Про затвердження Технічного регламенту зернового складу

На виконання Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо випуску та обігу складських документів на зерно та продукти його переробки, постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно"

1. Затвердити Технічний регламент зернового складу (далі - Регламент), що додається.

2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Білий О.І.) та Департаменту формування та функціонування аграрного ринку (Розгон А.В.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку разом з Міністерством агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головними управліннями сільського господарства та продовольства облдержадміністрацій довести Регламент до суб'єктів ринку зерна всіх форм власності, посилити контроль за використанням складських документів на зерно відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та наказу Мінагрополітики від 27 червня 2003 року N 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно".

4. Визначити уповноваженим органом з організації та проведення сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку.

5. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку в тижневий термін після державної реєстрації цього наказу подати пропозиції щодо визначення переліку органів, які будуть здійснювати сертифікацію, а також забезпечити виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року N 510 щодо проведення сертифікації зернових складів.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Омельяненка Г.Г.

Технічний регламент зернового складу (далі - Регламент) розроблено на виконання статті 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно".

Регламент безпосередньо і через посилання містить обов'язкові для виконання вимоги до зернового складу, що надає послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки власникам зернових, зернобобових, олійних культур та насіння (далі - послуги).

Регламент є одним з основних документів для організації державного регулювання ринку зерна в Україні, зокрема сертифікації послуг зернових складів із зберігання зерна та продуктів його переробки, і поширюється на юридичні особи, що мають на праві власності зерносховища, на власників зерна, органи сертифікації послуг зернових складів, на інші суб'єкти підприємницької діяльності, що діють на ринку зерна.

Для надання послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки зерновий склад має право, окрім типових (серійних) зерносховищ, будівель, обладнання, технологій та приладів, використовувати й інші, але тільки такі, що відповідають установленим вимогам.

Контроль за виконанням положень Регламенту покладається на Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку.

Терміни та їх визначення, що застосовуються у цьому Регламенті:

Базисні кондиції для приймання зерна на зберігання та в заставу - показники якості зерна (вологість, уміст смітної домішки і т. ін.), визначені діючою нормативною документацією та встановлені в контрактних або договірних відносинах.

Власник зерна - фізична або юридична особа незалежно від форми власності і підпорядкування, якій належить зерно на праві власності, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів у разі переходу до неї права власності на зерно.

Вторинне очищення зерна - очищення зерна з метою видалення смітної та зернової домішок до встановлених норм, що забезпечує його тривале зберігання.

Домішка - будь-який матеріал органічного й неорганічного походження у масі зерна, що може і повинен бути відокремлений від зерна.

Доробка зерна - сукупність технологічних операцій, спрямованих на забезпечення або поліпшення (при необхідності) встановлених показників якості зерна відповідно до вимог договору складського зберігання зерна, контракту, державних стандартів.

Залікова вага зерна - фізична вага зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень від базисних, контрактних або договірних кондицій вмісту вологи, смітної та зернової домішок у зерні.

Засміченість зерна - рівень умісту домішок органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна при його використанні за цільовим призначенням.

Зачистка зерносховища (зернового складу) - звірення фактичної кількості зерна на зерновому складі з даними кількісно-якісного обліку зерна.

Зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних потреб.

Зернова домішка - домішка зернового походження основної культури та інших зернових культур, не віднесених згідно з нормативними документами до смітної домішки.

Зерновий склад - юридична особа, що має на праві власності зерносховище(а) і сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Зерносховище - спеціально обладнане місце для зберігання зерна (приміщення, будівля тощо).

Клас зерна - категорія зернової культури, що визначається державним стандартом за сукупністю показників, характеристик і норм якості зерна.

Обіг складських документів на зерно - регламентоване використання складських документів на зерно, що включає процедури одержання бланків, їх заповнення, реєстрації, видачі, передачі іншим особам, пред'явлення зерновому складу для витребування зерна, їх погашення та архівного зберігання.

Обмежувальні кондиції - обумовлені договором показники якості зерна, що дають змогу його тимчасово зберігати, а після відповідної доробки - забезпечити його тривале зберігання.

Очищення зерна - видалення смітної та зернової домішок із зернової культури.

Партія зерна - певна кількість однорідного за якістю зерна, оформлена одним документом якості.

Первинне очищення зерна - очищення свіжозібраного зерна з метою видалення крупних домішок і пилу при значному (більше 7%) вмісті смітної та зернової домішок, а також перед сушінням зерна.

Поклажодавець - власник зернової культури, який оформив договір складського зберігання зерна із зерновим складом та передав йому зерно на зберігання.

Пробне очищення зерна - очищення зернової культури за технологією зернового складу в присутності комісії, яка визначає раціональні режими та параметри технологічного обладнання для найбільш ефективного первинного й вторинного очищення зерна.

