У виробках, що з'єднують дві шахти з незалежним провітрюванням і не об'єднані в одну вентиляційну систему, повинні встановлюватися глухі вибухостійкі та вогнестійкі перемички. Місця встановлення й конструкція перемичок визначаються проектом.
3.1.8. Тимчасово зупинені виїмкові дільниці та виробки, а також виробки, що тимчасово не використовуються, повинні провітрюватися. Тимчасова ізоляція таких виробок допускається за погодженням із місцевим органом Держнаглядохоронпраці. Перед ізоляцією з виробки повинно бути вилучене все електроустаткування та кабелі, а трубопроводи, рейки та стяжки металокріплення в місці зведення перемички повинні бути роз'єднані та прибрані на відстані 2 м по обидва боки від перемички. Усі тупикові висхідні свердловини на газових шахтах також повинні бути ізольовані, крім свердловин, призначених для боротьби з раптовими викидами вугілля та газу.
Вироблені виїмкові дільниці (поля) повинні бути ізольовані.
Ізоляція вироблених виїмкових дільниць (полів) або виробок, що тимчасово зупинені та не використовуються, повинна здійснюватися відповідно до Посібника з ізоляції вироблених дільниць та виробок, що тимчасово зупинені і не використовуються у шахтах, затвердженого Мінвуглепромом СРСР 10.12.76. Виробки, що не підтримуються, які використовуються для відведення метану, повинні бути відгороджені гратчастими перемичками. Допускається відгородження виробок, що тимчасово не використовуються, які провітрюються за рахунок загальношахтної депресії, гратчастими перемичками при відсутності в них електроустаткування і кабелів.
Розкривання перемичок та розгазування ізольованих виробок повинно проводитися працівниками ДВГРС відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти та погоджених із командиром загону ДВГРС. Про розкривання ізольованих виробок головний інженер до початку робіт повідомляє місцевому органу Держнаглядохоронпраці.
3.1.9. Роботи у вибоях, що наближаються до виробок, у яких можливе накопичення шкідливих або горючих газів, а також розкривання таких виробок повинні проводитися за проектами (паспортами), що передбачають заходи щодо захисту від прориву газу, затвердженими головним інженером шахти.
3.1.10. Забороняється використовувати один і той самий ствол шахти або штольню для одночасного пропуску свіжого та вихідного струменів повітря. Ця заборона не поширюється на час проходки стволів (штолень) та приствольних виробок до з'єднання з іншим стволом або вентиляційною збійкою.
3.1.11. Підводити свіже повітря до діючих камер, тупикових та очисних виробок, а також відводити повітря з них через завали та обвали забороняється. Ця заборона не поширюється на роботи з ліквідації аварій, погашення виробок, а також на випадки ізольованого відводу метану з вироблених просторів. У тих випадках, коли під час погашення виробок неможливо забезпечити подачу свіжого повітря за рахунок загальношахтної депресії, повинні застосовуватися вентилятори місцевого провітрювання (далі - ВМП).
3.1.12. Кожна очисна виробка разом з тупиковими виробками, що прилягають до неї, повинна провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.
Забороняється застосування схем провітрювання виїмкових дільниць, при яких одна і та ж виробка використовується для подачі на виїмкову дільницю свіжого повітря і відведення з виїмкової дільниці вихідного вентиляційного струменя. Ця заборона не поширюється на схеми провітрювання з підсвіженням вихідного вентиляційного струменя, а також на випадок ізоляції (погашення) частини виробки між вхідним і вихідним струменями дільниці глухими перемичками або перемичками з лазами для проходу гірничорятувальників.
3.1.13. Зарядні камери та склади вибухових матеріалів повинні провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.
Допускається обладнання зарядних камер без відокремленого провітрювання за умови одночасного заряджання не більше двох акумуляторних батарей електровозів. У цьому разі вентиляційний струмінь, що виходить із зарядної камери, не повинен безпосередньо (без підсвіження) надходити до очисних та тупикових виробок.
Усі інші камери для машин та електрообладнання у шахтах газових чи небезпечних за пилом повинні провітрюватися свіжим струменем повітря; камери глибиною до 6 м допускається провітрювати за рахунок дифузії. Вхід до камери повинен мати ширину, не меншу за 1,5 м, та висоту, не меншу за 1,8 м, і закриватися гратчастими дверима. Допускається обладнання таких камер у виробках з вихідним струменем повітря, що містить не більше ніж 0,5 % метану, крім пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.
3.1.14. Провітрювання головних транспортних виробок, обладнаних стрічковими конвеєрами, повинно бути відокремленим, або ці виробки повинні використовуватися для відводу вихідного вентиляційного струменя. На діючих шахтах переведення таких виробок на відокремлене провітрювання чи використання їх для випуску вихідного вентиляційного струменя повинно проводитися за графіками, узгодженими з органом Держнаглядохоронпраці.
До головних транспортних виробок належать виробки, призначені для транспортування усіх видів вантажів між виїмковою дільницею та приствольним двором або поверхнею при похилих стволах.
3.2. Вентиляційне обладнання
3.2.1. Для попередження короткого замикання вентиляційних струменів та забезпечення реверсування повинні встановлюватися шлюзи, кросинги та глухі перемички. Конструкція шлюзів не повинна допускати одночасного відкривання дверей.
Шлюзи, установлені у виробках, що з'єднують стволи (подавальний та витяжний), а також призначені для попередження закорочування вентиляційних струменів, що надходять на крило, панель, групу виїмкових дільниць, повинні споруджуватися з негорючих матеріалів. Допускається на крилі, панелі, дільницях спорудження дерев'яних дверей, що мають вогнезахисне покриття.
Стволи, шурфи та інші виробки, обладнані вентиляційними установками та призначені для пересування людей і транспортування вантажів, повинні мати шлюзи.
Кожна перемичка в шлюзі повинна мати основні та реверсивні двері (ляди), що відкриваються в протилежні боки.
Вентиляційне обладнання повинно виконуватися відповідно до типового проекту (допускається до виходу типового проекту зведення вентиляційних споруд за паспортами, затвердженими головним інженером шахти та узгодженими з місцевим органом Держнаглядохоронпраці).
