Молодняк птиці повинен бути кондиційний (придатний для вирощування), жвавий, швидко реагувати на звук, добре триматися на ногах; мати м'який, підібраний живіт із щільно закритим пуповим кільцем, розову чисту клоаку, ясні, круглі, випуклі та блискучі очі; пух повністю висохлий, рівномірно розподілений по всьому тілу, м'який, блискучий, у порід птиці, з білим оперенням - рівномірно пігментований; крила в курчат та індичат, щільно притиснуті до тулуба, кіль грудної кістки пружний. До цього додаються сертифікат і характеристики технологічних параметрів для даного кросу птиці.
( Пункт 14.3 в редакції Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.4. Інкубаційні яйця повинні бути отримані від птиці, що задовольняє ветеринарні вимоги, зазначені у пункті 14.1.
( Пункт 14.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.5. Інкубаційні яйця двічі повинні бути продезінфіковані методами, прийнятими в країні-експортері, не пізніше двох годин після знесення і безпосередньо перед увезенням на територію України імпортером.
14.6. Інкубаційні яйця і добовий молодняк різних видів птиці поставляються в одноразовій тарі.
( Пункт 14.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
14.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах щодо кожної партії птиці або інкубаційних яєць, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі (форма сертифіката узгоджена Держдепартаментом ветмедицини України), підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати серологічних та діагностичних досліджень і їх результатів, проти яких інфекційних захворювань було вакциноване батьківське стадо, коли і якими вакцинами.
( Пункт 14.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.9. Увезення на територію України добового молодняку, інкубаційних яєць з відповідним маркуванням, прийнятим в країні-експортері, можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
Дозвіл надається після розгляду погоджених управліннями державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим та областей документів:
заявки, погодженої державним інспектором ветмедицини області;
висновків комісії щодо епізоотичного обстеження господарства-постачальника із зазначенням епізоотичного стану адміністративних територій;
акта епізоотичного обстеження господарства-покупця із зазначенням умов для карантинування;
схем вакцинопрофілактики, погоджених державним інспектором ветмедицини області;
контракту або копії контракту, що подаються не пізніше ніж за 15 днів до завезення.
( Пункт 14.9 в редакції Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
14.10. Під час карантинування птиці проводять щоденний клінічний огляд, необхідні ветеринарні заходи та вакцинації згідно із затвердженими Держдепартаментом ветмедицини схемами вакцинопрофілактики. Від кожної завезеної в Україну партії інкубаційних яєць або птиці відбираються проби яєць та птиці згідно з нормами відбору і направляються для проведення необхідних серологічних, а в разі потреби й діагностичних досліджень (за рахунок коштів власників) у державних, наукових лабораторіях ветмедицини.
У разі виявлення в інкубаційних яйцях збудників інфекційних хвороб або в птиці ознак, характерних для інфекційних хвороб, які зазначені у цих вимогах, подальше їх завезення припиняється.
( Пункт 14.10 в редакції Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 8 від 24.01.2001 )
15. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну хутрових звірів, кроликів, собак і кішок
15.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові хутрові звірі, кролики, собаки і кішка з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
а) для усіх видів тварин:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, вірусних енцефаломієлітів усіх видів - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
( Абзац третій підпункту "а" пункту 15.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
б) для лисиць, песців, собак і кішок:
хвороби Ауескі, сказу, туберкульозу, туляремії, дерматофітозів (трихофітії, мікроспорії) - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
в) для норок і тхорів:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
енцефалопатії норок - протягом останніх 3 років у господарстві;
алеутської хвороби, сказу, туберкульозу, туляремії - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
г) для кроликів:
вірусної геморагічної хвороби, міксоматозу, туляремії, пастерельозу, лістеріозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві.
15.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера.
15.3. Під час карантину проводиться поголовний клінічний огляд. У цей період державні ветлікарі проводять діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері. Тварини піддаються таким ветеринарним обробкам і дослідженням:
лисиці, песці, норки і собаки - на токсоплазмоз;
норки - на алеутську хворобу;
кішки - на дерматофітози.
