Про затвердження Правил безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів

12.29. Спостереження за горінням газу під склепінням необхідно проводити у захисних окулярах із світлофільтрами через оглядові люки склепіння.

12.30. У разі підвищення температури в лежаку на виході газів з камери та виникнення пожежонебезпечної ситуації необхідно повністю припинити надходження газу в камеру "системи вогню", на ділянці якої можливе загоряння.

12.31. Розвантаження камер печей випалювання необхідно починати після охолодження випалених заготовок протягом часу, що дорівнює двом темпам випалювання. Для зниження температури необхідно застосовувати вентилятори.

12.32. Вивантажені вироби необхідно укладати на спеціальні майданчики, стелажі або контейнери для подальшого охолодження.

12.33. Укладання виробів необхідно проводити таким чином, щоб теплове випромінювання в проходах і на робочих місцях, що розташовані поблизу, не перевищувало 140 Вт/кв.м.

12.34. Усунення аварійних ситуацій необхідно проводити згідно з планом ліквідації та локалізації аварійних ситуацій і аварій, опрацьованим для конкретного цеху або дільниці, відповідно до НПАОП 0.00-4.33-99.

12.35. У разі загоряння смоли в лежаку необхідно відключити подачу газу на піч, знеструмити електрофільтр і димосос, перевести піч на природну тягу та усунути загоряння. Гасіння смоли, що зайнялася, необхідно проводити за допомогою пари, води або пінного реагенту.

12.36. Спуск у камери дозволяється, якщо температура стінок камери не перевищує 45 град.С. Під час застосування припливної вентиляції, засобів індивідуального захисту від тепловипромінювань і опіків спуск може проводитися, якщо температура у камері перевищує 45 град.С.

12.37. Ремонтувати камеру необхідно з драбини спеціальної конструкції або з майданчика спеціалізованого підйомника.

Драбини повинні застосовуватися легкі, міцні та ті, що пройшли випробування.

12.38. Усе курне устаткування під час переробки пересипки, тракти подачі матеріалу повинні бути обладнані аспіраційними установками.

Виробництво переробки пересипки належить до категорії В з пожежної небезпеки.

12.39. Очищення випалених виробів необхідно здійснювати на спеціальних верстатах.

Влаштування та експлуатація верстатів очищення продукції повинні відповідати вимогам глави 16 розділу III цих Правил.

13.1. Пеком (випалених заготовок)

13.1.1. Відділення просочення необхідно розташовувати не вище нульової відмітки в окремому будинку або в приміщенні, що відокремлене від інших виробничих дільниць капітальними стінами.

13.1.2. Архітектурно-планувальними рішеннями повинне виключатися проникнення сонячних променів на робочі місця відділення просочення.

13.1.3. Відділення просочення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну не нижче 10.

13.1.4. Процес просочення вуглеграфітових матеріалів пеком повинен здійснюватися в спеціальних автоклавах, що обігріваються.

Експлуатація автоклавів повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07-94, а компресорних установок - вимогам чинних нормативно-правових актів.

13.1.5. Автоклави, мірні баки, мішалки, пеко- і паропроводи, камери насосів повинні бути теплоізольовані. Товщину шару ізоляції необхідно обирати такою, щоб температура на її поверхні не перевищувала 45 град.С.

13.1.6. Автоклави повинні бути обладнані запобіжними клапанами та рівнемірами.

13.1.7. Для відкриття-закриття кришок автоклавів, керування вентилями на трасі подачі пеку, повітря, пари або продуктів горіння в оболонки автоклавів і для інших подібних операцій повинні бути передбачені засоби автоматизації.

Поряд з цим дозволяється відкриття-закриття кришок і вентилів вручну у випадках відмовлення засобів автоматизації.

13.1.8. Відкриття кришки автоклава необхідно проводити після зняття тиску (розрідження), повного відкачування пеку. Відкриття кришки автоклава, якщо відключена аспірація, не дозволяється.

13.1.9. Кришка автоклава повинна мати запірний ключ-бирковий пристрій. Дозволом на відкриття кришки автоклава є ключ-бирка, що видається посадовою особою дільниці після спорожнення автоклава від пеку та перевірки відсутності його в автоклаві.

13.1.10. Над розвантажувальними люками автоклавів необхідно встановлювати аспіраційні зонти.

13.1.11. Під час завантаження-вивантаження заготовок у нагрівальні печі та автоклави необхідно використовувати засоби механізації.

13.1.12. Нагрівання заготовок необхідно здійснювати у спеціальних кошиках. Завантаження-вивантаження кошиків необхідно проводити за допомогою спеціальних траверс із захоплювачами, що дає змогу проводити завантаження-вивантаження кошиків без контакту працівника з заготовкою та кошиком.

13.1.13. Завантаження заготовок у кошики необхідно проводити згідно із затвердженою схемою завантаження.

13.1.14. Перед завантаженням кошиків у піч її необхідно відключити від теплоносія (електроенергії).

13.1.15. Відкриту піч необхідно огороджувати поручневими огорожами згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил.

13.1.16. Перед завантаженням автоклава необхідно перевірити справність усіх контрольно-вимірювальних приладів. Експлуатація автоклава з несправними приладами не дозволяється.

