Про затвердження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз

3.12. Інші заходи адміністративного контролю у протитуберкульозних закладах:

виділення службових приміщень у відділенні (зоні) низького ризику інфікування для переодягання, прийому їжі, душових кабін та туалетів для персоналу кожного структурного підрозділу;

забезпечення кожного хворого лікарняним одягом, змінним взуттям, необхідним для перебування у відділеннях, постільною білизною, індивідуальними контейнерами для збору мокротиння, хірургічними одноразовими/марлевими масками;

забезпечення консультантів, які консультують хворих у структурних підрозділах тубдиспансеру, спецодягом, спецвзуттям, респіраторами;

забезпечення пацієнтів поліклінічних відділень паперовими серветками, а хворих на туберкульоз - хірургічними одноразовими/марлевими масками;

відокремлення приміщень (або має бути окремий вхід) для відвідувань пацієнтів, хворих на туберкульоз, без бактеріовиділення;

виділення окремих приміщень та обладнання їх переговорним пристроєм, лампами УФО (закритого типу) для відвідувачів хворих із бактеріовиділенням.

відвідування пацієнтів проводити згідно із затвердженим графіком, при відвідуванні важких хворих у палатах забезпечити відвідувачів масками, халатами, бахилами;

навчання персоналу, хворих та відвідувачів дотриманню вимог інфекційного контролю, скороченню терміну спілкування з хворими із бактеріовиділенням;

рентгенологічне обстеження при прийомі на роботу та щорічний медичний огляд медичних працівників;

проведення профілактичних медичних оглядів працівників відділень високого ступеня ризику інфікування з обов'язковим рентгенологічним обстеженням двічі на рік;

дотримання безпеки умов праці для ВІЛ-інфікованих працівників (заборона працювати у структурних підрозділах, які належать до зон високого ступеня ризику, щорічна профілактика ізоніазидом, проведення антиретровірусної терапії);

здійснення контролю за дотриманням пацієнтами особистої гігієни та правильного застосування респіраторів медичними працівниками;

прийом на роботу співробітників тільки після проходження медичного огляду з флюорографічним обстеженням та проведення проби Манту з 2 ТО;

організація знешкодження використаних масок, бахил та іншого інфікованого матеріалу.

3.12.1. Навчання пацієнтів та членів їх родин, відвідувачів навичкам особистої гігієни та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання:

використання одноразових серветок/хустинок/шматків тканини під час кашлю та чхання для закриття рота, носа; знешкодження використаних серветок.

У разі відсутності серветок прикривати рот та ніс передпліччям або рукою під час кашлю або чхання (ці частини тіла необхідно одразу помити водою);

використання контейнерів для спльовування мокротиння;

носіння хірургічних масок для хворих з бактеріовиділенням та пацієнтів, які з будь-яких причин не можуть прикривати рот та ніс під час кашлю та чхання.

3.13. Здійснення контролю стану повітря закритих приміщень включає:

оцінка існуючого стану системи вентиляції приміщень;

технічне обслуговування системи припливно-витяжної вентиляції та її удосконалення;

використання природного та змішаного способів вентиляції;

використання механічної вентиляції;

у разі використання в палатах вентиляції з Хепа-фільтрами проведення контролю за їх експлуатацією (ведення журналу технічного обслуговування) та технічне обслуговування;

проведення замірів ефективності роботи вентиляційної системи відповідного структурного підрозділу лікувально-профілактичного закладу (термоанемометр, валеометр тощо);

суворе дотримання графіка технічного обслуговування очищувачів повітря, складеного відповідно до інструкцій з експлуатації;

облаштування у відділеннях кімнат/кабін для збору мокротиння з витяжною вентиляцією;

забезпечення структурних підрозділів лампами УФО та контроль за їх експлуатацією, бактерицидною дією (терміни використання та заміри інтенсивності опромінення за допомогою фотометра або ультрафіолетового радіометра, ведення журналу технічного обслуговування);

технічне обслуговування ламп УФО: очищення із застосуванням 70% етилового спирту при проведенні генерального прибирання приміщень (відповідно до технічних умов);

укладення угод щодо технічного обслуговування вентиляційної системи та ламп УФО;

дотримання дезінфекційного режиму у структурних підрозділах закладу та палатах для хворих відповідно до вимог нормативних документів, затверджених МОЗ;

контроль за роботою дезінфекційної камери, парових та повітряних стерилізаторів;

контроль за якістю проведення дезінфекції та передстерилізаційного очищення медичного інструментарію багаторазового використання;

контроль за проведенням стерилізації медичного інструментарію багаторазового використання;

забезпечення протитуберкульозних закладів локальними очисними спорудами, установками знезараження стічних вод.