15.4. Не пізніше ніж за 14 днів до відправлення тварин вакцинують, якщо вони не були щеплені протягом останніх 6 місяців:
лисиць, песців - проти чуми м'ясоїдних, сальмонельозу і колібактеріозу;
норок і тхорів - проти ботулізму, чуми м'ясоїдних, псевдомонозу, вірусного ентериту;
нутрій - проти пастерельозу;
собак - проти сказу, чуми м'ясоїдних, гепатиту, вірусного ентериту, парво- і аденовірусних інфекцій, лептоспірозу;
кішок - проти сказу і панлейкопенії;
кроликів - проти міксоматозу, пастерельозу і вірусної геморагічної хвороби.
15.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
15.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
15.7. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.
15.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
16. Ветеринарні вимоги
щодо імпорту в Україну диких, зоопаркових і циркових тварин
16.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові дикі тварини (ссавці, птиця, риба, земноводні, плазуни) і інші (павукоподібні, комахи і ін.), що виходять з зоопарків, ферм, цирків, колекцій і т. ін. (надалі - господарства) і місцевості або акваторії, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі
а) для усіх видів тварин:
ящуру, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на території країни;
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
б) для великих парнокопитних (велика рогата худоба, зубри, буйволи, зебу, яки, антилопи, жирафи, бізони, олені та ін.):
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;
заразного вузликового дерматиту (бугорчатки) великої рогатої худоби, лихоманки долини Ріфт, блутангу, чуми дрібних жуйних, епізоотичної геморагічної хвороби оленів, хвороби Акабане - протягом останніх 3 років на території країни;
бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;
вірусної діареї, бесноітіозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
в) для дрібних парнокопитних (вівці, кози, лані, тури, муфлони, козероги, косулі й ін.):
лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, блутангу, епізоотичної геморагічної хвороби оленів - протягом останніх 3 років на території країни;
ку-лихоманки - протягом останніх 12 місяців на території країни;
паратуберкульозу, скрепі, меді-вісни, артриту-енцефаліту, аденоматозу - протягом останніх 5 років у господарстві;
туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 3 років у господарстві;
віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
г) для однокопитних (коні, осли, мули, поні, зебри, кулани, коні Пржевальського, кіанги та ін.):
африканської чуми коней, інфекційних енцефаломієлітів усіх видів, вірусного артеріїту - протягом останніх 3 років на території країни;
парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства.
При ввезенні коней слід керуватися діючими Ветеринарними вимогами щодо імпорту в Україну племінних, користувальних і спортивних коней розділ 10 даних вимог;
г) для домашніх і диких свиней:
класичної чуми свиней, везикулярної хвороби, віспи, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
трихінельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві;
д) для м'ясоїдних:
чуми м'ясоїдних, вірусного ентериту, токсоплазмозу, інфекційного гепатиту, сказу - протягом 12 місяців у господарстві;
туляремії - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
е) для птахів:
орнітозу (пситтакозу), інфекційного бронхіту, віспи, реовірусної інфекції і ринотрахеїту індичок - протягом 6 місяців у господарстві;
хвороби Ньюкасла - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
є) для водоплавної птиці:
хвороби Тримай, чуми качок, вірусного гепатиту каченят, орнітозу (пситтакозу) - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
ж) для гризунів:
токсоплазмозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
міксоматозу, вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
з) для ластоногих, китоподібних:
чуми тюленів (морбілівірусної інфекції), везикулярної екзантеми - протягом останніх 3 років у місцях їх дислокації (походження).
16.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера або в окремих приміщеннях, де проводять клінічний огляд, термометрію, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері:
а) великих парнокопитних - на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз;
б) дрібних парнокопитних - на бруцельоз, паратуберкульоз, блутанг;
в) однокопитних - на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабани), нуталіоз (бабезія Екві), анаплазмоз, ринопневмонію, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт;
г) м'ясоїдних:
собак, вовків, шакалів, лисиць, песців, норок, гієн - на токсоплазмоз;
норок - на алеутську хворобу;
г) птахів (папуг, голубів) - на орнітоз (пситтакоз).
16.3. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують, якщо вони не були щеплені протягом останніх 6 місяців:
парнокопитних - проти сибірки і трихофітії:
однокопитних - проти сибірки, трихофітії і грипу;
коней, крім того, - проти ринопневмонії;
свиней - проти класичної чуми, бешихи і хвороби Ауески;
собак, лисиць, песців, вовків, шакалів - проти чуми м'ясоїдних і псевдомонозу;
собак, вовків, шакалів - проти сказу, гепатиту, вірусного ентериту, парвовірусів, лептоспірозу;
норок, тхорів - проти ботулізму, чуми м'ясоїдних, псевдомонозу і вірусного ентериту;
нутрій - проти пастерельозу;
котячих - проти сказу, панлейкопенії і вірусного ринотрахеїту;
гризунів (кроликів) - проти міксоматозу і вірусної геморагічної хвороби;
птицю (стадо курячих) - проти хвороби Ньюкасла. Але на вимогу імпортера можуть бути передбачені щеплення проти інших хвороб.
