Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Відповідно до Гірничого закону України та на виконання Зведеного плану розроблення (перегляду) державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці на 2000 рік

1. Затвердити Правила безпеки у вугільних шахтах, що додаються.

2. Управлінню організації нагляду у вугільній промисловості Держнаглядохоронпраці (Плетньову В. А.):

- ужити заходів щодо вивчення вимог цих Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій, органами виконавчої влади;

- разом з начальниками територіальних управлінь та інспекцій, державними інспекторами Держнаглядохоронпраці забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил;

- подати протягом тижня управлінню охорони праці (Мельничук Л.О.) відповідні матеріали для включення Правил до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.

3. З уведенням у дію цих Правил вважати такими, що скасовані, Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 року N 7 (ДНАОП 1.1.30-1.01-96).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Держнаглядохоронпраці Герасимчука Д.А.

1.1. Основні положення

1.1.1. Правила безпеки у вугільних шахтах (далі - Правила) відповідно до статті 3 Гірничого закону України визначають норми і правила безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного і електротехнічного обладнання, рудникового транспорту, вимоги до провітрювання і протиаварійного захисту гірничих виробок, дотримування пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці і навколишнього середовища.

1.1.2. Кожна шахта повинна мати проектно-кошторисну, геолого-маркшейдерську, виробничо-технічну, санітарно-гігієнічну і обліково-контрольну документацію, а також ситуаційний план поверхні з позначенням усіх об'єктів і споруд у межах гірничого відводу.

Для всіх видів документації визначаються єдині для галузі строки зберігання з обов'язковим зазначенням їх на титульній сторінці.

1.1.3. На кожній шахті повинні функціонувати система управління охороною праці і нарядна система. Для їх функціонування директор (власник) створює службу охорони праці і відповідний штат посадових осіб.

Положення про систему управління охороною праці, службу охорони праці та нарядну систему розробляються на основі відповідних єдиних галузевих документів і затверджуються директором (власником) шахти.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директорові шахти і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Асоціації, компанії, корпорації, концерни, комбінати, трести, об'єднання (надалі - об'єднання) вугільної галузі повинні мати у своїх статутах (положеннях) певні обов'язки і повноваження щодо забезпечення безпечних умов праці на підвідомчих підприємствах. Для виконання вищеназваних повноважень в органах управління повинні створюватися служби охорони праці.

1.1.4. На кожній шахті повинна бути організована дільниця вентиляції і техніки безпеки (далі - ВТБ). Чисельність гірничих майстрів ВТБ розраховується за методикою, затвердженою галузевими органами управління.

1.1.5. Нові шахти і ті, що реконструюються, горизонти, блоки і панелі приймає призначена органом управління (у віданні якого перебуває об'єкт, що приймається) комісія за участю представників Державного департаменту з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці), санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України (далі - Держсанепіднагляд), Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (далі - ДВГРС) і профспілок.

На діючих шахтах приймання до експлуатації виїмкових дільниць, підготовчих виробок загальношахтного призначення та очисних вибоїв (у тому числі й після їх повторного нарізання) проводиться комісією, призначеною директором шахти за участю представників Держнаглядохоронпраці, Держсанепіднагляду, ДВГРС і профспілок.

Приймання-передавання шахт, що закриваються (ліквідуються), проводиться комісією, що призначається наказом Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) (власником).

1.1.6. Календарні плани розвитку гірничих робіт (перспективні, поточні) розробляються, узгоджуються і затверджуються відповідно до Положення про порядок розробки, оформлення, узгодження і затвердження програм розвитку гірничих робіт і втрат вугілля в надрах при видобуванні, затвердженого Мінвуглепромом СРСР 30.12.84. Ведення гірничих робіт на неузгоджених дільницях забороняється.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень при будівництві, експлуатації і ліквідації шахт і об'єктів.

1.1.7. Роботи на шахті повинні виконуватися відповідно до проектів, паспортів, технологічних схем.

Для кожної шахти повинен бути розроблений та затверджений проект будівництва (реконструкції, ліквідації).

