У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.
Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.
3.45. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.
Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
3.46. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.
Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.
3.47. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08, а також мийними і знешкоджувальними засобами за встановленими нормами згідно з нормативно-правовими актами.
3.48. Порядок видачі, збереження та користування засобами індивідуального захисту працівників, а також прання, дезінфекції та ремонту повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
3.49. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами нормативно-правових актів.
3.50. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).
IV. Вимоги безпеки під час нагрівання металу
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Нагрівальні пристрої, що використовуються у прокатному виробництві і працюють на газі, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), а також інструкцій з охорони праці, розроблених і затверджених з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
4.1.2. Не дозволяється опалення нагрівальних пристроїв газом, що не відповідає технічним умовам (за температурою, вологістю тощо).
4.1.3. При застосуванні газового палива повинні бути передбачені засоби безпеки, що виключають витік газу, а також заходи пожежо- і вибухобезпеки, що запобігають створенню вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям.
4.1.4. Запаси рідкого палива повинні зберігатися в підземних резервуарах, що влаштовані з дотриманням вимог пожежної безпеки.
4.1.5. У процесі роботи нагрівальних пристроїв повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників та попереджають вибивання полум'я з-під кришок нагрівальних пристроїв. Для цього необхідно забезпечити встановлений режим горіння палива в робочому просторі, а також щільне прилягання кришок до стінок печі. При сильному вибиванні полум'я й газів з вікон печей дуття та тягу необхідно відрегулювати так, щоб тиск у робочому просторі печі на рівні підлоги за максимальної продуктивності не перевищував 33 Па.
4.1.6. Щоб запобігти вибухам, необхідно:
подачу газу та дуття в пальники здійснювати після того, як вентилятор почне працювати з повним числом обертів;
на підведеннях газу до кожного пальника установлювати кран чи засувку, а на підведеннях до зони для багатозонних печей - швидкодіючий клапан безпеки на кожну зону.
При застосуванні пальників з попереднім змішуванням газу й повітря необхідно:
створювати надлишок газу в суміші, а після цього додавати повітря в пальники печі;
не допускати включення газу при закритому димовому шибері;
не допускати контакту розплавленого шлаку з водою чи вологими матеріалами.
4.1.7. Для попередження зворотних ударів полум'я в інжекційних пальниках і пальниках з попереднім змішуванням необхідно, щоб швидкість виходу пальної суміші з пальників перевищувала швидкість розповсюдження полум'я.
4.1.8. Для оглядів склепінь нагрівальних печей, рекуператорів, а також обслуговування пальників, приладів КВП і автоматики та проведення ремонтів повинні бути влаштовані майданчики, що стоять окремо або ж з кріпленням до металоконструкції печі.
Настил майданчиків повинен бути теплоізольований. Не дозволяється ставати безпосередньо на склепіння.
4.1.9. Шаржирні крани та інші машини, що використовуються для обслуговування нагрівальних печей, повинні обладнуватися блокуванням, що виключає можливість наближення кабіни крану, машин до колон і стін приміщення на відстань менше 1 м.
Відстань від низу кабіни крану, машини до підлоги при крайньому положенні повинна бути не менше 0,5 м. Зона роботи шаржирної машини повинна бути огородженою.
Якщо на печах не використовуються телевізійні установки або ж не йде безперервний процес завантаження заготовок, вікна печей повинні закриватися кришками, що щільно прилягають до рами. Кришки вікон, що розміщені в зоні високих температур, повинні бути теплоізольованими або мати охолодження.
4.1.10. Піднімання кришок робочих вікон для завантаження і вивантаження металу повинно бути механізованим.
4.1.11. Підлога навколо нагрівальних печей повинна бути неслизькою.
4.1.12. Для захисту працівників від теплового впливу нагрівальних пристроїв необхідно застосовувати:
теплоізоляцію поверхонь, що випромінюють тепло;
теплоізоляцію та охолодження робочих місць;
природну та механічну вентиляцію;
повітряне охолодження замкнених просторів печей, що перебувають в ремонті;
водорозпилення у припливних віконних прорізах і на робочих місцях;
спецодяг та індивідуальні захисні пристрої - щитки, екрани, окуляри, світлофільтри.
Ці прилади та пристрої не повинні створювати незручності для працівників.
4.2. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на газі
4.2.1. При експлуатації нагрівальних пристроїв, що працюють на газі, необхідно ретельно дотримуватися виконання вимог НПАОП 0.00-1.20-98.
4.2.2. На кожному нагрівальному пристрої повинен бути затверджений роботодавцем перелік газонебезпечних місць, які встановлюються за результатами систематичного відбору та аналізу проб повітря на загазованість залежно від виду газу, що застосовується (який утворюється при технологічному процесі), та можливості його витоку.
Усі газонебезпечні місця повинні бути позначені відповідними плакатами і покажчиками групи газонебезпечності.
4.2.3. Перевірка місць витоку газу, щільності з'єднань газопроводів, арматури та пристроїв повинна проводитися із застосуванням мильного розчину (піни).
4.2.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути автоматизований.
4.2.5. Перед пуском газу в нагрівальні пристрої повинна бути перевірена справність усіх механізмів печі, контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан засувок, дросельних пристроїв, відсічних клапанів та іншої арматури.
4.2.6. Сальники штоків перекидних клапанів повинні бути ущільнені. Перевірка їх повинна проводитися кожної зміни.
