При визначенні розрахункового місцезнаходження ПС береться до уваги навігаційна точність, яка може бути досягнута на цьому сегменті маршруту з урахуванням наявного наземного та бортового навігаційного обладнання.
3. Перехід від польоту за ППП на політ за ПВП здійснюється:
1) якщо командир ПС, який вирішив перейти від польоту за ППП до польоту за ПВП, повідомляє відповідний орган ОПР (УПР) про припинення польоту за ППП і про зміни, що вносяться до поточного плану польоту;
2) у разі якщо ПС, що виконує політ за ППП, перебуває у візуальних метеорологічних умовах або зустрічається з такими умовами, воно не припиняє польоту за ППП, якщо не передбачається, що упродовж достатнього проміжку часу політ виконуватиметься у стійких візуальних метеорологічних умовах, і командир ПС не має наміру виконувати політ за ПВП.
4. Польоти за ППП, які виконуються в контрольованому повітряному просторі ОПР, підлягають диспетчерському обслуговуванню.
Польоти за ППП, які виконуються у межах аеродромних зон і районів УПР відомчих органів УПР, підлягають контролю відомчих органів УПР.
5. Політ за ППП, що здійснюється у крейсерському режимі польоту в контрольованому повітряному просторі ОПР, повинен виконуватися на крейсерському рівні або, у випадку отримання дозволу на набір висоти у крейсерському режимі, між двома рівнями або вище рівня, вибраного з таблиці крейсерських ешелонів польоту в повітряному просторі України, крім випадків, коли диспетчерським дозволом або у Збірнику аеронавігаційної інформації України встановлені інші вимоги.
6. Політ за ППП, що здійснюється у крейсерському режимі польоту поза межами контрольованого повітряного простору ОПР, повинен виконуватися на крейсерському рівні, який відповідає лінії шляху відповідно до таблиці крейсерських ешелонів польоту в повітряному просторі України.
7. Зміна рівня польоту в контрольованому повітряному просторі ОПР та у межах зон та районів УПР аеродромів державної авіації здійснюється з дозволу органу ОПР (відомчого органу УПР), за винятком випадків створення загрози безпеці польотів, де командиру ПС надається право самостійно змінювати рівень польоту з негайною доповіддю про це відповідному органу ОПР (УПР).
8. Екіпаж ПС, що виконує політ за ППП поза межами контрольованого повітряного простору ОПР, повинен здійснювати постійне прослуховування робочої частоти відповідного органу ОПР, який надає польотно-інформаційне обслуговування, або відомчого органу УПР - у межах зон та районів УПР аеродромів державної авіації.
При виконанні польоту в межах аеродромної зони польотної інформації (AFIZ) екіпаж ПС повинен здійснювати постійне прослуховування відповідного каналу мовного зв'язку "повітря - земля" та за необхідності надавати органу ОПР інформацію щодо свого місцезнаходження.
9. Під час виконання польоту за ППП поза межами контрольованого повітряного простору ОПР екіпаж ПС повинен надавати повідомлення про місцезнаходження відповідно до вимог пунктів 11-13 глави 10 розділу IX цих Авіаційних правил.
XII. Ешелонування
1. Загальні положення
1. З метою забезпечення безпеки виконання польотів у повітряному просторі України встановлюються мінімально допустимі інтервали вертикального та горизонтального ешелонування ПС.
Мінімальні інтервали ешелонування ПС під час обслуговування повітряного руху встановлюються нормативно-правовими актами у галузі цивільної авіації, а під час управління повітряним рухом державних ПС - нормативно-правовими актами у галузі державної авіації.
2. Мінімальні інтервали ешелонування між ПС, виконуючими польоти як GAT, та ПС, виконуючими польоти як ОАТ, у одному об’ємі повітряного простору визначаються цими Авіаційними правилами та забезпечуються між:
1) усіма польотами в повітряному просторі класів A і B;
2) польотами за ППП у повітряному просторі класів C, D, E та у межах зон та районів, де УПР здійснюється відомчими органами УПР, за винятком випадків, коли ПС, які виконують політ у зазначеному повітряному просторі, крім класу С, у світлий час доби, було надано дозвіл набирати висоту або знижуватися самостійно, забезпечуючи ешелонування у візуальних метеорологічних умовах;
3) польотами за ППП та ПВП у повітряному просторі класу C і у межах ATCA та ATCZ;
4) польотами за ППП та спеціальними польотами за ПВП;
5) спеціальними польотами за ПВП, коли це передбачено відповідним повноважним органом ОПР.
