2.2.10. У підготовчих виробках, що проводяться слідом за очисним вибоєм, відставання породного вибою від вугільного вибою лави не повинно перевищувати 5 м, якщо в очисній виробці застосовується індивідуальне кріплення, 8 м - при механізованому кріпленні і 11 м - при вийманні вугілля стругами.
2.2.11. У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки люди, що в ній працюють, захищаються від небезпеки падіння зверху вагонеток та інших предметів не менше ніж двома міцними заслонами, конструкції та місця розташування яких затверджуються головним інженером шахти (шахтобудівельного управління).
2.2.12. Заміна гірничопрохідницького устаткування у вибої виробки, що проходиться, допускається з дотриманням таких вимог:
а) у разі розміщення пульта управління машиніста в кабіні або торці гірничопрохідницького устаткування зазор між переміщуваним і нерухомим устаткуванням повинен бути не меншим ніж 0,2 м, а між устаткуванням і кріпленням - не меншим за 0,25 м з обох боків виробки;
б) у разі розміщення пульта управління машиніста з боку гірничопрохідницького устаткування зазор між переміщуваним і нерухомим устаткуванням повинен бути не меншим ніж 0,2 м, а між устаткуванням і кріпленням - не меншим за 0,7 м з боку переміщуваного і за 0,25 м - з боку нерухомого устаткування;
в) під час розминки один із механізмів повинен перебувати в нерухомому стані;
г) при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок повинні бути по 0,7 м з обох боків на висоті 1,8 м від підошви.
При проведенні похилих виробок перебування людей нижче від місця роз'їзду гірничопрохідницького устаткування під час маневрування забороняється.
2.2.13. Змонтоване прохідницьке устаткування, включаючи комплекс пересувного прохідницького устаткування, перед початком робіт з проходки (в тому числі і технологічних дільниць) або поглиблення ствола повинно прийматися в експлуатацію комісією, яка призначається генеральним підрядником. Склад комісії визначається за погодженням із зацікавленими організаціями з обов'язковою участю працівників місцевих органів Державного департаменту з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці).
2.2.14. Забороняється продовження проходки вертикальної виробки після спорудження її устя без попереднього перекриття на нульовій позначці, а також проходка і поглиблення ствола (шурфу) без захисту помостом працівників, що перебувають у вибої, від можливого падіння предметів зверху.
Крім того, вибій поглиблюваного ствола повинен бути ізольований від діючих підйомів робочого горизонту запобіжним пристроєм (помостом або ціликом).
Запобіжні пристрої розраховуються на падіння вантажу, що піднімається (спускається), маса якого приймається згідно з табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Помости в стволі (шурфі) повинні споруджуватися за проектами, затвердженими технічним керівником будівельної організації (шахти), що виконує роботу. Забороняється виймання запобіжного цілика або розбирання помосту в поглиблюваному стволі без проекту, погодженого з головним інженером шахти і затвердженого головним інженером будівельної організації, що виконує роботи.
2.2.15. Під час видачі породи цебрами ствол повинен відкриватися лише в частині, потрібній для пропуску цебер, при цьому ляди повинні відкриватися тільки в момент проходження останніх.
Конструкція ляд повинна виключати падіння у ствол породи чи інших предметів під час розвантаження цебер, отвір для пропускання цебер повинен мати по периметру суцільну огорожу.
Для забезпечення безпечного пропускання цебер і вантажів через отвори помостів, подачі сигналів і спостереження за прийманням, розвантаженням і відправленням цебер у вибої і на помости повинні призначатися відповідальні особи.
У рукоятника-сигналіста поруч з кнопками управління прохідницькими лебідками повинен бути пристрій аварійного відключення прохідницьких лебідок.
2.2.16. Забороняється перебування людей у вибої ствола (шурфа) та виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, а також навішування і зняття технологічних трубопроводів.
Бетонопроводи повинні бути закріплені додатковим суцільним канатом по всій довжині. Роботи з ліквідації "затору" бетону в трубопроводі повинні виконуватися під керівництвом посадової особи за відсутності людей нижче "затору".
2.2.17. Отвори майданчиків розміщення технологічного обладнання в копрах повинні мати ляди або огорожі заввишки не менше ніж 1600 мм, які в нижній частині повинні бути суцільними на висоту, не меншу за 300 мм.
Нульовий розвантажувальний і підшківний майданчики повинні бути освітлені відповідно до встановлених норм освітленості.
2.2.18. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом. Одноповерхові підвісні помости повинні бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях; дво- або багатоповерхові помости повинні кріпитися до каната так, щоб у разі їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і виключалася можливість заклинювання.
2.2.19. У разі переміщення крокуючого помосту по стволу люди у вибої ствола і на помості повинні бути відсутні, за винятком машиніста і двох його помічників, що беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта управління, а його помічники - на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю положення ригелів і стану лунок у бетонному кріпленні ствола.
2.2.20. У разі кріплення ствола тюбінговими кільцями:
а) установлення тюбінгів повинно проводитися з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;
б) у разі установлення основних вінців повинен складатися акт огляду та надійності пікетажу;
в) під час укладення тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату лише після його закріплення не менше ніж двома болтами;
г) установлення сегмента при одному підйомі повинно здійснюватися за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки повинні бути установлені на поверхні або на помості, що влаштовується на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;
ґ) у разі подачі цементного розчину в затюбінговий простір допустимий тиск його нагнітання повинен бути установлений проектом виконання робіт. Величина незацементованого закріпленого простору не повинна перевищувати однієї західки.
