11. Нагрівальні опалювальні прилади повинні розміщуватися на або біля зовнішніх стін, під вікнами і мати гладку поверхню, стійку до очищення та дезінфекції.
12. Нагрівальні опалювальні прилади, в разі необхідності (наприклад, палати пацієнтів психіатричного профілю або раннього дитячого віку), огороджуються декоративними решітками, сітками або перфорованими стінками, які встановлюються так, щоб зберегти вільний доступ для поточної експлуатації і прибирання приладів.
VII. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення
1. В приміщеннях ЗОЗ забезпечується наявність природного освітлення.
2. Без природного освітлення дозволяється розміщувати такі приміщення:
1) технічні та інженерні - теплові пункти, насосні, компресорні, вентиляційні, дистиляційні, майстерні з експлуатації будівель, серверні;
2) для персоналу - конференц-зали, призначені для відпочинку та/або прийому їжі, гардеробні, санітарно-гігієнічного призначення;
3) допоміжних служб - архіви, комори і сховища всіх видів, термостатні, для приготування робочих дезінфекційних розчинів, очищення і дезінфекції, харчоблоки, пральні, приміщення СПР і оброблення медичних відходів;
4) операційні і секційні;
5) монтажу апаратів для проведення діалізу і штучного кровообігу;
6) лабораторно-діагностичні - процедурні для проведення ендоскопічних досліджень; прийому, реєстрації та видавання результатів аналізів, бокси для лабораторних досліджень без постійних робочих місць, процедурні функціональної діагностики, кабінети проведення комп'ютерної і магнітно-резонансної томографії, рентгенографії, ультразвукової діагностики.
3. Штучне освітлення повинно відповідати призначенню приміщення ЗОЗ, бути регульованим та безпечним, не чинити сліпучої та іншої несприятливої дії на здоров'я людини.
4. Для освітлення палат пацієнтів застосовуються настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освітлення), що встановлюються біля кожного ліжка пацієнта на висоті 170 сантиметрів від рівня підлоги.
5. У кожній палаті пацієнтів встановлюється світильник нічного освітлення біля дверей на висоті 30 сантиметрів від рівня підлоги та над дверним прорізом на висоті 220 сантиметрів від рівня підлоги.
6. У оглядових кабінетах встановлюються настінні та переносні світильники для огляду пацієнтів, при цьому спектр джерел випромінювання світла повинен максимально наближатися до природного.
7. Коридори клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будівель і у світлових кишенях (холах). Відстань між світловими кишенями не повинна перевищувати 24 метри. Коридори інших структурних підрозділів ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, повинні мати торцеве або бокове природне освітлення.
8. Стельові світильники загального освітлення приміщень ЗОЗ повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.
9. Для захисту від сліпучої дії сонячних променів і перегріву в приміщеннях ЗОЗ, вікна яких орієнтовані на південні румби горизонту, повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями (наприклад, козирки по фасаду будівлі).
10. В ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, забезпечується захист палат пацієнтів і операційних (в разі наявності природного освітлення) від світла вуличних світильників і зовнішньої світлової реклами.
VIII. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги
1. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги є обов'язковим клінічним структурним підрозділом ЗОЗ, що надає стаціонарну медичну допомогу.
2. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги необхідно облаштувати окремо для дитячого, пологового (гінекологічного в пологовому будинку) і психіатричного відділень.
3. Мінімально окремими входами розмежовуються такі потоки пацієнтів:
1) доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом;
2) звертаються самостійно за екстреною (невідкладною) медичною допомогою;
3) надходять на планове лікування.
3. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги складається з таких функціональних зон:
1) приймально-сортувальна зона, яка розміщується безпосередньо біля входу та в'їзду до відділення:
зона/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та/або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги, повинна бути оснащена засобами зв'язку для з'єднання з необхідними для роботи абонентами;
оглядово-сортувальне приміщення (зона тріажу);
зона очікування для пацієнтів та відвідувачів;
зона безпеки (наприклад, для охоронців), яка розміщується у візуальній доступності до зони/приміщення реєстрації пацієнтів;
зона/приміщення реєстрації пацієнтів, які надходять на планове лікування;
зона заміни медичних виробів (наприклад, шин, нош) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги (за необхідності);
санітарно-гігієнічні приміщення для пацієнтів;
2) зона деконтамінації пацієнтів, яка розташовується в безпосередній близькості від зони/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та/або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги;
3) зона реанімації та інтенсивної терапії, яка розташовується в безпосередній близькості від зони/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та / або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги:
протишокові і операційні приміщення;
зона реанімації і спостереження за пацієнтами, в якій розміщуються функціональні ліжка для пацієнтів, що потребують реанімаційних заходів та моніторингу вітальних функцій до того, як вони будуть переведені до відділення інтенсивної терапії, або для пацієнтів, стан яких передбачувано повинен стабілізуватись;
лікарсько-сестринський пост розташований таким чином щоб забезпечити візуальний нагляд за пацієнтами, які знаходяться в зоні реанімації і спостереження за пацієнтами;
4) зона догляду за пацієнтами, наповнення якої визначається відповідно до видів, профілів, захворювань чи станів, а також умов та форм надання медичної допомоги в ЗОЗ:
консультативно-оглядові приміщення/кабінети для дорослих і дітей;
процедурний кабінет (процедурна);
приміщення з ліжками тимчасового перебування пацієнтів;
приміщення зберігання лікарських засобів;
приміщення зберігання медичних виробів;
палата ізоляції пацієнтів класу S;
травматологічний пункт (за необхідності);
гінекологічний кабінет (за необхідності);
консультативна сімейна кімната (за необхідності);
операційна з гіпсувальною (за необхідності);
зона для дітей з ігровим майданчиком, що включає зону очікування для батьків з можливістю нагляду за дітьми;
приміщення грудного годування;
5) адміністративна зона:
кабінет завідувача (за необхідності);
кабінет старшої сестри медичної (за необхідності);
кімната відпочинку персоналу;
кімната психологічного розвантаження (за необхідності);
навчальна кімната для працівників закладу (за необхідності);
гардеробна для працівників (за необхідності);
6) господарська зона (за необхідності):
приміщення зберігання м'якого інвентаря;
приміщення зберігання твердого інвентаря;
місце/приміщення зберігання речей пацієнтів;
7) санітарно-гігієнічна зона для працівників.
IX. Операційні відділення
1. Операційне відділення є обов'язковим клінічним структурним підрозділом ЗОЗ, в якому проводяться оперативні втручання. Операційні відділення повинні гарантувати безпечне середовище для лікування пацієнтів, яким проводяться діагностичні та інші хірургічні втручання під загальною анестезією (наркозом) або регіонарною анестезією і надання медичної допомоги в периопераційний період.
2. Залежно від потреб ЗОЗ, операційні відділення проєктуються, будуються і експлуатуються за такими формами надання хірургічної медичної допомоги:
1) стаціонарна хірургія;
2) хірургія одного дня.
3. Надання хірургічної медичної допомоги необхідно об'єднувати для організації в ЗОЗ інтегрованого комплексу. Такі комплекси дозволяють виконувати в межах однієї групи приміщень увесь комплекс діагностичних та інших хірургічних втручань, а також дозволяють ефективно, безпечно і економічно вигідно використовувати ресурси ЗОЗ. Функціональні схеми операційних відділень наведені в додатку 4 до цих Правил.
4. Стаціонарна хірургія використовується в ЗОЗ, які проводять планове або екстрене оперативне лікування пацієнтів з прогнозованим перебуванням в палаті стаціонарного клінічного підрозділу ЗОЗ понад одну добу (пацієнти розміщуються/перебувають у палаті відділення хірургії або ВІТ до потрапляння в операційне відділення, а після завершення оперативного втручання повертаються до них для продовження лікування).