13.1.17. Під час просочення необхідно контролювати цілісність оболонки автоклава, пеко-, газо- та паропроводів, стан фланцевих з'єднань, роботу вентиляції та аспірації, рівень пеку в автоклаві, температуру, тиск, розрідження, роботу гідрозатворів на ємностях з пеком.

13.1.18. Нагрівальні печі, топка, лежаки повинні бути обладнані пристроями контролю тиску газу в газопроводі, розрідження в топці та лежаку, датчиками контролю горіння пальників і температури нагріву.

13.1.19. Автоклав також повинен бути обладнаний блокуваннями, що унеможливить створення розрідження (тиску) в автоклаві та подачу в нього пеку при відкритій або розгерметизованій кришці.

13.1.20. У разі розгерметизації автоклава, зменшення тиску в автоклаві необхідно вжити заходів для усунення несправності.

13.1.21. Мірні баки у відділенні просочення, що призначені для зберігання пеку, повинні бути обладнані переливними пристроями та рівнемірами.

13.1.22. У повітропроводи систем аспірації та вакуум-насоси повинні бути вбудовані герметичні ємності для збирання смоли.

13.1.23. Гази, що віддаляються від устаткування відділення пекопросочення, необхідно очищувати, уловлювати та спалювати.

13.1.24. Приміщення, в яких здійснюються процеси просочення пеком, належать з пожежної небезпеки до категорії В.

13.1.25. У відділенні пекопросочення не дозволяється застосовувати відкритий вогонь. Відігрівання "замерзлих" пекопроводів необхідно проводити парою.

13.1.26. У разі необхідності проведення вогневих робіт необхідно розгортати та готувати до дії засоби пожежогасіння, виставляти пости спостереження, залучати пожежну охорону.

13.1.27. Ремонтні роботи усередині автоклава повинні виконуватися після ретельного очищення та провітрювання автоклава за нарядом-допуском бригадою, до складу якої входить не менше трьох працівників.

13.1.28. Сходи, що ведуть на автоклави та напірні баки, а також майданчики обслуговування автоклавів і баків необхідно огороджувати поручнями, що зроблені згідно з пунктом 2.9 розділу II цих Правил.

13.1.29. Під час роботи у відділенні пекопросочення працівники повинні бути забезпечені ЗІЗ: респіраторами, захисними окулярами, захисними дерматологічними мазями.

13.2. Метафосфати (графітовані блоки)

13.2.1. Під час роботи установки для просочування блоків розплавами метафосфатів (або іншими реагентами) піч необхідно закривати кришкою, а гази, що виділяються, видаляти за допомогою витяжної вентиляції.

13.2.2. Під час роботи печі необхідно забезпечувати цілодобову роботу загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції.

13.2.3. Приплив повітря необхідно здійснювати повітророзподільником безпосередньо в робочу зону печі. Витяжку необхідно здійснювати з нижньої зони (з робочого майданчика над піччю) та з верхньої зони (з-під покрівлі цеху).

З нижньої зони відсмоктування газів необхідно проводити вентиляторами у вибухобезпечному виконанні. З верхньої зони гази необхідно видаляти природним шляхом через дефлектори.

13.2.4. Газ, що відсмоктується, необхідно очищувати в газоочиснику - пастці шляхом руху через шар вапна, з подальшим викидом в атмосферу.

13.2.5. Під час приготування розплаву та коректування його складу необхідно дотримуватися заходів безпеки тому, що поряд з виділенням вуглекислого газу та парів води виділяються також інші шкідливі речовини - фосфористий водень і фосфорний ангідрид.

Для унеможливлення потрапляння цих речовин в атмосферу цеху кришка печі просочення повинна щільно закриватися, а дросель на прямовисному патрубку відсмоктування - відкриватися.

13.2.6. Під час вивантаження та завантаження графітованих блоків, коли піч відкрита, працівники повинні бути забезпечені протигазами марки БКФ.

13.2.7. Для захисту органів дихання від туману ортофосфорної кислоти необхідно користуватися протипиловими респіраторами.

13.2.8. Під час попадання кислоти на шкіру необхідно промити її рясним струменем води та змочити 3-5% розчином марганцевокислого калію.

13.2.9. У разі потрапляння кислоти в очі необхідно промити їх великою кількістю води та негайно звернутися в медичний пункт.

13.2.10. Підлогу в приміщенні, де можливі проливи ортофосфорної кислоти, необхідно виготовляти з негорючих і кислотостійких матеріалів.

Кислоту, що розлилася, необхідно засипати піском, який після вбирання кислоти прибрати. Після цього залите місце промити розчином соди (лугу), потім водою.

13.2.11. Роботи, що пов'язані з безпосереднім контактом з кислотою, необхідно виконувати у кислотостійких гумових чоботах, кислотостійкому костюмі, захисних окулярах або захисній масці.

14.1. Печі графітації необхідно розташовувати таким чином, щоб відстань між двома бічними робочими стінками сусідніх секцій печей була не менше ніж 5 м.

14.2. Відстань між переднім торцем печі графітації та стіною трансформаторного коридору (приміщення) необхідно вибирати з урахуванням типу трансформаторів, що застосовуються, вона не повинна бути менше ніж 2 м.

14.3. Для подачі шихтових матеріалів і заготовок у цех їх завантаження-вивантаження необхідно виконувати із засобами механізації.

14.4. Для боротьби з пилом, надлишками тепла та газовиділеннями необхідно застосовувати аерацію та місцеву витяжну вентиляцію.

