• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 06.06.2008 № 129
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 06.06.2008
  • Номер: 129
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 06.06.2008
  • Номер: 129
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
06.06.2008 N 129
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 липня 2008 р.
за N 697/15388
Про затвердження Правил безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт (далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності наказу уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила по технике безопасности и производственной санитарии при авиационно-химических работах", затверджені наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 15.02.83 N 6/И.
3. Завідувачу сектору організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Буряку П.І. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова
Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Голова Професійної спілки
авіапрацівників України
Перший заступник Міністра
транспорту та зв'язку України
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
головний державний санітарний
лікар України
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Заступник Міністра
аграрної політики України
Перший заступник директора
з наукової роботи Національного
науково-дослідного інституту
промислової безпеки та охорони праці
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

С.О.Сторчак


І.Д.Звінник

В.В.Шевченко


К.Ващенко



М.Г.Проданчук

О.А.Миколайчук

О.О.Шевченко



М.О.Лисюк



Ю.Мельников
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
06.06.2008 N 129
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 липня 2008 р.
за N 697/15388
ПРАВИЛА
безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із забезпеченням організації та виконанням авіаційно-хімічних робіт у сільському та лісовому господарстві (далі - АХР).
1.2. Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення АХР із застосування пестицидів і агрохімікатів, виконуваних на території України.
1.3. Застосування пестицидів і агрохімікатів авіаційним методом здійснюється відповідно до Законів України "Про пестициди і агрохімікати", "Про пожежну безпеку", "Про охорону атмосферного повітря", "Про охорону навколишнього природного середовища", вимог пункту 6.2 ДСП 8.8.1.2.001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 N 1, ДСП 382-96 "Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.96 N 382 (далі - ДСП 382-96).
1.4. На підприємствах затверджуються інструкції з охорони праці за видом діяльності або професією відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
II. Вимоги безпеки до злітно-посадкових майданчиків для виконання АХР
2.1. Злітно-посадкові майданчики для виконання АХР повинні відповідати вимогам, викладеним в Правилах допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 01.12.2004 N 205, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за N 1644/10243, інших нормативно-правових актах і нормативно-технічних документах з експлуатації злітно-посадкових майданчиків (далі - ЗПМ).
2.2. Пожежна безпека повітряних суден (далі - ПС), будинків і споруд, розміщених на території ЗПМ, забезпечується відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки в Україні.
2.3. Територія ЗПМ повинна постійно утримуватися в чистоті та очищуватися від сухого травостою та інших горючих речовин і матеріалів.
2.4. У місцях заправлення ПС пальним та завантаження їх хімічними речовинами, які можуть електризуватися (масляні хімікати тощо), повинні бути заземлювальні пристрої згідно з чинними експлуатаційними вимогами до ПС.
2.5. Територія ЗПМ, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути обладнані відповідними знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
2.6. Завантажувальний майданчик для готування робочих розчинів та їх завантаження у літак повинен розташовуватися на відстані не менше ніж 25 метрів від бічної межі льотної смуги, а для вертольотів - осторонь від напрямку зльоту і посадки не ближче ніж 30 м від льотної смуги. Під час роботи на ЗПМ одного ПС завантажувальний майданчик розташовується за бічною смугою безпеки, прилягаючи до неї.
2.7. Завантажувальний майданчик повинен мати асфальтовану або бетоновану поверхню та ухил у бетонований резервуар для збору стічних вод.
2.8. На тимчасових ЗПМ ґрунтовий завантажувальний майданчик після закінчення періоду проведення АХР повинен знешкоджуватися та перекопуватися (переорюватися).
2.9. Завантажувальний майданчик повинен бути оснащений засобами механізації (насосами, мішалками, герметичними ємностями, шлангами, помпами) для готування, розведення і змішування розчинів пестицидів і рідких агрохімікатів.
2.10. Розміщення обладнання на завантажувальному майданчику повинно запобігати обдуванню літаком, що рулює, місця розташування хімікатів і працівників, а також запобігати можливості розпилення і зносу пестицидів у бік будівель.
2.11. Завантажувальний майданчик повинен бути укомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормами.
2.12. Для паління виділяється спеціальне місце не ближче ніж 100 метрів від завантажувального майданчика, де повинна бути вивішена табличка з написом "Місце для паління".