2.2.21. У разі паралельного ведення проходки ствола і зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працюючих на помості від можливого падіння предметів зверху.
Зазор між помостом і споруджуваним кріпленням ствола, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступних ребер кружал, повинен бути не більшим за 120 мм і під час роботи повинен щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки повинні бути передбачені спеціальні пристрої.
При суміщеній схемі проходки зазор між помостом і кріпленням ствола повинен бути не більшим за 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту по його периметру повинна бути гратчаста огорожа заввишки не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огорожі повинна мати спеціальну металеву обшивку заввишки не менше ніж 300 мм.
Отвори для розтрубів між поверхами помосту повинні бути відшиті металевою сіткою з вічком, не більшим ніж 40 х 40 мм. У нижній частині розтруба, у місцях прилягання сітки до помосту обшивка виконується суцільною огорожею заввишки не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не меншою за 1600 мм. Для подачі сигналів під час пропускання цебра на вибій у прохідника-помостового повинен бути установлений звуковий сигналізатор.
Прохідницькі помости повинні бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохідникові, відповідальному за пропускання цебер і вантажів через розтруби, бачити становище у вибої та обладнання, розташоване нижче помосту.
2.2.22. Роботи з переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинні виконуватися під керівництвом посадової особи згідно з планом заходів, затвердженим головним інженером шахтобудівельного управління (шахти).
Переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинно виконуватися за сигналами, що подаються за схемою: помост - нульовий майданчик - центральний пульт управління лебідками (лебідкою).
Забороняється експлуатація помостів без розпору.
2.2.23. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки від вибою і підірваної гірничої маси встановлюється проектом провадження робіт на проходку або поглиблення ствола.
У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,0-1,5 м, а в проектах ведення робіт повинні передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на попередження обвалення порід.
2.2.24. Армування ствола повинно виконуватися зі спеціальних помостів або інших пристроїв. Проект виконання робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або устаткування в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.
Під час армування ствола забороняється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також спускати матеріали й елементи армування під цебрами, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із зазначенням у паспорті на цебер максимально допустимого навантаження на ці пристрої.
2.2.25. Забороняється підтоплювання ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без погодження з головним інженером шахти, проектною організацією і органом Держнаглядохоронпраці.
2.3. Очисні роботи
2.3.1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.
Паспорти виїмкових дільниць на пластах з важкокерованими боковими породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів) на поверхах, що лежать вище, повинні затверджуватися з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском.
2.3.2. Забороняється ведення експлуатаційних робіт більше ніж у двох суміжних поверхах.
2.3.3. Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці до експлуатації. Під час експлуатації налагодження належить проводити регулярно в терміни, установлені інструкцією підприємства-виробника.
2.3.4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці повинні проводитися згідно із заходами, передбаченими паспортом виїмкової дільниці.
Факт первинної посадки основної покрівлі оформляється актом, який затверджується головним інженером шахти.
2.3.5. У випадку зупинення робіт в очисній виробці на час понад добу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі в привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки посадовими особами або спеціалістами.
2.3.6. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі у вибої шляхом огляду й обстукування. У разі наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою або сповзання підошви на крутих пластах необхідно вибрати гірничу масу, що відшарувалася, і встановити додаткове кріплення.
2.3.7. Ширина вільного проходу людей в лавах, оснащених механізованими кріпленнями, повинна бути не меншою за 0,7 м, висота - не меншою за 0,5 м. У лавах з індивідуальним кріпленням повинен підтримуватися вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м.
2.3.8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути установлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, установленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках) на їх сполученнях з лавою.
2.3.9. На пластах з кутом падіння 20 град. і вище, а також в умовах можливого сповзання виймальних машин по підошві під впливом власної ваги, робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним умиканням.
При роботі комбайнів, що рухаються по рамі конвеєра, запобіжні лебідки або інші рівноцінні пристрої, допущені до експлуатації Держнаглядохоронпраці, повинні застосовуватися на пластах з кутами падіння 9 град. і вище.
Забороняється перебування людей в лаві нижче комбайна:
а) під час спускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 20 град.;
б) під час роботи і спускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25 град., за винятком лав, що оснащені механізованим кріпленням, обладнаним огорожею, що перешкоджає потраплянню кусків вугілля чи породи в місце перебування людей.
У разі двокомбайнового виймання пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється лише із застосуванням спеціальних пристроїв секціонування, що виключають складання тягових зусиль у ланцюгу. Місця кріплення ланцюга на пристроях секціонування повинні бути чітко позначені, щоб їх було видно машиністам комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею допускається лише на пластах з кутом падіння меншим за 9 град.
2.3.10. Забороняється перебування і переміщення людей під час роботи стругової установки:
а) між стояками першого ряду кріплення і конвеєром або вибоєм лави;
б) на відстані, меншій за 1 м по падінню пласта від спрямовувальних балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;
в) у нішах на відстані, меншій за 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.
Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта забороняється проводити інші роботи в лаві.
2.3.11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відробкою лав нижчерозташованого поверху допускається лише при кутах падіння пласта до 30 град. і за наявності оконтурювальних штреків (просіків).
2.3.12. Доставка вугілля із очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах допускається лише на передні печі або гезенки.
