3. Відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, що окреслений верхньою горизонталлю, наводяться в чорному кольорі.
4. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО також вказуються перешкоди.
5. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з більшим значенням горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах, і яка позначає елементи рельєфу висотою 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного AD.
6. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, які наносяться на карту стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО, надається фахівцями, що складають карти або розробляють схеми.
6. Магнітне схилення, пеленги, лінії шляху і радіали
1. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО вказується VAR з точністю до найближчого градуса, яке використовується при визначенні магнітних пеленгів, ліній шляху і радіалів.
2. Пеленги, лінії шляху і радіали являються магнітними.
3. Якщо для ділянок RNAV додатково приводяться істинні значення пеленгів та ліній шляху, вони вказуються в дужках з точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°Т). З цією метою на даній карті може бути зазначена примітка.
4. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО вказуються пеленги, лінії шляху або радіали які приводяться з орієнтуванням на північний напрямок істинного або умовного меридіана.
5. У випадку використання північного напрямку умовного меридіана приводиться опорний умовний меридіан.
7. Аеронавігаційні дані
1. Аеродроми:
1) AD вильоту позначається зображенням схеми розташування RWY;
2) вказуються та позначаються всі AD, що впливають на запропонований стандартний маршрут вильоту за приладами. У разі потреби, вказується на AD розташування RWY;
3) P-зони, R-зони, D-зони, Т-зони, що можуть вплинути на виконання процедур польоту, вказуються із позначеннями і вертикальними межами;
4) мінімальна абсолютна висота в секторі:
на карту стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО наноситься встановлена MSA з чітким зазначенням сектора, до якого вона відноситься (межі сектору встановлюються відповідно до DOC 8168 ІСАО "Aircraft Operations, Volume II Construction of Visual and Instrument Flight Procedures");
якщо MSA не встановлена, карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО виконується в масштабі і AMA вказуються в межах квадратів, утворених паралелями і меридіанами. AMA також вказуються в тих частинах карти, які не охоплюються сектором, в якому встановлена мінімальна абсолютна висота.
2. Система ОПР:
1) на карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО вказуються компоненти встановленої відповідної системи ОПР, що містять такі дані:
графічний опис кожного стандартного вильоту за приладами, включно:
для процедур вильоту, розроблених спеціально для вертольотів, позначення "кат. Н" наноситься на горизонтальну проєкцію карти вильоту;
індекс маршруту;
основні точки, що визначають маршрут;
лінію шляху або радіал уздовж кожної ділянки маршруту з точністю до найближчого градуса;
відстань між основними точками з точністю до найближчого км або NM;
МОСА на маршруті або його ділянках, і передбачені схемою абсолютної висоти, з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, а також обмеження у відношенні до ешелонів польоту,
МОСА вказується за потреби та можливості його встановлення;
чітко позначені встановлені мінімальні радіолокаційні абсолютні висоти з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, якщо карта виконана в масштабі і при вильоті забезпечується радіолокаційне наведення;
2) радіонавігаційні засоби, пов’язані з маршрутами. Якщо радіонавігаційні засоби використовуються для звичайної навігації:
найменування відкритим текстом;
позначення;
код Морзе;
частоту;
географічні координати в градусах, мінутах і секундах (точність координат наведена у DOC 8697 ІСАО "Aeronautical Chart Manual");
для DME - канал і перевищення передавальної антени DME з точністю до 30 метрів (100 футів).
Якщо радіонавігаційні засоби використовуються як основна точка для зональної навігації:
найменування відкритим текстом;
позначення;
3) основні точки, які не позначені по місцеположенню радіонавігаційного засобу. Якщо основна точка використовуються для звичайної навігації вказується:
кодове найменування;
географічні координати в градусах, мінутах, секундах;
пеленг з точністю до 0,1° від опорного радіонавігаційного засобу;
відстань з точністю до 0,2 км (0,1 NM) від опорного радіонавігаційного засобу;
позначення опорного радіонавігаційного засобу. Якщо основна точка використовується для зональної навігації:
кодове найменування;
процедури польоту в зоні очікування, що використовуються;
абсолютну/відносну висоту переходу з точністю до найближчих 300 метрів або 1000 футів з округленням до більшого значення;
місце розташування й відносну висоту перешкод, які близько розташовані і які виступають за поверхню позначення перешкод;
обмеження по швидкості в зоні в тому випадку, якщо вони встановлені;
у разі схем з PBN - рамку з інформацією про вимоги.
Відомості щодо рамки з інформацією про вимоги PBN наведено в PANS-OPS, DOC 8168 ІСАО "Aircraft Operations";
рамка з АНІ про вимоги PBN - у випадку процедур щодо навігації заснованої на характеристиках;
усі контрольні пункти для обов’язкової передачі повідомлень і повідомлень "ЗА ЗАПИТОМ";
правила радіозв’язку, які включають:
позивний(і) органу(ів) ОПР;
частоту і, при необхідності, номер SATVOICE;
за необхідності, введення даних прийомовідповідачів;
зазначення основних точок "fly-over";
4) на лицьовій або зворотній стороні карти стандартного вильоту за приладами (SID) - ІСАО надається текстовий опис кожного стандартного вильоту за приладами та за необхідності відповідні правила, що застосовуються на випадок відмови зв’язку;
5) дані, які забезпечують кодування аеронавігаційної бази даних, у разі потреби публікуються відповідно до частини III тому II DОС 8168 PANS-OPS "Aircraft Operations" на зворотній стороні карти або на окремому листі з належними посиланнями. Дані надаються фахівцями, що розробляють схеми.