Організація роботи при використанні стаціонарної хірургії передбачає переважно цілодобовий режим роботи операційного відділення, що дозволяє збільшити пропускну здатність такого відділення за умови однакового технологічного устаткування.
5. Хірургія одного дня використовується у ЗОЗ, які проводять планове оперативне лікування пацієнтів без прогнозованого перебування в палаті стаціонарного клінічного підрозділу ЗОЗ понад одну добу. Хірургія одного дня повинна використовуватися для виконання переважної більшості оперативних втручань (близько 70 %).
Організація роботи при використанні хірургії одного дня передбачає поступлення пацієнтів рано вранці (наприклад, 6 - 7 година) з наступним початком виконання оперативних втручань (наприклад, 7 - 8 година). Такий підхід дозволяє пацієнтам отримати всю післяопераційну медичну допомогу і бути виписаними в той же день. В інтегрованих комплексах оперативні втручання можуть проводитися ввечері, при цьому пацієнт виписується вранці наступного дня.
6. В медичному завданні враховується можливість проведення в кожній з операційних ендоскопічних процедур (необхідність проєктування окремої операційної для виконання ендоскопічних процедур відсутня).
7. В медичному завданні враховується, що операційні відділення повинні бути непрохідними і закритими для сторонніх осіб.
8. До організації/планування роботи операційних відділень з урахуванням особливостей будівлі ЗОЗ застосовують підходи:
1) єдиний коридор;
2) подвійний коридор;
3) операційні блоки;
4) окремі (виділені) операційні.
9. Планування єдиного коридору передбачає переміщення усіх медичних виробів (стерильних і використаних) та пацієнтів (до і після операції) по одному основному коридору. При такому плануванні з метою недопущення перехресної контамінації та інфікування забезпечується ретельне планування і контроль дотримання руху медичних виробів і пацієнтів відповідно.
10. При плануванні єдиного коридору дотримуються такі вимоги:
1) основний коридор повинен мати ширину, яка дозволяє розділити переміщення медичних виробів і пацієнтів (визначається медичним завданням);
2) переміщення чистих/стерильних медичних виробів, медичних відходів, транспортування пацієнтів контролюється ВІК, з метою запобігання перехресній контамінації/інфікування.
11. При плануванні подвійного коридору забезпечується доступ до усіх операційних через зовнішні коридори, включно з доставленням стерильних медичних виробів безпосередньо з СПР. Таке планування дозволяє розмежувати/відокремити рух контамінованих/інфікованих пацієнтів і медичних виробів від неконтамінованих/неінфікованих.
12. При плануванні подвійного коридору забезпечується недопущення перехрещення рухів працівників і медичних виробів з брудної і чистої зон, шляхом впровадження ВІК моніторингу і оцінки дотримання відповідних СОП.
13. При плануванні операційних блоків необхідно передбачити групування операційних згідно з виконуваними в них видами оперативних втручань або спеціалізацією хірургів, які проводять в них операції, з приміщенням зберігання стерильних медичних виробів та іншими допоміжними приміщеннями в один блок. Такий підхід має ряд недоліків (наприклад, зменшення доступної площі у зв'язку з організацією навколо блоків додаткових коридорів, складських приміщень і прохідного простору; дублювання запасів, залучення працівників для кожного блоку окремо).
14. При плануванні окремих (виділених) операційних необхідно передбачити проєктування в операційному відділенні окремих операційних для проведення певних оперативних втручань або для виконання в них визначених високоспеціалізованих хірургічних втручань, що вимагають спеціального технологічного устаткування (стаціонарно встановлене обладнання перешкоджає багатофункціональному використанню операційних). Таке планування дозволяється застосовувати виключно для операційних відділень ЗОЗ, для яких оцінка попиту вказує на обґрунтовану потребу у виділених операційних відділеннях.
