17. Водовідведення від газових і хімічних стерилізаторів виконуються герметичним та з індивідуальною стічною лінією до найближчої вертикальної каналізаційної лінії або, за можливості, до найближчого каналізаційного колодязя.
18. Зберігання стерильних і нестерильних медичних виробів у СПР заборонено проводити у одному приміщенні.
19. Приміщення зберігання нестерильних медичних виробів і витратних матеріалів повинно мати зовнішній доступ для доставки і внутрішній доступ для переміщення медичних виробів, що зберігаються, до місця використання.
У приміщенні зберігання нестерильних медичних виробів і витратних матеріалів облаштовується окреме місце для зберігання транспортних возиків/візків.
20. Сукупність приміщень СПР обладнуються окремою системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує належні перепади тиску між приміщеннями різних зон.
Приміщення розвантаження стерилізаторів та охолодження медичних виробів (зелена зона) та зона функціональної перевірки та пакування (синя зона) підтримуються під позитивним тиском та проектуються відповідно вимог класу чистоти ISO-8, згідно з ДСТУ ISO 14644-1.
Приміщення прийому, реєстрації та передстерилізаційної обробки (червона зона) проектується з переважанням відтоку.
Приміщення прийому, реєстрації та передстерилізаційної обробки медичних виробів забезпечуються окремою системою витяжної вентиляції, що обладнується хепа-фільтром.
Під час проектування системи вентиляції повинні враховуватися теплові надлишки від технологічного обладнання та технологічні витяжки, які компенсуються за їхньої наявності.
З метою досягнення високих показників енергоефективності, допускається часткова рециркуляція повітря з чистої та стерильної зони, за умови використання термінальних хепа-фільтрів у приміщенні. Рециркуляція повітря з приміщень прийому, реєстрації та передстерилізаційної обробки медичних виробів не допускається.
Комори зберігання миючих та дезінфекційних засобів проектуються з окремими витяжними системами.
Повітропроводи систем вентиляції (кондиціювання) виконуються щільними зі зворотними клапанами, які попереджують змішення повітряних мас між приміщеннями різного класу чистоти.
21. Приміщення чистої і стерильної зон СПР повинні відповідати мінімум класу чистоти ISO 8, відповідно до класифікації чистих приміщень, наведених в ДСТУ ISO 14644-1.
22. В приміщеннях брудної, чистої і стерильної зон СПР забезпечується кондиціювання повітря, з метою дотримання вимог мікроклімату (температура повітря повинна підтримуватися в межах 20 °C (+5 °C / -2 °C), відносна вологість повітря повинна становити 40-75 %).
В зонах вивантаження парових стерилізаторів встановлюються системи локальної витяжної вентиляції, з метою зменшення теплового навантаження та надлишкової вологості.
У приміщеннях, які повністю обладнані технологічними установками, що забезпечують належний мікроклімат, кондиціювання повітря не передбачається.
23. Магістральні труби, стояки і підводки до санітарних приборів систем водопостачання, каналізації та внутрішніх водостоків у приміщеннях брудної і чистої зон СПР приховуються у спеціальних комунікаційних шахтах, пристінних коробах або у стінах, підлозі чи стелі. У приміщеннях стерильної зони СПР магістральні труби, стояки і підводки приховуються у стінах, підлозі або стелі.
24. Водопроводи для подавання очищеної води до стерилізаторів повинні бути прямими/лінійними (заборонено формувати застійні чи тупикові), аби не формувати циркуляційні петлі.
Температура холодної води, яка подається до парових стерилізаторів, не повинна перевищувати 15 °С. Для забезпечення цієї вимоги на водопроводи, якими вода подається, встановлюються регулююче обладнання.
25. Каналізаційні стоки у СПР повинні відповідати об’ємам води, які генеруються технологічним устаткуванням і надходити до мереж каналізації таким чином, аби запобігати утворенню зворотного водотоку.
26. Використання відкритих зливальних каналізаційних жолобів дозволяється у приміщеннях СПР брудної зони, в яких проводиться очищення і дезінфекція засобів малої механізації (наприклад, транспортних візків/возиків). Відкриті зливальні каналізаційні жолоби повинні бути неглибокими для зручного їхнього очищення і дезінфекції.