Розкриття і підготовка шахтних полів, горизонтів, блоків, панелей, проходка і капітальний ремонт стволів, установлення стаціонарного устаткування здійснюються за проектами, розробленими проектними організаціями, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці, на основі проекту будівництва (реконструкції) шахти і затвердженими власником.

Проекти, у т. ч. проекти підготовки і відпрацювання виїмкових дільниць, перед затвердженням повинні проходити експертизу на відповідність нормативним актам з охорони праці в державних організаціях, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. Розділи проектів (проекти) з протипожежного захисту шахт і попередження пожеж від самозаймання вугілля повинні проходити експертизу в Науково-дослідному інституті гірничорятувальної справи (далі - НДІГС).

Експлуатація виїмкових дільниць, проведення і капітальний ремонт гірничих виробок повинні здійснюватися за паспортами, складеними відповідно до проектів, установлення механізмів - за схемами, що затверджуються директором або головним інженером шахти. Паспорти виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок складаються відповідно до Інструкції зі складання паспортів виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок (Державний нормативний акт про охорону праці (далі - ДНАОП 1.1.30-5.16-96)), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.

1.1.8. На шахті повинен вестися табельний облік усіх тих, хто спустився в шахту і виїхав (вийшов) з неї. Відповідальність за його організацію покладається на директора шахти, який зобов'язаний встановити порядок виявлення тих, хто своєчасно не виїхав (не вийшов) із шахти, і вжити заходів щодо їх розшуку.

1.1.9. У проектах і паспортах повинен передбачатися розділ "Протиаварійний захист", що містить комплекс заходів щодо попередження загазування та запилення гірничих виробок, екзогенних та ендогенних пожеж, вибухо- та пожежонебезпеки електроустаткування, газодинамічних явищ, аварій на шахтному транспорті і підйомі, завалів і затоплень діючих виробок.

1.1.10. Для шахт, що будуються і реконструюються (горизонтів, блоків, панелей), при проектуванні гірничих робіт повинні забезпечуватися можливість виходу людей при аваріях у безпечне місце за термін дії саморятувальника і ефективне ведення рятувальних робіт.

1.1.11. На кожній шахті повинен функціонувати прямий телефонний і радіозв'язок з підрозділом ДВГРС, який обслуговує шахту.

1.1.12. На кожній шахті повинен бути складений план ліквідації аварій відповідно до Інструкції зі складання планів ліквідації аварій (далі - ДНАОП 1.1.30-5.17-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці 18.01.96 N 7.

Забороняється спускання в шахту працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають тієї частини, яка стосується місця їх роботи і шляхів пересування.

За відсутності затвердженого плану ліквідації аварій, а також у разі скасування ДВГРС свого погодження плану в цілому або його окремих позицій ведення робіт, що відповідають цим позиціям, забороняється.

1.1.13. При виникненні аварії на шахті вводиться в дію план ліквідації аварій. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття на шахту - гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, що беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неспроможності виконання відповідальним керівником своїх обов'язків з ліквідації аварії (хвороба, некомпетентність та ін.) відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії може бути усунений від керівництва ліквідацією аварії лише за письмовим наказом або розпорядженням в оперативному журналі вищого керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

1.1.14. Усі шахти повинні обслуговуватися підрозділами ДВГРС. Дислокація підрозділів ДВГРС узгоджується з Держнаглядохоронпраці. На кожній шахті повинна бути організована і функціонувати допоміжна гірничорятувальна служба, діяльність якої регламентується Положенням про допоміжні гірничорятувальні служби (шахтна гірничорятувальна станція (далі - ШГС) і допоміжна гірничорятувальна команда (далі - ДГК)), затвердженим Міністерством вугільної промисловості (далі - Мінвуглепром) України 11.03.98.

1.1.15. У місцях, визначених головним інженером шахти, повинні бути знаки безпеки, передбачені вимогами до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

1.1.16. Усім, хто спускається в шахту, повинні бути видані справні індивідуально закріплені ізолювальні саморятувальники, кількість яких на кожній шахті повинна відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

Забороняється працівникам спускання в шахту без закріпленого саморятувальника і перебування в шахті та на робочих місцях без нього.