2.13. Дегазаційний майданчик для очищення і дегазації ПС та їх авіахімапаратури від пестицидів і агрохімікатів повинен бути забетонований і віддалений на відстані не менше ніж 50 метрів від завантажувального майданчика з підвітряного боку.
2.14. Дегазаційний майданчик повинен мати спеціальне обладнання для очищення стічних вод.
2.15. Комплект обладнання дегазаційного майданчика повинен в обов'язковому порядку передбачати первинні засоби пожежогасіння та медичні аптечки.
2.16. Тимчасові сховища для пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) повинні розташовуватися поза зоною повітряних підходів з підвітряного боку і не ближче ніж 50 метрів від межі робочої площі льотної смуги, стоянки ПС, будівель, споруд і мати пожежне обладнання.
Виділені для тимчасових сховищ місця окопуються, очищаються від сухої трави, соломи та ін.; бочки з ПММ зберігаються опломбованими. Не дозволяється палити на відстані менше ніж 25 метрів від ПС і складу ПММ.
2.17. Складські приміщення для зберігання пестицидів і агрохімікатів повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).
2.18. Місця розташування складів пестицидів і агрохімікатів, а також приміщень для тимчасового їх зберігання мають бути погоджені з територіальною державною санітарно-епідеміологічною службою і пожежного нагляду.
2.19. На ЗПМ для виконання АХР повинні бути розташовані та обладнані санітарно-побутові приміщення для харчування, відпочинку, зберігання спецодягу та засобів індивідуального захисту, а також душові установки, умивальники, туалет.
2.20. Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313.
III. Вимоги безпеки до технічного стану та обладнання транспортних засобів
1. Вимоги до повітряних суден, використовуваних для АХР
1.1. Повітряні судна повинні мати сертифікат льотної придатності відповідно до вимог Правил видачі сертифікатів льотної придатності цивільних повітряних суден України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 07.09.99 N 435, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.09.99 за N 638/3931.
1.2. Повітряні судна, що використовуються для виконання АХР, повинні відповідати вимогам ГОСТ 20762-75 "Кабины воздушных судов, используемых в сельском и лесном хозяйствах. Нормы и требования".
1.3. Системи кондиціонування та фільтрації повітря, подаваного в кабіну ПС під час його заправлення і в польоті, повинні забезпечувати допустиму концентрацію шкідливих речовин, установлену ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
1.4. Роботи з надзвичайно небезпечними і високонебезпечними пестицидами, а також ультрамалооб'ємне обприскування повинні виконуватися ПС, обладнаними системою примусової вентиляції.
Унесення рідких пестицидів з використанням літака Ан-2, не обладнаного системою примусової вентиляції, дозволяється лише за умови використання герметизованого ламінантного бака для пестицидів.
1.5. Для очищення взуття екіпажу від пестицидів вхід у кабіну ПС повинен бути обладнаний килимком з пористого матеріалу, просоченого 10-відсотковим розчином мийно-дегазуючим засобом (ДІАС-2). Щодня килимок слід промивати в 5-10-відсотковому розчині ДІАС-2 у спеціальній ємності.
1.6. Шумові характеристики в кабіні ПС повинні відповідати ГОСТ 20296-81 "Самолеты и вертолеты гражданской авиации. Допустимые уровни шума в салонах и кабинах экипажа и методы измерения шума".
1.7. Авіахімапаратура, розташована поза кабіною ПС, повинна бути обладнана надійними відсікними пристроями. Робота з несправними відсікними пристроями не дозволяється.
1.8. Повітряні судна та авіахімапаратуру після кожного використання на АХР необхідно очищувати від залишків пестицидів і агрохімікатів і знешкоджувати відповідно до вимог розділу 7 ДСП 382-96 та нормативних документів з очищення, мийки і дегазації ПС та їх авіахімапаратури.
2. Вимоги до механічних навантажувачів
2.1. Навантажувач повинен бути надійним у роботі. Рушійні та обертові частини навантажувача (карданні, ланцюгові, зубцюваті, ремінні передачі тощо) повинні бути огороджені захисними кожухами, що забезпечують безпечну роботу працівників.
2.2. У конструкції навантажувача повинна бути передбачена надійна фіксація робочих органів у піднятому над ПС положенні.
2.3. Навантажувач повинен бути обладнаний надійними гальмами і мати обмежувальні колодки під колеса.
