Про затвердження ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду

26.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо кроликів, отримане від забою і переробки здорових тварин на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

26.2. Кролики, м'ясо яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям і мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

26.3. М'ясо виходить від забою здорових кроликів із господарств та адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі;

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

міксоматозу, туляремії, геморагічної хвороби кроликів, пастерельозу, лістеріозу - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).

26.4. До ввезення не допускається м'ясо кроликів: із змінами, характерними для заразних хвороб; не доброякісне за органолептичними показниками; що містить консерванти;

обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, товщі м'язів або тканинах органів;

оброблене барвниками і пахучими речовинами;

іонізуючим випромінюванням або ультрафіолетовими променями;

що мають темну пігментацію;

піддане дефростації в період збереження;

отримане від кроликів у період вирощування, відгодівлі або перед забоєм, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

26.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

26.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

26.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

26.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

26.9. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

27.1. До ввезення в Україну допускаються молоко і молочні продукти, які отримані від здорових тварин з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлені на молокопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

27.2. Молоко і молочні продукти виготовляються й відвантажуються з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;

ящуру, чуми, контагіозної плевропневмонії і везикулярного стоматиту великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на території країни;

бруцельозу великої рогатої худоби, лейкозу, туберкульозу і паратуберкульозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

бруцельозу овець і кіз - протягом останніх 2 років у господарстві;

віспи овець і кіз - протягом останніх 6 місяців у господарстві.

27.3. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти:

обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;

оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;

що містять натуральні або синтетичні естрогенні, гормональні речовини, тіреостатичні препарати, антибіотики і заспокійливі засоби.

27.4. Молоко, яке використовується для виробництва молочних продуктів, пройшло термічну обробку, достатню для знищення мікобактерії туберкульозу й інших патогенних мікроорганізмів, що представляють небезпеку для здоров'я людини. Молочні продукти, що поставляються, повинні бути піддані процесу переробки, у результаті якої повинна гарантуватися відсутність життєздатної патогенної флори. Продукти визнані придатними для споживання і вільного продажу без обмежень.

27.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники молока, молочних продуктів повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

27.6. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти, що мають змінені органолітичні показники або порушення цілісності упаковки.

27.7. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

27.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

27.9. Увезення на територію України молока, молочних продуктів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

27.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

28.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо диких тварин лише в тушах, напівтушах, четвертинах (пернатої дичини), включаючи екзотичних тварин, таких як: крокодила, кенгуру, черепахи, страуса та інших дозволених для полювання, у тому числі вирощених на замкнутій території або просторі їх розташування й отримане на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання зазначеної м'ясопродукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

28.2. Увезення в Україну м'яса крокодила, кенгуру, черепахи, страуса й інших екзотичних тварин може бути дозволене тільки за наявності письмового рішення Міністерства охорони здоров'я України на можливе використання конкретного виду продукту в їжу людям.

28.3. М'ясо повинно походити від забою здорових тварин (пернатої дичини) і екзотичних тварин, що жили (перебували) в мисливських угіддях або підприємствах з їхнього вирощування, що не перебувають під ветеринарною забороною держветслужби країни-експортера й офіційно вільні від заразних хвороб тварин, у тому числі:

а) для усіх видів тварин:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;

сибірки - протягом останніх 20 днів на території мисливського угіддя, господарства або іншого місця перебування;

сказу - протягом останніх 3 років на території мисливського угіддя, господарства або іншого місця перебування;

б) для великих жуйних парнокопитних:

чуми і контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом 12 місяців на території країни;

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, блутангу, геморагічної септицемії, хвороби Акабане - протягом останніх 3 років на території країни;

паратуберкульозу - протягом останніх 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

бруцельозу, лейкозу, туберкульозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

вірусної діареї - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

в) для дрібних жуйних парнокопитних:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, блутангу - протягом останніх 3 років на території країни;

ку-лихоманки - протягом останніх 12 місяців на території країни;

паратуберкульозу, меді-вісни, артриту-енцефаліту, аденоматозу - протягом останніх 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

г) для дрібних нежуйних парнокопитних:

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена), репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 12 місяців на території мисливського угіддя або іншого місця перебування;

трихінельозу - протягом 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

бешихи - протягом останніх 20 днів на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

г) для непарнокопитних:

сапу, інфекційного енцефаломієліту коней усіх типів, вірусного артеріїту - протягом останніх 3 років на території країни;

інфекційної анемії, парувальної хвороби, епізоотичного лімфангоїту, інфекційного метриту коней - протягом 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

д) для кроликів і зайців:

вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

міксоматозу, туляремії, пастерельозу, лістеріозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

е) для пернатої дичини (птиця):

грипу птахів усіх серотипів і хвороби Ньюкасла - протягом 1 року на території країни;

хвороби Марека, сальмонельозу, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного бронхіту, інфекційного енцефаломієліту, хвороби Гамборо, інфекційної анемії, віспи-дифтериту, пастерельозу й аспергільозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

орнітозу, чуми качок, туберкульозу і лейкозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування.

