10.4.2. Перевізник не відповідатиме за помилки й упущення у розкладах руху або інших опублікованих графіках рейсів інших перевізників.
10.4.3. Перевізник має право без попереднього повідомлення вантажовідправника (вантажоодержувача) скасувати, відмовити, припинити чи затримати перевезення вантажу в разі:
1) дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій у контролі за повітряним рухом, страйків, бунтів, громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту) чи будь-яких інших факторів подібного характеру незалежно від їх фактичної наявності, результату дій таких обставин, виникнення додаткових умов, необхідності запитів і вимог, що випливають з кожної з таких обставин;
2) браку робочої сили чи палива, труднощів з персоналом перевізника чи його партнерів, недостачі матеріалів, недостатнього розвитку інфраструктури чи технічної проблеми;
3) рішень державних органів країни, з території якої, на територію якої чи через територію якої здійснюється транспортування вантажу, які забороняють, обмежують чи встановлюють додаткові умови щодо транспортування вантажу;
4) будь-яких інших обставин, що можуть наражати на небезпеку чи впливати на забезпечення безпечного транспортування вантажу.
Перевізник повинен поінформувати в найкоротший термін вантажовідправника (вантажоодержувача) чи будь-яку іншу зацікавлену сторону договору про обставини, що спричинили затримку в перевезенні вантажу, і дії, розпочаті перевізником.
10.4.4. Перевізник має право припинити перевезення вантажу в разі відмови вантажовідправника сплатити відповідні суми щодо перевезення вантажу.
10.4.5. У разі якщо транспортування вантажу завершено, доставка зроблена перевізником шляхом передачі вантажу вантажоодержувачу чи будь-якому агенту для трансферу чи розміщення такого вантажу на зберігання, договір на перевезення цього вантажу вважатиметься виконаним відповідно до умов, зазначених в авіавантажній накладній, і перевізник звільняється від будь-якої подальшої відповідальності у зв'язку з цим договором, крім повідомлення вантажовідправника чи вантажоодержувача за адресою, зазначеною в авіавантажній накладній, щодо прибуття вантажу. Перевізник може, але не зобов'язаний, відправити вантаж для транспортування будь-яким іншим маршрутом, при цьому він діє тільки як агент вантажовідправника (вантажоодержувача). Вартість цих послуг додається до вартості договору перевезення вантажу.
( Підпункт 10.4.5 пункту 10.4 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
10.4.6. У разі впливу на перевізника обставин, передбачених пунктом 10.4.3 цього розділу, з метою продовження транспортування вантажу перевізник має право визначити пріоритет серед вантажів при їх відправленні і вирішити, які товари транспортуватимуться і які товари не будуть транспортуватися або повинні бути вилучені в будь-який час і в будь-якому пункті, і чи продовжувати транспортування при їх відсутності чи будь-якої частини товарів в одному упакуванні. Перевізник не відповідає за будь-які ушкодження вантажу чи завданий збиток у результаті такого визначення чи рішення.
Розділ 11. Право розпоряджатися вантажем
11.1. Загальні положення
Право розпоряджатися вантажем повинно бути реалізоване вантажовідправником (його агентом) і повинно бути застосоване до всього вантажу, який оформлений однією авіавантажною накладною. Право розпоряджатися вантажем може бути реалізоване, тільки якщо вантажовідправник чи його агент нададуть перевізнику частину авіавантажної накладної, що була доставлена йому чи збережена ним. Інструкції щодо розпорядження вантажем повинні бути своєчасними, у письмовій формі, установленій перевізником. Якщо право розпоряджатися вантажем реалізується до зміни вантажоодержувача, то таким новим вантажоодержувачем буде вважатися вантажоодержувач, що вказаний в авіавантажній накладній.
11.2. Вибір вантажовідправника
Якщо вантажовідправник відмовився від транспортування під свою відповідальність за виконання умов договору перевезення і якщо реалізація права розпорядження вантажем не повинна бути здійснена вантажовідправником таким чином, щоб завдати шкоди перевізнику (його агенту) чи іншим вантажовідправникам, вантажовідправник може одержати вантаж таким чином:
відкликавши його в пункт відправлення чи призначення;
зупинивши його транспортування у будь-якому пункті посадки;
вимагаючи його доставку іншій особі, ніж вантажоодержувач, зазначений в авіавантажній накладній у пункті призначення або під час транспортування;
вимагаючи його повернення до пункту відправлення.