Важелі керування навантажувача повинні мати пристрої надійної фіксації для запобігання довільного їх переміщення.
2.4. Двигун внутрішнього згорання навантажувача повинен бути обладнаний іскрогасником; глушник повинен бути захищений залізним кожухом або аркушевим азбестом.
2.5. Фарбування деталей навантажувача повинно відповідати встановленим вимогам безпеки.
2.6. Усі металеві неструмопровідні частини навантажувача, які можуть опинитися під дією електричного струму, повинні мати заземлювальні пристрої.
Клеми перехідних колодок, магнітних пускачів повинні бути захищені запобіжними пристроями (коробками, ковпачками).
Електричні дроти повинні мати непошкоджену ізоляцію, надійне кріплення і не провисати.
IV. Вимоги безпеки до наземного допоміжного обладнання
4.1. Наземне допоміжне обладнання, призначене для поповнення запасів пестицидів та агрохімікатів і заправлення ПС для виконання АХР, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования безопасности".
4.2. Наземне допоміжне обладнання повинно забезпечувати безпечне зберігання та оперативне навантаження препаратів.
4.3. Завантажувальне обладнання повинно забезпечувати оперативну підготовку партій хімікатів, що відповідають розміру використовуваного на ПС резервуара, і бути оснащеним необхідними шлангами, перехідниками, витратомірами і фільтрами.
4.4. Для забезпечення безпечного проведення робіт щодо завантаження рідких речовин слід використовувати закриті системи.
Закрита система - це система, що забезпечує витягання хімікату з контейнера, промивання порожньої ємності (за винятком, коли хімікат застосовується в нерозведеному стані) і перенесення хімікату і розчину, отриманого в результаті промивання, на повітряне судно, без контактування обслуговувального персоналу з хімікатом або розчином.
4.5. Сполучні шланги, труби (муфти), якими циркулюють рідкі пестициди, повинні бути щільно з'єднані з контейнерами, у яких пестициди були доставлені, для запобігання контактування працівників з концентратом пестициду, робочим або промивальним розчином.
4.6. Усі шланги, труби, резервуари і з'єднання, використовувані в закритій системі для завантаження рідких пестицидів, повинні бути розраховані на застосовуваний пестицид і можливий тиск або вакуум.
4.7. Вимірювальні прилади слід оберігати від пошкодження. Зовнішні вимірювальні прилади повинні бути обладнані запобіжниками для того, щоб у разі поломки або витоку можна було відключити труби, що ведуть до вимірювального приладу.
4.8. У закритій системі повинно точно вимірюватися кількість використовуваного пестициду. Вимірювальні пристрої повинні бути ретельно відкалібровані до найдрібнішої одиниці, використовуваної для зважування або виміру цієї речовини.
4.9. Під час перекачування концентрату пестициду насосом під тиском, вищим атмосферного, тиск не повинен перевищувати 172 кПа (1,72 кгс/кв.см).
4.10. Пробовідбірник не слід витягати з контейнера за винятком, коли:
контейнер спорожнений, а його внутрішня поверхня і пробовідбірник були промиті, як це обумовлено в пунктах 4.12-4.16 цього розділу;
пестицид застосовується без розведення, і контейнер спорожнений;
пробовідбірник за конструкцією може бути витягнутий із частково заповненого контейнера, не створюючи при цьому небезпеку впливу пестициду на працюючих.
4.11. На вихідному кінці всіх шлангів та в усіх точках з'єднання слід установити перекривальні клапани для запобігання витоку пестициду після припинення його переносу і зняття або роз'єднання шланга.
У разі, коли шланг, яким передавався концентрат пестициду, не був промитий, як це зазначено в пунктах 4.12-4.16 цього розділу, у місці роз'єднання слід установити суху муфту, що допускає витік пестициду в об'ємі не більше ніж 2 мл на кожне з'єднання.
У разі, коли шлангом передавався робочий або промивальний розчин пестициду, для видалення рідини зі шланга та усунення підтікання на кінці шланга замість перекривальних пристроїв можна використовувати насос відсмоктувальної дії або аналогічну систему.
4.12. У разі використання пестициду в розведеному виді закрита система повинна передбачати відповідне промивання контейнерів, що містять менше 230 літрів рідкого пестициду. Для промивання слід використовувати засіб, що не містить пестицидів, наприклад воду.