XI. Карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО
1. Призначення
1. Карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО забезпечує льотний екіпаж інформацією, яка дає йому можливість виконувати положення встановленого стандартного маршруту прибуття за приладами.
2. Маршрут прибуття починається від заданої точки на етапі польоту за маршрутом і завершується в точці, де починається заходження на посадку за приладами.
2. Наявність
1. Карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО надається в усіх випадках, коли стандартне прибуття за приладами встановлене і його неможливо нанести чітко на карту району - ІСАО.
2. Видання карти стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО потребує спільної роботи спеціаліста за процедурами ОПР і картографа.
3. Район картографування і масштаб
1. Район картографування є достатнім для зазначення точок, у яких закінчується етап польоту за маршрутом і починається етап заходження на посадку.
2. Якщо карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО виконується в масштабі, вказується графічний масштаб.
3. Якщо дана карта виконується не в масштабі, то зазначається примітка "НЕ В МАСШТАБІ" та умовний знак відсутності масштабу на лініях шляху та інших деталях карти, які мають досить великі розміри для відображення їх в масштабі.
4. Проєкція
1. Для побудови карти стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.
2. У тому випадку, коли дана карта виконана в масштабі, паралелі та меридіани наносяться на карту з прийнятними інтервалами.
3. Градуювальні штрихи наносяться з постійними інтервалами уздовж ліній внутрішньої рамки карти.
5. Позначення
1. На кожній карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО вказується назва міста, назва населеного пункту або району, який обслуговується даним AD, назва AD й позначення стандартного (их) маршруту (ів) прибуття за приладами.
2. Інформація про позначення стандартного маршруту прибуття за приладами надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання процедур у районі AD.
6. Техногенне середовище і топографія
1. Якщо карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО виконана в масштабі, на неї наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, зокрема великих озер і рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти, інформації.
2. У разі потреби для підвищення інформованості про обстановку в районах з важливими особливостями рельєфу, всі елементи рельєфу висотою більше 300 метрів (1000 футів) над перевищенням AD зображуються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їхніх значень та використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі.
3. Відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, що обкреслений верхньою горизонталлю, вказуються чорним кольором.
На даній карті також вказуються перешкоди.
4. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з великим значенням, прийнятна горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах, і яка позначає елементи рельєфу висотою 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного AD.
5. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, що наносяться на карту стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО, надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання процедур у районі AD.
7. Магнітне схилення, пеленги, лінії шляху і радіали
1. На карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО вказується VAR з точністю до найближчого градуса, яке використовується при визначенні магнітних радіалів, пеленгів, ліній шляху.
2. Пеленги, лінії шляху і радіали є магнітними.
3. Якщо для ділянок RNAV додатково приводяться істинні значення пеленгів і ліній шляху, вони вказуються в дужках із точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°T).
4. Якщо пеленги, лінії шляху або радіали приводяться з орієнтуванням на північний напрямок істинного або умовного меридіана, це вказується на карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО.
5. При використанні північного напрямку умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.
8. Аеронавігаційні дані
1. Аеродром:
1) AD посадки позначається зображенням схеми розташування RWY;
2) позамасштабним умовним знаком AD вказуються або позначаються всі AD, що впливають на запропонований стандартний маршрут прибуття;
3) у разі потреби, вказується і розташування RWY на AD.
2. P-зони, R-зони, D-зони, Т-зони наводяться зі своїми позначеннями і вертикальними межами.
3. Мінімальна абсолютна висота в секторі:
1) на карту стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО наноситься встановлена MSA з чітким зазначенням сектора, до якого вона
відноситься;
2) якщо MSA не встановлена, карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО виконується в масштабі, а AMA вказуються в межах квадратів, утворених паралелями і меридіанами.
AMA також вказуються в тих частинах карти стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО, які не охоплюються сектором, в якому встановлена мінімальна абсолютна висота;
3) чотирикутники, що утворюються паралелями і меридіанами відповідають половині градусу широти і довготи. AMA відноситься до відповідного чотирикутнику незалежно від масштабу карти, яка використовується.