11.3. Оплата витрат
Вантажовідправник повинен відшкодувати перевізнику будь-які витрати, що виникли у зв'язку з реалізацією його права розпоряджатися вантажем.
11.4. Реалізація права відмови
Незважаючи на пункт 11.1 цього розділу, перевізник має право відмовити в реалізації вантажовідправником права розпорядження вантажем, якщо перевізник не в змозі виконати інструкції вантажовідправника. Про це перевізник повинен повідомити вантажовідправника. Витрати, що випливають з подальших дій щодо вантажу, додаються до вартості перевезення.
11.5. Межі прав вантажовідправника
Право вантажовідправника розпоряджатися вантажем припиняється в той момент, коли після прибуття вантажу до пункту призначення вантажоодержувач одержує його у своє розпорядження або запитує доставку вантажу чи авіавантажної накладної, або інакше підтверджує прийняття ним вантажу. Якщо вантажоодержувач відмовляється приймати товари чи авіавантажну накладну або якщо з ним неможливо зв'язатися, то право розпоряджатися вантажем залишається за вантажовідправником.
( Абзац другий пункту 11.5 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
Розділ 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу
12.1. Доставка вантажу вантажоодержувачу
12.1.1. Доставка вантажу вважається виконаною, коли доставлений в пункт призначення вантаж переданий вантажоодержувачу.
( Підпункт 12.1.1 пункту 12.1 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.1.2. Доставка вантажу повинна бути зроблена після погодження вантажоодержувачем відповідних термінів та умов, визначених в авіавантажній накладній, та повинна оформлятися квитанцією про одержання вантажу в письмовій формі чи іншим погодженим з перевізником документом.
( Підпункт 12.1.2 пункту 12.1 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.1.3. Якщо інше не визначене в авіавантажній накладній, отримання вантажу здійснюється тільки вантажоодержувачем, який зазначений в ній, або особою, що ним уповноважена.
( Підпункт 12.1.3 пункту 12.1 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.1.4. Приймаючи авіавантажну накладну чи вантаж, вантажоодержувач відповідає за сплату митних платежів та оплату послуг, пов'язаних зі зберіганням та транспортуванням вантажу, якщо інше не передбачено договором перевезення. Перевізник має право перенести строк доставки вантажу залежно від сплати митних платежів та оплати зазначених послуг.
( Підпункт 12.1.4 пункту 12.1 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.2. Видача вантажу
12.2.1. За винятком випадків, коли вантажовідправник реалізував свої права відповідно до розділу 11 цих Правил, вантажоодержувач має право вимагати від перевізника, з моменту прибуття вантажу в пункт призначення, видачі йому вантажу після сплати перевізнику відповідних сум і виконання умов договору перевезення.
( Підпункт 12.2.1 пункту 12.2 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.2.2. Якщо про інше попередньо не домовлено, перевізник зобов'язаний негайно повідомити вантажоодержувача про прибуття вантажу.
Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших указівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі, яка зазначена в авіавантажній накладній і яку перевізник повинен повідомити. Таке повідомлення має бути відправлене звичайними (зрозумілими) способами. Перевізник не відповідатиме за неотримання чи затримку такого повідомлення.
12.2.3. Якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після 7 днів з дати, коли він повинен був прибути, вантажоодержувач має право здійснити щодо перевізника права, що випливають з договору перевезення.
12.3. Відмова від одержання вантажу
12.3.1. Якщо вантажоодержувач відмовився чи з будь-яких інших причин не в змозі прийняти вантаж після того, як він доставлений до пункту призначення, то перевізник, з урахуванням пункту 12.5 цього розділу, повинен виконати інструкції вантажовідправника, зазначені в авіавантажній накладній. Якщо такі інструкції відсутні або якщо вони в межах розумного не можуть бути виконані, перевізник повинен повідомити вантажовідправника про неможливість передачі вантажу вантажоодержувачу і отримати від нього інструкції щодо подальших дій. У разі відсутності таких указівок від вантажовідправника протягом 30 днів перевізник має право повернути вантаж у пункт відправлення або продати цей товар згідно із застосованими законами, або знищити вантаж на свій розсуд, або залишити його в себе, якщо інше не передбачено договором перевезення.