15. Функціонування операційного відділення напряму залежить від постачання стерильних медичних виробів, тому передбачається пряме сполучення СПР або приміщення зберігання стерильних медичних виробів з операційним відділенням. У разі неможливості організації прямого сполучення операційного відділення і СПР через конструктивні обмеження будівлі ЗОЗ, відповідальна за репроцесинг особа ЗОЗ повинна організувати безперешкодне транспортування стерильних медичних виробів до операційного відділення.
16. Операційне відділення складається з таких функціональних зон:
1) передопераційна зона, в якій проводяться прийом і реєстрація пацієнтів, загальний нагляд за дотриманням графіку проведення планових оперативних втручань, контроль входу та виходу з відділення і безпосереднє адміністрування роботи операційного відділення. До складу передопераційної зони мінімально повинні входити:
приміщення реєстрації пацієнтів (рецепція);
приміщення очікування для пацієнтів/відвідувачів;
приміщення опитування пацієнтів, що включає робоче місце для працівників з комп'ютерним обладнанням, яке дозволяє вести електронний реєстр пацієнтів у закладі (приміщення опитування може бути відокремленим від приміщення реєстрації пацієнтів);
місце миття рук;
приміщення технічного забезпечення;
передопераційні палати;
2) зона операційних, в яких виконуються діагностичні та інші хірургічні втручання. До складу зони операційних мінімально повинні входити:
операційні (загального призначення, спеціалізовані, комбіновані, діагностичні);
місце хірургічної обробки рук (з розрахунку мінімум одне місце хірургічної обробки рук на дві операційні);
анестезіологічна (за необхідності), санітарна
3) зона допоміжних/суміжних приміщень, до складу якої мінімально повинні входити:
приміщення для зберігання білизни і мобільного хірургічного обладнання;
банк крові (за виключенням операційних відділень, в яких проводяться не порожнинні оперативні втручання (наприклад, офтальмологічні);
приміщення зберігання інвентарю для проведення прибирання;
комори і приміщення зберігання анестезіологічних (за необхідності, передбачається окреме приміщення зберігання технологічного устаткування для проведення перфузій), стерильних і нестерильних медичних виробів;
стерилізаційна для невідкладної стерилізації парою під тиском;
приміщення препарування і дослідження патологічних зразків;
4) післяопераційна зона, в якій пацієнтам надається рання післяопераційна (постнаркозна) медична допомога. До складу післяопераційної зони мінімально повинні входити:
приміщення з ліжками/стільцями для пацієнтів, включно з мінімум однією палатою ізоляції пацієнтів класу S;
місце зберігання теплої білизни;
приміщення для миття рук;
приміщення технічного забезпечення;
приміщення зберігання медичних виробів;
брудні та чисті комори;
5) адміністративна зона, до складу якої мінімально повинні входити:
роздягальні з душовими, туалетами загального користування, універсальними санітарно-гігієнічні приміщеннями, шафами для медичного одягу;
приміщення для персоналу.
17. В передопераційній зоні повинен відбуватися контроль доступу (вхід/вихід) пацієнтів і відвідувачів, тому в ній розміщується пункт охорони. До операційного відділення доступ стороннім особам повинен бути заборонений.
18. В передопераційній зоні для відвідувачів, що очікують на пацієнтів, яким виконуються оперативні втручання, повинні бути виділені окремі приміщення або визначені зони для очікування з доступом до санітарного приміщення. У разі облаштування зони очікування, вона повинна бути розташована таким чином, щоб не заважати роботі працівників ЗОЗ і не наражати на потенційні ризики відвідувачів (наприклад, не перешкоджати руху пацієнтів, які прибувають/вибувають до/з операційного відділення, бути віддаленою від маршрутів переміщення контамінованих (забруднених) медичних виробів та/або медичних відходів).
19. Приміщення для опитування пацієнтів розміщуються в безпосередній близькості до приміщень/зони очікування.
20. Передопераційні палати можуть бути розраховані на одне (індивідуальна передопераційна палата) або на декілька ліжок. Ліжка в передопераційних палатах відокремлюються стаціонарною/мобільною ширмою.