На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких при аваріях у безпечне місце більше часу захисної дії саморятувальника, обов'язково мають бути пункти переключення (не більше одного на шляху пересування) або установлені групові пересувні чи стаціонарні засоби саморятування, розміщення яких узгоджується з ДВГРС.

На кожному з маршрутів, якими прямують на вихід з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря, необхідно витратити більше ніж 90 % часу дії саморятувальника.

Перед погодженням з ДВГРС плану ліквідації аварій один раз на шість місяців повинно бути проведене контрольне виведення групи працівників, включених до саморятувальників, під керівництвом командного складу ДВГРС.

Зовнішній вигляд і герметичність саморятувальників, що перебувають у ламповій, перевіряються щомісячно, а саморятувальників, що перебувають у пунктах переключення в шахті, - не рідше одного разу на 6 місяців посадовими особами дільниці ВТБ шахти за участю командного складу ДВГРС.

Усі працівники та посадові особи, які вперше влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, повинні в спеціальних "димних камерах" пройти практичне тренування в саморятувальниках. Подальші тренування в "димних камерах" повинні здійснюватися не рідше одного разу на 2 роки. Тренування організуються керівниками шахт і проводяться командним складом ДВГРС.

1.1.17. Усі особи під час перебування в шахті повинні мати акумуляторні світильники і бути в справних захисних касках, спецодязі і спецвзутті, що відповідають умовам роботи, а також мати і в разі потреби застосовувати інші відповідні засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).

Забороняється спускання в шахту, пересування людей у виробках, а також ведення робіт без справного індивідуального акумуляторного світильника і необхідних засобів індивідуального захисту.

Кількість індивідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, включаючи світильники, суміщені з метансигналізаторами, повинна відповідати обліковій чисельності зайнятих на підземних роботах.

1.2. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів

1.2.1. Серійне виробництво устаткування і виробів, призначених для роботи і використання в шахті, допускається лише за умови відповідності їх параметрів вимогам цих Правил, екологічним і гігієнічним вимогам, що викладені в державних стандартах та інших нормативних документах, після одержання сертифіката або висновку від Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі - МакНДІ), НДІГС або експертно-технічного центру (далі - ЕТЦ) та дозволу Держнаглядохоронпраці.

1.2.2. Гірничі машини, механізми, електроустаткування, прилади, апаратура, засоби захисту і матеріали допускаються до експлуатації Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднаглядом за результатами сертифікаційних випробувань у МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ на відповідність державним стандартам і нормативним документам.

1.2.3. Допуск устаткування і матеріалів до випробувань, а також до застосування виробів одиничного виробництва і окремих змінених конструкцій устаткування, що випускається серійно, здійснюється органами Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднагляду на підставі висновків МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ.

1.2.4. Експлуатація і обслуговування машин, гірничошахтного устаткування, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання повинні здійснюватися відповідно до посібників (інструкцій) з їх експлуатації та інших експлуатаційних документів підприємств-виробників.

Забороняється змінювати конструкцію машин, обладнання, схем управління і захисту без погодження із підприємством-виробником.

1.2.5. У паспортах, інструкціях та інших експлуатаційних документах на гірничошахтне устаткування, що випускається, повинні зазначатися дані відтворюваних ними шкідливих виробничих чинників і можливих небезпек при роботі.

Параметри шкідливості, які нормуються, повинні витримуватися протягом усього періоду експлуатації устаткування до і після капітального ремонту.

1.2.6. Рухомі частини обладнання, що становлять собою джерела небезпеки, повинні бути огороджені, за винятком частин, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики, тягові ланцюги та ін.).

Якщо машини або їх робочі органи, що становлять небезпеку для людей, не можуть бути огороджені (пересувні машини, конвеєри, канатні й монорейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки та ін.), підприємствами-виробниками повинні бути передбачені попереджувальна сигналізація про пуск машини в роботу і засоби зупинки та відмикання від джерел енергії.

