На кожній дільниці повинні бути структурна схема системи електропостачання та управління очисним комплексом (або комбайном), на якій позначені склад та розміщення у виробках (у лаві та на штреках) комутаційної апаратури, зібраної у розподільний пункт (далі - РП), та окремо від нього машини, устаткування, кабелі, пульти та інші засоби системи. Така схема повинна вивішуватися на видному місці в нарядній дільниці.
Схеми електропостачання підземних електроустановок, що є у віданні підрядних організацій, повинні узгоджуватися та затверджуватися у порядку, установленому для експлуатаційних шахт.
5.1.9. Під час монтажу та ремонту електроустаткування у шахтах, небезпечних щодо газу, повинен здійснюватися контроль за умістом метану в місці проведення робіт за Інструкцією з безпечного проведення робіт у підземних електроустановках (далі - ДНАОП 1.1.30-5.32-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
Під час робіт з випробування кабелю (мегаомметром та ін.) у виробках повинен контролюватися уміст метану і не перевищувати 1 %.
5.1.10. Кожний комутаційний апарат, комплектний розподільний пристрій (далі - КРП), силовий вихід станції управління повинні бути позначені чітким написом, що вказує установку, яка включається, або дільницю, а також розрахункову величину уставки спрацювання максимального струмового захисту.
Кришки відділень апаратури, що мають електричні захисти, пристрої блокування та регулювання повинні пломбуватися іменними пломбами.
5.1.11. Забороняється:
а) обслуговування та ремонт електроустаткування та мереж без приладів та інструменту, призначених для цього;
б) оперативне обслуговування електроустановок напругою понад 1140 В без захисних засобів (діелектричних рукавичок, ботів та ізолювальних підставок);
в) оперативне обслуговування та управління електроустановками, не захищеними апаратами захисту від витікання струму, без діелектричних рукавичок, за винятком електроустаткування напругою 42 В і нижче, а також електроустаткування з іскробезпечними колами та апаратури телефонного зв'язку;
г) ремонтувати частини електроустаткування та кабелі, що перебувають під напругою, приєднувати або від'єднувати іскронебезпечне електроустаткування та електровимірювальні прилади під напругою, за винятком пристроїв напругою 42 В і нижче в шахтах, безпечних щодо газу або пилу, і таких самих пристроїв з іскробезпечними колами у шахтах, небезпечних щодо газу або пилу;
ґ) експлуатувати електроустаткування з несправними засобами вибухозахисту, пристроями блокування, заземленням, апаратами захисту, порушенням схем управління, захисту та при пошкоджених кабелях;
д) мати під напругою невикористовувані електричні мережі, за винятком резервних;
е) відкривати кришки оболонок вибухобезпечного електроустаткування у газових шахтах без попереднього зняття напруги з відділення оболонки, що розкривається, та виміру концентрації метану;
є) змінювати заводську конструкцію та схему електроустаткування, схеми апаратури управління, захисту та контролю, а також градуювання пристроїв захисту без узгодження із заводом-виробником;
ж) знімати з апаратів знаки, написи та пломби особам, що не мають на це повноваження;
з) вмикати електричну мережу з розривами шлангових оболонок та пошкодженнями ізоляції жил кабелів.
5.2. Область і умови застосування електроустаткування
5.2.1. У підземних виробках шахт, небезпечних щодо газу або пилу, у стволах з вихідним струменем повітря цих шахт і в надшахтних спорудах, що прилягають до цих стволів, а також у стволах зі свіжим струменем повітря та прилеглих до них надшахтних спорудах шахт, небезпечних щодо раптового викиду вугілля, породи та газу, якщо не виключене проникнення шахтного повітря у ці споруди, повинні застосовуватися електроустаткування з рівнем вибухозахисту не нижче рудникового вибухобезпечного (далі - РВ), стволова сигналізація з рівнем вибухозахисту не нижче рудникового підвищеної надійності (далі - РП) та акумуляторні світильники індивідуального користування з рівнем вибухозахисту не нижче РВ. Тимчасово, до оснащення шахт такими світильниками, дозволяється застосування світильників з рівнем вибухозахисту не нижче РП.
5.2.2. В очисних та підготовчих виробках пластів крутого падіння, небезпечних щодо раптового викиду вугілля, породи та газу, а також у виробках з вихідним струменем повітря з таких пластів повинне застосовуватися:
електроустаткування з рівнем вибухозахисту РО;
електроустаткування з рівнем вибухозахисту РВ, якщо воно застосовується із системою автоматичного швидкодійного відключення напруги та одночасного закорочування джерел електрорушійної сили (ЕРС) загальним часом, не більшим за 2,5 м/с, при замиканні в силових колах між фазами та на землю або будь-якої фази на землю або з іншими системами, що автоматично відключають напругу живлення раніше, ніж концентрація метану досягне небезпечної величини. Застосування таких засобів допускається органами Держнаглядохоронпраці за висновком випробувальної організації (МакНДІ).
У виробках з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв на крутих пластах, небезпечних щодо раптового викиду вугілля та газу, може допускатися місцевим органом Держнаглядохоронпраці розміщення окремих струмоприймачів без системи швидкодійного відключення (насос, буровий верстат, лебідка, закладальний комплекс), при цьому подавання напруги на вказані струмоприймачі допускається у зміни, коли не проводяться роботи з виймання вугілля та вживаються противикидні заходи.
Область та умови застосування електроустаткування з рівнем вибухозахисту РВ установлюються Інструкцією з електропостачання та використання електроустаткування на шахтах, небезпечних щодо раптових викидів, що розробляють круті пласти (далі - ДНАОП 1.1.30-5.27-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
Згідно з цією Інструкцією повинні виконуватися проекти електропостачання, які затверджуються головним інженером шахти. При цьому повинно передбачатися автоматичне захисне відключення електроенергії стаціонарними автоматичними приладами контролю умісту метану: число і місце установлення датчиків контролю умісту метану визначаються за Інструкцією з контролю складу рудникового повітря, визначення газовості та установлення категорій шахт за метаном, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
5.2.3. На пологих та похилих пластах, небезпечних щодо раптового викиду вугілля та газу, схеми електропостачання вибійних машин та комплексів повинні забезпечувати дистанційне аварійне відключення електроприймачів та кабелів лави з пульту управління цими машинами. Електроустаткування також повинно відключатися стаціонарними автоматичними приладами контролю умісту метану.