4. Система ОПР:
1) на карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ІСАО вказуються наступні компоненти встановленої системи ОПР:
графічний опис кожного стандартного маршруту прибуття за приладами, має такі дані:
індекс маршруту;
основні точки, що визначають маршрут;
лінію шляху або радіал уздовж кожної ділянки маршруту з точністю до найближчого градуса;
відстань між основними точками з точністю до найближчого км або NM;
MOCA на маршруті або його ділянках, абсолютні висоти, які передбачені процедурою, з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, а також обмеження у відношенні до ешелонів польоту, якщо такі встановлені;
чітко позначені встановлені мінімальні радіолокаційні абсолютні висоти з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, якщо карта виконана в масштабі та при прибутті забезпечується радіолокаційне наведення;
2) радіонавігаційний (і) засіб (оби), які пов’язані з маршрутом (ами), включно:
якщо радіонавігаційний засіб використовується для звичайної навігації:
найменування відкритим текстом та позначення;
код Морзе та частоту;
географічні координати в градусах, мінутах і секундах;
для DME - канал і перевищення передавальної антени DME з точністю до 30 метрів (100 футів);
3) якщо радіонавігаційний засіб використовується в якості основної точки для зональної навігації:
найменування відкритим текстом та позначення;
4) основні точки, які не позначені по місцеположенню радіонавігаційного засобу, включно:
якщо основна точка використовується для звичайної навігації:
кодове найменування;
географічні координати в градусах, мінутах, секундах;
пеленг з точністю до 0,1° від опорного радіонавігаційного засобу;
відстань з точністю до 0,2 км (0,1 NM) від опорного радіонавігаційного засобу;
позначення опорного радіонавігаційного засобу;
якщо основна точка використовується для зональної навігації, кодове найменування;
5) процедури польоту в зоні очікування, що використовуються;
6) абсолютну/відносну висоту переходу з точністю до найближчих 300 метрів або 1000 футів з округленням до більшого значення;
7) обмеження по швидкості в зоні, якщо вона встановлена;
8) у випадку процедур з PBN, рамку з інформацією про вимоги PBN.
Відомості щодо рамки з інформацією про вимоги PBN наведено в PANS-OPS, DОС 8168 ІСАО "Aircraft Operations";
9) усі контрольні пункти для обов’язкової передачі повідомлень і повідомлень "ЗА ЗАПИТОМ";
10) правила радіозв’язку, включно:
позивний(і) органу(ів) ОПР;
частоту і, за необхідності, номер SATVOICE;
за необхідності, введення даних прийомовідповідачів;
11) зазначення основних точок "fly-over";
12) для процедур прибуття та заходження на посадку за приладами, розроблених спеціально для вертольотів, позначення "кат. Н" наноситься на горизонтальну проекцію карти прибуття;
13) на лицьовій або зворотній стороні карти надається текстовий опис кожного стандартного маршруту прибуття за приладами та відповідні правила, які застосовуються у випадку відмови зв’язку.
5. Вимоги, що пов’язані з аеронавігаційною базою даних:
1) дані, які забезпечують кодування аеронавігаційної бази даних, у разі потреби публікуються відповідно до частини III тому II DОС 8168 ІСАО PANS-OPS "Aircraft Operations" нa зворотній стороні карти або на окремому листі з належними посиланнями;
2) дані надаються фахівцями, які розробляють схеми.
XII. Карта заходження на посадку за приладами - ІCАО
1. Призначення
1. Карта заходження на посадку за приладами - ІCАО забезпечує льотні екіпажі інформацією, яка дозволяє їм виконувати політ відповідно до затвердженої процедури заходження на посадку за приладами на RWY призначення, включно із відходом на друге коло.
2. У відповідних випадках карта заходження на посадку за приладами - ІCАО також надає інформацію для виконання польоту по встановленій процедурі польоту в зоні очікування. Докладні критерії встановлення процедури заходження на посадку за приладами та інформація про роздільну здатність щодо відповідних абсолютних/відносних висот містяться у PANS-OPS DОС 8168 ІСАО "Aircraft Operations".
2. Наявність
1. Карта заходження на посадку за приладами - ІCАО надається для всіх AD, які використовуються міжнародною цивільною авіацією, де встановлений порядок заходження на посадку за приладами.
2. Для кожної процедури точного або неточного заходження на посадку, передбачається окрема карта заходження на посадку за приладами.
3. Одна карта процедури точного або неточного заходження на посадку може бути передбачена із зображенням на ній більше ніж однієї процедури заходження на посадку у випадку коли процедури на ділянках проміжного заходження на посадку, кінцевого заходження на посадку і відходу на друге коло є ідентичними.
4. Якщо значення лінії шляху, часу або абсолютної висоти відрізняються від типу ПС, але не на кінцевій ділянці процедури заходження на посадку за приладами, і перелік таких розходжень на одній карті може викликати двояке тлумачення, передбачається більше, ніж одна карта.
5. Категорії ПС вказані в главі 1 частини III тому II PANS-OPS DОС 8168 ІСАО "Aircraft Operations".
6. Карта заходження на посадку за приладами - ІCАО оновлюється в кожному випадку, коли інформація, яка необхідна для безпечного виконання польотів, втрачає свою актуальність.
3. Район картографування і масштаб
1. Район картографування включає всі ділянки процедури заходження на посадку за приладами та додаткові зони, які можуть бути необхідні для даного типу заходження на посадку.
2. Обраний масштаб має забезпечувати оптимальну читабельність карти заходження на посадку за приладами - ІCАО відповідно до:
1) зазначеного на ній порядку заходження на посадку;
2) розміру листа.
3. На карті заходження на посадку за приладами - ІCАО вказується масштаб.
4. Якщо масштаб карти заходження на посадку за приладами - ІCАО не зазначений, вказується коло дальності з радіусом 20 км (10 NM) з центром, який відповідає DME, що розташований на AD або поблизу його, або, якщо немає відповідного DME, з центром у контрольній точці AD. Значення радіуса вказується на карті на лінії кола.