16.4. Парнокопитні і свині перед відправкою за 2-14 днів повинні бути оброблені проти лептоспірозу дегідрострептоміцином двічі.
16.5. Перед відправкою тварин піддають профілактичній обробці проти ектопаразитів і дегельмінтизації.
16.6. До ввезення на територію України допускають тварин, що дали негативні результати за всіма перерахованими вище діагностичними дослідженнями.
16.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
16.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
16.9. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.
16.10. Після увезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини розміщуються на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
17. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну живої риби, заплідненої ікри, раків, молюсків, кормових безхребетних і інших гідробіонтів
17.1. До ввезення в Україну допускаються здорові гідробіонти (риби, запліднена ікра, раки, жаби, молюски, безхребетні), що виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;
( Абзац другий пункту 17.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
( Абзац третій пункту 17.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу підшлункової залози лососевих (IPN), інфекційного некрозу гемопоетичної тканини лососевих (IHN), аеромонозу (фурункульозу) лососевих, міксозомозу лососевих, весняної віремії коропів (VPS), дракункулідозу вугрів - протягом останніх 3 років у господарстві (водоймі вивезення).
17.2. Поголів'я, від якого відбираються партії гідробіонтів, а також запліднена ікра, не більш ніж за три місяці до вивезення повинно бути досліджене в державній ветеринарній лабораторії паразитологічними, бактеріологічними і вірусологічними методами, прийнятими в країні-експортері, для виключення збудників заразних хвороб гідробіонтів.
17.3. Кормові організми (мотиль, яйця артемії і т. ін.) не повинні містити токсикогенних і патогенних мікроорганізмів.
17.4. Забороняється імпорт підрощеної у прісноводних водоймах молоді вугра.
17.5. Гідробіонти поставляються в одноразовій тарі.
17.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються "ідповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
17.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.
17.8. Увезення на територію України гідробіонтів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті.
18. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну медоносних бджіл, джмелів і люцернових бджіл-листорізів
18.1. До ввезення в Україну допускаються здорові джмелині і бджолині сім'ї, їх матки і пакети, личинки (кокони) люцернової бджоли-листоріза, що виходять із затверджених для експортної торгівлі господарств (пасік, лабораторій) і адміністративних територій, вільних від небезпечних заразних хвороб сільськогосподарських і домашніх тварин (список "А" Міжнародного епізоотичного бюро), а також:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;
( Абзац другий пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
( Абзац третій пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
для медоносних бджіл:
акаріозу (акарапідозу), американського гнильцю, європейського гнильцю, нозематозу, варроатозу (наявність стійких до акарицидів форм кліща - протягом останніх 2 років;
інших заразних хвороб бджіл - протягом останніх 8 місяців у радіусі 5 км;
для джмелів:
локустакарозу (бомбакарозу), нозематозу, грегарінозу, крітідіозу, аспергільозу, аскосферозу, сферуляріозу, спіроплазмозу й інших бактеріозів, гострого паралічу, кашмир-вірусу, ентопокс-вірусу і міазів і при відсутності кліщів, що розвиваються в пилку, у приміщеннях для розведення, а також мелітобій, браконід,сухофруктової вогнівки (Vitula edmandsae) - протягом останніх 2 років;
для коконів люцернової бджоли листоріза:
аскосферозу, бактеріозів і за умови враження не більш 0,05% коконів хальцидами (меллітобією, птеромалюсом, монодонтомером, тетрастихусом, дібрахісом), осами, мухами-дзижчалками, бджолами-зозулями - у рік збору коконів.
18.2. В окрузі походження матеріалу протягом мінімум двох років постійно виконуються всі положення з ветеринарного нагляду, що рекомендуються Міжнародним епізоотичним бюро, під контролем державної ветеринарної служби.
