ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 08.04.2025 м. Київ № 200 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 травня 2025 р. за № 768/44174
Про затвердження Авіаційних правил України "Правила аеронавігаційного обслуговування. Аеронавігаційні карти" та внесення зміни до наказу Державної авіаційної служби України від 13 травня 2019 року № 582
Відповідно до частини першої статті 4, частин першої, третьої та п'ятої статті 11 Повітряного кодексу України, статей 28, 37 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07 грудня 1944 року, до якої Україна приєдналася 10 серпня 1992 року та яка чинна для України з 09 вересня 1992 року, з метою приведення нормативно-правових актів у галузі цивільної авіації у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Авіаційні правила України "Правила аеронавігаційного обслуговування. Аеронавігаційні карти", що додаються.
2. Внести зміну до Авіаційних правил України "Обслуговування аеронавігаційною інформацією", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 13 травня 2019 року № 582, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2019 року за № 760/33731 (у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 26 жовтня 2020 року № 1681), виключивши розділ VII та додатки 1 - 4 до цих Авіаційних правил.
3. Управлінню аеронавігації (Задорожня А. О.) в установленому законодавством порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної авіаційної служби України
08 квітня 2025 року № 200
Авіаційні правила України
"Правила аеронавігаційного обслуговування. Аеронавігаційні карти"
I. Загальні положення
1. Ці Авіаційні правила встановлюють технічні вимоги до аеронавігаційних карт, які застосовуються суб'єктами авіаційної діяльності, іншими юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкт) під час підготовки, складання та використання аеронавігаційних карт.
2. Дія цих Авіаційних правил поширюється на суб'єктів, що беруть участь у підготовці, складанні, розповсюдженні та використанні аеронавігаційних карт у галузі цивільної авіації.
3. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:
абсолютна висота (altitude) - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня точки або об'єкта, прийнятого за точку;
абсолютна висота прибуття в район аеродрому (terminal arrival altitude) - найменша абсолютна висота, яка забезпечує мінімальний запас висоти в 300 метрів (1000 футів) над усіма об'єктами, що розташовані в секторі, який обмежений дугою кола радіусом 46 кілометрів (25 морських миль) з центром у фіксованій точці початкового етапу заходження на посадку або, за відсутності фіксованої точки початкового етапу заходження на посадку, у фіксованій точці проміжного заходження на посадку, і прямими лініями, що з'єднують кінці цієї дуги з точкою проміжного етапу заходження на посадку.
Разом значення висоти прибуття в район аеродрому пов'язані з певною процедурою заходження на посадку, розраховані на охоплення зон в 360° навколо точки проміжного етапу заходження на посадку;
абсолютна/відносна висота схеми (absolute/relative height of the scheme) - визначена абсолютна/відносна висота, яка використовується при певному вертикальному профілю схеми польотів на мінімальній абсолютній/відносній висоті прольоту перешкод або вище, де вона встановлена;
аеронавігаційна карта (aeronautical chart) - зображення ділянки земної поверхні, рельєфу і штучних споруд, спеціально призначене для аеронавігації;
база геодезичних координат (geodetic datum) - мінімальний набір параметрів, необхідних для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат;
векторіння (vectoring) - забезпечення навігаційного наведення повітряних суден завдяки наданню визначених курсів на основі використання систем спостереження обслуговування повітряного руху;
відносна висота (height) - відстань по вертикалі, що вимірюється від зазначеної бази до рівня точки або об'єкта, прийнятого за точку;
геодезична відстань (geodesic distance) - найменша відстань між будь-якими двома точками на математично визначеній поверхні еліпсоїду;
горизонталь (contour line) - лінія на карті/схемі, що з'єднує точки рівного перевищення;
дальність видимості на злітно-посадковій смузі (runway visual range - RVR) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії злітно-посадкової смуги, може бачити маркувальне покриття злітно-посадкової смуги або вогні, що обмежують злітно-посадкову смугу або позначають її осьову лінію;
дані (datum) - будь-яка величина або ряд величин, що можуть служити як початок або основа відліку інших величин;
дисплей електронної аеронавігаційної карти (electronic aeronautical chart display) - електронний пристрій, що дозволяє льотним екіпажам в зручний спосіб і вчасно здійснювати планування маршрутів, контроль за маршрутом польоту і навігацію шляхом відображення необхідної інформації;
експлуатаційні мінімуми аеродрому (operational minimum of the airfield) - обмеження використання аеродрому для:
зльоту, що виражаються у величинах дальності видимості на злітно-посадковій смузі і/або видимості і, за необхідності, параметрами хмарності;
посадки при виконанні точних заходжень на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадковій смузі і абсолютній/відносній висоті прийняття рішення що відповідають експлуатаційній категорії повітряних суден;