14.5. Вентиляційні агрегати печей графітації повинні належати до електроприймачів I категорії.

14.6. Припливне повітря необхідно подавати в робочу зону таким чином, щоб температура повітря у припливному струмені на рівні робочої зони не відрізнялася від нормованої більше ніж на 7 град.С.

14.7. Для примусового відсмоктування газів, що виділяються в процесі графітації, печі необхідно обладнувати аспіраційними зонтами або спеціальними повітрозабірниками.

Повітроводи, газоходи, місця з'єднання газових патрубків із зонтом і самий зонт повинні виконуватися герметичними.

14.8. Зонт повинен забезпечувати рівномірне відсмоктування газів уздовж печі та повинен бути термостійким і мати мінімальну висоту.

14.9. Конструкції зонта, газоходів, потужність димососів повинні унеможливлювати виділення в цех шкідливих газів, а також підтримувати вміст вибухонебезпечних газів у підзонтовому просторі та газоходах нижче граничнодопустимої вибухонебезпечної концентрації (далі - ГДВК).

14.10. Конструкція газоходів повинна забезпечувати герметичне перекриття патрубка газоходу після відключення печі від системи вентиляції.

14.11. Верх печі по периметру необхідно огороджувати металевими поручневими огорожами згідно з пунктом 2.9 розділу II цих Правил.

На печах, що зібрані в одну секцію та з'єднані між собою майданчиками, дозволяється огороджувати тільки бокові стінки крайніх печей секцій при обов'язковому огородженні всіх печей по передньому та задньому торцях.

14.12. Огорожу печі з боку торців необхідно виконувати сітчастою огорожею, унеможливлюючи таким чином дотик до струмоведучих частин ошиновки.

14.13. Ошиновка та торці печей, що перебувають під напругою, також необхідно огороджувати сітчастими, металевими огорожами, які повинні бути заземлені. Ошиновка відключених печей повинна надійно заземлюватися.

14.14. На відключених печах змінного струму необхідно забезпечувати видимий розрив між головним шинопакетом і боковими шинними пакетами не менше ніж 200 мм.

14.15. Підвіску металевих огорож, що встановлюються по периметру печі, необхідно здійснювати через ізоляційні термостійкі прокладки, унеможливлюючи створення замкненого електричного контуру.

14.16. Огорожу необхідно встановлювати таким чином, щоб унеможливити дотик людини до струмоведучих і нагрітих частин печі з боку проходів. Температура поверхні огорожі не повинна перевищувати 45 град.С.

14.17. На проходи між печами, що не використовуються під час роботи, необхідно встановлювати (вивішувати) заборонні знаки або встановлювати огорожі.

14.18. На огородженні печі, що перебуває під напругою, необхідно вивішувати попереджувальні знаки.

Головний шинопакет необхідно обладнувати стаціонарними сигнальними ліхтарями-індикаторами подачі напруги або вивішувати плакати, що попереджають про подачу напруги.

14.19. Головний шинопакет печі повинен бути обладнаний захистом (сигналізацією) від короткого замикання та пристроями контролю ізоляції полюсів ошиновки печі відносно землі.

Відповідно до чинних нормативно-правових актів опір полюсів повинен бути не менше ніж 5 кОм.

14.20. Над шинопакетами печей змінного струму необхідно влаштовувати дашки, що захищають струмоведучі частини ошиновки печі від просипу пилу.

Не рідше трьох разів на місяць необхідно обдувати ошиновку печі та захисні дашки від пилу.

Обдування необхідно виконувати при знятій напрузі з дотриманням вимог биркової системи.

14.21. Якщо рівні напруженості магнітного поля на печах перевищують граничнодопустимі, необхідно вживати заходів, що забезпечують безпечні умови роботи згідно з пунктом 4.23 розділу I цих Правил.

14.22. Щозміни перед початком роботи необхідно перевіряти наявність, справність і правильність установлення огорожі, справність і надійність сигналізації, вантажозахоплювальних пристосувань.

14.23. Усі роботи на печі, підключеній до головного шинопакета, необхідно виконувати при знятій напрузі із застосуванням биркової системи. Перед початком робіт необхідно зробити аналіз повітря на вміст шкідливих газів.

14.24. Печі, що з'єднані в блоки та перебувають на охолодженні, вивантаженні та очищенні, необхідно огороджувати змінними огорожами, що запобігають падінню людей у піч.

14.25. Перед початком робіт на печі необхідно виставляти огорожі згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил та попереджувальні знаки.

14.26. У разі об'єднання усіх печей секції загальним верхнім майданчиком вздовж бокових стінок печей, що перебувають під напругою, необхідно встановлювати відповідні знаки безпеки та леєрні огорожі.

Під час розвантаження печей з розбірними стінками печі необхідно огороджувати леєрними огорожами.

14.27. Металеві щити в печі повинні встановлюватися бригадою не менше ніж з двох працівників. Щити необхідно обладнувати підпорами для їх стійкості під час установлення на подину та вушками (струбцинами), що дають змогу з'єднувати щити між собою.

14.28. Під час установлення щитів не дозволяється перебування працівників між щитом і стінкою печі.

14.29. Стропування заготовок і завантаження їх у піч необхідно проводити згідно зі схемами.