У разі підходу очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів може проводитися доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти.
2.3.13. У разі відробки за простяганням пластів з кутами падіння понад 25 град. обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. У разі транспортування вугілля самопливом повинні бути встановлені гасники швидкості, а в місцях вигинів лави - огороджувальні пристрої.
Забороняється проводити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу вверх, а також працювати в уступах без рятувальних ніш у кутках уступів.
2.3.14. Вугле- і породоспускні скати (гезенки, печі) повинні бути забезпечені засобами для їх розбучування. Перепуск застряглого вугілля в гезенках, свердловинах, печах і скатах самопливом дозволяється проводити згідно зі спеціальними заходами.
2.3.15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18 град. забороняється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримування лісоматеріалів.
2.3.16. В очисних виробках повинно застосовуватися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам.
Постійне індивідуальне кріплення повинно складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками за несучою здатністю.
Тип, конструкція й параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.
2.3.17. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення повинен бути незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів, що розміщується поблизу вибою.
У разі застосування в очисному вибої індивідуального металевого кріплення необхідно мати запас цього кріплення, не менший за 5 %.
2.3.18. Під час виймання вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення повинно застосовуватися з консольними металевими верхняками. Допускається застосування інших видів кріплення, що забезпечують надійне підтримання покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра.
У лавах, закріплених металевим кріпленням, дозволяється застосування дерев'яних верхняків, а дерев'яних стояків - як контрольних.
2.3.19. Сполучення очисних виробок з відкатними (конвеєрними) та вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками та ін.) повинні бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого виду кріплення допускається у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Конструкція спеціальних видів кріплення сполучень помічається в паспорті виїмкової дільниці.
2.3.20. У комплексно-механізованих лавах допускається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного в місцях викладення бутових смуг і в місцях геологічних порушень.
Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням допускається в місцях геологічних порушень і на кінцевих ділянках у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримання сполучень очисних вибоїв з виробками, що прилягають.
2.3.21. Заходи, що забезпечують безпеку робіт, пов'язаних з посадкою покрівлі, повинні включатися в паспорт.
Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35 град. дозволяється проводити в напрямку знизу вверх.
При куті падіння пласта понад 15 град. проводити вибивання кріплення під час посадки покрівлі в лаві дозволяється в напрямку знизу вверх.
Забороняється ведення інших робіт нижче місця пересування посадочного кріплення у разі посадки покрівлі на похилих, крутопохилих та крутих пластах.
2.3.22. У лавах з індивідуальним кріпленням працівники, зайняті на посадці покрівлі, повинні перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні повинні залишатися вікна завширшки не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.
У лавах, закріплених дерев'яним кріпленням, на пластах з кутом падіння, не вищим за 15 град., одночасно з посадкою покрівлі допускається ведення інших робіт (крім підривання і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування людей на відстані не менш як 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі не одночасно по всій довжині лави, а окремими ділянками, кількість їх повинна бути мінімальною. Вибивання кріплення і посадка повинні проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або по всій лаві і заходи щодо безпечного ведення робіт визначаються в кожному окремому випадку паспортом виїмкової дільниці.
При застосуванні індивідуального металевого привибійного і різального кріплення на пластах з кутом падіння до 25 град. одночасно з посадкою допускається ведення й інших робіт у лаві на відстані від місця посадки, що визначається паспортом.
2.3.23. Бутовий штрек повинен бути закріплений тимчасовим кріпленням на відстані не менше ніж 3 м від його вибою.
Кожний бутовий штрек повинен мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підриванням породи в бутових штреках у робочому просторі лави по лінії відриву породи повинно бути пробите оконтурювальне органне кріплення.
У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, крутопохилих і крутих пластах, де проведення бутових смуг здійснюється самопідбучуванням, кріплення може не проводитися.
2.3.24. При слабких, нестійких бокових породах для забезпечення безпеки робіт повинна застосовуватися затяжка покрівлі, а на крутих пластах - і підошви.
У разі розробки пластів стелеуступним вибоєм обов'язкове кріплення із затяжкою ніжок уступів.
2.3.25. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки і відбою вугілля, перенесення устаткування, а також те, що вийшло з ладу через деформацію, витікання робочої рідини чи втрату деталей, які забезпечують безпеку його обслуговування, повинне бути відновлене або замінене.
2.3.26. Видалення дерев'яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах повинно проводитися механізованим або підривним способом.
2.3.27. У разі затримки обвалення покрівлі понад установлений паспортом крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. У цих випадках забороняється вести роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.
Роботи щодо підготовки до штучного обвалення покрівлі провадяться відповідно до заходів, розроблених відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском і головним інженером шахти.
Забороняється провадити одночасно очисні та посадочні роботи в лавах довжиною до 100 м з індивідуальним кріпленням і важкокерованою покрівлею.
2.3.28. Дільничні станції напірного гідротранспорту необхідно розташовувати в спеціальних камерах, а при строках служби до одного року - в нішах. Станція повинна складатися з камери вуглесосів, приймального зумпфа корисною місткістю, не меншою за 10-хвилинну продуктивність вуглесосів, аварійного пульпозбірника.
2.3.29. Технологічні трубопроводи гідрошахт повинні споруджуватися і експлуатуватися відповідно до Інструкції з проектування, монтажу, випробування та експлуатації технологічних трубопроводів гідрошахт України, затвердженої Мінвуглепромом УРСР 19.11.84.