5.2.4. У разі використання електроустаткування у провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних щодо газу, повинні виконуватися додаткові вимоги безпеки за Інструкцією з електропостачання та застосування електроустаткування у провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом (далі - ДНАОП 1.1.30-5.28-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
5.2.5. У виробках шахт, небезпечних щодо газу або пилу, повинні застосовуватися електровози з рівнем вибухозахисту РВ. При цьому у виробках з вихідним струменем повітря та тупикових виробках, що провітрюються ВМП, шахт III категорії, надкатегорійних за газом та небезпечних щодо раптових викидів, на електровозах повинні передбачатися переносні (індивідуальні) автоматичні прилади контролю умісту метану. Новостворювані електровози у виконанні РВ повинні мати автоматичний газовий захист.
Допускається застосування акумуляторних електровозів з рівнем вибухозахисту РП:
а) у відкатних виробках шахт I та II категорій за газом або небезпечних щодо пилу, а також у відкатних виробках зі свіжим струменем повітря шахт III категорії, надкатегорійних за газом і в таких самих виробках на пластах, безпечних щодо раптових викидів, шахт, небезпечних щодо викидів;
б) у виробках зі свіжим струменем повітря на шахтах, небезпечних щодо раптових викидів вугілля і газу, та з суфлярними виділеннями, за умови підходу їх до очисних вибоїв на відстань, не ближчу за 50 м.
Відкатка рудниковими контактними та акумуляторними електровозами у рудниковому нормальному (далі - РН1) виконанні допускається у всіх виробках шахт, безпечних щодо газу або пилу, у виробках зі свіжим струменем повітря шахт I та II категорій щодо газу або небезпечних щодо пилу.
5.2.6. У підземних виробках шахт, небезпечних щодо газу або пилу, допускається використання переносних електричних приладів, що періодично застосовуються, з рівнем вибухозахисту РП, а також у виконанні РН1 або приладів загального призначення, якщо вони не мають частин, що нормально іскрять, і не випускаються в рудниковому виконанні. Приєднанню таких приладів до мережі або від'єднанню їх повинно передувати вимірювання концентрації метану біля місця приєднання (від'єднання) приладу, а виробка протягом усієї ділянки мережі, параметри якої вимірюються, повинна нормально провітрюватися. Користування перемикачами приладів дозволяється до приєднання їх до мережі.
5.2.7. У відкатних виробках зі свіжим струменем повітря шахт I та II категорій за газом або небезпечних щодо пилу допускається застосування електроустаткування з рівнем вибухозахисту РП.
5.2.8. У зарядних камерах з відокремленим провітрюванням у шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, а також небезпечних щодо раптових викидів, повинно застосовуватися електроустаткування з рівнем вибухозахисту не нижче РП. При цьому повітряний струмінь, що провітрює заряджувані батареї, не повинен обмивати електроустаткування заряджувальної камери.
5.2.9. У всіх виробках шахт, безпечних щодо газу, але небезпечних щодо вибуху вугільного пилу, повинно використовуватися електроустаткування з рівнем вибухозахисту не нижче РП. У виробках, провітрюваних свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії, з дозволу головного інженера шахти допускається застосування електроустаткування у виконанні РН1.
5.2.10. У стволах, приствольних виробках зі свіжим струменем повітря та камерах стаціонарних установок, провітрюваних свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії шахт, небезпечних щодо газу або пилу, за винятком випадків, коли в цих та прилеглих до них виробках, що подають свіжий струмінь повітря, є суфляри або коли шахта віднесена до небезпечної щодо раптових викидів, допускається застосування електроустаткування у рудниковому нормальному виконанні.
5.2.11. На шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, у приміщеннях вентиляційних та калориферних установок допускається використання електроустаткування загального призначення за умови, якщо в ці приміщення не потрапляють шахтне повітря або вугільний пил.
За цієї самої умови допускається застосування електроустаткування загального призначення в електромашинних приміщеннях підйомних установок, розташованих на копрах стволів з вихідним струменем повітря шахт, небезпечних щодо газу або пилу.
На шахтах, небезпечних щодо раптових викидів, пристрої, які унеможливлюють попадання шахтного повітря та вугільного пилу, повинні бути також на стволах зі свіжим струменем повітря.
5.2.12. У всіх виробках шахт, безпечних щодо газу або пилу, повинно застосовуватися електроустаткування у рудниковому виконанні. Тимчасово з дозволу головного інженера шахти допускається використання електроустаткування загального призначення. Застосування світильників загального призначення, а також ламп без арматури допускається лише при напрузі, не більшій за 24 В для освітлення вибою.
Вимірювальними приладами загального призначення дозволяється користуватися у всіх виробках шахт, безпечних щодо газу або пилу.
5.2.13. Застосування електроустаткування у шахтах, небезпечних щодо нафтогазопроявів, повинне здійснюватися за НАОП 1.1.30-5.02-84.
5.3. Електричні проводки
5.3.1. Для передачі або розподілу електроенергії у підземних виробках повинні застосовуватися кабелі, що не розповсюджують горіння і призначені для шахтних умов:
а) для нового стаціонарного прокладання капітальними та основними вертикальними та похилими виробками, проведеними під кутом понад 45 град., та обсадженими свердловинами, - броньовані кабелі з дротяною бронею у свинцевій або полівінілхлоридній оболонці (далі - ПВХ) з полівінілхлоридною, гумовою або паперовою збіднено просоченою ізоляцією.
Для горизонтальних та похилих виробок, проведених під кутом до 45 град. включно, допускається застосування броньованих кабелів із стрічковою бронею з паперовою нормально просоченою ізоляцією.