Продукти переробки зерна - борошно, крупа, комбікорм, побічні продукти переробки зерна.

Реєстр складських документів на зерно (заставне зерно) та зерна (заставного зерна), прийнятого на зберігання, - система обліку інформації про видані зерновим складом складські документи на зерно та про зерно (заставне зерно), прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку.

Ринок зерна - система товарно-грошових відносин, що виникають між суб'єктами господарювання у процесі виробництва, зберігання, торгівлі та переробки зерна на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін на нього, а також при здійсненні державного контролю за якістю та зберіганням зерна.

Сертифікат відповідності послуг зернового складу - документ, який підтверджує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам і технічним умовам зберігання зерна та продуктів його переробки.

Складський документ на зерно - товаророзпорядчий документ, що видається зерновим складом власнику зерна як підтвердження факту прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна й зобов'язання зернового складу повернути зерно володільцеві такого документа.

Смітна домішка - мінеральна, органічна та шкідлива домішки; фузаріозне і зіпсоване зерно.

Тип зерна - різновид зерна, на який за ботанічними, біологічними ознаками та іншими показниками якості поділяють зернову культуру.

Фізична вага зерна - фактична маса зерна, що визначена зважуванням зерна за його показниками якості.

Якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, що відповідають установленим вимогам нормативних документів.

У тексті Регламенту при описі суб'єктів ринку зерна й основних кваліфікаційних вимог до зернового складу з надання послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки містяться посилання на діючі в Україні нормативно-правові та нормативно-технічні акти. Для зручності користування повна назва документів та їх реквізити наведені в додатках до Регламенту. У додатку 1 до цього Регламенту наведено перелік форм, які використовуються зерновими складами для обліку послуг з приймання, доробки, зберігання та відпуску (відвантаження) зерна.

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Зерновий склад для надання послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки зобов'язаний мати:

а) документи встановленого зразка про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

б) сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки;

в) зерносховище(а), необхідне обладнання та персонал відповідної кваліфікації для надання послуг із зберігання зерна;

г) проектну, технічну і нормативну документацію для об'єктів виробничого призначення на технологію, обладнання, прилади, зернову продукцію, методи визначення її якості, щодо забезпечення безпеки праці, пожежовибухобезпеки та для окремих об'єктів (п. 5.5.2 Регламенту) допоміжного призначення;

ґ) бланки складських документів на зерно.

5.1.2. Майно зернового складу не має перебувати в податковій заставі, а зерновий склад не повинен перебувати в процедурі банкрутства.

5.1.3. Зерновий склад зобов'язаний забезпечити:

а) оприлюднення інформації про зерновий склад і послуги, які він надає;

б) кількісне та якісне зберігання зернових культур з використанням прогресивних технологій, ефективного обладнання при максимальному зниженні витрат на зберігання зерна;

в) доробку зернових культур до норм якості, що відповідають умовам договору складського зберігання зерна, контрактам, державним стандартам та іншим чинним нормативним документам;

г) своєчасне виконання умов договорів із поклажодавцями;

ґ) своєчасну звітність про обіг складських документів на зерно (відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.07.2003 за N 605/7926);

д) щомісячне декларування зерна, що зберігається (відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"; постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1877 "Про затвердження Порядку декларування зерна суб'єктами зберігання зерна");

е) безпеку праці, виробничу санітарію, охорону природного довкілля, пожежовибухобезпеку;

є) охорону підприємства.

5.2. Територія зернового складу

5.2.1. Територія зернового складу повинна:

а) задовольняти геологічні й гідрологічні вимоги, зокрема щодо устрою ухилу, наявності необхідних водовідводів для відтоку грунтових та атмосферних вод до водостоків (для новобудов обов'язково);

б) мати тверде покриття проїзної частини, площ і місць роботи із зерном, відмосток по периметру зерносховищ;

в) бути огородженою та мати, окрім основних, двоє запасних воріт для в'їзду-виїзду спецмашин у разі стихійного лиха (пожежі);

г) мати в темний період доби освітлення проїздів, проходів, переїздів, естакад згідно з установленими вимогами і нормами ("Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (в четырех частях)", затверджені наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99).

5.2.2. Виробничі будівлі та споруди на території зернового складу мають бути розміщені з урахуванням вимог будівельних норм, норм пожежної безпеки та виробничої санітарії ("Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (в четырех частях)", затверджені наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99; ДБН В.2.2-8-98. Будинки та споруди. Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна; Закон України "Про пожежну безпеку"; Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 N 400, зареєстровані в Мін'юсті 14.07.95 за N 219/755).