5. Розмір карти заходження на посадку за приладами - ІCАО повинен складати 210 x 297 мм.
4. Проєкція
1. Для побудови карти заходження на посадку за приладами - ІCАО використовується рівнокутна поліконічна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.
2. Градуювальні штрихи координатної сітки наносяться уздовж ліній внутрішньої рамки карти з відповідними інтервалами, які обумовлені в залежності від масштабу карти.
5. Позначення
1. На кожній карті заходження на посадку за приладами - ІCАО вказується назва міста, населеного пункту або району, який обслуговується даним AD, назва AD й позначення процедури заходження на посадку за приладами.
2. Інформація про позначення заходження на посадку за приладами надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання схем у районі AD.
6. Техногенне середовище і топографія
1. На карту заходження на посадку за приладами - ІCАО наноситься інформація про штучні споруди і топографію, які необхідні для безпечного виконання процедури заходження на посадку за приладами, включно відхід на друге коло, польоту за відповідною схемою очікування і схемою візуального маневрування (польоту по колу), якщо це визначено.
2. Топографічна інформація супроводжується пояснювальними надписами за необхідності, та для полегшення її розуміння і, як мінімум, позначаються межі ділянок земної поверхні та контури великих водойм.
3. Елементи рельєфу відображаються найбільш підходящим методом з урахуванням конкретних характеристик перевищень у даному районі.
4. Всі елементи рельєфу, висотою 150 метрів (500 футів) над перевищенням AD, зображуються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їх значень та використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі коли:
1) у районах, де висота елементів рельєфу більше 1200 метрів (4000 футів) над перевищенням AD, в межах району картографування, або 600 метрів (2000 футів) в межах 11 км (6 NM) від контрольної точки AD;
2) градієнт процедури кінцевого етапу заходження на посадку або відходу на друге коло крутіше оптимального через умови місцевості.
5. Чорним кольором зображуються відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, окресленого верхньою горизонталлю.
6. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з великим значенням, прийнятна горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах, та позначає елементи рельєфу висотою більше 150 метрів (500 футів) над перевищенням AD.
7. У районах, де висота елементів рельєфа менша за вищезазначені норми або градієнт процедури кінцевого етапу заходження на посадку, або відходу на друге коло більше оптимального, всі елементи рельєфу висотою більшою за 150 метрів (500 футів) над перевищенням AD відображаються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їх значень і використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі.
8. Чорним кольором варто вказувати відповідні висотні відмітки, включаючи максимальне перевищення в межах кожного району, окресленого верхньою горизонталлю.
9. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути вибрана прийнятна горизонталь, що нанесена на основних топографічних картах, яка позначає елементи рельєфу висотою більше за 150 метрів (500 футів) над перевищенням AD.
10. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, що наносяться на карту заходження на посадку за приладами - ІCАО, надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання схем у районі AD.
7. Магнітне схилення, пеленги, лінії шляху і радіали
1. На карті заходження на посадку за приладами - ІCАО вказується VAR з точністю до найближчого градуса, яке використовується при визначенні магнітних пеленгів, ліній шляхів і радіалів.
2. На даній карті заходження на посадку за приладами - ІCАО позначаються магнітні пеленги, лінії шляху і радіали.
3. Якщо для ділянок RNAV додатково приводяться істинні значення пеленгів і ліній шляху, вони вказуються в дужках з точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°T).
4. Коли пеленги, лінії шляху або радіали приводяться з орієнтуванням на північний напрямок істинного або умовного меридіану, це наводиться на даній карті.
5. У випадку використання північного напрямку умовного меридіану приводиться опорний умовний меридіан.
8. Аеронавігаційні дані
1. Аеродроми:
1) всі AD, характерні ознаки яких добре помітні з повітря, позначаються відповідним умовним знаком. Позначення занедбаних AD супроводжується написом "ЗАНЕДБАНИЙ";
2) схема RWY приводиться для наочності в досить великому масштабі для AD на яких застосовується даний порядок та які впливають на процедуру при повітряному русі, або розташованих таким чином, що за несприятливих погодних умов вони можуть бути прийняті за AD призначення;
3) перевищення AD вказується на видному місці карти заходження на посадку за приладами - ІCАО з точністю до найближчого метра або фута;
4) на даній карті вказується перевищення порога RWY або, у відповідних випадках, найбільше значення перевищення зони приземлення з точністю до найближчого метра або фута.
2. На виді в плані карти вказуються перешкоди:
1) інформація про відповідні перешкоди надається фахівцями з розробки процедур у районі AD;
2) якщо одна або декілька перешкод являються визначальним фактором вибору, дані перешкоди повинні бути позначені;
3) перевищення верхньої точки перешкод вказується з точністю до одного метра або одного фута (округлення виконується в бік завищення значення перевищення).
При позначенні висот перешкод на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО їх величини вказуються у дужках;
4) при позначенні висот перешкод відносно іншого початкового рівня, а не відносно MSL, за початковий рівень відліку приймається перевищення AD.
