Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

План дій військової частини, крім того, погоджується із взаємодійними органами.

5.1.6. У разі введення надзвичайного стану військові частини діють відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану", Статуту патрульно-постової служби міліції України, інших нормативно-правових актів та Положення.

5.2. Припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень у населеному пункті

5.2.1. Для припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень у населеному пункті разом з органами внутрішніх справ залучаються сили і засоби військових частин внутрішніх військ у порядку, визначеному нормативно-правовими актами та наказами МВС.

Кількість сил і засобів, які залучаються до спеціальної операції, їх завдання, озброєння та екіпіровка особового складу, засоби посилення визначаються рішенням старшого оперативного начальника.

5.2.2. Військові сили використовуються для вирішення головного завдання у стислі строки. Усі розпорядження та вказівки старшого оперативного начальника щодо дій військових частин і підрозділів віддаються заступникові керівника спеціальної операції - представнику внутрішніх військ.

5.3. Припинення терористичного акту

5.3.1. Заходи щодо підготовки та проведення операції з припинення терористичних актів здійснюються відповідно до нормативних актів про порядок підготовки та проведення антитерористичної операції.

5.3.2. При проведенні антитерористичної операції особовий склад СМВЧМ бере в ній участь у складі групи первинного блокування, основної групи блокування, групи оточення, а підрозділи спеціального призначення, крім того, у складі штурмової групи відповідно до превентивних планів.

5.4. Забезпечення карантинних заходів при виникненні епідемій та епізоотій

5.4.1. При забезпеченні карантинних заходів військові частини виконують такі завдання:

проводять ізоляційно-обмежувальні заходи вздовж кордону карантинного району;

забезпечують ізоляцію спеціальних лікувальних установ (обсерваторів), госпіталів, лікарень, бактеріологічних лабораторій, охороняють водозабірники та інші об'єкти;

забезпечують евакуацію іногородніх громадян;

підтримують громадський порядок у карантинному районі.

Кількість військових сил і засобів, які виділяються для забезпечення карантинних заходів, озброєння та екіпіровка особового складу визначаються МВС.

5.4.2. Керівництво частинами і підрозділами, які виконують завдання в карантинному районі, здійснюється начальником військової оперативної групи. В оперативну групу призначаються:

начальник штабу;

заступники начальника групи з виховної роботи і тилу;

лікар-епідеміолог;

начальник зв'язку та інші офіцери штабу;

офіцери виховних структур, технічних служб та служб тилу.

Начальник військової оперативної групи підпорядковується старшому оперативному начальникові.

5.4.3. Військова оперативна група наполегливо добуває дані про епідемічну і оперативну обстановку, організовує дії частин (підрозділів) і забезпечує безперервне управління ними. Спільно з оперативним штабом розробляє службову документацію для варт та військових нарядів, графік контролю за несенням служби, а також пам'ятку військовослужбовцям щодо дотримання особистої гігієни і попередження захворювань.

5.4.4. У наказі військовим частинам (підрозділам) начальник військової оперативної групи визначає:

короткі відомості про епідемічну та оперативну обстановку;

отримане завдання і план дій;

режимні заходи;

завдання військовим частинам (підрозділам);

завдання виховної роботи з особовим складом;

порядок матеріального, технічного та медичного (протиепідемічного) забезпечення;

строки зайняття секторів, ділянок, рубежів і час готовності до виконання завдань.

5.4.5. Військовим частинам (підрозділам) для несення служби в карантинному районі призначаються сектори, ділянки, рубежі та об'єкти.

Угруповання військових сил і засобів складається з груп оточення, охорони, догляду за транспортом, супроводження, патрулювання і резерву.

5.4.6. Група оточення призначається для забезпечення ізоляційно-обмежувальних заходів уздовж кордону карантинного району. Вона складається з військових нарядів на КПП, дозорів та спостерігачів (спостережних постів).