5.2.3. Новозбудовані виробничі будівлі і споруди повинні бути розташовані на території зернового складу з урахуванням:

а) потоковості технології приймання, зважування, розміщення і відвантаження зернових культур;

б) найкоротших шляхів передачі зерна від приймальних пристроїв у зерносховища, а з них - на його відвантаження;

в) розміщення елеватора основною віссю вздовж залізничних колій (за їх наявності);

г) наявності вільної, завширшки не менше 10 м, зони навколо будівлі елеватора;

ґ) домінуючих вітрів на території складу;

д) розміщення силових станцій та котелень в окремих будівлях (трансформаторні підстанції можуть бути і в спеціально обладнаних приміщеннях виробничих будівель);

е) розміщення складу твердого палива за виробничими будівлями вздовж однієї із залізничних колій (за їх наявності);

є) розміщення складу рідкого палива на відстані не менше 50 м від інших будівель зернового складу;

ж) будівництва підземних пожежних резервуарів із запасом води на 250-500 куб.м.

5.2.4. При в'їзді на територію зернового складу на видному місці повинні бути плакати із зображенням схем маршрутів та точок розвантаження (завантаження) зерна, розташування основних і допоміжних будівель, запасних в'їздів-виїздів.

5.2.5. Територія зернового складу має утримуватися у чистоті та належному стані, а саме:

а) містки, проїзди, проходи, переїзди, естакади повинні бути обладнані світловими позначками для темного періоду доби;

б) резервуари з водою, артсвердловини, криниці мають бути споруджені у відповідності до чинних санітарних норм;

в) проїзди повинні бути вільними для руху, вирівняні, без вибоїн, а в зимовий час очищатися від снігу та посипатися піском;

г) при розвантаженні матеріали необхідно розміщувати вздовж залізничної колії на відстані 1,5 м від рейки;

ґ) приймальні та відпускні пристрої для зерна на всі види транспорту повинні бути закритими;

д) зберігання на території відходів виробництва, залишків зернових культур та зібраного пилу відкритим способом забороняється;

е) відходи виробництва рекомендовано вивозити з території у спецмашинах закритого типу;

є) ящики для сміття повинні закриватися, а сміття регулярно вивозитися з території;

ж) убиральні в темний період доби мають бути освітлені;

з) вигрібні ями вбиралень необхідно своєчасно очищати та дезінфікувати;

и) водостоки для відведення атмосферних вод необхідно регулярно очищати й утримувати в справному стані;

і) необхідно регулярно очищати територію від снігу (при наявності), у літній сухий період під'їзні шляхи та прилеглу до виробничих і побутових приміщень територію поливати водою;

ї) вільні ділянки території зернового складу повинні бути озеленені та опоряджені.

5.2.6. При утримуванні території зернового складу необхідно дотримуватися вимог чинних правил безпеки праці, пожежовибухобезпеки, виробничої санітарії, мати подекадні графіки очищення території, зерносховищ і обладнання (Закон України "Про пожежну безпеку"; Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 N 400, зареєстровані в Мін'юсті 14.07.95 за N 219/755; "Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (в четырех частях)", затверджені наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99).

5.3. Інженерні споруди і мережі

Інженерні споруди та мережі для зернового складу будуються за індивідуальними проектами, у яких складові підбираються за типовими проектами, що найбільше задовольняють вимоги цього підприємства.

5.3.1. Автомобільні проїзди:

а) має бути тверде покриття проїзної частини території зернового складу і площадок для стоянки автотранспорту;

б) норми ширини проїзду - 3,5 м при односторонньому та 6,0 м при двосторонньому русі транспорту;

в) норма ширини пішохідних доріжок і містків через канави - 1,0 м;

г) на території зернового складу згідно з правилами дорожнього руху, обладнують покажчики проїздів, переходів, а також знаки швидкості та напрями руху, місця стоянок автотранспорту;

ґ) ворота (завширшки не менше 4,5 м) для проїзду автомобілів повинні відкриватися в середину території без самозакриття, мати, як правило, механічний привід;

д) переїзди через залізничні колії повинні бути прокладені на рівні головок рейок, мати суцільні настили шириною не менше 3,5 м;

е) криті проїзди автомобільних ваг та приймальних пристроїв повинні бути в ширину та у висоту не менше як по 3,5 м.