Загальна кількість ліжок в передопераційних палатах визначається із розрахунку одне ліжко на кожну операційну, причому індивідуальних передопераційних палат повинно бути не менше 20 % від загальної кількості передопераційних ліжок.
Переодягання пацієнта проводиться у передопераційній палаті.
Ліжка в передопераційних палатах повинні бути оснащені приліжковими тумбами і доступом до медичних газів.
Передопераційні палати повинні бути розташовані в безпосередній близькості із санітарними приміщеннями.
Передопераційні палати повинні перебувати під постійним наглядом працівників операційного відділення, тому їх розміщують навпроти рецепції у візуальній видимості.
У разі потреби, особам, що здійснюють догляд, дозволено перебувати в індивідуальній передопераційній палаті. Кількість осіб, що здійснюють догляд, повинна бути обмежена двома особами. Особи, що здійснюють догляд, допускаються в передопераційні палати після проходження інструктажу щодо правил перебування в операційному відділенні, що розробляються ВІК і затверджуються керівником ЗОЗ.
21. Діагностичні та інші хірургічні втручання, які проводяться в операційному відділенні можуть бути малоінвазивними, стерильними і нестерильними, що вимагає дотримання різних вимог до приміщень, в тому числі через експлуатацію певного технологічного устаткування. Медичне завдання повинно враховувати усі вимоги до операційних, які визначені хірургічними втручаннями, що в них проводяться, однак спеціалізацію слід знизити настільки наскільки це можливо. Дуже високий рівень спеціалізації може призвести до неефективності роботи операційного відділення (зниження пропускної здатності), внаслідок неможливості проведення різних діагностичних та інших хірургічних втручань в одній операційній.
22. Операційні для хірургічної стоматології повинні бути оснащені окремим виходом для стисненого повітря на сервісній панелі для медичних газів і технологічним устаткуванням для проведення інтраопераційної рентгенографії.
23. ЗОЗ, які проводять навчання і підготовку медичних працівників, повинні організувати пряму відеотрансляцію виконання хірургічних втручань, які проводяться в операційних (перебування осіб, які безпосередньо не залучені до проведення хірургічних втручань, в операційній заборонено).
24. Анестезіологічні палати призначені для догляду за пацієнтом перед оперативним втручанням, проведення місцевої і спінальної анестезії (загальні анестетики і седативні лікарські засоби необхідно вводити безпосередньо в операційній). Анестезіологічні палати повинні бути обладнані в ЗОЗ, які використовують хірургію одного дня і виконують пацієнтам місцеву та/або спінальну анестезію. В стаціонарній хірургії догляд, який виконуються в анестезіологічних палатах, може проводитися в палаті пацієнта і передопераційній палаті).
25. У зоні допоміжних/суміжних приміщень організовується приміщення препарування і дослідження патологічних зразків, якщо в операційному відділенні виконуються хірургічні втручання, що потребують невідкладних гістологічних досліджень.
26. У зоні допоміжних/суміжних приміщень організовується приміщення повітряної стерилізації негайного використання, якщо у операційному відділенні використовуються одиничні медичні вироби.
27. Загальна площа приміщень зберігання медичних виробів (наприклад, мобільного технологічного устаткування (обладнання для обігріву пацієнтів, рентгенологічне обладнання), одноразових стерильних медичних виробів, лікарських засобів, транспортних нош і візків) повинна становити мінімум 10 м-2 на кожну операційну. Приміщення зберігання стерильних медичних виробів обмеженого (багаторазового) використання (після репроцесингу), якщо вона передбачена (наприклад, в ЗОЗ не організовано відділення репроцесингу) в складі зони допоміжних/суміжних приміщень, повинна бути площею мінімум 10 м-2 на кожну операційну. При облаштуванні приміщень зберігання медичних виробів у операційних відділеннях дотримуються таких вимог:
1) двері для приміщень зберігання мобільного технічного устаткування обладнувати не обов'язково;
2) приміщення зберігання повинні мати форму витягнутого прямокутника, що забезпечить вільний доступ до медичних виробів, які зберігаються (зазначається в медичному завданні);
3) приміщення зберігання повинні мати пряме сполучення з операційними (якщо таке сполучення неможливе через конструктивні обмеження будівлі ЗОЗ, відповідальна за репроцесинг особа ЗОЗ (за наявності у складі ЗОЗ СПР) чи керівник ВІК повинен організувати транспортування медичних виробів і контроль за його проведенням, з метою недопущення потрапляння контамінованих (забруднених) медичних виробів у операційні).
