7.1.33. Відкриття та закриття люків необхідно здійснювати із застосуванням спеціальних пристосувань. Не дозволяється відкривати люки з-під вагона.
7.1.34. Роботи, що пов'язані з необхідністю дроблення брил сировини, що змерзлися або злежалися, на ґратах приймальних траншей або бункерів необхідно виконувати зі спеціальних містків. Для розпушення матеріалів, що змерзлися у вагонах, необхідно застосовувати вібророзпушувачі, вібратори, люковібратори та інші пристрої, що забезпечують безпечність робіт.
7.1.35. Ручне пробиття сипких матеріалів, що змерзлися та застрягли у люках під час вивантаження, допускається лише зверху за допомогою пневматичних молотків або, у разі їх відсутності, спеціальних пік-проштовхувачів. Інструмент, що застосовується, повинен відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.30-01. Ці роботи необхідно виконувати із застосуванням страхувальної мотузки та під наглядом іншого працівника.
7.1.36. Працівники на складах сировини повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: респіраторами, окулярами, касками, захисним одягом і рукавицями.
7.1.37. Склади сирого коксу, антрациту та інших матеріалів з пожежної небезпеки належать до категорії В.
7.2. Складування та зберігання пеку
7.2.1. Утримання та експлуатація складів горючих і легкозаймистих рідин повинні відповідати вимогам НАПБ А.01-001-04.
7.2.2. Вимоги безпеки під час роботи з пеками повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
7.2.3. Всі роботи з обслуговування устаткування складів пеку повинні бути максимально автоматизовані.
7.2.4. Склади пеку необхідно обладнувати спеціальними закритими ємностями з обігрівом.
7.2.5. Ємності для зберігання рідкого кам'яновугільного пеку необхідно герметизувати та обладнувати витяжною вентиляцією.
7.2.6. Пекоприймальники повинні бути обладнані рівнемірами пеку.
7.2.7. Архітектурно-планувальне рішення складу пеку повинно виключати потрапляння на робочі місця прямих сонячних променів.
7.2.8. Трубопровід зливу пеку з цистерни необхідно виготовляти на основі гнучкого металевого шланга та металевих перехідників з фланцями. Застосування гумового шланга як зливного трубопроводу не дозволяється.
7.2.9. Заходи безпеки під час встановлення термоцистерни під завантаження повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затверджених наказом Держкомнафти та газу України від 18.03.94 N 133.
7.2.10. Злив пеку з термоцистерн необхідно здійснювати за температури пеку не менш ніж 150 град.С.
7.2.11. Перед зливом пеку необхідно перевірити відсутність пошкоджень кожуха термоцистерни, термоізоляції, вагонної рами, кришки люка; справність запобіжних прокладок, мембрани пекопроводів та заземлити термоцистерну.
7.2.12. Підключення на обігрів і відключення термоцистерни повинен проводити електроперсонал.
7.2.13. Щоб уникнути накопичення в термоцистерні вибухових парів пеку, кришку та оглядовий люк термоцистерни після охолодження необхідно закривати не раніше ніж через годину після закінчення зливу пеку.
7.2.14. Для видавлювання пеку з цистерни під час зливу необхідно використовувати пару або інертний газ. Застосування стисненого повітря для спорожнення цистерни не дозволяється.
7.2.15. Перед подачею пари в цистерну паропровід, що приєднується до неї, необхідно продути з метою звільнення його від конденсату.
7.2.16. Парові регістри пари та паропроводи повинні бути герметичні.
Конструкція та експлуатація парових регістрів, паро- та пекопроводів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.11-98.
7.2.17. Склади пеку з пожежної небезпеки належать до категорії В, і їх необхідно обладнувати установками пінопарогасіння та системами ППА, оснащувати ящиками з піском, повстиною, порошковими вогнегасниками.
7.2.18. У районі зливу пеку не дозволяються електро- та газозварювальні роботи, паління, розведення вогню, проведення ремонтних робіт, під час яких може виникнути іскріння інструменту.
Вогневі роботи на території складу пеку необхідно виконувати за нарядом-допуском з обов'язковим розгортанням засобів пожежогасіння.
7.2.19. Розігрів "замерзлих" пекових комунікацій і насосів необхідно проводити за допомогою гарячої води або пари.
7.2.20. Працівники на складі пеку повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, що включають: дерматологічні захисні мазі (пасти), захисні окуляри, респіратор, спецвзуття, спецодяг, каску.
7.2.21. Склади пеку необхідно обладнувати блискавковідводами і заземлювальними пристроями згідно з НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01 та іншими чинними нормативно-правовими актами.
Майданчики для зливання пеку повинні бути обладнані світильниками згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 та інших чинних нормативно-правових актів.
7.2.22. Після закінчення робіт зі зливання пеку та вивезення з естакади залізничних цистерн зливні лотки необхідно звільнити від залишків пеку, закрити кришками з негорючих та неіскроутворюючих матеріалів, а майданчики, відкидні містки, естакаду очистити від розлитого пеку. Зібрані відходи необхідно повернути у технологічний цикл згідно з підпунктом 2.3.5 розділу III цих Правил.
7.2.23. Під час виконання робіт з приймання та зберігання рідкого пеку, а також під час замірювання його залишків, огляду, очищення та ремонту резервуарів для освітлення повинні використовуватися переносні світильники з напругою не більше як 12 В.
7.2.24. Роботи, що пов'язані з перебуванням працівників усередині резервуарів для зберігання пеку, повинні прирівнюватися до робіт з підвищеною небезпекою та повинні виконуватися за проектом організації робіт, що затверджується роботодавцем, і за нарядом-допуском.
7.3. Складування та зберігання токсичних реагентів
7.3.1. Зберігання, облік і перевезення сильнодійних отруйних речовин необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції про порядок збуту, придбання, зберігання, обліку і перевезення сильнодійних отруйних речовин, що затверджується роботодавцем, та інших чинних нормативно-правових актів.
7.3.2. Приймальні ємності для токсичних рідких речовин повинні перевищувати об'єм транспортних ємностей.