Передпусковий попереджувальний сигнал повинен бути звуковим тривалістю не менш як 6 секунд і чутися у всій зоні, небезпечній для людей.

1.2.7. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт та запобігання факторам виробничої небезпеки і шкідливості, програмні засоби для розрахунків (проектування) шахтних систем (провітрювання, дегазації, енергопостачання та ін.) допускаються для застосування на шахтах за дозволом Держнаглядохоронпраці.

1.3. Вимоги до персоналу шахти

1.3.1. Працівники, діяльність яких пов'язана з безпекою груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи людських підйомів, електровозів і гірничих виймальних машин, гірничі диспетчери), повинні пройти професійний відбір при прийнятті на роботу і періодичні перевірки на профпридатність у період трудової діяльності.

Порядок проходження професійного відбору та його періодичність визначаються Мінпаливенерго і Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ).

1.3.2. Керівник служби охорони праці на шахті повинен мати вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальному закладі 3-го чи 4-го рівня акредитації, і стаж керівної роботи у шахті.

Призначення та звільнення з посади керівників служб охорони праці погоджується з органом Держнаглядохоронпраці.

1.3.3. На посади гірничих диспетчерів шахти призначаються особи, які мають вищу гірничотехнічну освіту і стаж роботи, пов'язаний з керівництвом гірничими роботами в шахті, не менш як 3 роки.

Гірничі диспетчери повинні один раз на тиждень відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення гірничих робіт.

1.3.4. Директори і головні інженери, керівники служб охорони праці, головні механіки, головні енергетики, головні технологи, начальники дільниць ВТБ, буропідривних робіт, дегазації, профілактичних робіт з техніки безпеки можуть бути призначені на посаду лише після навчання з охорони праці, безпеки робіт й атестації в МакНДІ, а гірничі диспетчери (особи, які можуть бути призначені відповідальними керівниками робіт з ліквідації аварій), начальники дільниць: очисних, підготовчих, ремонтно-відновлювальних, монтажних, шахтного транспорту - в МакНДІ або навчальних закладах, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Навчання проводиться за програмами, узгодженими з Держнаглядохоронпраці. У програми навчання головних інженерів шахт, гірничих диспетчерів та працівників, які можуть бути призначені відповідальними керівниками робіт з ліквідації аварій, повинні включатися питання з організації і методів ведення робіт з ліквідації аварій в шахтах.

Порядок навчання та атестації визначається Положенням про навчання і атестацію спеціалістів шахт, що призначаються на керівні посади, затвердженим Мінвуглепромом 20.02.97.

1.3.5. Начальниками дільниць ВТБ можуть бути особи, що мають вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальних закладах 3-го і 4-го рівнів акредитації, і стаж підземної роботи на шахтах не менш як 1 рік. На шахтах III категорії, надкатегорійних і небезпечних за раптовими викидами, начальники дільниць ВТБ повинні мати стаж підземної роботи на газових шахтах не менше ніж 3 роки.

Заступниками начальника дільниці ВТБ на шахтах III категорії і вище призначаються спеціалісти, що мають вищу гірничотехнічну освіту, що закінчили вищі навчальні заклади 3-го і 4-го рівнів акредитації, а на шахтах не вище за II категорію - особи з вищою гірничотехнічною освітою 1-4-го рівнів акредитації.

Помічниками начальника дільниці ВТБ і гірничими майстрами цих дільниць призначаються особи, що мають вищу або середню гірничотехнічну освіту.

Забороняється начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам і помічникам, а також гірничим майстрам дільниць ВТБ суміщати інші посади або доручати їм виконання робіт, не передбачених Положенням про дільницю вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) шахти, затвердженим Державним комітетом України з вугільної промисловості (далі - Держвуглепром) 21.10.92.

1.3.6. Начальниками видобувних і підготовчих дільниць на пластах, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, призначаються особи з вищою гірничотехнічною освітою, що закінчили вищі навчальні заклади 3-го і 4-го рівнів акредитації, які мають досвід роботи в таких шахтах не менше ніж 2 роки.

