Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

У разі, якщо виконання доручення здійснюється безпосередньо перед датою судового засідання, призначеного в іноземній державі, інформація про стан його виконання, інформація чи документи про виконання або про причини невиконання у якомога стислий строк надсилається факсимільним зв'язком чи електронною поштою до Мін'юсту для повідомлення запитуючого компетентного органу.

3.11. У разі, якщо опрацювання чи виконання доручення не забезпечується у строки, установлені в пункті 3.10 цієї Інструкції, суд України через міжрегіональне управління інформує про це Мін'юст із зазначенням причин та орієнтовних строків виконання.

3.12. Якщо доручення надійшло до Мін'юсту, міжрегіонального управління або суду України в строк, явно не достатній для його виконання, або після дати, установленої для явки особи до іноземного компетентного органу, іноземне доручення може бути повернуто без виконання з поясненням причин.

3.13. Міжрегіональне управління надсилає документи, складені судом України у зв'язку з виконанням іноземного доручення, до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання.

У разі виявлення, що судом не були вжиті всі заходи щодо виконання доручення, міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ повторно надсилає доручення для виконання до суду з одночасним повідомленням Міністерства юстиції України та визначає строк для його виконання. У разі виявлення недоліків, допущених судом України при оформленні документів за результатами виконання іноземного доручення, міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ повертає відповідні складені судом документи для дооформлення з одночасним повідомленням Міністерства юстиції України та визначає строк для доопрацювання документів судом України.

3.14. Мін'юст протягом тридцяти календарних днів з дня отримання направляє документи і матеріали за результатами виконання доручення до центрального органу запитуючої держави згідно з міжнародним договором України.

Другий примірник підтвердження про вручення, складеного судом України, залишається у Мін'юсті.

В обґрунтованих випадках Мін'юст повертає документи до міжрегіонального управління для передачі до суду України, що їх склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.

4.1. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, заінтересована особа або орган може звернутися з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України в цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, у тому числі затвердженої судом мирової угоди, вироку в частині цивільного позову, а також рішень третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ.

4.2. Клопотання подається заінтересованою особою безпосередньо до іноземного суду за місцем виконання рішення.

4.3. У випадках, передбачених міжнародним договором України, клопотання може бути подано до суду України, який ухвалив рішення.

4.4. Якщо рішенням суду України передбачено стягнення з особи судового збору, клопотання про визнання і виконання рішення у відповідній частині складається судом України, який постановив рішення у першій інстанції, за формою, наведеною у додатку 5. Клопотання друкується на чистих аркушах паперу без штампів суду.

Абзац другий пункту 4.4 виключено

4.5. Клопотання про визнання і виконання рішення третейського суду подається безпосередньо до іноземного суду за місцем виконання, якщо інше прямо не встановлено міжнародним договором України.

4.6. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законодавством запитуваної держави, клопотання особи чи органу може бути складено згідно з формою, що наведена в додатку 6 до цієї Інструкції. Клопотання друкується на чистих аркушах паперу без штампів суду.

4.7. З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України.

Якщо міжнародний договір України не визначає переліку документів, що додаються до клопотання, судом України надаються:

засвідчена належним чином копія судового рішення (або у відповідному випадку - вироку);

довідка про те, що рішення (вирок) набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення чи вироку, за формою згідно з додатком 7. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду;

довідка стосовно виконання частини рішення (вироку) або невиконання рішення (вироку) на території України за формою згідно з додатком 8. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду;

якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні - довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду (за формою згідно з додатком 9), та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і скріплюються гербовою печаткою суду України.

Якщо справа, у якій винесено рішення, розглядалася судом України у порядку договірної підсудності, заінтересована особа додає до клопотання також оригінал чи засвідчену копію угоди про вибір суду.

У разі необхідності визнання та виконання рішення третейського суду заінтересована особа додає також оригінал або належним чином засвідчену копію арбітражної угоди.

Якщо з часу винесення рішення до моменту звернення до суду України з клопотанням стягувач (стягувачка) змінив прізвище, слід додати належним чином засвідчену копію документа, що підтверджує факт зміни прізвища.

4.8. Якщо заінтересована особа подає клопотання до суду України, який постановив рішення, відповідний суд додає до клопотання документи, передбачені відповідним міжнародним договором України або пунктом 4.7 цієї Інструкції.

Абзац другий пункту 4.8 виключено

У разі оформлення клопотання юридичною особою до пакета документів додається довіреність на право представляти інтереси цієї особи в судах, оформлена відповідно до чинного законодавства України.

4.9. Заінтересована особа або орган складає клопотання мовою запитуваної держави. Якщо клопотання та документи, що до нього додаються, складено українською мовою, до них додається переклад на мову запитуваної держави, засвідчений відповідно до законодавства України.