посадки при виконанні заходження на посадку і посадок з вертикальним наведенням, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадкової смузі і абсолютній/відносній висоті прийняття рішення;
посадки при виконанні неточних заходжень на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадкової смузі, мінімальної абсолютної/відносної висоти зниження і, за необхідності, параметрами хмарності;
зворотня процедура (reversal procedure) - процедура, що дозволяє повітряним суднам зайняти зворотній напрямок на початковому сегменті заходження на посадку за приладами. Цей маневр може включати розвороти за методом "procedure turn", "base turn", стандартні розвороти або розвороти на посадкову пряму;
злітно-посадкова смуга (runway) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;
зона, вільна від перешкод (obstacle free zone) - повітряний простір над внутрішньою поверхнею заходження на посадку, внутрішніми перехідними поверхнями, поверхнею виходу на друге коло при перерваній посадці і частиною льотної смуги, обмеженої цими поверхнями, у який не виступає ніяка нерухома перешкода, крім легких за масою і на ламкій основі, необхідних для цілей аеронавігації;
зона приземлення і відриву (тouchdown and lift-off area) - площадка, що несе навантаження, на якій вертоліт може виконувати приземлення або відрив;
зональна навігація (area navigation) - метод навігації, який дозволяє повітряному судну виконувати політ на будь-якій бажаній траєкторії польоту в межах зони дії наземних або космічних навігаційних засобів, або в межах можливостей автономних засобів, або комбінації цих засобів;
ізогона (isogonal) - лінія на карті або схемі, що з'єднує всі точки з однаковим магнітним схиленням у визначену епоху;
ізогрива (isogriv) - лінія на карті або схемі, що з'єднує точки з однаковою кутовою різницею між північним напрямом навігаційної картографічної сітки і північним напрямом магнітного меридіану;
кінцева ділянка заходження на посадку (final approach section) - ділянка схеми заходження на посадку за приладами, у межах якої виконується вихід у створ злітно-посадкової смуги і зниження для посадки;
кінцевий етап заходження на посадку (final approach) - та частина процедури заходження на посадку за приладами, що починається у визначеній точці чи пункті кінцевого заходження на посадку, або якщо така точка чи пункт не визначена, наприкінці виконання останнього розвороту за методами "procedure turn", "base turn" чи "in bound turn of a racetrack", якщо такі процедури передбачено, або в пункті виходу на кінцевий трек, що визначений процедурами заходження на посадку та закінчується в пункті навколо аеродрому, від якого може бути виконано посадку або має починатися процедура в разі невдалого заходження на посадку;
магнітне схилення (magnetic variation) - кут між північним напрямком істинного і магнітного меридіанів;
масив даних (data set)- визначений набір даних;
мінімальна абсолютна висота польоту в зоні (area мinimum altitude) - найменша абсолютна висота, яка підлягає використанню в приладових метеорологічних умовах, і забезпечує мінімальний вертикальний запас висоти над перешкодами в межах встановленої зони;
мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод (мinimum obstacle clearance altitude) - мінімальна абсолютна висота польоту на певній ділянці, яка забезпечує необхідний запас висоти над перешкодами;
навігація, заснована на характеристиках (performance-based navigation) - зональна навігація, заснована на вимогах до характеристик повітряних суден, що виконують політ за маршрутом обслуговування повітряного руху, процедуру заходження на посадку за приладами або політ в межах визначеного повітряного простору;
ортодромія (great circle) - найкоротша відстань між двома точками на поверхні Землі;
перевищення (elevation) - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або зв'язаного з нею об'єкта;
рельєф (relief) - нерівності земної поверхні, передані на картах горизонталями, тональною гіпсометрією, відмивкою або висотними відмітками;
система геодезичних координат (geodetic reference system) - мінімальний набір параметрів, які необхідні для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат;
техногенне середовище (technogenic environment) - всі штучні споруди на поверхні землі, наприклад, міста, залізниці і канали;
тональна гіпсометрія (hypsometric tint guide) - послідовна градація кольорів і їхніх відтінків, які застосовуються для відображення ступеня перевищення місцевості;
точка шляху (waypoint) - конкретний географічний пункт, що використовується для визначення маршруту зональної навігації або траєкторії польоту повітряного судна, яке застосовує зональну навігацію. Точки шляху позначаються або:
"fly-by" - точка шляху, яка передбачає попередження розвороту з метою забезпечення виходу на наступну ділянку маршруту або процедури по дотичній, або "fly-over" - точка шляху, у якій починається розворот з метою виходу на наступну ділянку маршруту, або процедури;
точка переключення (change-over point) - точка, в якій при польоті повітряного судна по ділянці маршруту обслуговування повітряного руху, який визначається за допомогою орієнтації на всеспрямовані ДВЧ-радіомаяки, очікується перенос основної навігаційної орієнтації з засобу, що знаходиться за повітряним судном, на наступний засіб, що знаходиться поперед нього.
4. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:
AD (Aerodrome) - аеродром;
ADIZ (Air Defence Identification Zone) - розпізнавальна зона протиповітряної оборони;
AIP (Aeronautical Information Publication) - збірник аеронавігаційної інформації;
AIS (Aeronautical information services) - обслуговування аеронавігаційною інформацією;
AIM (Aeronautical information management) - управління аеронавігаційною інформацією;
AMA (Area minimum altitude) - мінімальна абсолютна висота в районі;
D-зони (Danger area) - небезпечні зони;
DEM (Digital Elevation Model) - цифрова модель перевищення;
DME (Distanse Measuring Equipment) - дальномірне обладнання;
FAF (Final approach fix) - контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку;
FAP (Final approach point) - точка кінцевого етапу заходження на посадку;
FBZ (Flight Planning Buffer Zone) - буферна зона для планування польотів повітряних суден;
FIR (Flight Information Region) - район польотної інформації;
FRA (Free route airspace) - повітряний простір вільних маршрутів;
IAF (Initial Approach Fix) - контрольна точка початкового етапу заходження на посадку;
ICAO (International Civil Aviation Organization) - Міжнародна організація цивільної авіації;
IF (Intermediate Fix) - контрольна точка проміжного етапу заходження на посадку;
ILS (Instrument landing system) - система посадки за приладами;
MSA (Minimum sector altitude) - мінімальна абсолютна висота у секторі;
MSL (Mean sea level) - середній рівень моря;
MEA (Minimum en-route altitude) - мінімальна абсолютна висота за маршрутом;
MOCA (Minimum obstacle clearance altitude) - мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод;
NM - морська миля;
NPZ (Non-standard Planning Zone) - зона нестандартного планування польотів;
NU (Not usable) - не використовується;
PBN (Performance based navigation) - навігація, заснована на характеристиках;
P-зони (Prohibited area) - заборонені зони;
R-зони (Restricted area) - зони обмеження польотів;
RNAV (Area navigation) - зональна навігація;
RWY (Runway) - злітно-посадкова смуга;
SATVOICE - мовний супутниковий зв'язок;
SID (Standard instrument departure) - стандартний маршрут вильоту за приладами;
STAR (Standard instrument arrival) - стандартний маршрут прибуття за приладами;
TWY (Taxiway) - руліжна доріжка;
T-зони (Training Area) - тренувальні зони;
UIR (Upper flight information region) - верхній район польотної інформації;
VAR (Magnetic variation) - магнітне схилення;
VOR (VHF Omnidirectional Radio Range) - всебічно направлений радіомаяк діапазону дуже високих частот;
WGS-84 (World geodesic system) - Світова геодезична система координат 1984;
АНО - аеронавігаційне обслуговування;
АНІ - аеронавігаційна інформація;
АНД - аеронавігаційні дані;
ДВЧ - дуже високі частоти;
ЗПС - злітно-посадкова смуга;
КСГ - кінцева смуга гальмування;
ОПР - обслуговування повітряного руху;
ПВП - правила візуальних польотів;
ПС - повітряне судно;
САІ - служба аеронавігаційної інформації;
км - кілометр;
см - сантиметр;
мм - міліметр;
сек. - секунда.
Інші терміни та скорочення, що використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах, стандартах та рекомендованій практиці ICAO.
II. Загальні вимоги до аеронавігаційних карт
1. Визначення потреби в аеронавігаційних картах
1. Аеронавігаційні карти використовуються, як загальнодоступне, повне і достовірне джерело АНД, як ефективний засіб для отримання інформації в зручній, стислій і скоординованій формі.
2. Інструктивний матеріал щодо технічних вимог до аеронавігаційних карт, для яких було визначено міжнародну потребу міститься у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
2. Групи аеронавігаційних карт
1. Група 1. Карти, призначені для використання при плануванні польотів:
карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);
карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B;
карта місцевості і перешкод у районі аеродрому - ICAO (електронна);
карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO.
2. Група 2. Карти, призначені для використання під час польоту від зльоту до посадки:
маршрутна карта - ICAO;
карта району - ICAO;
карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO;
карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO;
карта заходження на посадку за приладами - ICAO;
карта візуального заходження на посадку - ICAO;
карта повітряного простору вільних маршрутів України;
карта перехідних маршрутів FRA для вильоту;
карта перехідних маршрутів FRA для прибуття.
3. Група 3. Карти, призначені для використання під час наземного аеродромного руху ПС:
карта аеродрому/вертодрому - ICAO;
карта наземного аеродромного руху - ICAO;
карта стоянки/постановки на стоянку повітряного судна - ICAO.
4. Група 4. Карти, призначені для візуальної аеронавігації, прокладки ліній шляху і використання з метою планування:
аеронавігаційна карта світу 1:1000000 - ICAO;
аеронавігаційна карта 1:500000 - ICAO;
аеронавігаційна карта дрібного масштабу - ICAO;
карта для прокладки курсу - ICAO.
5. Перелік карт, що підлягають публікації, як складова частина АІР:
карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);
карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO;
маршрутна карта - ICAO;
карта району - ICAO;
карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO;
карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO;
карта заходження на посадку за приладами - ICAO;
карта візуального заходження на посадку - ICAO;
карта аеродрому/вертодрому - ICAO;
карта наземного аеродромного руху - ICAO;
карта стоянки/постановки на стоянку повітряного судна - ICAO;
карта мінімальних абсолютних висот при використанні систем спостереження ОПР - ICAO.