1.3.7. Посадові особи шахт, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після складення іспитів на знання спеціальних інструкцій з ведення гірничих і підривних робіт у цих умовах.

До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, допускаються працівники, що мають стаж роботи в очисних або підготовчих вибоях шахт, небезпечних за газом, або в гірничих виробках шахт, небезпечних за раптовими викидами, не менш як 1 рік.

1.3.8. Підготовка і перепідготовка працівників проводяться навчальними установами (учбово-курсовими комбінатами, учбово-технічними центрами, професійно-технічними училищами), а підвищення кваліфікації - учбовими пунктами, матеріально-технічна база і програмно-методичне забезпечення яких пройшли експертну оцінку в ЕТЦ і які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Спеціалісти з вищою гірничотехнічною освітою мають право працювати за робітничими професіями після 2-місячного стажування і складання іспитів екстерном кваліфікаційній комісії учбово-курсового комбінату, що має право підготовки працівників відповідних професій. У період стажування входить час роботи за спеціальністю при проходженні виробничої практики.

1.3.9. До підготовки працівників за професіями, пов'язаними з безпекою праці груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи підйомних машин, машиністи електровозів, машиністи гірничих виймальних машин та ін.), допускаються особи, що мають досвід підземних робіт не менше ніж 1 рік (включаючи виробничу практику при навчанні за попередньою професією або спеціальністю).

Працівники, що стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, повинні пройти підготовку за спеціальною програмою.

1.3.10. При укладенні трудового договору (контракту) з працівниками за професіями з підвищеною небезпекою праці або тими, що обслуговують об'єкти життєдіяльності шахти, повинно бути обумовлено їх випробування з метою перевірки відповідності працівника тій роботі, що йому доручається; при цьому повинні бути дотримані вимоги діючого законодавства.

1.3.11. Попереднє навчання з охорони праці працівників, що влаштовуються на шахту, студентів і учнів, які направляються на виробничу практику, а також працівників сторонніх підприємств (організацій), що виконують роботи в шахті, включає: вступний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, спеціальні види навчання, екзамени з охорони праці, стажування.

Зміст, тривалість і порядок попереднього навчання з охорони праці визначається Інструкцією з навчання працівників шахт (далі - ДНАОП 1.1.30-5.15.96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 30.05.95 N 79 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) 01.08.95 за N 272/808.

Мінімальна тривалість навчання в днях наведена в табл. 1.1.

1.3.12. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, що не працюють на шахті, допускається з дозволу директора (головного інженера) шахти в супроводі посадової особи або спеціаліста за умови проведення інструктажу про правила поведінки в шахті і навчання користуванню саморятувальником.

1.3.13. Навчання з охорони праці в період трудової діяльності включає: первинний інструктаж на робочому місці при переведенні на роботу за іншою професією (посадою) або на інші дільниці (цехи, служби), поточні, повторні, позапланові, цільові інструктажі, стажування, періодичну і позачергову перевірку знань з охорони праці.

Зміст, періодичність і порядок навчання з охорони праці в період трудової діяльності визначаються ДНАОП 1.1.30-5.15.96.

1.3.14. Керівники і спеціалісти не рідше одного разу на три роки (від часу останнього навчання) повинні пройти повторне навчання з питань охорони праці і безпеки робіт.

Повторне навчання повинно проводитися в установах і організаціях, що мають дозволи Держнаглядохоронпраці, за програмами, розробленими МакНДІ і погодженими з Держнаглядохоронпраці відповідно до Типового положення про навчання з охорони праці (далі - ДНАОП 0.00-4.12-99), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 N 27 та зареєстрованого у Мін'юсті 21.04.99 за N 248/3541.

1.3.15. Усі працівники, що обслуговують машини, механізми та електроустановки, зобов'язані мати право керування ними і мати відповідні посвідчення.

1.4. Обов'язки працівників

1.4.1. Працівникові забороняється самовільно виконувати роботи, що не стосуються одержаного наряду (завдання) і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю людей.