27. У приміщеннях брудної, чистої і стерильної зон СПР заборонено вішати завіси, розстеляти килими і вирощувати квіти. Настінні інформаційні матеріали повинні бути виготовлені або покриті матеріалами, які стійкі до очищення і дезінфекції.
28. У приміщеннях брудної, чистої і стерильної зон СПР переміщення працівників повинно бути мінімізовано, а стадії (процедури) репроцесингу проводитися відповідно до затверджених керівником ЗОЗ стандартних операційних процедур, з метою недопущення контамінації повітря і, як наслідок, медичних виробів, що піддаються репроцесингу.
29. Вхід/вихід до приміщень чистої і стерильної зон СПР організовується через повітряний шлюз, який обладнано засобами для проведення заходів особистої гігієни працівників і одягом для переодягання.
30. Спеціальний одяг працівниками змінюється мінімум один раз на кожні три робочі зміни або за фактом забруднення.
31. Якщо репроцесинг гнучких ендоскопів проводиться у СПР, усі його стадії проводяться окремо (в іншій групі приміщень, що розділені на функціональні зони) від репроцесингу інших медичних виробів.
32. Група приміщень для проведення репроцесингу гнучких ендоскопів СПР повинні бути обладнані:
1) раковинами для миття рук і стаціонарними диспенсерами з антисептиками окремими в брудних і чистих зонах (використовувати раковини для миття рук для інших цілей (наприклад, миття медичних виробів) заборонено);
2) раковинами відповідного розміру і об’єму (визначаються ендоскопічним обладнанням, яке використовується у закладі) окремими для очищення, дезінфекції і ополіскування гнучких ендоскопів та аксесуарів до них;
3) раковини для очищення, дезінфекції і ополіскування гнучких ендоскопів та інші ємності, в яких проводиться репроцесинг, обладнуються захисними кришками;
4) обладнанням і витратними матеріалами для проведення ручного очищення гнучких ендоскопів за необхідності (наприклад, щітки, перехідники для проведення очищення, серветки, пристрої перевірки герметичності гнучких ендоскопів);
5) мийно-дезінфікуючими машинами (оптимально);
6) приміщенням для зберігання мийних і дезінфекційних засобів;
7) місцем для осушення ендоскопів з подачею стисненого повітря для проведення продування, поверхневого та/або повного осушення, перевірки сухості гнучких ендоскопів;
8) місцем/приміщенням для зберігання гнучких ендоскопів з використанням спеціальних шаф для зберігання гнучких ендоскопів;
9) обладнанням, засобами і витратними матеріалами для захищеного транспортування гнучких ендоскопів;
10) шафами/стелажами для зберігання допоміжних витратних матеріалів для проведення репроцесингу гнучких ендоскопів.
33. Інвентар і меблі у групі приміщень СПР, в яких проводиться репроцесинг гнучких ендоскопів, повинні піддаватися очищенню і дезінфекції мінімум один раз на тиждень, якщо інше не вказано в інструкції виробника.
34. Група приміщень репроцесингу гнучких ендоскопів може бути облаштована в структурі відділення ендоскопії.
35. Група приміщень репроцесингу гнучких ендоскопів в структурі відділення ендоскопії повинна складатися:
1) з двох зон (брудної і чистої), в разі проведення дезінфекції гнучких ендоскопів;
2) трьох зон (брудна, чиста і стерильна), якщо проводиться їхня стерилізація.
Зона зберігання підданих репроцесингу гнучких ендоскопів у відділенні ендоскопії облаштовується в чистій (за умови проведення дезінфекції) або стерильній зоні (за умови проведення стерилізації).
36. Група приміщень для проведення репроцесингу гнучких ендоскопів, в разі розміщення в структурі відділення ендоскопії, мінімально обладнуються таким:
1) раковинами для миття рук і стаціонарними диспенсерами з антисептиками окремими в брудних і чистих зонах (використовувати раковини для миття рук для інших цілей (наприклад, миття медичних виробів) заборонено);
2) раковинами окремими для очищення та, в разі необхідності, ручної дезінфекції і ополіскування гнучких ендоскопів та аксесуарів до них;
3) раковини для очищення, дезінфекції і ополіскування гнучких ендоскопів та інші ємності, в яких проводиться репроцесинг, обладнуються захисними кришками;
4) мийно-дезінфікуючими машинами (оптимально);
5) приміщенням для зберігання мийних і дезінфекційних засобів.