Допускається приєднання стаціонарно встановлених електродвигунів до пускових апаратів гнучкими екранованими кабелями, якщо ввідні пристрої цих двигунів призначені лише для гнучкого кабелю;
б) для приєднання пересувних дільничних підстанцій та розподільних пунктів дільниць - броньовані екрановані кабелі підвищеної гнучкості та міцності. Допускається застосування броньованих кабелів з дротяною або стрічковою бронею, крім виробок з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв на пластах, небезпечних щодо раптових викидів. Такі кабелі повинні прокладатися на відстані, не меншій за 150 м від вибоїв підготовчих та 50 м від вибоїв очисних виробок.
Приєднання розподільних пунктів допускається гнучкими екранованими кабелями:
в) для приєднання пересувних машин та механізмів, а також для освітлювальних мереж - гнучкі екрановані кабелі;
г) для приєднання виїмкових машин на крутих пластах із застосуванням кабелеукладачів - гнучкі екрановані кабелі спеціальної конструкції підвищеної міцності;
ґ) для ділянки лінії між ручним електросвердлом та приєднувачем напруги (муфтою) - особливо гнучкий екранований кабель;
д) для стаціонарних освітлювальних мереж - броньовані кабелі у свинцевій або пластмасовій оболонці, а також гнучкі екрановані або неекрановані кабелі.
Для мереж освітлення очисних вибоїв шахт, безпечних щодо газу або пилу, при лінійній напрузі, не більшій за 24 В, допускається застосування голих проводів на ізольованих опорах. У цьому разі в трансформаторі вивід з боку напруги 24 В повинен бути здійснений гнучким кабелем, а обмотки освітлювального трансформатора (нижчої та вищої напруги) повинні бути розділені металевим заземленим екраном.
5.3.2. Для контрольних кіл і кіл управління та сигналізації при новому стаціонарному прокладанні вертикальними та похилими з кутом нахилу понад 45 град. виробками повинні застосовуватися контрольні кабелі з дротяною бронею, а також тимчасово (строком до 3 місяців) допускаються кабелі зі стрічковою бронею; у горизонтальних виробках - контрольні кабелі зі стрічковою бронею, гнучкі контрольні та силові кабелі. Для пересувних машин повинні застосувуватися гнучкі кабелі або допоміжні жили силових гнучких кабелів.
5.3.3. Для ліній загальношахтного, диспетчерського та аварійного телефонного зв'язку, а також місцевого зв'язку підйомних установок повинні застосовуватися шахтні телефонні кабелі. Для місцевих ліній зв'язку у вибоях допускається застосування гнучких контрольних кабелів, а також допоміжних жил гнучких силових екранованих кабелів.
5.3.4. Для іскробезпечних кіл управління, зв'язку, сигналізації, телеконтролю та диспетчеризації допускається застосування окремих шахтних телефонних кабелів та вільних жил у кабельних лініях зв'язку.
Допускається застосування для ліній сигналізації та аварійної зупинки електроустановок голих проводів (крім алюмінієвих) при напрузі, не більшій за 24 В. У шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, додатковою умовою їх застосування є забезпечення іскробезпеки.
5.3.5. Допоміжні жили в силових кабелях допускається використовувати для кіл управління, зв'язку, сигналізації та місцевого освітлення. Використання допоміжних жил силового кабелю для іскробезпечних кіл допустиме лише в екранованих кабелях. Використання допоміжних жил одного кабелю для неіскробезпечних та іскробезпечних кіл не допускається, якщо ці жили не розділені екранами.
5.3.6. Забороняється прокладання силових кабелів похилими стволами, бремсбергами та уклонами, що подають струмінь свіжого повітря та обладнані рейковим транспортом з шахтними вантажними вагонетками, за винятком випадків, коли зазначений транспорт використовується лише для доставки устаткування, матеріалів та виконання ремонтних робіт. Ця заборона стосується також вертикальних стволів з дерев'яним кріпленням.
5.3.7. У разі застосування на діючих шахтах та горизонтах броньованих кабелів із зовнішнім джутовим (горючим) покриттям останнє повинно зніматися з відрізків кабелів, прокладених у камерах, а броня повинна покриватися спеціальною сумішшю, що запобігає корозії. Таке покриття надалі повинне проводитися у разі потреби.
5.3.8. На гнучких кабелях допускається мати вулканізовані з'єднання.
Допускається з'єднання окремих відрізків кабелю за допомогою вибухобезпечних пристроїв, з'єднання між собою гнучких кабелів, що вимагають роз'єднання у процесі роботи, лінійними з'єднувачами напруги за умови застосування іскробезпечних схем дистанційного управління із захистом від замикання у колі управління.
Контактні пальці з'єднувачів напруги при розмиканні кола, за винятком іскробезпечних кіл напругою, не більшою за 42 В, повинні залишатися без напруги, для чого їх слід монтувати на кабелі з боку електроприймача (електродвигуна).
Допускається з'єднання та ремонт (поновлення) гнучких та броньованих кабелів у шахтах за допомогою пастоподібних або липких стрічкових та інших полімерних ізоляційних матеріалів за методиками, узгодженими з МакНДІ.
5.3.9. Для живильних кабельних ліній напругою до 1200 В, якими проходить сумарний струм навантаження споживачів, повинні, як правило, застосовуватися кабелі одного перерізу. Допускається для цих ліній застосування кабелів з різними перерізами жил за умови забезпечення усіх ділянок лінії захистом від струмів короткого замикання.
У місцях відгалуження від магістральної живильної лінії, де переріз жил кабелю зменшується, повинен встановлюватися апарат захисту від струмів короткого замикання відгалуження. Від живильної лінії допускається мати відгалуження довжиною до 20 м, якщо забезпечується захист від струмів короткого замикання апаратом магістральної лінії.
Застосування розподільних коробок без установлення на відгалуженнях до електродвигунів апаратів захисту допускається лише для багатодвигунових приладів за умови, якщо кабель кожного відгалуження захищений від струмів короткого замикання груповим захисним апаратом.
5.3.10. Кабелі, що прокладаються у лавах, повинні бути захищені від механічних пошкоджень пристроями, що входять до складу комплексу. Допускаються й інші засоби механічного захисту кабелів, передбачені проектом електропостачання дільниці шахти.