7.3.3. Порожню тару з-під легкозаймистих рідин, а також отруйних речовин необхідно закупорювати та зберігати на спеціально відведеному майданчику.
7.3.4. Ємності для приймання рідких токсичних речовин необхідно обладнувати клапанами, що автоматично закриваються.
7.3.5. Токсичні речовини, кислоти та луги необхідно зберігати та транспортувати в упаковці заводу-виробника.
Складські приміщення для зберігання кислот і лугів необхідно обладнувати водопроводом з кранами та переносними шлангами для видалення кислоти або лугу в разі їх потрапляння на підлогу або тіло працівників.
7.3.6. Склади для зберігання кислот і лугів необхідно розміщувати в окремих приміщеннях. Розміщення складів на відкритих майданчиках, під навісом і в підвальних приміщеннях допускається лише за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.
Відкривання люків цистерн і резервуарів з кислотою, лугом або іншими токсичними рідинами, відбір проб і замірювання рівня повинні провадитися працівниками з навітряного боку від люка.
8. Підготовка вихідних матеріалів
8.1. Грохочення (класифікація)
8.1.1. Для запобігання пиловиділенню у повітря робочої зони грохоти необхідно розміщувати у герметичні кожухи, які необхідно підключати до аспіраційної системи. При цьому викиди від системи повинні очищатися.
8.1.2. По всій ширині завантажувальних і розвантажувальних лійок грохотів необхідно встановлювати екрани, що запобігають викидам шматків матеріалу.
8.1.3. Усі рухомі частини грохотів необхідно огороджувати. У рухомих плоских грохотів огороджуються кожухами або металевою сіткою ексцентрики, приводи та передачі, у барабанних - велика та маленька шестерні, ланцюгова передача, шестерні передачі, з'єднувальні муфти. Крім того, самі барабани необхідно огороджувати глухим кожухом.
8.1.4. З'єднання кожуха барабанного грохота з жолобами та бункерами необхідно ущільнювати так, щоб під час роботи грохота не було розсипання та вибивання пилу у виробниче приміщення.
8.1.5. Перед включенням грохота необхідно перевірити його загальний технічний стан, відсутність деформацій і поривів сітки, надійність її натягу, кріплення дисбалансних вантажів, наявність і справність огорож, аспіраційних кожухів, наявність мастильного матеріалу в підшипниках.
8.1.6. Грохот необхідно запускати без навантаження та лише після включення приймальних агрегатів, а подачу матеріалу на грохот починати після досягнення режиму роботи, що установився.
8.1.7. Під час роботи грохотів особливу увагу необхідно приділяти кріпленню дисбалансних вантажів, стежити за подачею матеріалу рівномірним шаром, за шириною сита, періодично перевіряти нагрів підшипників, якість сортування матеріалу.
8.1.8. Прочищення, огляд і ремонт грохота необхідно проводити згідно з вимогами биркової системи після припинення подачі на нього матеріалу та зупинки привода грохота.
8.1.9. Для зниження шуму на робочих місцях необхідно використовувати:
звукоізолювальні огорожі грохотів;
гумові футеровки завантажувальних і розвантажувальних пристроїв;
гумові сита.
8.1.10. У приміщеннях з підвищеними рівнями шуму працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху (навушниками, протишумовими вкладишами, шоломами) згідно з ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".
8.2. Дроблення
8.2.1. Для безпечної експлуатації дробарок їх обертові та рухомі частини необхідно огороджувати металевими огорожами згідно з пунктом 4.54 розділу І цих Правил.
8.2.2. Для запобігання запиленості повітря на дільницях дроблення робочий простір дробарок, їх завантажувальні та розвантажувальні отвори необхідно герметизувати укриттями і необхідно приєднувати до аспіраційних установок.
8.2.3. У разі розташування робочого майданчика дробарки на рівні відкритого завантажувального отвору останній необхідно огороджувати огорожею висотою не менш ніж 1 м; отвори, що не перевищують 300 мм, необхідно обладнувати бортами висотою не менш ніж 200 мм.
8.2.4. Завантаження матеріалу в дробарку необхідно механізувати (транспортери, живильники, грейферний кран, захоплювачі тощо).
8.2.5. На шляху подачі матеріалу в дробарку (перед дробаркою над транспортерною стрічкою) необхідно встановлювати електромагніти, а дробильні установки необхідно забезпечувати автоблокуванням або ручним блокуванням, що забезпечує зупинку агрегату та припинення подачі матеріалу в разі попадання матеріалів, що важко подрібнюються, або металевих предметів. Виведення цих предметів повинне здійснюватися згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем.
8.2.6. Керування дробаркою повинне здійснюватися дистанційно зі спеціального майданчика або пульта керування та дублюватися безпосередньо у самій дробарці.
8.2.7. Робочий майданчик дробарки необхідно огороджувати ґратчастими металевими щитами, розташованими таким чином, щоб машиніст міг без труднощів спостерігати за надходженням матеріалу в дробарку.
8.2.8. Запуск устаткування дробильної дільниці необхідно проводити після подання звукового або світлового сигналу.
8.2.9. Дробарку необхідно включати в роботу за відсутності в її робочому просторі матеріалу, що переробляється.
8.2.10. Подача матеріалу в дробарку повинна здійснюватися через 2-3 хвилини після включення привода дробарки. Протягом цього часу необхідно перевірити справність машини на холостому ходу, відсутність стороннього (нехарактерного) шуму, перепадів звуку.
8.2.11. Під час роботи дробарки необхідно стежити за рівномірним надходженням до неї матеріалу, не допускаючи перевантаження та завалів.
8.2.12. Шматки матеріалу, що завантажується в дробарку, не повинні перевищувати розмір, зазначений у паспорті конкретної машини.
8.2.13. Для запобігання аваріям необхідно контролювати надходження мастила до тертьових поверхонь, температуру підшипників і шумовий режим дробарки. У разі з'явлення різкого стуку, порушення цілісності працюючих деталей, вібрації корпусу дробарку необхідно зупинити.