18.3. Підтвердженням благополуччя щодо хвороб бджіл і джмелів, затверджених для експортної торгівлі пасік і їхнього оточення, а також зайнятих виробництвом джмелів лабораторій (фірм), є негативні результати клінічних і лабораторних досліджень, виконаних у державних ветеринарних лабораторіях країни-експортера.
18.4. Відбір джмелиних і бджолиних сімей проводиться за 30 днів, а маток за 1-3 дня до відправлення їх в Україну. Відібрані джмелині і бджолині сім'ї й матки до відправлення в Україну перебувають під постійним клінічним наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Формування партій коконів люцернової бджоли-листоріза проводиться з урахуванням благополуччя господарств кожного постачальника.
18.5. Контейнери, корми і пакувальний матеріал повинні виходити з благополучних щодо заразних хвороб медоносних бджіл місцевостей і не мати контакту з хворими бджолами, джмелями. Перед заселенням джмелів, медоносних бджіл і маток, бджіл-листорізів пакувальний матеріал піддають профілактичній дезінфекції і дезакаризації.
18.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
18.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним на мові країни-експортера й українською мовою, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їхніх результатів. До сертифіката на кокони люцернової бджоли-листоріза додаються рентгенограми зразків, включених у партію.
18.8. Увезення на територію України медоносних бджіл, джмелів, люцернових бджіл-листорізів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
18.9. Отримані країною-імпортером сім'ї (пакети) бджіл після прибуття на місце пересаджують у продезінфіковані вулики і розміщують ізольовано на карантинній пасіці (точці) на максимально можливому віддаленні від основної пасіки під постійним спостереженням бджоляра протягом 2 місяців. Через кожні 10 днів проводять огляд сімей, відбирають і висилають на дослідження в державну лабораторію ветеринарної медицини проби бджіл і розплоду. На карантинній пасіці не допускають:
використання стільників, інвентарю й устаткування, закріпленого за основною пасікою, які не пройшли ретельної дезінфекції;
підсилення сімей, що надійшли, за рахунок розплоду (бджіл) основної пасіки.
18.10. Пакети джмелів, що надійшли, направляються в теплиці. Оцінка стану сімей джмелів проводиться за їхньою обпилювальною активністю протягом терміну експлуатації: раз у два тижні оглядають 100 готових до запилення квіток томату (за наявності 60% квіток із коричневими точками - запилення відмінне; 50-59% - гарне; 49-40% - задовільне). Не допускають розміщення сімей джмелів різного походження в одній секції. Розкриття пакетів джмелів, огляд і дослідження їхніх гнізд проводять за участю представника фірми-постачальника і місцевої служби ветеринарної медицини.
18.11. При надходженні коконів люцернової бджоли-листоріза проводять розкриття зразків з кожного контейнера, здійснюють пробну інкубацію коконів.
18.12. При виявленні замовником матеріалів, що не відповідають зазначеним вимогам, пред'являються рекламації до постачальника.
19. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну північних оленів
19.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові олені, які народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти бруцельозу і виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро:
( Абзац третій пункту 19.1 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
чуми, везикулярного стоматиту, контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, ящуру, африканської чуми свиней, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
( Абзац четвертий пункту 19.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
бруцельозу, туберкульозу, лейкозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві.
19.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, підшкірний овід, некробактеріоз, туберкульоз.
19.3. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення), проводять обробку проти підшкірного овода (за показниками) і профілактичну дегельмінтизацію.
19.4. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
19.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
19.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і щеплень.
19.7. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
19.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
20. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну верблюдів
20.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові верблюди, які народжені і вирощені в країні-експортері, виходять з благополучних господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми коней, чуми верблюдів, віспи верблюдів, африканської чуми свиней, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;
блутангу, ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;
сапу, бруцельозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві.
20.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на блутанг, сап, су-ауру, туберкульоз, паратуберкульоз.
20.3. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення верблюди повинні бути щеплені проти сибірки і трихофітії, якщо вони не були щеплені проти даних захворювань протягом останніх 6 місяців. Проводиться профілактична дегельмінтизація.
20.4. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.
20.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
20.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень їхніх результатів і щеплень.
20.7. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини Україну.
20.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
21. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну приматів
21.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові приматоподібні тварини, народжені і вирощені в господарстві-експортері. Тварини виходять з господарств і адміністративних територій, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера і вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;
сибірки - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
У господарствах і адміністративних територіях, з яких експортуються примати, ніколи не реєструвалися випадки епідемічних і епізоотичних проявів геморагічних лихоманок: Ласса, Ебола і Марбург, віспи мавп, чуми людей, а на території країни-експортера відсутні ендемічні вогнища зазначених хвороб.