37. Приміщення, в яких проводяться очищення і дезінфекція, сортування та пакування, приміщення стерильної зони СПР забезпечуються засобами голосової і телефонної комунікації між собою та з приміщеннями адміністративної зони.
XIII. Медичне завдання
1. З метою забезпечення дотримання цих Правил під час будівництва будівлі ЗОЗ розробляється медичне завдання за формою, що наведена в додатку 6 до цих Правил.
2. Розроблення медичного завдання вимагає визначення і аналізу попиту на медичні послуги та наявних пропозицій на ринку для населення відповідної АО, на території якої заплановане будівництво ЗОЗ. З цією метою складається план надання медичних послуг, який включає такі розділи:
1) оцінка попиту на медичні послуги (далі - оцінка попиту);
2) планування функціональних взаємозв’язків приміщень будівлі ЗОЗ;
3) постачання для забезпечення потреб ЗОЗ;
4) дефіцит у наданні медичних послугах населенню.
3. З метою оцінки попиту використовуються різні статистичні інструменти в тому числі із застосуванням електронного програмного забезпечення. Для проведення оцінки попиту можуть бути використані дані щодо кількості звернень за медичною допомогою, середня тривалість перебування пацієнта на ліжку, кількість проведених оперативних втручань. Додатково оцінюється кількість звернень пацієнтів з інших АО і кількість пацієнтів, яких направлено на лікування до ЗОЗ в інші АО. Крім того, в оцінку попиту необхідно включати визначення передбачуваного рівня спроможності ЗОЗ.
Оцінку попиту необхідно розраховувати на горизонт розрахунку і враховувати характеристики населення АО (наприклад, вік, стать, схильність до захворювань).
Після оцінки попиту проводиться визначення непокритого попиту.
4. Основною метою оцінки попиту є формування переліку ВКП. Перелік ВКП залежить від характеристик населення АО, непокритої потреби в медичних послугах, горизонту розрахунку. До основних ВКП ЗОЗ відносяться такі:
1) ліжка ЗОЗ загальні і відповідно до видів медичної допомоги;
2) операційні;
3) пологові зали;
4) приміщення надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги;
5) консультативні приміщення;
6) приміщення діагностичних структурних підрозділів.
5. Медичне завдання для кожного ВКП або групи ВКП визначає:
1) дані про приміщення (примірна площа, прогнозована максимальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати в приміщенні, характеристика (короткий опис) приміщення, функціональні взаємозв’язки приміщення з іншими приміщеннями ЗОЗ та спеціальні вимоги до приміщення (за наявності; наприклад, кратність повітрообміну). За необхідності, вказуються клас приміщення за вимогами до чистоти повітря, розмежування чистих і брудних зон і рівень доступу до них (наприклад, вхід виключно для медичних працівників);
2) вимоги оздоблення приміщень (в тому числі вимоги до застосованих будівельних матеріалів (виробів, продукції), зокрема стелі, підлоги, стін, дверей, перегородок);
3) перелік меблів;
4) оснащення і устаткування, які необхідні для функціонування приміщення/надання медичної допомоги пацієнтам (наводиться перелік обладнання (медичного і немедичного), включно з характеристиками приміщень для його належного функціонування (наприклад, вимоги до розміщення в приміщенні, відстань від іншого обладнання та/або проходів/стін);
5) вимоги до інженерних мереж та обладнання (наприклад, зазначаються вимоги до електронних комунікацій (електрозв’язку), електроживлення, освітлення, опалення, вентиляції та кондиціонування, підведення медичних газів, фітингів, засобів виклику медичного працівника);
6) розподіл приміщень відповідно до ризиків інфікування (з метою належної організації очищення і дезінфекції поверхонь в ЗОЗ визначаються приміщення або групи приміщень, відповідно до їхнього функціонального навантаження або медичних послуг, які в них проводитимуться). Виділяють такі приміщення / групи приміщень згідно зі ступенем ризику інфікування:
надзвичайно високого ризику (наприклад, приміщення для оброблення інфекційно (епідемічно) небезпечних медичних відходів, палати ізоляції пацієнтів з інфекційними хворобами з контактним шляхом інфікування та захисної ізоляції, приміщення очищення і дезінфекції медичних виробів);
високого ризику (наприклад, санітарні приміщення, приміщення для проведення інвазивних втручань, операційні, палати ВІТ і опікових відділень, приміщення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги);
середнього ризику (наприклад, палати перебування пацієнтів);
низького ризику (наприклад, коридори, приміщення для персоналу, адміністративні приміщення).