4.13. Промивальна система повинна забезпечувати змивання внутрішньої поверхні контейнера струменем, а отриманий в результаті промивання розчин повинен подаватися в резервуар для розведення пестициду або в пристрій, що розпилює, через закриту систему.
Система повинна забезпечувати відповідне промивання пробовідбірника (у разі його використання), а також усіх шлангів, вимірювальних пристроїв тощо.
4.14. Промивання слід проводити під тиском не менше ніж 105 кПа (1,05 кгс/кв.см) і продовжувати доти, доки не буде витрачено не менше ніж 40 л мийного засобу або половини ємності контейнера залежно від того, яка з величин менше.
4.15. Промивальний розчин слід видаляти з контейнера для пестициду одночасно з подачею мийного засобу.
4.16. Під час промивання контейнери для пестицидів слід оберігати від надмірного тиску. Максимальний тиск у контейнері не повинен перевищувати 35 кПа (0,35 кгс/кв.см).
4.17. Для завантаження в ПС твердих речовин (агрохімікатів) може використовуватися пересувний кран, об'єм ковша якого дорівнює ємності хімічного резервуара повітряного судна.
V. Вимоги до персоналу
5.1. Порядок одержання допуску на право роботи, пов'язаної із застосуванням пестицидів і агрохімікатів визначається чинним законодавством.
5.2. До виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки та жінки, які годують немовлят, громадяни пенсійного віку, особи, які мають протипоказання за станом здоров'я, а також особи, зазначені в Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.
Не дозволяється допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб у нетверезому стані та стані наркотичного сп'яніння.
5.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці здійснюється відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань пожежної безпеки - згідно з Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003), і Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
5.4. Працівники, діяльність яких безпосередньо пов'язана із застосуванням пестицидів і агрохімікатів, повинні проходити медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
5.5. Медичне забезпечення авіаційного персоналу, який виконує АХР, здійснюється відповідно до вимог Правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05.12.2005 N 920, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.01.2006 за N 44/11918.
5.6. Режим праці та відпочинку авіаційного персоналу, який виконує АХР, регламентований Правилами визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 02.04.2002 N 219, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.04.2002 за N 390/6678.
VI. Вимоги безпеки при виконання АХР
1. Вимоги під час готування робочих розчинів та їх завантаження в повітряні судна
1.1. Безпека виробничих процесів, пов'язана із готуванням робочих розчинів пестицидів і агрохімікатів та їх завантаження в ПС, повинна забезпечуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ "Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", ДСП 382-96.
1.2. Протипожежний захист забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ "Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ "Взрывобезопасность. Общие требования", ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ "Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", інших чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки в Україні.
1.3. Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони під час роботи с пестицидами не повинна перевищувати граничнодопустимої концентрації, встановленої ГОСТ 12.1.005-88.
1.4. Роботи з готування робочих розчинів пестицидів і агрохімікатів повинні бути механізовані.
1.5. Розчини хімікатів, у процесі готування яких відбувається виділення пальних газів, необхідно готувати у відкритих ємностях.
1.6. Хімікати, що зберігаються на завантажувальному майданчику, повинні бути захищені від впливу сонячних променів.
1.7. Рідкі хімікати, здобуті шляхом змішування, слід готувати безпосередньо перед застосуванням у кількостях, що відповідають можливостям ПС, які обслуговуються.
1.8. Завантаження хімікатів у ПС здійснюється за допомогою механічних навантажувачів. Забезпечення безпеки під час навантажувально-розвантажувальних робіт повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ "Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".
1.9. Під час експлуатації навантажувального засобу на ЗПМ не дозволяється:
проводити ремонтні та регулювальні роботи на механічному навантажувачі під час завантаження ПС пестицидами і агрохімікатами;
нахилятися над відкритим бункером при працюючому елеваторі;
очищувати стінки бункера за працюючого шнека;
вмикати вал відбору потужності трактора, не переконавшись, що біля робочих органів навантажувача відсутній персонал;
залишати навантажувальні механізми з двигунами, що працюють, поруч із ПС.
1.10. Завантаження літаків Ан-2 рідкими хімікатами дозволяється здійснювати на малих оборотах двигунів, а під час завантаження сипучих - двигун повинен бути вимкнений.
Вертольоти Мі-2 і Ка-26 завантажуються рідкими хімікатами без зупинки несучих гвинтів, а пиловидними - при зупинених гвинтах.
