Хвороби сечостатевої системи (N00-N99), їх наслідки.
До пункту "а" належать:
хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, амілоїдоз нирок тощо), ускладнені ХНН незалежно від ступеня тяжкості або ХХН IV-V стадій.
До пункту "б" належать:
хронічні захворювання нирок з помірними порушеннями їх парціальних функцій без ХНН або ХХН III стадії. Помірним порушенням функції нирок уважається: наявність сечового синдрому (стійка еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія), зниження відносної густоти сечі за пробою Зимницького менше 1020, зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30 % норми, на видільних урограмах поява контрасту пізніше 20 хвилин;
стан за наявності стійкої артеріальної гіпертензії, пов’язаної з хронічними захворюваннями нирок, яка потребує тривалої медикаментозної корекції.
До пункту "в" належать:
хронічні захворюваннями нирок з незначним порушенням їх функції або ХХН I-II стадій.
До пункту "а" належать:
захворювання, що супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН (незалежно від ступеня);
сечокам’яна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (камінці, гідронефроз, піонефроз, вторинний пієлонефрит тощо, які не піддаються лікуванню);
двобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок зі значними порушеннями функцій;
відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності будь-якого ступеня порушень функцій другої нирки;
стан після резекції або пластики сечового міхура;
склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовідним рефлюксом і вторинним двостороннім хронічним пієлонефритом або гідронефрозом;
стриктура уретри, що потребує систематичного бужування.
До пункту "б" належать:
сечокам’яна хвороба з частими (2 та більше разів на рік) нападами ниркової коліки, відходженням камінців, помірним порушенням функцій нирок;
нефункціонуюча нирка або відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, без порушень функцій другої нирки;
двобічний нефроптоз II стадії з постійним больовим синдромом, вторинним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією;
однобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок з помірними порушеннями функцій;
склероз шийки сечового міхура при вторинних однобічних змінах сечовидільної системи (односторонній гідроуретер, гідронефроз, вторинний пієлонефрит тощо);
стриктура уретри, яка вимагає бужування не більше 2 разів на рік при задовільних результатах лікування.
До пункту "в" належать:
поодинокі камінці (до 0,5 см у діаметрі) нирок, сечоводів з рідкими (менше 2 разів на рік) нападами ниркової коліки, які підтверджуються даними ультразвукового дослідження, за наявності патологічних змін у сечі;
поодинокі камінці (0,5 см у діаметрі та більше) нирок, сечоводів без порушення видільної функції нирок;
двобічний нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначними порушеннями функцій нирок;
однобічний нефроптоз II стадії із вторинним пієлонефритом з незначним порушенням функції;
хронічні захворювання сечовидільної системи (цистит, уретрит) з частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування;
тазова дистопія нирок з незначними порушеннями функцій.
До пункту "г" належать:
наслідки (протягом не менше 1 року) після інструментального видалення або самостійного відходження поодинокого камінця із сечовивідних шляхів (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без повторного утворення камінців;
дрібні (до 0,5 см) поодинокі камінці нирок, сечоводів, підтверджені тільки ультразвуковим дослідженням, без патологічних змін у сечі;
однобічний або двосторонній нефроптоз I стадії;
однобічний нефроптоз II стадії без порушення видільної функції нирки і за відсутності патологічних змін у сечі.
До пункту "а" належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози III-IV стадій зі значним порушенням сечовиділення при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
відсутність статевого члена.
До пункту "б" належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози II стадії з помірним порушенням сечовиділення (наявність залишкової сечі до 50 мл);
хронічний простатит, що потребує стаціонарного лікування хворого 3 та більше разів на рік;
рецидивна (після повторного хірургічного лікування) одностороння або двостороння водянка яєчка або сім’яного канатика з об’ємом рідини 100 мл і більше.
До пункту "в" належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози I стадії;
хронічний простатит з камінням передміхурової залози.
До пункту "г" належать:
водянка яєчка або сім’яного канатика з об’ємом рідини менше 100 мл;
фімоз, інші хвороби чоловічих статевих органів без клінічних проявів;
відсутність одного яєчка після видалення з приводу неспецифічного захворювання, поранення або інших пошкоджень.
До пункту "а" належать:
захворювання молочної залози з поширеним двостороннім процесом та частими загостреннями;
доброякісна дисплазія молочної залози з проліферацією епітелію.
До пункту "б" належить:
односторонній процес у молочній залозі з нечастими загостреннями.
Передбачає хронічні запальні хвороби яєчників, маткових труб, тазової клітковини, очеревини, матки, шийки матки, піхви і вульви. Діагноз має бути встановлений у стаціонарних умовах.