Найближча до машини частина гнучкого кабелю, що живить пересувні машини, може бути прокладена по підошві на відстань, не більшу за 30 м.
Для машин, що мають кабелепідбирач або інші аналогічні пристрої, допускається прокладання гнучкого кабелю по підошві виробки.
У разі роботи комбайнів та врубових машин на пластах потужністю до 1,5 м допускається прокладання гнучкого кабелю по підошві очисної виробки, якщо конструкцією цих машин не передбачений кабелеукладач.
5.3.11. Гнучкі кабелі, що перебувають під напругою, повинні бути розтягнуті та підвішені. Забороняється тримати гнучкі кабелі під напругою у бухтах та вісімках.
Ця заборона не поширюється на екрановані кабелі з оболонками, що не розповсюджують горіння і які за умовами експлуатації повинні знаходитися у бухтах або на барабанах. У цьому разі струмове навантаження на кабель має бути знижене на 30 % проти номінального.
5.3.12. У горизонтальних та похилих виробках кабелі розміщуються на такій висоті, яка унеможливлює їх пошкодження рухомим транспортом.
У шахтах, небезпечних щодо газу, кабелі слід прокладати на такій висоті, де малоймовірне утворення шарових скупчень метану.
Прокладання кабелів зв'язку та сигналізації, а також голих проводів у виробках проводиться на відстані, не меншій за 0,2 м від силових кабелів. Голі проводи потрібно прокладати на ізоляторах.
Забороняється сумісне прокладання з одного боку виробки електричних кабелів та вентиляційних труб.
5.4. Електричні машини та апарати
5.4.1. Для живлення електричних машин та апаратів повинна застосовуватися напруга:
для стаціонарних приймачів електричної енергії, пересувних підстанцій та трансформаторів, а також при проходженні стволів - не більше ніж 6000 В;
для пересувних електроприймачів - не більше ніж 1140 В. В окремих випадках допускається з дозволу Держнаглядохоронпраці застосування напруги 6000 В;
для ручних машин та інструментів - не більше ніж 220 В;
для кіл дистанційного управління та сигналізації КРП - не більше ніж 60 В, якщо жоден з провідників цього кола не приєднується до заземлення;
для кіл дистанційного управління стаціонарними та пересувними машинами та механізмами - не більше ніж 42 В.
5.4.2. Потужність короткого замикання у підземній мережі шахти повинна бути обмежена величиною, що відповідає номінальним характеристикам установленого в шахті електроустаткування і перерізові кабелів, але не повинна перевищувати 100 МВ.А.
Потужність відключення вимикачів КРП загального призначення при установці їх у шахтах повинна бути вдвічі вищою від потужності короткого замикання мережі.
5.4.3. Кабельні вводи електроустаткування повинні бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, що відповідають рівню вибухозахисту електроустаткування.
5.4.4. Приєднання жил кабелів до затискачів електроустаткування повинно проводитися за допомогою наконечників, спеціальних шайб або інших рівноцінних пристроїв, що унеможливлюють наявність дротиків жил кабелю поза затискачем.
Забороняється приєднання декількох жил кабелів до одного затискача, якщо це не передбачено конструкцією затискача.
5.5. Камери для електричних машин та підстанцій
5.5.1. Забороняється застосовувати в підземних виробках комутаційні та пускові апарати й силові трансформатори, що містять масло або іншу горючу рідину. Ця вимога не поширюється на КРП, установлені в камерах з найвищим ступенем вогнестійкості кріплення.
Забороняється спорудження нових камер для КРП з масляним заповненням між паралельними виробками.
5.5.2. У всіх камерах, де встановлене електроустаткування з масляним заповненням, повинні влаштовуватися суцільні пожежні двері. В інших камерах повинні бути гратчасті двері із запірними пристроями. Двері камер, у яких немає постійного обслуговувального персоналу, повинні бути зачинені. Біля входу камери вивішуються знаки "Стороннім вхід заборонено", а в камері на видному місці - укріплені відповідні попереджувальні плакати.
У камерах, де встановлене електроустаткування з масляним наповненням, влаштовується поріг заввишки не менше ніж 100 мм.
5.5.3. У камерах підстанцій та електромашинних камерах довжиною понад 10 м має бути два виходи, що розташовані у найбільш віддалених одна від одної частинах камери.
5.5.4. Між машинами та апаратами в камерах повинні залишатися проходи, достатні для транспортування машин та апаратів під час їх ремонту або заміни, але не менші за 0,8 м. З боку стін камер залишаються монтажні проходи завширшки не менше ніж 0,5 м.
Якщо не вимагається доступ до машин або апаратів з тильної та бокової сторони для обслуговування, монтажу та ремонту, то їх можна встановлювати впритул один до одного і до стіни камери.
Відстань між верхньою частиною апарата та покрівлею повинна бути не меншою за 0,5 м.
5.5.5. Пересувні трансформаторні підстанції, комплектні розподільні пристрої розміщуються у добре закріплених та зручних для обслуговування місцях, мають бути захищені від води, що протікає з покрівлі виробки, та механічних пошкоджень і не заважати роботі транспорту та пересуванню людей. Відстань від електроустаткування до состава поїзда або конвеєра повинна бути не меншою за 0,8 м, до стінки виробки та до покрівлі проміжок повинен бути не меншим за 0,5 м. Забороняється установлення підстанцій у рейкових уклонах, за винятком ніш та заїздів, оснащених бар'єром та вловлювачем.
В окремих випадках допускається установлення комплектного устаткування, якщо це передбачено конструкцією, над скребковим конвеєром. Проміжок між електроустаткуванням та покрівлею у цьому разі повинен бути достатнім для обслуговування, але не меншим за 0,5 м, а між бортом конвеєра та помостом - не меншим за 0,4 м.
У цих місцях у покрівлі не повинно бути куполів та інших факторів, що сприяють утворенню місцевих (шарових) скупчень метану.
5.6. Компресорні установки та повітропроводи
5.6.1. Влаштування, монтаж та експлуатація поверхневих та підземних компресорних установок та повітропроводів повинні задовольняти вимоги Правил влаштування та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, затверджених Мінвуглепромом СРСР 10.12.76, якщо вони не протирічать вимогам цих Правил та НАОП 1.1.30-1.05-75.