14.30. Під час завантаження шихтових матеріалів необхідно вживати заходів із запобігання запиленості (зменшувати швидкість і висоту зсипання матеріалів).

14.31. Під час встановлення зонта не дозволяється перебувати під зонтом, розвертати або підправляти зонт руками.

14.32. Перед подачею напруги на піч необхідно подавати звуковий і світловий сигнали.

14.33. Заготовки з печей графітації необхідно вивантажувати тільки після їх охолодження протягом часу, що встановлений інструкцією, затвердженою роботодавцем.

14.34. Гарячі заготовки, що вивантажуються з печей, необхідно укладати таким чином, щоб теплове випромінювання в проходах і на розташованих поблизу від гарячих штабелів робочих місцях не перевищувало 140 Вт/кв.м, при цьому відстань від проходу до гарячих заготовок повинна бути не менш ніж 1,5 м.

14.35. Заготовки необхідно вивантажувати на спеціально обладнаний майданчик. При цьому цей майданчик необхідно влаштувати таким чином, щоб під час охолодження вивантажених заготовок водою не сталося намокання металевих конструкцій і елементів фундаменту.

14.36. Охолодження, очищення та складування продукції після графітації необхідно проводити на спеціальних майданчиках і стелажах.

14.37. Заходи безпеки під час складування графітованої продукції повинні відповідати вимогам глави 17 розділу III цих Правил.

14.38. Заходи безпеки під час проектування та експлуатації технологічного устаткування, підготовки допоміжних матеріалів повинні відповідати вимогам відповідних розділів цих Правил.

14.39. Шихтове відділення за пожежною небезпекою відповідає категорії В.

14.40. Під час технологічного процесу на сушильному барабані необхідно дотримуватися температурного та газового режимів, допустимого рівня тиску газу в газопроводі, робити профілактичну перевірку запірної арматури та фланцевих з'єднань на газопроводі, вести спостереження за горінням газу.

14.41. Розпалювання теплогенератора необхідно здійснювати згідно з вимогами підпункту 8.4.27 розділу III цих Правил.

14.42. У разі тимчасового затухання пальника перед повторним пуском необхідно провентилювати сушильний барабан повітрям протягом 5-10 хвилин.

14.43. У разі підвищення температури відхідних газів вище 200 град.С необхідно вжити заходів щодо її зниження через зменшення подачі газу.

14.44. Кокс, що вивантажується із сушильного барабана, повинен мати температуру, що не перевищує температуру займання. Температуру матеріалу на виході необхідно регулювати подачею матеріалу на вході або подачею газу в теплогенератор.

14.45. У разі раптового припинення подачі газу в теплогенератор необхідно негайно відключити подачу газу та зупинити надходження матеріалу в сушильний барабан.

15.1. Електрозабезпечення печей графітації повинне відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

15.2. Електропровідні частини електроустаткування підстанції, відкриті та доступні до дотику, повинні бути ізольованими та огородженими.

15.3. Пічні трансформатори, диспетчерські пункти необхідно розміщувати в окремих приміщеннях, що примикають безпосередньо до цеху графітації та відокремлені від нього капітальними стінами.

15.4. Отвори в стінах, через які прокладаються шини ошиновки, повинні бути ущільнені, щоб унеможливити проникнення пилу та гарячих часток шихти в трансформаторне приміщення.

15.5. Роботи на електроустаткуванні в трансформаторних приміщеннях та приміщеннях випрямних установок необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

15.6. Трансформатор з боку низької напруги повинен бути обладнаний пристроями контролю ізоляції та захисту від короткого замикання та пристроєм контролю та сигналізації цілісності текстолітової контактної плити (контроль прогару).

15.7. Для запобігання коротких замикань на контактній плиті та її прогару плиту, шинопроводи та розміщені поряд конструкції не рідше одного разу на тиждень необхідно обдувати стисненим повітрям.

15.8. Обслуговування контактної плити, високовольтних ізоляторів трансформатора необхідно виконувати з огороджених поручнями майданчиків. Східці сходів повинні мати рифлення.

15.9. На час продування повітрям, покриття лаком, а також проведення інших робіт на трансформаторі він повинен бути знеструмлений.

15.10. Пульт керування трансформаторним візком необхідно розміщувати таким чином, щоб з місця керування добре оглядалися ділянки приєднання шинопроводу до трансформатора.

15.11. Швидкість переміщення трансформаторного візка не повинна перевищувати 0,2 м/с. Візок повинен бути обладнаний світловою та звуковою сигналізацією ходу.

15.12. Трансформаторні приміщення належать з пожежної небезпеки до категорії В.

15.13. Для запобігання виникненню загорянь у трансформаторних приміщеннях періодично (не рідше одного разу на добу) та після кожного циклу графітації необхідно перевіряти надійність болтових з'єднань ошиновок.

15.14. Проливання масла необхідно прибирати за допомогою піску або ганчір'я.

15.15. Для гасіння пожежі в трансформаторних приміщеннях необхідно негайно знеструмлювати джерело пожежі та застосувати повітряно-механічну піну або тонкорозпилену воду, для чого приміщення повинно бути обладнано системою автоматичного пожежогасіння.

15.16. Постійні робочі місця у приміщеннях випрямних установок повинні бути віддалені від джерела випромінювання магнітного поля на 5-6 м або екранувати металевим листом з низькою магнітною проникністю. Умови праці повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99, а вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - не перевищувати ГДК.