5.3.2. Залізничні колії:

а) улаштування колій, переїздів і переходів, організація та експлуатація залізничного господарства зернового складу виконуються відповідно до діючих норм (Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстровані в Мін'юсті 25.02.97 за N 50/1854);

б) колії розташовують на території, дотримуючись вимог габариту до будівель, споруд тощо;

в) місця проведення вантажних та маневрових робіт повинні мати освітлення для темного періоду доби;

г) споруди для приймання (відвантаження) зерна обладнуються пристроями сигналізації;

ґ) виходи з виробничих і допоміжних приміщень на залізничні колії обладнують перилами та плакатами, що забороняють переходити колію не в установленому місці, а також попереджувальними знаками про рух залізничного потягу;

д) тупики залізничних колій повинні мати призму довжиною 5 м, виконану з піску або щебеню, і світловий сигнал;

е) під'їзні залізничні колії охороняються спеціальними загороджувальними засобами при перетині їх лініями електропередач, автомобільними дорогами, трубопроводами, галереями;

є) на переїздах через залізничні колії повинна бути автоматична сигналізація;

ж) прокладання електрокабелів під залізничними коліями можливе на глибині не менше одного метра від головки рейки перпендикулярно полотну залізничної колії у спеціальних жолобах або трубах;

з) до роботи не допускаються локомотиви (мотовоз, тепловоз, електровоз) із несправними звуковими і світловими сигнальними пристроями або гальмовим обладнанням;

и) на кожному локомотиві має бути не менше двох гальмових колодок для попередження самовільного руху вагонів, а також комплект сигнальних прапорців та сигнальний ліхтар;

і) допускаються на території зернового складу такі швидкості руху локомотива при маневрових роботах:

15 км/год - локомотив попереду;

10 км/год - вагони попереду;

5 км/год - на кривих малого радіуса, при недостатній видимості, на переїздах, переходах, вагонних вагах, при під'їздах до вагонів для зчеплення чи розчеплення, виїздах (в'їздах) у ворота;

ї) переміщення вагонів і всі роботи при маневрах повинні проводитися під наглядом уповноваженого керівника робіт від зернового складу.

5.3.3. Електричні мережі:

а) вимоги до проектування, влаштування та експлуатації електричних мереж зернового складу регламентуються такими документами: Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстровані в Мін'юсті 10.02.98 за N 93/2533; Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.12.99 N 257, зареєстрований в Мін'юсті 04.02.2000 за N 68/4289; "Правила устройства электроустановок", изд. 6-е, переработанное и дополненное. - М.: Энергоатомиздат, 1986. ГОСТ 12.2.007.0-75 "Изделия электротехнические. Общие требования безопасности";

б) до трансформаторних підстанцій мережі високої, не менше 1000 В, напруги (проект мереж узгоджують із постачальною енергосистемою) можуть прокладатися у землі (кабельні мережі) або зовні (повітряні мережі); місця їх прокладки наносять на генеральний план зернового складу;

в) повітряні або кабельні мережі від трансформаторних підстанцій обладнують до розподільчих пунктів виробничих і допоміжних цехів, споруд, місць освітлення території; на генеральному плані підприємства відмічають місця їх прокладки із зазначенням напруги;

г) на території зернового складу повинна передбачатися можливість вимикання в електромережах напруги на окремих дільницях для проведення ремонтних робіт електропристроїв;

ґ) один раз на місяць повітряні мережі електропередач оглядають, звертаючи увагу на стан ізоляторів, розрядників, стовпових роз'єднувачів, опор, величину провисання проводів, наявність попереджувальних плакатів тощо; зауваження заносять у спеціальний журнал та контролюють їх виконання;

д) при виконанні робіт на кабельних лініях (монтаж муфт, інше) не дозволяється користуватися переносними лампами напругою вище 12 В;

е) електроосвітлювальні мережі території наносять на генеральний план зернового складу; герметичні світильники розташовують у захисних сітках на висоті не менше 2,5 м (у галереях і тунелях на висоті 1,7 м); гаки, кронштейни й інші пристрої для підвішування освітлювальної арматури необхідно закріплювати на перекриттях, стінах, стовпах;

є) у мережах аварійного освітлення світильники повинні мати живлення від резервного джерела електроенергії;

ж) земляні роботи біля кабельних трас можуть виконуватися тільки в присутності електромонтера за письмовим дозволом головного інженера зернового складу.

5.3.4. Тепломережі:

а) тепломережі зернового складу включають:

систему подачі гарячої води;

паропроводи для подачі водяної пари у бойлерну для підігрівання води;

б) гарячу воду і водяну пару зерновий склад може одержувати від міських мереж, від суміжних підприємств або власних джерел теплової енергії. У разі автономного забезпечення підприємства тепловою енергією в котельнях установлюються водогрійні котли необхідної продуктивності (Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115 град. C, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 N 125, зареєстровані в Мін'юсті 05.11.96 за N 655/1680 (зі змінами); Інструкція про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду і здійснення нагляду за виконанням цих робіт, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 06.03.96 N 40, зареєстрована в Мін'юсті 20.03.96 за N 128/1153 (зі змінами));

в) трубопроводи постачання гарячої води та паропроводи повинні бути теплоізольовані (Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстровані в Мін'юсті 07.10.98 за N 636/3076);

