Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

Відповідно до статті 16 Закону України "Про міжнародні договори України", статей 119, 126 Закону України "Про судоустрій України", статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право", підпункту 36 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577, та з метою удосконалення організації роботи судових органів та органів системи Міністерства юстиції України щодо виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах стосовно вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, враховуючи те, що відповідно до міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах Міністерство юстиції України визначено центральним органом, відповідальним за їх виконання, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі - Інструкція), що додається.

2. Департаменту міжнародного приватного права та міжнародної правової допомоги Міністерства юстиції України (Шевченко К. Г.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами).

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

3. Управлінню організації роботи з ведення судової статистики, діловодства та архіву судів Державної судової адміністрації України (Букіна Л. Є.) розробити пропозиції щодо обліку в судах та ведення судової статистики виконання доручень іноземних судів про надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів та отримання доказів.

4. Управлінню організаційно-аналітичної роботи, документування та контролю Державної судової адміністрації України (Бровко Т. В.) після здійснення державної реєстрації довести наказ до відома голів місцевих та апеляційних загальних судів.

5. Рекомендувати головам судів, зазначеним у пункті 4, організувати вивчення Інструкції суддями та працівниками апарату цих судів.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Лутковську В. В. та на заступника Голови Державної судової адміністрації України Булку О. А.

 

 

1.1. Ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.

1.2. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

запитуюча держава - держава, від компетентного органу якої надходить доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи клопотання про визнання та виконання на території України рішення суду такої держави;

запитувана держава - держава, на території якої вимагається виконання доручення компетентного органу України про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи розгляд клопотання про визнання та виконання рішення суду України;

компетентний орган - суд чи інший орган, до компетенції якого належить складання чи виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;

центральний орган - визначений у відповідному міжнародному договорі України орган, уповноважений на здійснення зносин з іншими державами з питань отримання та направлення доручень, а також отримання та направлення інформації та документів за результатами виконання доручень про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;

доручення - звернення (доручення, прохання, запит - залежно від вимог міжнародного договору України) компетентного органу, у тому числі судове доручення  про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів тощо;

цивільна справа (для розділів II - III, VI - VIII Інструкції) - справа, що розглядається судом за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, а також справа щодо цивільних, сімейних, трудових, господарських правовідносин, яка розглядається іншими компетентними органами;

підтвердження про вручення - документ, який складається за результатами виконання доручення про вручення та містить інформацію про результат виконання доручення;

клопотання - звернення заінтересованої (фізичної або юридичної) особи про визнання та виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу на території України (іноземне клопотання) або рішення суду України на території іноземної держави (клопотання заінтересованої особи);

міжнародний договір України - міжнародний договір, що стосується питань міжнародного правового співробітництва і правової допомоги в цивільних справах, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України і який набрав чинності в установленому порядку; а також міжнародний договір колишнього СРСР, який застосовується Україною у порядку правонаступництва.

1.4. Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.

Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору України його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.

Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим.

1.5. У разі, якщо у відносинах України з іноземною державою діють одночасно і двосторонній, і багатосторонній міжнародні договори і в жодному з них не встановлено пріоритету застосування одного з них щодо одних і тих самих питань, під час складання, направлення, а також виконання доручення слід дотримуватись положень того міжнародного договору, на підставі якого складено чи отримано доручення.

Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року застосовується у відносинах з державами, які є її учасницями, у повному обсязі з урахуванням такого:

статті 1 - 7 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року;

статті 8 - 16 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року.

1.6. Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.

1.7. Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Міністерство юстиції України.

1.8. Міжрегіональні управління взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).

1.9. Мін'юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов'язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов'язань.

1.10. Мін'юст як Центральний орган України:

1.10.1. Через міжрегіональні управління отримує доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб і направляє до запитуваної держави в порядку, установленому міжнародним договором України.

1.10.2. Отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи стосовно виконання доручень компетентних органів України, клопотань заінтересованих осіб і направляє їх через міжрегіональні управління відповідному органу чи особі.

1.10.3. Отримує доручення іноземних компетентних органів (далі - іноземне доручення), іноземні клопотання.