28.4. Дикі тварини (перната дичина) й екзотичні тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду (вирощених), а туші й органи (усіх тварин) післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути розібране на зареєстрованому м'ясопереробному підприємстві, що розташоване на адміністративній території, яка перебуває під контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

28.5. М'ясо, призначене для експорту в Україну, повинно бути визначене державною ветеринарною службою країни-експортера придатним у їжу людям.

28.6. На м'ясі повинно бути клеймо (штамп) державного ветеринарного нагляду з чітким зазначенням назви і номера м'ясопереробного підприємства, на якому була здійснена переробка диких тварин.

28.7. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м'яса не повинно бути виявлено змін, характерних для заразних хвороб, а також уражень гельмінтами, серозних оболонок, які не зачищалися, лімфатичних вузлів, які не видалялися.

28.8. М'ясо м'ясоїдних та інших сприйнятливих тварин (кожну тушу) повинно бути досліджено державною ветеринарною службою на трихінельоз із негативним результатом.

28.9. М'ясо не повинно мати гематом, не видалених абсцесів, личинок гедзів, механічних забруднень, не властивого м'ясу запаху і присмаку риби, лікарських трав, засобів і інших. М'ясо зберігалося і транспортувалося з дотриманням температурного режиму, має температуру в товщі м'язів біля кісток не вище мінус 8 градусів за Цельсієм, не піддавалося дефростації, не містить засобів консервування, не обсіменене сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій, не оброблялося барвниками, іонізуючим опромінюванням або ультрафіолетовими променями.

28.10. Тварини, від яких отримане м'ясо, не були піддані впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

28.11. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої нормативної документації.

28.12. Матеріал для упаковування м'яса повинен використовуватися вперше і задовольняти необхідні санітарно-гігієнічні вимоги.

28.13. Транспортні засоби, на яких перевозиться м'ясо, обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

28.14. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

28.15. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

29.1. До ввезення в Україну допускаються жива, охолоджена і морожена риба, морепродукти і готові вироби з них, що пройшли термічну обробку, призначені в їжу людині, зроблені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

29.2. У супровідних ветеринарних документах указується дата виробництва (заморозки) риби та морепродуктів.

29.3. Промислова морська і прісноводна риба, а також морепродукти повинні бути досліджені державною ветеринарною службою країни-експортера на наявність гельмінтів (у тому числі анізакід), бактеріальних і вірусних інфекцій методами, прийнятими в країні-експортері.

29.4. Прісноводна риба повинна бути вільна від збудників опісторхозу, діфілоботріозу й інших збудників гельмінтозів.

29.5. До ввезення не допускаються морожена риба і морепродукти:

обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;

із змінами, характерними для заразних хвороб; недоброякісні за органолептичними показниками; піддані дефростації в період зберігання;

оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями.

29.6. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи морська і прісноводна риба, морепродукти і готові вироби з них повинні бути визнані придатними для споживання людям. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої нормативної документації.

29.7. Морожена океанічна риба і морепродукти, повинні мати температуру в товщі не вище мінус 18 градусів за Цельсієм.

29.8. Тара і матеріал для упаковування повинні використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.

29.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

29.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

29.11. Увезення на територію України вантажу можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

30.1. До ввезення в Україну допускаються шкіряна, рогокопитна, кишкова, хутрова, овчинно-хутрова і смушкова сировина, вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пір'я і пух курей, качок, гусей та інших птахів, а також інша тваринна сировина, отримана від здорових тварин (птахів) із господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлена на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції і перебувають під її постійним контролем.

30.2. Сировина виходить з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин (птахів), у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

сибірки - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

30.3. Шкіряна, хутрова, овчинно-хутрова, смушкова сировина повинна бути цілком досліджена на сибірку.

30.4. Шкіряна і хутрова сировина повинна бути відсортована відповідно до вимог діючих стандартів країни-експортера і мати чітке маркування.

30.5. Сировина для транспортування упаковується за видами і методами консервування.

Методи консервування повинні відповідати міжнародним вимогам і забезпечувати ветеринарно-санітарну безпеку експортованої сировини.