5.6.2. На встановлення пересувної компресорної станції у шахті розробляється проект, який має містити заходи загальної та пожежної безпеки та затверджуватися головним інженером шахти.
Підземні пересувні компресори повинні мати тепловий захист, що відключає компресор сухого стиску при температурі стисненого повітря понад 182 град.C, а маслозаповнений - при температурі понад 125 град.C.
Робочий тиск стисненого повітря цих компресорів не повинен перевищувати 0,6 МПа (6 кгс/см2), а запобіжний клапан компресора повинен налагоджуватися на тиск спрацювання 0,66 МПа (6,6 кгс/см2) та пломбуватися.
Маслозаповнені компресори повинні мати захист, що унеможливлює займання масла.
5.6.3. Підземна пересувна компресорна установка розташовується на горизонтальному майданчику на свіжому струмені повітря. Місця установлення компресора повинні бути закріплені негорючим кріпленням на відстань, не меншу за 10 м, з обох боків компресорної станції. Відстань до місць навантаження вугілля повинна бути не меншою за 30 м.
У місцях розташування установки силові кабелі та кабель зв'язку треба прокладати на протилежному боці виробки із захистом від впливу пожежі або вибуху (труби, екрани та ін.).
З обох боків установки розташовуються ящики з піском або інертним пилом місткістю, не меншою за 0,4 м3, та по 5 порошкових вогнегасників. Телефонний апарат повинен розташовуватися на відстані, яка дає змогу вести розмову при компресорі, що працює.
5.6.4. Підземна компресорна установка повинна обслуговуватися спеціально навченою особою відповідно до інструкції з її експлуатації.
Підземна пересувна компресорна установка оглядається щоденно особою, відповідальною за безпечну експлуатацію, не менше як 1 раз на тиждень механіком дільниці і не менше як 1 раз на квартал головним механіком шахти (шахтопрохідницького управління). Результати огляду повинні фіксуватися у Книзі обліку роботи компресорної установки, затвердженій наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
5.6.5. Забороняється вмикання та робота підземної пересувної компресорної установки за умови:
а) умісту метану в місці розташування установки на свіжому струмені понад 0,5 %;
б) відсутності або несправності теплового захисту;
в) несправності регулятора продуктивності, запобіжних клапанів, манометрів та термометрів;
г) течі масла;
ґ) зворотного обертання гвинтів компресора.
5.6.6. Як прокладний матеріал для фланцевих з'єднань повітропроводів повинні застосовуватися пароніт, азбест та інші матеріали з температурою тління, не нижчою за 350 град.C.
Пошкоджені ділянки повітропроводів замінюються цілими або для їх ремонту використовуються металеві штуцери та хомути.
5.7. Захист кабелів, електродвигунів та трансформаторів
5.7.1. У підземних мережах напругою понад 1200 В повинен здійснюватися захист ліній, трансформаторів (пересувних підстанцій) та електродвигунів від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю.
На шахтах, що будуються та реконструюються, установка захисту від замикань на землю повинна бути також і на лініях, що живлять ЦПП.
На відхідних лініях ЦПП та РПП-6 (розподільні підземні пункти) захист від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю повинен бути миттєвої дії (без витримки часу).
На лініях, що живлять ЦПП, допускаються застосування максимального струмового захисту з обмежено залежною витримкою часу та відсічкою миттєвої дії, яка має охоплювати й збірні шини ЦПП, а також захист від замикань на землю з витримкою часу до 0,7 секунд.
Для електродвигунів передбачаються також захист від струмів перевантаження та нульовий захист.
У всіх випадках відключення мережі захистами допускається застосування пристрою автоматичного повторного вмикання (далі - АПВ) одноразової дії, а також застосування пристроїв автоматичного вмикання резерву (далі - АВР) за умови використання апаратури з пристроями блокування проти подавання напруги на лінії та електроустановки в разі пошкодження їх ізоляції відносно землі та короткого замикання.
Вибір вимикальних апаратів, пристроїв релейного захисту, АПВ та АВР, а також розрахунок та перевірка параметрів спрацювання цих пристроїв повинні проводитися відповідно до Інструкції з вибору та перевірки електричних апаратів напругою понад 1200 В.
Терміни обладнання підземних мереж напругою понад 1200 В видами релейного захисту, яких не вистачає, установлюються Держнаглядохоронпраці.
5.7.2. При напрузі до 1200 В повинен здійснюватися захист:
а) трансформаторів та кожного відхідного від них приєднання від струмів короткого замикання - автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом - миттєво у межах до 0,2 с;
б) електродвигунів та кабелів, що їх живлять:
від струмів короткого замикання - миттєвий або селективний у межах до 0,2 с;
від струмів перевантаження або від перегрівання (для електродвигунів, що працюють у режимі екстрених перевантажень - від перекидання та нездійсненого пуску);
нульовий;
від вмикання напруги при зниженому опорі ізоляції відносно землі;
в) іскронебезпечних кіл, що відходять від вторинних обмоток знижувального трансформатора, вбудованого в апарат, від струмів короткого замикання;
г) електричної мережі від небезпечних витікань струму на землю - автоматичними вимикачами або одним вимикальним апаратом у комплексі з одним апаратом захисту від витікання струму на всю електрично пов'язану мережу (підключену до одного або групи трансформаторів, що працюють паралельно); при спрацюванні апарата захисту від витікання струму повинна відключатися уся мережа, підключена до вказаних трансформаторів, за винятком відрізку кабелю довжиною до 10 м, що поєднує трансформатори із загальномережним автоматичним вимикачем.
Довжина кабелів, приєднаних до одного трансформатора або трансформаторів, що працюють паралельно, повинна обмежуватися місткістю відносно землі не більшою за 1 мкФ на фазу.