2.3.30. У приміщенні насосних і камері вуглесосних установок повинен бути телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм, зв'язаний безпосередньо із загальношахтною телефонною станцією або гірничим диспетчером.
2.3.31. Перед початком роботи гідромонітора із сфери дії його струменя люди повинні бути виведені в безпечну зону. При автоматичному управлінні гідромонітором на підступах до сфери дії його струменя повинні вивішуватися знаки "Вхід заборонено. Працює гідромонітор".
2.3.32. При гідравлічному і механо-гідравлічному відбиванні вугілля в кожному діючому очисному вибої на управлінні монітором повинні працювати не менше двох працівників.
При цьому забороняється:
а) ручне управління гідромоніторами при тиску води понад 3 МПа (30 кгс/см2);
б) залишати без нагляду працюючий гідромонітор з ручним і дистанційним управлінням;
в) робота на гідромоніторах без захисних пристосувань від відбитих бризок води, кусків вугілля і породи;
г) проведення робіт у заходці при очисному вийманні до спускання води, що накопичилася у виробленому просторі.
2.3.33. У разі непередбаченого припинення подачі води в очисні вибої відновлення робіт з відбивання вугілля допускається лише після промивання посаду жолобів і підошви виробки та видалення з них гірничої маси.
2.3.34. Кожен гідромонітор повинен бути обладнаний засувкою, вмонтованою в нього або у водопостачальний трубопровід на відстані, не більшій за 50 м від гідромонітора.
У місці встановлення засувки при її закритті повинно вивішуватися табло "Не відкривати! Працюють люди!"
2.3.35. Вмикання і вимикання технологічних насосів, а також відкривання і закривання засувок на технологічних водоводах повинно провадитися з дозволу гірничого диспетчера, за винятком аварійних випадків.
2.3.36. Під час проведення збійок між виїмковими печами або штреками гідравлічним способом люди з виїмкового штрека або печі, на які проводяться збійки, повинні бути виведені, а на відстані 20 м по обидва боки від місця виходу збійок повинні бути установлені знаки "Вхід заборонено".
2.3.37. При високонапірному гідровідбиванні напрям гідромоніторного струменя не повинен бути протилежним напрямові руху повітря за рахунок загальношахтної депресії.
2.3.38. Провітрювання очисних вибоїв повинно здійснюватися за рахунок загальношахтної депресії за допомогою збійок або свердловин, що проводяться на сусідній штрек або піч. При відробці пластів пологого і похилого падіння відстань між збійками (свердловинами) залежно від характеристики порід покрівлі повинна встановлюватися за умови забезпечення очисного вибою розрахунковою кількістю повітря і не повинна перевищувати 30 м. На пластах середньої потужності нижній рівень вентиляційної свердловини повинен бути розташований вище рівня підошви виїмкової печі (штреку) не менше ніж на 0,5 м.
На одній виїмковій дільниці дозволяється мати не більше трьох обладнаних для ведення очисного виймання суміжних очисних вибоїв, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії послідовно з підсвіженням. Попереду очисних вибоїв допускається не більше двох резервних печей (штреків), провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії.
2.3.39. У разі провітрювання очисних вибоїв за рахунок загальношахтної депресії за допомогою збійок або свердловин, крім діючих (по яких іде вихідний струмінь із вибою), повинно бути проведено перед очисним вибоєм не менше однієї резервної збійки або свердловини.
2.3.40. У разі забучування виробок або пульпоспускних труб вугільною пульпою люди з небезпечної зони повинні бути виведені та виставлені пости для запобігання входженню людей в цю зону.
Розбучування виробок дозволяється провадити лише після повного дренажу води із скупчення гірничої маси.
Розбучування виробок і пульпоспускних труб повинно провадитися за заходами, затвердженими головним інженером шахти.
2.3.41. Стан пульпопропускних виробок, посадів жолобів і пульпоперепускних труб повинен перевірятися гірничим майстром щозмінно, начальником дільниці або його заступником (помічником) - щодобово.
2.3.42. У виробках, що з'єднують камеру гідропідйому з виробками приствольного двору, обов'язкове установлення водонепроникних дверей.
2.4. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ
2.4.1. Віднесення пластів до небезпечних і загрозливих за раптовими викидами вугілля і газу та схильних до гірничих ударів, а також ведення гірничих робіт на таких пластах повинно проводитися відповідно до Інструкції з безпечного ведення гірничих робіт на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу (далі - НАОП 1.1.30-5.06-89), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР та Мінвуглепромом СРСР 18.04.89, та Інструкції з безпечного ведення гірничих робіт на шахтах, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів (далі - НАОП 1.1.30-5.07-88), затвердженої Мінвуглепромом СРСР 18.11.88.
2.4.2. Проекти будівництва і реконструкції шахт, підготовки нових горизонтів повинні містити спеціальний розділ, що передбачає технічні й технологічні рішення, спрямовані на відвернення газодинамічних явищ, і бути погоджені з МакНДІ та Донецьким науково-дослідним вугільним інститутом (далі - ДонВУГІ).