У тих випадках, коли на AD з обладнаними RWY, величина перевищення порогу на 2 метра (7 футів) менше величини перевищення AD, за початковий рівень відліку приймається перевищення порогу RWY, на який здійснюється заходження на посадку за приладами;
5) у випадку використання іншого початкового рівня, крім MSL, про це вказується на видному місці карти;
6) у тих випадках, коли для RWY, що обладнана для точного заходження на посадку по категорії I, не встановлена зона, вільна від перешкод, про це вказується на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО;
7) перешкоди, виступаючі за поверхню візуальної ділянки, позначаються на карті.
3. R-зони, P-зони, D-зони та Т-зони, що можуть вплинути на виконання процедур польоту, вказуються зі своїми позначеннями і вертикальними межами.
4. Засоби радіозв’язку і радіонавігаційні засоби:
1) на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО позначаються радіонавігаційні засоби, які необхідні для заходження на посадку за приладами, із зазначенням їх частот, позначень і характеристик наведення по лінії шляху, у разі наявності.
Якщо на лінії шляху кінцевої ділянки заходження на посадку розташовано кілька станцій, на карті чітко позначається засіб, який має бути використаний для наведення по лінії шляху.
За можливості з карти заходження на посадку за приладами - ІCАО виключаються засоби, що не використовуються у процедурі;
2) якщо радіонавігаційний засіб використовується, як основна точка для RNAV, вказується тільки його найменування відкритим текстом і позначення;
3) на карту заходження на посадку за приладами - ІCАО наносяться:
контрольна точка початкового етапу заходження на посадку (IAF);
контрольна точка проміжного етапу заходження на посадку (IF);
контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку (FAF);
точка кінцевого етапу заходження на посадку (FAР) для процедури заходження на посадку за ILS;
точка виходу на друге коло (MAPt);
інші необхідні контрольні точки або точки, що входять до процедури;
4) якщо контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку (або точка кінцевого етапу заходження на посадку для процедури заходження на посадку за ILS) використовується для звичайної навігації, вона зазначається з її географічними координатами в градусах, мінутах і секундах;
5) на карту заходження на посадку за приладами - ІCАО наносяться або вказуються:
радіонавігаційні засоби, що можуть використовуватись при виході на запасний AD, з позначенням їхніх характеристик наведення по лінії шляху, якщо вони є в наявності;
частоти і позивні засобів радіозв’язку, які необхідні для виконання заходження на посадку за приладами;
з точністю до найближчого км або NM відстань до AD від кожного радіонавігаційного засобу, який використовується на кінцевому етапі заходження на посадку, якщо ці дані необхідні для заходження на посадку за приладами;
якщо жоден з засобів наведення по лінії шляху не вказує пеленг на AD, він також позначається на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО з точністю до найближчого градуса.
5. MSA або абсолютна висота прибуття до району AD (далі - ТАА), яка визначена органом, відповідальним за подання даної інформації, вказується на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО з чітким позначенням сектора, до якого вона відноситься.
6. Відображення лінії шляху процедури заходження на посадку:
1) вид у плані містить інформацію, яка зображується такими способами:
лінія шляху при заходженні на посадку - за допомогою суцільної лінії з стрілками, що вказують напрямок польоту;
лінія шляху при відході на друге коло - за допомогою пунктирної лінії з стрілками;
будь-яка додаткова лінія шляху процедури, яка не зазначена вище,- за допомогою точкового пунктиру і стрілок;
пеленги, лінія шляху, радіали з точністю до найближчого градуса, а відстані - з точністю до найближчих двох десятих км або однієї десятої NM;
за відсутності радіозасобів наведення по лінії шляху вказується магнітний пеленг на AD (з точністю до найближчого градуса) від радіонавігаційних засобів, які використовуються на кінцевому етапі заходження на посадку.
Зображуються межі будь-якого сектора, у якому
забороняється політ по колу (візуальне маневрування).
У визначених випадках, процедура польоту в зоні очікування і мінімальна абсолютна/відносна висота польоту в зоні очікування, що пов’язана з заходженням на посадку і виходом на друге коло.
У разі необхідності, відповідні попередження вказуються на лицьовій стороні карти заходження на посадку за приладами - ІCАО;
зазначення основних точок "fly-over";
вид у плані доповнюється відомостями про відстань до AD від кожного радіонавігаційного засобу, який використовується на кінцевому етапі заходження на посадку;
2) профіль зображується нижче виду в плані і включає інформацію, яка зображуються такими способами:
AD - у вигляді суцільного прямокутника на рівні перевищення AD;
профіль ділянки процедури заходження на посадку - суцільна лінія зі стрілками, що вказують напрямок польоту;
профіль ділянки процедури відходу на друге коло - ламана лінія зі стрілками й описом схеми;
профіль будь-якої додаткової ділянки процедури, яка не зазначена вище - пунктирна лінія зі стрілками;
пеленги, лінія шляху, радіали - з точністю до найближчого градуса, і відстані - з точністю до найближчих двох десятих км або однієї десятої NM;
абсолютні/відносні висоти, як необхідні для даних процедур, включно абсолютну висоту переходу й абсолютні/відносні висоти схеми, де вони встановлені;
в обумовлених випадках, гранична відстань при виконанні стандартного розвороту з точністю до найближчого км або NM;
для процедур, у яких не дозволяється розворот на 180° дані про точку або фіксовану точку проміжного етапу заходження на посадку;
лінія, що відображає у відповідних випадках перевищення AD або перевищення порогу RWY, і яка проходить по всій ширині карти, включно із масштабом довжини з початком в точці знаходження порогу RWY;
3) відносні висоти, позначені для процедур польоту, вказуються в дужках;
4) у разі потреби на вид в профіль наноситься відображення профілю місцевості або мінімальної абсолютної/відносної висоти таким чином:
мінімальні абсолютні/відносні висоти на проміжному і кінцевому ділянках заходження на посадку вказуються на окантованих затінених вставках;
профіль місцевості позначається суцільною лінією із зазначенням його найвищих перевищень, що знаходяться в основній зоні кінцевої ділянки заходження на посадку. Найвищі перевищення профілю в другорядних зонах кінцевої ділянки заходження на посадку зображуються пунктирною лінією;
5) для зображення профілю місцевості фактичні шаблони основної та другорядної зон кінцевої ділянки заходження на посадку надаються картографу фахівцем зі розробки схем;
6) зображення мінімальних абсолютних/відносних висот призначене для використання на картах неточних заходжень на посадку з контрольною точкою кінцевої ділянки заходження на посадку.