Кожна вентиляційна споруда повинна мати номер і дошку, на якій зазначаються нормативні й фактичні втрати повітря.
Вимога про обладнання реверсивних дверей (ляд) не поширюється на перемички з автоматизованими вентиляційними дверима (лядами).
3.2.2. У разі обладнання вентиляційних дверей відстань від кромки состава поїзда, яка найбільш виступає, до перекладин прорізу в перемичці повинна бути не менше за 0,5 м (за винятком виробок, обладнаних монорейковими та підвісними канатними дорогами), а до косяків - не менше за 0,25 м.
Перемички з вікнами для регулювання кількості повітря можуть бути дощатими. Під час зведення перемичок, призначених для ізоляції вентиляційних струменів, слід проводити оббирання відшарованої породи.
Під час обладнання одностулкових дверей у відкатних виробках слід передбачати у тих самих перемичках спеціальні двері завширшки не менше ніж 0,7 м для проходу людей. У прорізах двостулкових дверей в одноколійних виробках, якщо в перемичці немає спеціальних дверей для проходу людей, зазор між косяком та кромкою состава поїзда, яка виступає, з одного із боків повинен становити не менш як 0,7 м. Така вимога не поширюється на автоматизоване шлюзове обладнання.
При депресії шлюзів 50 даПа та більше вентиляційні двері повинні бути обладнані пристроєм, що полегшує їх відчинення.
Усі вентиляційні двері (у тому числі й реверсивні) повинні бути самозакривними й постійно зачиненими. У виробках з інтенсивною відкаткою (шість та більше составів поїздів за зміну) вони повинні відчинятися та зачинятися автоматично або дистанційно.
Забороняється встановлення вентиляційних дверей на ділянках похилих виробок, обладнаних рейковим транспортом, а також монорейковими та підвісними канатними дорогами. Вентиляційні двері, установлені нижче ділянок виробок, по яких проводиться відкатка, повинні бути захищені бар'єрами.
Справність автоматизованих дверей повинна перевірятися щодобово посадовими особами дільниці ВТБ чи спеціально призначеними особами.
Вентиляційні двері та перемички для них, що стають непотрібними, повинні прибиратися.
3.2.3. Регулювання повітряних струменів у виробках дозволяється проводити тільки за вказівкою начальника дільниці ВТБ. Забороняється позмінне регулювання повітряних струменів.
3.3. Вентиляційні установки
3.3.1. Провітрювання підземних виробок повинно проводитися за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок, розташованих на поверхні біля устів герметично закритих стволів, шурфів, штолень, свердловин. Розміщення допоміжних вентиляційних установок у підземних гірничих виробках допускається тільки з дозволу Держнаглядохоронпраці. Використання підземних вентиляторів для управління газовиділенням допускається при узгодженні з МакНДІ й органом Держнаглядохоронпраці.
3.3.2. Головні вентиляційні установки повинні складатися не менше ніж з двох вентиляторних агрегатів, причому один із них повинен бути резервним. Вентилятори на газових шахтах, а також для нових та реконструйованих установок повинні бути одного типу й розміру.
Якщо на діючих шахтах резервний вентилятор має меншу подачу, ніж основний, то головним інженером шахти повинен бути затверджений режим роботи шахти на випадок провітрювання резервним вентилятором.
Осьові вентилятори повинні бути обладнані гальмівними або стопорними пристроями, що перешкоджають самочинному обертанню ротора вентилятора.
Під час проектування й експлуатації вентиляційних установок повинні передбачатися спеціальні заходи щодо попередження обмерзання проточної частини вентиляторів, каналів та перемикальних пристроїв, а також заходи щодо попередження попадання в проточну частину вентиляційної установки часток гірничої маси (штибу) й води. Вентиляційні канали не повинні бути захаращені сторонніми предметами й повинні очищуватися від пилу. Вентиляційні канали повинні мати обладнаний шлюзом вихід на поверхню.
У каналі вентиляційної установки в місці сполучення зі стволом (шурфом, свердловиною) та перед колесом вентилятора повинні встановлюватися відгороджувальні грати заввишки не менше ніж 1,5 м.
До головних належать вентиляційні установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок, панель), а також вентиляційні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період будівництва після збійки стволів; до допоміжних - вентиляційні установки із терміном служби не більше трьох років, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, та вентиляційні установки, призначені для відокремленого провітрювання камер.
3.3.3. Головні вентиляційні установки повинні забезпечувати реверсування вентиляційного струменя у всіх гірничих виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії.
Допоміжні вентиляційні установки повинні забезпечувати реверсування вентиляційного струменя в тому випадку, коли це передбачено планом ліквідації аварій.
Переведення вентиляційних установок на реверсивний режим роботи повинно виконуватися не більш як за 10 хвилин.
Витрати повітря, що проходить по виробках у реверсивному режимі провітрювання, повинні становити не менше за 60 % від кількості повітря, що проходить по них у нормальному режимі.
Допускається з дозволу органу Держнаглядохоронпраці зниження кількості повітря до величини, що менша за 60 % від нормальної, за умови, що концентрація метану в загальному вихідному струмені шахти і в дільничних вентиляційних струменях не буде перевищувати 2,0 % при безперервному реверсивному провітрюванні шахти не менш як 2 години.
3.3.4. Справність дії реверсивних, перемикальних та герметизувальних пристроїв повинна перевірятися головним механіком шахти й начальником дільниці ВТБ не рідше одного разу на місяць. Результати перевірок заносять до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
На всіх шахтах не рідше двох разів на рік (влітку та взимку), а також у разі зміни схеми провітрювання та заміни вентиляторів повинно проводитися реверсування вентиляційного струменя у виробках, а також перевірка інших вентиляційних режимів відповідно до плану ліквідації аварій. При цьому протягом періоду роботи в режимі реверсування уміст метану у виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії, не повинен перевищувати 2 %. Проводити в шахті роботи, не пов'язані з реверсуванням, крім життєзабезпечення шахти, забороняється.