При живленні підземних електроприймачів з поверхні через свердловини допускається установлення автоматичного вимикача з апаратом захисту від витікання струму під свердловиною на відстань, не більшу за 10 м від неї. У цьому разі під час спрацювання апарата захисту від витікання струму електроприймачі на поверхні та кабель у свердловині можуть не вимикатися, якщо на поверхні є пристрій контролю ізоляції мережі, який не впливає на роботу апарата захисту, а електроприймачі мають безпосереднє відношення до роботи шахти (вентилятори, лебідки та ін.) та приєднуються за допомогою кабелів.
Захист від витікання струму може не застосовуватися для кіл напругою, не більшою за 42 В, кіл дистанційного управління та блокування КРП, а також кіл місцевого освітлення пересувних підстанцій, що живляться від убудованих освітлювальних трансформаторів, за умови металевого жорсткого або гнучкого зовнішнього з'єднання їх з корпусом підстанції, наявності вимикача в колі освітлення та напису на світильниках "Розкривати, відключивши від мережі".
Вимога захисту від витікання струму не поширюється на іскробезпечні системи.
У всіх випадках захисного вимикання допускається однократне АПВ за умови наявності в КРП максимального струмового захисту та захисту від витікань (замикань) на землю, що мають пристрої блокування проти подавання напруги на лінії або електроустановки після їх спрацювання.
Терміни обладнання захистом від струмів перенавантаження встановлюються Держнаглядохоронпраці.
5.7.3. Величина вставки струму спрацювання реле максимального струму автоматичних вимикачів, магнітних пускачів та станцій управління, а також номінальний струм плавкої вставки запобіжників повинні обиратися за Інструкцією з визначення струмів короткого замикання, вибору та перевірки вставок максимального струмового захисту в мережах напругою до 1200 В (далі - ДНАОП 1.1.30-5.30-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
Забороняється застосовувати запобіжники без патронів та некалібровані плавкі вставки.
5.8. Електропостачання дільниці та управління машинами
5.8.1. Електропостачання дільниці повинно здійснюватися від пересувних трансформаторних підстанцій, що приєднуються до розподільної мережі за допомогою КРП. Допускається підключати до одного КРП не більше трьох однакової потужності пересувних підстанцій або трансформаторів, що живлять електроенергією технологічно пов'язані машини дільниці. В окремих випадках електропостачання дільниці може здійснюватися від стаціонарних дільничних підстанцій. Допускається електропостачання дільниць з поверхні через свердловини. При цьому в разі встановлення шахтних пересувних підстанцій на поверхні повинно бути вжито заходів щодо їх захисту від грозових перенапружень.
Живлення пересувних трансформаторних підстанцій, що встановлюються в окремих випадках з дозволу технічного директора виробничого об'єднання (компанії, концерну, самостійної шахти) у виробках з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв пологих та похилих пластів, небезпечних за раптовими викидами, повинно здійснюватися з відокремленої мережі із захистом від витікання струму (замикань) на землю. Місця розміщення підстанцій повинні бути обладнані апаратурою, що вимикає живильну мережу в разі перевищення допустимої концентрації метану.
5.8.2. Для приєднання до мережі пересувних підстанцій та трансформаторів, що встановлюються у виробках з вихідним струменем повітря шахт III категорії за газом та вище, повинні застосовуватися КРП з апаратами попереджувального контролю ізоляції мережі відносно землі - блок реле витоку (далі - БРВ) та дистанційним управлінням з іскробезпечними колами. Допускається телемеханічне управління КРП з пульту гірничого диспетчера (оператора). КРП повинні встановлюватися у камерах на свіжому струмені повітря.
Для вмикання РПП дільниці та іншого електроустаткування, розміщеного у виробках з вихідним струменем повітря, повинні застосовуватися комутаційні апарати з БРВ, які забезпечують захисне відключення та автоматичний контроль безпечної величини опору кола заземлення.
5.8.3. Усі вибійні машини повинні приєднуватися до мережі за допомогою магнітних пускачів або спеціальних магнітних станцій (станцій управління), керованих дистанційно.
Машини, на яких для управління окремими електродвигунами встановлені магнітні станції або ручні вимикачі, також повинні приєднуватися до мережі за допомогою пускачів з дистанційним управлінням.
5.8.4. Управління машинами (за винятком ручних) з виймання вугілля у лавах, проведення підготовчих виробок, нарізання розвантажувальних пазів (щілин) та буріння свердловин вугілля діаметром понад 80 мм, що застосовуються на викидонебезпечних пластах або у викидонебезпечних зонах, повинні мати дистанційне управління з безпечних відстаней, що регламентуються НАОП 1.1.30-5.06-89.
5.8.5. Для подавання напруги на вибійні машини в шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, повинні застосовуватися пускачі (магнітні станції) з іскробезпечними схемами управління.
5.8.6. Схема управління вибійними машинами та механізмами повинна забезпечувати:
нульовий захист;
безперервний контроль заземлення корпусу машини;
захист від самочинного вмикання апарата під час замикання у зовнішніх колах управління;
іскробезпеку зовнішніх кіл управління (для шахт, небезпечних щодо газу або пилу).
Забороняється застосовувати однокнопочні пости для управління магнітними пускачами, крім випадків, коли ці пости застосовуються лише для вимикання.
5.8.7. Забороняється застосовувати схеми, що допускають пуск машин або подавання напруги на них одночасно з двох та більше пультів управління. Ця вимога не поширюється на схеми управління ВМП.
5.8.8. Перед виконанням ремонтних та допоміжних робіт на машинах напруга повинна бути знята та вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машини.
5.8.9. У лавах повинна передбачатися можливість зупинки конвеєра з пульта управління комбайном та зі спеціальних пультів, розміщених у лаві.
5.8.10. Експлуатація гідромуфт на машинах допускається лише при справному захисті, що здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле повинні бути опломбовані.
Заправка гідромуфт повинна проводитися негорючими рідинами.
Забороняється експлуатація машин без кожухів на гідромуфтах.
5.9. Зв'язок та сигналізація
5.9.1. Кожна шахта повинна бути обладнана такими видами зв'язку та сигналізації:
а) системою телефонного зв'язку;
б) системою загальношахтного аварійного оповіщення;
в) місцевими системами оперативної та попереджувальної сигналізації на технологічних дільницях (підйомі, транспорті, очисних вибоях та ін.).