8.2.14. Зупинка дробарки (крім аварійних випадків) дозволяється лише після переробки всього завантаженого матеріалу.
8.2.15. У разі аварійної зупинки дробарки "під завалом" розбутування та запуск необхідно виконувати за нарядом-допуском, а в нічний і вечірній час із застосуванням биркової системи під наглядом відповідальної посадової особи.
8.2.16. Роботи, що пов'язані з ремонтом дробарки, огорож, очищенням дробарки, оглядом рухомих частин, регулюванням розвантажувальної щілини та зазорів між валками, усуненням завалів і заклинювань, необхідно проводити при відключеній від напруги електромережі дробарки відповідно до вимог биркової системи.
8.2.17. Робочий простір дробарки необхідно очищати через розвантажувальну щілину згідно з вимогами спеціальної інструкції з усунення завалів і заклинювань, затвердженої роботодавцем.
8.2.18. Роботи з видалення металу, що потрапив у робочий простір, необхідно проводити газовими різаками з оформленням наряду-допуску.
8.2.19. Машиністи, які обслуговують дробарки для переробки матеріалів первинного дроблення, повинні користуватися захисними дерматологічними пастами.
8.2.20. Кожний випадок заклинювання камери дроблення, усі ремонти та відхилення від нормальної роботи повинні фіксуватися в агрегатному журналі.
8.2.21. Для нормалізації умов праці з шуму у відділеннях дроблення постійні робочі місця машиністів необхідно влаштовувати у звукоізольованих кабінах спостереження згідно з ГОСТ 12.2.098-84 "ССБТ. Кабины звукоизолирующие. Общие требования".
8.2.22. Кабіни спостереження необхідно обладнувати системами контролю, дистанційного керування та системами вентиляції.
8.2.23. На робочих майданчиках, де рівні шуму перевищують граничнодопустимі норми, працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.
8.3. Подрібнення
8.3.1. Кульові млини необхідно розташовувати в окремому приміщенні та відділяти від інших дільниць цеху капітальними шумоізолювальними стінами.
8.3.2. Відстань між габаритами кульових млинів необхідно брати не менше ніж 3 м, а між стіною та млином - не менше ніж 1,2 м.
8.3.3. Кожний млин необхідно відділяти поручнями або металевою сіткою таким чином, щоб запобігти доторканню до барабана млина з боку проходів.
У конструкції огорожі необхідно передбачати дверці, що обладнані блокуванням відключення привода млина від мережі при відкритих дверцятах або спеціальним запірним пристроєм, що виключає можливість відкриття дверцят стороннім працівником.
8.3.4. Шестерні привода, торцеві кришки, з'єднувальні муфти млина необхідно огороджувати кожухами.
8.3.5. Привод млина необхідно обладнувати спеціальними пристосуваннями для прокручування вручну та фіксації барабана під час ремонту.
8.3.6. Завантажувальні та розвантажувальні отвори млина необхідно максимально герметизувати та приєднувати до аспіраційних пристроїв у випадку роботи на "злив" або переводити млин на режим пневмосепарації.
8.3.7. Кріпильні болти, що утримують футерувальні плити, необхідно максимально затягувати.
Для поліпшення герметизації барабана млина під футерувальні плити необхідно підкладати листи гуми, а під гайку ставити гумову та металеву опуклу шайби або намотувати азбестовий шнур.
8.3.8. Перед пуском млина необхідно переконатися в надійності та справності огорож, герметизації млина, в працездатності аспіраційної системи або пневмосепарації, надійності кріплення футерувальних плит і кришки люка барабана, готовності до роботи живильника та приймальних пристроїв, відсутності працівників у небезпечній близькості від подрібнювальної машини.
8.3.9. Якщо пуск млина в роботу здійснюється дистанційно, то це необхідно тільки після подання світлової сигналізації.
8.3.10. Під час роботи млина необхідно стежити за правильним завантаженням його. Недовантаження млина матеріалом призводить до збільшення шуму.
8.3.11. Під час роботи кульового млина не дозволяється прибирати просипи під обертовим барабаном або переміщати під ним будь-які вантажі.
8.3.12. У разі ослаблення або випадання кріпильних болтів необхідно їх підтягнути або замінити новими.
8.3.13. Для зберігання куль та їх сортування необхідно передбачати місце на площі млинового відділення.
8.3.14. Завантаження куль і вивантаження їх з млина необхідно механізувати.
8.3.15. Зона завантаження та вивантаження куль повинна огороджуватися, цю роботу повинен виконувати технологічний персонал за бирковою системою, а ремонтний - за нарядом-допуском.
8.3.16. Роботи із заміни стальних футерувальних плит барабана необхідно проводити за нарядом-допуском під наглядом відповідальної посадової особи.
8.3.17. Всі роботи на корпусі млина необхідно проводити з майданчиків, обладнаних згідно з пунктом 2.9 розділу II цих Правил.
8.3.18. Ремонт кульових млинів необхідно проводити після відключення двигуна привода, ретельного провітрювання їх робочого простору та закріплення барабана. Ця робота повинна виконуватися мінімум двома працівниками за нарядом-допуском.
Внутрішній огляд кульових млинів необхідно виконувати з обов'язковим дотриманням вимог биркової системи.
8.3.19. Для запобігання довільному прокручуванню зупиненого млина на його приводі необхідно встановлювати гальмовий пристрій. Млин необхідно зупиняти у верхньому положенні люків. Під час зупинки млина у положенні люків унизу відкривати кришку люка не дозволяється.
Для огляду внутрішнього стану млина, перебуваючи зовні нього, допускається зупинка млина так, щоб люки були розташовані збоку.
8.3.20. Для спуску у млин діаметром більше 1,5 м необхідно застосовувати драбину.
8.3.21. Для зниження шуму на робочих місцях у відділенні подрібнення необхідно:
використовувати звукоізолювальні покриття барабанів млинів;
щоб приводні двигуни були у малошумному виконанні;
щоб операторські пункти машиністів млинів були звукоізольовані;
встановлювати акустичні екрани з боку ударів куль і під барабаном.
