• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України | Наказ від 20.10.1999 № 39 | Документ не діє
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 39 від 20.10.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 листопада 1999 р.
за N 777/4070
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 71 від 14.06.2004 )
Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 N 8 від 24.01.2001 N 84 від 05.11.2001 Наказами Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 N 20 від 23.02.2004 N 50 від 23.04.2004 )
На виконання статей 3, 7 та 17 Закону України "Про ветеринарну медицину" та Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 року N 264, і з метою посилення контролю за охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників карантинних хвороб, спільних для тварин і людей, а також у зв'язку з приведенням законодавства України у відповідність до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною
НАКАЗУЮ:
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 20 від 23.02.2004 )
1. Затвердити Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (додаються).
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
2. Управлінню державної інспекції ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України (Пацюк М.В.):
2.1. Подати в п'ятиденний термін цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацій, міст Києва та Севастополя, регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті суворо дотримуватися цих Ветеринарних вимог.
3. Скасувати ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну тварин, м'яса, м'ясо-молочних продуктів, сировини тваринного походження, кормів і біологічних матеріалів, затверджених начальником Головного управління ветеринарної медицини і Державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 6 квітня 1995 року.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
П.І.Вербицький
Затверджено
Наказ Головного державного
інспектора ветеринарної
медицини України 20.10.99
N 39
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 листопада 1999 р.
за N 777/4070
Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду
( Назва із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
1. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінної і користувальної великої рогатої худоби
1.1. До ввезення в Україну допускається здорова племінна велика рогата худоба, народжена і вирощена у країні-експортері, вагітністю не більше 5 місяців, не вакцинована проти бруцельозу, ящуру, лептоспірозу, яка виходить з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
бруцельозу, туберкульозу, лейкозу і паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;
інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай), інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, бесноітіозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
1.2. Відібрані для експорту тварини, генетично не зв'язані з худобою, яка походить із територій, не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Тварини не одержували корми тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
1.3. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України.
1.4. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз, трихомоноз, кампілобактеріоз, лептоспіроз, інфекційний рінотрахеїт.
1.5. Не пізніше ніж за 15 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки, (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення), проводять профілактичну дегельмінтизацію, обробляють проти ектопаразитів.
1.6. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
1.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
1.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати, методів діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
1.9. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
1.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
2. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми биків-плідників
2.1. До ввезення в Україну допускається сперма биків-плідників, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.
2.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру і ін.) та адміністративної території, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
( Абзац третій пункту 2.2 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;
інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, трихомонозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу, бесноітіозу, інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай) - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
2.3. Бики-плідники, від яких одержують сперму для постачання на експорт, повинні бути не вакциновані проти бруцельозу.
2.4. Бики-донори генетично не зв'язані з худобою, що походить з неблагополучних територій щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
2.5. Бики-донори містилися в центрі штучного запліднення протягом 6 місяців до узяття сперми і не використовувалися для природного запліднення.
2.6. За 30 днів перед отриманням сперми биків досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, паратуберкульозний ентерит, бруцельоз, лептоспіроз, лейкоз, блутанг, інфекційний ринотрахеїт, вірусну діарею, трихомоноз, кампілобактеріоз, хламідіоз та інші інфекційні хвороби.
У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.
2.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.
2.8. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:
порода, кличка і номер бика;
число, місяць і рік узяття сперми;
кількість каністр у посудині Дьюара;
кількість серій і доз в одній каністрі.
Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.
2.9. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
3. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну ембріонів великої рогатої худоби
3.1. До ввезення в Україну допускають ембріони, отримані від здорових племінних тварин, не вакцинованих проти бруцельозу, лептоспірозу, ящуру. Бики повинні утримуватись на підприємствах штучного запліднення, а корови-донори ембріонів - у центрах, пунктах, фермах постачальника, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера з моменту народження.
3.2. Сперма, якою запліднені корови-донори, відповідає ветеринарним вимогам України. Копія ветеринарного сертифіката на сперму додається.
Корови-донори перебували в господарстві останні 60 днів і не мали контакту з тваринами, завезеними в країну протягом останніх 12 місяців.
3.3. Територія країни-експортера повинна бути вільна від заразних хвороб, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
( Абзац третій пункту 3.3 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, контагіозної плевропневмонії, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців.