2.4.3. Щорічно, до затвердження планів розвитку гірничих робіт, комісія під головуванням технічного директора виробничого об'єднання (компанії та ін.) або головного інженера самостійної шахти в складі представників МакНДІ та НДІГС, органу Держнаглядохоронпраці, басейнових технологічних (ДонВУГІ і Донецький науково-дослідний інститут (далі - ДонНДІ)) і маркшейдерського (Український науково-дослідний інститут гірничої геомеханіки і маркшейдерської справи (далі - УкрНДМІ) інститутів визначає для кожної шахти й затверджує перелік і порядок відробки особливо викидонебезпечних шахтопластів або дільниць; викидонебезпечних, загрозливих, захисних шахтопластів; викидонебезпечних порід; перехід створів; необхідність застосування прогнозу і способів запобігання викидам, а також місця закладення розсічних печей (гезенків) на незахищених викидонебезпечних пластах.
2.4.4. У разі виявлення ознак, що передують раптовому викидові або гірничому ударові, всі працівники та керівники в зміні повинні бути виведені з виробки в безпечне місце, а електроенергія вимкнена. Відновлення робіт може бути здійснене за письмовим дозволом головного інженера шахти або шахтобудівельного управління (далі - ШБУ).
2.4.5. Щорічно на розкриття, проведення підготовчих виробок і ведення очисних робіт на викидонебезпечних і загрозливих пластах повинен бути складений комплекс заходів щодо боротьби із раптовими викидами вугілля, породи і газу, який погоджується з МакНДІ і затверджується головним інженером шахти.
На підставі комплексу заходів розробляють паспорти розкриття пласта, а також заходи щодо боротьби із викидами для включення в паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення виробок.
Комплекс заходів, діючі паспорти проведення і кріплення виробок і паспорти виїмкових дільниць повинні бути погоджені МакНДІ і затверджені до початку календарного року, а нововведені - до початку роботи.
2.4.6. При застосуванні суцільної системи розробки на незахищених викидонебезпечних крутих і крутопохилих пластах вибій відкатного штреку повинен випереджати очисний вибій (рахуючи від першого уступу лави або нижнього сполучення лави зі штреком) не менше ніж на 100 м. Просіки (нижні печі) повинні випереджати очисний вибій не менше ніж на 20 м.
На пологих і похилих пластах при суцільній системі розробки допускається проведення відкатного (конвеєрного) штреку по вугіллю одним вибоєм з лавою або з випередженням, не меншим за 100 м.
2.4.7. Закладення польових виробок необхідно проводити на відстані не менше ніж 5 м від викидонебезпечних пластів, рахуючи за нормаллю.
У разі проведення польової виробки буропідривним способом режим струсного підривання вводять при наближенні до пласта на відстань, що дорівнює 3 м за нормаллю.
2.4.8. Підготовчі й очисні роботи в установлених прогнозом небезпечних зонах необхідно проводити із застосуванням способів відвернення раптових викидів вугілля і газу та контролю за їх ефективністю або струсним підриванням відповідно до вимог Інструкції із застосування струсного підривання у вугільних шахтах України, затвердженої Держнаглядохоронпраці 01.11.93.
2.4.9. Для виконання локальних способів відвернення раптових викидів вугілля і газу та струсного підривання виділяється спеціальна зміна.
2.4.10. На незахищених викидонебезпечних пластах підготовчі виробки з кутами нахилу понад 10 град. повинні проводитися в напрямку зверху вниз.
В аварійних випадках (із введенням в дію плану ліквідації аварій) допускається проведення виробки з кутами нахилу понад 10 град. в напрямку знизу вверх відбійними молотками із застосуванням способів відвернення викидів вугілля і газу, контролю за їх ефективністю та заходів щодо забезпечення безпеки робіт.
У захищених зонах похилі виробки можна проводити знизу вверх за умови дотримання вимог безпеки для газових шахт.
2.4.11. Виймання вугілля в очисних вибоях пологих і похилих викидонебезпечних пластів проводиться самозарубними комбайнами або струговими установками.
У разі застосування несамозарубних комбайнів виймання вугілля в нішах проводиться вибурюванням, відбійними молотками або струсним підриванням.
Виймання вугілля вузькозахватними комбайнами слід провадити за однобічною схемою. Виймання вугілля за двобічною схемою допускається в безпечних зонах, установлених поточним прогнозом, а також у зонах, оброблених способами відвернення раптових викидів, з контролем за їх ефективністю.
2.4.12. Управління покрівлею в очисних вибоях викидонебезпечних пластів повинно провадитися повним обваленням або повним закладанням виробленого простору. Застосування інших способів управління покрівлею допускаються за погодженням з ДонВУГІ (ДонНДІ) і МакНДІ.
2.5. Утримання і ремонт виробок
2.5.1. Технічний стан горизонтальних і похилих виробок діючих (що будуються, реконструюються, ліквідуються) шахт повинен перевірятися посадовими особами дільниць, у віданні яких вони перебувають: гірничими майстрами дільниць - щозмінно, начальниками або заступниками (помічниками) начальників дільниць - щодобово, гірничими майстрами дільниць ВТБ - при контролі ними стану рудникової атмосфери.
2.5.2. Працівники зобов'язані вживати негайних заходів щодо відновлення вибитого або порушеного кріплення, а у виробках без кріплення або з анкерним кріпленням - щодо видалення кусків породи і вугілля, що відшарувалися з боків і покрівлі.