До пункту "а" належать:
хронічні запальні хвороби яєчників, маткових труб, тазової клітковини, очеревини, матки, шийки матки, піхви і вульви, які потребують лікування хворої 3 та більше разів на рік і супроводжуються стійким больовим синдромом, порушенням менструальної функції.
До пункту "б" належать:
хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з помірними клінічними проявами, частими (2 рази на рік) загостреннями.
До пункту "в" належать:
хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з незначними проявами та нечастими загостреннями.
До пункту "а" належать:
ендометріоз зі значними клінічними проявами, що потребують стаціонарного лікування (слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування);
повне випадіння матки або піхви. Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні стоячи (або лежачи - при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви;
свищі із залученням статевих органів (сечостатеві, кишково-статеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до стійкої анемії;
стійкі розлади оваріально-менструальної функції зі значними клінічними проявами при незадовільних результатах лікування (у тому числі пов’язані з менопаузою).
До пункту "б" належать:
ендометріоз з помірними клінічними проявами та тимчасовим ефектом від консервативного лікування;
опущення жіночих статевих органів;
порушення оваріально-менструальної функції з помірними клінічними проявами, що проявляється олігоменореєю, аменореєю (не постопераційною), у тому числі при синдромі Штейна-Левенталя.
До пункту "в" належать:
ендометріоз з незначними клінічними проявами;
дистопія матки, що супроводжується менорагіями, запорами, болями в ділянці куприка, низу живота;
незначне опущення стінок піхви;
рубцеві та спайкові процеси малого тазу без больового синдрому;
статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку;
безпліддя та інші незапальні хвороби жіночих статевих органів з незначними порушеннями функцій.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та перенесли гострі запальні захворювання зі строком лікування не більше 2 місяців або хірургічні втручання з приводу: видалення каміння нирок, сечоводів; станів після літотрипсії; нефропексії; видалення нирки з приводу гідронефрозу, у разі нормальної функції нирки, яка залишилась; станів позаматкової вагітності; апоплексії яєчника; запальних гнійних процесів молочної залози, матки та її додатків; спайкової хвороби малого тазу - потребують відпустки за станом здоров’я.
Вагітність, пологи та післяпологовий період (О00-О99), їх наслідки.
Вагітні, незалежно від терміну та перебігу вагітності, на військову службу за контрактом не приймаються, визнаються непридатними до військової служби у військовому резерві, у миротворчому персоналі, при вступі на навчання до ВВНЗ, до підготовки до участі та до участі у ММО. Вагітним військовослужбовцям-жінкам проходження військової служби за кордоном протипоказане.
Обсяг обстеження вагітних жінок-військовослужбовців, періодичність оглядів та переривання вагітності проводяться в установленому порядку.
При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться у стаціонарі.
При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно з чинним законодавством України.
Уроджені аномалії (вади розвитку), деформації
та хромосомні порушення (Q00-Q99), їх наслідки.
До пункту "а" належать:
мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, уроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значними порушеннями функцій нервової системи;
уроджені вади серця із СН II-А стадії та вище;
вади розвитку бронхо-легеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання;
вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи);
вади органів травлення з вираженими клінічними проявами;
уроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
уроджений отосклероз;
відсутність однієї нирки (або припинення її функцій) з порушенням функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня їх вираження;
полікістоз нирок зі значними порушеннями функцій або хронічною нирковою недостатністю незалежно від ступеня;
уроджені вади ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами;
вади статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви та інші);
деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами 2-3 ступенів або значним обмеженням рухів у кульшових суглобах;
варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше ніж на 5 см;
варусне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або вальгусне викривлення, якщо відстань між внутрішніми кісточками гомілок більше 15 см;
іхтіоз уроджений, іхтіозоподібна еритродермія.
До пункту "б" належать:
уроджені вади серця із СН I стадії;
незарощення баталової протоки;
відсутність однієї або двох вушних раковин або їх виражені деформації;
деформації таза з помірним обмеженням рухів у кульшових суглобах;
природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з помірною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
відсутність однієї нирки (або її функцій) з нормальною функцією нирки, яка залишилася;
полікістоз, дисплазії, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів або сечового міхура з помірними порушеннями функцій нирок;
мошонкова або промежинна гіпоспадія;
варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги від 2 до 5 см;
варусне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток - від 12 до 20 см, або вальгусне викривлення, якщо відстань між внутрішніми кісточками гомілок - від 12 до 15 см;
іхтіоз рецесивний.