16.1. Для обробки вуглеграфітових виробів необхідно використовувати переважно автоматичні лінії, металорізальні, деревообробні, спеціальні верстати та верстати-автомати.

16.2. Установлення, зняття заготовки (виробу) з верстата, передачу її від одного верстата до іншого повинно бути механізоване (крани, передавальні візки, електрокари, маніпулятори, потоково-транспортні системи).

16.3. Прибирати пил від верстатів та міжверстатного простору необхідно із застосуванням вакуумних систем пилоприбирання або здійснювати прибирання вручну.

16.4. Для зменшення пилоутворення під час обробки (очищення) заготовки необхідно застосовувати порожнистий, аспіраційний інструмент (різці, свердла) або розміщувати біля зони різання аспіраційне відсмоктування.

16.5. Щоб уникнути потрапляння пилу у виробниче приміщення, не дозволяється підвищувати швидкість подачі заготовки на обробку, якщо не підвищена швидкість видалення пилу в місцевих відсмоктувачах. Умови праці повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99, а вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - не перевищувати ГДК.

16.6. Верстати повинні бути розміщені так, щоб у разі можливої поломки заготовки або різального інструменту унеможливлювалося травмування працівників, які перебувають поблизу.

Якщо цю умову виконати неможливо, верстати необхідно огороджувати суцільними або сітчастими металевими щитами.

16.7. Під верстатами, уключаючи приймальні столи, необхідно влаштовувати приямки, обладнані транспортними системами для збирання сипких відходів виробництва. Приямки необхідно закривати металевими ґратами.

16.8. Редуктори, окремі шестерні, ланцюгові та пасові передачі верстатів повинні бути закритими.

16.9. Майданчики керування, що виступають над підлогою, необхідно огороджувати поручнями.

16.10. Верстати з обробки великогабаритних заготовок повинні бути обладнані штовхачами або рольгангами, що подають заготовку до різального інструменту, а також кантувачами, за допомогою яких проводиться провертання блоків. Рольганги та транспортери повинні бути обладнані суцільними металевими бортами, висота яких вибирається з урахуванням розмірів виробів, що транспортуються.

16.11. Експлуатація верстатів повинна проводитися відповідно до вимог биркової системи.

16.12. Температура поверхні заготовок, що подаються на обробку (очищення), повинна бути не вище 45 град.С.

16.13. Заготовку перед обробкою необхідно надійно закріпити. Обробка погано закріплених або незакріплених заготовок будь-якого габариту не дозволяється.

16.14. На верстатах, що не обладнані маніпуляторами або потоковими системами, встановлення та зняття заготовок вагою понад 30 кг необхідно проводити за допомогою тельфера або крана. У виняткових випадках важкі заготовки (ніпелі тощо) дозволяється знімати та встановлювати вручну. При цьому маса вантажу, що припадає на одного працівника, не повинна перевищувати 30 кг.

16.15. Перед уключенням автоматичної лінії з обробки великогабаритних заготовок необхідно подавати звуковий сигнал.

16.16. Обробку необхідно починати після того, як різальний інструмент або заготовка набрали необхідні оберти.

16.17. Інструмент необхідно підводити до заготовки поступово, плавно підвищуючи тиск на неї. Зусилля різання не повинні приводити до гальмування різального інструменту або заготовки.

16.18. Верстат необхідно зупинити в разі заклинювання або перекосу заготовки (інструменту) при необхідності виміру заготовки, що оброблюється, кріпленні різального інструменту або заготовки, змащенні, прибиранні, налагоджуванні верстата.

16.19. Працювати на верстатах у рукавицях, а також із забинтованими пальцями без гумових напальників не дозволяється.

16.20. Під час роботи верстата не дозволяється будь-що приймати (передавати) через верстат, торкатися заготовок, що оброблюються, та частин верстата, що рухаються, перебувати в площинні різання пилок, фрез і різців, видаляти стружку безпосередньо від різця руками, залишати на верстаті інструмент та інші сторонні предмети, підійматися на приймальний стіл, відволікатися сторонніми справами та розмовами, відволікати інших від роботи, допускати до верстата сторонніх працівників, працювати без ЗІЗ.

16.21. Вивільняти заготовки від кріплення необхідно після припинення обертання заготовки або інструменту та відводу інструменту на безпечну відстань.

17.1. Готову продукцію (вироби) та матеріали необхідно зберігати в складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, що захищені навісами від атмосферних опадів. Складські приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", а майданчики для складування - вимогам ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

17.2. Під час відкритого зберігання матеріалів габарити штабелів і ширина проходів між ними повинні відповідати вимогам інструкції, затвердженої роботодавцем. При цьому під час складування виробів вручну висота штабеля не повинна бути понад 1,7 м; під час механізованого укладання висота штабеля не повинна перевищувати 2,5 м. Ширина проходів повинна бути не менше ніж 0,8 м.

17.3. Зберігати вуглеграфітові заготовки і готову продукцію необхідно в штабелях, контейнерах, на піддонах або стелажах і спеціально відведених бункерах з пристосуваннями для завантаження у автомобільний або залізничний транспорт.

17.4. Для запобігання зліплюванню брикетів товарних електродних мас бункери повинні бути обладнані системою примусового охолодження влітку.