За наявності канатно-прапорового огородження для запобігання випадкового влучення працюючих під обертові гвинти вертольоти дозволяється завантажувати сипучими агрохімікатами без зупинки несучих гвинтів.
Під час обертання несучих гвинтів підхід працюючих до вертольота Мі-2 дозволяється лише з передньої півсфери вертольота, а до вертольота Ка-26 - лише із задньої півсфери.
Під час обертання гвинтів працівникам не дозволяється підходити до ПС без дозволу особи, відповідальної за завантаження у ПС.
1.11. Під час завантаження ПС препаратами на масляній основі корпус ПС і навантажувач повинні бути заземлені для забезпечення зняття статичної електрики.
1.12. Під час готування хімікатів та їх завантаження у ПС необхідно дотримуватися таких вимог:
розкривати тару з хімікатами лише спеціальними інструментами; порожню тару складати осторонь від місця завантаження розкритими дном донизу, а потім її знешкоджувати і вивозити зі ЗПМ; паперову і фанерну тару спалювати у спеціально відведених місцях;
уважно ознайомлюватися із змістом етикеток на хімікатах; не вдихати парів з контейнерів незалежно від того, використовуються вони або є порожніми;
використовувати засоби індивідуального захисту;
після кожного завантаження видаляти з поверхні ПС усі випадково розсипані та пролиті хімікати;
оберігати хімікати від засмічення під час їх готування і завантаження, щоб не знижувати продуктивність авіахімапаратури ПС;
у разі можливого осадження хімікатів (випадання осаду) забезпечити їхнє перемішування як до завантаження, так і під час його;
перебувати з підвітряного боку, щоб пил і бризки хімікатів не потрапляли на працюючих;
екіпажу ПС, який виконує АХР, не дозволяється брати участь у роботах, пов'язаних з готуванням робочих розчинів та їх завантаженням у ПС.
1.13. Під час завантаження ПС хімікатами не дозволяється:
наливати рідину вручну (цебрами);
вимірювати рівень хімікату в баку за допомогою мірної лінійки;
одночасно заправляти повітряні судна ПММ і хімікатами.
2. Вимоги під час сигналізації
2.1. Основним завданням сигнальників є забезпечення подачі чітких і точних сигналів, за якими командир ПС виконує польоти над оброблюваною ділянкою.
2.2. Сигнальники повинні чітко знати мету і задачі наземної сигнальної служби, установлений порядок обробки ділянок, свої обов'язки і правила поводження із сигнальними знаками (як тримати прапор, коли переходити на нове місце і на яку відстань).
2.3. Під час оброблення ділянки сигнальник зобов'язаний:
під час переходу на черговий гін вибирати місце, що забезпечує командиру ПС (пілоту) кращу видимість сигнального знака. Якщо сигналізація здійснюється прапорами, їх слід тримати фронтом до ПС; у разі бічного вітру прапор тримати з підвітряного боку, а переходи на новий гін здійснювати проти вітру (або під деяким кутом до нього) убік необробленої площі;
строго витримувати прямолінійність сигнальної лінії (створу) за трьома або більше сигналами;
точно дотримувати встановленого напрямку і ширини переходу на наступний гін; переходити на черговий гін лише після обробки попереднього по всій довжині;
постійно стежити за ПС і роботою обприскувача;
пересування сигнальника повинно бути чітким і швидким; під час переходу на черговий гін сигнальник повинен опустити сигнал і почати перехід, коли літак наблизиться до нього на відстань 250-300 м, а вертоліт - 70-100 м, під час ультрамалооб'ємного обприскування - на відстань 500 і 200 м відповідно;
під час сигналізації ракетами для запобігання виникнення пожежі контролювати повне згорання ракети в повітрі; у разі падіння на землю сигнальної ракети, що не згоріла, ужити заходів до негайного її гасіння.
Під час перерви в роботі сигнальник, перейшовши на черговий гін, повинен відзначити місце подачі сигналу таким чином, щоб його легко можна було знайти.
2.4. Під час проведення сигнальних робіт не дозволяється :
піднімати сигнальний прапор вище ніж 3 м над поверхнею землі або над кронами дерев;
під час обробки відкритих площ з низькою рослинністю ставати для подачі сигналу на автомашини, бугри, бруствери та інші підняті місця, а також перебувати верхи на коні;
залишати ділянку без дозволу відповідальної особи;
допускати на оброблювану ділянку сторонніх осіб.