7. Експлуатаційні мінімуми аеродрому:
1) на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО вказуються експлуатаційні мінімуми AD в тому випадку, якщо вони встановлені державою;
2) для категорій ПС, на які розрахована процедура, вказуються абсолютна/відносна висота прольоту перешкод (далі - OCA/OCH);
3) на схемах точного заходження на посадку публікується додаткова ОСА/ОСН для ПС категорії DL (розмах крила 65-80 метрів та/або вертикальна відстань між траєкторією коліс і антеною глісади 7-8 метрів), за необхідності.
8. Додаткова інформація:
1) якщо точка початку виходу на друге коло визначається відстанню від FAF або засобом чи контрольною точкою і відповідною відстанню від FAF, на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО вказуються відстань з точністю до найближчих двох десятих км або однієї десятої NM і таблиця шляхових швидкостей і часу польоту від FAF до точки відходу на друге коло;
2) якщо на кінцевій ділянці заходження на посадку використовується DME, на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО публікується таблиця абсолютних/відносних висот відповідно для кожних 2 км або 1 NM. Таблиця не включає відстані, що будуть відповідати абсолютним/відносним висотам нижче ОСА/Н;
3) якщо на схемах немає потреби використовувати DME, але є зручно розташовані засоби DME, що забезпечують надання консультативних даних про профіль зниження, то на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО публікується таблиця, яка містить відомості про абсолютні/відносні висоти;
4) на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО також указується таблиця вертикальної швидкості зниження;
5) на схемах неточного заходження на посадку з контрольною точкою кінцевого етапу заходження на посадку вказуються градієнт зниження з точністю до найближчої десятої частки відсотка і у разі потреби у дужках кут зниження з точністю до найближчої десятої частки градуса, які використовуються на кінцевій ділянці заходження на посадку;
6) на схемах точного заходження на посадку і схемах заходження на посадку з вертикальним наведенням вказуються висота опорної точки з точністю до найближчого півметра або фута і кут нахилу глісади/кут місця/кут траєкторії в вертикальній площині з точністю до найближчої десятої частки градуса;
7) якщо FAF вказана у кінцевій точці заходження на посадку для ILS, має бути чітко обумовлюватися чи застосовується вона до ILS відповідної схеми тільки курсового радіомаяка ILS або до одного й другого;
8) у тих випадках, коли градієнт/кут зниження на кінцевій ділянці заходження на посадку любого типу процедури заходження на посадку за приладами перевищує максимальне значення, що вказане в томі II DОС 8168 PANS-OPS "Aircraft Operations" додається попереджувальна примітка;
9) на карті заходження на посадку за приладами - ІCАО має бути примітка з вказівкою процедур заходження на посадку, які санкціоновані для одночасних незалежних або залежних операцій.
Примітка має RWY, що використовуються та інформацію про те чи є вони близько розташовані.
9. Вимоги до бази аеронавігаційних даних:
1) відповідні дані, які забезпечують кодування аеронавігаційної бази даних, публікуються для процедур польотів з використанням RNAV відповідно до частини III тому II і для процедур польотів без використання RNAV відповідно до частини I тому II DОС 8168 ІСАО PANS-OPS "Aircraft Operations" на зворотній стороні карти заходження на посадку за приладами - ІCАО або на окремому листі з належними посиланнями;
2) відповідні дані надаються фахівцями-розробниками процедур.
10. У випадку використання процедур заходження на посадку, які мають ділянки PBN, наводиться рамка з інформацією про вимоги PBN.
11. Відомості про рамку з інформацією щодо вимог PBN наведені у PANS-OPS, DОС 8168 ІСАО "Aircraft Operations".
XIII. Карта перехідних маршрутів FRA для вильоту
1. Призначення та наявність
1. Карта перехідних маршрутів FRA для вильоту містить інформацію, яка допомагає льотному екіпажу виконувати політ за приладами за визначеними маршрутами при переході від SID до FRA, відповідно до процедур організації повітряного руху.
2. Карта перехідних маршрутів FRA для вильоту надається для всіх AD, для яких передбачені перехідні маршрути FRA для вильоту.