1.4.2. Забороняється курити та користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж за 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устів виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у порядку, передбаченому Інструкцією з ведення вогневих робіт у підземних виробках і надшахтних будівлях (далі - ДНАОП 1.1.30-5.18-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.

1.4.3. Забороняється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися і перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин у підземних виробках. Забороняється доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби тощо), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння директор шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Право і порядок перевірки таких осіб у медичному пункті шахти повинні бути обумовлені в колективному договорі за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і відповідного навчання медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, включаючи й показання свідків.

1.4.4. У неробочі дні або при перервах у роботі одну зміну й більше в тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох працівників за наявності в них газовизначника безперервної дії. На роботи з ліквідації аварій необхідно посилати досвідчених працівників зі стажем роботи не менше одного року за відповідною професією.

1.4.5. Забороняється видавати наряди (завдання) на роботи в місця, що мають порушення вимог Правил безпеки, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати вказівки, що можуть призвести до порушень цих Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких являє собою безпосередню небезпеку для людей, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із вжиттям заходів щодо безпеки. Усі такі роботи (виробки) огороджуються відповідними знаками.

1.4.6. Роботи, що виконуються працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, що виконуються сторонніми організаціями, узгоджуються з керівником тієї дільниці (служби), на якій вони ведуться, і особою, відповідальною за роботу в дану зміну в цілому на шахті. Про це повинен бути поставлений до відома гірничий диспетчер.

1.4.7. Керівники шахти зобов'язані в різні зміни відвідувати підземні роботи і здійснювати контроль за станом гірничих виробок і безпечного ведення робіт. Вони зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення всіх порушень Правил безпеки, помічених до початку робіт чи під час роботи. Якщо усунення порушень неможливе і вони загрожують життю і здоров'ю людей, роботи припиняються, люди виводяться в безпечне місце, про що повідомляється безпосередньому керівникові й гірничому диспетчерові.

Небезпечні місця (зони) огороджуються знаками заборони чи постами.

1.4.8. Забороняється проводити будь-які роботи без запобіжних поясів у стволах, вугільних ямах, бункерах, над відкритими чи не повністю перекритими виробками, біля провалів, а також на об'єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння людей з висоти. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.

У разі зупинки робіт у шахті перебування в ній осіб, не пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності підприємства або ліквідацією аварії, забороняється. Порядок разових відвідувань шахти визначається керівником підприємства.

1.4.9. На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб до об'єктів життєзабезпечення підприємства, підземних виробок, службових будівель та споруд.

Забороняється без письмового дозволу головного інженера шахти (крім аварійних випадків) зупиняти об'єкти життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентилятори, підйоми, водовідливи, дегазаційні, газовідсмоктувальні, холодильні та калориферні установки, котельні та ін.).

2.1. Влаштування виходів з гірничих виробок

2.1.1. На кожній шахті повинно бути не менше двох окремих виходів на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Кожний горизонт шахти повинен також мати не менше двох окремих виходів на вищерозташований (нижчерозташований) горизонт чи поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Дві й більше спаровані виробки з одним напрямком вентиляційного струменя, пристосовані до пересування людей, вважаються одним запасним виходом.

На розгалуженнях усіх виробок повинні бути прикріплені вказівні знаки з позначенням виробок і напрямів до виходів на поверхню.

Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, повинні бути обладнані для пересування людей і транспортними засобами для їх ремонту і підтримки в справному стані на весь період експлуатації.

2.1.2. При зближеному розташуванні стволів (на одному проммайданчикові) після їх проходки (поглиблення) до проектного горизонту в першу чергу провадяться роботи із збійки стволів між собою, а потім - з обладнання постійного клітьового підйому.

У випадку розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його уклонами в першу чергу проводяться виробки для забезпечення горизонту двома виходами та провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.

При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, провадяться роботи щодо їх обладнання постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проекту) та обладнання водовідливу.