8.3.22. Працівники, які перебувають на робочих місцях з підвищеним рівнем шуму, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху.
8.4. Прожарювання
8.4.1. Печі обертові та холодильники
8.4.1.1. Відстань між осями обертових печей і холодильників повинна бути рівною, не менше трьох діаметрів печей.
8.4.1.2. Майданчики для обслуговування головок обертової печі повинні мати розміри, що дають змогу відходити працівникові від печі на відстань не менше ніж 5 м.
8.4.1.3. Опори печі необхідно з'єднувати перехідними містками та обладнувати майданчиками для обслуговування опорних роликів привода. Відстань між сходами для спуску працівників з перехідних містків повинна бути не більш ніж 7 м.
8.4.1.4. Майданчики обслуговування та робочі проходи вздовж печі необхідно огороджувати. Огорожі, що встановлюються з боку барабанів, повинні виключати можливість дотику працівника до барабана, рухомих частин його привода та відповідати вимогам пункту 2.9 розділу II цих Правил.
8.4.1.5. Ролики опорних бандажів і вінцеві шестерні приводів необхідно огороджувати суцільною або сітчастою огорожею з обох боків барабана на висоту близько 2 м, або ж огороджувати місця контакту ролика з бандажем. Необхідно, щоб ці огорожі були легко знімними та забезпечували оперативний доступ до механізмів.
8.4.1.6. Для зменшення потоку тепловипромінювання від барабана печі в зоні виконання робіт необхідно встановлювати теплозахисний екран і підводити припливну вентиляцію.
8.4.1.7. Шибери димоходів, засувки, вентилі тощо необхідно розташовувати в зонах, де вплив тепла на працівників не перевищує значень, зазначених у ГОСТ 12.4.123-83 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования".
8.4.1.8. Для доступу до вентилів, засувок, шиберів, що розташовані на висоті більше ніж 1,8 м, необхідно встановлювати стаціонарні огороджені майданчики.
8.4.1.9. Щоб запобігти опікам під час зворотного удару полум'я, отвори для встановлення форсунок і оглядові отвори печей повинні бути обладнані екранами, а вентилі, що регулюють подачу палива та повітря, або їх приводи розміщувати осторонь цих отворів.
8.4.1.10. Під час спостереження за процесом прожарювання та роботою пальників печей працівники повинні мати захисні окуляри з світлофільтрами. Кришки оглядових отворів необхідно відкривати металевими гачками.
8.4.1.11. Робочі місця в зонах максимального тепловипромінювання повинні бути обладнані припливною вентиляцією.
8.4.1.12. Місця з'єднання барабанів печі та холодильника необхідно обладнувати жаростійкими еластичними ущільнювальними кільцями.
8.4.1.13. Вузли завантаження у піч вихідних матеріалів і вивантаження з печі прожарених матеріалів, розвантажувальну шахту холодильника та завантажувальні жолоби печі, з яких можливі виділення газів і пилу у повітря робочої зони, необхідно обладнувати укриттями та аспірацією.
8.4.1.14. У разі виявлення витоку газу - подачу газу необхідно негайно припинити. Подачу газу після усунення його витоку можна проводити тільки з дозволу посадової особи, відповідальної за експлуатацію газового господарства.
8.4.1.15. Холодильники на всю довжину необхідно укривати металевою "оболонкою" і обладнувати місцевою витяжною вентиляцією видалення пари з-під "оболонки".
8.4.1.16. Щоб запобігти залповому забору води, засувку перед включенням води на прожарювальну піч необхідно відчиняти повільно.
8.4.1.17. Піч повинна бути обладнана сигналізацією та блокуванням верхнього та нижнього положень барабана, а також сигналізацією включення приводів барабанів печі та холодильника. Якщо довжина печі перевищує 40 м, дзвінки гучного бою та світлові ліхтарі необхідно встановлювати також в районі привода печі.
8.4.1.18. Головний привод печі необхідно автоматично заблоковувати з допоміжним устаткуванням і механізмами.
8.4.1.19. Керування вентилями газопроводу, повітропроводу, шиберами лежака, жолобів подачі матеріалу тощо необхідно здійснювати дистанційно з поста керування піччю та дублювати за допомогою місцевого керування.
8.4.1.20. Необхідно, щоб привод печі та холодильника, крім дистанційного, мав місцевий пульт керування. Місцевий пульт керування необхідно розміщувати в безпосередньої близькості від привода та блокувати із звуковою сигналізацією включення привода.
8.4.1.21. Змащення обертових роликів і шестерень необхідно здійснювати за допомогою спеціального пристосування, що виключає можливість перебування працівника в небезпечній близькості від обертових частин печі.
8.4.1.22. Двері люків в головках печі та холодильника необхідно обладнувати надійними запорами, що забезпечують щільне закриття дверей на час роботи печі.
8.4.1.23. Газоходи (лежаки) печей прожарювання повинні бути обладнані вибуховими клапанами.
8.4.1.24. Вивантаження пилу з пилових камер (карманів) лежака необхідно механізувати.
8.4.1.25. Пилозбірники повинні бути обладнані затворами або іншими пристроями, що забезпечують їх герметичність під час вивантаження пилу.
8.4.1.26. Для спостереження за станом лежака по всій його трасі необхідно обладнувати оглядові люки або періодично візуально оглядати лежакове господарство під час повної зупинки печей.
8.4.1.27. Розпалювання печі необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 за письмовим дозволом посадової особи, відповідальної за газове господарство, та начальника цеху в присутності начальника зміни або виробничого майстра.
8.4.1.28. Перед розпалюванням піч необхідно провентилювати.
Необхідно також перевірити справність механічної частини печі та холодильника, вузлів живлення печі шихтою, пристроїв паливоподачі, газоочисних і транспортних пристроїв, стан запобіжних вибухових клапанів і димососів; оглянути стан футерівки печі, холодильника та їх головок; перевірити надійність і герметичність закриття люків, кришок і технологічних дверцят печі та холодильника, переконатися у відсутності працівників і сторонніх предметів усередині газоходів, пилоосадних камер, печі та холодильника.