2. Вертикальне ешелонування
1. Мінімальні інтервали вертикального ешелонування встановлюються:
1) 300 метрів (1000 футів) - нижче ешелону польоту 8850 метрів (FL290);
2) 300 метрів (1000 футів) або 600 метрів (2000 футів) - між ешелонами польоту 8850 метрів (FL290) та 12500 метрів (F410) включно, відповідно до встановлених критеріїв та порядку виконання польотів в повітряному просторі RVSM;
3) 600 метрів (2000 футів) - вище ешелону польоту 12500 метрів (FL410);
4) 1200 метрів (4000 футів) - між ПС, яке виконує політ на трансзвуковій швидкості, та будь-яким іншим ПС.
2. Скорочені мінімуми вертикального ешелонування (RVSM) встановлюються:
1) 300 метрів (1000 футів) між ПС, що затверджені до польотів з RVSM;
2) 600 метрів (2000 футів) між:
ПС, яке не затверджено до польотів з RVSM, і будь-яким іншим ПС, що виконує політ у повітряному просторі RVSM;
груповими польотами ПС і будь-яким іншим ПС, що виконує політ у повітряному просторі RVSM;
ПС, на якому виникла відмова радіозв’язку, і будь-яким іншим ПС, що виконує політ у повітряному просторі RVSM.
3. Якщо у повітряному просторі суміжної держави застосовується мінімум вертикального ешелонування - 500 метрів, дозволяється застосовувати мінімум вертикального ешелонування - 500 метрів між не затвердженим до RVSM ПС та будь-яким іншим ПС в межах району відповідальності суміжного органу ОПР (УПР).
3. Горизонтальне ешелонування
1. За умови використання систем спостереження ОПР (УПР) для ешелонування ПС, які прямують на одному рівні, установлюються такі мінімальні інтервали:
в межах СТА, UTA - не менше ніж 18,5 кілометра (10 NM);
в межах ТМА, ATCA - не менше ніж 9,3 кілометра (5 NM).
При виконанні польотів стандартних груп ПС зазначені інтервали збільшуються на 1,9 кілометра (1 NM).
В окремих частинах повітряного простору можуть застосовуватися скорочені мінімуми горизонтального ешелонування. Випадки застосування скорочених мінімумів горизонтального ешелонування та умови їх забезпечення визначаються нормативно-правовими актами у галузі цивільної або державної авіації.
2. За умови використання систем спостереження ОПР (УПР) для ешелонування ПС в межах СТR та ATCZ на етапах заходження на посадку та вильоту ПС з урахуванням впливу турбулентності у сліді встановлюються такі інтервали:
ВАЖКЕ (Н) за ВАЖКИМ (Н) - 7,4 кілометра (4 NM);
СЕРЕДНЄ (М) за ВАЖКИМ (Н) - 9,3 кілометра (5 NM);
ЛЕГКЕ (L) за ВАЖКИМ (Н) - 11 кілометрів (6 NM);
ЛЕГКЕ (L) за СЕРЕДНІМ (М) - 9,3 кілометра (5 NM).
Зазначені у цьому пункті мінімуми застосовуються у випадках, коли:
1) ПС виконує політ безпосередньо за іншим ПС на тій самій висоті або менше ніж на 300 метрів (1000 футів) нижче;
2) обидва ПС використовують одну ЗПС або паралельні ЗПС, розташовані на відстані менше ніж 760 метрів одна від одної;
3) ПС перетинає слід іншого ПС на тій самій висоті або менше ніж на 300 метрів (1000 футів) нижче.
3. У разі неможливості використання систем спостереження ОПР (УПР) застосовуються мінімуми повздовжнього ешелонування, що базуються на часі.
4. Для ПС, що виконують політ на одному рівні, мають бути забезпечені мінімуми повздовжнього ешелонування. У випадках, коли ПС виконують політ на попутних треках:
1) 15 хвилин;
2) 10 хвилин, якщо навігаційні засоби дають змогу постійно визначати місцеположення та швидкість;
3) 5 хвилин, коли дійсна швидкість ПС, що прямує попереду, перевищує на 40 км/год або більше дійсну швидкість ПС, що прямує позаду:
між ПС, що відправилися з одного аеродрому;
між ПС, які виконують політ за маршрутом та доповіли над однією й тією самою основною точкою;
між ПС, яке вилітає, та ПС, яке виконує політ за маршрутом, після того, як ПС, що виконує політ за маршрутом, доповіло над точкою, розташованою відносно аеродрому вильоту так, що під час виходу на маршрут ПС, яке вилітає, буде гарантовано забезпечено 5-хвилинний мінімум ешелонування;
4) 3 хвилини - у випадках, зазначених у підпункті 3 цього пункту, за умови, що дійсна швидкість ПС, яке прямує попереду, перевищує на 80 км/год або більше дійсну швидкість ПС, що прямує позаду.