6. Інші карти використовуються за необхідності.
7. Зв'язок між групами аеронавігаційних карт наведено у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
3. Автоматизоване картографування аеронавігаційної інформації
1. Основні принципи автоматизованого картографування:
1) розробка автоматизованої системи картографування АНІ полягає у підвищенні, за її допомогою загальної швидкості, якості, ефективності, точності і рентабельності системи картографування АНІ;
2) основні принципи автоматизованої системи картографування такі:
зниження навантаження на користувача;
сприяння розподілу завдань у галузі розроблення систем картографування;
уникнення дублювання дій;
зменшення кількості помилок у процесі створення аеронавігаційних карт;
виконання завдань, які виходять за рамки людських можливостей;
3) концепція системи автоматизованого картографування АНІ полягає у постійному розвитку системи картографування для успішного переходу від AIS до AIM, основними характеристиками якої є:
конфігурація і налаштування системи;
управління конфігурованим середовищем та зміст баз даних;
очікуваний результат;
4) технічні характеристики щодо автоматизованого картографування АНІ містяться у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
2. Рівні автоматизації:
1) увесь ланцюжок від джерела даних до видання та розповсюдження аеронавігаційних карт підтримується системами, які характеризуються різним рівнем автоматизації;
2) варіанти рівня автоматизації можуть включати системи видання аеронавігаційних карт вручну, або напівавтоматичного видання при AIS, у яких видання аеронавігаційних карт меншою мірою залежить від втручання людини, або повністю автоматизованого видання аеронавігаційних карт при AIM, де втручання людини мінімальне;
3) усі системи видання AIS/AIM можуть забезпечувати як паперову, так і електронну/цифрову продукцію;
4) послідовні кроки в області розвитку автоматизації передбачають чотири основні рівня автоматизації:
рівень 0 - неавтоматизований;
рівень 1 - орієнтований на обробку даних;
рівень 2 - автоматизований процес;
рівень 3 - повна інтеграція AIM;
5) відмінність між одним рівнем і наступним здійснено з урахуванням таких елементів:
характеристика джерел даних, практика створення й оновлення аеронавігаційних карт;
механізми перевірки змісту аеронавігаційних карт;
різні методики передавання АНІ споживачам;
6) опис характеристик кожного рівня автоматизації стосовно створення, оновлення та розповсюдження аеронавігаційних карт, характеристики щодо концепції системи автоматизованого картографування АНІ містяться у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
4. Вимоги щодо підготовки окремих видів аеронавігаційних карт
1. Загальні вимоги:
1) під час підготовки окремих видів аеронавігаційних карт враховуються потреби льотних екіпажів і навколишні умови, що впливають на використання карт;
2) льотним екіпажам потрібна інформація з моменту початку руху ПС від місця стоянки до зупинки в місці стоянки пункту призначення;
3) з метою визначення експлуатаційних вимог до аеронавігаційних карт, політ ПС поділений на такі етапи:
руління від місця стоянки до точки зльоту ПС;
зліт та набор висоти для польоту за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;
політ за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;
зниження для заходження на посадку;
заходження з метою посадки і відхід на друге коло;
посадка і руління до місця стоянки ПС;
4) аеронавігаційна карта кожного типу містить інформацію, яка відповідає призначенню карти і складається з урахуванням аспектів людського фактору, що забезпечує її оптимальне використання;
5) при всіх нормальних умовах виконання польотів, надання АНІ має бути точним без викривлень і коротким, виключати двозначність та легким для читання;
6) використовувані кольори або відтінки та розмір шрифту повинні бути такими щоб пілот міг легко прочитати та інтерпретувати карту у різних умовах природного і штучного освітлення;
7) АНІ надається у вигляді, який забезпечує її отримання пілотом протягом відповідного інтервалу часу, що узгоджується з робочим навантаженням і умовами виконання польоту;
8) при нанесенні АНІ на аеронавігаційну карту будь-якого типу забезпечується плавний перехід від однієї до другої карти відповідно до етапу польоту;
9) аеронавігаційні карти орієнтуються в північному напрямку істинного меридіана. Для забезпечення кращої читабельності можуть застосовуватися інші орієнтування карти з обв'язковим зазначенням істинного північного напрямку;
10) основний розмір листа аеронавігаційної карти 210 х 297 мм;
11) стандарти і рекомендована практика ICAO застосовуються до всіх аеронавігаційних карт, якщо немає спеціального застереження до конкретної карти.
2. Назва:
1) назва або серія аеронавігаційних карт, що складені відповідно до вимог цих Авіаційних правил і відповідають призначенню карти, є аналогічним заголовку відповідної глави і змінюється в залежності від застосування тих або інших вимог, що міститься в цій главі;
2) якщо аеронавігаційна карта не відповідає вимогам, що наведені у цій главі, і будь-яким стандартам, що стосуються конкретної карти, в її назві слово "ICAO" не зазначається.