4.2.7. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що виключає можливість одночасного перекидання газових і повітряних клапанів.
Перед початком та під час перекидання клапанів повинен автоматично подаватися звуковий чи світловий сигнал.
Не дозволяється перебування працівників поблизу клапанів під час їх перекидання.
4.2.8. Робочий майданчик навколо перекидних пристроїв клапанів повинен мати ширину не менше 0,8 м.
4.2.9. Заглушки, які влаштовуються на газопроводах, повинні розраховуватися на максимальний тиск газу в них і забезпечуватися чітко видимими хвостовиками, що виступають за межі фланців. При встановленні та вийманні заглушок, а також вимірювальних діафрагм, на фланцях, що розтискуються, повинні влаштовуватися струмопровідні перетинки, які виключають накопичення статичної електрики.
4.2.10. Склепіння та стінки лежаків печей повинні бути герметичними. Лежаки повинні бути покриті спеціальними ущільнюючими обмазками.
4.2.11. Лази для доступу в лежаки печей повинні бути розташовані зверху лежака. Для спуску в лази лежаків повинні бути влаштовані міцно замуровані скоби або стрем'янки.
Оглядові лази повинні мати подвійні кришки, що щільно посаджені у гнізда.
4.2.12. Лежаки нагрівальних пристроїв повинні бути захищені від проникання в них води, а у разі попадання вода повинна вчасно відкачуватися.
4.2.13. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь для відігріву газопроводів, їх необхідно відігрівати гарячою водою чи парою.
4.2.14. Для швидкого закривання газових засувок, розміщених в різних зонах, за змінним персоналом цеху заздалегідь повинні закріплюватися певні групи засувок.
4.3. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на рідкому паливі
4.3.1. Зберігання нафти та нафтопродуктів повинно відповідати вимогам ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение" та НАПБ А.01.001-2004.
4.3.2. Ємності для прогрівання нафти та нафтопродуктів повинні бути обладнані паровими змійовиками, температура нагрівання яких не повинна перевищувати 50 град.С для нафти та 75 град.С для мазуту. Контроль за температурою нагрівання повинен здійснюватися термопарою або термометром.
4.3.3. Для попередження переливання рідкого палива ємності повинні обладнуватися покажчиками рівня (поплавцями), а також обладнуватися спеціальними переливальними трубами.
Не дозволяється застосування на ємностях скляних покажчиків рівня.
4.3.4. Витратні баки з рідким паливом повинні бути щільно закриті кришками та забезпечені рівнемірами, витяжними трубами із запобіжними сітками для відведення парів палива, трубопроводами аварійного зливання палива та переливними трубопроводами, що виключають можливість переповнення баків.
4.3.5. Перетин зливних трубопроводів повинен забезпечувати зливання палива з баків протягом 2-3 хв. Спускові вентилі повинні розташовуватися в легкодоступних місцях. На дільниці зливного трубопроводу від бака до спускового вентиля (крана) не дозволяється застигання палива.
4.3.6. Аварійні ємності для зливання палива при спорожнюванні трубопроводів повинні встановлюватися поза будинками цеху.
4.3.7. Для зливання палива у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані закритими трубопроводами, що мають спеціальні ємності, до яких повинні бути підведені переливні трубки витратних баків.
4.3.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі, розміщені в доступних для обслуговування місцях.
4.3.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати ухил не менше ніж 0,003 у бік можливого їх спорожнювання.
Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен прокладатися обігрівний паропровід.
При цьому повинна бути забезпечена можливість продування паливопроводу парою від верхньої його позначки до нижньої.
4.3.10. На вводі паливопроводу в цех повинна бути встановлена вимикальна засувка.
4.3.11. Паливо, що подається для спалювання в печі, повинно бути профільтрованим та підігрітим до температури, яка не перевищує температури спалаху парів, встановленої для даної марки палива.
4.3.12. При роботі печі на рідкому паливі до форсунок повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування та ремонту.
Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані стаціонарними площадками з теплоізоляційною підшивкою.
Використання переносного настилу не дозволяється.
Для запобігання опікам при зворотному ударі полум'я отвори для установки форсунок повинні перекриватися засувками, а вентилі повинні бути трішки зміщені убік.
4.3.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом.
4.3.14. Для запобігання вибухам та ударам у разі припинення надходження повітря подачу пального треба негайно припинити.
4.3.15. Перед чисткою форсунок подача палива та повітря в них повинна бути припинена.
4.3.16. Розлите паливо біля печі повинно бути негайно прибране.
4.3.17. Доступ працівників у ємності для нафтопродуктів можливий лише за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, після відключення баків від трубопроводів засувкою та заглушкою, спорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря в них на вміст шкідливих речовин. При проведенні ремонтів трубопроводів із зварювальними роботами, крім звільнення їх від пального і продування парою, вони додатково повинні продуватися повітрям.
4.3.18. Під час перебування працівників у ємностях усі люки повинні бути відкриті та необхідно застосовувати примусове провітрювання.
4.3.19. Під час роботи працівників всередині ємностей для освітлення повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище 12 В, а їх включення повинно проводитися ззовні баків.
4.3.20. Роботи в ємності повинні виконуватися не менше як трьома працівниками, двоє з яких повинні перебувати нагорі ємності і безперервно спостерігати за працівником, що перебуває всередині ємності, та тримати кінець мотузки, прив'язаної до запобіжного пояса, який повинен одягнути працівник перед спусканням у бак.