Перевірка реверсування вентиляційного струменя та реверсивних пристроїв проводиться відповідно до Інструкції з реверсування вентиляційного струменя та перевірки дії реверсивних пристроїв вентиляційних установок (далі - ДНАОП 1.1.30-5.21-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
Можливість реверсування вентиляційного струменя в гірничих виробках шахт, де є ізольовані несписані пожежі, визначається технічним директором (головним інженером) Державної холдингової компанії (далі - ДХК), виробничого об'єднання (далі - ВО), орендних або самостійних шахт за погодженням з органом Держнаглядохоронпраці, Центральним штабом ДВГРС і НДІГС. Це положення не поширюється на випадки аварійного реверсування, передбачені планами ліквідації аварій у відповідних позиціях.
3.3.5. Вентиляційні установки повинні бути оглянуті не рідше одного разу на добу працівниками, що призначені наказом керівника підприємства, та не менше одного разу на місяць - головним механіком шахти. Результати оглядів заносяться до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування.
Не рідше одного разу на рік повинна проводитися ревізія та наладка вентиляційних установок спеціалізованою організацією.
3.3.6. Вентиляційні установки повинні бути обладнані апаратурою дистанційного управління й контролю відповідно до Правил технічної експлуатації вугільних і сланцевих шахт (далі - ПТЕ) (далі - НАОП 1.1.30-1.05-75), затверджених Мінвуглепромом СРСР 01.05.75.
Пульт дистанційного управління й контролю роботи вентиляційної установки повинен знаходитися на поверхні шахти в диспетчерському пункті (приміщенні оператора аерогазового контролю (далі - АГК)).
Вентиляційні установки, не обладнані апаратурою дистанційного управління й контролю, повинні обслуговуватися машиністами. Машиніст вентиляційної установки або особа, що обслуговує пульт управління, зобов'язаний вести Книгу обліку роботи вентиляційної установки, затверджену наказом Держнаглядохоронпраці 18.01.96 N 7.
У приміщенні вентиляційної установки повинен бути телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм, зв'язаний безпосередньо з центральним комутатором шахти на поверхні або гірничим диспетчером.
3.3.7. Зупинка вентиляційної установки чи зміна режиму її роботи, крім аварійних випадків, проводиться за письмовим розпорядженням головного інженера шахти з повідомленням начальника дільниці ВТБ.
Про раптові зупинки вентиляційної установки, які викликані її несправністю або припиненням подачі електроенергії, гірничий диспетчер повинен негайно довести до відома головного інженера шахти, головного механіка, начальника дільниці ВТБ шахти, підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту, та місцевого органу Держнаглядохоронпраці.
У випадку зупинки діючого вентиляторного агрегата та неможливості пуску резервного повинні бути вжиті заходи для створення природного провітрювання шахти.
Усі види перевірок, раптових зупинок, зменшення тиску і подачі вентиляційної установки повинні бути відображені на діаграмних стрічках витратомірів і тягонапоромірів. Термін зберігання стрічки - один рік.
3.3.8. У разі отримання повідомлення про можливе припинення подачі електроенергії або про можливу перерву в роботі вентиляційної установки гірничий диспетчер (на шахтах, що будуються, - відповідальний черговий) зобов'язаний своєчасно вжити заходів щодо забезпечення безпеки людей, що знаходяться в шахті.
3.3.9. На шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами в разі встановлення електроустаткування загального призначення в приміщенні, через яке проходить канал або дифузор вентиляційної установки, повинна бути передбачена примусова нагнітальна вентиляція, що вмикається в разі зупинки вентилятора.
3.4. Провітрювання тупикових виробок
3.4.1. Провітрювання тупикових виробок повинно проводитися за допомогою ВМП (допускається застосування ежекторів) або за рахунок загальношахтної депресії.
У разі провітрювання за рахунок загальношахтної депресії та проведення виробок по пластах вузьким вибоєм повинні проводитися паралельні виробки для вихідного струменя повітря, що збиваються з основною виробкою через проміжки не більше ніж 30 м печами (просіками). У міру проведення нових печей (просіків) старі повинні ізолюватися постійними перемичками, що покриваються повітронепроникними сумішами.
Провітрювання тупиків (за останньою піччю) паралельних виробок та збійок між ними за рахунок загальношахтної депресії повинно здійснюватися за допомогою вентиляційних труб довжиною не більше за 60 м.
На діючих шахтах із тупикових виробок, що знаходяться в стадії проходки, забороняється проведення нових тупикових виробок, крім тих, що призначені для ліквідації тупиків та скорочення їх довжини.
3.4.2. При здійсненні провітрювання за допомогою ВМП вони повинні працювати безперервно. Обслуговування вентиляторів повинно здійснюватися спеціально призначеними й відповідно навченими особами (допускається за сумісництвом).
При застосуванні апаратури автоматичного контролю роботи й телеуправління ВМП виділення спеціальних осіб для обслуговування ВМП не вимагається.
У випадку зупинки ВМП або порушення вентиляції роботи в тупиковій частині виробки повинні бути припинені, напругу з електроустаткування знято, а люди з неї негайно виведені в провітрювану виробку, а в усті тупикової виробки повинен бути встановлений знак заборони. При цьому в негазових шахтах допускається не знімати напруги з електроустаткування автоматизованих насосних установок. Відновлення робіт дозволяється після провітрювання та обстеження виробки керівниками робіт.
Тупикові виробки довжиною понад 200 м, що проводяться по вугільному пласту, в газових шахтах III категорії й вище, повинні бути обладнані резервними ВМП з електроживленням від окремих підстанцій (резервування), а виробки довжиною до 200 м допускається обладнувати резервними ВМП з електроживленням від резервного пускача. Допускається під час проведення виробок по викидонебезпечних пластах або породах застосовувати як резервні ВМП з пневматичними двигунами.