28. Палати з ліжками/стільцями для пацієнтів в післяопераційній зоні поділяються на палати післяопераційного догляду таких рівнів:
1) постнаркозний (першого рівня) - догляд проводиться за пацієнтами, яким проведено оперативне втручання з використанням загальної анестезії. Співвідношення кількості ліжок до операційних в стаціонарній хірургії становить 2:1, хірургія одного дня - 1,5:1;
2) постзнеболювальний (другого рівня) - догляд проводиться за пацієнтами, які вже не потребують післяопераційного догляду першого рівня або яким проведено оперативне втручання з використанням місцевої або спінальної анестезії. Співвідношення кількості ліжок до операційних в хірургії одного дня становить 2:1, стільців - 1:1 (кількість стільців необхідно збільшити, якщо в ЗОЗ виконуються переважно оперативні втручання тривалістю до 15 хвилин);
3) спостережний (третього рівня) - за пацієнтами проводиться спостереження протягом визначеного часу після перебування в палаті другого рівня післяопераційного догляду або одразу після хірургічних втручань з низькою травматизацією пацієнта. Співвідношення кількості стільців до операційних в хірургії одного дня становить 3:1.
29. Рівень післяопераційного догляду визначається операційною бригадою після завершення операційного втручання. Пацієнти, які потребують проведення інтенсивної терапії повинні переводитися до ВІТ, минаючи палати післяопераційного догляду.
30. Приміщення адміністративної зони повинні розташовуватися віддалено від операційних (заборонено розташовувати приміщення адміністративної зони в безпосередній близькості до входу у операційні).
31. Робота операційного відділення безпосередньо пов'язана зі злітно-посадковим майданчиком для медичних гелікоптерів, відділенням екстреної (невідкладної) медичної допомоги, ВІТ, пологовими залами, СПР, патологоанатомічним і діагностичним відділеннями. Керівник ЗОЗ повинен організувати прямі та/або відокремлені маршрути сполучення між вищезазначеними структурними підрозділами, моніторинг і контроль за дотриманням яких забезпечує ВІК. Заборонено транспортувати пацієнтів загальними (громадськими) коридорами.
32. Керівник ЗОЗ повинен організувати функціональний поділ операційного відділення на зони і взаємозв'язки між ними, з метою гарантування безпеки пацієнтам і працівникам. Функціональні схеми операційних відділень наведені в додатку 4 до цих Правил.
33. Варіанти розташування операційних з анестезіологічними палатами і підсобними приміщеннями із зазначенням руху повітря організовуються відповідно до функціональних схем операційних відділень, наведених у додатку 4 до цих Правил.
34. Приміщення опитування пацієнтів, операційні і анестезіологічні палати повинні бути звукоізольовані, з метою зниження ймовірності припущення помилок медичними працівниками та забезпечення конфіденційності даних пацієнтів. Приміщення, в яких проводяться процедури з підвищеним рівнем шуму, заборонено облаштовувати в безпосередній близькості до операційних.
35. Внутрішнє оздоблення приміщень операційного відділення, в яких проводиться догляд за пацієнтами (колір і текстура стін; оздоблення поверхонь, технологічного устаткування, меблів, творів мистецтва), в поєднанні з освітленням не повинні маскувати кольори шкіри.
36. Ширина усіх входів, дверей або отворів, через які транспортуються пацієнти засобами малої механізації (наприклад, багатофункціональні ліжка, транспортні візки) повинна становити мінімум 1,4 метри.