4.10. У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін'юсту через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ.

Мін'юст протягом тридцяти календарних днів з дня отримання надсилає клопотання до Центрального органу запитуваної держави для передачі на розгляд до її компетентного органу, а в разі потреби повертає для доопрацювання компетентним судом України або заінтересованою особою.

Інформацію про рух документів відповідно до цього пункту доводять до відома заінтересованої особи через адресування в копії відповідних листів.

4.11. Інформацію про результати розгляду клопотання Мін'юст через міжрегіональне управління доводить до відома заінтересованої особи. У разі надходження копій іноземної судової ухвали за результатами розгляду клопотання вони надсилаються суду України, який ухвалив рішення у першій інстанції, про що інформують заінтересовану особу.

5.1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

5.2. Клопотання заінтересованої особи про визнання і виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу (іноземне клопотання) подається безпосередньо до суду України з урахуванням пункту 5.3 цієї Інструкції.

Іноземне клопотання, якщо це передбачено міжнародним договором України, може бути подано до іноземного суду, який розглянув справу і ухвалив рішення у першій інстанції і який надсилає іноземне клопотання на розгляд компетентного суду України через Мін'юст.

5.3. Іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження не відоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

5.4. Мін'юст, отримавши іноземне клопотання відповідно до абзацу другого пункту 5.2, перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою, а також наявність документів, необхідних відповідно до міжнародного договору для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні.

Якщо клопотання відповідає міжнародному договору України, Мін'юст через міжрегіональне управління направляє іноземне клопотання до суду України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника чи його майна.

У разі відсутності міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою або ненабуття чинності таким міжнародним договором, або неповноти документів, передбачених відповідним міжнародним договором, іноземне клопотання повертається до іноземного компетентного органу, від якого воно надійшло, з поясненням причин повернення.

5.5. Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. У разі якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.

5.6. Ухвала за результатами розгляду іноземного клопотання складається українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає ухвалу мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до неї завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову.

5.7. Суд України протягом трьох днів від дати проголошення ухвали за результатами розгляду іноземного клопотання надсилає сторонам її копії. У разі якщо сторона знаходиться за кордоном і не має в Україні уповноваженого представника, копія ухвали про результати розгляду іноземного клопотання надсилається до міжрегіонального управління для передачі копії ухвали належними каналами. У разі необхідності може бути оформлене судове доручення про вручення на підставі статей 498, 499 Цивільного процесуального кодексу України.

Копію ухвали про відмову в задоволенні іноземного клопотання або про його часткове задоволення стороні, яка знаходиться за кордоном, суд надсилає разом із судовим дорученням про вручення, складеним на підставі статей 498, 499 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд України на підставі рішення іноземного суду й ухвали про його визнання та надання дозволу на його примусове виконання одразу після набрання нею законної сили видає виконавчий лист і надсилає його із супровідним листом та копіями зазначеної ухвали і клопотанням стягувача на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Про направлення виконавчого листа суд України повідомляє міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ із зазначенням дати направлення виконавчого листа на виконання та назви органу державної виконавчої служби. Міжрегіональне управління отриману інформацію із зазначенням адреси та номера телефону органу державної виконавчої служби направляє Міністерству юстиції України.

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ідентифікаційний номер суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб) не зазначаються у випадках, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого номера та якщо законодавством країни, на території якої проживає фізична особа - іноземець, встановлено інші форми обліку.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою.

У разі якщо в документах відсутня інформація про ідентифікаційний номер платника податків (боржника), суд запитує таку інформацію в органах Державної фіскальної служби України.

У разі задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду з питань державної реєстрації актів цивільного стану суд України надсилає два примірники копії ухвали про визнання та надання дозволу на його виконання (яка набрала чинності) разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи до міжрегіонального управління або його відповідного структурного підрозділу.

Міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ один примірник ухвали про визнання та надання дозволу на виконання разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи передає для організації виконання до центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління або до його відповідного структурного підрозділу.

5.8. Мін'юст у разі надходження інформації від суду України або на прохання запитуючої держави надає інформацію про стан та результати розгляду іноземного клопотання.

6.1. У разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2 - 6.14 цієї Інструкції.

6.2. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа" - з урахуванням такого:

6.2.1. При заповненні частини "Прохання" необхідно обов'язково закреслювати будь-які пункти від "a" до "c", які не підлягають урахуванню під час виконання доручення.

6.2.2. Частина "Короткий виклад документа" призначена для вручення отримувачу разом з пакетом документів і має містити якомога детальнішу інформацію, у тому числі стосовно запитуючого органу і сторін у справі, уключаючи наявні контактні телефони.

6.3. Відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов.