КПП установлюються на дорогах при виїзді з міста (населеного пункту) і на зовнішньому кордоні карантинного району для пропуску громадян і транспорту. Наряди на КПП очолюються працівниками органів внутрішніх справ. Для перекриття ділянок місцевості між КПП висилаються дозори і виставляються пости спостереження.

5.4.7. Група охорони призначається для ізоляції спеціальних лікувальних установ (обсерваторів), госпіталів, лікарень, бактеріологічних лабораторій, для охорони водозабірників та інших об'єктів. Для виконання цих завдань від групи охорони споряджаються варти.

5.4.8. Прийняття об'єктів під військову охорону (для забезпечення ізоляції) проводиться комісією у складі представників від військової оперативної групи, органу внутрішніх справ, місцевого органу охорони здоров'я та адміністрації об'єкта.

В акті про прийняття зазначаються найменування об'єкта і протиепідемічного режиму на ньому; чисельність варти, кількість і розміщення постів; порядок обладнання вартового приміщення; засоби зв'язку і сигналізації.

Особовий склад групи охорони призначається на весь період несення служби і заміні не підлягає; варти змінюються щодобово і службу несуть відповідно до вимог Статуту гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України.

5.4.9. Варти розміщуються за межами території об'єктів, які охороняються (ізолюються). Чатові виставляються із зовнішнього боку загородження. На входах до споруд, що охороняються, встановлюються КПП.

Лінія охорони зазначається табличками з написом "Заборонена зона, прохід (проїзд) заборонено (закритий)".

Пропуск людей і транспортних засобів через КПП об'єктів, які охороняються, дозволяється тільки в присутності представника адміністрації об'єкта або за його особистою вказівкою.

5.4.10. Перед евакуацією громадян із спеціальних лікувальних установ (обсерваторів) ізоляція цих установ посилюється виставленням чатових на додаткові пости.

Місця посадки громадян у транспортні засоби оточуються, аби заборонити контакт обсервованих та обслуговуючого персоналу із сторонніми особами.

5.4.11. Група огляду транспорту призначається для перевірки залізничного та автомобільного транспорту, який розміщується в карантинному районі та на його кордоні. Залежно від інтенсивності руху чисельність такої групи може бути до двох взводів.

Частина особового складу групи під час нагляду за потягом, перебуваючи з обох боків, забороняє підхід до нього громадян і забезпечує вихід пасажирів через КПП, одночасно оглядає дахи вагонів, пристрої зчіплювання та інші місця з метою виявлення можливого переховування осіб для виїзду з карантинного району (в'їзду до нього) невстановленим порядком.

5.4.12. Група супроводження (чисельністю до двох відділень) призначається для надання допомоги працівникам органів внутрішніх справ із супроводження кожного поїзда до кордону карантинного району. Особовий склад групи після виконання завдання підлягає санітарній обробці.

5.4.13. Група патрулювання призначається для підтримання спільно з працівниками міліції громадського порядку в карантинному районі. На встановлені маршрути від групи висилаються патрулі.

5.4.14. Протягом усього періоду несення служби в карантинному районі здійснюється безперервний медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців, їх харчуванням та забезпеченням водою. Вивчається епідемічна обстановка.

5.4.15. Після виконання завдань за надзвичайних ситуацій командир військової частини зобов'язаний:

доповісти старшому військовому начальнику (командиру) про результати виконання завдань;

віддати розпорядження підпорядкованим військовим частинам (підрозділам) щодо припинення дій і повідомити про це сусідні військові частини і взаємодіючі органи (установи);

організувати перевірку наявності особового складу, озброєння, техніки, засобів зв'язку та інших матеріальних засобів, виведення підрозділів (частин) із району дій (спеціальної операції) та повернення їх у пункти постійної дислокації;

організувати медичне обстеження особового складу, який залучався до виконання завдань у районах епідемії та епізоотії, проходження ним обсервації, а при поверненні в пункти постійної дислокації - карантину;

провести з особовим складом підбиття підсумків під час виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій.