Особливі вимоги до ширини усіх входів, дверей або отворів встановлюються до таких приміщень:
1) баріатричні палати - мінімум 1,6 метри;
2) палати інтенсивної терапії і операційні - 1,7 метри;
3) вбиральні при палатах для пацієнтів - 1,1 метри;
4) анестезіологічні кімнати - 1,5 метри.
Більша ширина передбачається для приміщень, в яких використовується мобільне технологічне устаткування.
Функціональні зони операційного відділення, в яких відбувається постійне переміщення людей (наприклад, вхід/вихід у операційне відділення), необхідно обладнувати автоматичними розсувними або орними дверима. Автоматичні двері встановлюються при вході/виході з приміщень, до яких працівники повинні мати швидкий доступ без рук (мінімум операційні).
37. Коридори в операційному відділенні, за виключенням адміністративної зони, повинні мати мінімальну вільну (без урахування виступів ручок, поручнів, підвіконників) ширину 2,8 метра.
38. Вимоги до внутрішнього оздоблення поверхонь операційного відділення такі:
1) підлога, стіни і стеля повинні бути виконані гладкими (забороняється наявність нерівностей і швів), нековзними, непористими, покритими матеріалами, стійкими до вологи і дезінфекційних хімічних засобів;
2) стики стін, дверних та віконних отворів, підлоги повинні бути покритими водонепроникними матеріалами;
3) заборонено використовувати антистатичне покриття підлоги. Спеціальні вимоги до покриття підлоги (струмопровідність, стійкість до ультрафіолетового опромінення, стійкість до механічних пошкоджень, зносостійкість) встановлюються залежно від технологічного устаткування, яке розміщується у відповідному приміщенні, та/або від медичних втручань, які в таких приміщеннях виконуються. За наявності, спеціальні вимоги до покриття підлоги зазначаються у медичному завданні.
4) поверхня стелі операційних та інших приміщень, в яких проводяться стерильні медичні втручання, палат післяопераційного догляду першого рівня, пологових залів, дитячих палат і палат для пацієнтів з онкологічними захворюваннями повинна бути монолітною від стіни до стіни, без тріщин, відкритих швів або щілин. Дозволяється застосовувати підвісні, підшивні, стельові плити та інші види стель, які виготовлені з матеріалів, що визначені виробником для використання у медичних закладах. Стельові світильники повинні бути втоплені і встановлені врівень з ущільненнями.
39. Меблі, технологічне устаткування та інше обладнання для операційного відділення підбирається з урахуванням ергономічності і вимог до охорони праці.
40. Засобами виклику медичного працівника обладнуються усі палати перебування пацієнтів. Окремими кнопками приведення в дію системи сповіщення про виникнення надзвичайної ситуації обладнується рецепція.
41. В операційних вентиляційні системи повинні забезпечувати кондиціонування і надлишковий тиск повітря. Припливне повітря підлягає фільтрації за допомогою хепа-фільтрів.