3.14. Здійснення контролю за використанням засобів індивідуального захисту органів дихання включає:

дотримання протиепідемічних правил та норм у роботі персоналу щодо індивідуального захисту органів дихання, використання респіраторів та їх тестування на щільність прилягання, дотримання правил особистої гігієни;

у відділенні високого ступеня ризику інфікування обов'язковим для персоналу є носіння респіраторів та для пацієнтів - масок;

у структурному підрозділі протитуберкульозного закладу з середнім ступенем ризику для пацієнтів є обов'язковим носіння хірургічних масок;

забезпечення персоналу достатньою кількістю засобів індивідуального захисту органів дихання, медичного та спеціального одягу.

4.1. За дотримання вимог інфекційного контролю за туберкульозом в центрах профілактики та боротьби зі СНІДом відповідає головний лікар. Наказом головного лікаря затверджується склад Комісії, яку він очолює.

4.2. Функції Комісії у центрах профілактики та боротьби зі СНІДом:

моніторинг і оцінка ризиків захворювання на туберкульоз медичних працівників, відвідувачів та пацієнтів;

аналіз захворюваності медичних працівників на туберкульоз, туберкульоз у поєднанні зі СНІДом;

оцінка технічного стану та матеріального забезпечення закладу з подальшим складанням кошторису - реконструкції/ремонту;

розробка Плану (з урахуванням заходів щодо туберкульозу в поєднанні з ВІЛ-інфекцією).

4.2.1. План затверджується щороку наказом головного лікаря закладу. Перевірка стану виконання Плану здійснюється Комісією один раз на півроку. Завідувачі та старші сестри структурних підрозділів закладу здійснюють перевірку стану виконання Плану не рідше одного разу на квартал. Доповнення та зміни до Плану розглядаються та затверджуються позачергово.

4.2.2. Звіт про виконання Плану складається Комісією за формою затвердженою МОЗ, та подається до УОЗ адміністративної території до 15 січня щороку.

4.3. План інфекційного контролю за туберкульозом у центрах профілактики та боротьби зі СНІДом включає обов'язкові розділи:

4.3.1. Адміністративний контроль:

розподіл потоків хворих (ДОТ-терапія, випадки з підозрою на туберкульоз);

навчання персоналу, пацієнтів та членів їх родин, відвідувачів з питань інфекційного контролю за туберкульозом;

розробка алгоритмів дотримання вимог інфекційного контролю під час проведення пацієнтам медичних маніпуляцій та процедур; дезінфекція, стерилізація; гігієна рук тощо;

моніторинг впровадження інфекційного контролю за туберкульозом;

дотримання заходів щодо охорони праці, особистої гігієни працівниками центрів профілактики і боротьби зі СНІДом.

4.3.2. Контроль за станом повітря у закритих приміщеннях:

оцінка потреби щодо заходів інфекційного контролю за станом повітря закритих приміщень згідно зі ступенем ризику (перелік заходів);

перевірка ламп УФО та розрахунок необхідної кількості ламп УФО та їх придбання у разі потреби.

4.3.3. Індивідуальний захист органів дихання:

визначення наявності, використання та потреби у засобах індивідуального захисту органів дихання персоналом та пацієнтами залежно від ступеня ризику передачі МБТ.

4.4. Проведення заходів адміністративного контролю:

відокремлення кабінетів фтизіатра та для приймання хворих на туберкульоз від інших кабінетів;

невідкладна ізоляція хворого з підозрою на туберкульоз в окремій палаті до уточнення діагнозу;

швидке обстеження хворих з підозрою на туберкульоз шляхом мікроскопії мокротиння та рентгенофлюорографії;

організація збору зразків мокротиння у хворих з підозрою на туберкульоз у центрах СНІДу - відповідно до вимог, викладених у пунктах 3.6, 3.8 цього Стандарту;

дотримання алгоритму ведення пацієнтів з негативним мазком мокротиння;

укладення договору з іншими лікувально-профілактичними закладами для проведення мікроскопії мазка мокротиння та рентгенофлюорографії;

щорічні профілактичні флюорографічні огляди для медичних працівників;

проведення хіміопрофілактики туберкульозу ВІЛ-інфікованим.