До пункту "в" належать:
атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м;
поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см в діаметрі з незначним порушенням функції;
свищ сечовипускного каналу від кореня до середини статевого члена;
затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів;
варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги менше ніж на 2 см; домінантний іхтіоз;
природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з незначною деформацією грудної клітки та незначним порушенням функції зовнішнього дихання I ступеня за рестриктивним типом;
уроджені вади серця, в т. ч. двостулковий аортальний клапан без ознак ХСН або з регургітацією І ступеню;
аневризма міжпередсердної перегородки.
До пункту "г" належать:
сакралізація п’ятого поперекового або люмбалізація першого крижового хребців;
незрощення дужок п’ятого поперекового або першого крижового хребців;
двостулковий клапан аорти без ознак серцевої недостатності або аортальної регургітації.
Травми, отруєння та деякі наслідки дії зовнішніх чинників (S00-T98), їх наслідки.
Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників.
До пункту "а" належать:
дефекти та деформації кісток черепа, щелепно-лицевої ділянки, не заміщені трансплантатами, або незадовільні результати ортопедичних методів лікування;
анкілози контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;
наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;
дефект кісток склепіння черепа більше 20 кв. см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв. см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій, здавлення, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів або глибоких парезів, порушень функцій тазових органів тощо;
наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини з розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);
наслідки травм у вигляді церебрально-злипливого або злипло-кістозного арахноїдиту з різким підвищенням внутрішньочерепного тиску (більше 400 мм вод. ст.), вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків більше ніж на 20 мм), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами (5 та більше криз на місяць);
посттравматичний оптикохіазмальний арахноїдит з розладами зору;
часті випадки епілептичних нападів (4 та більше разів на рік) посттравматичного характеру;
наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкої відсутності голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи зі значним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту "б" належать:
дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв. см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
дефект кісток склепіння черепа до 8 кв. см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
дефекти та деформації кісток щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами;
наслідки травм головного мозку, за яких осередкові симптоми та розлади функцій не досягають ступеня вираженості, передбаченого пунктом "а";
травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску (300-400 мм вод. ст.), помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків до 15-20 мм), помірними ліквородинамічними розладами (3-4 кризи на місяць), епілептичними нападами середньої частоти (до 3 разів на рік);
паралічі мімічних м’язів унаслідок ушкодження основного стовбура або великих гілок черепних нервів;
наслідки перелому основи черепа;
наслідки травматичних пошкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкого утруднення голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу) або стійке утруднення дихання з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту "в" належать:
наслідки травм головного мозку, дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації, накладання діагностичних фрезових отворів, заміщених сполучнотканинним рубцем, та наслідки травм черепних нервів, коли у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані зі стійкою незначно вираженою вегетосудинною нестійкістю, без ознак підвищення внутрішньочерепного тиску;
старі (консолідовані) вдавлені переломи кісток черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій;
наслідки травматичного пошкодження горла, трахеї, гортані у вигляді незначного порушення функції зовнішнього дихання;
До пункту "г" належить:
факт травми головного мозку (понад рік після перенесеної травми, поранення) за відсутності порушень функцій нервової системи.
До пункту "а" належать:
стани після свіжих (до 1 року після травми) множинних проникних нестабільних переломів тіл двох та більше хребців II-III ступенів компресії незалежно від результатів лікування;
наслідки переломів (від 1 до 3 років після травми), вивихів та переломовивихів тіл хребців після хірургічного лікування із застосуванням спондило- або корпородезу;
віддалені наслідки (більше 3 років після травми) множинних переломів (2 та більше) тіл хребців із сколіотичною (II-III ступенів) або кіфотичною деформацією чи функціональною нестабільністю (II-III ступенів) хребта;
наслідки травматичних пошкоджень спинного мозку (струс, забій, здавлення тощо) з тяжкими розладами функцій, що призводять до стійкого паралічу або глибоких парезів, порушення функцій тазових органів;
наслідки травм або поранень нервів, нервових корінців та сплетінь за наявності виражених та стійких рухових, чутливих розладів або розладів трофіки (виражені гіпотрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см);
хронічні трофічні виразки, пролежні, а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом.
До пункту "б" належать:
свіжий компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця;
наслідки переломів тіл двох хребців з клиноподібною деформацією II-III ступенів;
наслідки травм спинного мозку, при яких вогнищеві симптоми і розлади функцій не досягли ступеня вираженості, указаного у пункті "а";
наслідки травм і поранень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м’язів або окремих м’язів помірно порушується основна функція кінцівок.
До пункту "в" належать:
стан після свіжого неускладненого перелому тіла хребця I ступеня;
наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки за станом здоров’я;
наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю;
наслідки пошкоджень нервових сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки незначно порушується.