5. У випадках, коли ПС виконують політ на треках, що перетинаються:
1) 15 хвилин - у точці перетинання треків;
2) 10 хвилин, якщо навігаційні засоби дають змогу постійно визначати місцеположення та швидкість.
6. Для ПС, що набирають висоту або знижуються до рівня польоту на попутних треках, у випадках, коли ПС перетинатиме рівень іншого ПС за попутнім треком, мають бути забезпечені такі мінімуми повздовжнього ешелонування:
1) 15 хвилин, доки не встановлено вертикальне ешелонування;
2) 10 хвилин, доки не встановлено вертикальне ешелонування, за умови, що ешелонування застосовуватиметься тільки там, де навігаційні засоби дають змогу постійно визначати місцеположення та швидкість;
3) 5 хвилин, доки не встановлено вертикальне ешелонування, за умови, що зміна рівня розпочалася протягом 10 хвилин від часу, коли друге ПС доповіло над конкретною основною точкою. Для спрощення застосування цієї процедури в місцях, де передбачається неодноразова зміна рівнів, ПС, яке знижується, може бути надано дозвіл займати зручний рівень вище від ПС, яке виконує політ нижче від нього, або ПС, яке набирає висоту, може бути надано дозвіл займати зручний рівень нижче від ПС, яке виконує політ вище від нього, що дасть змогу виконати подальшу перевірку повздовжнього ешелонування, яке буде досягнуто, доки не встановлено вертикальне ешелонування.
7. Для ПС на треках, що перетинаються, мають бути забезпечені такі мінімуми повздовжнього ешелонування:
1) 15 хвилин, доки не встановлено вертикальне ешелонування;
2) 10 хвилин, доки не встановлено вертикальне ешелонування, якщо навігаційні засоби дають змогу постійно визначати місцеположення та швидкість.
8. Для ПС, які набирають висоту або знижуються до рівня польоту на зустрічних треках, у випадках, коли бічне ешелонування не забезпечується, вертикальне ешелонування має бути забезпечено щонайменше впродовж 10 хвилин до та після того, як ПС за розрахунком розійдуться або за розрахунком розійшлися.
Якщо встановлено, що ПС вже розійшлися одне з одним, цей мінімум застосовувати не потрібно.
9. На рівнях польоту FL 250 або вище під час встановлення необхідного мінімуму повздовжнього ешелонування, що базується на часі, використовується число М. Під час застосування методу числа М використовується дійсне число М.
10. Мінімум повздовжнього ешелонування між турбореактивними ПС, які виконують політ на одному треку на одному рівні або набирають висоту чи знижуються, має становити 10 хвилин або від 9 до 5 хвилин включно за умови, що ПС, яке прямує попереду, витримує швидкість, що є більшою за числом М, ніж швидкість ПС, яке прямує позаду, відповідно до таких значень:
9 хвилин, якщо ПС, яке прямує попереду, рухається на 0,02 М швидше за ПС, яке прямує позаду;
8 хвилин, якщо ПС, яке прямує попереду, рухається на 0,03 М швидше за ПС, яке прямує позаду;
7 хвилин, якщо ПС, яке прямує попереду, рухається на 0,04 М швидше за ПС, яке прямує позаду;
6 хвилин, якщо ПС, яке прямує попереду, рухається на 0,05 М швидше за ПС, яке прямує позаду;
5 хвилин, якщо ПС, яке прямує попереду, рухається на 0,06 М швидше за ПС, яке прямує позаду.
11. Застосовуючи 10-хвилинний мінімум повздовжнього ешелонування з використанням методу числа М, ПС, яке прямує попереду, має витримувати те саме число М або більше ніж те, яке витримує ПС, що прямує позаду.