8.4.1.29. Під час розпалювання печі необхідно спочатку подати повітря, а потім паливо. Припиняючи горіння - виключити подачу палива, а потім повітря. Подачу газу, аналіз газоповітряної суміші необхідно проводити у відповідності до НПАОП 0.00-1.20-98. Для розпалювання печі необхідно використовувати газовий запальник.
8.4.1.30. Печі після тривалої зупинки та ремонту, а також ті, що вводяться в експлуатацію, необхідно розпалювати згідно з підпунктом 8.4.1.29 розділу III цих Правил.
8.4.1.31. Перед включенням привода печі необхідно подати звуковий і світловий сигнали.
8.4.1.32. Під час експлуатації печі необхідно дотримувати технологічний режим прожарювання, забезпечувати повне та правильне згоряння палива, потрібне розрідження в печі.
8.4.1.33. Для аварійного видалення газів з печі необхідно передбачати резервний ексгаустер.
8.4.1.34. У разі "відходу" барабана печі вниз нижній бандаж печі необхідно змащувати. У разі підйому барабана вверх змащувати верхній бандаж. За необхідності видалення мастила з бандажів барабан необхідно зупинити.
8.4.1.35. Переходи з одного боку печі на інший необхідно здійснювати через спеціально влаштовані проходи (містки).
Переходити з одного боку печі або холодильника на інший під барабанами, що обертаються, не дозволяється.
8.4.1.36. Проводити прибирання під барабанами, що обертаються, а також ремонт і регулювання шестерень привода або роликів бандажа не дозволяється.
8.4.1.37. У разі, якщо на барабані з'являться плями кольорів мінливості, піч необхідно зупинити та вжити заходів до ремонту футеровки.
8.4.1.38. Під час аварійних ситуацій: мимовільне затухання пальників; підвищення тиску газу; зупинка газовідсмоктувальних механізмів тощо необхідно керуватися планами ліквідації аварій.
8.4.1.39. Перед ремонтними роботами усередині барабана печі необхідно контролювати температуру повітря в робочій зоні перед початком та в середині кожної зміни, а також перед кожним допуском працівників усередину печі.
8.4.1.40. Роботи з огляду та ремонту всередині печей і газоходів необхідно проводити за температури повітря не вище 40 град.С за нарядом-допуском.
8.4.2. Електрокальцинатори
8.4.2.1. Корпус електрокальцинаторів, димоходи необхідно герметизувати.
8.4.2.2. Розвантажувальний отвір електрокальцинатора необхідно герметично з'єднувати з приймальними пристроями.
8.4.2.3. Для ліквідації пароутворення та запобігання полій узимку пари води у водоохолоджувальній оболонці приймального пристрою необхідно уловлювати аспіраційною системою.
8.4.2.4. Приймальні пристрої на виході кальцинатора необхідно закривати герметичними кожухами, а кожухи підключати до аспіраційної системи.
8.4.2.5. Гази, що виділяються з кальцинатора, необхідно знешкоджувати в апараті очищення або спалювати.
8.4.2.6. Встановлення електродів і їх переміщення у кальцинаторі, завантаження матеріалу в піч необхідно здійснювати за допомогою засобів механізації.
8.4.2.7. Проходи та робочі місця необхідно обладнувати не ближче ніж 1,5 м до кальцинатора.
8.4.2.8. Температура корпусу кальцинатора не повинна перевищувати 70 град.C, а доступні до дотику частини його необхідно огороджувати огорожею, що відповідає вимогам пункту 2.9 розділу II цих Правил.
8.4.2.9. Ошиновку електрокальцинатора необхідно огороджувати згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів. Над шинопроводами ошиновки необхідно встановлювати козирки, що запобігають осипанню пилу на електропровідні елементи.
8.4.2.10. Електрокальцинатор повинен бути обладнаний світловою сигналізацією подачі на нього напруги.
8.4.2.11. Для запобігання зависанням матеріалу в печі та можливим вибухам необхідно дотримувати гранулометричний склад матеріалу, що подається у піч.
8.4.2.12. Ліквідацію заторів на виході кальцинатора необхідно проводити металевою штангою через спеціальні отвори в захисному кожусі розвантажувального жолоба. Металева штанга повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.30-01.
8.4.2.13. У разі припинення руху матеріалу в шахті кальцинатора завантаження його необхідно припинити.
8.4.2.14. З боку ошиновки необхідно контролювати ізоляцію шинопроводів відносно землі. Величина опору ізоляції кожного полюса повинна бути не менше 5 кОм (кілоОм).
8.4.2.15. Шинопроводи ошиновки періодично не рідше одного разу на тиждень необхідно обдувати від пилу. Під час обдуву напругу з шинопроводу необхідно знімати. Для зменшення запилення операцію обдуву від пилу необхідно проводити за допомогою пилососа з подальшою утилізацією зібраного пилу.
8.4.2.16. Водопостачання для охолодження електрокальцинаторів повинне здійснюватися відповідно до інструкції щодо взаємодії між працівниками з обслуговування електрокальцинатора і з обслуговування водообороту.
9. Дозування та нагрів вуглецевих матеріалів
9.1. За умов виконання робіт, пов'язаних з дрібнодисперсним сухим матеріалом, електроустаткування дозувального відділення та вагодозувального візка повинно бути у пилозахисному виконанні.
9.2. Сортові бункери необхідно ущільнювати, шибери їх розвантажувальних отворів повинні забезпечувати щільне перекриття жолобів, що виключає просипи матеріалів.
9.3. Розвантажувальні жолоби сортових бункерів повинні бути обладнані повітроводами системи аспірації.
9.4. Верхню горловину дозувального візка необхідно максимально наближати до розвантажувального жолоба бункера.
9.5. Нижня горловина візка повинна бути обладнана манжетою, що опускається, або гнучким брезентовим рукавом, що щільно з'єднується з горловиною жолоба, що йде до змішувальної машини.
9.6. Сортові бункери дрібної фракції повинні бути обладнані дистанційним пристроєм розпушування матеріалу.