21.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини на території країни-експортера не менше 30 днів утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд з обов'язковою щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері,:
серологічно на наявність антитіл до збудників геморагічних лихоманок: Ласса, Ебола, Марбург, Денге і жовтої лихоманки, гепатиту типу А, У, С, сказу, віспи мавп, герпесу У, лептоспірозу, лістеріозу;
бактеріологічно на наявність збудників групи ентеробактерій: ешеріхій, сальмонел, шигелл, кампілобактерій, лепри;
алергічно на туберкульоз.
21.3. До відправлення допускаються тільки клінічно здорові примати, що дали негативні результати при діагностичних дослідженнях. Допущені до експорту тварини перед відправкою піддаються профілактичній обробці проти ектопаразитів і дегельмінтизації.
21.4. У разі загибелі під час карантину всі тварини повинні бути досліджені патологоанатомічно і лабораторними методами на заразні хвороби.
21.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
21.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.
21.7. Увезення на територію України приматів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.
21.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.
22. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса і м'ясопродуктів
22.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо лише в тушах, напівтушах, четвертинах, блоках м'ясних заморожених і м'ясопродукти, отримані від забою і переробки здорових тварин на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Забійні тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
( Пункт 22.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 )
Увезення субпродуктів дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного м'ясопереробного підприємства.
( Пункт 22.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
22.2. Тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а туші й органи від них - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.
22.3. Туші (напівтуші, четвертини) повинні мати чітке клеймо державного ветеринарного нагляду з позначенням назви або номера м'ясокомбінату (м'ясохолодобойні), на якому був здійснений забій тварин. М'ясо і м'ясопродукти, одержані від забою здорових тварин, заготовлених у господарствах й адміністративних територіях, офіційно вільних від хвороб тварин, у тому числі:
а) для усіх видів тварин:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;
б) велика рогата худоба:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;
чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
туберкульозу, бруцельозу, лейкозу - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
сибірки, емфізематозного карбункула - протягом останніх 20 днів у господарстві;
в) вівці і кози:
губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;
блутангу, чуми і контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;
аденоматозу, меді-вісни, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років у господарстві;
віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
сибірки - протягом останніх 20 днів у господарстві;
г) свині:
везикулярної хвороби свиней протягом останніх 12 місяців на території країни;
класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);
трихінельозу протягом останніх 3 років у господарстві;
репродуктивно-респіраторного синдрому свиней протягом останніх 12 місяців у господарстві;
бешисі свиней - протягом останніх 20 днів у господарстві.
Усі туші досліджені на трихінельоз із негативним результатом.
22.4. До ввезення не допускаються м'ясо і м'ясопродукти:
що мають при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі зміни, характерні для ящуру, чуми, анаеробних інфекцій, туберкульозу, лейкозу та інших заразних хвороб, ураження гельмінтами (цистицеркоз, трихінельоз, саркоспорідіоз, онхоцеркоз, ехінококоз і ін.), а також для отруєння різними речовинами;
піддані дефростації в період збереження;
що мають ознаки псування;
що мають температуру в товщі м'язів біля кісток вище мінус 8 градусів за Цельсієм для мороженого м'яса;
із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не видаленими абсцесами, із личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, із механічними домішками, а також із невластивими м'ясу кольором, запахом, присмаком (риби, лікарських засобів, трав і ін.);
що містять засоби консервування;
обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;
оброблені барвниками, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
отримані від забою тварин, що піддавалися впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів;
фарш та подрібнене м'ясо великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби та свиней.
( Абзац одинадцятий пункту 22.4 із змінами, внесеними згідно з Наказами Держветмедицини N 84 від 05.11.2001, N 52 від 27.09.2002 )( Пункт 22.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 )
22.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.
22.6. Пакувальний матеріал повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
22.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
22.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
22.9. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.
23. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса птиці
23.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо птиці, яке отримане від забою і переробки здорової птиці на птахопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
23.2. Птиця, м'ясо якої призначено для експорту в Україну, підлягає передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи від неї післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.
23.3. М'ясо повинно мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.