Особи, присутність яких на оброблюваній ділянці зумовлена виробничою необхідністю, повинні перебувати поруч із сигнальником.
2.5. Для попередження травмонебезпечної ситуації необхідно дотримуватися таких вимог:
сигнальники повинні постійно тримати ПС у полі зору, ніколи не повертатися до нього спиною;
починати рух необхідно з підвітряного боку поля і пересуватися по вітру, ні в якому разі не вбік розсіювання хімікатів;
як тільки ПС займе положення перед робочим прольотом, слід перейти на наступну навітряну позицію;
під час проведення АХР з використанням вертольота необхідно триматися осторонь від лінії його шляху на відстані не менше двох діаметрів несучого гвинта і прибрати на таку саму відстань не закріплені предмети;
уникати подачі сигналів, перебуваючи під перешкодами або неподалік від таких перешкод як огорожі або дроти, що можуть обірватися під час зіткнення з ПС і вдарити сигнальника; уважно стежити за дротовими відтягненнями і не направляти ПС у їх бік;
залишатися на поле доти, доки обробка не буде закінчена, у разі потреби надати допомогу членам екіпажу ПС на випадок події (доставити в медичну установу або забезпечити іншу медичну допомогу); сигнальник повинен знати, які препарати використовуються під час АХР, щоб повідомити медичному персоналу впливу яких препаратів піддавався потерпілий.
3. Вимоги під час авіаційної обробки
3.1. Польоти на АХР здійснюються відповідно до вимог Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667, Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2006 N 1179, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за N 286/13553, керівництва з виконання польотів експлуатанта, інших керівних документів з організації та виконання АХР.
3.2. До початку АХР командир ПС зобов'язаний ознайомитися з картограмою лану, що підлягає обробці, оглянути кожну ділянку шляхом особистого об'їзду або обльоту і визначити ділянки, які не забезпечують безпеку польотів.
3.3. Попереджувальні знаки виставляються не ближче ніж 500 метрів від межі оброблюваної ділянки і забираються лише після закінчення встановлених карантинних термінів.
3.4. АХР виконуються в штиль, чи зі швидкістю вітру на робочій висоті не більше ніж 3-4 м/с і здійснюються при бічному вітрі, починаючи з підвітряного боку.
Польоти через поле виконуються човниковим способом, кожна смуга простежується з навітряного боку відносно попередньої для запобігання впливу хімікатів кожної оброблюваної смуги з попередньою.
3.5. Під час робочого польоту пілот повинен стежити за виходом хімікатів лише через дзеркало, установлене з цією метою в полі зору пілота. У разі затримки виходу хімікатів пілот зобов'язаний припинити обприскування, повернутися на ЗПМ і на землі усунути несправності авіахімапаратури.
3.6. Пілот повинен пересвідчитися, що сигнальники перебувають з навітряного боку від оброблюваної смуги. У разі безвітряної погоди він повинен летіти уздовж смуги, що розташована за сигнальником, переконавшись, що сигнальник просувається уперед у міру наближення ПС, щоб на нього не потрапила розприскувана речовина.
У разі використання вертольота пілоту не слід перебувати над сигнальником на відстані менше двох діаметрів несучого гвинта.
3.7. Командир ПС повинен повернутися на ЗПМ, якщо при підльоті до ділянки, що підлягає обробці, на ньому або в межах санітарного розриву (2000 метрів від межі оброблюваної ділянки) виявлені люди або домашні тварини, і сповістити представника господарства, у якому планувалися обробки.
3.8. Польоти ПС над трасою високовольтних ПЛ (понад 1000 В) з уключеною хімапаратурою не дозволяються.
3.9. Екіпажі, які вилітають в райони проведення АХР, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, а також аптечками для надання першої медичної допомоги.
3.10. З метою виявлення витоку пестицидів і агрохімікатів необхідно під час передпольотного та післяпольотного технічного обслуговування проводити огляд авіахімапаратури.
3.11. У разі пожежі в польоті необхідно виключити авіахімапаратуру, здійснити посадку і вжити всіх необхідних заходів для гасіння пожежі наявними засобами.
3.12. Не дозволяється перевозити пасажирів, харчові продукти і персонал на ПС, які не пройшли очистки та дегазації після закінчення АХР.