6.1. Загальні положення

6.1.1. Морально-психологічне забезпечення бойової служби передбачає цілеспрямовану діяльність командирів, виховних структур, громадських організацій на підтримання постійної бойової готовності органів управління, з'єднань, військових частин і підрозділів, установ та закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу, формування та підтримку у нього високого морально-психологічного стану, бойових та психологічних якостей, необхідних для ефективного виконання службово-бойових завдань.

6.1.2. Заходи морально-психологічного забезпечення бойової служби організовуються та проводяться згідно з Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС.

6.1.3. Систему морально-психологічного забезпечення бойової служби складає комплекс заходів, сукупність взаємопов'язаних сил і засобів впливу на свідомість та поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних особливостей, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу виконання службово-бойових завдань.

6.1.4. Основним змістом морально-психологічного забезпечення бойової служби є: мобілізація особового складу на виконання конкретних службово-бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ, збереження його стійкості та керованості; досягнення високої бойової активності особового складу, його спроможності витримувати значні нервово-психічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дії психотравмувальних факторів; прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу на особовий склад; організація комплексного захисту психологічних особливостей військовослужбовців.

6.1.5. Основними завданнями морально-психологічного забезпечення бойової служби є:

виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові та відданості Україні, її народу, військовій присязі та військовому обов'язку; свідомого виконання положень Конституції України, інших законодавчих актів України, наказів командирів і начальників; високої пильності та постійної готовності до виконання службово-бойових завдань;

роз'яснення особовому складу державної важливості службово-бойових завдань військ, виховання високої особистої відповідальності за постійну готовність до їх виконання;

своєчасне доведення до відома особового складу рішень, роз'яснення наказів МВС, командувача внутрішніх військ, командирів (начальників) та мобілізація його на виконання поставлених завдань;

формування у особового складу при несенні служби з ОГП службової активності, мужності, сміливості, чесності та непідкупності, дружби та військового братерства;

підтримка творчої ініціативи, виховання витримки, тактовності та культури поведінки під час виконання завдань служби;

виховання у військовослужбовців твердої впевненості в надійності та ефективності зброї, техніки та спеціальних засобів, почуття відповідальності за їх стан та збереження; неухильне дотримання заходів безпеки під час виконання службово-бойових завдань, використання зброї та техніки;

вивчення, аналіз і прогнозування суспільно-політичної та криміногенної обстановки в районах виконання службово-бойових завдань, характеру і спрямованості психологічних дій деструктивних сил; прогнозування ступеня їх впливу на населення та військовослужбовців, морально-психологічний стан особового складу, виконання поставлених завдань;

пропаганда та впровадження передового досвіду бойової служби, навчання і виховання особового складу.

6.1.6. Планування морально-психологічного забезпечення здійснюється в загальній системі планування застосування військ та їх всебічного забезпечення.

6.1.7. Морально-психологічне забезпечення всіх видів службово-бойової діяльності планується та здійснюється у три етапи:

перший етап - перед початком служби;

другий етап - під час несення служби;

третій етап - після завершення служби.

6.2. Особливості морально-психологічного забезпечення служби з ОГП

6.2.1. Морально-психологічне забезпечення патрульної служби.

6.2.1.1. При підготовці до патрульної служби основною метою морально-психологічного забезпечення є: ретельна підготовка кожного військовослужбовця до виконання обов'язків, визначених характером несення патрульної служби, доведення оперативної обстановки в районі несення служби, навчання особового складу діям у різних ситуаціях, які можуть раптово виникнути під час виконання завдань служби.

6.2.1.2. План морально-психологічного забезпечення служби з ОГП розробляється на основі рішення командира. Не доцільно в нього включати велику кількість заходів.

6.2.1.3. На етапі несення патрульної служби морально-психологічне забезпечення спрямовується на якісне виконання поставлених завдань, підтримання високої бойової готовності, пильності, військової дисципліни, дотримання чинного законодавства.