г) промивні води тепломереж і від споживачів зернового складу необхідно направляти в каналізаційний колектор або у вигрібні ями;

5.3.5. Водопостачання і каналізація:

а) зерновий склад зобов'язаний мати стаціонарні системи водопостачання та каналізації, що відповідають діючим вимогам (СниП 2.04.01-85. "Внутренний водопровод и канализация");

б) забезпечення водою для господарсько-питних та технологічних потреб можливе від місцевого водогону, водогону суміжних підприємств або від власних джерел водопостачання;

в) якість питної води повинна відповідати ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Технические требования", санітарно-гігієнічним вимогам і регулярно контролюватися ;

г) зерновий склад може використовувати питну воду для потреб людей та тварин, на технологічні процеси, котельні, а господарчо-побутову воду - для душових, туалетів, місць озеленення території, для підсобних господарств тощо;

ґ) відповідні пристрої для забезпечення робітників питною водою мають бути розміщені на відстані не далі як 75 м від робочих місць;

д) на підприємствах, що не мають каналізації, з дозволу органів державного санітарного контролю допускається обладнання вигрібних ям (відстійників);

е) мережі водопроводу і каналізації, включаючи насосну станцію із запірно-регулювальною арматурою; прокладені під землею ізольовані трубопроводи; лічильники води; змивні пристрої та водоводи в каналізацію; колектор каналізаційний; відстійники; дезінфекатори; пристрої скидання каналізаційних вод у міську каналізацію або очищених вод на ґрунт - повинні постійно контролюватися відповідними службами зернового складу.

Інженерні споруди і мережі наносяться на генеральний план зернового складу.

5.4. Об'єкти виробничого призначення

5.4.1. До об'єктів виробничого призначення зернових складів належать:

а) елеватори;

б) склади підлогового зберігання зерна;

в) кукурудзокалібрувальні цехи;

г) робочо-очищувальні, сушильно-очищувальні та молотильно-очищувальні будівлі;

ґ) потокові лінії;

д) заводи і цехи гібридного та сортового насіння кукурудзи;

е) зерносушарки;

є) виробничі технологічні лабораторії;

ж) приймальні пристрої;

з) відпускні пристрої;

и) автомобільні та залізничні ваги;

і) енергопаросилові установки;

ї) автомобільні дороги;

й) залізничні колії;

к) підвальні приміщення, тунелі, галереї і площадки.

5.4.2. Проектна документація об'єктів виробничого призначення на їх будівництво або на реконструкцію повинна містити:

а) техніко-економічне обґрунтування будівництва чи реконструкції;

б) технологічну частину із затвердженою в установленому порядку технологічною схемою руху зерна, планами та необхідними розрізами будівлі з нанесеним технологічним, транспортним, аспіраційним і допоміжним обладнанням;

в) будівельну частину;

г) схеми аспіраційних мереж та їх паспорти;

ґ) схеми електро- і енергозабезпечення;

д) інженерні мережі;

е) матеріали щодо забезпечення пожежовибухобезпеки об'єкта;

є) схеми та опис автоматизації, комп'ютеризації технологічних процесів і виробництва;

ж) вагове господарство;

з) розрахунки викидів шкідливих речовин у природне довкілля.

5.4.3. Об'єкти виробничого призначення зернового складу повинні мати цехову документацію (матеріали):

а) технологічну схему виробництва (руху зерна);

б) паспорти на обладнання;

в) технологічні інструкції для обслуговувального персоналу;

г) інструкції щодо техніки безпеки та пожежовибухобезпеки;

ґ) інструкцію із запуску і зупинки роботи цеху;

д) інструкцію щодо евакуації персоналу при стихійних лихах та оголошеннях цивільної оборони;

е) дошку об'яв і розпоряджень по зерновому складу.

5.4.4. До об'єктів виробничого призначення висуваються такі вимоги ("Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов", затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99):

а) площа виробничого приміщення на кожного працюючого повинна становити не менше 15 куб.м , а площа приміщення - 4,5 кв.м;

б) висота від підлоги до стелі має бути не менше 3,0 м, а від конструктивних елементів чи перекриття до підлоги - не менше 2,0 м, у місцях нерегулярного проходу - не менше 1,8 м;

в) зовнішні виходи опалювальних виробничих приміщень повинні мати тамбури, за винятком топок зерносушарок;

г) внутрішня поверхня стін і стелі у виробничих приміщеннях повинна бути зручною для санітарної обробки та пофарбованою;

ґ) підлоги - рівні бетонні або покриті асфальтом чи ксилолітом;

д) підлоги площадок сходів, окремих приміщень (душові, убиральні, туалети, кімнати), що потребують вологого прибирання, повинні бути замощені керамічною плиткою з жорсткою поверхнею;

е) у вікнах мають бути кватирки або інші пристрої для провітрювання приміщень, а в розташованих на висоті менше одного метра від підлоги - загородження на всю ширину;

є) приміщення цехових лабораторій та цехового адміністративного персоналу необхідно відокремлювати від виробничих приміщень;

ж) монтажні отвори на поверхах багатоповерхових будівель повинні мати перила висотою не менше одного метра.

