з електроустановками;
під час гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками без їх знеструмлення керуватися вимогами мінімальних безпечних відстаней до електроустановок під напругою, які горять, під час подачі пожежними вогнегасних речовин із ручних стволів, які наведені у додатку 11 до цього Статуту;
гасіння вогню усередині трансформаторів та іншого наповненого мастилом електрообладнання здійснювати порошком, піною чи розпиленою водою, стволи подавати через отвори шинопроводів, при цьому уникати аварійного зливання мастила з трансформаторів.
6.1.3. Під час гасіння пожеж на об’єктах атомних електростанцій КГП зобов’язаний:
організувати гасіння відповідно до вимог підпунктів 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 глави 2 та 4.4.1, 4.4.4 пункту 4.4 глави 4 цього розділу;
створювати відокремлені оперативні дільниці з гасіння пожежі у зоні чи приміщеннях з підвищеним рівнем радіації;
встановити і постійно підтримувати зв’язок з підрозділами і ланками ГДЗС, які працюють у зонах підвищеної радіації, за необхідності давати вказівки щодо порядку виконання робіт;
для належної роботи штабу на пожежі задіяти автоматичну телефонну станцію АЕС.
6.2. Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування
6.2.1. У разі виникнення пожеж на підприємствах металургії та машинобудування можливі:
швидке поширювання вогню мастилопроводами, кабельними тунелями і поверхами, транспортерними галереями, покриттями великої площі і системами гідравліки, що знаходяться під високим тиском;
виникнення і поширювання пожежі нижче рівня землі і на висотах;
сильне задимлення приміщень великих об’ємів, що поширюється на значну відстань від осередку горіння;
розливи розплавленого металу і шлаку;
факельне горіння газів і рідин, що знаходяться в апаратах і трубопроводах під тиском;
загазованість території аміаком, коксовим, доменним та іншими газами, вибухи газів і сажі.
6.2.2. Під час гасіння пожежі на підприємствах металургії та машинобудування КГП зобов’язаний:
організувати штаб на пожежі незалежно від її розмірів;
визначити можливість зупинки технологічного обладнання і відключення електроенергії, необхідність припинення подачі мастила до гідросистеми, займистих і горючих речовин як добавки до шихти на трактах подачі вугілля;
визначити можливість поширювання вогню у перевантажувальних вузлах, транспортерних галереях, кабельних тунелях, підвалах та у машинній залі;
залучати аварійно-газорятувальну службу об’єкта для контролю за аналізом повітря у районі робіт;
у разі гасіння факела газу у місцях руйнування газопроводу всі дії з гасіння пожежі узгоджувати з адміністрацією об’єкта для виключення можливості завдання шкоди процесам виробництва, а також загазованості території та будівель;
для гасіння пожежі у транспортерних галереях організувати подачу потужних водяних стволів на гасіння і захист несучих конструкцій, визначити позиції ствольників у місцях примикання галерей до перевантажувальних вузлів і спирання на підтримувальні колони;
для гасіння пожеж на прокатних станах організувати подавання пінних стволів на захист тунелю підвідних мастилопроводів і з боку енергетичних та машинних залів;
у разі фонтанного горіння мастила, що виходить із систем гідравліки, залучати адміністрацію об’єкта для припинення подачі мастила та забезпечити інтенсивне охолодження металевих конструкцій;
організувати подавання у мастилопідвали пінних стволів для гасіння і захисту мастилобаків і траншей мастилопроводів;
у разі аварій, внаслідок яких має місце розлиття мастила і шлаку, організувати охолодження сусідніх несучих конструкцій.
6.3. Гасіння пожеж на підприємствах текстильної промисловості
6.3.1. Під час пожеж на підприємствах текстильної промисловості можливі:
швидке поширювання вогню займистими матеріалами, що знаходяться у розрихленому та пилоподібному стані;
вибухи у вентиляційних пристроях і приміщеннях, де можливе накопичення пилу;
складність видалення диму з будівель безліхтарного типу.