3.4.3. Установлення ВМП повинно проводитися за паспортом виїмкової дільниці, проведення та закріплення підземних виробок або спеціальним паспортом, затвердженим головним інженером шахти. ВМП, що працює на нагнітання, повинен встановлюватися у виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менше за 10 м від вихідного струменя. Забороняється встановлення ВМП в очисних виробках, крім випадків проведення обхідних гезенків (печей), у разі наявності виходів з очисних виробок відповідно до вимог пункту 2.1.8 цих Правил, а також ближче 25 м від місць постійної присутності людей (пункти навантаження, посадочні майданчики тощо).
Подача ВМП не повинна перевищувати 70 % кількості повітря у виробці в місці його установлення. У разі установлення в одній виробці кількох вентиляторів, що працюють на окремі трубопроводи та розташовані один від одного на відстані, меншій за 10 м, сумарна їх подача не повинна перевищувати 70 % кількості повітря у виробці в місці встановлення першого вентилятора, рахуючи за ходом струменя. Якщо відстань між вентиляторами більша за 10 м, то подача кожного вентилятора не повинна перевищувати 70 % кількості повітря у виробці в місці його установлення. У шахтах, небезпечних за газом, забороняється провітрювання двох і більше виробок за допомогою одного трубопроводу з відгалуженням.
Забороняється встановлення ВМП з електричними двигунами у виробках з вихідним струменем повітря на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.
Біля кожного вентилятора повинна бути встановлена дошка, на яку записуються фактичні витрати повітря у виробці в місці встановлення вентилятора, фактична подача вентилятора, розрахункові та фактичні витрати повітря у вибої тупикової виробки, максимально дозволена довжина тупикової частини виробки, що проводиться при застосуванні цієї вентиляційної установки, час провітрювання виробки після підривних робіт, дата заповнення й підпис особи, що провела запис на дошці.
Під час проведення або погашення вентиляційних виробок, що прилягають до очисних вибоїв на пластах крутого падіння, допускається установлення ВМП з пневматичним двигуном у цих самих виробках у разі дотримання таких вимог:
а) вентилятор повинен бути установлений не ближче ніж 15 м від вибою лави за ходом вентиляційного струменя;
б) довжина тупикової частини виробки не повинна перевищувати 60 м;
в) склад повітря у місці встановлення вентилятора повинен відповідати вимогам пункту 3.1.1 цих Правил, а уміст метану у вихідному із тупикової частини виробки струмені та біля вентилятора не повинен перевищувати 1 %;
г) повинні застосовуватися вентилятори, для яких неможливе займання метану від ударів і тертя обертових частин об корпус вентилятора.
3.4.4. Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою в газових шахтах не повинна перевищувати 8 м, а в негазових - 12 м.
У кінці гнучких повітропроводів повинні навішуватися труба із жорсткого матеріалу довжиною не менше за 2 м чи акумулятори вентиляційних труб або вставлятися жорсткі розпірні кільця (не менше двох), що забезпечують нормальний переріз вихідного отвору труби. Гнучкий повітропровід повинен приєднуватися до ВМП за допомогою металевого перехідного патрубка довжиною не меншою за 1 м.
3.4.5. Тупикові виробки газових шахт забороняється провітрювати за рахунок дифузії, виключаючи тупики довжиною до 6 м, крім висхідних, при відсутності в них шарових і місцевих скупчень метану, а розміщення в них електроустаткування дозволяється за умови встановлення в них датчиків автоматичного контролю метану (далі - АКМ).
У газових шахтах засоби місцевого провітрювання повинні бути встановлені до початку робіт з проведення виробки.
У негазових шахтах допускається провітрювання за рахунок дифузії тупиків до 10 м.
3.4.6. Стволи (шурфи) повинні провітрюватися на всю глибину протягом усього часу їх будівництва.
Вентиляційні установки для провітрювання стволів повинні знаходитися на поверхні не ближче за 20 м від стволів та працювати безперервно.
У зимовий час повітря, що надходить до ствола, повинно підігріватися до температури, що виключає утворення льоду в стволі.
Для провітрювання вертикальних стволів (шурфів) повинні застосовуватися труби із жорсткого матеріалу. Допускається навішувати гнучкі вентиляційні труби у вибої ствола (шурфу), а також застосовувати їх при поглибленні стволів з діючих горизонтів на висоту одного поверху.
Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою ствола (шурфу) повинна бути не більшою за 15 м, а під час навантаження грейфером - 20 м. Труби повинні бути підвішені на канатах або закріплені жорстко до кріплення (армування) ствола (шурфу).
3.5. Додаткові вимоги для шахт, небезпечних за газом
3.5.1. До шахт, небезпечних за газом, відносяться такі, у яких хоча б в одній виробці виявлено метан. Шахти, у яких виділяється (чи виділявся) метан, повинні бути повністю переведені на газовий режим. Під час проектування шахт небезпека за газом повинна визначатися на підставі прогнозу газовості.
3.5.2. Газові шахти залежно від величини відносної метановості й виду виділення метану поділяються на п'ять категорій, зазначених у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Якщо при проходці стволів (шурфів) або інших розкривних виробок виявлено метан чи очікується його виділення, то в них треба дотримуватися газового режиму.
Шахти, що закриваються, повинні належати до тієї ж категорії, що й на період експлуатації.
3.5.3. Уміст метану в атмосфері підземних виробок та в трубопроводах повинен відповідати нормам, що наведені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Примітка. При розрахунках провітрювання максимально припустима концентрація метану у вихідному струмені очисної виробки та виїмкової дільниці повинна прийматися рівною 1 % незалежно від наявності апаратури АКМ.
Під виїмковою дільницею у цьому випадку розуміють відокремлено провітрювані очисну виробку та ті, що прилягають до неї, підготовчі виробки (при послідовному провітрюванні - обидві провітрювані послідовно очисні виробки з підготовчими виробками, що прилягають до них).
До місцевих скупчень відносять накопичення метану в окремих місцях виробок з концентраціями, що перевищують середній переріз виробки. Норма для місцевих скупчень стосується будь-якої точки поперечного перерізу виробки в просвіті.