4.4. Нагрівальні колодязі
4.4.1. Габарити наближення нагрівальних колодязів до залізничних колій повинні відповідати ГОСТ 9238-83.
З боку залізничної колії групи колодязів повинні огороджуватися від рівня підлоги цеху до робочого майданчика колодязів. Захисні плити колодязів, що встановлюються з боку залізничних колій для подачі рухомого складу із зливками, повинні укладатися так, щоб не порушувалися габарити наближення рухомого складу.
Не дозволяється притуляти зливки до захисних плит колодязів.
4.4.2. Не дозволяється складувати та захаращувати зливками та запасним устаткуванням робочі майданчики колодязів.
4.4.3. Під час відкривання кришки камери колодязя повинна автоматично відключатися подача газу.
4.4.4. Робочі майданчики нагрівальних колодязів з усіх боків, за винятком сторони переносу зливків, огороджуються поручнями із суцільною обшивкою знизу.
Для огляду і ремонту скатів наземно-кришкових кранів з боку гарячих колій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безпеку робіт. На коліях пересування наземно-кришкових машин необхідно влаштовувати тупикові упори. Крани повинні бути оснащені звуковою і світловою сигналізацією.
Під час ремонту чарунок нагрівальних колодязів навколо них встановлюються тимчасові огородження.
4.4.5. Для забезпечення безпечних умов праці та якісного нагрівання зливків і заготовок необхідно за допомогою автоматичних приладів регулювати температуру у колодязях і рекуператорах, підтримувати необхідне співвідношення обсягів газу та повітря, тиску газів у камері, передбачити відключення газу при відкриванні кришок і переключенні газових та повітряних клапанів.
4.4.6. Склепіння та оглядові вікна регенераторів і рекуператорів повинні бути ущільнені газонепроникною масою для запобігання просочуванню газу.
Не допускається експлуатація регенераторів і рекуператорів за наявності тріщин та щілин. Стіни регенераторів і рекуператорів повинні бути непроникними.
4.4.7. Кришки нагрівальних колодязів повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують щільність їх посадки на камери та виключають можливість вибивання полум'я. Зазор між кришкою й камерою повинен ущільнюватися відповідним матеріалом.
4.4.8. Для герметичності кришок люків газових перекидних клапанів їх необхідно ущільнювати азбестовою набивкою, просоченою газонепроникною жаростійкою масою, а лежаки герметизувати тією ж масою.
4.4.9. Попередження вибухів у регенераторах і лежаках досягається усуненням підсосів повітря в них шляхом включення повітряного клапана через 10-15 с. після газового, а також тим, що після спорудження або ремонту колодязів їх сушіння виконують до тієї пори, поки температура в газових лежаках і насадках не досягне температури займання газу (500 град.С).
Не дозволяється одночасне переключення газового та повітряного клапанів.
4.4.10. Перед пультами керування кришками нагрівальних колодязів повинні бути встановлені теплозахисні екрани.
У діючих цехах, де біля пульта керування не може бути забезпечено достатнього припливу свіжого повітря через стулки вікон, робочі місця біля пультів повинні бути забезпечені припливною вентиляцією з регулюванням температури повітря, що подається.
Керування наземно-кришковими кранами повинно бути дистанційним. У разі відсутності дистанційного керування кабіни керування таких кранів повинні бути обладнані установками для кондиціонування повітря чи повітряного душування.
Не дозволяється перебування працівників на робочому майданчику перед відкритими камерами колодязів, а також внизу на нульовій відмітці в зоні транспортування зливків під час їх посадки і видавання.
Майданчики для приміщення КВП і пульти керування з боку нагрівальних колодязів повинні бути екрановані.
4.4.11. Застосовувати для переносу зливків кліщі зі спрацьованими кернами не дозволяється. Керни повинні бути виготовлені зі зносостійкого металу або наплавлятися твердим сплавом.
Брати холодні зливки неохолодженими кліщами не дозволяється. Баки для замочування кліщів повинні бути забезпечені проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 град.С.
4.4.12. Стіни та підлога кабіни кліщових кранів повинні бути ізольованими. Для захисту машиніста крана від тепловипромінювання у вікнах кабіни повинно бути подвійне скління.
Зовнішні шибки повинні бути тепловідбивними. Кабіни повинні бути обладнані кондиціонерами.
4.4.13. Керування зливковозом повинно бути дистанційним. Перекидач повинен забезпечувати надійну стійкість зливків і виключати можливість їх падіння на бік. При човниковому русі зливковозів колія в кінці будинку повинна бути обладнана надійним тупиком.
При кільцевій зливкоподачі в районі закруглення повинна бути встановлена світлова сигналізація, яка попереджає про рух зливковоза. Холоста гілка зливковозної колії повинна бути огороджена поручневим огородженням висотою не менше 1,2 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.
У прокатних цехах прибирання окалини та шлаку з колій зливковоза повинно бути механізованим.
4.4.14. Пост керування зливковозом повинен бути розташований так, щоб забезпечувалась хороша видимість усього шляху руху зливковоза.
4.4.15. Не дозволяється перебувати поблизу шлакових льоток при їх відкриванні.
4.4.16. Вилучення шлаку з нагрівальних колодязів повинно бути механізованим.
Рідке шлаковидалення слід проводити за допомогою кліщового крана, який обладнаний спеціальним гребком. Для більш безпечного й ефективного вилучення рідкого шлаку підошву камери нагрівального колодязя треба посипати порошком магнезиту, феросиліцію, алюмінію або іншими речовинами-витравлювачами.