( Підпункт 12.3.1 пункту 12.3 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.3.2. Вантажовідправник (власник вантажу) повинен відшкодувати перевізнику всі збори, витрати і виплати, що виникли внаслідок відмови вантажоодержувача отримати вантаж, включаючи (але не обмежуючись) збори за зберігання та транспортування до пункту відправлення, якщо такі операції зроблені згідно з інструкціями вантажовідправника. Якщо вантаж повернутий до місця відправлення і вантажовідправник відмовився прийняти вантаж або не сплатив відповідних сум протягом 15 днів після повернення вантажу, перевізник має право розпоряджатися вантажем чи будь-якою його частиною і продати його після надання вантажовідправнику повідомлення за 10 днів до реалізації своїх намірів.
12.3.3. У разі продажу вантажу, як це передбачено пунктами 12.3.1 та 12.3.2 цього розділу, у пункті призначення чи в пункті, де транспортування було припинене, перевізник має право компенсувати за рахунок такого продажу всі свої витрати і виплати, а також витрати і виплати інших осіб, що беруть участь у транспортуванні та зберіганні вантажу, при цьому повернувши залишки сум вантажовідправнику. Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу) від відшкодування перевізнику витрат і виплат, що не покриті коштами, одержаними від продажу вантажу.
( Підпункт 12.3.3 пункту 12.3 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.3.4. Якщо вантажоодержувач прийняв рішення щодо відмови приймати вантаж після отримання авіавантажної накладної згідно з підпунктом 12.1.4 пункту 12.1 цього розділу, то він повинен відшкодувати перевізнику всі витрати, що виникли після отримання цієї авіавантажної накладної до моменту відмови.
( Пункт 12.3 розділу 12 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.4. Пункт призначення
Вантажоодержувач зобов'язаний прийняти вантаж і забрати його в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке було попередньо погоджено з перевізником протягом 90 днів з дня надходження вантажу до пункту призначення, якщо інше не визначено умовами договору.
( Пункт 12.4 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
12.5. Вилучення визначених категорій вантажу
12.5.1. Коли вантаж, що складається з визначених категорій і перебуває в розпорядженні перевізника, затримується, не отриманий чи від його отримання відмовилися в пункті призначення, чи з інших причин перебуває під загрозою псування, перевізник, у процесі з'ясування обставин, має право з метою свого захисту, захисту іншого вантажу й захисту інших сторін договору негайно почати такі дії, які вважає необхідними, уключаючи (але не обмежуючись) надання повідомлення вантажовідправнику для одержання подальших інструкцій, знищення всієї чи будь-якої частини такого вантажу, зберігання вантажу чи будь-якої його частини під повну відповідальність і ризик вантажовідправника, продаж вантажу чи будь-якої його частини без повідомлення про це вантажовідправнику. Доходи від такого продажу повинні бути отримані перевізником для покриття всіх витрат і виплат, визначених у зв'язку з транспортуванням або що випливають у зв'язку з іншими операціями з вантажем. Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу) від відшкодування перевізнику витрат і виплат, що не покриті коштами, одержаними від продажу вантажу.
Розділ 13. Експедирування вантажів
Якщо з метою виконання умов договору перевезення, забезпечення безпеки польоту, пасажирів, інших вантажів, повітряного судна і його екіпажу необхідно здійснити експедирування вантажу, то така операція здійснюється згідно з правилами перевізника.
Розділ 14. Домовленості перевізників
14.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди про спільне використання кодів /codesharing/, перевезення за угодою інтерлайн /interline/), навіть якщо в авіавантажній накладній визначений інший перевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення.
14.2. Якщо під час укладення договору перевезення вантажу надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг перевізник несє відповідальність перед вантажовідправником (вантажоодержувачем), обмежену розміром суми, сплаченої за такі послуги.