3. Інша інформація:
1) якщо відсутні застереження щодо конкретної аеронавігаційної карти, розташування зарамкових пояснень має відповідати схемі розташування зарамкових пояснень, що наведена у додатку 1 до цих Авіаційних правил;
2) якщо відсутні застереження до вимог щодо конкретної аеронавігаційної карти, на лицьовій стороні кожної карти зазначається така інформація:
позначення або назва серії аеронавігаційних карт (назва може мати скорочений вид);
назва і територіальна прив'язка листа аеронавігаційної карти;
інформація на полях аеронавігаційної карти про суміжний лист (при його наявності);
3) на аеронавігаційній карті вказується легенда у вигляді таблиці умовних знаків і скорочень, яка міститься на лицевій або зворотній стороні кожної карти, за виключенням тих випадків, коли в цілях економії місця легенда може публікуватися окремо;
4) найменування та місцезнаходження установи, що видає аеронавігаційну карту, вказується на полях цієї карти за виключенням тих випадків, коли карта публікується як частина документу і така інформація може бути наведена з початку цього документу;
5) аеронавігаційні карти або діаграми слід використовувати для доповнення або замість таблиць, або тексту АІР;
6) аеронавігаційні карти розробляються, як частина AIP;
7) аеронавігаційні карти, включені до AIP, підтримуються в актуальному стані шляхом внесення поправок до AIP;
8) виправлення до аеронавігаційних карт, які не містяться в AIP, публікуються у вигляді поправок до AIP і перелічені в розділі GEN 3.2 АІР;
9) інформація, що стосується планування або видання нових аеронавігаційних карт і схем, повідомляється за допомогою циркуляра АНІ (далі - АІС).
4. Умовні знаки:
1) умовні знаки на аеронавігаційних картах, що застосовуються, мають відповідати умовним знакам на картах ICAO, які наведені у додатку 2 до цих Авіаційних правил;
2) якщо на аеронавігаційних картах необхідно вказати важливі елементи або відомості, для яких в ICAO не існує умовного знаку, використовується будь-який умовний знак за умови, що він відрізняється від будь-якого існуючого знаку ICAO і не ускладнює читання основної інформації нанесеної на карту;
3) розмір, характер відображення умовних знаків, товщина ліній та відстань між ними змінюються від масштабу і призначення аеронавігаційної карти, а також з урахуванням значення інформації, яку вони відображають;
4) наземні навігаційні засоби, перетинання і точки шляху позначаються однаковими основними умовними знаками на всіх аеронавігаційних картах, на які вони наносяться, незалежно від призначення карти;
5) умовний знак для основних точок базується на ієрархії умовних знаків і вибирається в такому порядку:
умовний знак наземного навігаційного засобу;
умовний знак перетинання;
умовний знак точки шляху;
6) умовний знак точки шляху використовується, якщо основна точка не позначає місцезнаходження наземного навігаційного засобу або перетинання;
7) умовні знаки використовуються відповідно до вимог пунктів 4 і 5 цієї глави та додатка 2 до цих Авіаційних правил.
5. Види повітряного простору ОПР:
1) при відображені повітряного простору ОПР на аеронавігаційній карті вказується його клас, тип, назва або позивний, вертикальні межі і, що підлягає використанню, частота (частоти) радіозв'язку, а також горизонтальні межі що відображені відповідно до додатка 2 до цих Авіаційних правил;
2) на аеронавігаційній карті, що використовується для польотів за ПВП, на лицевій або зворотній стороні відтворюються частини таблиці класифікації повітряного простору ОПР, що застосовуються до повітряного простору, відображеного на карті.
6. Одиниці виміру:
1) відстань визначається як геодезична відстань;
2) відстань вказується в км або NM, або в обох одиницях при умові їх чіткого розмежування;
3) абсолютні висоти, перевищення і відносні висоти вказуються в метрах або футах, або в обох одиницях при умові їх чіткого розмежування;
4) лінійні розміри, що відносяться до AD та короткі відстані, вказуються в метрах;
5) ступінь роздільної здатності, що стосується відстані, розмірів, висот і перевищень має відповідати вимогам, вказаним на конкретній карті;
6) одиниці виміру, що використовуються при показі відстані, абсолютних висот, перевищень і відносних висот чітко вказуються на лицевій стороні аеронавігаційної карти;
7) у разі потреби таблиці переводу одиниць виміру наносяться на лицьову сторону кожної аеронавігаційної карти, на якій вказуються відстані, перевищення або абсолютні висоти.
7. Масштаб і проєкція аеронавігаційних карт та датування АНІ:
1) на аеронавігаційних картах великих районів вказується назва, основні параметри та масштаб проєкції, на картах не великих районів зазначається лише лінійний масштаб;
2) на лицевій стороні кожної аеронавігаційної карти чітко вказується дата нанесення АНІ.