4.4.17. Не дозволяється розчищення та вибивання шлаку вологим інструментом.
Для доступу до шлакових льоток повинні бути влаштовані ґратчасті майданчики з поручнями та суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.
4.4.18. Коробки та ковші під шлак повинні бути справними та сухими.
Переповнення ковшів (коробок) рідким шлаком не дозволяється. Прибирання коробок (ковшів), що наповнені рідким шлаком, повинно проводитися вчасно. Грануляція рідкого зварювального шлаку водою не дозволяється. Робочі місця біля шлакових льоток повинні мати повітряне душування. Стіни нагрівальних колодязів у районі шлакових льоток повинні бути закриті екранами.
4.4.19. Вилучення шлаку з-під колодязів у шлакові приміщення повинно бути механізованим.
Шлакові візки повинні бути забезпечені звуковою сигналізацією та за необхідності обладнані захисним козирком для водія.
4.4.20. Транспортування й кантування ковшів або коробок зі шлаком у залізничні вагони повинні здійснюватися тільки після остигання шлаку.
4.4.21. Не дозволяється проводити вилучення шлаку на підлогу шлакового тунелю, льоток при їх відкриванні.
4.5. Печі нагрівальні
4.5.1. Подавання металу до нагрівальних печей і видавання металу з печей повинні бути механізованими.
Біля приймальних пристроїв повинні бути обслуговуючі майданчики, огороджені поручнями.
4.5.2. Завантажувальні пристрої обладнуються засобами для вирівнювання заготовок, що завантажуються у піч (упорами, маніпуляторами, лінійками тощо).
Не дозволяється ставати:
на завантажувальні пристрої при завантаженні заготовок у піч;
на плитний настил рольганга під час руху заготовки;
на редуктори при звільненні застряглих заготовок, а також затримувати заготовку на рольгангу ломиком.
4.5.3. Розміщення постів керування штовхачами повинно забезпечувати хорошу видимість заготовок на завантажувальних пристроях. На постах керування повинна бути влаштована сигналізація, що сповіщає про видавання заготовок з печі.
4.5.4. На печах, які споруджуються та знаходяться на реконструкції, кантування зливків і заготовок повинно бути механізованим. Печі повинні бути обладнані пристроями, які запобігають руйнуванню заготовками кладки бокових стін.
4.5.5. Майданчики для обслуговування пальників, розміщених на склепінні, повинні огороджуватися поручнями та мати не менше двох входів. Не дозволяється обладнання вертикальних сходів.
4.5.6. Керування шиберами на печах повинно бути механізованим, а шибери повинні розташовуватися в безпечних і легкодоступних для обслуговування та ремонту місцях.
4.5.7. Рідкий шлак з печі повинен випускатися у сухі коробки та ковші. Шлакові льотки повинні огороджуватися щитами.
Вивантаження з коробок і ковшів, а також розбивання та розподіл шлаку повинні проводитися після повного його застигання у спеціально відведеному місці.
4.5.8. Робочі місця біля нагрівальних печей повинні бути обладнані пристроями повітряного душування.
4.5.9. Для зменшення тепловиділення елементи печей повинні бути теплоізольованими.
4.6. Електротермічні установки
4.6.1. Облаштування, розміщення та безпечна експлуатація електротермічних установок (установки індукційного нагріву, електропечі опору, високочастотні установки для нагрівання металу, гартівні машини зі струмами високої частоти тощо) повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.007.9-93 "Безопасность электротермического оборудования. Общие требования", ГОСТ 12.2.007.10-87 "ССБТ. Установки, генераторы и нагреватели индукционные для электротермии, установки и генераторы ультразвуковые. Требования безопасности", ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах" та ГОСТ 12.1.006-84.
4.6.2. Електротермічні установки повинні бути оснащені необхідними блокувальними пристроями, що забезпечують безпечне обслуговування електрообладнання та механізмів цих установок.
4.6.3. Для забезпечення допустимих значень напруженості полів при роботі електротермічних установок необхідно:
зменшувати потужність випромінювання в самому джерелі шляхом застосування спеціальних пристроїв;
встановлювати стаціонарні чи переносні екрануючі пристрої;
передбачати обмеження часу перебування працівника в зоні дії полів;
розміщувати робочі зони (пульти керування) на такі відстані від джерел полів, де напруженість не перевищує допустимих норм;
використовувати комбінований захист (часовий і відстанню) одночасно чи інші комбінації захисту;
застосовувати спеціальні засоби індивідуального захисту.
4.6.4. Для кожної електротермічної установки, що випромінює електромагнітну енергію вище граничнодопустимих значень, повинні виділятися окремі зони, у яких інтенсивність опромінювання перевищує норми. Ці зони повинні огороджуватися або біля них повинні встановлюватися попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
4.6.5. На щитах керування повинна бути передбачена сигналізація включеного і відключеного положень електротермічних установок.
4.6.6. При охолодженні електротермічних установок водою повинні бути передбачені ізолюючі шланги (на випадок аварії, пробою або замиканням напруги на водоохолоджуючу мережу), що дозволить захистити працівників. Металеві трубопроводи системи водоохолодження повинні бути заземлені.
4.6.7. Контроль за безперервним надходженням охолоджуючої води повинен здійснюватися за допомогою спеціальних приладів, що при необхідності автоматично вимикають печі у випадку перебою подавання води, а також приладів, які сигналізують про перегрівання води в системі охолодження.