14.3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення вантажів, надані третіми особами, з якими перевізник не має комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує такі операції з перевезення вантажів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення вантажів, що надаються самим перевізником додатково, оплачує вантажовідправник (вантажоодержувач).
Розділ 15. Послідовні перевізники
15.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох послідовних перевізників, уважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення така операція згідно з цими Правилами чи визначенням перевізників розглядається як єдине перевезення незалежно від того, чи було оформлене таке перевезення однією авіавантажною накладною, чи декількома.
15.2. У разі перевезень, що відповідають пункту 15.1 цього розділу, які здійснюються декількома послідовними перевізниками, кожний перевізник, який приймає до перевезення вантаж, підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини перевезення, що здійснюється під його контролем.
15.3. Перевізник, що видав авіавантажну накладну, або перший перевізник, зазначений в авіавантажній накладній, не є відповідальним в частині затримки в перевезенні вантажу за ті частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники).
15.4. У разі знищення, втрати, ушкодження, затримки в перевезенні вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) має право подати позов проти першого перевізника чи останнього перевізника, а також проти перевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка в перевезенні.
15.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка в перевезенні вантажу, то відповідальність перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) нестимуть перевізники, які брали участь у перевезенні.
Розділ 16. Змішані перевезення
16.1. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, повітряний перевізник виступатиме як оператор змішаного перевезення. Таке змішане перевезення має здійснюватися згідно з договором змішаного перевезення і до такого перевезення застосовуватимуться положення Женевської конвенції, якщо імперативні норми національного права не передбачають інше. Відповідальність повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, утрати, ушкодження чи затримки доставки вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався в період часу змішаного перевезення, обмежується сумами, установленими Женевською конвенцією. У разі якщо знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу сталися на визначеному етапі змішаного перевезення, відповідальність повітряного перевізника обмежується сумами, установленими:
Монреальською конвенцією - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється повітряним транспортом;
Конвенцією CMR - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється автомобільним транспортом;
Конвенцією COTIF-CIV - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється залізничним транспортом;
Правилами Hague-Visby - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється морським (річковим) транспортом.
16.2. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити в авіавантажну накладну будь-які інші положення, що стосуються змішаних перевезень, за умови, що положення цих Правил обов'язково застосовуватимуться до повітряних перевезень.
16.3. У разі, якщо повітряним перевізником пропонується перевезення іншими видами транспорту, повітряний перевізник виступає як перевізник такими іншими видами транспорту (крім обслуговування до кінцевого міського пункту). При цьому відповідальність повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, обмежується сумами, установленими:
Конвенцією CMR - якщо авіакомпанія виступає як перевізник автомобільним транспортом;
Конвенцією COTIF-CIV - якщо авіакомпанія виступає як перевізник залізничним транспортом;
Правилами Hague-Visby - якщо авіакомпанія виступає як перевізник морським (річковим) транспортом;
Монреальською конвенцією - якщо авіакомпанія здійснює обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder Services).
Розділ 17. Повітряні перевезення, що здійснюються фактичним перевізником
17.1. Перевізник за договором. Фактичний перевізник
Положення цього розділу застосовуються у тих випадках, коли особа як основна сторона укладає договір перевезення з вантажовідправником (далі - перевізник за договором), а інша особа (далі - фактичний перевізник), яка, бувши вповноваженою перевізником за договором, здійснює все перевезення або його частину, але не є стосовно такої частини послідовним перевізником у розумінні розділу 15 цих Правил.
( Пункт 17.1 розділу 17 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
17.2. Відповідальність перевізника за договором і фактичного перевізника.
При здійсненні перевезень, передбачених пунктом 17.1 цього розділу, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил щодо всього перевезення, фактичний перевізник - лише щодо того перевезення, що він здійснює.
17.3. Загальна сума відшкодування
Стосовно перевезення, що здійснюється фактичним перевізником, загальна сума відшкодування, яка може бути одержана від цього перевізника, від перевізника за договором та від його службовців і агентів, які діяли в рамках своїх обов'язків, не може перевищувати максимального відшкодування, яке на підставі цих Правил може бути стягнуто з перевізника за договором або з фактичного перевізника, при цьому жодна із згаданих осіб не несе відповідальності в розмірі, більшому, ніж межа відповідальності, що застосовується до цієї особи.