( Абзац четвертий пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
3.4. Центри одержання ембріонів великої рогатої худоби повинні бути вільні від заразних хвороб, у тому числі:
бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років;
інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, трихомонозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу, бесноітіозу, інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай) - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
3.5. Бики-плідники і корови-донори не були отримані від сперми або ембріонів, які походять з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби територій. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
3.6. Корів-донорів, яких використовували для одержання ембріонів, і биків, від яких використовується сперма для запліднення корів, регулярно піддають клінічним і діагностичним дослідженням у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, паратуберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, лейкоз, вірусну діарею, інфекційний ринотрахеїт, трихомоноз, кампілобактеріоз, хламідіоз та інші інфекційні хвороби.
3.7. Після одержання ембріонів корови-донори і бики-плідники повинні бути під наглядом державних ветеринарних лікарів не менше 30 днів. У разі виявлення у тварин у цей термін інфекційних хвороб, зазначених у цих вимогах, експорт ембріонів в Україну припиняється.
3.8. Заморожений і відталий матеріал (ембріони і середовище, у якому вони перебувають) повинен бути вільним від патогенних і токсикогенних мікроорганізмів.
3.9. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.
3.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати і результатів діагностичних досліджень батьківських пар.
3.11. Увезення на територію України ембріонів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
4. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійної великої рогатої худоби, овець і кіз
4.1. До ввезення в Україну допускаються здорова забійна велика рогата худоба, вівці і кози, народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти бруцельозу, лептоспірозу, ящуру, з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, чуми, контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, меді-вісни, аденоматозу, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац третій пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, везикулярного стоматиту, блутангу, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
бруцельозу великої рогатої худоби, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
бруцельозу овець і кіз - протягом останніх 2 років у господарстві;
інфекційної плевропневмонії, віспи овець і кіз - протягом останніх 6 місяців у господарстві.
4.2. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
4.3. Відібраних для відправлення в Україну тварин не менше 21 доби утримують на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера.
4.4. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері. Тварини піддаються таким ветеринарним обробкам і дослідженням:
усі види забійної худоби - вакцинації проти сибірки не менше ніж за 20 днів (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення);
вівці і кози, які завозяться з країн, не благополучних щодо віспи овець, - вакцинації проти віспи не менше ніж за 14 днів, якщо не були щеплені за 6 місяців до відправлення;
усі види забійної худоби піддаються термометрії і дослідженню на бруцельоз, паратуберкульоз, лейкоз, лептоспіроз у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері.
4.5. Відібрана на експорт худоба перед відправленням піддається профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів.
4.6. До відправлення в Україну допускаються тільки клінічно здорові тварини, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях.
4.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
4.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів та щеплень.
4.9. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
4.10. Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніше 2-3 днів після надходження на м'ясокомбінат.
5. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних і користувальних овець і кіз
5.1. До ввезення в Україну допускаються здорові племінні вівці і кози, які народжені і вирощені в країні-експортері, не вагітні, не вакциновані проти бруцельозу, блутангу, ящуру, лептоспірозу і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
африканської чуми свиней, інфекційної плевропневмонії, віспи овець і кіз, меді-вісни, аденоматозу, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац третій пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ку-лихоманки, ящуру, блутангу, чуми дрібних тварин - протягом останніх 12 місяців на території країни;
паратуберкульозу - протягом останніх 5 років у господарстві;
бруцельозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;
інфекційного епідидиміту - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
( Абзац сьомий пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
5.2. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
5.3. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, епідидиміт, туберкульоз, блутанг, лептоспіроз, паратуберкульоз, хламідіоз, меді-вісна, аденоматоз, артрит-енцефаліт, лістеріоз.
5.4. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення, тварин вакцинують проти сибірки, якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення.
5.5. Проводиться профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів.
5.6. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
5.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
5.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
5.9. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
5.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини ставляться в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
6. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми баранів-плідників
6.1. До ввезення в Україну допускається сперма баранів-плідників, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.
6.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру та ін.) і адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
меді-вісни, аденоматозу, блутангу, артриту-енцефаліту кіз - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац третій пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ку-лихоманки, африканської чуми свиней, ящуру, чуми дрібних жуйних, кампілобактеріозу, лістеріозу, інфекційної агалактії й інфекційного маститу - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )( Абзац п'ятий пункту 6.2 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
інфекційної плевропневмонії і віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
6.3. Утримання тварин і одержання сперми від баранів-плідників здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
6.4. Барани-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти бруцельозу і епідидиміту, утримуватися на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до узяття сперми і не використовуватися для природного запліднення.