5.9.2. Усі підземні лінії іскробезпечних систем зв'язку повинні бути гальванічно відділені від поверхневих ліній зв'язку та силових мереж.
Підземні телефонні лінії у шахтах повинні бути двопровідними. Забороняється використання землі як одного з проводів.
5.9.3. Телефонні апарати повинні встановлюватися відповідно до проекту, у тому числі на всіх експлуатаційних дільницях, основних пунктах відкатки та транспортування вантажів, на всіх пунктах посадки людей у транспортні засоби, у всіх електромашинних камерах, ЦПП, розподільних пунктах напругою понад 1200 В, біля стволів, на складах вибухових матеріалів, у медпунктах, у виробках підготовчих дільниць та в місцях, передбачених планом ліквідації аварій.
5.9.4. Система загальношахтного аварійного гучномовного оповіщення у гірничих виробках повинна забезпечувати:
а) оповіщення про аварії людей, що перебувають під землею;
б) приймання на поверхні повідомлення про аварію, що передається з шахти;
в) ведення переговорів та передавання з автоматичним записом на магнітофон указівок, пов'язаних з ліквідацією аварії.
Системи аварійного оповіщення на основі радіозв'язку повинні відповідати Функціональним вимогам до системи загальношахтного оповіщення працівників про аварію на шахті на основі портативних радіостанцій.
У всіх телефонних апаратах загальношахтної телефонної мережі повинна бути передбачена можливість передавання повідомлення про аварію шляхом набирання спеціального номера, що легко запам'ятовується.
Крім спеціальної апаратури аварійного оповіщення та зв'язку для передавання повідомлення про аварію повинні використовуватися засоби місцевого технологічного зв'язку.
5.9.5. Апаратура аварійного зв'язку та оповіщення повинна встановлюватися:
у виробках шахт - згідно з планом ліквідації аварій;
на поверхні - у кабінетах диспетчера та головного інженера шахти.
5.9.6. Засоби шахтного радіозв'язку повинні забезпечувати сумісність роботи із системами автоматики, сигналізації, засобами захисту та енергопостачання.
5.9.7. Очисні вибої на пологих та похилих пластах повинні обладнуватися гучномовним зв'язком між пультом машиніста комбайна та переговорними постами, установленими по лаві та на прилеглих виробках.
5.9.8. Кліті, призначені для підіймання і опускання людей, повинні оснащуватися засобами зв'язку з машинним відділенням.
5.9.9. Живлення транспортних сигнальних пристроїв допускається від контактної мережі напругою, не вищою ніж 275 В, за умови, що сигнальні пристрої розраховані на зазначену напругу, їх приєднання до контактного проводу проводиться кабелем (а в необхідних випадках і спеціальними приєднувальними пристроями) та здійснюється захист плавкими запобіжниками.
5.9.10. Пристрої зв'язку з мережним живленням повинні забезпечуватися резервним автономним джерелом для їх роботи протягом не менше ніж 3 години.
5.9.11. У разі створення нових гірничих машин, механізмів, транспортних засобів та технологій розробники повинні передбачати використання необхідних видів зв'язку та сигналізації для гарантування безпеки робіт.
5.10. Заземлення
5.10.1. Заземленню підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а також трубопроводи, сигнальні троси та ін., розміщені у виробках, у яких є електричні установки та проводки.
У шахтах, небезпечних щодо газу та пилу, для захисту від нагромадження статичної електрики заземленню підлягають поодинокі металеві повітропроводи та пневматичні вентилятори.
Вимоги даного пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмоведучі рейки, оболонки відсмоктувальних кабелів електровозної контактної відкатки, а також на металеві пристрої для підвішування кабелю.
5.10.2. У підземних виробках шахт повинна монтуватися загальна мережа заземлення, до якої повинні приєднуватися усі об'єкти, що підлягають заземленню.
Заземлення повинно виконуватися та контролюватися за Інструкцією з улаштування, огляду і вимірювання опору шахтних заземлень (далі - ДНАОП 1.1.30-5.31-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
5.10.3. Загальна мережа заземлення повинна створюватися шляхом безперервного електричного з'єднання між собою усіх металевих оболонок та заземлювальних жил кабелів, незалежно від величини напруги, з приєднанням їх до головних та місцевих заземлень.
Крім того, біля тягової підстанції електровозної контактної відкатки до загальної мережі заземлення повинні приєднуватися струмоведучі рейки, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
За наявності в шахті декількох горизонтів до головних заземлювачів повинна приєднуватися загальна мережа заземлення кожного горизонту. Для цього допускається використання броні силових кабелів, що прокладені між горизонтами. За відсутності таких кабелів з'єднання загальної мережі горизонту з головним заземлювачем повинно проводитися за допомогою спеціально прокладеного провідника.
5.10.4. Головні заземлювачі в шахтах повинні влаштовуватися у зумпфах або водозбірниках.
У разі електропостачання шахти за допомогою кабелів, що прокладаються у свердловинах, головні заземлювачі можуть розміщуватися на поверхні або у водозбірниках шахти. При цьому як один з головних заземлювачів можуть бути використані обсадні труби, якими закріплені свердловини.
У всіх випадках повинно влаштовуватися не менше двох головних заземлювачів, розміщених у різних місцях, що резервують один одного на час огляду, чистки або ремонту одного з них.
У разі окремого електропостачання блоків та за відсутності головного водовідливу головні заземлювачі повинні розміщуватися у зумпфах або спеціальному колодязі, заповненому водою.
5.10.5. Для місцевих заземлювачів повинні влаштовуватися штучні заземлювачі у водовідвідних канавках або в інших придатних для цього місцях.
У гідрошахтах як місцеві заземлювачі допускається використовувати металеві жолоби самопливного гідротранспорту вугілля.
Для місцевих заземлювачів може використовуватися металеве рамне кріплення згідно з ДНАОП 1.1.30-5.31-96.
5.10.6. Кожна кабельна муфта з металевим корпусом, крім з'єднувачів напруги на гнучких кабелях, що живлять пересувні машини, повинна мати місцеве заземлення та з'єднуватися із загальною мережею заземлення шахти.