( Пункт 17.3 розділу 17 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
17.4. Службовці та агенти
Стосовно перевезення, що здійснюється фактичним перевізником, будь-який службовець або агент цього перевізника чи перевізника за договором, якщо він доведе, що діяв у рамках своїх обов'язків, має право посилатися на умови та межі відповідальності, що застосовуються на підставі цих Правил до перевізника, службовцем або агентом якого він є, якщо не буде доведено, що він діяв таким чином, що посилання на межі відповідальності відповідно до цих Правил є неможливим.
( Розділ 17 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
Розділ 18. Чартерні перевезення
18.1. Договір чартеру не дійсний до моменту оплати перевізником за договором фактичному перевізнику вартості чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода між фактичним перевізником і перевізником за договором.
18.2. Перевезення вантажу чартерним рейсом оформлюється авіавантажною накладною.
18.3. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в таких пунктах і розділах цих Правил:
пункти 7.1-7.5 розділу 7;
розділ 8;
пункт 9.1 розділу 9;
розділ 10;
розділ 14;
розділ 15;
розділ 16.
Розділ 19. Адміністративні формальності
19.1. Загальні положення
19.1.1. Вантажовідправник повинен дотримуватися всіх застосованих законів державних органів будь-якої країни, на територію, з території або через територію якої здійснюється перевезення, що відносяться до виконання митних, валютних, санітарних, карантинних і інших формальностей, а також усіх відповідних правил перевізника.
19.1.2. Перевізник не несе відповідальності за послуги та дані, надані вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в усній чи письмовій формі, працівником чи агентом перевізника, або за одержання необхідних документів, що стосуються дотримання застосованих законів.
Перевізник не відповідає за наслідки того, що може статися з вантажем у разі одержання вантажовідправником (вантажоодержувачем) таких документів або в разі недотримання ним застосованих законів.
19.2. Документи, необхідні для перевезення вантажу
Вантажовідправник зобов'язаний надати перевізнику (відповідним державним органам) всю інформацію і додати до авіавантажної накладної всі документи щодо видачі вантажу вантажоодержувачу, необхідні для виконання митних, валютних, санітарних, карантинних та інших формальностей.
Перевізник має право відмовити в перевезенні будь-якого вантажу, якщо вантажовідправник не дотримується застосованих законів або якщо документи на вантаж неправильно оформлені.
19.3. Відмова в увезенні вантажу
19.3.1. Якщо державні органи зобов'язують перевізника повернути в місце відправлення або в інший пункт вантаж, увезення якого в країну призначення, трансферу або транзиту заборонений, вантажовідправник зобов'язаний оплатити перевізнику відповідний тариф за це перевезення, а також всі інші витрати, що були пов'язані з фізичним розподілом цього вантажу.
( Абзац перший підпункту 19.3.1 пункту 19.3 розділу 19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
Перевізник має право віднести на оплату цього тарифу суми за невикористане перевезення чи будь-які інші суми, що належать вантажовідправнику і перебувають у розпорядженні перевізника. Суми, сплачені вантажовідправником за фактично виконане перевезення в пункті, у якому державні органи відмовили в увезенні вантажу, поверненню не підлягають.
19.3.2. Перевізник не відповідає перед вантажовідправником за збиток, уключаючи витрати, що сталися внаслідок недотримання вантажовідправником вимог застосованих законів щодо адміністративних формальностей, а також унаслідок відмови щодо увезення вантажу.
19.4. Обов'язки вантажовідправника зі сплати штрафів та інших витрат
Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що вантажовідправник не виконав вимог застосованих законів або не надав необхідних документів на вантаж, або надав підроблені документи або документи, які містять неправдиву інформацію, то вантажовідправник повинен на вимогу перевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати перевізника. Перевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені перевізнику суми, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти вантажовідправника, які перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити в перевезенні, якщо вантажовідправник не відшкодував перевізнику такі витрати.
19.5. Митний огляд
На вимогу митних чи інших державних органів вантажовідправник зобов'язаний бути присутнім при огляді вантажу, що відправляється.