4.5. Проведення заходів захисту повітря закритих приміщень:

використання припливно-витяжної/змішаної/природної вентиляції та ламп УФО в приміщеннях, де перебувають пацієнти.

5.1. За дотримання вимог інфекційного контролю щодо туберкульозу у лікувально-профілактичних закладах відповідає головний лікар. Наказом головного лікаря затверджується склад Комісії, яку він очолює.

5.2. Функції Комісії у лікувально профілактичних закладах:

моніторинг і оцінка ризиків інфікування та захворювання на туберкульоз працівників медичних закладів, відвідувачів та пацієнтів;

аналіз захворюваності працівників медичних закладів на туберкульоз;

оцінка технічного стану та матеріального забезпечення-закладу з подальшим складанням кошторису реконструкції/ремонту з огляду на вимоги інфекційного контролю за туберкульозом;

розробка Плану.

5.2.1. План щороку затверджується наказом головного лікаря. Перевірка стану виконання Плану здійснюється Комісією щокварталу. Завідувачі та старші сестри структурних підрозділів закладу/установи здійснюють перевірку стану виконання Плану не рідше одного разу на місяць. Доповнення та удосконалення Плану розглядаються та затверджуються позачергово.

5.2.2. Звіт про виконання Плану складається Комісією за формою затвердженою МОЗ, та подається до УОЗ адміністративної території до 15 січня щороку.

5.3. План лікувально-профілактичного закладу включає обов'язкові розділи:

5.3.1. Адміністративний контроль:

розподіл потоків хворих (ДОТ-терапія та хворі з підозрою на туберкульоз);

навчання персоналу, пацієнтів та членів їх родин, відвідувачів здійсненню інфекційного контролю за туберкульозом;

розробка алгоритмів дотримання вимог інфекційного контролю під час проведення пацієнтам медичних маніпуляцій та процедур; дезінфекція, стерилізація; гігієна рук тощо;

моніторинг впровадження інфекційного контролю за туберкульозом;

розробка рекомендацій щодо поліпшення інфекційного контролю для кожного структурного підрозділу;

коригування Плану;

дотримання заходів охорони праці, персональної гігієни працівниками лікувально-профілактичного закладу.

5.3.2. Контроль стану повітря закритих приміщень:

заходи розробляються відповідно до підпункту 3.9.2 цього Стандарту.

5.3.3. Індивідуальний захист органів дихання:

визначення потреби щодо засобів індивідуального захисту персоналу залежно від ступеня ризику передачі МБТ у разі підозри захворювання на туберкульоз (розрахунок необхідної кількості респіраторів);

визначення потреби масок для пацієнтів з підозрою на туберкульоз.

5.4. Здійснення моніторингу заходів адміністративного контролю у лікувально-профілактичних закладах:

відокремлення кабінету фтизіатра від інших кабінетів/розподіл потоків хворих;

швидке обстеження хворих з підозрою на туберкульоз шляхом мікроскопії мокротиння та рентгенофлюорографії;

забезпечення закладу одноразовими контейнерами для збирання мокротиння для пацієнтів із підозрою на туберкульоз;

облаштування пункту для збору мокротиння системою припливно-витяжної/змішаної/природної вентиляції та лампами УФО (за відсутності приміщення - відведення майданчика на відкритому повітрі);

укладення договору з іншими лікувально-профілактичними закладами для проведення мікроскопії мазка мокротиння (у разі відсутності можливості проведення мікроскопії);

невідкладне направлення хворого з підозрою на туберкульоз до спеціалізованого протитуберкульозного закладу;

дотримання алгоритму ведення пацієнтів з негативним мазком мокротиння;

щорічні профілактичні флюорографічні огляди для медичних працівників;

розміщення у приміщеннях закладів та надання інформаційних матеріалів для пацієнтів, відвідувачів щодо шляхів передачі туберкульозу, етикету кашлю.