1.10.4. Перевіряє відповідність оформлення доручень іноземних компетентних органів, іноземних клопотань вимогам міжнародного договору України.

1.10.5. У випадках, визначених міжнародними договорами України, процесуальним законом України, відмовляє іноземній державі в наданні міжнародної правової допомоги.

1.10.6. Направляє доручення іноземних компетентних органів, іноземні клопотання на виконання до компетентних органів України через міжрегіональні управління.

1.10.7. Надсилає у запитуючу державу одержані від компетентного органу України інформацію та документи, що стосуються виконання іноземних доручень чи клопотань.

1.10.8. Організовує виконання міжрегіональними управліннями та судами чи іншими компетентними органами України доручень іноземних компетентних органів відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції, а у відповідних випадках безпосередньо здійснює їх виконання.

1.10.9. Готує роз'яснення та надає методичні рекомендації щодо порядку надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах на виконання міжнародних договорів України.

1.10.10. Здійснює контроль за повним, усебічним, належним виконанням міжрегіональними управліннями та компетентними органами України положень міжнародних договорів України.

1.11. Міжрегіональні управління:

1.11.1. Отримують від Центрального органу України іноземні доручення, іноземні клопотання та організовують їх виконання відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.

1.11.2. Безпосередньо виконують доручення іноземних компетентних органів у відповідності до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.

1.11.3. Забезпечують надання Мін'юсту інформації та документів стосовно виконання іноземних доручень чи клопотань.

1.11.4. Отримують доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб та направляють їх до Мін'юсту для передачі до запитуваної держави.

1.11.5. Готують роз'яснення та надають методичні рекомендації судам України щодо надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.

1.12. Суди України:

1.12.1. Складають доручення та направляють їх в установленому порядку для виконання в іноземній державі.

1.12.2. Забезпечують виконання іноземних доручень та розгляд іноземних клопотань відповідно до міжнародних договорів України, Цивільного процесуального кодексу України, інших актів законодавства України.

1.12.3. Готують інформацію та складають документи за результатами виконання іноземних доручень, розгляду іноземних клопотань.

1.12.4. Видають документи, необхідні для складання клопотання заінтересованої особи, відповідно до міжнародного договору України або цієї Інструкції, а також надсилають у порядку, установленому міжнародним договором України, клопотання разом з пакетом документів для розгляду іноземними судами.

2.1. У разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

2.1.1. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

2.1.2. У разі, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення повинно містити:

а) найменування компетентного органу України, що розглядає цивільну справу;

б) найменування міжнародного договору України, на підставі якого запитується надання правової допомоги;

в) найменування і номер цивільної справи, у якій запитується правова допомога;

г) наявні дані про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, місце роботи чи професія або наявні дані про юридичну особу: найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, банківські реквізити;

ґ) при наявності представників фізичної або юридичної особи - їхні прізвища, імена, по батькові та місце проживання;

д) зміст доручення, чіткий перелік процесуальних дій, які належить учинити, а також інші відомості, необхідні для його виконання;

е) процесуальне становище особи, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії;

є) якщо запитується вручення документів, - найменування документів, які підлягають врученню;

ж) якщо запитується вручення виклику до суду, - дата і час судового засідання;

з) якщо запитується одержання свідчень особи, - перелік запитань або суть питань чи фактів, щодо яких необхідно одержати пояснення особи;

и) інформація щодо наявності потреби в забезпеченні конфіденційності надходження доручення і відомостей, отриманих під час його виконання;

і) у разі потреби зазначаються бажані строки, протягом яких очікується виконання доручення;

ї) у разі потреби зазначається прохання про надання дозволу на особисту присутність під час виконання доручення представників суду України, який склав доручення, або учасників судового розгляду чи їхніх представників;

й) у разі потреби зазначається прохання про застосування норм процесуального законодавства України під час виконання доручення. У такому випадку до доручення додається опис відповідної процедури або текст відповідних норм процесуального законодавства України;

к) перелік документів, що надсилаються разом з дорученням.