Допускається для мереж стаціонарного освітлення влаштовувати місцеве заземлення не для кожної муфти або світильника, а через кожні 100 м кабельної мережі.
Для апаратури та кабельних муфт телефонного зв'язку на дільниці мережі з кабелями без броні допускається місцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.
У разі відкатки контактними електровозами заземлення електроустановок постійного струму, що знаходяться безпосередньо біля рейок, повинно здійснюватися шляхом приєднання заземлювальної конструкції до рейок, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
5.10.7. Заземлення корпусів пересувних машин, вибійних конвеєрів, апаратів, установлених у привибійному просторі, та світильників, приєднаних до мережі гнучкими кабелями, а також електроустаткування, установленого на платформах, що пересуваються по рейках (за винятком пересувних підстанцій), повинно здійснюватися з'єднанням їх із загальною мережею заземлення за допомогою заземлювальних жил живильних кабелів.
Заземлювальна жила з обох боків повинна приєднуватися до внутрішніх заземлювальних затискувачів у кабельних муфтах та ввідних пристроях.
Для пересувних машин та вибійних конвеєрів повинен передбачатися безперервний контроль заземлення.
Такі машини, призначені для шахт, небезпечних щодо газу та пилу, повинні мати іскробезпечні схеми безперервного контролю заземлення. Допускається застосування схем управління з використанням заземлювальної жили силового кабелю, попередній контроль цілісності якої здійснюється іскробезпечними колами перед подаванням напруги на машину.
5.10.8. Загальний перехідний опір мережі заземлення, виміряний біля будь-яких заземлювачів, не повинен перевищувати 2 Ом.
5.11. Рудникове освітлення
5.11.1. На проммайданчику шахти освітленню підлягають усі місця робіт, приймальні майданчики біля ствола, драбини, проходи для людей, приміщення електромеханічних установок, автотранспортні, залізничні та інші шляхи, у тому числі на породні відвали.
5.11.2. У будівлях підйомної машини, головної вентиляційної установки, компресорної, у машинних відділеннях холодильних установок, надшахтних будівлях стволів, будівлях лебідок породних відвалів та канатних доріг, будівлях дегазаційних установок, котельних, будівлях вугільних бункерів, в адміністративно-побутових комбінатах повинно передбачатися аварійне освітлення від незалежного джерела живлення.
У всіх перелічених будівлях, крім будівель підйомних машин, допускається застосування для аварійного освітлення індивідуальних акумуляторних світильників.
5.11.3. Світильниками, що живляться від електричної мережі, у підземних умовах повинні освітлюватися із забезпеченням нормованих рівнів освітленості:
а) електромашинні, лебідкові та диспетчерські камери, центральні підземні підстанції, локомотивні гаражі, медпункти, роздаточні камери вибухових матеріалів, підземні ремонтні майстерні;
б) транспортні виробки в межах приствольного двору;
в) приймальні майданчики стволів, уклонів та бремсбергів, роз'їзду в приствольних та дільничних відкатних виробках, ділянки виробок, де відбувається перевантаження вугілля, пункти посадки людей у транспортні засоби та підходи до них;
г) привибійний простір стволів, сполучень та камер під час проходки та прохідницькі підвісні помости;
ґ) очисні виробки на пологих та похилих пластах, обладнані механізованими комплексами та струговими установками (світильниками, що входять до складу комплексу або установки);
д) електромашинні установки, що постійно обслуговуються, пересувні підстанції та розподільні пункти поза межами спеціальних камер;
е) виробки, обладнані стрічковими конвеєрами та підвісними крісельними дорогами, призначеними для перевезення людей;
є) людські хідники, обладнані засобами механізованого перевезення людей.
Привибійний простір підготовчих виробок, що проводяться із застосуванням прохідницьких комплексів або комбайнів, повинен освітлюватися вмонтованими у комплекс або комбайн світильниками.
5.11.4. Для живлення підземних освітлювальних установок повинна використовуватися напруга, не вища за 220 В.
Для ручних переносних світильників, що живляться від іскробезпечних джерел, допускається напруга, не вища за 42 В.
5.11.5. Акумуляторні світильники повинні бути запломбовані дротом діаметром, не меншим за 1 мм, і забезпечувати безперервне нормальне горіння тривалістю не менш як 10 годин. Світильники повинні обладнуватися двонитковими лампами.
Забороняється розкривати світильники в шахті.
Світильники та заряджувальні станції не рідше одного разу на місяць підлягають контрольній перевірці механіком дільниці ВТБ.
5.11.6. Світильники, призначені для працівників дільниці буропідривних робіт, повинні бути виділені в окрему групу, для них не допускається режим самообслуговування. Світильники повинні обслуговуватися працівниками лампової, які забезпечують постійний контроль їх справного стану.
5.11.7. При кожній шахті або групі шахт повинна бути влаштована лампова, що розміщується у приміщенні з негорючих матеріалів. Лампова в середині адміністративно-побутового комбінату повинна відділятися від решти будівлі стінами з негорючих матеріалів, у яких дозволяється влаштовувати отвори з металевими дверима.
Усі приміщення лампових повинні мати припливно-витяжну вентиляцію як загальну, так і місцеву.
5.11.8. Лампова повинна обладнуватися автоматичними заряджувальними станціями, розрахованими на експлуатацію герметичних та доливних акумуляторних батарей, а також мати тренувальну заряджувальну станцію.
5.11.9. Заряджувальні станції в ламповій повинні бути встановлені таким чином, щоб струмоведучі частини були ізольовані або відгороджені. Допускаються відкриті контакти, призначені для приєднання акумуляторних світильників до заряджувального пристрою, за умови, якщо напруга на них не перевищує 24 В.
5.11.10. Для приготування розчину електроліту та заливання ним акумуляторів повинні застосовуватися спеціальні пристрої, які запобігають розбризкуванню або розливанню електроліту. Обслуговувальний персонал повинен забезпечуватися захисними окулярами, гумовими рукавичками та фартухами. У приміщенні повинні бути нейтралізувальні розчини або порошки у разі опіків електролітом.