3.5.4. У разі виявлення у виробках концентрацій метану (крім місцевих скупчень біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин), зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, люди повинні бути негайно виведені на свіжий струмінь, виробки огороджені знаками заборони, а з електроустаткування, за винятком електроустаткування у виконанні рудниковому особливо вибухонебезпечному (далі - РО), повинна бути знята напруга. Про це негайно повідомляється гірничому диспетчерові й вживаються заходи щодо зниження концентрації газу до встановленої норми.
Розгазування виробок повинно проводитися відповідно до Інструкції з розгазування гірничих виробок, розслідування, обліку та попередження загазувань (далі - ДНАОП 1.1.30-5.22-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
У випадку утворення біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин місцевих скупчень метану, що досягають 2 %, необхідно зупинити машини та зняти напругу з кабеля, що їх живить. Якщо виявиться подальше зростання концентрації метану або протягом 15 хвилин вона не знижується, люди повинні бути виведені на свіжий струмінь. Відновлення роботи машин допускається після зниження концентрації метану до 1 %.
У разі виявлення концентрацій метану, зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, у трубопроводах для ізольованого відводу метану за допомогою вентиляторів (ежекторів) та на виході змішувальних камер повинні бути вжиті заходи відповідно до ДНАОП 1.1.30-6.09-93.
У дегазаційних трубопроводах при неприпустимій концентрації метану повинні здійснюватися заходи, що запобігають поширенню горіння метану в трубопроводі, узгоджені з МакНДІ.
У разі контролю умісту метану у вихідних вентиляційних струменях очисних виробок та виїмкових дільниць стаціонарною апаратурою датчики можуть настроюватися на автоматичне відключення електроенергії при концентрації метану 1,3 %. При цьому припинення робіт та виведення людей повинні здійснюватися при концентрації метану у вихідних струменях дільниць та очисних виробок 1,3 % та більше. Якщо протягом зміни відбувається три та більше автоматичних відключення, повинні бути з'ясовані причини й вжито відповідних заходів.
3.5.5. На виході вихідного струменя з лави на вищерозташовані штреки, проведені з нижньою розкосиною, одна з вентиляційних печей повинна бути розташована попереду вибою лави, а відстань між печами повинна становити від 10 до 30 м.
Печі, що стали непотрібними, повинні бути ретельно ізольовані.
3.5.6. У газових шахтах при кутах нахилу виробок, більших за 10 град., рух повітря в очисних виробках та на всьому подальшому шляху слідування за ними (крім виробок довжиною, меншою за 30 м) повинен бути висхідним.
Допускається низхідне провітрювання очисних виробок з кутом нахилу, більшим за 10 град., за умови, що провітрювання їх здійснюється за схемами, наведеними в ДНАОП 1.1.30-6.09-93. Схеми повинні передбачати додаткову подачу свіжого повітря по виробці, що прилягає до очисного вибою на нижньому горизонті, швидкість повітря в привибійному просторі очисних виробок повинна бути не меншою за 1 м/с.
На пластах, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, допускається низхідний рух вихідного з очисних виробок вентиляційного струменя у виробках з кутом нахилу, більшим за 10 град., у разі дотримання таких умов:
а) швидкість повітря у виробках повинна бути не менше ніж 1 м/с;
б) кріплення виробок, крім прилеглих до очисних вибоїв, повинне бути негорючим або важкогорючим;
в) у виробках не повинно бути електричного устаткування та кабелів.
У разі відробки пластів, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, лавами за падінням (підйомом) допускається розміщення електроустаткування та кабелів у прилеглих до очисних вибоїв виробках з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя за дотримання таких умов:
а) кут нахилу виробки не повинен перевищувати 15 град.;
б) похила довжина виїмкового стовпа (похила висота поверху) повинна бути не більшою за 1000 м та метановиділення у виробки дільниці не повинно перевищувати 5 м3/хв;
в) вихідні з тупикових виробок вентиляційні струмені не повинні надходити до свіжого струменя дільниці;
г) кріплення виробок з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя повинно бути негорючим або важкогорючим. У виробці, що з'єднує вихідний вентиляційний струмінь дільниці зі свіжим струменем, повинно бути негорюче кріплення та не менше двох пожежних перемичок з металевими реверсивними дверима.
Значення кутів нахилу виробки 10 град. та 15 град. є середні за її довжиною та повинні визначатися з урахуванням різниці висотних позначок та довжини виробки.
3.5.7. Провітрювання тупикових виробок шахт, небезпечних за газом, крім тупикових виробок, прилеглих до очисних вибоїв, повинно бути організоване таким чином, щоб вихідні з них струмені не надходили до очисних та тупикових виробок.
На діючих шахтах допускається випускання вихідного струменя із тупикових виробок, не прилеглих до очисних вибоїв, до очисних виробок на шахтах I та II категорій при узгодженні з місцевим органом Держнаглядохоронпраці, а на шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами (за винятком виробок, що проводяться по викидонебезпечних вугільних пластах чи породах, не захищених випереджувальною відробкою захисних пластів) - при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці. При цьому кількість таких тупикових пластових виробок повинна бути не більше двох.
Допускається послідовне провітрювання не більше двох тупикових виробок, що проводяться по вугільних пластах.
На шахтах, що будуються, і під час підготовки нових горизонтів шахт допускається при узгодженні з органом Держнаглядохоронпраці випускання вихідного струменя у виробки зі свіжим струменем діючого горизонту за умови, що в цьому вихідному струмені уміст метану не перевищує 0,5 %, а склад повітря відповідає вимогам пункту 3.1.1 цих Правил. У цьому випадку перед розгазуванням виробок нового горизонту необхідно призупинити роботи на діючому горизонті, вивести людей та зняти напругу з електроустаткування.
Під час проведення на новому горизонті виробок по пластах, небезпечних за раптовими викидами або суфлярними виділеннями метану, випускання вихідного струменя у свіжий струмінь діючого горизонту забороняється.
3.5.8. Ствол шахти чи квершлаг, що наближається до газоносного пласта, з відстані 10 м за нормаллю слід проходити з розвідувальними свердловинами глибиною, не меншою за 5 м. При цьому виміри умісту метану повинні проводитися не менше трьох разів на зміну.