6. Медичне завдання повинно враховувати:
1) цифровізацію підходів до проведення діагностичних та інших медичних втручань;
2) розширення використання роботизованої хірургії;
3) зростання використання методів візуалізації, насамперед комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії і ангіографії;
4) технологічний розвиток допоміжного, моніторингового, діагностичного, лікувального і процедурного обладнання;
5) масштабованість інформаційних систем і комп’ютерного обладнання.
7. Оцінка постачання для забезпечення потреб ЗОЗ проводиться шляхом збору і аналізу даних щодо наявних інженерних мереж та доступних потужностей для підключення (приєднання), з урахуванням потенціалу використання відновлюваних джерел енергії; наявності та віддаленості баз постачання харчових продуктів (за необхідності), медичних виробів, витратних матеріалів. Також на етапі оцінки постачання для забезпечення ЗОЗ оцінюються логістичні особливості місця розташування ЗОЗ (наприклад, наявність/відсутність транспортних магістралей), можливості щодо забезпечення ЗОЗ людськими ресурсами (кадровий потенціал АО), охороною, послугами щодо поводження з відходами.
8. Дефіцит у наданні медичних послуг населенню визначається за результатами оцінки попиту.
На основі виявленого дефіциту у наданні медичних послуг населенню складається обґрунтування необхідності будівництва ЗОЗ (вказується яким чином буде нівельовано дефіцит у наданні медичних послуг населенню).
9. Функціональні взаємозв’язки між ВКП повинні забезпечувати:
1) відповідний рівень надання медичних послуг населенню (сприяти підвищенню ефективності роботи ЗОЗ);
2) дотримання належних практик та безпечному наданню медичної допомоги;
3) зниження до мінімуму поточних витрат;
4) ергономічність;
5) приватність, гідність та комфорт для працівників, пацієнтів і відвідувачів ЗОЗ;
6) мінімізацію відстані до отримання медичної послуги в межах території ЗОЗ;
7) можливість удосконалення в майбутньому.
10. Під час розроблення і затвердження медичного завдання визначаються можливі ризики щодо інфікування працівників, пацієнтів і відвідувачів в будівлі ЗОЗ, розробляються та впроваджуються підходи для їхнього зниження.
До розробки медичного завдання залучаються спеціалісти з ПІІК (для існуючих будівель ЗОЗ - керівник ВІК; для нового будівництва будівель ЗОЗ - фахівець центру контролю і профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України відповідно до адміністративно-територіальної належності) для виконання наступних заходів:
1) розробки методології оцінки ризиків інфікування в ЗОЗ (наприклад, контрольний список/чек-лист);
2) проведення оцінки ризиків інфікування (в разі потреби);
3) розробки заходів для нівелювання або зниження ризиків інфікування;
4) проведення моніторингу впровадження заходів на всіх етапах реалізації будівництва і надання звіту щодо проведеного моніторингу;
5) проведення коригування заходів для нівелювання або зниження ризиків інфікування (за необхідності).
| Директор Департаменту громадського здоров’я | О. Даниленко |
Додаток 1
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(пункт 3 розділу II)
КЛАСИФІКАЦІЯ
приміщень за вимогами до чистоти повітря
| __________ Примітки: | * перелік може бути розширений медичним завданням з підвищенням вимог до чистоти повітря. |
Додаток 2
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(підпункт 4 пункту 4 розділу III)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СХЕМИ
палат для ізоляції пацієнтів
( Див. текст )
Додаток 3
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(підпункт 2 пункту 7 розділу VI)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СХЕМИ
санітарно-гігієнічних приміщень з розширеними функціями
( Див. текст )
Додаток 4
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(пункт 3 розділу IX)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СХЕМИ
операційних відділень
( Див. текст )
Додаток 5
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(пункт 5 розділу XII)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СХЕМИ СПР
( Див. текст )
Додаток 6
до Державних санітарних норм і правил
"Санітарно-протиепідемічні вимоги
до новозбудованих, реставрованих
і реконструйованих закладів
охорони здоров’я"
(пункт 1 розділу XIII)
МЕДИЧНЕ ЗАВДАННЯ
на проєктування
( Див. текст )