Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами) та з метою вдосконалення положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

1. Затвердити Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 року N 146 (із змінами), що додаються.

2. Департаменту міжнародних зв'язків та європейської інтеграції (Ткачук В.В.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) (Кутецька В.М.) після державної реєстрації цього наказу забезпечити його опублікування в засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кравця А.М.

1. У главі 1 розділу I:

1.1. Пункт 1.1 доповнити абзацом такого змісту:

"Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів".

1.2. Пункт 1.2 викласти в такій редакції:

"1.2. Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 2002 року N 337 "Про службові відрядження в межах України керівників органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України".

1.3. У пункті 1.6 слова "відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат" замінити словами "відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання".

2. У розділі II:

2.1. Абзац другий пункту 1.1 глави 1 викласти в такій редакції:

"Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не повинен перевищувати одного року. Термін відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для виконання авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шести місяців. Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів".

2.2. Абзац шостий пункту 1.4 глави 1 доповнити реченням такого змісту:

"Документи, що підтверджують вартість таких витрат, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження".

2.3. В абзаці першому пункту 1.9 глави 1 слова "на день складання кошторису витрат на відрядження" замінити словами "на день здійснення розрахунку витрат на відрядження".

2.4. Доповнити пункт 2.1 глави 2 новим підпунктом 2.1.1 такого змісту:

"2.1.1. Рішення про службове відрядження членів Кабінету Міністрів України, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 року N 698 "Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон".

У зв'язку з цим підпункти 2.1.1-2.1.5 вважати відповідно підпунктами 2.1.2-2.1.6.

2.5. Доповнити підпункт 2.1.5 пункту 2.1 глави 2 підпунктом "е" такого змісту:

"е) на оплату вартості страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:

надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;

переміщення страхувальника на територію України для надання медичної допомоги;

відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші пов'язані з цим витрати.

У разі, коли правилами в'їзду та перебування у країні, до якої відряджається страхувальник, установлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому термін дії договору страхування повинен відповідати терміну відрядження.

Якщо в країні, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.

Примітка. Інформацію про надання медичних послуг громадянам України за кордоном та про країни, при відрядженнях до яких громадянам України надається невідкладна медична допомога на безоплатній основі, розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства закордонних справ України та Міністерства охорони здоров'я України.

Указані в цьому пункті витрати відшкодовуються державним службовцям і працівникам підприємств, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, термін відрядження яких визначено пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".