5.4.1. Організація збору мокротиння у хворих з підозрою на туберкульоз у лікувально-профілактичних закладах здійснюється відповідно до вимог, викладених у пунктах 3.6, 3.8 цього Стандарту.

5.5. Заходи захисту повітря закритих приміщень:

використання припливно-витяжної/змішаної/природної вентиляції та ламп УФО в приміщеннях, де перебувають пацієнти.

6.1. За дотримання вимог інфекційного контролю за туберкульозом в установах державної кримінально-виконавчої служби України та ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, відповідає керівник установи. Наказом керівника затверджується Комісія, яку він очолює.

6.2. До складу Комісії входять:

6.2.1. В установах державної кримінально-виконавчої служби України - керівник установи/начальник медичної частини установи Державної кримінально-виконавчої служби України, лікар-епідеміолог та лікар з комунальної гігієни територіальної (за згодою) або відомчої СЕС, головний позаштатний спеціаліст УОЗ або відділу охорони здоров'я зі спеціальності "фтизіатрія", матеріально-відповідальна особа установи;

6.2.2. В органах внутрішніх справ України - начальник міськ(рай) органу внутрішніх справ України та начальник ізолятора тимчасового тримання, лікар-епідеміолог, лікар з комунальної гігієни територіальної (за згодою) або відомчої СЕС, головний позаштатний спеціаліст УОЗ або відділу охорони здоров'я зі спеціальності "фтизіатрія", матеріально-відповідальна особа міськ(рай)органу.

6.3. Функції Комісії у місцях довгострокового перебування людей:

моніторинг і оцінка ризиків захворювання на туберкульоз працівників та громадян/засуджених/затриманих (далі - особи), які перебувають в установах/ізоляторах тимчасового тримання;

аналіз захворюваності на туберкульоз працівників та осіб, оцінка технічного стану та матеріального забезпечення установи з подальшим складанням кошторису реконструкції/ремонту;

розроблення Плану (з урахуванням компонентів інфекційного контролю, визначених цим Стандартом) та моніторинг його реалізації;

участь у проведенні розслідування випадків професійного захворювання на туберкульоз серед персоналу установ із залученням (за згодою) фахівців санітарно-епідеміологічних станцій регіонального рівня (Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських СЕС).

6.3.1. План затверджується щороку керівником установи/закладу, яка є місцем довгострокового перебування людей. Перевірка стану виконання Плану здійснюється Комісією щокварталу. За підготовку організації роботи Комісії відповідає керівник установи, яка є місцем довгострокового перебування людей. Доповнення та зміни до Плану розглядаються Комісією та затверджуються позачергово.

6.3.2. Звіт про виконання Плану за формою, затвердженою МОЗ, складається Комісією та подається до УОЗ адміністративної території до 15 січня щороку.

6.4. Заходи адміністративного контролю у місцях довгострокового перебування людей:

флюорографічне обстеження осіб проводити протягом п'яти днів після прийому в установи/ізолятори тимчасового тримання, які є місцями довгострокового перебування людей;

швидке обстеження хворих із підозрою на туберкульоз шляхом мікроскопії мокротиння та рентгенофлюорографії;

невідкладна ізоляція хворих з підозрою на туберкульоз до уточнення діагнозу та госпіталізація для подальшого лікування відповідно до чинного законодавства;

щорічні профілактичні флюорографічні огляди для працівників та осіб;

навчання осіб, працівників установи навичкам особистої гігієни під час респіраторних актів та правилам застосування індивідуальних засобів захисту органів дихання.

6.5. Заходи захисту повітря закритих приміщень:

дотримання санітарно-гігієнічних/державних будівельних норм житлової площі на одну особу;

використання припливно-витяжної/змішаної/природної вентиляції в приміщеннях, де перебувають особи;

постійне використання закритих ламп УФО у приміщеннях, де перебувають особи з підозрою на туберкульоз, до уточнення діагнозу;

постійне використання закритих ламп УФО у приміщеннях, де перебувають особи без підозри на туберкульоз, якщо неможливо забезпечити адекватну вентиляцію приміщень;

розміщення ламп УФО має бути таким чином, щоб особи не мали до них доступу, при цьому необхідно забезпечити ефективність роботи ламп.

7.1. За інфекційний контроль за туберкульозом у місцях проживання хворих на туберкульоз відповідає дільничний фтизіатр та епідеміолог територіальної СЕС у межах компетенції.