2.1.3. Якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

До доручення про вручення виклику до суду обов'язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

У випадках, передбачених міжнародним договором, у дорученні про вручення виклику до суду свідка, експерта також зазначається право осіб, що викликаються, на відшкодування витрат, пов'язаних з переїздом та перебуванням на території України, а також на відшкодування неотриманого заробітку за дні відриву від роботи, а в разі виклику експертів - право на винагороду за проведення експертизи. У виклику має бути зазначено, на які види оплати мають право особи, що викликаються.

2.1.4. Доручення про виконання окремих процесуальних дій має складатися згідно з додатком 4 та з урахуванням підпункту 2.1.2.

2.1.5. Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення.

2.1.6. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України.

2.1.7. У разі потреби в одному дорученні може міститися прохання про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи, чи в інших випадках, коли це обумовлено доцільністю.

2.2. У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

2.3. Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 139 Цивільного процесуального кодексу України.

Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

2.4. Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю.

2.5. Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

2.6. Міжрегіональне управління перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження.

У разі виявлення недоліків чи порушень вимог міжнародного договору або законодавства України, допущених при оформленні доручення, Міжрегіональне управління у той самий строк повертає його суду України з рекомендаціями щодо доопрацювання.

Якщо у відносинах з запитуваною державою відсутній чинний міжнародний договір України, доручення надсилається Міністерству юстиції України для його направлення через дипломатичні канали.

2.7. Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави (далі - Центральний орган іноземної держави) згідно з міжнародним договором України.

Мін'юст може прийняти рішення про повернення доручення до міжрегіонального управління для спрямування до суду України, що його склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.

2.8. Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління.

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління.

Якщо виконання доручення у запитуваній державі відбулося на умовах, узгоджених відповідно до попереднього абзацу, суд України забезпечує їх дотримання.

2.9. У випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, або якщо про це зазначено в документах, що надійшли у зв'язку з виконанням доручення, запитуючий суд зберігає конфіденційність щодо інформації і документів, одержаних у порядку правової допомоги, і розкриває їх лише в межах, необхідних для розгляду відповідної цивільної справи.

2.10. У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа.

Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України.

3.1. Доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло.

На прохання іноземного компетентного органу під час виконання доручення процесуальні дії можуть учинятися із застосуванням права (процесуального закону) іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України та її публічному порядку, - у разі одержання разом з дорученням опису порядку вчинення відповідних процесуальних дій або тексту норм іноземного законодавства.

3.2. Доручення іноземних компетентних органів отримує Мін'юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали.

Іноземне доручення, одержане судом України або міжрегіональним управлінням безпосередньо від запитуваної держави всупереч міжнародному договору України, надсилається без розгляду до Мін'юсту для подальшого спрямування до запитуючої держави.

3.3. Мін'юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.

У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін'юст надсилає таке доручення до міжрегіонального управління за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення.

Мін'юст повертає іноземне доручення органу, від якого воно надійшло, якщо його виконання не охоплюється обсягом правової допомоги згідно з міжнародним договором України, на підставі якого його складено.

Мін'юст повертає доручення до іноземного компетентного органу для належного оформлення, якщо отримане іноземне доручення не відповідає вимогам міжнародного договору України і це унеможливлює його виконання.

У разі потреби уточнити місце спрямування доручення до виконання Мін'юст уживає необхідних заходів. У разі неможливості встановити місце виконання доручення Мін'юст повертає його органу, від якого надійшло доручення, разом з відповідним повідомленням.

У разі, якщо документи, що підлягають врученню відповідно до отриманого іноземного доручення про вручення, не викладені державною мовою України або мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, Мін'юст повертає таке доручення до іноземного компетентного органу, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що особа, якій мають бути вручені документи, розуміє мову, якою вони викладені, або інших випадків, передбачених міжнародним договором України.

У виконанні доручення іноземного компетентного органу може бути відмовлено у випадках, передбачених законом або відповідним міжнародним договором України. У такому випадку Мін'юст повертає доручення органу, від якого воно надійшло, із зазначенням причин відмови або вживає інших заходів, передбачених міжнародним договором України.