23.4. М'ясо виходить від забою здорової птиці з господарств і адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі:
а)
( Абзац перший підпункту "а" пункту 23.4 вилучено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
ящуру, африканської чуми свиней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
( Абзац другий підпункту "а" пункту 23.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
б) хвороби Ньюкасла, грипу (чуми) птиці - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);
в) курячі та індичі господарства, вільні від орнітозу (пситтакозу), параміксовірусної інфекції, ринотрахеїту індичок, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
г) гусячі й качині господарства, вільні від хвороби Держі, вірусного гепатиту каченят, орнітозу (пситтакозу) - протягом останніх 6 місяців у господарстві;
д) птиця надходить на забій із господарств, що визнані благополучними щодо сальмонельозу відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро.
23.5. До ввезення не допускається м'ясо птиці:
із змінами, характерними для заразних хвороб;
недоброякісне за органолептичними показниками;
що містять засоби консервування;
обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, у товщі м'язів або тканинах органів;
оброблене барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
що має темну пігментацію (крім індичок і цесарок);
м'ясо, що має ознаки псування;
отримане від птиці в період вирощування, відгодівлі або перед забоєм піддане впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
( Пункт 23.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 )
23.6. Увезення субпродуктів, фаршу з м'яса птиці, м'яса птиці механічного обвалкювання дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного птахо- або м'ясопереробного підприємства чи холодильника тимчасового зберігання.
23.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до чинної в Україні нормативної документації.
23.8. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
23.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
23.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни виробника в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера і українською.
23.11. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.
24. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну конини
До ввезення в Україну допускається конина лише в тушах, напівтушах, четвертинах, отримана від забою і переробки клінічно здорових коней на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
24.2. Тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а туші й органи від них післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.
24.3. Туші коней повинні мати клеймо державного ветеринарного нагляду з позначенням назви або номера м'ясокомбінату, на якому був зроблений забій тварин.
24.4. М'ясо, призначене до ввезення на територію України на експорт, повинно походити від тварин, заготовлених у господарствах і адміністративних територіях, офіційно вільних від хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми коней, африканської чуми свиней, інфекційних енцефаломієлітів коней усіх видів - протягом останніх 3 років у країні;
ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;
( Абзац третій пункту 24.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 52 від 27.09.2002 )
інфекційної анемії, парувальної хвороби, сапу, епізоотичного лімфангоїту, інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців у господарстві;
сибірки - протягом 20 днів у господарстві.
24.5. Забійних коней на м'ясокомбінатах перед забоєм піддають клінічному огляду й однократній очній малеїнізації. На забій направляються коні, що дали негативний результат на сап.
24.6. До ввезення не допускається конина:
із змінами, характерними для заразних хвороб;
із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не віддаленими абсцесами, із личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, із механічними домішками, а також із не властивими м'ясу запахом і присмаком;
обсіменена сальмонелами і збудниками інших бактеріальних інфекцій;
оброблена барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
- отримана від забою тварин, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних речовин, гормональних і тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.
( Пункт 24.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 )
24.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.
24.8. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.
24.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
24.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.
24.11. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу Регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.
( Пункт 24.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини N 45 від 02.12.99 )
25. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну консервів, ковбас і інших видів готових м'ясних виробів
25.1. До ввезення в Україну допускаються готові вироби з м'яса всіх видів тварин, птиці, які призначені в їжу людині, крім сосисок і варених ковбас, виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.
25.2. Сировина, з якої виготовлена продукція, повинна бути отримана від клінічно здорових тварин і пройти ветеринарно-санітарну експертизу, проведену державною ветеринарною службою країни-експортера.
25.3. Яловичина і баранина не повинні виходити з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець територій. Тварини не вживали в їжу корми, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.
25.4. Продукти визнані придатними для споживання і відповідають міжнародним стандартам. Продукція повинна мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.
25.5. Продукти виходять з м'ясокомбінатів, розташованих в адміністративних територіях, вільних від хвороб списку "А" Міжнародного епізоотичного бюро, у тому числі:
африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років;
чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців;
ящуру - протягом останніх 6 місяців.
25.6. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.
25.7. До ввезення допускаються готові продукти в непорушеній упаковці, в герметично закритій тарі. Тара і матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.
25.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.
25.9. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни експортера й українською.
25.10. Увезення на територію України готових продуктів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.