9.7. Конструкція вагодозувального візка повинна забезпечувати вільне керування шиберами сортових бункерів.
9.8. Візок повинен бути обладнаний звуковою та світловою сигналізацією його ходу, а також ключем-биркою, замок якого обладнано на панелі керування візком.
9.9. Швидкість ходу візка не повинна перевищувати 5 км/год.
9.10. Майданчик керування візком повинен бути рівним, горизонтальним і забезпечувати стійкість положення на ньому машиніста-дозувальника.
9.11. Рейкову колію дозувального візка з обох боків необхідно обладнувати тупиками, а рейки повинні бути укладені так, щоб їх головки були на рівні підлоги.
9.12. Завантажувальні отвори жолобів змішувальних машин необхідно закривати ґратами з чарунками не більше 150 х 150 мм.
9.13. Перед початком дозування необхідно переконатися в справності шиберів і аспірації розвантажувальних жолобів сортових бункерів, шиберів (засувок) верхньої та нижньої горловини візка, пневмозатворів, перевірити справність ходу візка, його гальмів, роботи сигналізації.
9.14. Під час керування дозувальним візком машиніст-дозувальник повинен стояти обличчям або боком до руху візка. Під'їжджаючи до прорізів, входів, місць, де можуть бути працівники, він повинен подати сигнали та вести візок на зниженій швидкості.
9.15. Між дільницею змішувальних машин і дільницею дозування повинна бути встановлена двобічна сигналізація. Завантаження змішувальних машин необхідно проводити лише після одержання дозувальником сигналу готовності з дільниці змішування.
9.16. Перед роботою підігрівача шихти необхідно візуально перевірити, оглянути справність корпусу, наявність і встановлення захисних кожухів, наявність заземлення корпусу електропідігрівача та справність підвідного до нагрівальних елементів кабелю, надійність ущільнень і роботи аспірації.
9.17. Очищення завантажувального та розвантажувального патрубків підігрівача необхідно проводити через оглядові люки спеціальними пристосуваннями.
9.18. Дозування рідкого пеку необхідно здійснювати за допомогою автоматичних дозаторів з дозувальних баків, що встановлюються на вагах.
9.19. Напірні баки повинні бути обладнані покажчиками рівня та пристроями автоматичного припинення подачі пеку під час досягнення заданого рівня.
9.20. На випадок аварійної ситуації в баках повинні бути передбачені переливні труби та ємності об'ємом не менше 1 куб.м для збору пеку, що пролився.
9.21. Апаратура для дозування пеку (напірні баки, дозувальні баки, вузли роздачі пеку по змішувальних машинах) повинна бути обладнана ущільненнями (герметизована), місцевою витяжною вентиляцією або гідрозатворами.
9.22. Поверхні баків, пекопроводів і паропроводів для запобігання опікам повинні бути теплоізольовані.
9.23. Дільниця дозування пеку повинна з'єднуватися двобічним сигнальним зв'язком із складом пеку та дільницею змішувальних машин.
9.24. Процес дозування пеку з пожежної небезпеки належить до категорії В.
9.25. Дільниця дозування повинна бути обладнана автоматичною системою пожежної сигналізації; на дільниці необхідно мати вогнегасники, пісок, повстину для гасіння можливих загорянь.
9.26. Застосування відкритого вогню на дільниці дозування пеку не дозволяється. Відігрівання "замерзлих" пекопроводів необхідно проводити парою.
9.27. Усунення проливів пеку та очищення жолобів необхідно проводити після того, як пек буде у твердому стані.
9.28. Працівники на дільниці дозування повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (респіраторами, дерматологічними мазями).
10. Змішування
10.1. Усі рухомі частини електропривода та змішувальної машини необхідно закривати кришками та кожухами.
10.2. Корпус змішувальної машини необхідно теплоізолювати.
10.3. Корпус змішувальної машини періодичної дії та корпус змішувача безперервної дії необхідно герметизувати.
10.4. Кришки, люки, засувки (шибери), жолоби необхідно ущільнювати для забезпечення герметичності процесу змішування та перевантаження маси.
10.5. Для надійного утримання кришки розвантажувального люка у закритому положенні змішувач повинен бути обладнаний запірними пристроями із застосуванням пневмо- та гідродомкратів, кулачкових затворів тощо; або ж застосовувати конструкцію люка, що виключає необхідність у запірних пристроях.
10.6. Камера змішування змішувача повинна бути обладнана аспіраційним відсмоктуванням забрудненого повітря, що герметично з'єднується з камерою. Повітря, що відсмоктується, необхідно очищати від шкідливих складових в установках очищення газу згідно з підпунктом 2.1.5 розділу III цих Правил.
10.7. Пульт керування змішувальної машини повинен бути обладнаний ключем-биркою.
10.8. До системи керування змішувальної машини повинні входити: автомат керування рівнями верхньої та нижньої температурних границь змішування, а також світлова та звукова сигналізація включення змішувача.
10.9. Керування змішувальною машиною повинно бути автоматизованим.
10.10. Завантаження матеріалу у змішувач необхідно проводити після попереднього розігріву корита та запуску привода лопатей.
10.11. Під час змішування жолоб подачі матеріалу необхідно перекривати шиберами, а люки щільно закривати.
10.12. Процес змішування належить до категорії В з пожежної небезпеки.
10.13. Застосування відкритого вогню поблизу змішувальних машин і жолобів пеку без оформлення наряду-допуску та розгортання засобів пожежогасіння не дозволяється.
10.14. Працівники, які працюють у відділенні змішування, повинні бути забезпечені респіраторами, захисними окулярами, рукавицями та дерматологічними мазями.
10.15. Ремонт змішувальної машини, її налагодження та очищення від матеріалу скребками тощо необхідно проводити відповідно до положення про наряди-допуски та биркову систему.
Перед включенням змішувальної машини необхідно переконатися у відсутності працівників всередині змішувача.
10.16. Крани на паропроводах і конденсатозбірниках необхідно відкривати повільно, щоб запобігти ударам і поривам трубопроводів.