17.5. Під час завантаження електродної маси в автомобільний і залізничний транспорт перебування в зоні робіт працівників, які не мають до цих робіт ніякого відношення, не дозволяється.

17.6. Для зберігання заготовок і готової продукції в цеху необхідно виділяти спеціальні майданчики, що повинні бути обладнані засобами механізації завантажувально-розвантажувальних робіт: кранами, кран-балками, тельферами, кліщовими захоплювачами тощо.

17.7. Складування продукції необхідно здійснювати відповідно до технологічних карт завантажувально-розвантажувальних робіт.

17.8. У кожному складському приміщенні необхідно вивішувати схеми безпечного стропування вантажів.

17.9. Укладати продукцію на проходи, кабельні тунелі, лежаки, газоходи тощо не дозволяється.

17.10. Між горизонтальних рядів (в'язок) продукції, що складується, необхідно укладати дерев'яні прокладки або ланцюги, а самий штабель закріплювати упорами або використовувати спеціальні пристосування із стаціонарними упорами та стояками.

17.11. Упори та прокладки не повинні виходити за межі штабеля та не перекривати проходи.

17.12. Необхідно, щоб конструкція стелажів і їх висота максимально забезпечували безпеку та зручність завантажувально-розвантажувальних робіт. Висота стелажів не повинна перевищувати 2 м. За наявності обладнаних риштувань і підставок для стропальників допускається підвищення висоти стелажів близько 3 м.

17.13. Під час укладання заготовок (продукції) у контейнери або на майданчики з бортами висота укладання не повинна перевищувати висоти стінок (бортів).

17.14. Необхідно, щоб висота штабеля для продукції круглих перерізів не перевищувала 2 м.

Великоблокову продукцію (подові, доменні блоки) допускається укладати в штабелі заввишки близько 3 м, якщо для стропальників обладнано риштування або підставки.

17.15. Висота штабеля для продукції, що укладена в тару, визначається відношенням максимальної висоти штабеля до меншої сторони основи тари. Для нерозбірної тари це відношення повинне бути не більше 6.

17.16. Під час укладання електродної продукції необхідно уникати різких ударів заготовок одна об одну.

17.17. Під час стропування або захоплювання заготовки необхідно брати до уваги центр ваги виробу. Підйом виробу необхідно проводити прямовисно, без розгойдування вантажу.

17.18. Вантаж необхідно звільняти від вантажозахоплювальних пристосувань лише після надійного укладання вантажу.

17.19. Розбирання штабеля або стелажа необхідно починати з верхнього ряду.

Стропування (захоплювання) рядів заготовок, що лежать нижче, необхідно проводити лише після вилучення усіх заготовок верхнього ряду.

17.20. Відходи виробництва необхідно збирати в контейнери або складувати на спеціальних майданчиках і вивозити з цеху в міру потреби.

18.1. Утримання, огляд і ремонт технологічного устаткування повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

18.2. Агрегати та устаткування цехів з виробництва вуглеграфітових виробів необхідно оглядати, обслуговувати та ремонтувати відповідно до вимог інструкцій з експлуатації та ремонту, розроблених на підприємстві та затверджених роботодавцем.

18.3. Внутрішній огляд, ремонт і очищення апаратів, колодязів і каналів необхідно проводити відповідно до вимог биркової системи, що діє на підприємстві, а також чинної інструкції з охорони праці під час проведення робіт у закритих апаратах, колекторах, ємностях та іншому аналогічному устаткуванні.

18.4. Під час монтажу та демонтажу металевих конструкцій устаткування необхідно укладати їх стійко з дотриманням необхідних безпечних проходів.

Залишати конструкції та устаткування у нестійкому або висячому положенні не дозволяється.

Після закінчення ремонтно-монтажних робіт непотрібні конструкції та устаткування необхідно прибрати, а всі необхідні огорожі, запобіжні та вентиляційні пристрої та системи відновити.

18.5. Очищення устаткування (ємностей) від осадів повинне бути механізованим.

18.6. Устаткування, що підлягає внутрішньому огляду, ремонту, у тому числі пилоосадні камери, необхідно відключати від джерела енергопостачання, охолоджувати та провітрювати.

18.7. Відключення апаратів, посудин, трубопроводів, печей, що підлягають внутрішньому огляду, ремонту або очищенню, необхідно через від'єднання їх від діючих трубопроводів і апаратів із забезпеченням повітряного зазору не менше ніж 200 мм між кінцями відключених трубопроводів.

18.8. Під час очищення усі поверхні апаратів, резервуарів і трубопроводів, покриті пеком або смолистими відкладеннями, необхідно зволожувати. Відкладення необхідно збирати та після закінчення очищення видаляти з приміщення у безпечне місце в пожежному відношенні.

18.9. Електрозварювальні роботи на засмолених повітроводах або пекопроводах необхідно проводити згідно з дозволом посадової особи, відповідальної за проведення вогневих робіт, на повітроводах встановлювати заглушки, що перешкоджають наскрізному руху повітря в трубопроводах, а також розгортати засоби пожежогасіння та виставляти пости спостереження. Необхідно заздалегідь вживати заходів щодо максимально можливого видалення пеку та смоли з трубопроводів, наприклад, пропарювання трубопроводів.

18.10. Роботи, що пов'язані з оглядом, очищенням і ремонтом мурування та обмуруванням пилоосадних камер, необхідно проводити за нарядом-допуском.