VII. Засоби індивідуального захисту
7.1. Для захисту організму від потрапляння пестицидів і агрохімікатів через органи дихання, шкіру і слизові оболонки працівники повинні забезпечуватись спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).
7.2. Видача, зберігання та користування ЗІЗ здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137.
7.3. Для захисту органів дихання застосовуються респіратори або протигази, під час використання яких слід ураховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв відповідно до вимог ГОСТ 12.4.122-83 ССБТ "Коробки фильтрующе-поглощающие для промышленных противогазов. Технические условия".
7.4. Під час роботи з помірно небезпечними малолеткими речовинами необхідно використовувати протипилові респіратори типу Астра-2, У2-К, Ф-62Ш.
7.5. Під час роботи з леткими сполуками, а також з препаратами 1-го і 2-го класу небезпеки необхідно використовувати протигазові респіратори (РПГ-67) та універсальні респіратори (РУ-60М) з відповідними патронами згідно з технічною документацією.
7.6. Під час контакту з препаратами 1-го і 2-го класів небезпеки, а також з розчинами пестицидів повинен застосовуватися спеціальний одяг, виготовлений із спеціальних тканин із просоченням, а також додаткові ЗІЗ захисту шкірних покривів - непромокальні фартухи, нарукавники з плівкових матеріалів відповідно до вимог ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ "Фартуки специальные. Технические условия".
7.7. Для захисту рук під час роботи з концентрованими емульсіями, розчинами та іншими рідкими формами пестицидів застосовують гумові рукавички технічні КЩС (тип 1 і 2), латексні, промислові з латексу, бутилкаучуку та інші рукавички технічного і промислового призначення.
Не дозволяється використання медичних гумових рукавичок.
7.8. Для захисту ніг під час роботи з розчинами пестицидів слід використовувати гумові чоботи з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфекційних засобів відповідно до вимог ГОСТ 5375-79 "Сапоги резиновые формовые. Технические условия". відповідно до ГОСТ 12.4.013-85Е ССБТ "Очки защитные. Общие технические условия".
7.10. Під час роботи з їдкими та подразнювальними для шкіри препаратами необхідно змазувати шкіру обличчя, носову порожнину і шию вазеліном. Під час роботи з фосфор- і хлорорганічними препаратами змазувати шкіру будь-якими жирами чи мазями не дозволяється.
7.11. ЗІЗ слід знімати в такій послідовності: не знімаючи з рук, вимити гумові рукавички у знешкоджувальному розчині (3-5-відсотковий розчин кальцинованої соди, вапняне молоко), промити їх у воді; потім зняти захисні окуляри та респіратор, спецвзуття і спецодяг; знову промити рукавички у знезаражувальному розчині та воді і лише після цього зняти їх.
7.12. Для запобігання негативному впливу пестицидів і агрохімікатів на організм працівників необхідно дотримуватися правил особистої гігієни:
під час роботи не дозволяється знімати захисний спецодяг, а також палити, їсти і пити;
перед відвідуванням туалету слід ретельно струсити віником пил із захисного одягу і вимити руки з милом;
не витирати руки спецодягом, не носити будь-які предмети, продукти харчування в спецодязі;
перед обідньою перервою, а також після закінчення робочого дня необхідно зняти ЗІЗ, дотримуючись вимог пункту 7.11 цього розділу, вимитися з милом під душем, після чого одягти повсякденний одяг;
приймати їжу, палити, пити воду дозволяється у спеціально відведеному місці, розташованому не ближче ніж 200 м з підвітряного боку від оброблюваної площі, завантажувального майданчика, злітно-посадкової смуги, попередньо знявши спецодяг і ретельно вимивши з милом руки і обличчя;
не дозволяється відносити ЗІЗ додому, носити спецодяг і спецвзуття після роботи.
7.13. Спеціальний одяг щодня після роботи необхідно очищувати шляхом витрушування або за допомогою пилососа і зберігати в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому, чистому, добре провітрюваному приміщенні. Не дозволяється зберігати ЗІЗ в одному приміщенні з пестицидами.
Крім механічного видалення пестицидів і агрохімікатів спецодяг повинен піддаватися періодичному знезаражуванню та пранню в міру його забруднення, але не рідше ніж через шість робочих змін.
Завідувач сектору організації
державного нагляду
за промисловою безпекою
та охороною праці
у машинобудуванні,
на транспорті та у зв'язку





П.І.Буряк