30.6. Вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пух і пір'я, не піддані в країні-експортері гарячому миттю, направляються для подальшої переробки (миття) на підприємства, що мають для цього необхідні ветеринарно-санітарні умови, і пройшли комісійну перевірку (атестацію) територіальними органами державного ветеринарного нагляду і санітарно-епідеміологічного нагляду та отримали дозвіл від головних державних інспекторів ветеринарної медицини суб'єктів України на цю діяльність.

30.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

30.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни походження і складеним мовами країни-експортера й українською.

30.9. Увезення на територію України сировини можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

31.1. До ввезення в Україну допускається кормова рибна мука, яка отримана з рибної сировини океанічного промислу, і відвантажується з підприємств, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. До ввезення в Україну допускається рибна мука, виготовлена заводами, розташованими на територіях, благополучних щодо заразних хвороб тварин, у тому числі:

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (провінція, штат і ін.);

африканської чуми свиней - протягом останніх трьох років на адміністративній території (штат, провінція й ін.).

31.2. Рибна мука відповідає таким ветеринарно-санітарним вимогам:

31.3. Продукт був підданий термічній обробці при температурі не нижче плюс 80 градусів за Цельсієм протягом 30 хвилин. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

31.4. Транспортні засоби оброблені і підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

31.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-походження і складеним мовами країни-експортера й українською.

31.6. Увезення на територію України рибної муки можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

32.1. До ввезення в Україну допускаються корми і кормові добавки, призначені для годівлі тварин виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми і кормові добавки повинні бути отримані зі свіжої сировини тварин і птахів, з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птахів, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;

класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз та інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауески, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

32.2. Для виробництва кормів не використовується яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої та дрібної рогатої худоби, а також м'ясне та м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.

32.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і піддана післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.

32.4. Сировина була оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний см) або була оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і яка дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.

32.5. Корми і кормові добавки не повинні містити сальмонелл, ботулінічного токсину, ентеропатогенну й анаеробну мікрофлору. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис.м.к. у 1 р., що повинно бути підтверджене даними лабораторних досліджень, і здійснено відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.

32.6. Корми і кормові добавки для транспортування упаковуються у вологонепроникну тару.

32.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

32.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати лабораторних досліджень.

32.9. Постачання товарних партій здійснюється після проведення досліджень зразків продукції у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок (м.Львів).

32.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

33.1. До ввезення в Україну допускаються корми для тварин рослинного походження, що виготовлені та відвантажені з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних, африканської чуми коней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).

33.2. Фуражне зерно, що закуповується, соєві боби, тапіока, шроти з арахісу і сої повинні бути не токсичними для тварин.

33.3. Країна-експортер підтверджує, що в продукції, яка поставляється, наявність зерна з ознаками фузаріозу не більше 1 %, а вміст важких металів, мікотоксинів і пестицидів не перевищує міжнародні вимоги і норми прийняті в Україні.

33.4. Сумарна бета-активність не повинна перевищувати 60 БК на 1 кг у всіх перелічених продуктах.

33.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

33.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах повинно бути цілком підтверджене:

1. Ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, у якому вказується благополуччя адміністративної території (країни, штату, провінції і т. ін.) щодо вищевказаних інфекційних хвороб.

2. Сертифікатом якості країни-походження в оригіналі, виданим уповноваженим контрольним органом країни-експортера (інспекція, лабораторія і ін.), підтверджується, що утримання важких металів, мікотоксинів, пестицидів, а також сумарна бета-активність не перевищують гранично допустимих норм, установлених в Україні.

33.7. Сертифікати повинні бути складені на мовах країни-експортера та українській.

33.8. Ввезення на територію України кормів рослинного походження можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

34.1. До ввезення в Україну допускаються корми, призначені для годівлі тварин і отримані на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми, отримані зі свіжої сировини, що виходить з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птиці, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;

класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз, інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауески, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

34.2. Для виробництва кормів не повинна використовуватись яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої рогатої худоби, а також м'ясне і м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.

34.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і підлягати післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.

34.4. Корми не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенної й анаеробної мікрофлори. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис.м.к. у 1 р., що повинно підтверджуватися даними лабораторних досліджень, про що робиться відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.

34.5. Сировина повинна бути оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний сантиметр), або оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.

34.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і бути таким, що відповідає санітарним і гігієнічним вимогам.

34.7. Транспортні засоби повинні бути оброблені та підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

34.8. Виконання умов, вимог повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською із зазначенням дати, методів і результатів лабораторних досліджень.

34.9. Постачання товарних партій повинно здійснюватися після проведення досліджень зразків продукції в Державному науково-дослідному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок та одержання реєстраційного посвідчення.

34.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.