До пункту "г" належать:
віддалені наслідки травм спинного мозку без порушень рухових, чутливих та інших функцій нервової системи;
віддалені наслідки пошкоджень нервів, коли їхні функції повністю відновлені, а незначно виражені чутливі порушення в зоні іннервації пошкодженого нерва практично не обмежують функцію кінцівки.
До пункту "а" належать пошкодження внутрішніх органів унаслідок травм (поранень):
бронхолегеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання;
розповсюджена облітерація перикарда, аневризма серця або аорти;
стани після резекції стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкових анастомозів при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси);
стан після накладання біліодигістивних анастомозів;
жовчні або панкреатичні нориці при незадовільних результатах лікування;
стан після резекції частини печінки або частки підшлункової залози;
відсутність нирки при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираженості;
повний розрив промежини (розрив, за якого цілісність м’язів промежини порушена повністю і вони заміщені рубцевими тканинами, які переходять на стінку прямої кишки, недостатність сфінктера заднього проходу з його деформацією);
відсутність статевого члена;
стан після видалення легені, чужорідного тіла, яке розташоване біля кореня легені, серця або біля великих судин, незалежно від ускладнень або порушень функцій органів і систем;
стан після політравми органів двох або більше порожнин з помірними порушеннями їх функцій.
До пункту "б" належать:
наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;
наслідки поранень та травм органів травлення зі стійкими помірними порушеннями функцій;
відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.
До пункту "в" належать:
наслідки поранень і травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза з незначними порушеннями функцій органів та систем;
стани після видалення селезінки, частини легені, резекції частки нирки.
До пункту "г" належать:
віддалені наслідки (3 і більше років після травми, поранення) травм і поранень органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, та органів таза після стаціонарного обстеження з виходом на видужання.
До пункту "а" належать:
неправильно зрощені вертикальні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця;
наслідки переломів кісток таза з пошкодженням тазових органів при незадовільних результатах лікування;
наслідки центрального вивиху стегнової кістки (анкілоз або деформуючий артроз кульшового суглоба III-IV ступенів та деформація вісі кінцівки);
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток зі значними порушеннями функцій кінцівки.
До пункту "б" належать:
наслідки односторонніх переломів кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця при незадовільних результатах лікування;
наслідки центрального вивиху стегнової кістки з помірними порушеннями функцій кінцівки;
наслідки перелому шийки стегна при незадовільних результатах лікування;
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з помірними порушеннями функцій кінцівки.
До пункту "в" належать:
наслідки перелому шийки стегна, що лікувався з використанням остеосинтезу при незначних порушеннях функцій кульшового суглоба;
невилучені металеві конструкції;
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з незначними порушеннями функцій кінцівки.
До пункту "г" належать:
віддалені наслідки (більше 3-х років) травм і поранень верхніх та нижніх кінцівок, ізольовані переломи кісток (у тому числі і таза без деформації тазового кільця), суглобів та їх капсульно-зв’язкового апарату, м’язів, сухожилків та кровоносних судин за відсутності порушень функцій.
До пункту "а" належать:
наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді масивних келоїдних, гіпертрофічних рубців на ділянці голови, шиї, тулуба, кінцівок, спаяні з підшкірними тканинами або легко вразливі та які часто вкриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмові від нього, що значно обмежують рухи в суглобах, перешкоджають носінню військової форми одягу, взуття і спорядження;
стан (протягом року) після перенесених глибоких опіків більше 20 % площі шкіри тіла та ускладнених амілоїдозом нирок;
незначні стійкі зміни в периферичній крові, наявність неврологічних синдромів як наслідок перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування.
До пункту "б" належать:
наслідки термічних та хімічних опіків, які помірно обмежують рухи в суглобах або значно утруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження, у вигляді келоїдних, гіпертрофічних рубців, що не вкриваються виразками, а також рубців, які спотворюють обличчя, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
стан після перенесених глибоких опіків від 10 до 20 % площі шкіри тіла;
стан після перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушення показників крові та функцій органів і систем;
незначні стійкі зміни у функціях органів і систем як наслідок перенесених гострих отруєнь бойовими отруйними речовинами (БОР), компонентами ракетного палива (КРП) після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування.
До пункту "в" належать:
наслідки термічних і хімічних опіків, які незначно обмежують рухи в суглобах або незначно утруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження, у вигляді еластичних рубців, які вкриваються виразками під час довготривалої ходьби та фізичних навантажень;
стан після перенесених глибоких опіків до 10 % площі шкіри тіла;
стан після перенесених гострих отруєнь БОР, КРП після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушень функцій органів і систем протягом року після одужання.