Кріплення та армування вертикальних, похилих (понад 45 град.) стволів і свердловин, обладнаних підйомними установками, повинні оглядатися: щодобово - спеціально призначеними особами, раз на тиждень - механіком підйому, не рідше одного разу на місяць - головним механіком і одного на квартал - головним інженером шахти. Кріплення похилих (до 45 град.) стволів щозмінно оглядається гірничими майстрами, щодобово - начальниками дільниць або їх заступниками (помічниками), у віданні яких вони перебувають, і один раз на квартал - головним інженером шахти. Результати огляду й заходи, що приймаються щодо усунення порушень, заносяться перевіряльниками в Книгу огляду стволів шахт, затверджену наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
У період будівництва (реконструкції, поглиблення) шахти кріплення та армування стволів при їх проходці, поглибленні й експлуатації повинні оглядатися начальником або головним інженером шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління не рідше одного разу на місяць. Крім того, армування повинно оглядатися головним або старшим механіком не рідше двох разів на місяць, а механіком підйому - не рідше одного разу на тиждень.
У проектах будівництва головних стволів шахт повинно бути передбачене спостереження за станом кріплення в процесі будівництва за допомогою контрольно-вимірювальних пристроїв. Спостереження за станом кріплення покладається на маркшейдерську службу організації, що здійснює будівництво.
Після виконання ремонтних робіт ствол повинен бути детально оглянутий посадовою особою, відповідальною за ремонт, і проведені пробні спускання і підіймання посудин при відсутності в них людей і вантажів.
У вертикальних стволах у терміни, установлені головним інженером шахти, але не рідше ніж один раз на два роки, повинні проводитися вимір зазорів і профільна зйомка армування.
2.5.3. У разі перекріплення виробки з метою збільшення поперечного перерізу або при заміні кріплення, що стало непридатним, не дозволяється одночасно видаляти більше двох рам (арок). Рами (арки), що знаходяться попереду і позаду тих, що видаляються, повинні бути тимчасово посилені розпірками чи стояками і розшиті.
Перекріплення виробок повинно провадитися за паспортом, затвердженим головним інженером шахти, з яким знайомлять під розписку гірничих майстрів і працівників. Перекріплення сполучень штреків з квершлагами, бремсбергами, уклонами, камерами, хідниками повинно провадитися, крім того, в присутності змінного керівника робіт на дільниці.
У разі перекріплення і ремонтних робіт у горизонтальних виробках з локомотивною відкаткою повинні бути виставлені світлові сигнали і попереджувальні знаки "Ремонтні роботи" на відстані довжини гальмівного шляху, але не менше за 80 м в обидва боки від місця роботи.
Забороняється знімати сигнали і знаки, що огороджують місце перекріплення виробок і ремонтних робіт, до повного закінчення робіт і перевірки стану колії.
2.5.4. Роботи з ліквідації завалів в очисних і підготовчих виробках (незалежно від розміру завалу по довжині виробки) повинні проводитися відповідно до спеціальних заходів, затверджених головним інженером шахти. Місця завалів наносяться на плани гірничих виробок.
2.5.5. Під час проведення ремонтних робіт у вертикальних і похилих виробках забороняється підняття (спускання) і пересування по них людей, не зайнятих ремонтом.
Забороняється одночасно проводити ремонтні роботи в зазначених виробках більше ніж в одному місці, за винятком виробок з кутом нахилу до 18 град..
У разі спускання і піднімання вантажів, призначених для ремонту стволів, уклонів і бремсбергів, повинна бути обладнана сигналізація від осіб, що приймають вантаж, до рукоятника-сигналіста або машиніста підйомної установки.
2.5.6. Ремонт похилих відкатних виробок з безкінцевою відкаткою дозволяється проводити лише при звільненні каната від вагонеток. Допускається залишати вагонетки, призначені для ремонту виробки, при умові їх надійного закріплення, а у виробках з кінцевою канатною відкаткою, крім того, прикріплення їх до тягового каната.
2.5.7. У проекті з ремонту ствола повинно передбачатися:
а) перекриття ствола нижче місця ремонту запобіжним помостом, що виключає падіння в ствол кусків породи, елементів кріплення, армування та інструментів;
б) перекриття ствола на висоті не більше ніж 5 м від місця роботи для захисту працюючих від предметів, що можуть випадково падати зверху;
в) проведення робіт з укріпленого нерухомого або підвісного помосту. З цього помосту до помосту драбинного відділення повинна бути підвісна драбина.
Працюючі на ремонті ствола повинні використовувати запобіжні пояси.
2.5.8. Під час проведення будь-яких робіт у зумпфі рух підйомних посудин по стволу повністю припиняється, а працюючі в зумпфі повинні бути захищені від падіння предметів зверху.
2.5.9. Розкриття та відновлення стволів і шурфів старих шахт проводиться за проектом, погодженим з ДВГРС та органом Держнаглядохоронпраці.
2.6. Попередження падіння людей і предметів у виробки
2.6.1. Устя діючих вертикальних і похилих виробок та тих, що проходяться (стволів, шурфів та ін.), обладнаних підйомними установками, повинні бути огороджені з неробочих боків стінками або металевою сіткою заввишки не менше ніж 2,5 м, а з робочих боків мати грати або двері, обладнані пристроєм блокування, що включає сигнал "стоп" у машиніста при відкритих дверях.
Кріплення устів стволів, шурфів та інших вертикальних і похилих виробок, не обладнаних підйомом, повинно виступати над поверхнею не менше ніж на 1 м у напрямку виробки.
Устя повинні перекриватися лядами або гратами, жорстко закріпленими на кріпленні, з надійними запорами.