6.3.2. Під час гасіння пожежі на підприємствах текстильної промисловості КГП зобов’язаний:
організувати розвідку у декількох напрямках можливого поширювання пожежі;
у першу чергу вжити заходів щодо застосування автоматичних систем пожежогасіння;
вжити заходів для відключення систем вентиляції, пневматичного і монорейкового транспорту; у разі поширювання вогню цими системами застосовувати для гасіння піну;
організувати подавання стволів по фронту горіння через дверні, віконні та технологічні прорізи, з боку сходових кліток, сусідніх приміщень, одночасно подаючи стволи на захист горища, нижче і вище розташованих поверхів, суміжних приміщень і камер осаджування пилу;
у приміщеннях з наявністю пилу організувати подачу стволів-розпилювачів і тільки після зволоження приміщень проводити гасіння компактними струменями;
організувати застосовування розпиленої води чи піни під час пожежі на технічних горищах, у "пилових підвалах" та інших підвальних приміщеннях.
6.4. Гасіння пожеж у холодильниках
6.4.1. При пожежах у холодильниках можливі:
деформація та обвалення стелажів, утворення завалів з товарів, що зберігаються, і зруйнованих конструкцій;
приховані осередки пожежі;
сильне задимлення і погане освітлення приміщень, наявність шахт ліфтів, що створює умови для поширювання вогню на верхні поверхи;
порушення кріплення теплоізоляційних плит до стінових конструкцій і їх обвалення;
пошкодження комунікацій та обладнання для подавання холодоагентів, аміачного та іншого холодильного устаткування, що призводить до виникнення аварійних ситуацій з можливими вибухами, появою нових осередків пожежі, виникнення у приміщеннях вибухонебезпечних сумішей, отруєння і опіків особового складу токсичними і агресивними холодоагентами.
6.4.2. Під час гасіння пожежі у холодильнику КГП зобов’язаний:
з’ясувати місця розташування протипожежних поясів, отримати відомості про будівельні конструкції і продукцію, що зберігається;
для визначення меж поширювання вогню проводити контрольні розкривання теплоізоляції на всій її глибині; у разі поширювання вогню по теплоізоляції вжити заходів щодо створення у ній протипожежних розривів за допомогою механізованого інструменту;
вжити заходів щодо припинення роботи вентиляційної системи і подачі охолоджувальних речовин у обладнання приміщень, що горять, відключення холодильних установок, не допускати випуску холодоагенту до зони, де працює особовий склад;
для гасіння холодильних камер і теплоізоляції застосовувати розпилені струмені води із змочувальниками та піну;
вести інтенсивне зрошення хмари аміаку розпиленими струменями води.
6.5. Гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях
6.5.1. Під час пожеж у торгових та складських приміщеннях можливі:
горіння полімерних матеріалів і розтікання розплаву, що горить та сприяє виникненню нових осередків пожежі як по горизонталі, так і на нижче розташованих поверхах;
деформація та обвалення металоконструкцій, стелажів та утворення завалів у проходах;
складність планування, мала кількість входів і віконних отворів;
скупчення людей і майна;
наявність матеріалів, що мають різні фізико-хімічні властивості;
швидке поширювання вогню по горючій упаковці товарів;
інтенсивне димоутворення, виділення токсичних речовин.
6.5.2. Під час гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях КГП зобов’язаний:
уточнити місце розміщення товарів, визначити порядок і вжити заходів для їх евакуації чи захисту, використовуючи навантажувально-розвантажувальні технічні засоби;
для гасіння подавати розпилену воду стволами, що перекриваються, вогнегасні порошки, піну та інертні гази;
вжити заходів щодо охорони майна, що евакуйоване, до прибуття працівників органів внутрішніх справ або служби охорони об’єкта.