4.6.8. Індукційні нагрівальні установки повинні бути обладнані приладами керування процесом нагрівання, а також механізмами подавання заготовок в індуктор та їх вилучення.
4.6.9. Кожухи індукційних печей повинні бути надійно ізольовані від індуктора та заземлені. Уся електрична апаратура і струмоведучі частини індукційної установки повинні бути огородженими.
4.6.10. Печі повинні мати автоматичне відключення напруги при пробиванні індуктора.
4.6.11. Конструкція електропечі опору повинна виключати можливість випадкового дотику працівників до нагрівачів.
4.6.12. Ремонт устаткування, заміна роликових проводок і запобіжників повинні проводитися при знятій напрузі.
4.7. Термічні печі
4.7.1. Процеси термічної обробки металу повинні бути максимально механізованими та автоматизованими та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.004-75 "ССБТ. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.004-75).
4.7.2. Розміщення приладів керування печами повинно виключати можливість опромінювання працівників.
4.7.3. Приміщення цехів, де розташовані печі, що працюють з використанням водню, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами з улаштуванням світлової та звукової сигналізації.
4.7.4. Термічні печі, що працюють з використанням вибухонебезпечних і токсичних захисних газів, повинні бути герметичними.
4.7.5. Матеріали, що застосовуються для герметизації місць рознімання кожухів і вузлів, повинні виключати хімічну взаємодію з воднем, а також погіршення газонепроникності або випарювання під впливом термічних деформацій.
4.7.6. Затвори ковпакових печей повинні виключати можливість виходу вибухонебезпечних і токсичних захисних газів назовні та підсмоктування повітря в робочий простір печі.
4.7.7. Взаємне розміщення підводів і відводів вибухонебезпечних та токсичних захисних газів повинно забезпечувати ефективне продування печі та виключати утворення застійних зон.
4.7.8. Піч повинна бути обладнана приладами, що вимірюють витрати вибухонебезпечних і токсичних захисних газів.
4.7.9. Викидання вибухонебезпечних та токсичних захисних газів з-під муфеля у приміщення цеху не дозволяється.
4.7.10. Кладку ковпака вакуумно-водневих печей необхідно виконувати з вогнетривкого матеріалу, стійкого до водневого середовища.
4.7.11. При падінні тиску під муфелем або під ковпаком (для вакуумно-водневих печей) повинна автоматично припинятися подача вибухонебезпечних і токсичних захисних газів та включатися продувка інертним газом. При цьому повинна спрацьовувати звукова і світлова сигналізація.
4.7.12. У термічному відділенні повинні бути передбачені стенди для випробування на щільність для ремонту муфелів та ковпаків.
Конструкція стендів повинна передбачати наявність центруючих пристроїв для точної установки муфеля.
4.7.13. Муфель повинен бути герметичним.
4.7.14. Установки для приготування вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинні мати мінімальну кількість рознімних фланцевих з'єднань.
4.7.15. Конструкція установок, агрегатів з виробництва вибухонебезпечних і токсичних газів та газопроводів повинна забезпечувати можливість продування всієї системи устаткування та газопроводів, а також окремих дільниць газопроводів і одиниць устаткування, що вимикаються.
4.7.16. Підключення підводів газу до окремих ковпаків, запалювання газу, відключення ковпакових газових печей та ремонт газопроводів повинні здійснюватися відповідно до вимог нормативно-правових актів.
4.7.17. Усі печі, що використовують захисні гази, повинні мати пристрої, що сприяють зведенню до мінімуму витіку захисних газів.
4.7.18. Безперервні установки термообробки повинні мати світлозвукову сигналізацію, яка сповіщає про пуск механізмів, а також про перевищення допустимої концентрації оксиду вуглецю та інших токсичних газів, і аварійні вимикачі біля основних агрегатів.
4.7.19. При охолодженні смуг чи листів водою після термічної обробки повинні бути передбачені пристрої (щити, зонти тощо), що виключають можливість попадання пари та бризок води у приміщення.
4.7.20. Вилучення кінців відірваної смуги з печі повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв.
4.7.21. Кабіни машиністів кранів, що працюють у термічному відділенні, повинні бути обладнані кондиціонерами.
4.7.22. Термічні печі з висувним подом повинні мати блокування відкривання дверей під час руху поду, а також звукову сигналізацію.
V. Вимоги безпеки під час прокату металу
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Експлуатація прокатних станів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.094-83.
5.1.2. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного й електричного устаткування з використанням електронно-обчислювальних машин.
5.1.3. На станах, що будуються, регулювання зазору між валками повинно бути механізованим. Ручне регулювання зазору між валками повинно здійснюватися відповідно до вимог інструкції з охорони праці, розробленої та затвердженої на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98. Головний пост керування прокатним станом повинен мати переговорний зв'язок і сигналізацію з машинним залом та з постами керування допоміжних агрегатів.
5.1.4. Пуск стана повинен здійснюватися після подавання двох відповідних звукових сигналів та одночасно світлової сигналізації, які добре чути і видно на усіх робочих місцях стана та на його допоміжних агрегатах.
5.1.5. До подачі сигналу про пуск стана уповноважена особа зобов'язана перевірити справність стана, всіх його огороджувальних і запобіжних пристроїв.
Розпорядження про пуск стана може бути дано тільки після узгодження з відповідною посадовою особою та після виведення працівників з устаткування стана.