6.5. За 30 днів перед узяттям сперми баранів досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, бруцельоз, епідидиміт, лістеріоз, паратуберкульоз, хламідіоз, меді-вісну, аденоматоз, артрит-енцефаліт кіз.
6.6. Барани-плідники не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
6.7. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.
6.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень їх результатів.
6.9. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:
порода, кличка і номер барана;
число, місяць і рік узяття сперми;
кількість каністр у посудині Дьюара;
кількість серій і доз в одній каністрі.
6.10. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.
6.11. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
7. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних і користувальних свиней
7.1. До ввезення в Україну допускаються здорові племінні свині, що народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти класичної чуми свиней, лептоспірозу, хвороби Ауески, хвороби Тешена і походять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
трихінельозу, туберкульозу, бруцельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.
7.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України.
7.3. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на класичну чуму свиней, репродуктивно-респіраторний синдром свиней, бруцельоз, туберкульоз, везикулярну хворобу свиней, атрофічний риніт.
7.4. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).
7.5. Не пізніше ніж за 14 днів до відправлення свиней вакцинують проти бешихи свиней інактивованою вакциною. Проводиться дегельмінтизація й обробка проти ектопаразитів.
7.6. Якщо в період карантинування, за результатами діагностичних досліджень, в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
7.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
7.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати діагностичних досліджень їх результатів і щеплень.
7.9. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
7.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю свині ставляться на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
8. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми кнурів
8.1. До ввезення в Україну допускається сперма кнурів, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.
8.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру та ін.) і адміністративної території, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
туберкульозу, бруцельозу, трихінельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.
8.3. Утримання тварин і одержання сперми від кнурів здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
8.4. Кнури-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти класичної чуми свиней, перебувати на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до збору сперми і не використовуватися для природного запліднення.
8.5. За 30 днів перед узяттям сперми кнурів досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на класичну чуму свиней, туберкульоз, бруцельоз, хвороба Ауески, лептоспіроз, везикулярну хворобу свиней, репродуктивно-респіраторний синдром свиней і атрофічний риніт. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.
8.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.
8.7. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:
порода, кличка і номер кнура;
число, місяць і рік узяття сперми;
кількість каністр у посудині Дьюара;
кількість серій і доз в одній каністрі.
8.8. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.
8.9. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
9. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійних свиней
9.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні свині, народжені і вирощені в країні-експортері, із господарств і адміністративних територій вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ та ін.);
трихінельозу, туберкульозу, бруцельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.
9.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби карантинуються в господарствах постачальника під наглядом державних ветеринарних лікарів і піддаються щоденному клінічному огляду.
9.3. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).
9.4. За 2 доби перед відправкою свиней пасивно іммунізують проти бешихи свиней, якщо вони не були вакциновані протягом останніх 4 місяців проти цього захворювання. Проти класичної чуми свиней щеплюють на прохання покупця не менше ніж за 21 день до вивезення.
9.5. Відібрані на експорт свині перед відправкою піддаються профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів.
9.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
9.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і щеплень.
9.8. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
9.9. Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніше 2-3 днів після надходження на м'ясокомбінат.
10. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних, користувальних і спортивних коней
10.1. До ввезення в Україну допускається тільки здоровий племінний молодняк і дорослі коні, народжені і вирощені в країні-експортері, вагітністю не більше 3 місяців. Коні не повинні бути вакциновані проти інфекційних енцефаломієлітів усіх типів, грипу, африканської чуми коней, лептоспірозу і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
( Абзац перший пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артериїту, африканської чуми свиней і африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;
сапу - протягом останніх 2 років на території країни;
ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;
ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
10.2. Відібрані для відправлення в Україну коні не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера, під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит. Тварин щеплюють проти грипу інактивованою вакциною. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення). Проводять дегельмінтизацію та обробку проти ектопаразитів.
( Пункт 10.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
10.3. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
10.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
10.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
10.6. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
10.7. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини ставляться на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
11. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну коней для участі в міжнародних змаганнях
11.1. До ввезення в Україну допускаються здорові коні, які не вакциновані проти інфекційних енцефаломієлітів усіх типів, африканської чуми коней і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней і африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;
сапу - протягом останніх 2 років на території країни;
ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві) і сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;
ринопневмонії , інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
11.2. Перед відправкою коні повинні перебувати не менше 21 доби під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. У цей період проводять діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), анаплазмоз, ринопневмонію, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит.