6.6. Гасіння пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості
6.6.1. Під час пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості можливі:
швидке поширювання вогню дерев’яними будівлями, галереями, транспортерами, вентиляційними системами, ексгаустерними установками тощо;
інтенсивне поширювання вогню по всій сушильній частині картонноробної та папероробної машини;
розлітання іскор на сусідні будівлі і спорудження у разі відкритої пожежі;
обвалення галерей;
розривання транспортерних стрічок та їх падіння на нульову позначку у галереях з нахилом;
виділення хлору та інших небезпечних хімічних речовин.
6.6.2. Під час пожежі на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості КГП зобов’язаний:
вжити заходів для припинення подавання сировини на картонноробні та папероробні машини одночасно з введенням водяних і пінних стволів; машини під час пожежі не зупиняти;
забезпечити засобами індивідуального захисту весь особовий склад (включаючи водіїв пожежно-рятувальних автомобілів), що працює у цехах з виробництва і зберігання хлору, хлоропродуктів, сірки та інших токсичних речовин, а також у спорудах для їх транспортування;
подати стволи до підземної бункерної галереї подачі щепи, для захисту бункерів і транспортерної стрічки, забезпечити інтенсивне проливання водою щепи, що є під бункерами, з її одночасним видаленням і розкриттям засипаних вікон бункерів; у разі розвиненої пожежі, за можливості, затопити бункери водою;
у галереях з нахилом подачі щепи і кори організувати введення стволів до верхньої частини галереї з боку цеху і організувати гасіння пожежі знизу вгору.
6.7. Гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах
6.7.1. У разі пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах можливі:
швидке поширювання вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;
вибухи пилу з борошна і елеваторного пилу та продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруд).
6.7.2. Під час гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах КГП зобов’язаний:
вжити заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, зупинити роботу технологічного обладнання; якщо перекривні пристрої деформувались - організувати розкриття повітропроводів і заповнення їх піною;
визначити вид зернопродуктів (сировини), їх кількість;
гасіння і випуск сировини здійснювати з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом у силосі чи бункері;
для гасіння пожежі до вежі елеватора організувати подавання стволів з боку надсилосного приміщення за допомогою зовнішніх пожежних драбин чи пожежних автодрабин і знизу вежі - по внутрішніх драбинах. Одночасно вжити заходів щодо захисту галерей, що з’єднують вежу з млином чи іншими приміщеннями;
під час гасіння пожеж у млинах організувати подавання стволів-розпилювачів, у першу чергу до осередку пожежі та на поверх, розташований вище, потім на нижній поверх і на захист прорізів;
у приміщеннях з наявністю пилу з борошна та елеваторного пилу, а також розсипаного борошна застосувати стволи-розпилювачі або стволи з насадками-розпилювачами; гасіння компактними струменями проводити тільки після зволожування приміщення розпиленою водою, не допускаючи направлення їх на відкриті купи борошна;
у суміжних приміщеннях з наявністю пилу, що не горять, організувати змочування поверхні конструкцій і обладнання розпиленими струменями;
для подавання води на верхні поверхи організувати використання сухотрубів і пожежних кранів-комплектів з вмиканням насосів-підвищувачів;
для обмеження поширювання вогню галереями і транспортерами організувати введення у дію водяних завіс;
організувати у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води.
6.7.3. Під час пожежі у зерносушарнях вжити заходів щодо зупинки вентиляторів, подачі теплоносія до сушильної камери, подачі зерна із сушарні на склад і збільшити подачу сирого зерна до сушарні.
7. Гасіння пожеж на об’єктах добування, зберігання, переробки та транспортування горючих речовин і газів
7.1. Гасіння пожеж у резервуарних парках зі зберігання займистих та горючих речовин (ЗР та ГР), а також зріджених вуглеводних газів (ЗВГ)
7.1.1. Пожежі у резервуарних парках зберігання ЗР, ГР і ЗВГ характеризуються:
розривами резервуарів, закипанням і викидом нафтопродуктів;
утворенням зон, що ускладнюють подачу вогнегасних речовин, у результаті обвалення покрівель резервуарів;
сильним тепловипромінюванням та конвективними потоками від резервуара, що горить;
швидким розвитком і поширюванням вогню технологічними лотками, розлитими ЗР і ГР, каналізаційними та іншими системами;
змінами напрямків потоків продуктів горіння і теплової дії залежно від метеорологічних умов.