Перевізник не відповідає перед вантажовідправником за збитки, які може зазнати вантажовідправник у зв'язку з невиконанням цієї вимоги.
Якщо в результаті невиконання вантажовідправником зазначеної вимоги перевізнику буде заподіяний збиток, вантажовідправник зобов'язаний відшкодувати його.
19.6. Відмова в перевезенні на вимогу державних органів
Перевізник не несе відповідальності, якщо він відмовить вантажовідправнику в перевезенні вантажу, ґрунтуючись на необхідності виконання застосованих законів.
Розділ 20. Відповідальність перевізника і межі компенсації за шкоду
20.1. Загальні положення
20.1.1. Відповідальність перевізника при перевезеннях, визначених у пункті 4.2.1 цих Правил, обмежена нормами, що встановлені в цих Правилах та договором перевезення, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки).
20.1.2. Якщо неможливо визначити, де мало місце знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу, перевізник несе відповідальність згідно з тими правилами (конвенціями), що застосовуються до такої частини перевезення, де знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу могли статися і при цьому завдана найбільша шкода.
20.1.3. Якщо цими Правилами не встановлено інше, перевізник несе відповідальність лише за збитки, що сталися на його рейсі. Перевізник, який видає авіавантажну накладну на рейси іншого перевізника або перевозить вантаж на рейсі іншого перевізника, діє як агент такого перевізника.
20.1.4. Відповідальність перевізника, установлена цими Правилами, поширюється на агентів, службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу, повітряне судно якої використовується перевізником, і агентів, службовців та представників такої особи. Загальна сума, що може бути одержана від перевізника і від таких агентів, службовців, представників і таких осіб, не може перевищувати встановлені обмеження відповідальності перевізника.
20.1.5. Жодне положення цих Правил не заперечує права перевізника збільшити ліміти відповідальності або суми виплат.
20.2. Ушкодження вантажу
20.2.1 Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення.
20.2.2. Повітряне перевезення, у розумінні пункту 20.2.1, включає лише період часу, коли вантаж перебуває під охороною перевізника.
20.2.3. Період часу повітряного перевезення не включає ніякого перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, яке здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доказу протилежного, уважається наслідком події, що мала місце в період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди вантажовідправника перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене в період часу повітряного перевезення.
20.3. Затримка в доставці вантажу
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки в доставці вантажу. Однак перевізник не відповідає за шкоду, заподіяну в результаті затримки в доставці, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.
20.4. Звільнення від відповідальності
20.4.1. Перевізник не відповідає за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або унаслідок їх невиконання вантажовідправником (вантажоодержувачем), якщо інше не встановлено договором перевезення.
20.4.2. Перевізник не відповідає за знищення, втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, які безпосередньо чи побічно виникають унаслідок дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій в повітряному просторі, страйків, бунтів, громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту), якщо інше не встановлено договором перевезення.
20.4.3. Перевізник не відповідає за знищення, втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, що сталися через дефекти, властивості чи недоліки вантажу, що перебуває під його контролем, або якщо товар чи вміст вантажу погіршився чи зіпсувався внаслідок неправильного упакування вантажу особою, яка не є перевізником, або його службовцем чи агентом, або змін у кліматі, температурі, висоті чи іншого звичайного фактора, властивого процесу транспортування, або через час транзиту чи тривалість транспортування, або діями органу державної влади, пов'язаними з ввезенням, вивезенням або транзитом вантажу. Такі товари і вантажні відправлення приймаються без відповідальності з боку перевізника за знищення, втрату чи ушкодження вантажу через таке погіршення його стану чи псування, якщо інше не встановлено договором перевезення.
( Підпункт 20.4.3 пункту 20.4 розділу 20 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
20.4.4. Перевізник не відповідає за втрату чи ушкодження живих тварин або загибель чи тілесне ушкодження особи, яка супроводжує тварин, унаслідок природних причин або внаслідок поводження чи дій тварин або внаслідок стану чи характеру тварин, якщо інше не встановлено договором перевезення.