10.17. Відбір проб електродної маси необхідно проводити за допомогою спеціального відбірника після вивантаження її із змішувача у транспортний кюбель (вагонетку).
10.18. Під час вивантаження маси із змішувальної машини в кюбель пресувальник, який спостерігає за цією операцією, повинен перебувати не ближче 1,0 м від кюбеля.
10.19. У випадку прилипання брикетів електродної маси до форм ротора вибивання їх необхідно проводити виштовхувачем, що входить до конструкції ротора, або за допомогою металевого прута, заздалегідь зупинивши ротор. При цьому параметри прута (маса, довжина тощо) повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.30-01.
10.20. У разі заклинювання ротора необхідно відключити привод машини, охолодити її, після чого видалити з корита сторонній предмет.
11. Пресування (преси прошивні)
11.1. Подачу маси від змішувальних машин до пресів і завантаження її в преси необхідно механізувати та герметизувати або обладнати витяжною вентиляцією.
11.2. Під час завантаження та розвантаження міксерів, подачі маси від міксерів до преса, завантаження її в контейнер, необхідно передбачати встановлення витяжних зонтів для запобігання виділенню в робочу зону пресового відділення парів пеку.
11.3. Нагріті частини преса повинні бути теплоізольовані (огороджені) згідно з вимогами пункту 4.19 розділу I цих Правил.
11.4. Робочі місця біля пультів керування повинні бути розташовані таким чином, щоб з них був зручний огляд усіх механізмів і приладів керування, що обслуговуються з пульта.
11.5. Верхні майданчики преса, що обслуговуються, та рольганги повинні бути огороджені поручнями згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил.
11.6. За наявності скіпового підйомника рейки підйомника повинні бути прокладені таким чином, щоб збоку робочих майданчиків і сходин дотик до рухомого скіпа був неможливим. В іншому випадку отвори скіпової шахти необхідно закривати металевою сіткою.
11.7. Сітчаста огорожа повинна бути встановлена також під напрямними роликами скіпового підйомника вздовж всього шляху його руху для запобігання падінню на підлогу кусків маси, що транспортується, чи випали з скіпа.
11.8. Зняття пресованих заготовок (блокова продукція) необхідно проводити за допомогою спеціальних пристосувань (кліщів) із застосуванням електромостових кранів або інших засобів механізації.
11.9. На пресових дільницях, що будуються або реконструюються, необхідно застосовувати попереднє вакуумування маси, що пресується, що дає змогу зменшити газовиділення на виході її з преса.
11.10. На пресах з вакуумуванням повинні бути передбачені смолозбірники у герметичному виконанні.
11.11. Перед початком роботи необхідно переконатися в справності механізмів преса та міксерних пристроїв, аспірації, вакуумних установок, наявності та справності огорож, герметичності укриттів, працездатності сигналізації та блокувань, відсутності течі в гідросистемі преса.
11.12. Рівень маси, що завантажується у скіп, повинен бути прийнятий на 150-200 мм нижче його бортів.
11.13. Очищення завантажувального люка, а також ділянки навколо нього необхідно проводити лопатою або спеціальним скребком з довгою ручкою, перебуваючи за огорожею люка. При цьому параметри скребка повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.30-01.
11.14. Перед завантаженням контейнера необхідно переконатися у готовності преса, після чого подати сигнал пресувальнику, який перебуває біля мундштука преса, разом з цим необхідно переконатися у відсутності працівників навколо преса та сторонніх предметів на шляху його руху.
11.15. Під час випресування та підпресування необхідно стояти збоку від мундштука (приймального столу).
11.16. Для обмеження шляху руху заготовки, що викинута тиском газу, проти мундштука необхідно встановлювати металеву плиту товщиною від 10 до 100 мм.
11.17. Зштовхування заготовки, що випресована, з приймального столу необхідно виконувати перекиданням його за допомогою пневмовиштовхувача.
Торкатися до випресованих заготовок незахищеними руками не дозволяється.
11.18. Прибирання маси, що набралася під форкамерою преса, необхідно проводити, коли плунжер зупинено.
11.19. У безпосередньої близькості від преса на відстані 1-1,5 м необхідно передбачати місце для встановлення тари під відходи пресування. Встановлення та видалення тари (контейнера) необхідно проводити за допомогою крана.
11.20. Усі операції, що пов'язані з пресуванням, повинні проводитися під обов'язковим наглядом відповідального працівника.
11.21. Під час проведення ремонтних робіт на пресі, а також встановлення (зняття) мундштука необхідно відключити гідро- та електроприводи, знеструмити ланцюги підведення електроенергії до нагрівальних елементів мундштука. Ремонтні роботи необхідно проводити згідно з вимогами биркової системи.
11.22. Роботи зі встановлення (зняття) мундштука повинні бути механізовані.
11.23. Перебувати під плунжером преса не дозволяється.
11.24. Зберігати випресовані заготовки необхідно в спеціально обладнаних штабелях. На кожній ділянці складування необхідно вивішувати карти складування та плакати.
11.25. Працівники, які зайняті на пресі, повинні бути забезпечені респіраторами та захисними дерматологічними мазями.
11.26. Гасіння загорянь масла, смолистих відкладень необхідно вести парою або піною, для чого на пресі повинно бути передбачене відповідне розведення пари або пінного реагенту.
12. Випалювання
12.1. Під час роботи на випалювальній печі на працівників впливають небезпечні та шкідливі чинники: вуглеграфітовий пил, дискомфортний високотемпературний клімат, інфрачервоне випромінювання, природний газ, газоподібні виділення продуктів термічної обробки (окису вуглецю, сірчистого ангідриду).
12.2. Для обмеження та запобігання впливу на працівників небезпечних і шкідливих чинників піч повинна бути обладнана засобами безпеки, що включають вентиляційну, протипожежну та огороджувальну техніку та сигналізацію. Вентиляція приміщення повинна бути розрахована на асиміляцію тепловиділень і здійснюватися за допомогою аерації.
12.3. Завантаження - вивантаження виробів і пересипання на печах випалювання повинно бути механізоване.