8. Напис географічних назв:
1) для всіх написів застосовуються знаки латинського алфавіту;
2) назва місць і географічних елементів в державах, що офіційно використовують різновиди латинського алфавіту, вказуються в їх офіційному написі, включно із наголосами і діакритичними знаками, що використовуються у відповідних алфавітах;
3) при використанні на будь-якій конкретній аеронавігаційній карті скорочень таких географічних термінів, як "мис", "точка", "затока" або "річка" кожне із цих слів в якості прикладу пишеться повністю в одному із найбільш важливих місць його застосування на тій мові, на якій видається ця карта;
4) при використанні скорочень знаки пунктуації не ставляться;
5) зразки шрифту, придатного для використання на аеронавігаційних картах, наведені у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
9. Скорочення:
1) на аеронавігаційних картах скорочення використовуються за потребою;
2) у відповідних випадках застосовуються скорочення, що зазначені в DOC 8400 ICAO "ICAO Abbreviations and Codes".
10. Державний кордон:
1) на аеронавігаційних картах позначається державний кордон, який може перериватись, якщо він заважає читанню більш важливої інформації;
2) якщо на аеронавігаційних картах позначаються території двох або більше держав, вказуються їх назви.
11. Розфарбування і рельєф місцевості:
1) на аеронавігаційних картах використовується колір відповідно до шкали кольорів, яка міститься у додатку 3 до цих Авіаційних правил;
2) якщо на аеронавігаційній карті наведений рельєф, він має відображатись для потреби тих користувачів повітряного простору, хто використовує карту для:
орієнтування та впізнання;
визначення безпечних висот прольоту над місцевістю;
чіткого розуміння інформації, коли вона вказується;
планування;
3) при зображенні рельєфу за допомогою тональної гіпсометрії слід керуватися тональною гіпсометричною шкалою висот, яка наведена у додатку 4 до цих Авіаційних правил;
4) висотні відмітки, що наносяться на аеронавігаційні карти, позначають окремі критичні точки;
5) не точні значення висотних відміток у разі потреби супроводжується знаком "±".
12. Зони: P-зони, R-зони, D-зони, T-зони:
1) при позначені на аеронавігаційній карті P-зони, R-зони, D-зони, T-зони, на карті також вказується стандартне або інше позначення, проте літерні позначення національної приналежності можуть не використовуватись;
2) літерні позначення національної приналежності містяться у DOC 7910 ICAO "Location Indicators".
13. Магнітне схилення:
1) на аеронавігаційних картах вказується північний напрямок істинного меридіана і VAR;
2) ступінь роздільної здатності по VAR відповідає вимогам для конкретної аеронавігаційної карти;
3) якщо на аеронавігаційній карті вказується VAR, його величина надається станом на найближчий до дати видання карти рік, кратним п'яти (2010, 2015 тощо);
4) якщо розрахунок щорічного коливання свідчить про зміни фактичної величини VAR більше ніж на 1°, вказується проміжна дата і величина VAR;
5) на аеронавігаційних картах може вказуватися дата та щорічні коливання VAR;
6) для аеронавігаційної карти польотів за приладами публікація змін VAR здійснюється протягом максимум шести циклів системи регламентації та контролювання АНІ (далі - AIRAC);
7) у великих вузлових районах з декількома AD застосовується одне округлене значення VAR.
14. Аеронавігаційні дані:
1) в межах системи управління якістю (далі - QMS), вживаються заходи для створення організованої QMS, яка включає методики, процеси і ресурси, що необхідні для здійснення загального керівництва якістю на кожному функціональному етапі. За необхідності по кожному функціональному етапу демонструються методи здійснення такого загального керівництва якістю;
2) встановлюються процедури для з'ясування у будь-який час, джерела АНД для забезпечення виправлення будь-яких аномалій або помилок в даних, виявлених на етапах їх випуску/супроводу або при оперативному використанні;
3) забезпечується ступінь роздільної здатності АНД на аеронавігаційних картах, яка має відповідати вимогам до конкретної карти;
4) забезпечується збереження цілісності АНД аеронавігаційної карти протягом всього інформаційного процесу з моменту складання до розсилки наступному передбачуваному користувачу;
5) залежно від застосованої класифікації цілісності, процедури валідації та верифікації мають наступні цілі для:
звичайних даних - запобігання спотворенню даних на етапі їх обробки;
важливих даних - гарантування, що спотворення АНД не виникне на будь-якому етапі процесу і, за необхідності, можуть бути передбачені додаткові процедури для усунення потенційних ризиків з метою отримання додаткових гарантій цілісності даних на цьому рівні;
критичних даних - гарантування, що спотворення АНД не виникне на будь-якому етапі процесу, і передбачення додаткових процедур гарантії цілісності для повного усунення наслідків недоліків, що виявлені в результаті аналізу загальної архітектури QMS потенційних ризиків цілісності даних;
6) цілісність даних варто забезпечувати шляхом використання криптографічних технологій (наприклад, функції хешування, кодів автентифікації повідомлень, асиметричного та симетричного шифрування і цифрових сертифікатів);
7) при передачі і/або зберіганні АНД, масивів даних використовуються методи виявлення помилок в цифрових даних.