2.1.3. Вертикальні стволи, що служать як виходи на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками (одна з яких повинна бути клітьовою) і драбинними відділеннями. Драбинні відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є по дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб кожним з них всі люди могли виїхати (вийти) на поверхню.

У вертикальних стволах глибиною до 70 м за наявності драбин в обох стволах в одному з них підйомна установка може бути відсутня.

2.1.4. У похилих виробках, якими передбачено вихід людей, влаштовується вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і заввишки 1,8 м, в якому споруджуються з кутами нахилу:

від 7 град. до 10 град. - поручні, прикріплені до кріплення;

від 11 град. до 25 град. - трапи з поручнями;

від 26 град. до 30 град. - східці з приступками та поручнями;

від 31 град. до 45 град. - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.

У драбинних відділеннях стволів та інших виробок з кутом нахилу від 45 град. до 90 град. драбини встановлюються з нахилом не більш як 80 град. і мають виступати на 1 м над горизонтальними помостами, що міцно закріплюються в кріплення з інтервалом не більше ніж 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м, а відстань від краю лазу до драбини по нормалі - не менше ніж 0,7 м.

Лази над першою верхньою драбиною обладнуються лядами, що закриваються. Лази в стволах та інших виробках між сусідніми помостами повинні бути зміщені на ширину лазу.

Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи повинна бути не менш як 0,6 м. Ширина драбини повинна бути не меншою за 0,4 м, а відстань між приступками - не більшою за 0,4 м.

Якщо двома виходами з підземних виробок служать похилі стволи, то в одному з них влаштовується механізоване перевезення людей і передбачається можливість виходу людей по вільному проходу ствола завширшки не менше ніж 0,7 м і заввишки 1,8 м.

Вимоги цього пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення людей в пасажирських вагонетках.

2.1.5. На діючих шахтах при розкритті нового горизонту вертикальним стволом та похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується відповідно до вимог пункту 2.1.4 цих Правил по одній з цих виробок.

Для виїмкової дільниці влаштовується не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.

2.1.6. На нижніх та проміжних приймальних майданчиках похилих стволів, уклонів та бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.

На пересіченнях похилих стволів, бремсбергів та уклонів з проміжними виробками, якими пересуваються люди, влаштовуються обхідні виробки або містки.

2.1.7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менше двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкатний (конвеєрний) штрек (виробку).

За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується попереду очисного вибою. На крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім розроблюваних стовпами за падінням (агрегатами щитовими (далі - АЩ) та ін.), де вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, обладнується не менше двох виходів на відкатний (конвеєрний) штрек, що не використовуються для спускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ.

При комбайновому вийманні вугілля в лавах на крутих та крутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванні вугілля по риштаках, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкатний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.

При підході очисних виробок до технічних меж допускається обладнання нижнього виходу через задні печі або гезенки.

За виймальної потужності пласта 1 м і менше кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху та облаштований для пересування людей.

При відробці системами з повним закладенням виробленого простору на крутих пластах з кожного очисного вибою влаштовується один вихід на вентиляційний та один вихід на відкатний горизонти, обладнані для пересування людей.

При відробці пластів лавами за спадом (підняттям) на дільницях пластів, де є загроза прориву води (пульпи або глини), з кожної очисної виробки забезпечується вихід на вищерозташований горизонт.

2.1.8. У коротких очисних вибоях, де вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без присутності людей в очисній західці, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не менше ніж 1,5 кв.м або спеціально обладнані свердловини діаметром, не меншим за 850 мм, що проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами повинна бути не більшою за 30 м.

При системі підповерхового відбою другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.

2.2. Проведення і кріплення гірничих виробок

2.2.1. При зміні гірничо-геологічних і виробничих умов паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок переглядається в добовий термін. До перегляду паспорта роботи повинні вестись з виконанням додаткових заходів щодо безпеки, зазначених у кінці нарядів дільниці, у наряд-путівках посадових осіб.

До початку робіт керівник дільниці або його заступник (помічник) ознайомлює працівників та посадових осіб дільниці під розписку з паспортом, а також із змінами, що вносяться до нього.