Не дозволяється пуск зламаного стана, а також при наявності несправностей огороджувальних і запобіжних пристроїв.
Дозвіл про пуск стана може дати тільки відповідальна посадова особа, яка керує прокатуванням.
5.1.6. Для попередження травмування працівників прокатних станів необхідно щомісячно проводити змащення підшипників і муфт шпинделів, суворо дотримуватися режиму нагрівання зливків і заготовок відповідно до інструкцій підприємств-виготовлювачів устаткування. Не дозволяється подавати для прокатування нерівномірно прогріті заготовки та зливки.
Не дозволяється застосовувати вивідні проводки без бокових лінійок.
У процесі прокатування необхідно слідкувати за станом кінця заготовки, що подається у кліть. При незадовільному стані кінець заготовки повинен бути обрізаний. При неможливості обрізання бракованого кінця заготовка не повинна допускатися до прокату.
Замірювання профілю прокатуваного металу під час роботи стана дозволяється здійснювати лише дистанційно, за допомогою відповідних вимірювальних приладів.
5.1.7. Усі єднальні шпинделі, муфти та корінні вали прокатних станів повинні огороджуватися заґратованими або суцільними щитами чи кожухами не тільки з боків, а й зверху. На великосортних і високошвидкісних станах запобіжні кожухи повинні витримувати удари шматків муфт, які розірвалися. Шпинделі блюмінгів і слябінгів повинні огороджуватися щільним бар'єром з обладнанням майданчика з поручнями для зручності обслуговування.
5.1.8. Непрацюючі калібри валків повинні бути закриті щитами. Перевірку калібрів, зазору між валками, а також положення проводок потрібно проводити за допомогою відповідних пристроїв. Не дозволяється проводити ремонт стана під час його роботи.
5.1.9. На дрібносортних безперервних та лінійних станах, на відвідних рольгангах стана необхідно встановлювати борти потрібної висоти, а рольганги огороджувати високими бортами.
5.1.10. На дрібносортних станах лінійного типу робочі місця необхідно огороджувати запобіжними стінками.
5.1.11. На велико- і середньосортних станах лінійного типу прокатне поле повинне огороджуватися суцільними бортами з ухилом у бік заготовки висотою, що на 200 мм перевищує висоту найбільшого прокатуваного профілю.
5.1.12. Для захисту від відлітаючих під час прокату часток окалини, осколків металу та бризок шлаку перед валками на станині необхідно влаштовувати надійні сітчасті щити чи щільні ланцюгові завіси, а вздовж лінії стана, проти прорізу у станині робочих рольгангів, - знімні щити з густої міцної сітки. Проміжок між валками з боку, протилежного з'єднувальним шпинделям, закривається запобіжним щитом.
5.1.13. На прокатних станах за наявності гідравлічного зрівноваження середнього валка проміжки між траверсою приводу і станиною кліті повинні бути закриті огороджувальними щитами, що виключають можливість попадання працівників між траверсою і станиною.
5.1.14. Для забезпечення умов безпеки у процесі прокатки повинна бути справна привалкова арматура (направляючі коробки з пропусками, вивідні проводки, проводкові столи, лінійки тощо). Ввідні коробки сортових станів повинні бути без бокових регулюючих болтів.
5.1.15. При ручному подаванні металу у валки кліщі вальцювальників повинні відповідати сортаменту прокатуваного металу та бути у справному стані. Для охолодження кліщів біля станів повинні бути встановлені ємності з проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 град.С.
5.1.16. Настил підлоги в місцях прокатування і прибирання металу від лінійного стана повинен бути рівним та виготовленим з негорючих матеріалів.
У місцях, де знаходяться вальцювальники, підлога не повинна бути слизькою.
5.1.17. Прибирання недокатів і браку, а також витяг зламаних валків повинні проводитися з дотриманням вимог безпеки та під керівництвом уповноваженої особи.
5.1.18. Недокати і брак повинні вчасно прибиратися у спеціально відведене для цього місце.
5.1.19. Шліфування та вилучення дефектів з робочих поверхонь валків прокатних станів, а також роликів рольгангів, правильних машин, моталок тощо повинні проводитися при зупиненому прокатуванні за допомогою спеціального пристрою з боку, протилежного напряму обертання. Установка пристрою для вилучення дефектів повинна здійснюватися при зупиненому стані.
5.1.20. Шафи з автоматами електродвигунів рольгангів або інших механізмів станів і агрегатів повинні розташовуватися у доступних місцях.
5.1.21. Конструкція підйомно-хитких столів повинна виключати можливість падіння з них прокатуваного металу. Для запобігання травмуванню працівників бокові поверхні підйомно-хитких столів повинні бути обшиті листовим металом. При верхньому положенні столу обшивка повинна бути вище плиткового настилу робочого місця.
5.1.22. Для доступу під підйомно-хиткі столи повинні влаштовуватися приямки з похилими сходами.
У тих випадках, коли за місцевих умов зробити приямки з похилими сходами неможливо, дозволяється влаштовувати з боку хитких столів колодязі з вертикальними драбинами.
5.1.23. Не дозволяється під час роботи стану:
проводити огляд і ремонт механізмів, розміщених під підйомно-хиткими столами, які на час ремонту повинні бути надійно закріплені;
входити в зону переміщення нагрітого металу;
перебувати всередині огородження клітей.
5.1.24. Проміжки між роликами рольгангів, за винятком робочих рольгангів, біля блюмінгів і слябінгів, а також у місцях, де вони не зайняті механізмами, повинні бути перекриті.