5.4.5. Зерновий склад має розміщувати партії зерна в обладнаних для їх зберігання місцях:

а) складах з горизонтальними або похилими підлогами;

б) металевих бункерах і силосах;

в) елеваторах;

г) інших, що забезпечують умови зберігання зернових культур, зерносховищах.

При проектуванні та експлуатації, зокрема і при зберіганні зернових культур, повинні забезпечуватися спеціальні вимоги до портових елеваторів згідно з ВНТП-05-88 "Нормы технологического проектирования хлебоприемных предприятий и элеваторов", затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 03.07.89 N 133.

5.4.6. Склади підлогового зберігання зерна

Склади підлогового зберігання зерна поділяються на склади:

з горизонтальними підлогами;

з похилими підлогами.

У зерносховищах підлогового зберігання зерна самопливом розвантажується від 50% (горизонтальні підлоги) до 60-85% (похилі підлоги) зернових культур, а решта зерна розвантажується пересувними засобами механізації.

Зерносховище підлогового зберігання зернових культур повинно мати:

а) внутрішню поверхню стін без щілин, тріщин, виступів, западин (кам'яні стіни в середені штукатуряться і біляться);

б) підлогу без западин, тріщин, з твердим рівним та міцним покриттям (здебільшого асфальт) для вільного переміщення транспортних засобів і пересувних зерноочищувальних машин;

в) висоту складу не менше 2,6 м від підлоги до виступних зверху конструктивних елементів (для проїзду пересувних механізмів);

г) у середині складу на стінах чітко позначену лінію з попереджувальними написами щодо граничнодопустимої висоти завантаження зерном;

ґ) у місцях випуску зерна на транспортери - вертикальні колонки (вищі на 0,5 м від максимального рівня засипаного в складі зерна), що прикріпляються до підлоги і мають відстань не більше 165 мм між стальними прутами (без вертикальних колонок експлуатація зерносховища підлогового зберігання зерна та продуктів його переробки забороняється);

д) верхня конвеєрна галерея у складі з похилими підлогами загороджується на всю висоту до даху; двері складів повинні бути завжди закритими, а при відкриванні дверей електропривод нижньої конвеєрної галереї повинен автоматично відключатись. Доступ працівників для відбирання проб і вимірювання температури зерна може бути тільки під особистим контролем завідувача складу при вимкненому приводі нижнього транспортера;

е) у кожному механізованому складі не менше двох додаткових кнопок "стоп", розташованих із зовнішнього боку (по одній із кожного боку) для термінового відключення транспортера нижньої галереї.

5.4.7. Будівлі для доробки зерна

При наданні зерновим складом послуг щодо приймання і доробки зернових культур у складах підлогового типу використовують прилеглі до них технологічні споруди:

а) робочу будівлю для очищення зернових культур (РБО) - застосовується для очищення переважно сухого зерна в потоці при його прийманні;

б) сушильно-очищувальну будівлю (СОБ) - виконує технологічні операції з очищення та сушіння зерна в потоці і пов'язана з механізованими складами підлогового зберігання зерна;

в) молотильно-очищувальну будівлю (МОБ) - виконує операції із зерном та кукурудзою у качанах.

Технологічні схеми будівель для доробки зернових культур повинні бути гнучкими, норії взаємозамінними, доробка зерна потоковою; будівлі мають бути оснащені пультом дистанційного керування та забезпечені пристроями автономного відпуску зерна в залізничні вагони.

5.4.8. Металеві бункери і силоси

Для зберігання та відвантаження зернових культур на зернових складах можуть використовуватися механізовані бункери і силоси різних типів та місткостей.

5.4.9. Елеватори залізобетонні

На зернових складах експлуатуються механізовані й автоматизовані елеватори з монолітного та збірного залізобетону різних типів та місткостей (Типовой проект ТП 702-16. "Хлебоприемный элеватор емкостью 50 тыс. тонн сборной железобетонной конструкции типа ЛСВ-4Х175". Типовой проект ТП 702-0-1. "Хлебоприемный элеватор емкостью 100 тыс. тонн монолитной железобетонной конструкции с рабочей башней РЗМ-5Х175". Типовой проект ТП 702-14с. "Мельничный элеватор сборной конструкции типа МС-3Х175". Типовой проект ТП 702-1-10. "Силосный корпус СКС-3-144 емкостью 27 тыс. тонн с конструктивной защитой наружных стен").