Схеми розташування свердловин (не менше двох), їх глибину та періодичність буріння визначають головний інженер шахти та геолог з таким розрахунком, щоб розвідана товща між пластом та виробкою складала не менше ніж 5 м. Фактичне розташування свердловин повинно бути нанесене на робочий ескіз виробки з прив'язкою до маркшейдерського знака. Контроль за розташуванням вибою відносно пласта за даними розвідувального буріння здійснюється під керівництвом геолога.
3.5.9. Під час провітрювання тупикових виробок, що проводяться по пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, та по викидонебезпечних породах, установлення ВМП з пневматичними двигунами (за умови застосування вентиляторів, для яких неможливе займання метану від ударів та тертя обертових частин об корпус вентилятора) повинно проводитися відповідно до вимог пункту 3.4.3 цих Правил.
Допускається застосування вентиляторів з електродвигунами за умови встановлення їх у виробках зі свіжим струменем на відстані, не меншій за 150 м від вибою тупикової виробки та не меншій за 50 м від очисного вибою, й автоматичного контролю концентрації метану біля вентиляторів.
3.5.10. У випадку зупинки головної чи допоміжної вентиляційної установки або порушення вентиляції необхідно припинити роботи на виїмкових дільницях та в тупикових виробках, негайно вивести людей на свіжий струмінь, зняти напругу з електроустаткування.
Якщо зупинка вентиляційної установки триває більше 30 хвилин, то люди повинні вийти до ствола, що подає свіже повітря, або піднятися на поверхню. Подальші дії повинні визначатися планом ліквідації аварій.
3.5.11. Після кожної зупинки вентиляційних установок (головних, допоміжних або місцевого провітрювання), а також порушення вентиляції вмикання електричних машин, апаратів та поновлення робіт дозволяються тільки після відновлення нормального режиму вентиляції та попереднього виміру умісту метану керівниками робіт у зміні в місцях проведення робіт, біля електричних машин, апаратів та на відстані, не меншій за 20 м від місць їх установлення у всіх прилеглих виробках. Зазначені вимоги поширюються й на випадки поновлення робіт після їх зупинки на одну зміну та більше, а також на випадки розгазування виробок.
3.5.12. Про кожний випадок прориву метану із підошви гірничої виробки або суфлярного виділення головний інженер шахти зобов'язаний повідомити місцевому органу Держнаглядохоронпраці. Усі випадки таких явищ повинні реєструватися у Книзі вимірів метану та обліку загазувань (підвищених концентрацій вуглекислого газу), затвердженій наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
На надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами шахтах повинен здійснюватися прогноз проривів метану відповідно до Інструкції з прогнозу і попередження раптових проривів метану з підошви гірничих виробок, затвердженої Мінвуглепромом УРСР 12.08.87 та Держгіртехнаглядом УРСР 05.08.87.
У разі встановлення небезпеки проривів метану повинні виконуватися заходи, затверджені головним інженером шахти, які повинні бути розроблені відповідно до вищезазначеної Інструкції.
3.5.13. У шахтах з високою газовістю повинна здійснюватися дегазація.
Дегазація повинна передбачатися у проектах будівництва та реконструкції шахт, розкривання і підготовки горизонтів, блоків, панелей та паспортах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок.
Умови застосування дегазації, проектування та експлуатація дегазаційних систем регламентуються Посібником з дегазації вугільних шахт, затвердженим Мінвуглепромом СРСР 29.05.90 та Держгіртехнаглядом СРСР 15.03.90.
3.5.14. На газових шахтах II категорії і вище, крім шахт Львівсько-Волинського басейну, повинна проводитися оцінка ділянок поверхні за ступенем небезпеки виділення метану, а в разі необхідності повинен здійснюватися контроль умісту метану в приміщеннях і вживатися заходи захисту від загазування відповідно до Інструкції з захисту приміщень від проникнення метану, затвердженої Мінвуглепромом СРСР 29.12.85.
3.5.15. Шахти, в яких виділяються рідкі та пароподібні вуглеводні, а також газоподібні (крім метану) вуглеводні, якщо уміст останніх перевищує 10 % від загального об'єму горючих газів, зараховують до небезпечних за нафтогазопроявами.
Порядок ведення робіт у таких шахтах регламентується вимогами цього розділу Правил та Тимчасовою інструкцією з безпечного проведення робіт у вугільних шахтах, небезпечних за нафтогазопроявами (далі - НАОП 1.1.30-5.02-84), затвердженою Мінвуглепромом СРСР 02.03.84.
У випадку виявлення у виробках шахти, безпечної за нафтогазопроявами, запаху нафтопродуктів, не пов'язаного із застосовуваною технологією, у цих виробках повинні бути негайно відібрані проби повітря працівниками ДВГРС й направлені в МакНДІ або НДІГС для аналізу на важкі вуглеводні.
3.5.16. На шахтах з виділеннями сірчистого газу чи сірководню у паспортах виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок повинні передбачатися додаткові заходи із забезпечення безпеки робіт в умовах виділення цих газів.
3.6. Боротьба з пилом
3.6.1. На кожній шахті повинні здійснюватися заходи щодо знепилювання повітря відповідно до Інструкції з комплексного знепилювання повітря (далі - ДНАОП 1.1.30-5.23-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
3.6.2. Проекти нових та таких, що реконструюються, шахт (горизонтів), розкриття та підготовки блоків, панелей, виїмкових полів, а також паспорти виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок повинні містити заходи щодо боротьби з пилом, виконані відповідно до ДНАОП 1.1.30-5.31-96.
3.6.3. Новостворювані гірничі машини для відбою та транспортування гірничої маси повинні забезпечувати мінімальне пилоутворення і пилоподавлення, що відповідає санітарним нормам.
Гірничі машини, під час роботи яких утворюється пил, повинні бути оснащені засобами пилозаглушення, які постачаються заводами-виробниками у комплекті з машинами.
Забороняється експлуатація таких машин без засобів пилозаглушення, а також тоді, коли конструкція та параметри роботи цих засобів не відповідають вимогам посібників з експлуатації відповідних машин або в разі несправності блокувального пристрою, що перешкоджає запускові машини в разі порушення пилозаглушення.