До пункту "г" належать:
наслідки перенесених термічних та хімічних опіків у вигляді рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, указаними у пунктах "б", "в" цієї статті, та не утруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження;
стани після перенесених наслідків дії на організм інших зовнішніх чинників, указаних у Переліку захворювань, без порушень функцій органів і систем після одужання (більше року).
За наслідками гострих отруєнь, токсикоалергічних станів та дії на організм інших зовнішніх чинників питання щодо ступеня придатності до військової служби та служби за військовою спеціальністю вирішується відповідно до статті 80 та інших статей Переліку захворювань залежно від ступеня порушень функцій відповідних органів та систем.
Передбачає стани після перенесених гострих травм, поранень, отруєнь та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин громадянами та військовослужбовцями, які лікувалися консервативними або хірургічними методами.
Військовослужбовці після переломів дрібних кісток, кісточок, поперечного або остистого відростка хребця, видалення металевих та інших конструкцій потребують Громадяни тимчасово непридатні.
При залишкових явищах після перенесених гострих отруєнь, токсичної дії речовин та інших зовнішніх чинників військовослужбовці потребують відпустки за станом здоров’я або звільнення від виконання обов’язків військової служби, а громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом - тимчасово непридатні.
Інші хворобливі прояви, які не внесені до Переліку захворювань.
Передбачає недостатній фізичний розвиток, конституціональну високорослість, незбалансоване харчування.
Висновок про рівень фізичного розвитку особи з конституціональною високорослістю, з незбалансованим харчуванням дається на підставі індивідуальної оцінки ступеня розвитку м’язової системи, зросту та ваги тіла, окружності грудної клітки, ступеня вираженості підшкірно-жирової клітковини після стаціонарного обстеження з метою виключення патології (ендокринної системи, органів травлення).
Громадяни та військовослужбовці з хорошим фізичним розвитком та збалансованим харчуванням, пропорційною будовою тіла, на зріст не менше 150 см і вагою тіла 45 кг та більше визнаються придатними до військової служби та навчання у ВВНЗ.
До пункту "а" належать:
значно виражені вегетосудинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів (3-4 на тиждень) або синкопальних станів (прості та судомні знепритомнення - більше 1 разу на місяць), які підтверджуються військовими або медичними документами;
нейроциркуляторна дистонія (будь-якого типу) за наявності постійних скарг на стан здоров’я, різко виражених вегетосудинних розладів, лабільності артеріального тиску та минущими або стійкими порушеннями серцевого ритму та провідності (неорганічного походження), які не піддаються лікуванню і значно знижують працездатність.
До пункту "б" належать:
стійкі помірно виражені вегетосудинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів (1-2 на тиждень) та панічних атак, а також нейроциркуляторна дистонія будь-якого типу з помірно вираженими проявами, у тому числі минущими поодинокими порушеннями ритму серця та провідності, що не потребують повторної госпіталізації і не знижують працездатності.
Особи зі схильністю до станів з утратою свідомості (незалежно від їх частоти) - непридатні до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
До пункту "а" належать:
ангіотрофоневрози III-IV стадій (гангренозно-некротична форма), для яких характерна наявність фліктен, надзвичайно болючих поверхневих виразок на кінчиках пальців, акросклероз, склеродактилія, дистрофічні зміни нігтьових пластин, підвищена вразливість пальців, абсолютне неперенесення низьких температур.
До пункту "б" належать:
ангіотрофоневрози II стадії, які проявляються протягом 6 місяців від початку захворювання і характеризуються тривалим (більше години) нападоподібним больовим синдромом, що супроводжується акроціанозом пальців, вираженим гіпергідрозом та незначним їх набряком, відсутністю позитивного результату від повторного курсу лікування.
До пункту "в" належать:
ангіотрофоневрози I стадії (печія, біль, блідість, оніміння пальців протягом декількох хвилин), які виникають при переохолодженні та проходять самостійно.
До пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.
Суттєве значення в експертній оцінці має характеристика командування та вказівка на те, якою мірою заїкання впливає на виконання військовослужбовцем службових обов’язків на займаній посаді.
Помірним заїканням, яке не обмежує придатності оглянутого до військової служби, уважається лише затримка вимови (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.
Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з військової частини.
Обстеження повинно бути повним і комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої систем, то постанова приймається за статтею Переліку захворювань, яка передбачає основне захворювання.
За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок виносить невропатолог.
У разі підтвердження у військовослужбовця неорганічного енурезу вони визнаються непридатними до військової служби.
| Начальник Медичного центру Служби зовнішньої розвідки України | О. Карпенко |
| В.о. генерального директора Директорату медичного забезпечення Міністерства охорони здоров`я України | О. Данилюк |