15. Загальні системи відліку:
1) система відліку в горизонтальній площині:
у якості даної системи використовується WGS-84;
опубліковані географічні координати, що позначають широту і довготу наводяться відносно WGS-84;
ступінь роздільної здатності географічних координат на аеронавігаційній карті має відповідати встановленій для конкретної серії карт;
2) технічні вимоги, що стосуються ступені роздільної здатності АНД карти, містяться у PANS AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";
3) система відліку в вертикальній площині:
у якості системи відліку в вертикальній площині використовується прийнятий за базу MSL, який забезпечує зв'язок залежних від гравітації відносних висот (перевищень) з поверхнею;
у доповнення до перевищення відносно MSL конкретних знімальних наземних позицій, для цих же позицій публікується інформація про хвилю геоїда (відносно поверхні еліпсоїда WGS-84), як вказано для конкретної аеронавігаційної карти;
ступінь роздільної здатності значень перевищення і хвилі геоїда на аеронавігаційній карті мають відповідати встановленій для конкретної серії аеронавігаційних карт;
технічні вимоги до цілісності даних на аеронавігаційних картах, методів виявлення помилок в цифрових даних, містяться у PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";
4) система відліку часу:
як системи відліку часу використовується григоріанський календар і всесвітній координований час (далі - UTC);
5) якщо при складанні аеронавігаційних карт використовується інша система відліку часу, це вказується в АІР.
16. Всі аеронавігаційні карти, що видаються відповідно до цих Авіаційних правил та містять АНД і АНІ, мають відповідати вимогам конкретної карти.
III. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження)
1. Призначення та наявність
1. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) у поєднанні з відповідною АНІ, що опублікована в АІР, забезпечує експлуатанта відомостями щодо дотримання експлуатаційних обмежень, наведених у додатку 6 "Operation of Aircraft" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07 грудня 1944 року, до якої Україна приєдналася 10 серпня 1992 року та яка чинна для України з 09 вересня 1992 року (далі - Конвенція).
2. Карти аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) надаються для всіх AD, які регулярно використовується міжнародною цивільною авіацією, за винятком тих AD, де відсутні перешкоди в зонах траєкторій зльоту або там де надається карта місцевості і перешкод в районі аеродромів - ICAO (електронна).
3. Якщо у зв'язку з відсутністю перешкод у зоні траєкторії набору висоти при зльоті необхідність у карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) відпадає, про це публікується спеціальне повідомлення в AIP.
2. Одиниці виміру
1. Перевищення вказуються з точністю до півметра або до фута.
2. Лінійні розміри вказуються з точністю до півметра.
3. Район картографування і масштаб
1. Розміри кожної карти аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) мають бути достатніми для нанесення всіх існуючих перешкод.
2. Окремі віддалені перешкоди, через які треба було б занадто збільшити розмір листа, позначаються відповідною умовною позначкою і стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від найбільш віддаленого кінця RWY і величини їхнього перевищення.
3. Горизонтальний масштаб вибирається в межах від 1:10000 до 1:15000.
4. Вертикальний масштаб, що застосовується, має бути в десять разів крупніше горизонтального масштабу.
5. Горизонтальний і вертикальний лінійні масштаби позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) в метрах і футах відповідно.
4. Формат
1. На карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) наноситься план і профіль кожної RWY, прилеглої до неї КСГ, або смуги вільної від перешкод, зони траєкторії зльоту і перешкод.
Профіль кожної RWY, КСГ, смуги, вільної від перешкод, і перешкод у зоні траєкторії зльоту, зображується над відповідним планом кожного елемента.
2. Профіль запасної зони траєкторії зльоту включає лінійну проєкцію всієї траєкторії зльоту і розташовується над її відповідним планом у формі, яка найбільш зручна для швидкого розуміння інформації.
3. Сітка профілю наноситься по всій площі профілю, за винятком RWY.
4. Нульовим значенням для вертикального відліку вважається MSL.
5. Нульовим значенням для горизонтального відліку вважається кінець RWY на протилежній стороні від відповідної зони траєкторії зльоту.
6. Градуювання поділів сітки з зазначенням інтервалів наноситься уздовж основи сітки і на вертикальних полях.
7. Вертикальне градуювання сітки має створюватись з інтервалом 30 метрів (100 футів) на місцевості, горизонтальне - 300 метрів (1000 футів).
8. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) також передбачається рамка для реєстрації експлуатаційних даних та таблиця для реєстрації поправок і дат їхнього внесення.
5. Позначення та VAR
1. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста або населеного пункту, або району, які обслуговуються даним AD, назва AD і позначення RWY.
2. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується VAR з точністю до 1° і дата інформації.