Його основу складає: спілкування командирів, офіцерів виховних структур, чергових військових нарядів, начальників патрульних груп та військових нарядів з підлеглими, активний вплив активу на всіх військовослужбовців; роз'яснення особовому складу державної значимості завдань служби, що виконується; вчасне доведення змін в оперативній обстановці, прикладів активних і вмілих дій співслужбовців; нагадування про обов'язки і права під час несення служби, необхідність дотримання високої пильності та законності, ввічливого та поважного ставлення до громадян.

6.2.1.4. Чергові військових нарядів, начальники патрульних груп та військових нарядів організовують виконання розпоряджень заступника командира з виховної роботи і плану морально-психологічного забезпечення бойової служби, при цьому вони спираються на актив підрозділів (агітаторів і редакторів бойових аркушів).

6.2.1.5. Після завершення служби командири підрозділів (чергові військових нарядів), начальники патрульних груп та військових нарядів разом з оперативним черговим територіального органу внутрішніх справ підбивають підсумки несення служби.

У ході підбиття підсумків особлива увага звертається на аналіз фактів умілих і рішучих дій військовослужбовців, порушень правил несення служби окремими з них (якщо мали місце такі порушення); визначаються заходи, які необхідно здійснити з метою підвищення якості патрульної служби; заохочуються військовослужбовці, які відзначилися під час несення служби.

6.2.1.6. Після повернення із служби у підрозділ командири підрозділів узагальнюють підсумки несення патрульної служби, доводять їх до відома всього особового складу. Заступники командирів з виховної роботи аналізують роботу з виконання плану морально-психологічного забезпечення (індивідуальних завдань), за допомогою засобів наочної агітації організовують пропагування сміливих, рішучих та пильних дій особового складу на службі з ОГП.

6.2.2. Морально-психологічне забезпечення служби під час проведення масових заходів

6.2.2.1. При підготовці до служби під час проведення масових заходів основною метою морально-психологічного забезпечення є: досягнення глибокого розуміння всіма військовослужбовцями державної важливості та значення служби, роз'яснення поставленого службово-бойового завдання, прийомів і способів його виконання, доведення заходів безпеки під час руху на різних видах транспорту та при несенні служби, психологічна та фізична підготовка особового складу до служби.

У цей період з особовим складом можуть проводитись: інформування про найважливіші події внутрішнього та зовнішньополітичного життя країни; обмін досвідом несення служби з ОГП під час проведення масових заходів та здійснення її морально-психологічного забезпечення; загальні збори особового складу, засідання рад військових колективів; інструктажі начальників військових нарядів та активу про час, форми і методи морально-психологічного забезпечення у період руху на транспорті та в районі несення служби; різноманітні культурно-просвітницькі заходи.

6.2.2.2. На етапі несення служби з ОГП під час проведення масових заходів основними завданнями морально-психологічного забезпечення є досягнення сумлінного виконання службових обов'язків усіма військовослужбовцями та успішного виконання поставленого службово-бойового завдання.

Безпосередньо організовує морально-психологічне забезпечення і відповідає за його стан під час несення служби начальник військового наряду.

6.2.2.3. У період виконання завдань служби морально-психологічне забезпечення організовується з урахуванням обстановки, що складається в місцях несення служби. В його основі лежить активна індивідуально-виховна робота командирів (начальників) в усіх елементах бойових порядків.

У разі ускладнення обстановки головне завдання командирів, їх заступників з виховної роботи забезпечити рішучі та сміливі дії всіх військовослужбовців, особистий приклад офіцерів, прапорщиків і сержантів у виконанні завдань служби, точне виконання особовим складом вимог статутів і наказів, попередження порушень правил несення служби та військової дисципліни.

6.3. Морально-психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах

6.3.1. Морально-психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах спрямовується на підтримання у військовослужбовців високого морального духу, пильності, стійкості у подоланні труднощів, розвиток у них розумної ініціативи, сміливості, винахідливості та рішучості. Морально-психологічне забезпечення здійснюється цілеспрямовано та безупинно на всіх етапах виконання поставлених завдань. Його зміст, форми та методи визначаються конкретними завданнями та особливостями обстановки.