2.2.2. На шахтах підривні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах (далі - ДНАОП 0.00-1.17-92), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду (далі - Держгіртехнагляд) СРСР 25.03.92.

2.2.3. Поперечні перерізи гірничих виробок повинні відповідати типовим перерізам.

Площа поперечного перерізу виробок у просвіті визначається розрахунком за факторами допустимої швидкості повітряного струменя (провітрювання), габаритів состава поїзда й устаткування з урахуванням мінімально допустимих зазорів, величини усадки кріплення після впливу гірничого тиску.

Вимоги до мінімальних площ поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок у просвіті, ширини проходів для людей і величини зазорів між кріпленням, устаткуванням або трубопроводами і кромкою габариту состава поїзда, яка виступає, викладені в табл. 2.1 та 2.2.

Примітки: 1. На двоколійних ділянках виробок усіх приствольних дворів, в одноколійних приствольних виробках клітьових стволів, зданих в експлуатацію у 1987 р. і наступні роки, і в тих, які перебувають у проходці, а також у всіх інших двоколійних виробках у місцях, де проводяться маневрові роботи, зчіплювання і розчіплювання вагонеток або составів поїздів (у тому числі й на розминках), перевантаження обладнання і матеріалів з одного транспортного засобу на інший, біля стаціонарних навантажувальних пунктів продуктивністю 1000 т на добу і більше, біля транзитних перевантажувальних пунктів незалежно від продуктивності, проходи для людей влаштовуються по 0,7 м з обох боків.

2. Ширина проходів для людей і зазори повинні бути витримані за висотою виробки, не меншою за 1,8 м від підошви (тротуару). Проходи по всій довжині виробки повинні влаштовуватися, як правило, з одного боку. Забороняється в двоколійних виробках влаштування проходів між коліями.

2.2.4. Виробки, що служать для перепуску вугілля, породи або закладних матеріалів на відкатний (проміжний) горизонт самопливом, повинні мати два відділення або для цієї мети проводяться дві паралельні виробки, які збиваються між собою через кожні 8-10 м.

Переріз вуглеспускного (породоспускного) відділення визначається його паспортом.

Ходові відділення виробок відділяються від вуглеспускних (породоспускних) міцною суцільною відшивкою з вікнами, що зачиняються, для пропускання кусків вугілля і породи, що застрягають. У разі спускання вугілля (закладного матеріалу, породи) по металевих трубах відшивку ходового відділення можна не робити.

2.2.5. Порожнини, що утворюються за кріпленням, необхідно закладати (забучувати).

2.2.6. Спорудження постійного кріплення, а також прибирання вугілля і породи після підривних робіт у підготовчих виробках проводяться під захистом тимчасового кріплення.

У слабких і нестійких породах (сипких, м'яких, пливунах, схильних до обвалення) виробки проводяться із застосуванням передового кріплення, щитів або іншими спеціальними способами.

Під час проходки спеціальними способами стволів необхідно керуватися, крім цих Правил, Правилами безпеки під час проходки стволів шахт спеціальними способами (далі - НАОП 1.1.30-1.04-64), затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР 20.03.64.

Працівники, які проводять оббирання покрівлі, повинні перебувати під закріпленою ділянкою виробки.

2.2.7. Збійка виробок проводиться згідно зі спеціальними заходами, затвердженими головним інженером шахти.

2.2.8. Відставання постійного кріплення від вибоїв підготовчих виробок визначається паспортом, але не повинно бути більше ніж за 3 м.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного, залізобетонного) не повинно перевищувати кроку його установки.

Дозволяється відставання постійного кріплення від вибою на відстань, більшу за крок установки кріплення (або меншу за подвійний крок установки) при міцності порід за шкалою Протод'яконова, більшій за 7.

2.2.9. Під час проведення підготовчих виробок з підриванням бокових порід відставання породного вибою від вугільного має бути не більше ніж 5 м.

Під час проведення виробок по вугіллю широким вибоєм при ширині розкосини понад 5 м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що служить запасним виходом і вентиляційним хідником.