20.4.5. Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана через необережність, неправильні дії чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, яка має права на таке відшкодування, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування у тому розмірі, у якому така необережність, неправильні дії чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Коли вимога щодо відшкодування заявлена іншою особою - не вантажовідправником (вантажоодержувачем) у зв'язку з його загибеллю або тілесним ушкодженням, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності, якщо він доведе необережність, діяльність чи бездіяльність такої особи.
( Підпункт 20.4.6 пункту 20.4 розділу 20 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
20.4.6. Коли відповідальність перевізника перед вантажовідправником і вантажоодержувачем обмежується чи виключається згідно з цими Правилами чи згідно із застосованими законами, вантажовідправник і вантажоодержувач, усі разом чи кожний окремо, повинні обмежити чи звільнити перевізника від відповідальності перед будь-якою третьою особою.
20.5. Межі відповідальності щодо вантажу
20.5.1. Стосовно шкоди, яка заподіяна в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки усього або частини вантажу, відповідальність перевізника обмежується:
сумою 19 спеціальних прав запозичення за один кілограм брутто. При визначенні суми відповідальності перевізника вага, яка враховується, обмежується вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту вантажу, знищення, втрати чи ушкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на вищенаведене, якщо знищення, втрата чи ушкодження всього або частини вантажу, або предмета, що міститься у вантажі, впливає на вартість інших упаковок (предметів), уписаних в одну й ту саму авіавантажну накладну, то при визначенні меж відповідальності враховується загальна вага такої упаковки або упаковок із загальної частини вантажу, якщо інше не передбачено договором перевезення;
якщо вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно, перевізник зобов'язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.
( Підпункт 20.5.1 пункту 20.5 розділу 20 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
20.5.2. Ці межі відповідальності не застосовуються, якщо доведено, що шкода сталася в результаті навмисних дій або бездіяльності перевізника, його працівників та його агентів, здійснених з наміром учинити таку шкоду, або з необережності і з розумінням того, що це може призвести до шкоди за умови, що в разі таких дій або бездіяльності працівника чи агента буде доведено, що він діяв у межах своїх службових повноважень.
20.5.3. Перевізник залишає за собою всі права на захист від будь-якого такого позову згідно з нормами Монреальської конвенції. Перевізник залишає також за собою всі права регресу проти будь-якої третьої особи, уключаючи права на відшкодування завданих йому збитків.
20.5.4. Межі відповідальності, установлені цим розділом, не перешкоджають суду додатково ухвалити рішення відповідно до закону, який він застосовує, про відшкодування всіх або частини судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, понесених позивачем, у тому числі процентів. Наведене вище положення не застосовується, якщо сума, присуджена в порядку відшкодування шкоди, за винятком судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, не перевищує суми, яку перевізник письмово запропонував позивачу протягом шести місяців з дня заподіяння шкоди або до початку судового процесу, якщо ця дата є пізнішою.
( Пункт 20.5 розділу 20 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
20.5.5. Переведення валютних одиниць
Суми, зазначені в спеціальних правах запозичення, у цьому розділі розглядаються як такі, що стосуються спеціальних прав запозичення, як вони визначені Міжнародним валютним фондом. Переведення таких сум у національну валюту у випадку судових розглядів відбувається відповідно до вартості валют у спеціальних правах запозичення на дату ухвали суду.
( Пункт 20.5 розділу 20 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
Розділ 21. Пред'явлення претензій
21.1. Загальні положення
21.1.1. Одержання вантажу без заперечень особою, що має право на його одержання, у момент одержання чи його доставки є припущенням того (надалі, до доказу протилежного), що вантаж був доставлений перевізником у належному стані і згідно з умовами договору перевезення.
21.1.2. У разі заподіяння шкоди особа, яка має право на отримання вантажу, повинна направити перевізнику претензію негайно після виявлення шкоди, але не пізніше 14 днів з дати одержання вантажу або з дати підписання вантажоодержувачем відповідного документа про доставку вантажу. У разі затримки претензія повинна бути направлена не пізніше 21 дня з дати, коли вантаж переданий в розпорядження особи, що має право на його одержання. У разі втрати претензія повинна бути направлена протягом 120 днів з дати видачі авіавантажної накладної.