Зумпфи стволів повинні мати огородження для запобігання падінню в них людей.
У разі пересічення вертикальної виробки з горизонтальною для переходу людей повинна бути проведена обхідна виробка. Дозволяється обладнання проходу під драбинними відділеннями.
2.6.2. Устя виробок з кутом нахилу понад 25 град. у місцях їх сполучень з горизонтальними виробками повинні бути огороджені або перекриті міцними помостами, лядами або металевими гратами.
У разі ліквідації цих виробок устя їх повинні бути перекриті помостами й огороджені.
2.6.3. Під щитовим перекриттям при щитовій системі виймання металеві грати повинні бути підвішені до перекриття, при цьому найближча до цілика вуглеспускна піч повинна бути перекрита гратами на рівні підошви вхідної збійки. Решта збійок між ходовою і вуглеспускною печами повинні ізолюватися.
2.6.4. Перед устями стволів при піднятті в цебрах як на нижньому, так і на верхньому приймальному майданчиках повинні бути установлені перегородки для опори рукоятників і цеберників. При відсутності механічного приводу для відкривання ляд рукоятники і цеберники повинні працювати із запобіжними поясами.
2.6.5. Драбинні відділення стволів і шурфів повинні бути ізольовані від інших відділень дощатою або металевою перегородкою, пришитою з внутрішнього боку по всій довжині виробки всуціль чи врозгін з проміжками, не більшими за 0,1 м.
2.7. Ліквідація виробок і шахт
2.7.1. Ліквідація шахт повинна провадитися відповідно до вимог Інструкції про порядок ліквідації і консервації підприємств з видобутку корисних копалин, затвердженої постановою Держгіртехнагляду СРСР N 28 від 11.07.85.
Гірничі виробки, що ліквідуються, які мають вихід на поверхню (вертикальні стволи, шурфи і свердловини діаметром 200 мм і більше), повинні повністю засипатися негорючими, нетоксичними матеріалами (за винятком глини) на підставі висновку НДІГС, а потім перекриватися залізобетонними помостами.
При розробці проектів ліквідації шахт потрібно передбачити заходи із:
а) запобігання можливому проникненню на поверхню метану й інших газів;
б) попередження зсуву земної поверхні після ліквідації шахти;
в) оцінки небезпеки і запобігання зараженню токсичними речовинами атмосфери, поверхневих вод і сусідніх шахт;
г) оцінки небезпеки і запобігання можливості підтоплення земної поверхні і сусідніх шахт.
Перед здаванням-прийманням шахти, що закривається на ліквідацію, все стаціонарне устаткування і машини, потрібні для ліквідації, повинні бути збережені, приведені в працездатний стан, пройти ревізію і наладку, установлену нормативними документами.
На час ліквідації виробок устя їх повинні огороджуватися.
Ліквідація вертикальних стволів та їх ізоляція від діючих виробок повинні провадитися за проектом, затвердженим технічним директором виробничого об'єднання (концерну, компанії, самостійної шахти) і погодженим з органом Держнаглядохоронпраці, а ліквідація шурфів, свердловин великого діаметра - за проектом, затвердженим головним інженером шахти і погодженим з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.
Устя ліквідованих похилих виробок, що мають вихід на земну поверхню, повинні бути закриті цегляними, кам'яними або бетонними перемичками.
При засипці вертикального вентиляційного і до закриття устя похилого вентиляційного стволів обов'язкове улаштування ізоляційної перемички на сполученні ствола з каналом вентилятора з оформленням акта на приховані роботи.
2.7.2. Похилі і горизонтальні гірничі виробки, що мають вихід на земну поверхню, ліквідуються шляхом установлення двох ізолювальних цегляних, кам'яних або бетонних перемичок, одна з яких установлюється на глибині від земної поверхні, не меншій за десятикратну повну висоту виробки начорно, а друга - за 10 м від устя виробки. Ділянка виробки між перемичками і решта частини до земної поверхні повинні бути повністю засипані негорючим матеріалом, що має висновок НДІГС про його пожежонебезпечність.
Забороняється виймання кріплення на ділянці, що заповнюється закладним матеріалом.
Похилі гірничі виробки ліквідуються за проектом, затвердженим головним інженером шахти.
2.7.3. Устя ліквідованих виробок повинні бути огороджені водовідвідними канавами, а при необхідності слід вживати додаткових заходів проти затоплення діючих гірничих виробок.
Ліквідовані гірничі виробки повинні бути своєчасно відображені на планах гірничих виробок.
Устя ліквідованих виробок, що мають вихід на поверхню, не рідше одного разу на рік оглядаються комісіями, під керівництвом головного інженера шахти.
Результати виконання проекту ліквідації виробок і оглядів оформлюються актами.
2.7.4. Погашення виробок повинно провадитися за проектом, затвердженим головним інженером шахти, що передбачає застосування механізмів для виймання кріплення.
Забороняється виймання кріплення із стволів шахт та інших вертикальних виробок, а також із похилих виробок з кутом нахилу понад 30 град.
Виймання кріплення з горизонтальних і похилих виробок з кутами нахилу до 15 град. повинно здійснюватись працівниками після проведення спеціального інструктажу з погашенням виробки в напрямку, що має вихід до ствола шахти. Виймання кріплення в похилих виробках з кутом нахилу від 15 град. до 30 град. провадиться лише в напрямку знизу вверх.