6.3.2. На весь період виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах розробляються плани морально-психологічного забезпечення дій з'єднань, частин, підрозділів та військових нарядів.

У планах повинні бути передбачені:

розподіл офіцерів виховних структур за підрозділами чи елементами бойового порядку;

роз'яснення особовому складу особливостей обстановки, поставлених завдань служби, мети, характеру та способів майбутніх дій, накопиченого у військах досвіду при діях в аналогічних умовах, норм поведінки і взаємовідносин з місцевим населенням, необхідності суворого дотримання пильності, військової та службової таємниці, законності та правопорядку;

заходи громадських організацій підрозділів щодо мобілізації особового складу на успішне виконання поставлених завдань;

організація інформування військовослужбовців про зміни в оперативній обстановці;

заходи щодо профілактики та припинення можливих провокаційних чуток і панічних настроїв у районі дій;

широке використання у проведенні заходів морально-психологічного забезпечення переносних комплектів наочної агітації, автоклубних машин та інших технічних засобів виховного впливу;

установлення зв'язків і взаємодії з місцевими органами влади;

роз'яснювальна робота серед місцевого населення.

6.3.3. Особлива увага у морально-психологічному забезпеченні виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах приділяється:

під час дій щодо розшуку злочинців - оперативному доведенню до відома особового складу відомостей про злочинців, їх наміри та можливі способи хитрувань; своєчасному інформуванню військовослужбовців про зміни в оперативній обстановці; роз'ясненню особовому складу правил орієнтування та маскування, сигналів оповіщення та взаємного розпізнавання, порядку застосування зброї, дотримання заходів безпеки; мобілізації на успішне виконання поставленого завдання спеціалістів зв'язку, водіїв, снайперів; роботі з особовим складом, який діє в нічних умовах;

під час дій щодо припинення масових заворушень у населеному пункті - роз'ясненню особовому складу соціальної небезпеки масових порушень громадського порядку, необхідності сміливих і рішучих дій щодо їх припинення; налагодженню та підтриманню тісної взаємодії з добровільними громадськими формуваннями, громадськістю; ознайомленню військовослужбовців із звичаями і традиціями місцевого населення, переконанню їх у необхідності суворо дотримуватись законності та не піддаватися на можливі провокації; мобілізації військовослужбовців на забезпечення надійної охорони і оборони доручених об'єктів, державного і громадського майна;

під час дій щодо локалізації пожеж, вибухів та наслідків стихійного лиха - роз'ясненню особовому складу прийомів і способів рятування людей і матеріальних цінностей, надання допомоги потерпілим; мобілізації військовослужбовців на активні рятувальні роботи, надійну охорону державного майна, підтримку громадського порядку в районі дій; пропагуванню мужніх вчинків військовослужбовців;

при забезпеченні карантинних заходів - глибокому роз'ясненню особовому складу необхідності суворого дотримання всіх протиепідемічних і санітарно-гігієнічних вимог; турботі про створення військовослужбовцям умов, які гарантують захист від епідемічних захворювань; ретельному підбору і розстановці активу, особливо для несення служби на КПП і за доглядом транспорту.

6.3.4. Морально-психологічне забезпечення дій з'єднань, частин, підрозділів і військових нарядів здійснюється заступниками командирів з виховної роботи.

У разі, якщо до виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах залучаються підрозділи різних частин, старший начальник (керівник) призначає одного з офіцерів виховних структур, на якого покладається організація морально-психологічного забезпечення дій частин та підрозділів, що беруть участь у виконанні визначених завдань. Призначений офіцер зобов'язаний проінструктувати командирів частин і підрозділів, офіцерів виховних структур з питань проведення заходів морально-психологічного забезпечення, здійснювати контроль та надавати допомогу заступникам командирів підрозділів з виховної роботи.

Особлива увага повинна приділятися проведенню заходів морально-психологічного забезпечення безпосередньо в ротах, взводах, військових нарядах, всіх елементах бойового порядку.