2. Район картографування і масштаб
1. Район картографування має бути достатнім для відображення всіх перехідних маршрутів FRA для вильоту, а також відповідних основних точок вильоту FRA (D), окремо для кожного AD, на яких встановлені перехідні маршрути FRA для вильоту.
2. Якщо карта перехідних маршрутів FRA для вильоту виконана в масштабі, вказується графічний масштаб.
3. Якщо карта перехідних маршрутів FRA для вильоту виконана не в масштабі, то приводитися примітка "НЕ В МАСШТАБІ" і умовний знак відсутності масштабу на лінії шляху та інших деталях карти, які мають надто великі розміри для зазначення їх в масштабі.
3. Проєкція та позначення
1. Для побудови карти перехідних маршрутів FRA для вильоту використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.
2. Паралелі і меридіани наносяться з відповідними інтервалами.
3. Градуювальні штрихи наносяться уздовж окремих паралелей і меридіанів з постійними інтервалами.
4. В окремій таблиці позначаються всі перехідні маршрути FRA для вильоту для відповідного AD, у такій послідовності: назва AD (наприклад, UKBB), остання точка SID (наприклад, TUVOG) та перелік основних точок FRA, що, у визначеній послідовності, складають перехідний маршрут FRA для вильоту (наприклад, TUVOG M856 KUVAL).
4. Техногенне середовище і топографія
1. На карту перехідних маршрутів FRA для вильоту наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, великих озер, рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти інформації.
2. У кожному чотирикутнику, що утворений паралелями і меридіанами, вказується АМА за виключенням випадків, що наведені у пункті 3 цієї глави.
3. Чотирикутники, що утворені паралелями меридіанами, як правило відповідають цілому градусу широти і довготи. Незалежно від масштабу карти перехідних маршрутів FRA для вильоту, що використовується, АМА відноситься до відповідного чотирикутнику
4. У випадках коли карта не орієнтована за північним напрямком істинного меридіану, це має позначатися та вказуватися вибране орієнтування.
5. Магнітне схилення, пеленги, лінії шляху і радіали
1. На карту перехідних маршрутів FRA для вильоту наноситься інформація про VAR.
2. За потреби, на карті позначаються магнітні пеленги, лінії шляху і радіали.
3. При використанні північного направлення умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.
6. Аеронавігаційні дані
1. На карті перехідних маршрутів FRA для вильоту:
1) наноситься AD вильоту, для якого передбачені перехідні маршрути FRA для вильоту, за потреби, позначається зображенням схеми розташування RWY;
2) наносяться всі перехідні маршрути FRA для вильоту (перелік визначається окремо для кожного аеродрому, на яких встановлені перехідні маршрути FRA для вильоту) із зазначенням основних точок, що входять до їх складу, ліній шляху або радіалів уздовж кожної ділянки перехідного маршруту з точністю до найближчого градуса та відстань між основними точками перехідного маршруту з точністю до найближчого км або NM;
3) за потреби, вказуються/позначаються всі AD, що впливають на перехідні маршрути FRA для вильоту; та
4) вказуються із позначеннями та вертикальними межами P-зони, R-зони, D-зони, Т- зони, що можуть вплинути на виконання польотів за перехідними маршрутами FRA для вильоту;
2. Система ОПР:
1) на карті перехідних маршрутів FRA для вильоту вказуються такі компоненти встановленої системи ОПР:
радіонавігаційні засоби, що пов’язані з системою ОПР, з позначенням їх назв, частот і географічних координат у градусах, мінутах і секундах; та
встановлений повітряний простір ОПР, повітряний простір УПР AD державної авіації, включно бічні і вертикальні межі та відповідний клас повітряного простору;
2) за необхідності, ADIZ позначається відповідним чином. Опис процедур щодо ADIZ може включатися в умовні позначення карти.
XIV. Карта перехідних маршрутів FRA для прибуття
1. Призначення та наявність
1. Карта перехідних маршрутів FRA для прибуття містить інформацію, яка допомагає льотному екіпажу виконувати політ за приладами за визначеними маршрутами при переході від FRA до STAR, відповідно до процедур організації повітряного руху.
2. Дана карта надається для всіх AD, для яких передбачені перехідні маршрути FRA для прибуття.
2. Район картографування і масштаб
1. Район картографування має бути достатнім для відображення всіх перехідних маршрутів FRA для прибуття, а також відповідних основних точок прибуття FRA (A), окремо для кожного AD, на яких встановлені перехідні маршрути FRA для прибуття.
2. Якщо карта перехідних маршрутів FRA для прибуття виконана в масштабі, вказується графічний масштаб.
3. Якщо карта перехідних маршрутів FRA для прибуття виконана не в масштабі, то приводитися примітка "НЕ В МАСШТАБІ" і умовний знак відсутності масштабу на лінії шляху та інших деталях карти, які мають надто великі розміри для зазначення їх в масштабі.
3. Проєкція та позначення
1. Для побудови карти перехідних маршрутів FRA для прибуття використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.
2. Паралелі і меридіани наносяться з відповідними інтервалами.
3. Градуювальні штрихи наносяться уздовж окремих паралелей і меридіанів з постійними інтервалами.