12. У разі неможливості використання систем спостереження ОПР (УПР) в межах СТR та ATCZ на етапах заходження на посадку та вильоту ПС з урахуванням впливу турбулентності у сліді мають застосовуватися такі мінімуми ешелонування:
1) до ПС, які прибувають за ВАЖКИМ (H) або СЕРЕДНІМ (M) ПС, застосовуються такі мінімуми ешелонування:
СЕРЕДНЄ (M) за ВАЖКИМ (H) - 2 хвилини;
ЛЕГКЕ (L) за ВАЖКИМ (H) або СЕРЕДНІМ (M) - 3 хвилини;
в інших випадках - 1 хвилина;
2) мінімум ешелонування для ПС, які вилітають, тривалістю 2 хвилини застосовується у випадках, коли:
ЛЕГКЕ (L) або СЕРЕДНЄ (M) злітає за ВАЖКИМ (H);
ЛЕГКЕ (L) злітає за СЕРЕДНІМ (M).
Цей мінімум застосовується у випадках, коли ПС використовують:
одну й ту саму ЗПС;
паралельні ЗПС, розташовані на відстані менше 760 метрів (2500 футів) одна від одної;
ЗПС, що перетинаються, якщо ПС, що злітає другим, буде перетинати слід першого ПС на тій самій висоті або менше ніж на 300 метрів (1000 футів) нижче;
паралельні ЗПС, розташовані на відстані 760 метрів (2500 футів) або більше одна від одної, якщо ПС, що злітає другим, буде перетинати слід першого ПС на тій самій висоті або менше ніж на 300 метрів (1000 футів) нижче;
3) мінімум ешелонування тривалістю 3 хвилини застосовується, коли:
ЛЕГКЕ (L) або СЕРЕДНЄ (M) злітає за ВАЖКИМ (H);
ЛЕГКЕ (L) злітає за СЕРЕДНІМ (M).
Цей мінімум застосовується, коли ПС злітають:
не від початку однієї й тієї самої ЗПС;
не від початку паралельних ЗПС, розташованих на відстані менше 760 метрів (2500 футів) одна від одної.
Мінімум ешелонування тривалістю 1 хвилина застосовується в усіх інших випадках;
4) мінімум ешелонування тривалістю 2 хвилини застосовується між ЛЕГКИМ (L) або СЕРЕДНІМ (M) і ВАЖКИМ (H), а також між ЛЕГКИМ (L) і СЕРЕДНІМ (M) у разі використання ЗПС зі зміщеним порогом, коли:
зліт ЛЕГКОГО (L) або СЕРЕДНЬОГО (M) виконується після прибуття ВАЖКОГО (H) і зліт ЛЕГКОГО (L) виконується після прибуття СЕРЕДНЬОГО (M);
прибуття ЛЕГКОГО (L) або СЕРЕДНЬОГО (M) відбувається після зльоту ВАЖКОГО (H) і прибуття ЛЕГКОГО (L) відбувається після зльоту СЕРЕДНЬОГО (M), якщо очікується, що розрахункові треки ПС перетнуться;
5) при заходженні на посадку та виконанні зльотів ПС у протилежному напрямку:
мінімум ешелонування тривалістю 2 хвилини має застосовуватися між ЛЕГКИМ (L) або СЕРЕДНІМ (M) і ВАЖКИМ (H), а також між ЛЕГКИМ (L) і СЕРЕДНІМ (M), коли важче ПС виконує низьке заходження на посадку або процедуру невдалого заходження на посадку, а легше ПС використовує для зльоту ЗПС у зворотному напрямку або виконує посадку на ту саму ЗПС у зворотному напрямку чи на паралельну ЗПС у зворотному напрямку, розташовану на відстані менше ніж 760 метрів (2500 футів);
6) інтервали зльоту і посадки між ПС під час виконання групових польотів визначаються нормативно-правовими актами у галузі цивільної або державної авіації.
13. У цих Авіаційних правилах ПС вважається за:
ВАЖКЕ - ПС з максимальною сертифікованою злітною масою 136 000 кг та більше;
СЕРЕДНЄ - ПС з максимальною сертифікованою злітною масою менше ніж 136 000 кг, але більше ніж 7000 кг;
ЛЕГКЕ - ПС з максимальною сертифікованою злітною масою 7000 кг та менше.
XIII. Правила витримування та змінення висоти (ешелону) польоту
1. Загальні положення
1. Польоти виконуються на висотах (ешелонах) з урахуванням рівня підготовки екіпажів, льотно-технічних характеристик і обладнання ПС, рельєфу місцевості і штучних перешкод на ній, а також повітряної, метеорологічної і орнітологічної обстановки.
2. Висота (ешелон) польоту визначається і витримується екіпажем за барометричним висотоміром відповідно до порядку установки шкали барометричного висотоміра, встановленого цими Авіаційними правилами, та з урахуванням поправок до його показань.