7.1.2. Під час розвідки пожежі, крім виконання загальних завдань розвідки, необхідно визначити:
кількість та вид ЗР і ГР у резервуарі, що горить, та у сусідніх резервуарах, рівні заповнення, наявність водяної подушки, характер руйнування покрівлі резервуарів;
стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруджень у разі викидів чи руйнувань резервуара, шляхи можливого розтікання рідини;
наявність і стан виробничої і зливової каналізації, оглядових колодязів і гідрозатворів;
можливість відкачування чи випуску нафтопродуктів з резервуарів і заповнення їх водою чи парою;
наявність, стан і можливість використання стаціонарних установок та засобів пожежогасіння, водопостачання і піноутворюючих речовин, можливість швидкої доставки піноутворюючих речовин із сусідніх об’єктів.
7.1.3. Для підготовки пінної атаки необхідно:
зосередити на місці пожежі та підготувати до дії розрахункову кількість і необхідний резерв піноутворювача і засобів пінного пожежогасіння;
призначити відділення і відповідальних з числа осіб начальницького складу для установлення, забезпечення роботи та обслуговування необхідної кількості пінопідйомників, пожежних автодрабин, переконатися у знаннях ними своїх обов’язків;
встановити та оголосити всьому особовому складу сигнали початку і припинення подачі піни, відходу особового складу за наявності загрози закипання та викиду нафтопродуктів з резервуара.
7.1.4. Під час гасіння пожежі в резервуарному парку КГП зобов’язаний:
організовувати штаб на пожежі, включивши до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;
здійснити розрахунок необхідної кількості сил і засобів та зосередити їх на місці пожежі;
призначити з числа начальницького складу відповідальних за організацію відключення комунікацій резервуарів, охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними, підготовку пінної атаки, дотримання правил безпеки праці;
визначити порядок використання об’єктових установок пожежогасіння і стаціонарних засобів охолодження;
забезпечити доступ обслуговуючого персоналу об’єкта до запірної арматури для проведення операцій з перекриття і припинення подачі ЗР, ГР та горючих газів, використовуючи для їх захисту стволи "А", лафетні стволи та стволи-розпилювачі;
організовувати виведення рухомого складу (залізничних цистерн, автозаправників тощо) до безпечної зони;
проводити охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними резервуарів стволами "А" і лафетними стволами;
подачу піни чи вогнегасного порошку починати тільки після того, як підготовлено повну розрахункову кількість сил і засобів (з урахуванням резерву) для гасіння і охолодження резервуарів; у разі горіння ЗР, ГР в обвалуванні організувати негайне введення пінних або порошкових стволів;
у разі горіння декількох резервуарів і нестачі сил та засобів для одночасного гасіння всі сили і засоби концентрувати на гасінні одного резервуара, і після ліквідування пожежі на ньому перегрупувати сили та засоби для ліквідування горіння на інших резервуарах, гасіння починати з того резервуара, який найбільше загрожує сусіднім резервуарам, які не горять, а також технологічному обладнанню, будівлям і спорудам;
організовувати гасіння з навітряного боку, використовуючи пожежні автопідіймачі, пожежні автодрабини і пінопідйомники;
у разі горіння ЗР і ГР у "кишенях" резервуара, що утворились, організувати застосування пінних чи порошкових стволів, які подавати до отворів, що зроблені у корпусі резервуара;
у разі комбінованого гасіння "порошок-піна" організувати ліквідування горіння порошком, а потім для запобігання повторному спалахуванню подавати піну;
у разі горіння резервуара з темними нафтопродуктами з метою своєчасного попередження (недопущення) їх викидів організувати безперервне спостереження за прогріванням нафтопродуктів, а за наявності на дні резервуара води організувати її відкачування (зливання);
не допускати до небезпечної зони (в обвалування) особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів і обслуговуючий персонал об’єкта, який безпосередньо не задіяний у гасінні; зміну ствольників проводити неодночасно, а по черзі, для того, щоб якомога менше людей знаходилось у небезпечній зоні (в обвалуванні);
вжити заходів щодо позначення периметрів резервуара, що горить, та сусіднього з ним резервуара під час горіння ЗР і ГР у підземних резервуарах;
вжити заходів щодо використання теплозахисних пожежних костюмів особовим складом, який працює зі стволами;
після ліквідування горіння у резервуарі подачу піни зразу не припиняти і слідкувати за тим, щоб всю поверхню дзеркала резервуара було покрито піною ще деякий час;
у разі недостатньої кількості сил і засобів, з метою збереження ЗР і ГР (у виняткових випадках) проводити відкачування їх під контролем фахівців з одночасним охолодженням стінок резервуара.