4. В окремій таблиці позначаються всі перехідні маршрути FRA для прибуття для відповідного AD, у такій послідовності: назва AD (наприклад, UKBB), перелік основних точок FRA, що, у визначеній послідовності, складають перехідний маршрут FRA для прибуття (наприклад, LULAP P142 GOTAP) та початкова точка STAR (наприклад, GOTAP).
4. Техногенне середовище і топографія
1. На карту перехідних маршрутів FRA для прибуття наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, великих озер, рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти інформації.
2. У кожному чотирикутнику, що утворений паралелями і меридіанами, вказується АМА за виключенням випадків, що наведені у пункті 3 цієї глави.
3. Чотирикутники, що утворені паралелями меридіанами, як правило відповідають цілому градусу широти і довготи.
4. Незалежно від масштабу карти перехідних маршрутів FRA для прибуття, що використовується, АМА відноситься до відповідного чотирикутнику.
5. У випадках коли карта перехідних маршрутів FRA для прибуття не орієнтована за північним напрямком істинного меридіану, це має позначатися та вказуватися вибране орієнтування.
5. Магнітне схилення, пеленги, лінії шляху і радіали
1. На карту перехідних маршрутів FRA для прибуття наноситься інформація про VAR.
2. За потреби, на карті перехідних маршрутів FRA для прибуття позначаються магнітні пеленги, лінії шляху і радіали.
3. При використанні північного направлення умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.
6. Аеронавігаційні дані
1. На карті перехідних маршрутів FRA для прибуття:
1) наноситься AD прибуття, для якого передбачені перехідні маршрути FRA для прибуття, за потреби, позначається зображенням схеми розташування RWY;
2) наносяться всі перехідні маршрути FRA для прибуття (перелік визначається окремо для кожного AD, на яких встановлені перехідні маршрути FRA для прибуття) із зазначенням основних точок, що входять до їх складу, ліній шляху або радіалів уздовж кожної ділянки перехідного маршруту з точністю до найближчого градуса та відстань між основними точками перехідного маршруту з точністю до найближчого км або NM;
3) за потреби, вказуються/позначаються всі AD, що впливають на перехідні маршрути FRA для прибуття; та
4) вказуються із позначеннями та вертикальними межами P-зони, R-зони, D-зони, Т-зони, що можуть вплинути на виконання польотів за перехідними маршрутами FRA для прибуття.
2. Система ОПР:
1) на карті перехідних маршрутів FRA для прибуття вказуються такі компоненти встановленої системи ОПР:
радіонавігаційні засоби, що пов’язані з системою ОПР, з позначенням їх назв, частот і географічних координат у градусах, мінутах і секундах; та
встановлений повітряний простір ОПР, повітряний простір УПР АD державної авіації, включно бічні і вертикальні межі та відповідний клас повітряного простору.
2) за необхідності, ADIZ позначається відповідним чином. Опис процедур щодо ADIZ може включатися в умовні позначення карти.
XV. Карта візуального заходження на посадку - ІСАО
1. Призначення та наявність
1. На карті візуального заходження на посадку - ІСАО міститься інформація, що допомагає льотним екіпажам здійснювати перехід від етапу польоту за маршрутом/зниження до етапу заходження на посадку на задану RWY за візуальними орієнтирами.
2. Карта візуального заходження на посадку - ІСАО надається для всіх AD, що використовуються міжнародною цивільною авіацією, на яких:
1) в наявності лише обмежена кількість навігаційних засобів;
2) відсутні засоби радіозв’язку;
3) відсутні карти такого AD 1: 500 000 чи більш великого масштабу;
4) встановлені правила візуального заходження на посадку.
2. Масштаб
1. Для забезпечення зображення важливих елементів рельєфу і плану AD використовується великий масштаб карти візуального заходження на посадку - ІСАО.
2. Застосовується масштаб 1: 250 000 або 1: 200 000.
3. При наявності для даного AD карти заходження на посадку за приладами - ІСАО, карта візуального заходження на посадку - ІСАО складається в тому ж масштабі за умови збереження читабельності і збереження спроможності цільового використання такої карти.
3. Формат
1. Використовується стандартний розмір карти візуального заходження на посадку - ІСАО 210 x 297 мм.
2. Для карти візуального заходження на посадку - ІСАО використовується декілька кольорів, обраних таким чином, щоб забезпечити найкращу читабельність карти в різних умовах освітлення.
4. Проєкція
1. Для створення карти візуального заходження на посадку - ІСАО використовується рівнокутна проєкція. На даній проєкції пряма лінія орієнтовано відповідає ортодромії.
2. Градуювальні штрихи координатної сітки наносяться вздовж ліній внутрішньої рамки карти з відповідними інтервалами.
5. Техногенне середовище і топографія
1. На карті візуального заходження на посадку - ІСАО вказуються назва міста або населеного пункту, який обслуговується AD, і назва цього AD.
2. На даній карті вказуються природні і штучні об’єкти місцевості (наприклад, стрімчаки, скелі, піщані дюни, міста, населені пункти, дороги, залізниці, окремі маяки тощо).
3. Назви географічних пунктів вказуються на карті візуального заходження на посадку - ІСАО у випадку можливого виникнення двозначності щодо їх розпізнавання.