18.11. Заміну або ремонт стін касет печей випалу необхідно виконувати з містків, що перекривають касети. При цьому містки необхідно огороджувати згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил.

18.12. Ремонтні роботи в печах прожарювання необхідно виконувати за нарядом-допуском з виконанням вимог, викладених в цих Правилах.

18.13. До проведення гарячих ремонтів допускаються працівники, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань до виконання робіт в умовах впливу підвищених температур. Використання праці жінок під час проведення гарячого ремонту не дозволяється.

18.14. Під час гарячого ремонту температура повітря в печі не повинна перевищувати 50 град.С. Якщо температура повітря усередині печі становить близько 40 град.С, роботи необхідно проводити у спецодязі згідно з ГОСТ 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия", а якщо температура становить близько 50 град.С, - у валяному взутті (ГОСТ 12.4.050-78 "ССБТ. Обувь специальная валяная для защиты от повышенных температур. Технические условия"), ватяних штанах, куртці та сукняному шоломі.

18.15. Безперервне перебування у печі під час проведення гарячого ремонту не може перевищувати 20 хвилин, а термін міжопераційного відпочинку - не менше 10 хвилин.

18.16. Проводити гарячий ремонт футеровки поза зоною спікання та руйнувати кільця (привари) водяним струменем не дозволяється.

18.17. Безпека робіт на газонебезпечному устаткуванні або в загазованому середовищі визначається НПАОП 0.00-1.20-98.

18.18. Під час ремонту або консервації агрегатів, що працюють на газі, газопроводи необхідно відключати та встановлювати інвентарні заглушки після запірного пристрою.

Продувальні свічки після відключення газопроводу необхідно залишати у відкритому положенні.

18.19. Під час роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах необхідно застосовувати молотки, кувалди з кольорового металу, а робочу частину інструментів і пристосувань з чорного металу рясно змащувати тавотом або іншим мастилом.

Світильники необхідно застосовувати у вибухозахищеному виконанні.

18.20. Після ремонту, перед пуском у дію агрегату, газопроводи під час заповнення газом необхідно продувати до витиснення всього повітря. Закінчення продування визначається аналізом середовища газоаналізатором відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем.

18.21. Газопроводи під час звільнення від газу необхідно продувати повітрям або парою до витиснення усього газу. Закінчення продування необхідно визначати аналізом середовища відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем.

18.22. Під час продування газопроводів не дозволяється випускати газоповітряну суміш у приміщення, сходові клітки, димоходи, вентиляційні канали тощо. Її необхідно випускати безпосередньо в атмосферу після очищення в газоочисних установках. Приміщення, у яких продувають газопроводи, необхідно провітрювати.

18.23. Різьбові та фланцеві з'єднання газопроводів згідно з місцевою інструкцією необхідно періодично (відповідно до графіка або режиму обслуговування) перевіряти на щільність мильною емульсією.

19.1. Експлуатацію внутрішньозаводського транспорту на підприємстві необхідно здійснювати з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та цих Правил.

19.2. На в'їздах і виїздах із цехів, а також на ділянках між цехами, що призначені для руху транспортних засобів, необхідно встановлювати знаки безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.

19.3. Не дозволяється перевезення працівників внутрішньозаводським і внутрішньоцеховим транспортом на місцях, призначених для перевезення технологічних вантажів.

19.4. Транспортування порошкових і сипких матеріалів необхідно проводити у спеціальних залізничних вагонах, автомашинах або контейнерах, що унеможливлюють забруднення навколишнього середовища.

19.5. Під час проектування залізничних колій відстань їх до виробничих будинків, складських споруд тощо повинна бути обрана така, щоб забезпечувати габарити наближення будинків за ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм" та спеціальні габарити, затверджені в установленому порядку.

19.6. Виходи з виробничих приміщень, що розташовані поруч з проїжджою частиною, повинні бути обладнані огорожами згідно з пунктом 2.9 розділу II цих Правил.

19.7. Улаштування та експлуатація споруд, залізничних колій, рухомого складу, сигналізації, централізації та блокування залізничного транспорту необхідно здійснювати з урахуванням вимог Правил безпечної експлуатації електровозів, тепловозів та моторвагонного рухомого складу, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.04.2008 за N 340/15031 (НПАОП 63.21-1.17-08).

19.8. Маневрові роботи в межах виробничих цехів і дільниць необхідно проводити за розпорядженням посадової особи, відповідальної за транспорт.

19.9. Розвантаження прибулого складу необхідно проводити лише після повної зупинки, огороджування його сигналами безпеки, установлення гальмових башмаків і одержання дозволу від посадової особи, відповідальної за виконання вантажо-розвантажувальних робіт.

19.10. Необхідно, щоб автотранспорт, що використовується як засіб внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, був обладнаний гальмами, звуковою сигналізацією, освітлювальними приладами та пристроями (блок-замками), що унеможливлюють можливість використання транспорту іншими працівниками.

Водії повинні мати посвідчення, що дає право керування відповідним видом транспорту.

19.11. Для постійних внутрішньоцехових перевезень автотранспортні засоби повинні бути обладнані нейтралізаторами газів. У разі короткочасного заїзду в цех двигуни, що не обладнані нейтралізаторами вихлопних газів, необхідно відключати.