6. Аеронавігаційні дані
1. Перешкоди:
1) об'єкти в зоні траєкторії зльоту, що піднімаються над плоскою поверхнею з нахилом 1.2 % та які мають загальний початок із зоною траєкторії зльоту, розглядаються як перешкоди, за винятком випадків, коли такі перешкоди цілком затінені іншими більш високими перешкодами і тому не позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);
2) рухомі об'єкти (судна, потяги, автомашини тощо), що піднімаються над площиною з нахилом 1.2 %, є перешкодами, але не є перешкодами які створюють затінення;
3) тінню перешкоди вважається плоска поверхня, що починається від горизонтальної лінії, що проходить через вершину перешкоди перпендикулярно осьовій лінії зони траєкторії зльоту. Ця площина включає в себе всю ширину зони траєкторії зльоту і продовжується до площини, яка має нахил 1.2 %, або до наступної більш високої перешкоди, якщо вона знаходиться ближче. Протягом перших 300 метрів (1000 футів) зони траєкторії зльоту тіньові площини розташовуються горизонтально, а за цією точкою вони мають нахил вгору 1,2 %;
4) якщо перешкода, що створює затінення, може бути усунута, то інші об'єкти, які в результаті цього стають перешкодами, наносяться на карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження).
2. Зона траєкторії зльоту:
1) зона траєкторії зльоту являє собою чотирикутний простір на поверхні землі, що лежить безпосередньо під траєкторією зльоту і розташована симетрично стосовно неї. Дана зона має такі характеристики:
вона починається наприкінці зони, яка оголошена придатною для зльоту (тобто наприкінці RWY, або смуги, вільної від перешкод, у залежності від обставин);
початкова ширина зони злітної траєкторії польоту становить 180 метрів (600 футів) і починається у кінці RWY або смуги вільної від перешкод (за наявності) та збільшується симетрично по обидва боки від продовження осьової лінії ЗПС, відхиляючись від осі під кутом 12,5 % (або 0,25D по кожну сторону). Ширина злітно-посадкової траєкторії збільшується до максимального значення 1800 метрів (6000 футів), де D - це відстань від початкової точки, і продовжується до точки, після якої немає значних перешкод, або до відстані не більше 10 км (5,4 NM), залежно від того, яка з цих величин менша;
2) на RWY, якими користуються ПС з експлуатаційними обмеженнями, що не виключають можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1,2 %, довжина зони траєкторії зльоту збільшується не менше, ніж до 12 км (6,5 NM), можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1,2 %, а нахил плоскої поверхні зменшується до 1 % або менше;
3) якщо визначена топографічним способом площина з нахилом 1 % не стикається з перешкодами, вона опускається до точки її зіткнення з першою перешкодою.
3. Оголошені дистанції:
1) для кожного напрямку кожної RWY у відповідному місці на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується інформація щодо наявної:
дистанції розбігу;
дистанції зльоту;
дистанції перерваного зльоту;
посадкової дистанції;
2) якщо оголошена відстань не вказується при використанні RWY тільки в одному напрямку, така RWY позначається як не використовувана для зльоту, посадки або для того й іншого.
4. Вид в плані і профіль:
1) в плані вказується:
суцільна лінія - контур RWY, включно її довжина і ширина, також магнітний пеленг із точністю до 1° і номер RWY;
штрихова лінія - смуги, що вільні від перешкод, включно їхня довжина і позначення;
пунктирна лінія - зони траєкторій зльоту і тонкою переривчастою лінією з короткими і довгими штрихами, що чергується осьова лінія RWY;
запасні зони траєкторій зльоту. У тих випадках, коли вказуються запасні зони траєкторій зльоту, які розташовані несиметрично продовження осьової лінії RWY, передбачаються примітки, у яких пояснюється значення таких зон;
перешкоди, включно:
точне місце розташування кожної перешкоди разом з умовним позначенням, яке характеризує тип цієї перешкоди;
перевищення і позначення кожної перешкоди;
межі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у таблиці умовних позначень;
2) вказуються критичні висотні відмітки у межах зони траєкторії зльоту;
3) на плані зазначається характер поверхонь RWY і КСГ;
4) КСГ позначаються штриховою лінією;
5) при зображенні КСГ вказується довжина кожної КСГ;
6) на профілі позначається:
суцільна лінія - профіль осьової лінії RWY і пунктирною лінією профіль осьової лінії будь-яких відповідних КСГ та смуг, вільних від перешкод;
перевищення осьової лінії на кожному кінці RWY, на КСГ та на початку кожної зони траєкторії зльоту, а також значна зміна ухилу RWY КСГ;
перешкоди, включно:
кожна перешкода - суцільною вертикальною лінією, яка починається від відповідної лінії сітки і проходить, принаймні, через наступну лінію сітки до верхньої точки перешкоди;
позначення кожної перешкоди;
межі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у легенді;
7) за необхідності, на карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) може наноситись профіль перешкод, який представляє собою лінію, що з'єднує вершини кожної перешкоди і визначає зону затінення, яка створюється суттєвими перешкодами.
7. Точність
1. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) у разі потреби вказується ступінь досяжної точності.
2. Горизонтальні розміри та перевищення RWY, що позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження), КСГ та кінцева смуга, вільна від перешкод, зазначаються з точністю до півметра (1 фута).