3.6.4. Розпилювання (диспергування) зрошувальної рідини повинно проводитися форсунками (зрошувачами) під тиском не менше за 0,5 МПа, а на виїмкових та прохідницьких комбайнах - не менше за 1,2 МПа.
3.6.5. Під час проведення очисних робіт, а також під час проведення виробок комбайнами вибіркової дії по пластах із середньою потужністю повинно застосовуватися попереднє зволоження вугілля у масиві.
За дозволом органів Держнаглядохоронпраці, виданим на підставі висновку МакНДІ або ЕТЦ, допускається проведення робіт по незволоженому масиву вугілля в таких випадках:
а) за природної вологості вугілля 12 % та більше;
б) у разі застосування способів боротьби з пилом, при використанні яких уміст пилу в повітрі робочої зони стійко утримується в межах гранично допустимих концентрацій;
в) якщо нагнітання рідини в пласт призводить до погіршення умов праці і знижує безпеку проведення очисних робіт;
г) якщо проведення робіт з буріння свердловин (шпурів) для попереднього зволоження вугілля в масиві та нагнітання в них рідини неможливе за гірничо-геологічними або гірничотехнічними умовами.
3.6.6. Якщо засоби боротьби з пилом у діючих вибоях не забезпечують зниження запилення повітря до гранично допустимих концентрацій, повинні бути розроблені заходи, що забезпечують виключення перебування людей у запиленій зоні й проводитися знепилювання повітря, що виходить із цих вибоїв.
3.6.7. Приймальні бункери, перекидачі, пристрої для завантаження і розвантаження скіпів повинні бути обладнані засобами аспірації та очищення повітря, а також пристроями для запобігання просипанню гірничої маси та пилоутворенню.
3.6.8. Забороняється на діючих шахтах подавання свіжого струменя повітря по стволах, обладнаних підйомами зі скіпами або перекидними клітями, похилих стволах і виробках за межами виїмкової дільниці, які обладнані конвеєрами і не мають засобів пилозаглушення, що забезпечують зниження запилення повітря до гранично допустимих концентрацій.
3.6.9. Під час виробничих процесів, що супроводжуються утворенням або виділенням пилу, повинен здійснюватися контроль його концентрації відповідно до Інструкції з виміру концентрації пилу в шахтах та обліку пилових навантажень (далі - ДНАОП 1.1.30-5.24-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
3.6.10. Забороняється робота виїмкових і прохідницьких комбайнів, а також стругових установок, якщо концентрація пилу перевищує технічно допустимий рівень.
3.6.11. До небезпечних за вибухами пилу відносять пласти вугілля з виходом летких речовин 15 % та більше, а також пласти вугілля (крім антрацитів) з меншим виходом летких речовин, вибуховість пилу яких установлена лабораторними випробуваннями.
3.6.12. Параметри способів та засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижніх меж вибуховості вугільного пилу, що відклався, та нормою осланцювання.
Нижні межі вибуховості та норми осланцювання визначаються в МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів із виходом летких речовин менше за 15 % (крім антрацитів) щорічно, для вугілля нововведених в експлуатацію шахтопластів - перед їх введенням, для вугілля шахтопластів, які експлуатуються, із виходом летких речовин 15 % та більше - відповідно до Інструкції із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу (далі - ДНАОП 1.1.30-5.25-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
3.6.13. На шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні здійснюватися заходи щодо попередження та локалізації вибухів вугільного пилу, основані на застосуванні інертного пилу (сланцевий пиловибухозахист), води (гідропиловибухозахист) або води та інертного пилу (комбінований пиловибухозахист).
При застосуванні сланцевого пиловибухозахисту для попередження вибухів пилу повинні проводитися побілка та осланцювання гірничих виробок, з метою локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони.
При застосуванні гідропиловибухозахисту з метою попередження вибухів пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв'язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих туманотвірних завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони.
При застосуванні комбінованого пиловибухозахисту повинні використовуватися способи й засоби попередження та локалізації вибухів пилу, основані як на воді, так і на інертному пилу.
Ці вимоги не поширюються на виробки гідрошахт і гідродільниць із самопливним гідротранспортом.
Не допускається застосування способів попередження вибухів вугільного пилу, побудованих на використанні води без змочувально-зв'язувальних сумішей на пластах, де вугільний пил не змочується водою чи захисні дії цих заходів не забезпечують вибухобезпеку протягом зміни.
Під час проведення підривних робіт повинні вживатися заходи щодо попередження вибухів пилу, передбачені ДНАОП 0.00-1.17-92.
3.6.14. На шахтах III категорії, що наново будуються і реконструюються, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами, у збійках між похилими стволами, капітальними похилими виробками, головними та груповими штреками у разі різноспрямованого руху вентиляційних струменів глухі перемички повинні бути вибухостійкими.
3.6.15. Сланцевими або водяними заслонами повинні бути захищені:
а) очисні виробки;
б) вибої підготовчих виробок, що проводяться по вугіллю чи по вугіллю і породі;
в) крила шахтного поля на кожному пласті;
г) конвеєрні виробки;
ґ) пожежні дільниці;
д) склади вибухових матеріалів.
Заслони розміщуються у виробках на вхідному та на вихідному струменях виробок, що ізолюються.
Захист вибоїв підготовчих виробок до впровадження автоматичних систем повинен здійснюватися розосередженими водяними або сланцевими заслонами. При цьому в тупиковій частині виробки встановлюється не менше чотирьох рядів посудин (полиць). Перший ряд повинен бути встановлений не ближче ніж 25 м та не далі ніж 40 м від вибою.
Підготовчі виробки довжиною менше ніж 40 м повинні ізолюватися заслонами, що встановлюються в прилеглих виробках на мінімально допустимій відстані від сполучень (60 м для сланцевих та 75 м для водяних заслонів).
Для ізоляції крил заслони встановлюються у відкатних та вентиляційних штреках біля бремсбергів, уклонів, квершлагів та біля інших прилеглих до них виробок.