Засоби механізації та прийоми випалювання повинні включати застосування кранів з маніпуляторами, пневмовидалення пересипки, контейнеризацію випалювальної продукції, використання безпересипного випалювання тощо.
12.4. При контейнерному випалюванні завантаження та вивантаження контейнерів необхідно здійснювати на спеціальних ділянках і механізувати. Видалення смоли із смоляних приямків (колодязів) і лежаків необхідно проводити у смоловідстійники, звідки її насосами перекачувати в цистерни.
12.5. Дільниця випалювання з пожежної небезпеки належить до категорії Г. Ділянки лежаків, електрофільтрів, смолонасосів і ексгаустерів належать до категорії В.
У лежаках печей і електрофільтрах повинно бути передбачено розведення парового або пінного пожежогасіння.
12.6. Випалювальна піч повинна бути обладнана сигналізацією про порушення тягового та температурного режиму в лежаках, а також падіння тиску газу в газопроводі та припинення подачі газу у підсклепінний простір. Лежаковий тракт перед димососом повинен бути обладнаний датчиком температури відхідних газів, що не повинна перевищувати 200 град.С.
12.7. Для боротьби з надлишковим теплом і пилом в цехах випалювання необхідно застосовувати аерацію. Аерація повинна бути організована за схемою руху повітря знизу-уверх, при цьому припливне повітря необхідно подавати в робочу зону через відкриті прорізи на рівні близько 2 м від підлоги.
Якщо ефективність аерації недостатня, для видалення надлишкового тепла та пилу повинно бути організована додаткова подача припливного повітря в робочу зону за допомогою механічної вентиляції.
12.8. Відхідні від печі гази необхідно очищати у смоляних електрофільтрах або допалювати в спеціальних установках.
12.9. Шкідливий вплив тепловипромінювань і протягів необхідно знижувати: в жарку пору року за допомогою припливних вентиляційних установок, в холодну - ізоляцією приміщення цеху від зовнішнього середовища брамами, що обладнані повітряними завісами, заскленням цеху, а також організацією раціонального режиму роботи.
12.10. Кімнати відпочинку працівників повинні бути обладнані установками кондиціонування повітря.
12.11. Постійно відкриті відступні приямки та канали і робочі майданчики повинні бути обладнані стаціонарними поручневими огорожами.
Відкриті вивантажувальні камери печей необхідно огороджувати переносними поручневими огорожами згідно з вимогами пункту 2.9 розділу II цих Правил.
12.12. Камери, в яких проводиться завантаження - вивантаження або ремонт, необхідно накривати запобіжними металевими ґратами (ґратами безпеки).
12.13. храти безпеки повинні мати стулчасту конструкцію. Кількість стулок повинна дорівнюватися кількості касет.
12.14. Муфельні канали камери під час завантаження - вивантаження, щоб уникнути засмічення, необхідно закривати запобіжними заслінками (прогумовані стрічки тощо).
Встановлення запобіжних заслінок необхідно проводити з використанням запобіжного пояса та леєрів, що необхідно кріпити до огорожі камери, або трапа безпеки, що необхідно встановлювати вздовж стінки камери печі.
12.15. Для зберігання та ремонту поручневих огорож, ґратів і трапів безпеки та засобів механізації ремонту в цеху повинні бути передбачені спеціальні майданчики.
12.16. Під час роботи печі кришки газових каналів, лежаків необхідно закривати.
12.17. Для виключення можливості загазованості цеху газом та продуктами його горіння процес випалювання необхідно вести відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем.
12.18. Під час технологічного процесу необхідно дотримуватись температурного, газового та гідравлічного режимів печі, постійно контролювати допустимий рівень тиску газу в газопроводах, проводити профілактичну перевірку запірної арматури та фланцевих з'єднань на газопроводах, усувати тріщини на склепіннях і зазори у підвалах склепінь, спостерігати за якістю горіння газу та загальним порядком на печі.
Не дозволяється ведення робіт на печі, якщо несправні контрольно-вимірювальні прилади, що реєструють температуру в камерах печі, тиск газу в газопроводі, розрідження у лежаках тощо.
Конструкція та експлуатація систем газопостачання повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.13-71.
12.19. Перед розпалюванням пальників необхідно провентилювати підсклепінний простір камери протягом 5-10 хвилин. У разі повторного розпалювання камери після незапланованого затухання пальників камеру необхідно знов провентилювати.
12.20. Розпалювання пальників дозволяється проводити газовим запальником або за допомогою переносного факела.
12.21. Працівники, які проводять роботи із завантаження-вивантаження, повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям згідно з нормами (у т.ч. костюмом, валянками, рукавицями, каскою, респіратором, захисними окулярами). Штанини брюк необхідно носити поверх халяв валянок.
12.22. Під час завантаження (вивантаження) камери необхідно відкривати лише касету, що завантажується (вивантажується), решту касет необхідно закривати стулками ґратів безпеки.
12.23. У просвіті випалювальної печі на помітному місці повинні вивішуватися схеми стропування (у разі застосування стропів) і захоплення (у разі застосування кліщів - захоплювачів) виробів, що випалюються.
12.24. Спуск у касету необхідно проводити за допомогою драбин. Здійснювати спуск за допомогою стропів або виробу, що завантажується, не дозволяється.
12.25. У разі відсутності видимості між завантажником-вивантажником і кранівником зв'язок між ними повинен здійснюватися через іншого працівника або із застосуванням радіозв'язку.
12.26. Заклинювання кліщів-захоплювачів необхідно усувати за допомогою важеля, не торкаючись механізму захоплювача руками.
12.27. Під час засипання касети пересипним матеріалом відстань між коробом і касетою по висоті не повинна перевищувати 1 м. Висування шибера короба необхідно проводити за допомогою спеціального важеля довжиною 1-1,2 м.
12.28. Для герметизації камери перед встановленням склепіння по периметру камери необхідно класти водний розчин вогнетривкої глини. Після зняття склепіння з камери шар глини, що спеклася, необхідно прибрати.