У випадках, передбачених міжнародним договором України, Мін'юст може відстрочити виконання іноземного доручення або погодити умови для його виконання замість відмови чи відстрочки. У такому разі інформація про погоджені відповідним чином умови надсилається разом з дорученням для врахування при його виконанні судом України.

Мін'юст забезпечує опрацювання іноземного доручення протягом чотирнадцяти днів. Цей термін може бути збільшено у виняткових випадках лише в разі потреби одержати додаткову інформацію чи документи або узгодити додаткові умови стосовно виконання.

У разі потреби при надсиланні доручення для виконання до міжрегіонального управління Мін'юст визначає строк для його виконання.

3.4. Міжрегіональне управління, отримавши від Мін'юсту іноземне доручення про вручення документів, про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій, протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання направляє доручення до суду України за місцем проживання фізичної особи, за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем виконання процесуальних дій, яких стосується доручення.

3.4.1. У разі потреби міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ звертається до органів міграційної служби чи іншого органу з метою уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна. У такому разі доручення спрямовується до виконання протягом більш тривалого розумного строку.

3.4.2. У разі неможливості уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна відповідно до підпункту 3.4.1 міжрегіональне управління повертає доручення до Мін'юсту із зазначенням причин неможливості виконання.

3.5. Суд України після надходження іноземного доручення:

3.5.1. Якщо доручення містить прохання про вручення документів, у встановленому чинним законодавством порядку запрошує особу, зазначену в дорученні, для отримання документів.

Суд надсилає особі судову повістку-повідомлення за адресою, зазначеною у судовому дорученні. У судовій повістці-повідомленні, що надсилається з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 129 Цивільного процесуального кодексу України, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п'ятою і шостою статті 501 Цивільного процесуального кодексу України.

Юридичній особі судова повістка-повідомлення надсилається за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії.

Якщо особа, якій адресовано судову повістку-повідомлення, на виклики до суду не з'явилась, а вжитими судом заходами встановлено місце реєстрації за адресою, на яку надсилалась судова повістка-повідомлення, повістку-повідомлення під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.

Якщо особа не проживає за адресою, зазначеною в судовому дорученні, судова повістка-повідомлення може бути надіслана за місцем її роботи (у разі наявності інформації про місце роботи). Суд надсилає повістку-повідомлення керівнику установи (підприємства, організації тощо) для передачі особі, зазначеній у судовому дорученні.

Якщо особа на виклики до суду не з'явилася, її місце реєстрації або фактичне місце перебування або місце роботи невідомо, суд за останнім зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи публікує оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

Особа вважається повідомленою у разі вручення їй судової повістки-повідомлення у випадках, передбачених абзацами третім - шостим цього підпункту. Судом оформлюється підтвердження про вручення документів та протокол судового засідання, у яких зазначається, що відповідно до частини шостої статті 501 Цивільного процесуального кодексу України документи вважаються врученими. У підтвердженні про вручення документів і в протоколі судового засідання судом зазначається однакове формулювання результатів виконання доручення.

Вручає документи особі, указаній у дорученні, з урахуванням пункту 3.1 цієї Інструкції. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Засвідчення отримання документів та підпису особи, яка їх отримала, здійснюється у порядку, передбаченому відповідним міжнародним договором України. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, особа, яка отримала документи, ставить свій підпис на копіях документів або на підтвердженні про вручення документа. Підпис особи засвідчується підписом судді та скріплюється печаткою суду України.

Якщо документи викладені мовою, іншою, ніж передбачено відповідним міжнародним договором України, вони можуть бути вручені особі, лише якщо вона погоджується їх отримати.

У разі вручення виклику до іноземного компетентного органу та за наявності відповідного прохання з'ясовує в особи, якій вручається виклик, намір з'явитися до іноземного компетентного органу у зазначений у виклику час.

3.5.2. У разі отримання іноземного доручення про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій або клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду виконує його з урахуванням пункту 3.1 цієї Інструкції.