7.1.5. Під час гасіння зріджених вуглеводневих газів у резервуарах необхідно подавати потужні водяні стволи, використовувати стаціонарні лафетні установки і системи зрошення для охолодження ємкостей, що горять, та сусідніх з ними ємкостей; особливу увагу звернути на захист запірної арматури ємкостей та трубопроводів, що підходять до неї. Забезпечити перепуск газів з ємкостей, що горять, та з сусідніх ємкостей у вільні або випустити газ на факел з метою зниження тиску у ємкостях.
У разі спорожнення ємкостей, за можливості, передбачати заповнення їх інертним газом.
7.2. Гасіння пожеж газових і нафтових фонтанів, газо-, нафтопроводів
7.2.1. Під час пожеж газових і нафтових фонтанів та газо-, нафтопроводів можливі:
сильне тепловипромінювання та конвективні потоки;
деформація і обвалення будівельних конструкцій, технологічного обладнання та завалення ними свердловини, що ускладнює гасіння (подавання вогнегасних речовин);
повторні загоряння речовин від нагрітих металевих конструкцій і технологічного обладнання після ліквідування горіння;
гасіння протягом тривалого часу;
загазованість місцевості.
7.2.2. Основними завданнями КГП і штабу на пожежі є:
вибір способу гасіння і визначення необхідної кількості сил і засобів;
розроблення тактичного плану гасіння, визначення оперативних дільниць, організація зв’язку, коригування плану з урахуванням змін обстановки;
правильна розстановка сил і засобів на оперативних дільницях кожного окремого етапу робіт, постановка завдань підрозділам;
забезпечення взаємодії з відповідальним керівником робіт з ліквідування аварії, іншими службами (газорятувальна, інженерна, військова, медична, водопостачальна, транспортна, постачальна, харчувальна, контрольно-пропускна тощо), постановка завдань зі створення умов для успішної роботи пожежно-рятувальних підрозділів (забезпечення водою і пально-мастильними матеріалами, прокладання трубопроводів з гребінками до гирла свердловини, забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, забезпечення побутових умов тощо);
організація своєчасного технічного обслуговування, ремонту пожежно-рятувальних автомобілів та інших видів пожежно-рятувальної техніки.
7.2.3. Підготовка до гасіння включає такі заходи:
створення розрахункових (на кожному етапі) запасів вогнегасних речовин;
розчищення гирла свердловини від обладнання, металоконструкцій та інших матеріалів;
розгортання розрахункової кількості сил і засобів.
7.2.4. Розчищення місця пожежі проводиться під прикриттям водяних стволів, зазвичай, особовим складом спеціальних (воєнізованих) підрозділів з попередження і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, а також технічним персоналом об’єкта.