Для захисту конвеєрних виробок, тупикових підготовчих виробок, що проводяться по вугіллю, сланцеві або водяні заслони повинні встановлюватися на всій довжині виробок на відстані один від одного не більш як 300 м для сланцевих та 250 м для водяних заслонів. Установлення заслонів у конвеєрних виробках не вимагається, якщо по них транспортується тільки порода.
Для ізоляції пожежних дільниць заслони розміщуються у всіх прилеглих до них виробках.
Заслони встановлюють у горизонтальних та похилих виробках з кутом нахилу до 18 град. При куті нахилу більше ніж 18 град. заслони повинні встановлюватися у прилеглих виробках на мінімально допустимій відстані від їх сполучення із виробкою, яка ізолюється.
Вимоги про захист заслонами крил шахтного поля на кожному пласті та конвеєрних виробок не поширюються на шахти, що розробляють пласти вугілля з виходом летких речовин менше за 15 %.
3.6.16. Сланцеві заслони повинні встановлюватися на відстані не менше за 60 м та не більше за 300 м, водяні заслони - не менше за 75 м та не більше за 250 м від вибоїв очисних та підготовчих виробок, сполучень відкатних та вентиляційних штреків із бремсбергами, уклонами, квершлагами, а також перемичок, що ізолюють пожежу. Установлення заслонів на відкатних та вентиляційних штреках, біля сполучень з бремсбергами, уклонами, квершлагами не вимагається, якщо сланцеві заслони, що ізолюють вибої очисних та підготовчих виробок, знаходяться на відстані 300 м та менше, а водяні - 250 м та менше від цих сполучень.
Заслони повинні встановлюватися на прямолінійних ділянках виробок з витриманим перерізом. Забороняється встановлювати заслони на ділянках виробок, що мають порожнини за кріпленням (куполи, старі виробки, що погашаються, та ін.). Збереження та справність заслонів забезпечують керівники дільниць, у виробках яких вони встановлені.
Місця встановлення заслонів повинні бути нанесені на плани гірничих виробок, що додаються до плану ліквідації аварій.
3.6.17. Конструкція заслонів для різних типів кріплення, форма полиць та посудин, матеріал для їх виготовлення, а також порядок розстановки заслонів у мережі гірничих виробок повинен відповідати ДНАОП 1.1.30-5.25-96. При цьому кількість інертного пилу й води в заслоні повинна визначатися із розрахунку 400 кг на 1 кв.м поперечного перерізу виробки в просвіті в місці встановлення заслону.
3.6.18. Якщо шахтою одночасно розробляються небезпечні й безпечні за вибухами пилу пласти, то в усіх виробках, що з'єднують небезпечні пласти з безпечними, повинні вживатися заходи щодо попередження й локалізації вибухів вугільного пилу відповідно до пункту 3.6.13 цих Правил.
3.6.19. Заходи щодо запобігання вибухам вугільного пилу повинні здійснюватися за графіками, щоквартально розроблюваними начальником дільниці ВТБ та затвердженими головним інженером шахти. Графіки повинні направлятися начальнику дільниці, який несе відповідальність за їх виконання, та підрозділу ДВГРС. Періодичність проведення заходів щодо попередження вибухів пилу в гірничих виробках встановлюється за інтенсивністю пиловідкладення, на підставі аналізу ефективності застосовуваних заходів та результатів контролю пиловибухобезпеки гірничих виробок.
Якщо передбачені графіками заходи не забезпечують надійного вибухозахисту гірничих виробок протягом однієї зміни, то слід ужити заходів щодо зниження інтенсивності пиловідкладення, застосування більш ефективних способів знепилювання повітря або змочувально-зв'язувальних сумішей для зв'язування в них пилу, що відкладається.
3.6.20. Для запобігання поширенню вибухів вугільного пилу в мережі гірничих виробок вибої підготовчих виробок, що проводяться по вугіллю чи по вугіллю і породі за допомогою комбайнів або підривних робіт, а також сполучення лав із штреками, розподілпункти та інші місця скупчення електроустаткування в дільничних виробках повинні бути захищені автоматичними системами локалізації спалахів метану й вугільного пилу на початковій стадії їх виникнення.
До впровадження автоматичних систем локалізації вибухів вугільного пилу повинні встановлюватися сланцеві або водяні заслони.
Терміни впровадження автоматичних систем установлюються Мінпаливенерго при узгодженні з Держнаглядохоронпраці.
3.6.21. Контроль пиловибухобезпечності гірничих виробок повинен проводитися посадовими особами дільниці, у віданні якої вони перебувають, щозмінно та посадовими особами дільниці ВТБ не рідше одного разу на добу. Результати контролю стану пилового режиму дільницею ВТБ повинні заноситися до Книги контролю стану пилового режиму, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці 18.01.96 N 7. Не рідше одного разу на квартал контроль пиловибухобезпеки виробок повинен проводитися підрозділами ДВГРС.
Контроль пиловибухобезпеки повинен здійснюватися приладами або лабораторним аналізом та візуально.
У разі виявлення пиловибухонебезпечного стану виробок командир підрозділу ДВГРС терміново повідомляє про це головного інженера шахти та місцевий орган Держнаглядохоронпраці.
У виробках, стан яких не відповідає вимогам ДНАОП 1.1.30-5.25-96, роботи повинні бути припинені й вжито негайних заходів щодо усунення порушень пилового режиму.
3.7. Контроль за станом рудникової атмосфери
3.7.1. Начальник дільниці ВТБ повинен складати вентиляційний план шахти відповідно до ДНАОП 1.1.30-5.17-96.
Вентиляційний план шахти повинен систематично поповнюватися та не рідше одного разу на півроку складатися знову. Усі зміни, що відбулися в розташуванні вентиляційних споруд і пристроїв (дверей, перемичок, кросингів, вікон та ін.), ВМП, у напрямку вентиляційних струменів та рівнів витрат повітря, а також новозакладені виробки повинні помічатися на схемах вентиляції начальником дільниці ВТБ протягом доби.