5.1.25. Не дозволяється ходити по рольгангах. Переходити через них дозволяється тільки перехідними містками, настил яких повинен футеруватися вогнетривкою цеглою. Висота та конструкція перехідного містка над розкотувальним полем повинні створити умови безпечного проходу працівників.
5.1.26. При мінусових температурах повітря, коли відбувається інтенсивне пароутворення, на кожній кліті повинна встановлюватися додаткова сигналізація, яка сповіщає про наявність металу в зіві валків, а також передбачатися інтенсивна аспірація небезпечної для працівників зони.
5.1.27. На реверсивних станах гарячої прокатки для огляду поверхні валків і привалкової арматури повинні встановлюватися спеціально виготовлені тумби для виключення опускання валків униз.
5.2. Прибирання окалини
5.2.1. Прибирання окалини з-під станів та іншого устаткування повинно бути механізованим (гідрозмивання, скребки тощо), проводитися пристроями, що захищають від відлітаючої окалини і знижують запиленість атмосфери.
5.2.2. Тунелі для змивання окалини під робочими клітями повинні мати похил і перетин жолоба, що забезпечує вилучення всієї окалини, яка потрапляє до жолоба.
Фундаменти робочих і шестеренних клітей, редукторів, стаціонарних упорів, рольгангів та іншого устаткування, де можливе скупчення окалини, повинні мати відповідні похили та жолоби, що ідуть у бік тунелю для змивання окалини під робочими клітями, та систему водопроводів для забезпечення постійного та періодичного змивання окалини та бруду.
Фундаменти будь-якого механізму не повинні мати ізольованих приямків.
5.2.3. Окалиновідламувальні кліті та пристрої для гідрозбивання повинні бути огороджені щитами від відлітаючої окалини та бризок води.
5.2.4. Прохід під рольгангами та станами повинен бути надійно перекритий від падаючих шматків скрапу й окалини.
У діючих цехах, де безпечний прохід через тунель не забезпечений, доступ туди під час прокатування не дозволяється.
Вхід у тунель повинен бути закритий на замок, а двері зблоковані зі світловою сигналізацією, виведеною до найближчого поста керування.
5.2.5. Тунелі для прибирання окалини повинні бути обладнані освітленням з напругою не більше 36 В.
5.2.6. Відстійні басейни повинні бути огороджені з усіх боків міцними стінками висотою не менше 1,1 м.
Біля входу до тунелів відстійних басейнів повинні бути влаштовані ґратчасті бар'єри.
Прибирання окалини з ям і відстійників повинно бути механізованим (грейфери, ковшеві елеватори тощо).
5.2.7. Біля клітей безперервних станів можна також використовувати похилі полиці з відводом окалини в бік від клітей у колодязі, в яких влаштовуються спеціальні короби або цебра, що прибираються краном. При вилученні окалини в коробах або цебрах необхідно використовувати пристрої для зачеплення та перекидання їх без участі стропальників.
5.2.8. Колодязі для коробів або цебер під окалину повинні перекриватися металевими плитами або огороджуватися.
Під час прибирання окалини відкриті отвори над колодязями необхідно огороджувати переносними бар'єрами.
5.2.9. Не дозволяється прибирання окалини вручну з-під робочих клітей станів і рольгангів під час прокатування та ремонту.
5.2.10. Місця пиловиділення, що утворюється від окалини, необхідно обладнувати спеціальними пристроями, які включають витяжний зонт, повітроводи, фільтр для очищення повітря від пилу.
5.3. Перевалка валків
5.3.1. Перевалка валків повинна проводитися за допомогою спеціальних перевалочних приладів і пристроїв.
5.3.2. Валки повинні зберігатися у спеціальних пірамідах або на стелажах, що мають стійку конструкцію. Проходи між пірамідами повинні мати ширину не менше 1 м.
Дозволяється зберігання валків на підлозі лише в один ряд із застосуванням спеціальних прокладок, які виключають їх довільне розкочування.
5.3.3. При перевезенні валків на платформах, машинах, передавальних візках їх необхідно укладати на спеціальні стелажі або закріплювати.
5.3.4. Заміну валків необхідно проводити за допомогою різноманітних пристроїв (спеціальні візки, які закочуються всередину стана, муфти, кліті тощо).
На станах зі знімними кришками станин зміну валків треба проводити кранами через верх отвору у станині.
На станах закритого типу для зміни валків необхідно використовувати спеціальні перевалочні муфти, С-подібні траверси, візки тощо.
5.3.5. Під час перевалки валків або їх ремонту необхідно вимикати пускові пристрої механізмів кліті, рольгангів і маніпуляторів, розміщених у безпосередній близькості від кліті з вилученням ключів-бирок.
5.3.6. Дільниці перевалок валків повинні бути огороджені знаками, що вказують на проведення робіт і попереджають про небезпеку.
5.3.7. Настроювання запасних клітей або касет повинно проводитися у спеціально відведеному місці, обладнаному стендами та необхідними пристроями.
5.3.8. Під час перевалки валків, прибирання недокатів або браку робота між операторами та працівниками повинна бути узгодженою.
5.3.9. Для перевалки валків уповноваженою особою підприємства призначається відповідальний керівник робіт.
5.4. Маслопідвали та тунелі
5.4.1. Стічні жолоби, приямки та інші заглиблення маслопідвалів повинні бути перекриті сталевими листами.