21.1.3. Будь-яка претензія повинна бути пред'явлена в установлені строки.
21.1.4. У разі відсутності претензій в установлені строки ніякі претензії проти перевізника не приймаються, крім випадків омани з боку перевізника.
21.2. Розгляд претензій
Перевізник зобов'язаний розглянути претензію в установленому порядку і повідомити заявника про задоволення чи про відхилення її протягом трьох місяців, якщо перевезення, у зв'язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.
Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжений до шести місяців з урахуванням діючих правил урегулювання претензій у цих перевізників.
21.3. Позови й терміни давності
Позови про відповідальність перевізника мають бути подані, на вибір позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, через який був укладений договір перевезення щодо неналежного перевезення вантажу - протягом двох років, щодо неналежного надання інших послуг - протягом одного року з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
21.4. Смерть особи, яка несе відповідальність
У випадку смерті особи, яка несе відповідальність, позов про відшкодування збитків подається відповідно до законодавства України проти осіб, які на законній підставі представляють її або розпоряджаються майном цієї особи.
( Розділ 21 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
21.5. Адресат пред'явлення позовів
Будь-який позов про відповідальність, що стосується перевезення, яке здійснюється фактичним перевізником, може за вибором позивача бути поданий проти цього перевізника або проти перевізника за договором, або проти обох, разом чи окремо. Якщо позов порушений лише проти одного із цих перевізників, він має право залучити й іншого перевізника до справи в суді, до якого подано позов, при цьому процедура такого залучення та його наслідки визначаються законом, який застосовує суд.
( Розділ 21 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
21.6. Підстави для позову
Під час перевезення вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди незалежно від його підстави, чи на підставі цих Правил, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цими Правилами, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.
( Розділ 21 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
21.7. Адресат пред'явлення претензій та надання вказівок
Будь-які претензії, що пред'являються, або вказівки, що надаються перевізнику на підставі цих Правил, договору мають однакову силу незалежно від того, чи пред'явлені вони перевізнику за договором чи фактичному перевізнику. Однак претензії, про які йдеться в розділі 11 цих Правил, мають силу лише, якщо вони пред'явлені перевізнику за договором.
( Розділ 21 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 від 30.11.2012 )
Розділ 22. Правила повітряних перевезень вантажів перевізника
22.1. Перевізник може видати свої правила повітряних перевезень вантажів (державною мовою), положення і норми яких не суперечать цим Правилам, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
22.2. Агент, службовець або представник перевізника не має права вносити зміни або скасовувати будь-яке положення цих Правил та правил відповідного перевізника.
Розділ 23. Інформування довірителя
23.1. Положення цього розділу поширюються на перевізників, їх агентів, вантажовідправників (якщо вантажовідправник не є довірителем), які здійснюють продаж вантажних перевезень на території України.
23.2. Перевізник, його агент чи вантажовідправник при продажу вантажних перевезень обов'язково повинен довести до довірителя таку інформацію:
ці Правила;
Правила перевізника щодо перевезень вантажів того перевізника, чия авіавантажна накладна застосовується, або того, який здійснює перевезення на першому секторі маршруту перевезення, - на паперових носіях (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
вартість перевезення вантажу за відповідним маршрутом - усно при укладанні договору перевезення (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
тарифи, що можуть пропонуватися при перевезенні, якщо вантаж відповідає встановленим перевізником вимогам, - усно при укладанні договору перевезення (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
адміністративні формальності при перевезенні вантажу за відповідним маршрутом - усно при укладанні договору перевезення;
межі відповідальності перевізника при перевезенні вантажу - в авіавантажній накладній;
вимоги щодо упакування відповідного вантажу і необхідні додаткові документи щодо перевезення вантажу, які необхідні згідно із застосованими законами, - письмово при укладанні договору перевезення.
Розділ 24. Забезпечення дотримання Правил
24.1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на уповноважений орган з питань цивільної авіації.
24.2. Контроль повинен забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу перевезень, агентам з обслуговування довести, що вони та їх дії задовольняють установлені вимоги. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу відповідному державному органу проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування вантажів з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.
Директор департаментуавіаперевезень та ліцензування С.М.Коршук