Місткості залізобетонних елеваторів зернового складу повинні:

а) мати внутрішні поверхні стін і днища без виступів, ребер, поясів та западин;

б) закриватися суцільним перекриттям з установленими в ньому завантажувальними і лазовими (600х500 мм) люками із спеціальними кришками; металеві решітки люків з отворами 250х75 мм необхідно монтувати на петлях з пристроями для закривання;

в) бути обладнаними аспірацією та пиловловлювальними пристроями;

г) мати устаткування, яке забезпечує повне витікання зерна з ємкостей.

5.4.10. Основне обладнання зернового складу

Для надання послуг із зберігання зернових культур зерновий склад повинен бути оснащений:

а) ваговим обладнанням;

б) технологічним обладнанням для очищення зерна;

в) зерносушарками;

г) установками для вентилювання зерна;

ґ) транспортними механізмами;

д) приймально-відпускними пристроями (додаток 2);

е) аспіраційними системами та обладнанням для видалення пилу (для елеваторів) (додаток 3);

є) електросиловим обладнанням;

ж) відповідними пристроями контролю і автоматизації основних виробничих процесів;

з) лабораторним обладнанням;

и) засобами обчислювальної техніки;

і) іншим, необхідним для надання послуг із зберігання зерна, устаткуванням, що відповідає чинним вимогам.

5.4.11. Вагове обладнання

Вагове обладнання зернового складу призначене для:

а) визначення ваги зернових культур, що приймаються, зберігаються або відвантажуються зерновим складом;

б) зважування транспортних засобів (автомобілів, вагонів) з перевезення зерна;

в) зважування зерна при передачі між дільницями зернового складу та обліку;

г) зважування наважок при визначенні показників якості зерна виробничою технологічною лабораторією;

ґ) зважування кормових відходів зерна при їх відвантаженні.

Вагове обладнання повинно бути справним, забезпечувати зважування зерна з похибкою не більшою, ніж указано в паспорті на даний вид обладнання.

Ваги зернового складу необхідно періодично оглядати, ремонтувати, настроювати, проводити повірку і таврувати.

Ремонт та технічне обслуговування залізничних та автомобільних ваг проводять спеціалізовані підприємства. Повірку ваг та гир здійснюють відповідно до Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджених наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 24.12.2001 N 633, зареєстрованим у Мін'юсті України 10.01.2002 за N 18/6306.

Організація, що проводила вищеназвані дії з вагами, повинна опломбувати обладнання і видати зерновому складу документ із зазначенням коли, ким була проведена ця робота та терміну наступної повірки.

5.4.12. Транспортні засоби, які надходять до зернового складу, зважують на:

а) залізничних вагонних вагах класу точності не нижче середнього згідно з ГОСТ 29329-92 або на основі тензорезисторних ваговимірювальних датчиків класу точності не нижче С3 згідно з ГОСТ 30129-96 із найбільшою межею зважування 150 та 200 тонн;

б) автомобільних вагах класу точності не нижче середнього згідно з ГОСТ 29329-92 або на основі тензорезисторних ваговимірювальних датчиків класу точності не нижче С3 згідно з ГОСТ 30129-96 на один та два проїзди з найбільшою межею зважування 30 тонн (довжина платформи 15 м) і 60 тонн з довжиною платформи 18 м.

При прийманні або відвантаженні зернових культур їх зважують у потоці на вагах неперервної дії - конвеєрних або на основі тензорезисторних ваговимірювальних датчиків класу точності не нижче С3 згідно з ГОСТ 30129-96 з найбільшою продуктивністю 100 т/год та 175 т/год.

5.4.13. У технологічних процесах доробки зернових культур використовують ваги:

а) бункерні елеваторні або на основі тензорезисторних ваговимірювальних датчиків класу точності не нижче С3 згідно з ГОСТ 30129-96 з найбільшою границею зважування 5; 10; 20 і 70 тонн;

б) електромеханічні автоматичні типів ДН-500Т, ДН-1000Т і ДН-2000Т;

в) товарні промислові класу точності не нижче середнього згідно з ГОСТ 29329-92 або на основі тензорезисторних ваговимірювальних датчиків з найбільшою границею зважування 50; 100; 200 та 1000 кг.

5.4.14. Зважування зерна та продуктів його переробки у виробничих технологічних лабораторіях здійснюють на вагах:

а) аналітичних лабораторних типів ВЛА-2000 1М (АДВ-200) або ВЛР-200;

б) технічних лабораторних типу ВЛР-1;

в) настільних циферблатних типів ВНЦ-2, ВНЦ-10, ВЛР-10, ВЛКТ-160;

г) технічній пурці типу ПХ-1.