( Пункт 11.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
11.3. Коні, які відправляються на змагання, повинні бути вакциновані проти грипу інактивованою вакциною не пізніше 30-45 днів до відправлення.
11.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
11.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
11.6. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
11.7. Після ввезення на територію України коней розміщують і утримують під контролем державної служби ветеринарної медицини. Коні, завезені з різних країн, утримуються ізольовано весь період перебування, крім участі в спортивних змаганнях. Після завершення спортивних заходів коні підлягають обов'язковому вивезенню з території України.
12. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми племінних жеребців
12.1. До ввезення в Україну допускається сперма жеребців, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.
12.2 Сперма виходить з підприємства (станції, центру й ін.) та адміністративної території офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;
( Абзац другий пункту 12.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
сапу - протягом останніх 2 років на території країни;
ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 12.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані) і нуталіозу (бабезія Екві) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;
ринопневмонії, інфекційної анемії і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
12.3. Утримання тварин і одержання сперми від жеребців здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
12.4. Жеребці-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти ринопневмонії, перебувати на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до збору сперми і не використовуватися для природного запліднення.
12.5. За 30 днів перед узяттям сперми жеребців досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит.
( Пункт 12.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
12.6. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та елементів крові.
12.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.
12.8. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:
порода, кличка, номер жеребця;
число, місяць і рік узяття сперми;
кількість каністр у посудині Дьюара;
кількість серій і доз в одній каністрі.
12.9. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.
12.10. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
13. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійних коней
13.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні коні, народжені і вирощені в країні-експортері, з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней, африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;
- сапу - протягом останніх 2 років на території країни;
ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;
парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;
ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
13.2. Відібрані для відправлення в Україну коні не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній лабораторії ветеринарної медицини методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, везикулярний стоматит. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).
13.3. До відправлення допускаються лише клінічно здорові коні, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях.
13.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
13.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним на мові країни-експортера й українською мовою, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і щеплень.
13.6. Увезення на територію України коней можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
13.7. Тварини на території України підлягають забою на м'ясо не пізніше 2-3 днів після надходження на м'ясокомбінат. Перед забоєм коні повинні бути досліджені на сап, на забій направляються тільки тварини, які реагують негативно.
14. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну добового молодняка різних видів птиці і інкубаційних яєць цих видів птиці
( Заголовок розділу 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.1. До ввезення в Україну допускається клінічно здоровий добовий молодняк різних видів птиці й інкубаційне яйце цих видів птиці, що виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
( Абзац другий пункту 14.1 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, африканської чуми свиней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
( Абзац третій пункту 14.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
хвороби Ньюкасла, грипу (чуми) птиці - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
птиця птахогосподарств вільна від: віспи, хвороби Гамборо, хвороби Марека і лейкозу, туберкульозу птиці, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту, інфекційної анемії, інфекційного бронхіту, інфекційного бурситу, адено- і реовірусної інфекції, ринотрахеїту (TRT), гемофільозу, синдрому зниження несучості, хламідіозу (орнітозу), вірусного ентериту (хвороби Держи), чуми качок, вірусного гепатиту, параміксовірусу і коронавірусу, гістомонозу, сальмонельозу (пулорозу), пастерельозу, мікоплазмозу та інших гострозаразних захворювань - протягом останніх 12 місяців;
( Абзац п'ятий пункту 14.1 в редакції Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
Завіз в Україну птахопродукції дозволяється після вивчення епізоотичної ситуації щодо гострозаразних та хронічних хвороб птиці у господарствах-постачальниках шляхом виїзду до них спеціалістів держветмедицини країни-імпортера.
( Абзац шостий пункту 14.1 в редакції Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )( Пункт 14.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.2. Батьківське стадо курей і індичок повинно бути досліджене серологічно пуллорним антигеном. При цьому птиці, що позитивно реагує, не повинно бути виявлено.
Батьківське стадо птиці не повинно бути щепленим проти захворювань, які в Україні не реєструються, та живими вірус-вакцинами (за винятком вакцин, погоджених країною-імпортером, та тих, після яких у наступних вакцинаціях були застосовані інактивовані вакцини).
( Пункт 14.2 доповнено абзацом згідно із Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.3. Добовий молодняк повинен бути отриманий з інкубаційних яєць птиці, що задовольняє ветеринарні вимоги, зазначені в пункті 14.1. Добовий молодняк різних видів птиці, при потребі, повинен бути щеплений проти хвороб, які характерні для даного виду і віку, та відповідно до затверджених Держдепартаментом ветмедицини схем вакцинопрофілактики.