7.2. Дільничний фтизіатр спільно з фахівцями територіальної СЕС здійснюють такі заходи:

складають план оздоровчих та профілактичних заходів у вогнищі туберкульозу відповідно до ступеня епідеміологічної безпеки;

організовують та забезпечують проведення заключної дезінфекції;

організовують обстеження членів родини та співробітників (рентгенофлюорографія та туберкулінодіагностика), проводять хіміопрофілактику туберкульозу для контактних осіб;

здійснюють контроль за диспансерним спостереженням контактних осіб;

проводять оцінку умов проживання хворого з подальшою ізоляцією пацієнта в окремій кімнаті або рекомендаціями щодо відселення хворого до окремого приміщення/надання окремої житлової площі;

навчають хворих та членів їх родини етикету кашлю та респіраторній гігієні, навичкам особистої гігієни та дезінфекції, знезараженню використаних масок та індивідуального посуду;

рекомендують членам сім'ї зменшити час контакту з хворим на заразну форму туберкульозу (у разі перебування хворого вдома при невиліковній формі туберкульозу або хворого на вперше діагностований туберкульоз із бактеріовиділенням у разі його відмови від госпіталізації);

надають рекомендації пацієнтам: перебувати на відкритому повітрі, спати з відкритими вікнами; уникати відвідування громадських закладів; користування муніципальним транспортом; використовувати природну та примусову механічну вентиляцію;

рекомендують ВІЛ-позитивним членам сім'ї носити респіратори при контакті з хворим до припинення бактеріовиділення у хворого;

членам сім'ї хворого на туберкульоз із розширеною резистентністю збудника радять носити респіратори при контакті з хворим до припинення бактеріовиділення у нього.

8.1. Моніторинг ефективності заходів інфекційного контролю за туберкульозом проводить МОЗ, Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам при здійсненні перевірки регіонів щодо стану виконання Завдань і заходів на 2007-2011 роки з подолання епідемії туберкульозу (додаток до Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, затвердженої Законом України від 08.02.2007 N 648-V) та за даними звітів УОЗ щодо дотримання вимог інфекційного контролю, критеріїв його якості згідно з цим Стандартом. Здійснення моніторингу та оцінки стану виконання заходів інфекційного контролю за туберкульозом у лікувально-профілактичних закладах фахівцями санітарно-епідеміологічної служби проводиться не рідше одного разу на квартал.

8.2. Критерії якості інфекційного контролю:

захворюваність на туберкульоз серед медпрацівників у лікувально-профілактичних закладах (0-1 випадок на 2-3 роки);

захворюваність на туберкульоз серед контактних осіб;

кількість лікувально-профілактичних закладів в області, які в повному обсязі та своєчасно звітують про свою діяльність згідно з наданою формою звіту щодо оцінки інфекційного контролю (не менше 90%);

частка лікувально-профілактичних закладів, де використовуються респіратори (95% та вище), в зонах високого ризику/під час проведення процедур високого ризику;

частка відділень, де використовуються маски для пацієнтів (95% та вище), в зонах високого ризику та під час проведення процедур високого ризику;

кількість медпрацівників, які пройшли тестування на щільність прилягання респіратора протягом року (99%);

кількість днів, протягом яких відбувалося обстеження хворого з підозрою на туберкульоз у закладах загальної лікувальної мережі (не більше трьох днів);

кількість днів, протягом яких хворий перебував у стаціонарі після припинення бактеріовиділення;

обґрунтованість перебування у стаціонарі згідно зі Стандартом надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.10.2008 N 600 (так, ні);

забезпеченість зон високого ступеня ризику лампами УФО (не менше 90%);

забезпеченість зон високого ступеня ризику вентиляційними системами (не менше 90%);

наявність журналів технічного обслуговування вентиляційної системи та ламп УФО (так, ні).

8.3. Характеристика кінцевого очікуваного результату

відсутність випадків професійного захворювання у працівників лікувально-профілактичних закладів, місць довгострокового перебування людей;

відсутність випадків перехресного інфікування хворих у протитуберкульозних закладах;

відсутність випадків захворювання серед відвідувачів протитуберкульозних закладів та осіб, які знаходились у контакті з хворим у вогнищі туберкульозної інфекції.