3. У контрольованому повітряному просторі ОПР та у межах АТСА, ATCZ зміна висоти (ешелону) польоту допускається з дозволу органу ОПР (відомчого органу УПР), який здійснює ОПР (УПР).
2. Правила визначення ешелону переходу та найнижчого ешелону польоту
1. Орган ОПР (УПР), який здійснює обслуговування (управління) в ТМА (АТСА), визначає ешелон переходу.
Ешелон переходу - найнижчий ешелон польоту, що використовується вище абсолютної висоти переходу (АВП).
Ешелон переходу визначається відповідно до таблиці розрахунку ешелону переходу (найнижчого ешелону польоту) (далі - Таблиця розрахунку), що наведена у додатку 6 до цих Авіаційних правил, згідно з єдиною абсолютною висотою переходу за фактичним значенням тиску QNH на аеродромі із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу у 300 м.
Якщо два або більше аеродромів розташовані близько один від одного (в межах одного TMA (АТСА)), використовується єдиний ешелон переходу для всіх аеродромів, які входять до зазначених вище меж.
2. Центр ОрПР, що здійснює ОПР в межах відповідного FIR, визначає найнижчий ешелон польоту, який підлягає використанню в межах FIR, згідно з Таблицею розрахунку.
Найнижчий ешелон польоту визначається відповідно до Таблиці розрахунку згідно з єдиною абсолютною висотою переходу за прогнозованим мінімальним значенням тиску QNH у межах відповідного FIR із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та найнижчим ешелоном польоту у 300 метрів.
Найнижчий ешелон польоту повідомляється екіпажу ПС у складі дозволів на зниження нижче найнижчого ешелону польоту.
3. Горизонтальні польоти в перехідному шарі між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу (найнижчим ешелоном польоту) забороняються (крім групових польотів під час збору та розпуску групи).
3. Правила встановлення шкали барометричного висотоміра
1. Під час польоту на абсолютній висоті переходу (АВП) або нижче неї висота польоту ПС визначається барометричним висотоміром, шкала якого встановлена за атмосферним тиском QNH. Місцезнаходження ПС у вертикальній площині визначається у величинах абсолютної висоти.
2. При польотах вище абсолютної висоти переходу ПС виконує політ за показаннями висотоміра, шкала якого встановлена за атмосферним тиском 760 мм рт. ст. (1013,2 гПа). На цьому етапі польоту положення ПС у вертикальній площині виражається в ешелонах польотів.
3. Установка шкали барометричного висотоміра при переході з QNH на стандартний атмосферний тиск QNE (760 мм рт. ст. (1013 гПа)) та зміна відліку висоти від абсолютної висоти до ешелонів польоту і навпаки здійснюються:
при наборі висоти - на АВП;
при зниженні - на ешелоні переходу, що знаходиться в межах ТМА, АТСА, або на нижньому ешелоні польоту за межами ТМА, АТСА у межах району польотної інформації (FIR).
При перетині перехідного шару положення ПС у вертикальній площині зазначається під час набирання висоти ешелонами польоту, а під час зниження - у значеннях абсолютної висоти.
4. Для встановлення шкали барометричного висотоміра екіпажам ПС при вильоті передаються:
дані для встановлення шкали барометричного висотоміра за фактичним QNH - органом ОПР (відомчим органом УПР) екіпажу ПС у складі дозволу на руління;
дані для встановлення шкали барометричного висотоміра у TMA (CTR). Зазначені дані вважаються такими, що надані екіпажу ПС та не потребують додаткової передачі органом ОПР, за умови підтвердження екіпажем ПС приймання поточної інформації через радіомовні передачі (ATIS або ті, що не відносяться до типу ATIS, VOLMET).
Положення ПС у вертикальній площині при набиранні висоти визначається у величинах абсолютних висот до досягнення ними абсолютної висоти переходу, вище якої положення у вертикальній площині визначається ешелонами польотів.
5. Для встановлення шкали барометричного висотоміра на етапі польоту за маршрутом передаються:
дані для встановлення шкали барометричного висотоміра за мінімальним прогнозованим тиском QNH у межах FIR - органом ОПР (відомчим органом УПР) екіпажу ПС, що виконує політ на абсолютній висоті переходу або нижче при входженні до відповідного FIR, а також у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу (найнижчого ешелону польоту у межах FIR).
При веденні двостороннього радіозв'язку "повітря - земля" положення ПС у вертикальній площині визначається у величинах абсолютної висоти під час польоту за маршрутом на абсолютній висоті переходу чи нижче або в ешелонах польоту вище абсолютної висоти переходу.