5.4.15. Технологічне обладнання для очищення зернових культур (додаток 4):

а) ворохоочисники;

б) скальператори;

в) сито-повітряні сепаратори;

г) повітряні сепаратори;

ї) каміннєвідбірники;

д) магнітні сепаратори і магнітні апарати;

е) інше, при потребі, устаткування.

5.4.16. Технологічне обладнання для сушіння зерна (додаток 5):

а) зерносушарки з прямоточною сушкою;

б) зерносушарки з рециркуляційною сушкою.

5.4.17. Технологічне обладнання для активного вентилювання зерна (додаток 6):

Установки для активного вентилювання зерна у складах і на площадках є пересувними, переносними трубними або стаціонарними, а для вентилювання зернових культур у силосах елеватора, бункерах, металевих місткостях - стаціонарними з продуванням зерна по вертикалі та по горизонталі.

5.4.18. Транспортні механізми зернового складу:

а) конвеєри стрічкові стаціонарні;

б) конвеєри стрічкові пересувні;

в) конвеєри скребкові стаціонарні;

г) конвеєри гвинтові стаціонарні;

ґ) конвеєри гвинтові пересувні;

д конвеєри ланцюгові;

е) норії стрічкові.

5.4.19. Електросилове обладнання, що може використовуватися зерновими складами:

а) трансформаторні підстанції на (або) 200, 400, 630 і 1000 кВА, інших потужностей;

б) центральний розподільний щит в окремому приміщенні;

в) розподільні щити в елеваторі, у РБО, СОБ, МОБ, для групи зерносховищ;

г) розподільні пункти на поверхах елеватора та в приміщеннях групи об'єктів за технологічним циклом;

ґ) пускорегулювальна апаратура у розподільному пункті;

д) кабелі і проводи до кожного з електродвигунів та кнопок "пуск-стоп";

е) блокувальні мережі для забезпечення певного порядку пуску і зупинки обладнання елеватора, РБО, СОБ, МОБ, потокових ліній, групи зерносховищ;

є) електроосвітлення приміщень зернового складу та території.

Для безперебійної роботи зерновий склад зобов'язаний мати резервну енергоустановку необхідної потужності або резервну схему енергопостачання.

5.4.20. Контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматизації:

а) пульти дистанційного управління роботою елеватора або потокових ліній;

б) мнемонічна схема руху зерна, що відповідає технологічній схемі руху зерна в зерносховищі;

в) датчики рівня продуктів у бункерах та силосах, датчики що фіксують положення заслінок і перекидних клапанів та положення поворотних труб, датчики сигналізації вибраного транспортно-технологічного маршруту, сигналізації подачі зерна і закінчення цієї подачі;

г) виконавчі механізми-електроприводи заслінок, перекидних клапанів, поворотних труб, транспортних та технологічних машин;

ґ) блоки комутації на пультах дистанційного управління;

д) обладнання для дистанційного контролю температури зерна в силосах (системи термометрії).

5.4.21. Засоби обчислювальної техніки

Для управління технологічними процесами, ведення бухгалтерського обліку, реєстрів складських документів на зерно (заставне зерно) та зерна (заставного зерна), підготовки звітів про використання складських документів на зерно повинні використовуватися сучасні засоби комп'ютерної техніки.

5.4.22. Виробнича технологічна лабораторія

Виробнича технологічна лабораторія (далі - ВТЛ) є структурним підрозділом зернового складу, очолює її начальник лабораторії, який має задовольняти установлені вимоги для заняття посади. Структура та штати ВТЛ установлюються з урахуванням характеру й обсягів виконуваних зерновим складом операцій з надання послуг. Виробнича технологічна лабораторія повинна бути акредитована згідно з установленим в Україні порядком.

5.4.22.1. Діяльність ВТЛ регламентована:

а) положенням про виробничу технологічну лабораторію, яке затверджує керівник зернового складу;

б) інструкцією про роботу ВТЛ (Инструкция о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР N 9-5-79, затверджена наказом Міністерства заготівель СРСР від 14.08.79 N 238);

в) діючими нормативними документами та нормативно-правовими актами.

5.4.22.2. Виробнича технологічна лабораторія повинна:

а) мати приймальну лабораторію з розташованими при в'їзді на територію зернового складу оглядовими майданчиками і цехову лабораторію в елеваторі;

б) бути забезпечена необхідним обладнанням та відповідними приладами для визначення якості зерна, зокрема вмісту білка і числа падіння у пшениці (додаток 7).

5.4.22.3. У приміщеннях ВТЛ мають бути кімнати:

а) приймання та підготовки проб до аналізу;

б) вагова;

в) проведення технічних аналізів;

г) проведення хімічних аналізів;