3.5.3. У разі одержання прохання іноземного компетентного органу щодо особистої присутності його вповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди на таку участь. Суд України повідомляє про своє рішення іноземний компетентний орган, від якого надійшло доручення, або визначених ним осіб безпосередньо, а в разі потреби - через міжрегіональне управління та Мін'юст. У разі задоволення прохання про присутність суд України також повідомляє час та місце виконання іноземного доручення. Таке повідомлення надсилається з урахуванням строку, необхідного для прибуття відповідних осіб у призначений час.

Уповноважені представники іноземного компетентного органу чи учасники судового розгляду, присутні під час виконання доручення, з дозволу суду України можуть брати участь у процесуальних діях, якщо це не суперечить чинному законодавству України, та в межах, визначених судом України, що виконує доручення.

Неявка осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, у призначену дату не заважає виконанню доручення, якщо суд України не визначить інше.

3.5.4. У разі відсутності особи, якої стосується доручення, за адресою, зазначеною у дорученні, суд України самостійно чи за сприянням міжрегіонального управління або його відповідного структурного підрозділу вживає заходів для встановлення фактичного місця перебування особи. У випадках, передбачених законодавством, суд України вживає заходів процесуального примусу щодо особи, якої стосується доручення.

3.5.5. Якщо заходами, зазначеними в підпункті 3.5.4, установлено місце проживання особи, що перебуває поза юрисдикцією суду України, яким отримано доручення, цей суд у межах відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим пересилає доручення для виконання до відповідного суду України, інформуючи про це міжрегіональне управління, від якого надійшло доручення. Якщо ж нове місце проживання розташоване поза межами відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим, - доручення спрямовується через міжрегіональні управління з повідомленням Мін'юсту.

3.5.6. У разі виявлення під час виконання іноземного доручення обставин, що вказують на наявність підстав для відмови у виконанні іноземного доручення в Україні, суд України через міжрегіональне управління повертає іноземне доручення Мін'юсту із зазначенням обставин, що, на його думку, передбачають відмову у виконанні іноземного доручення. Якщо Мін'юст не визнає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, доручення з необхідними роз'ясненнями повертають через міжрегіональне управління до суду України, який забезпечує його виконання. Якщо Мін'юст уважає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, він проводить консультації з центральним органом запитуючої держави з метою визначення умов, на яких можливо виконати іноземне доручення, та за результатами проведених консультацій або надсилає доручення до суду України з повідомленням визначених умов, на яких іноземне доручення підлягає виконанню, або відмовляє у наданні правової допомоги та повертає іноземне доручення до запитуючої держави.

3.5.7. У разі, якщо документів чи інформації, що містяться в іноземному дорученні, недостатньо для його виконання, суд України невідкладно повідомляє Мін'юст через міжрегіональне управління про необхідність надання додаткової інформації чи документів і може встановити строк для їх надання з урахуванням положень відповідного міжнародного договору. У разі, якщо додаткова інформація і документи не надійдуть у встановлений строк, суд України виконує доручення у тій частині, у якій це можливо, або повертає доручення без виконання.

3.5.8. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.

У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, представник адміністрації місця тримання особи складає акт про відмову особи отримати виклик до суду чи інші документи і надсилає його до суду. Суддя на підставі отриманих документів складає підтвердження про вручення (невручення) виклику до суду чи інших документів, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, і надсилає його разом з отриманою від адміністрації місця тримання особи інформацією та іншими документами до міжрегіонального управління. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

3.6. За результатами виконання іноземного доручення суд України складає документи, передбачені законом, відповідним міжнародним договором України, і надсилає їх до Мін'юсту через міжрегіональне управління.

3.6.1. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, суд України складає такі документи:

стосовно іноземного доручення про вручення документів - протокол судового засідання, виготовлений за допомогою друкувальних засобів, а також підтвердження про вручення документів, яке складається у двох примірниках;

стосовно іноземного доручення про отримання доказів чи про вчинення інших процесуальних дій - протокол судового засідання, інші документи, складені або отримані в ході виконання доручення, виготовлені за допомогою друкувальних засобів.