У разі зміни значення мінімального прогнозованого тиску QNH оновлені дані негайно доводяться органом ОПР (відомчим органом УПР) до відома екіпажів ПС, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.
6. Для встановлення шкали барометричного висотоміра на етапі заходження на посадку та при посадці передаються:
дані для встановлення висотоміра за значенням фактичного тиску QNH на аеродромі - екіпажу ПС, що прибуває, у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу, заходження на посадку та посадку або в складі дозволів на входження до аеродромного кола польотів при польотах за ПВП.
Положення ПС у вертикальній площині при підході визначається в ешелонах польоту до досягнення ними ешелону переходу, нижче якого положення у вертикальній площині визначається у величинах абсолютних висот.
Для забезпечення запасу висоти над перешкодами на кінцевому етапі заходження на посадку екіпаж ПС може використовувати встановлення шкали барометричного висотоміра за значеннями тиску QFE. Дані тиску QFE повідомляються органом ОПР (відомчим органом УПР) на запит екіпажу ПС.
У разі зміни значення фактичного тиску QNH на аеродромі або тиску QFE оновлені дані негайно доводяться органом ОПР (відомчим органом УПР) до відома екіпажів ПС, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.
7. Правила встановлення шкали барометричного висотоміра при виконанні польотів державних ПС на аеродромах державної авіації та у межах спеціально встановлених зон (тимчасово зарезервований повітряний простір), небезпечних зон та зон обмежень польотів визначаються нормативно-правовими актами у галузі державної авіації.
| Директор департаменту аеронавігації Державної авіаційної служби України | А.О. Задорожня |
| Начальник Управління регулювання діяльності державної авіації України | М.Б. Кушнірук |
Додаток 1
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(пункт 2 розділу V)
ТАБЛИЦЯ
основних та альтернативних одиниць виміру
Додаток 2
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(пункт 3 глави 1 розділу ІХ)
ТАБЛИЦЯ
крейсерських ешелонів польоту у повітряному просторі України
__________
* Лінія шляху, напрямок якої визначається за магнітним меридіаном.
** Крейсерські рівні, на яких виконується політ або частина польоту, визначаються:
ешелонами польоту - під час польотів на найнижчому ешелоні польоту, або вище цього ешелону, або (коли це застосовується) вище абсолютної висоти переходу;
абсолютними висотами польоту - під час польотів на абсолютній висоті переходу, або нижче неї, або нижче найнижчого ешелону, коли це застосовується.
Таблиця відповідності рівнів польоту
Додаток 3
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(глава 14 розділу ІХ)
МІНІМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ
видимості та відстані до хмар у візуальних метеорологічних умовах
__________
*До польотів за ПВП при видимості у польоті менше ніж 5 км допускаються командири повітряних суден, які пройшли підготовку згідно з програмами, що установлені уповноваженим органом у галузі цивільної або державної авіації.
**Обмеження щодо швидкості не поширюється на державні повітряні судна бойового призначення.
Додаток 4
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(підпункт 2 пункту 14 розділу Х)
МІНІМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ
видимості та відстані до хмар для польотів між вертопалубами, розташованими в повітряному просторі класу G
__________
* Нижня межа хмар має бути вище вказаної висоти польоту.
** Вертольотам дозволяється виконувати польоти при видимості не нижче 800 м за умови, що кінцевий пункт польоту або найближчий посадковий майданчик знаходиться постійно в полі зору.
*** Вертольотам дозволяється виконувати польоти при видимості не нижче 1500 м за умови, що кінцевий пункт польоту або найближчий посадковий майданчик знаходиться постійно в полі зору.
Додаток 5
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(підпункт 1 пункту 15 розділу Х)
МІНІМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ
видимості та відстані до хмар для польотів з метою надання невідкладної медичної допомоги вертольотами
__________
* При виконанні маршрутної частини польоту видимість може знизитись до 800 м на короткий час за умови, що підтримується візуальний контакт з поверхнею та вертоліт виконує маневри на швидкості, яка дає можливість бачити та обходити перешкоди своєчасно, щоб уникнути зіткнення з ними.
** При виконанні маршрутної частини польоту нижня межа хмар може знизитись до 300 метрів (1000 футів) на короткий час.
Додаток 6
до Авіаційних правил України
"Загальні правила польотів
у повітряному просторі України"
(пункт 1 глави 2 розділу ХІІІ)
ТАБЛИЦЯ РОЗРАХУНКУ
ешелону переходу (найнижчого ешелону польоту)