19.12. У місцях в'їзду автотранспорту на територію підприємства або цеху необхідно розміщувати схеми його руху на вантажо-розвантажувальні майданчики. Місця вивантаження та навантаження необхідно позначати.

19.13. Для зменшення запиленості та забрудненості території підприємства кузови автотранспортних засобів, що перевозять сировину та матеріали, необхідно максимально ущільнювати та в разі потреби герметизувати.

19.14. У приміщеннях, призначених для стоянки та ремонту автотранспорту, а також на їх стоянках у боксах, під навісами або на відкритих площадках необхідно дотримуватися вимог НАПБ А.01.001-04.

19.15. Необхідно, щоб конструкції, розміщення та експлуатація конвеєрного транспорту відповідали вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", вимогам СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" і вимогам цих Правил.

19.16. Конвеєри, що транспортують пиловидні, пило-, паро- та газовидільні матеріали, повинні бути обладнані системами пилопридушення, витяжною вентиляцією або аспірацією залежно від типу речовин, що виділяються.

19.17. Ширина проходів і зазорів навколо конвеєрів повинна визначатися умовами безпечного обслуговування зазначеного устаткування відповідно до встановлених на підприємстві вимог, але не повинна бути менше ніж 0,8 м.

19.18. Через конвеєри завдовжки більше 20 м необхідно влаштовувати перехідні містки або проходи під ними.

Відстань між містками - не більше ніж 30 м у виробничих приміщеннях і не більше ніж 100 м - у галереях.

Проходи, що розміщені під конвеєрами та зверху, необхідно огороджувати металевою сіткою з чарунками не більше ніж 10х10 мм, а висота проходу повинна бути не менше ніж 2 м.

19.19. Необхідно, щоб конвеєри були обладнані засобами аварійної зупинки та блокування, захисними пристроями та уловлювачами, центрувальними пристроями, обмежувачами ходу та запобігання зворотного ходу, пристроями очищення стрічок і барабанів. Конвеєри необхідно оснастити огорожами стрічок, барабанів, вантажів.

19.20. Прибирання розсипаного матеріалу з-під стрічкових конвеєрів під час їх роботи повинно бути механізоване. Прибирання матеріалу вручну дозволяється тільки при зупиненому конвеєрі та дотриманні вимог биркової системи. При цьому пускова апаратура конвеєра повинна бути обладнана пристроєм, що унеможливлює включення конвеєра під час проведення прибирання та інших робіт.

19.21. Для прибирання сторонніх предметів зі стрічок конвеєрів повинні бути передбачені автоматичні пристрої. Ручне прибирання дозволяється у виняткових випадках при зупиненому конвеєрі та включеному місцевому блокуванні при вилученні ключа-бирки.

19.22. Приводи похилих пластинчастих конвеєрів повинні бути обладнані гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід у разі обриву ланцюга.

Похилі ділянки ланцюгових конвеєрів необхідно забезпечувати уловлювачами для захоплення ланцюга в разі його обриву.

19.23. Робота гвинтових конвеєрів у разі несправних завантажувальних і розвантажувальних пристроїв, шиберів, у разі торкання шнека до корпуса та знятих кришок не дозволяється.

19.24. Для відбору проб матеріалу, що транспортується, при працюючому шнеку повинні бути передбачені автоматичні пробовідбірники. Ручний відбір проб дозволяється тільки після повної зупинки шнекового або гвинтового конвеєра.

19.25. Елементи скіпових підйомників необхідно відгороджувати знизу та з боків металевою сіткою або суцільною обшивкою.

19.26. Приямок скіпового підйомника навколо завантажувального отвору та отвору для проходу ковша повинен бути перекритий суцільним настилом і відгороджений по периметру поручнями згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил.

19.27. Перед очищенням приямка ківш скіпового підйомника необхідно підвісити на рамі на висоті не менше ніж один метр від верхнього краю приямка та підперти його знизу металевою підпорою.

19.28. Скіповий підйомник повинен бути обладнаний автоматично діючими гальмівними пристроями (уловлювачами) та кінцевими вимикачами перепідйому ковша.

19.29. Перед завантажувальним жолобом елеватора необхідно встановлювати ґрати, що пропускають куски сировини необхідних розмірів.

Відстань від верхньої габаритної точки елеватора до перекриття необхідно вибирати не менше ніж один метр.

19.30. Для спостереження за станом ковшів або тягових ланцюгів (стрічок) у кожусі елеватора повинні бути влаштовані оглядові вікна зі знімними кришками, що щільно закриваються, та легкодоступні з обслуговувальних площадок.

19.31. Для обслуговування натяжного пристрою навколо башмаків елеватора повинні бути передбачені робочі площадки завширшки з трьох боків не менше ніж один метр, а з четвертого боку - не менше ніж 0,8 метра.

19.32. Усі елеватори повинні бути оснащені гальмівними пристроями, що зблоковані із сигнальними пристроями, що сигналізують про обрив.

19.33. Під час роботи елеватора не дозволяється регулювати натяг ланцюгів (стрічок), що несуть ковші, проводити будь-який ремонт елеватора або очищення ковшів від налиплого матеріалу.

19.34. На ділянках траси конвеєрів, що перебувають поза зоною видимості оператора з пульта керування, повинна бути встановлена двобічна передпускова попереджувальна звукова та світлова сигналізація, що автоматично включається перед пуском привода конвеєра.