6.3.5. Основні зусилля морально-психологічного забезпечення у підготовчий період повинні спрямовуватись на забезпечення ретельної підготовки особового складу до виконання поставлених службово-бойових завдань, організованого здійснення маршу, своєчасного прибуття в район зосередження, мобілізацію військовослужбовців на успішне виконання поставлених завдань.

Відповідно до цього здійснюється розподіл офіцерів виховних структур та активу за елементами бойового порядку, інструктування їх про отримане завдання і способи його виконання, форми і методи здійснення запланованих заходів морально-психологічного забезпечення. При цьому повинні бути повною мірою використані всі можливості для роботи з військовослужбовцями до виїзду з пунктів постійної дислокації, на зупинках під час маршу, у пунктах збору, при виході на рубежі блокування, на місцях розміщення військових нарядів.

6.3.6. Командири підрозділів, їх заступники з виховної роботи повинні вживати заходи щодо попередження страху і паніки, передбачати і запобігати можливості їх виникнення. Вони повинні проявляти організованість, чіткість та твердість у всіх діях щодо керівництва підрозділами, підтримувати постійний зв'язок з підлеглими, особливо вночі, коли військовослужбовці особливо відчувають стомлення, інформувати їх про зміни в оперативній обстановці та про взаємодію військових нарядів.

У завершальний період виконання поставлених службово-бойових завдань увага всіх офіцерів та активу повинна звертатись на неприпустимість проявів неорганізованості, втрати керування підрозділами і військовими нарядами, недопущення невиправданих втрат людей та інших надзвичайних ситуацій.

6.3.7. Після завершення виконання службово-бойових завдань морально-психологічне забезпечення має за мету забезпечити організоване пересування особового складу до місць постійної дислокації, збереження зброї, бойової та спеціальної техніки, спеціальних засобів та матеріальних цінностей.

У частинах і підрозділах підбиваються підсумки несення служби з різними категоріями військовослужбовців, під час яких до їх відома доводяться приклади позитивних дій військовослужбовців і військових нарядів, визначаються основні недоліки та заходи щодо їх попередження, заохочуються військовослужбовці, які відзначились під час виконання завдань служби.

Досвід організації на проведення заходів морально-психологічного забезпечення узагальнюється з метою його використання під час виконання аналогічних службово-бойових завдань.

7.1. Матеріально-технічне забезпечення військових нарядів включає заходи організації їх матеріального, технічного, медичного забезпечення та обслуговування. Організація матеріально-технічного забезпечення - це обов'язок командирів військових частин, їх заступників, начальників служб і командирів підрозділів.

7.2. Керівництво тиловим та технічним забезпеченням військових нарядів командир військової частини здійснює через заступника командира з тилу, заступника командира з озброєння та техніки, відповідних начальників служб, а командир підрозділу - особисто та через старшину.

Під час постановки завдань військовому наряду визначаються: форма одягу особового складу, порядок використання транспортних засобів, час і порядок вживання їжі, а також заходи щодо забезпечення збереження зброї, боєприпасів та іншого майна.

7.3. Озброєння військових нарядів, їх технічне забезпечення і потреба в матеріальних засобах визначаються на основі рішення командира військової частини (підрозділу) за діючими нормами постачання.

7.4. Озброєння, автомобілі та інша техніка (майно), які призначені для забезпечення військових нарядів, повинні бути комплектними, справними та використовуватися тільки за призначенням з дотриманням установлених норм і правил.

7.5. Озброєння військових нарядів визначається командиром військової частини за погодженням зі старшим оперативним начальником. Залежно від характеру завдань, які виконуються, військовим нарядам можуть видаватись спеціальні та інші засоби, а в особливих випадках - пістолети, автомати, сигнальні пістолети.

7.6. Видача спеціальних та інших засобів, зброї і боєприпасів проводиться черговим підрозділу. Військовослужбовцю видається тільки закріплена за ним і записана у військовому квитку зброя. За одержану зброю та боєприпаси кожен військовослужбовець особисто розписується у книзі видачі-здачі зброї та боєприпасів. Здача зброї та боєприпасів особовим складом військових нарядів проводиться після повернення зі служби черговому по підрозділу під особистий підпис у книзі видачі - здачі зброї та боєприпасів.