6.4. Якщо виконання доручення про вручення документів в іноземній державі необхідно здійснити відповідно до пункту "b" частини першої статті 5 Конвенції про вручення, суд України зазначає спосіб вручення або робить відмітку з надісланням до відповідного доданого документа, де вказується опис способу вручення, про який просять.

6.5. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.

6.6. У разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

6.7. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

У разі потреби одержання інформації про стан виконання доручення суд України звертається до запитуваної держави безпосередньо. При цьому додається фотокопія заповненого судом України формуляра.

У разі якщо запитувана держава за вручення документів вимагає оплату, до пакета документів додається копія платіжного доручення (інформація про розмір оплати та реквізити для перерахування коштів розміщені на офіційному веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: www.hcch.net).

Якщо держава, яка за вручення документів вимагає оплату, не висловила заперечень до статті 10 Конвенції про вручення, судові документи можуть бути надіслані особам, які перебувають на території такої держави, поштовими каналами.

6.8. На території України не використовуються способи передачі документів, передбачені статтею 10 Конвенції про вручення.

6.9. Іноземне доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення, а також документи, що підлягають врученню в Україні, від запитуючої держави одержує Мін'юст.

6.10. Мін'юст визначає з урахуванням прохання, висловленого у дорученні, спосіб та строк його виконання, надсилає іноземне доручення для організації виконання до міжрегіонального управління, залишаючи у себе на контролі один примірник документів, що підлягають врученню, один примірник формуляра доручення в частині прохання про вручення та короткого викладу суті документа.

6.10.1. Якщо в проханні про вручення документів зазначено, що документи необхідно вручити у спосіб, визначений частиною другою статті 5 Конвенції про вручення, або якщо документи, які підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою, міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ, отримавши доручення про вручення, надсилає особі, якій необхідно вручити документи (адресату), за поштовою адресою, вказаною в дорученні, відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особі пропонується з'явитись до міжрегіонального управління або його відповідного структурного підрозділу для одержання документів.

6.10.2. Якщо особа, зазначена в дорученні, або її представник з'являється до міжрегіонального управління або до його відповідного структурного підрозділу, такій особі пропонують одержати документи і здійснюють вручення, якщо особа погоджується їх одержати, з урахуванням пункту 6.11 цього розділу. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Якщо немає прохання про інший спосіб, особа, яка отримала документи, ставить підпис на підтвердженні про вручення. Підпис особи засвідчується підписом посадової особи, яка здійснила вручення документів, та скріплюється печаткою.

6.10.3. Підпункт 6.10.3 пункту 6.10 виключено

6.10.3. У разі, якщо адресат не проживає за адресою, указаною у дорученні, міжрегіональне управління звертається до органів міграційної служби, органів місцевого самоврядування, органу внутрішніх справ або територіальних органів державної статистики з проханням надати інформацію відповідно про місце проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. Якщо встановити місце проживання чи місцезнаходження особи неможливо, доручення про вручення документів надсилається до Мін'юсту для повернення іноземному компетентному органу запитуючої держави.

6.10.4. Підпункт 6.10.4 пункту 6.10 виключено

6.10.4. Якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження не збігається з тим, на яке надсилалось повідомлення, проте розташовано в межах територіальної юрисдикції міжрегіонального управління, міжрегіональне управління надсилає на встановлену адресу відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особа повинна з'явитись до міжрегіонального управління для вручення їй документів. Таке повідомлення надсилається простим листом.

6.10.5. У разі якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження особи, якій необхідно вручити документи, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції міжрегіонального управління або його відповідного структурного підрозділу, міжрегіональне управління пересилає відповідну інформацію органів міграційної служби, органів місцевого самоврядування чи територіальних органів державної статистики разом з дорученням про вручення документів до міжрегіонального управління, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться встановлена поштова адреса, з одночасним інформуванням про це Мін'юсту.

6.10.6. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, доручення про вручення документів виконується з урахуванням пункту 3.5 розділу III цієї Інструкції.

6.11. Якщо в проханні про вручення документів зазначено, що документи необхідно вручити у спосіб, визначений пунктом "a" або "b" частини першої статті 5 Конвенції про вручення, міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання надсилає іноземне доручення про вручення документів для виконання до суду України за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи та встановлює строк для його виконання.

У разі потреби уточнити поштову адресу одержувача документів міжрегіональне управління звертається до органів міграційної служби чи іншого органу з метою уточнення даних стосовно проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. У такому разі доручення спрямовується до суду протягом тривалішого розумного строку.

У разі неможливості уточнення даних стосовно проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи міжрегіональне управління повертає доручення до Мін'юсту із зазначенням причин неможливості виконання.

Суд України викликає особу, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії, і пропонує отримати судові документи. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника.