3.6.2. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, документи, що складаються за результатами виконання іноземного доручення, підписують суддя, який безпосередньо виконав доручення, і особа, яка склала відповідний документ, та скріплюють печаткою суду України. Якщо документ складається з декількох аркушів, кожна сторінка повинна бути пронумерована та скріплена печаткою суду України.

Документи за результатами виконання доручення складаються судом у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах суду, а другий направляється до Мін'юсту у встановленому цією Інструкцією порядку.

3.6.3. Якщо формуляр підтвердження про вручення документів іноземний компетентний орган надіслав разом з дорученням, суд України заповнює відповідні частини формуляра.

3.6.4. Якщо іноземне доручення про вручення містить документи у двох примірниках, суд України вручає один з них, а другий повертає разом з підтвердженням про вручення. Примірник, що повертають, повинен містити підпис особи, якій вручено документи, або інші помітки суду України, якщо відповідне прохання висловлено в дорученні.

3.7. У разі неможливості виконання іноземного доручення суд України через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ повертає доручення Мін'юсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню. Суд України також додає відповідні підтвердні документи:

у разі невиконання у зв'язку з перебуванням фізичної особи у тривалому закордонному відрядженні або хворобою - довідку з місця роботи із зазначенням місця відрядження та дати повернення до України чи пояснення родичів або інших осіб, що проживають за відповідною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, довідку з відповідного закладу охорони здоров'я;

у разі невиконання у зв'язку зі смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи - відповідну інформацію органу реєстрації актів цивільного стану чи органу державної статистики;

у разі невиконання у зв'язку з неявкою особи до суду - копії документів (судових повісток, повідомлень, розписок) на підтвердження того, що особу було запрошено до суду України у порядку, установленому законодавством України;

у разі невиконання у зв'язку з фактичною відсутністю особи за вказаною адресою та неможливістю встановити її місце проживання чи місцезнаходження - матеріали опитування родичів чи осіб, що проживають за даною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, органів міграційної служби, органу внутрішніх справ чи органу державної статистики або інший документ, що може достовірно підтвердити фактичну відсутність особи;

у разі невиконання з інших причин - інші документи, що підтверджують неможливість виконання.

У разі невиконання іноземного доручення про вручення документів суд України заповнює формуляр, що надійшов разом з дорученням, або складає підтвердження про вручення документів, зазначивши також причини невиконання.

3.8. Документи за результатами виконання іноземного доручення суд України складає українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає документи мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до них завірений переклад на таку мову.

3.9. Суд України, який виконує іноземне доручення, покриває всі витрати, що виникають при виконанні доручення, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

У разі, якщо виконання доручення потребує значних або надзвичайних витрат (у тому числі у зв'язку з дотриманням спеціального способу виконання або використанням платних послуг), суд України безпосередньо або через міжрегіональне управління та Мін'юст повідомляє іноземний компетентний орган, який надіслав доручення, про суму таких витрат і надає попередні розрахунки. Виконання доручення продовжується після узгодження порядку оплати або визначення інших умов для виконання.

Витрати на проїзд, харчування та проживання, компенсацію втраченого заробітку свідка, потерпілого чи експерта, яких викликає іноземний компетентний орган, покриває іноземний компетентний орган, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Експерт, крім того, має право на винагороду за проведення експертизи.

3.10. Іноземне доручення виконується судом України без необґрунтованих зволікань, протягом місяця з дати його одержання. В обґрунтованих випадках суд України виконує доручення протягом тривалішого розумного строку.

У разі, якщо в іноземному дорученні міститься прохання щодо його виконання у певний строк, суд України його додержується.

У разі отримання доручення про вручення виклику до іноземного компетентного органу таке доручення виконується протягом розумного строку, необхідного для повідомлення запитуючої держави про результати виконання доручення, а також з урахуванням строку, необхідного для особи, якій вручається виклик, для прибуття до іноземного компетентного органу.

У разі неможливості виконання доручення у строк, визначений відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, суд України направляє міжрегіональному управлінню або його відповідному структурному підрозділу письмове повідомлення із зазначенням причин для відповідного інформування запитуючого компетентного органу.