7.2.5. Під час розгортання засобів гасіння необхідно:
у разі тривалих пожеж прокладати від водоймищ до фонтанів металеві трубопроводи діаметром 100-150 мм, обладнати їх головками і засувками;
у зоні високих температур, як правило, прокладати непрогумовані напірні рукава;
відпрацювати дії особового складу в умовах високих температур залежно від обраного способу гасіння і забезпечити його теплозахисними пожежними костюмами та іншими засобами захисту.
7.2.6. Залежно від типу фонтана гасіння проводити одним з таких способів:
закачуванням води до свердловини чи закриттям засувок превентора і противикидного обладнання;
струменями автомобілів газоводяного гасіння;
імпульсною подачею порошку спеціальними установками;
водяними струменями лафетних стволів;
вибухом спеціального заряду;
вихоропорошковим способом;
вогнегасним порошком за допомогою пожежно-рятувальних автомобілів;
комбінованим способом.
7.2.7. Під час закривання засувки превентора чи закачування води через обладнання на гирлі КГП зобов’язаний:
забезпечити охолодження обладнання на гирлі свердловини;
всіх працівників, які здійснюють закривання засувки чи превентора, змочувати водою у великій кількості і постійно захищати водяними струменями.
7.2.8. Під час гасіння фонтанів струменями води КГП зобов’язаний:
розрахувати необхідну кількість стволів;
розмістити стволи на відстані 6-8, але не далі 15 метрів від гирла свердловини;
стволи розмістити з навітряного боку рівномірно по дузі 210-270°;
направити струмені води під основу факела фонтана, а потім синхронно і повільно піднімати їх вгору, фіксуючи через кожні 1-2 метри на 30-50 секунд;
визначити один провідний ствол для управління струменями, за яким орієнтувати інші стволи.
7.2.9. Під час гасіння фонтана за допомогою автомобілів газоводяного гасіння КГП зобов’язаний:
розрахувати необхідну кількість автомобілів газоводяного гасіння, техніки для подачі води, пожежних рукавів і тракторів для страхування;
ліквідувати окремі осередки горіння навколо фонтана перед початком гасіння;
під час роботи декількох автомобілів призначити відповідального за забезпечення синхронної роботи;
встановити пожежні автомобілі газоводяного гасіння на відстані не більше 15 метрів від гирла свердловини і підготувати їх до роботи.
7.2.10. Гасіння іншими способами, що вказані у підпункті 7.2.6 цього пункту, проводиться за окремо розробленими рекомендаціями.
Гасіння вибухом проводиться за спеціально розробленим планом, за узгодженням з відповідними організаціями, коли інші способи неефективні.
7.2.11. Під час гасіння фонтанів на морських газонафтових промислах, крім виконання загальних завдань, КГП зобов’язаний:
залучати до гасіння пожежні судна, враховуючи стан метеорологічної обстановки;
для запобігання поширенню нафтової плівки, що горить, здійснювати заходи щодо обмеження їх площі;
встановити можливість висадки пожежного десанту на окремих морських платформах і на естакадних майданчиках;
організувати взаємодію пожежно-рятувальних підрозділів з іншими службами, яких залучають на допомогу;
встановити додаткові умовні сигнали і команди для працюючих на гасінні фонтанів.
7.2.12. Під час транспортування займистих речовин і горючих газів можливі:
перекачка займистих та горючих речовин під тиском до 60-80 атм.;
перекачка світлих та темних нафтопродуктів у міжцехових та міжзаводських умовах у гарячому стані, внаслідок чого під час аварій трубних трас посилюється пожежна небезпека і ускладнюється гасіння пожеж;
концентрація газоповітряної суміші під час аварій, що може призвести до вибуху при наявності джерела запалювання.
7.2.13. Під час розвідки пожежі при транспортуванні займистих речовин і горючих газів, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:
наявність загрози людям, найближчим будинкам і спорудам;
розмір та форму пожежі;
загрозу розтікання чи вибуху займистих речовин та горючих газів;
місця розташування засувок для перекриття трубопроводів.