3. Провітрювання підземних виробок та пилогазовий режим
3.1. Рудникове повітря та вентиляційні мережі шахт
3.1.1. Витрата повітря для провітрювання шахт повинна визначатися відповідно до Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт (далі - ДНАОП 1.1.30-6.09-93), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 20.12.93 N 131. Провітрювання шахт повинно бути стійким.
Уміст кисню в повітрі виробок, у яких перебувають чи можуть перебувати люди, повинен становити не менш як 20 % (за об'ємом). Уміст метану в рудниковому повітрі повинен відповідати нормам, що вказані в табл. 3.4, а вміст діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) в рудниковому повітрі не повинен перевищувати: на робочих місцях та у вихідних струменях виїмкових дільниць та тупикових виробок - 0,5 %, у виробках з вихідним струменем крила, горизонту й шахти в цілому - 0,75 %, а під час проведення та відбудови виробок по завалу - 1 %.
Уміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5 %. Повітря в діючих підземних виробках не повинно містити шкідливих газів більше від граничної концентрації, яка вказана в табл. 3.1. У разі застосування матеріалів чи технологічних процесів, під час яких можливе виділення інших шкідливих речовин, повинен здійснюватися контроль за їх умістом відповідно до вимог державних стандартів.
Таблиця 3.1
У разі невідповідності складу повітря у виробках нормам, що вказані в пункті 3.1.1 цих Правил, роботи повинні бути зупинені і люди виведені на свіжий струмінь. Про це слід негайно повідомити гірничому диспетчеру. Одночасно потрібно вжити заходів до поліпшення якості повітря.
Перед допуском людей у виробку після підривних робіт уміст шкідливих газів, що вказані в табл. 3.1, не повинен перевищувати 0,008 % за об'ємом у перерахунку на умовний оксид вуглецю. Таке розрідження шкідливих газів повинно досягатися не більш як за 30 хвилин після підривання зарядів.
Під час перевірки достатності розрідження шкідливих продуктів вибуху 1 л оксидів азоту приймати еквівалентним 6,5 л оксиду вуглецю.
3.1.2. На негазових шахтах під час зупинення головних чи допоміжних вентиляційних установок протягом більше ніж 30 хвилин люди повинні бути виведені до виробок із свіжим струменем. Поновлення робіт дозволяється після провітрювання та обстеження очисних і тупикових виробок посадовими особами або спеціалістами.
3.1.3. Газовість шахт за метаном та вуглекислим газом повинна визначатися відповідно до Інструкції з контролю складу рудникового повітря, визначення газовості та установлення категорій шахт за метаном (далі - ДНАОП 1.1.19-5.31-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
3.1.4. Швидкість повітря в гірничих виробках не повинна перевищувати величин, що вказані в табл. 3.2. При цьому середня швидкість повітря в привибійних просторах очисних виробок усіх шахт та в тупикових виробках газових шахт повинна бути не меншою за 0,25 м/с, а на шахтах III категорії та вище в тупикових виробках з проектною довжиною 75 м та більше, що проводяться по вугільних пластах потужністю 2 м та більше, при різниці між природною та залишковою метаноносністю пласта на ділянці проведення виробки 5 м3/т та вище - не меншою за 0,5 м/с; під час проходки та поглиблення вертикальних стволів і шурфів, у тупикових виробках негазових шахт та в решті виробок, що провітрюються за рахунок загальношахтної депресії, на всіх шахтах, окрім камер, - не меншою за 0,15 м/с. Мінімальна швидкість повітря в камерах не регламентується.
Таблиця 3.2
Проведення ремонтних робіт у стволах та пересування людей по драбинних відділеннях дозволяється при швидкості повітря не більше ніж 8 м/с.
У привибійних просторах очисних виробок, обладнаних комплексами, з дозволу місцевих органів Держнаглядохоронпраці дозволяється швидкість повітря до 6 м/с за умови відсутності людей у зоні пилового потоку, що утворюється під час роботи комбайна, і на пластах з природною вологістю вугілля понад 8 %.
У стволах при швидкості повітря, більшій за 8 м/с, допускається проведення ремонтних робіт та виведення людей під час аварії.
3.1.5. У шахтах, де параметри повітря за температурним фактором відрізняються від допустимих норм, повинна застосовуватися система технічних та санітарно-гігієнічних заходів щодо попередження перегріву чи переохолодження організму.
Устаткування для кондиціонування рудникового повітря повинно відповідати вимогам Інструкції із застосування холодильних установок (далі - ДНАОП 1.1.30-5.20-96), затвердженої наказом Держгіртехнагляду від 18.01.96 N 7.
3.1.6. При стволах і штольнях, в які надходить струмінь повітря, повинні бути калориферні пристрої, що забезпечують підтримання температури повітря не менш як +2 град.C в 5 м від сполучення каналу калорифера зі стволом (штольнею).
Забороняється використовувати в калориферах розчини або речовини, небезпечні для здоров'я людей у разі попадання в повітряний струмінь.
Забороняється застосування вогневих калориферів та калориферів, у яких можливе займання метану через пошкодження поверхні нагріву повітря чи її перегріву до небезпечної температури.
3.1.7. Об'єднання шахт з незалежним провітрюванням в одну вентиляційну систему дозволяється тільки за проектом, виконаним проектним інститутом.
Шахти, об'єднані в одну вентиляційну систему, повинні обслуговуватися однією дільницею ВТБ і мати спільний план ліквідації аварій.