Один примірник формуляра доручення про вручення у частині, що містить стислий виклад суті документа, який підлягає врученню, вручається разом з таким документом.

Особа, яка отримала документи, ставить свій підпис на підтвердженні про вручення документа, складеному згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Підпис особи засвідчується підписом судді, який скріплюється печаткою суду України.

6.12. Суд України надсилає підтвердження про вручення документів, протокол судового засідання, а також інші документи та інформацію, одержані в процесі виконання доручення, до міжрегіонального управління або до його відповідного структурного підрозділу.

6.13. Формуляр у частині підтвердження про вручення заповнює міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ у двох примірниках на підставі документів та інформації, отриманих від суду України у зв'язку з виконанням доручення.

Якщо документи не були вручені, в підтвердженні про вручення документа зазначаються заходи, що були вжиті, та причини, які завадили виконанню доручення, додаються докази викликів особи для отримання документів.

Підтвердження про вручення підписується посадовою особою та засвідчується печаткою.

Підтвердження про вручення документів заповнюється українською мовою або французькою чи англійською мовами.

6.14. Заповнений формуляр у двох примірниках міжрегіональне управління надсилає до Мін'юсту, який надсилає його разом з другим примірником документів до іноземного компетентного органу запитуючої держави.

7.1. Виконання положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року (далі - Конвенція про отримання доказів) здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 7.2 - 7.4.

7.2. Доручення про отримання доказів на підставі Конвенції про отримання доказів відповідно до статті 3 цієї Конвенції складається судом України згідно з формою запиту відповідно до додатка 11 та повинно містити:

назву запитуючого органу та, якщо можливо, запитуваного органу;

ім'я та прізвище (повне найменування) та місце проживання (місцезнаходження) сторін судового розгляду і, у разі потреби, їх представників;

характер і предмет судового розгляду та короткий виклад фактичної сторони справи;

докази, які потрібно отримати, або інші судові дії, які необхідно виконати.

У разі необхідності в дорученні вказуються:

імена, прізвища та адреси осіб, яких необхідно допитати;

питання, які необхідно поставити допитуваним особам, або факти, щодо яких їх необхідно допитати;

документи або інші об'єкти, які необхідно дослідити;

особливі прохання, що стосуються отримання свідчень особи;

особливі форми, які потрібно застосувати у відповідності до статті 9 Конвенції.

Для уникнення плутанини не слід використовувати цифри для позначення місяця у даті.

7.3. Доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін'юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою відповідно до статті 2 Конвенції.

7.4. Доручення іноземного суду на підставі Конвенції про отримання доказів Мін'юст надсилає до суду України, компетентного його виконати, через міжрегіональне управління.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про надання інформації про час та місце виконання доручення для того, щоб надати змогу бути присутнім заінтересованим сторонам та їхнім представникам, суд України надсилає відповідну інформацію сторонам або їхнім представникам безпосередньо або повідомляє Мін'юст для інформування відповідних осіб.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про присутність представників запитуючого суду іншої договірної держави під час виконання доручення, суд України повідомляє Мін'юст про час та місце виконання доручення, а також висловлює свою думку щодо можливості надання згоди на таку присутність. Мін'юст відповідно до статті 8 Конвенції про отримання доказів вирішує питання про задоволення зазначеного прохання та інформує про своє рішення суд України та запитуючий суд.

У випадках, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 7.4, суд України визначає дату виконання доручення з урахуванням розумних строків, необхідних для інформування запитуючого суду або заінтересованих осіб, а також з урахуванням строку, необхідного для прибуття таких осіб.

8.1. Виконання положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 8.2 - 8.4.

8.2. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (далі - Конвенція 1993 року) діє у редакції 1993 року у відносинах України з Азербайджанською Республікою, Киргизькою Республікою, Туркменістаном та Грузією.

У відносинах з Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Узбекистан, Республікою Вірменія та Республікою Молдова статті Конвенції 1993 року, змінені Протоколом до неї 1997 року, застосовуються у редакції цього Протоколу.

8.3. З урахуванням статті 5 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення на підставі Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року можуть надходити як від Центральних органів іноземних держав, так і від територіальних органів запитуючих держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2.

Доручення судів, які стосуються вручення документів або виконання процесуальних дій у цивільних справах, а також документи за результатами їх опрацювання міжрегіональне управління надсилає безпосередньо до уповноважених територіальних органів держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2 цієї Інструкції. У разі, якщо визначити належний іноземний орган неможливо, міжрегіональне управління надсилає доручення центральному органу відповідної держави.

8.4. З урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення чи документи за результатами виконання доручень складаються російською мовою. У разі, якщо зазначені документи складені українською мовою, до них додаються засвідчені переклади російською мовою.