У разі неповної здачі зброї та боєприпасів, спеціальних та інших засобів робиться запис у відповідних книгах за підписом чергового підрозділу і командира взводу (відділення), негайно доповідається командиру підрозділу (військової частини) і вживаються заходи щодо їх розшуку.

7.7. Форма одягу військовим нарядам установлюється командиром військової частини відповідно до нормативних актів МВС. При температурі понад +20 град.С дозволяється носити верхню сорочку з погонами, краваткою без кітеля.

Формений одяг військових нарядів взимку - шапка-вушанка, куртка тепла (кожух), комплект чистого і непошкодженого обмундирування, взуття.

При температурі нижче -5 град.С і холодному вітрі дозволяється носити кожух, валянці і рукавички. Кожух повинен бути застібнутий на гачок і всі ґудзики. Спорядження, спецзасоби носяться поверх верхнього одягу. Видача інвентарних предметів особовому складу військових нарядів для користування проводиться під особистий підпис.

7.8. Особовий склад військових нарядів, як правило, забезпечується гарячою їжею тричі на добу відповідно до розпорядку дня. Коли час між вживанням їжі перевищує 7 годин, то для військовослужбовців організовується проміжне харчування. При виконанні службових завдань у складній обстановці та неможливості при цьому забезпечити особовий склад гарячою їжею йому видається сухий пайок.

7.9. Перевезення особового складу військових нарядів у райони несення служби здійснюється на обладнаних вантажних і спеціальних автомобілях (автобусах).

При організації перевезення військових нарядів заступник командира з технічної частини або командир автопідрозділу ставить завдання водіям, перевіряє їх зовнішній вигляд, наявність необхідних документів і технічний стан транспортних засобів. У встановлений розпорядком дня час водії направляються на розвід військових нарядів.

7.10. Для надання технічної допомоги машинам, що перебувають на лінії, на кожну добу у військовій частині виділяються черговий тягач і спеціалісти-ремонтники, створюються необхідні возимі комплекти запасних частин, матеріалів і засобів для буксирування машин, які вийшли з ладу.

Рух колон і одиночних машин організовується за встановленими маршрутами.

У кожній військовій частині штабом спільно з автослужбою розробляється карта (схема) маршрутів руху машин, яка затверджується командиром військової частини. Командир підрозділу організовує вивчення водіями маршрутів руху. За найскладнішими маршрутами (велика відстань з інтенсивним рухом транспорту тощо) закріплюються досвідчені водії.

7.11. Заступник командира військової частини з озброєння та техніки організовує контроль за роботою водіїв на лінії з питань дотримання ними Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306; використання автомобілів за призначенням; правильності оформлення шляхових документів і технічного стану машин. Результати перевірки роботи водіїв на лінії відображаються у спеціальному журналі.

7.12. Медичне забезпечення військових нарядів включає організацію лікувально-профілактичної, санітарно-гігієнічної, протиепідеміологічної і санітарно-просвітницької роботи, спрямованої на збереження здоров'я військовослужбовців і успішне виконання ними службових завдань.

7.13. Усі військовослужбовці повинні бути навчені правилам надання допомоги при пораненнях, нещасних випадках, раптових захворюваннях, дотримуватися особистої та загальної гігієни. Перебуваючи на службі, кожен із них повинен мати при собі індивідуальний перев'язочний пакет.

7.14. Перед відбуванням на службу хворим, які не потребують звільнення через хворобу, надається медична допомога в медичному пункті військової частини.

7.15. При нещасних випадках і захворюваннях військовослужбовців під час несення служби перша медична допомога їм надається шляхом самодопомоги, взаємодопомоги або медичним працівником військової частини. Хворих і потерпілих після надання першої медичної допомоги в разі необхідності направляють у найближчий лікувальний заклад.