7.2.14. При гасінні пожеж на газо-, нафтопроводах КГП зобов’язаний:
створити штаб на пожежі;
організувати евакуацію людей;
організувати оточення місця пожежі;
організувати перекриття засувок подавання горючої речовини;
під час гасіння нафтопродуктів, що розтікаються та горять на різних площах, вжити заходів щодо обмеження розтікання речовини шляхом спорудження тимчасових порогів із землі та відвідних каналів;
організувати гасіння світлих нафтопродуктів на землі потужними водяними компактними струменями з товщиною шару, що не перевищує 3-5 см, якщо шар перевищує вказану товщину - піною.
7.2.15. Тактичні прийоми гасіння визначаються характеристикою речовини, що перекачується, розміром аварії на трубопроводі, рельєфом місцевості, наявністю загрози найближчим будинкам та спорудам.
7.3. Гасіння пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
7.3.1. Під час пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості можливі:
наявність технологічних апаратів, комунікацій і ємкостей з горючими речовинами, які створюють загрозу вибуху і розтікання горючих рідин, а також хімічних речовин, що плавляться;
наявність факельного горіння газів чи речовин, що витікають з апаратів і комунікацій, що знаходяться під тиском;
наявність токсичних газів і пари, токсичних продуктів термічного розкладання матеріалів;
наявність речовин, для гасіння яких необхідні спеціальні засоби.
7.3.2. Під час розвідки пожежі, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:
загрозу вибуху, руйнування, деформації технологічного обладнання і комунікацій; наявність запірної і дихальної арматури, трас електричних кабелів і контрольно-вимірювальних приладів, металевих несучих конструкцій, які вжито заходи щодо їх збереження і захисту;
наявність спеціальних засобів гасіння пожежі на об’єкті, можливість і доцільність їх застосування, а також повторне їх використання після заправки вогнегасними речовинами;
наявність, склад, кількість і місцезнаходження речовин, які здатні викликати вибух, опік, отруєння, бурхливе термічне розкладання чи викид агресивних і отруйних мас, способи захисту чи евакуації цих речовин з небезпечної зони;
наявність та місцезнаходження речовин, що здатні інтенсивно взаємодіяти на відкритому повітрі з водою, лугами, кислотами, вогнегасними та іншими речовинами;
заходи безпеки під час гасіння;
місця можливого виникнення пожежі чи вибуху у разі відключення електроенергії, води, пари, інертних газів, подавання холодоагентів;
апарати, обладнання і трубопроводи, що нагріваються за умовами технології до високих температур;
технологічні установки, негайна аварійна зупинка яких неможлива за технічних умов;
загрозу переходу вогню чи поширювання аварії до сусідніх цехів, установок, можливість і доцільність перекриття вентиляційних систем і виробничих комунікацій, можливість видалення горючих речовин, зниження тиску і температури в технологічних апаратах;
пропускну здатність промислової каналізації і можливість відведення води з території цеху (установки) під час тривалого гасіння.
7.3.3. Під час гасіння пожежі на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості КГП зобов’язаний:
створити штаб на пожежі із залученням до нього представників об’єкта;
спільно із спеціальними службами об’єкта вжити заходів щодо рятування людей;
спільно з адміністрацією об’єкта забезпечити особовий склад газохімозахисним одягом закритого типу та використовувати ізолювальні засоби захисту органів дихання та зору;
застосувати засоби гасіння з урахуванням характеру речовин, що горять;
організувати гасіння за допомогою об’єктових установок пожежогасіння;
врахувати вказівки обслуговуючого персоналу, а також метеорологічні умови;
забезпечити одночасно з гасінням пожежі охолодження конструкцій будівель, технологічних установок і апаратів, яким загрожує дія високих температур;
не допускати попадання води на апарати, обладнання і трубопроводи, які за умовами технологічного процесу працюють при високих температурах під тиском; захист і охолодження цих апаратів, обладнання і трубопроводів узгоджувати з фахівцями об’єкта;