5.4.2. Маслобаки, маслонасоси та маслопроводи повинні бути герметичними.
5.4.3. Очищення баків-відстійників та інших резервуарів з-під нафтопродуктів повинно бути механізованим.
5.4.4. Підлога комунікаційних тунелів повинна мати жолоби та відповідні ухили в бік збиральних приямків, на яких встановлені насоси для відкачування масла та бруду у спеціальні баки.
Кабельні та масляні тунелі повинні бути повністю герметизованими для запобігання попаданню в них з робочих майданчиків окалини, пилу та технологічної води.
5.4.5. Маслопідвали та масляні тунелі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.
5.4.6. Вентиляційні пристрої тунелів повинні автоматично відключатися у випадку виникнення пожежі.
5.5. Дільниці підготовки валків
5.5.1. Облаштування й експлуатація устаткування дільниць підготовки валків повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.025-80 "ССБТ. Обработка металлов резанием. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.025-80), ГОСТ 12.3.026-81 "ССБТ. Работы кузнечно-прессовые. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.028-82) та ГОСТ 12.3.004-75.
5.5.2. Збирання і розбирання валків повинно бути механізованим шляхом застосування спеціальних пристроїв (машина для збирання і розбирання робочих валків, машина для збирання і розбирання опорних валків, пристрій для монтажу і демонтажу валків з подушками, кантувач подушок з підшипниками рідинного тертя тощо).
5.5.3. Конструкція пристроїв для закріплення у верстатах оброблюваних валків, а також кріплення різців у супорті повинні бути надійними.
5.5.4. Вальцетокарні майстерні повинні бути обладнані верстатами для випробувань шліфувальних кругів, а вальцетокарні верстати - системою відведення охолоджуючої рідини, прозорими екранами для захисту працівників від стружки, що розлітається.
Конструкція екранів повинна бути легкорухомою та передбачати можливість їх зручного та безпечного очищення.
5.5.5. Перед початком роботи сухий абразивний круг, встановлений на верстак, повинен випробовуватися на механічну міцність в холосту при робочій швидкості не менше 5 хв. Кожен абразивний круг повинен бути збалансований. При встановленні абразивного круга необхідно між фланцями і кругом установлювати прокладки з картону або іншого еластичного матеріалу товщиною 0,5-1 мм. Прокладки повинні виступати за фланець по всій окружності не менше ніж на 1 мм. Для безпечної роботи круг повинен бути під час роботи огороджений захисними кожухом із сталі або ковкого чугунка. Необхідно уникати засалювання абразивних кругів. Для захисту очей від дрібних частинок під час роботи на верстаті повинен встановлюватися захисний рухливий екран з органічного скла. При відсутності захисних екранів працівники повинні користуватися захисними окулярами.
5.5.6. При роботі абразивного круга із застосуванням охолоджувальної рідини остання повинна безперервно омивати круг по всій його робочій поверхні і своєчасно відводитися, щоб круг не залишався зануреним у рідину. Біля кожного шліфувального верстата на видному місці повинна бути вивішена табличка із зазначенням допустимої робочої швидкості, частоти обертання шпинделя верстата та інструментів, що використовуються під час роботи. Кожен верстат повинен бути обладнаним місцевим освітленням.
5.5.7. При роботі з абразивними кругами не дозволяється:
використовувати для роботи абразивні круги з тріщинами, вибоїнами та іншими дефектами, важелі для посилення натиску деталі на абразивний круг та охолоджувальні рідини, які шкідливо діють на шкіру працівника;
виконувати роботу боковими поверхнями круга, не пристосованими спеціально для цього.
5.5.8. Під час шліфування валків необхідно застосовувати для охолодження диска і валка, який опрацьовується, 5%-й содовий розчин.
5.5.9. На шліфувальних верстатах, що працюють з охолоджувальною рідиною, необхідно передбачати пристрої, що захищають працівника від бризок. Пульт керування верстатом повинен розміщатися поза площиною обертання шліфувального круга.
5.5.10. Усі верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами з фільтрами для очищення від пилу, захисними кожухами.
5.5.11. Для уловлювання зварювального аерозолю і в місцях наплавлення валків повинні бути передбачені місцеві відсмоктувачі, а концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати граничнодопустимих значень.
5.5.12. При обробці нагрітих валків на верстатах повинні бути застосовані заходи для запобігання ураженню працівників від теплового випромінювання.
5.5.13. При проведенні зварних робіт (ГОСТ 12.3.003-86* "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности") повинні використовуватися засоби індивідуального захисту від інфрачервоного випромінювання, що видаються працівнику відповідно до НПАОП 27.0-3.01-08.
5.5.14. Прибирання стружки від верстатів та з дільниць вальцетокарних майстерень, як правило, повинно бути механізованим.
5.5.15. Засипання флюсу в бункер, прибирання невикористаного флюсу зі шва, очищення шва від шлакової кірки з одночасним її збиранням повинні бути механізованими.
5.5.16. Очищення валків від бруду після їх витягання з клітей повинно здійснюватися у закритій камері механізованої мийки.
5.5.17. Ванни для розконсервації та миття, а також столи для сушіння деталей підшипникових вузлів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
Застосування миючих легкозаймистих рідин у прокатних цехах повинно проводитися згідно з інструкцією з пожежної безпеки на підприємстві, розробленою з дотриманням вимог нормативно-правових актів і затвердженою в установленому порядку.