42. В операційних забезпечується дотримання таких вимог до вентиляційних систем:
1) температуру 18 - 24° C і відносну вологість 30 - 60 % (мінімум температура повинна бути перевірена в операційних перед початком оперативного втручання);
2) кратність повітрообміну за припливом повітря повинна становити мінімум 20, з яких мінімум чотирикратний повітрообмін (20 %) повинен забезпечуватися зовнішнім (не рециркульованим) повітрям. Повітря подається під стелею і відводиться біля підлоги. Витяг (відведення) повітря проводиться мінімум через чотири витяжні вентиляційні решітки, що розміщуються в кутах операційної на 20 сантиметрів вище рівня підлоги. З метою нівелювання негативного впливу часу, витяжні канали і вентилятор системи вентиляції при встановленні повинні забезпечувати додаткові 50 % показників ефективності роботи;
3) всі хепа-фільтри повинні бути доступними для перевірки цілісності. Цілісність хепа-фільтрів перевіряється мінімум один раз на рік;
4) кожна операційна забезпечується відокремленою вентиляційною системою або відокремленою хепа-фільтрацією повітря (для повітря, що рециркулюється);
5) вентиляційні системи повинні підтримувати в операційних позитивний тиск мінімум 7,5 Па по відношенню до прилеглих приміщень (оптимально - 10 - 15 Па). З метою контролю за робочими параметрами вентиляційної системи (тиск, температура, відносна вологість, кратність повітрообміну) в операційних встановлюється монітор індикації, корпус якого повинен бути стійким до вологи і дезінфекційних хімічних розчинів;
6) вхідний повітряний потік після хепа-фільтрації повинен розсіюватися через дифузори ламінарного повітряного потоку (ламінарний повітряний потік повинен бути направленим на операційний стіл з максимальною швидкістю 0,15 - 0,3 м/с). Доступ до усіх дифузорів ламінарного повітряного потоку повинен бути забезпечений з операційної. Ламінарний потік повітря повинен повністю покривати площу операційного поля і додатково мінімум 30 сантиметрів з кожного боку;
7) в якості додаткового заходу для зниження ризику розвитку інфекцій області хірургічного втручання дозволено використовувати ультрафіолетове бактерицидне випромінювання;
8) операційні, в яких використовуються лазери та/або інше технологічне устаткування, що генерує забруднення повітря, обладнуються системами видалення таких забруднень;
9) на період простою вентиляційна система операційних повинна переводитися в режим зниження експлуатаційного навантаження (зменшення кратності повітрообміну і зниження температури повітря за умови дотримання відносної вологості повітря);
10) вентиляційні системи ортопедичних і кардіохірургічних операційних повинні забезпечувати можливість підтримання температури нижче 16° C;
11) вентиляційні системи комбустіологічних і педіатричних операційних повинні забезпечувати можливість додаткового підігріву і зволоження повітря;
12) інженерні характеристики операційних, у яких проводиться бронхоскопія, повинні відповідати положенням підпунктів 2 - 15 пункту 5 розділу III цих Правил.
43. Приміщення зберігання медичних газів розташовується поза межами будівлі, в якій знаходяться клінічні структурні підрозділу ЗОЗ. Додаткове приміщення зберігання медичних газів (окреме від основного приміщення зберігання медичних газів) облаштовується для зберігання резервних балонів з медичними газами (кількість балонів визначається із потреби в медичних газах мінімум на одну добу безперервної роботи ЗОЗ).
44. Кількість палат для ізоляції пацієнтів в операційному відділенні визначається відповідно до пункту 12 розділу III цих Правил.
X. Психіатричне відділення
1. Психіатричне відділення є обов'язковим клінічним структурним підрозділом ЗОЗ, в якому надається стаціонарна медична допомога пацієнтам з психічними розладами. Психіатричне відділення повинно гарантувати безпечне середовище для надання психіатричної допомоги та запобігання небезпечним діянням з боку осіб, які страждають на психічні розлади.
2. Психіатричні відділення проектують не вище третього поверху будівлі, відокремленими від усіх груп приміщень ЗОЗ.
3. Психіатричні відділення повинні мати прямі або зручні зв'язки з відділенням екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
4. Слід упереджувати можливість несанкціонованого входу/виходу до/з приміщення психіатричного відділення. З цією метою облаштовується окремий пункт охорони в структурі психіатричного відділення.
5. Організація роботи психіатричних відділень повинна забезпечувати мінімізацію руху через них пацієнтів та відвідувачів з інших відділень.
6. Психіатричне відділення складається з таких приміщень/зон:
1) адміністративна зона:
кабінет завідувача;
кабінет старшої сестри медичної;
кабінети лікарів;
приміщення для зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин;
комори та апаратні приміщення (за необхідності);
кімната для відпочинку персоналу;
санітарно-гігієнічні і побутові приміщення (наприклад, гардеробні, душові, туалети);
кімната для психологічного розвантаження (з розрахунку одна кімната на кожних 50 працівників, що залучені до надання допомоги пацієнтам на робочій зміні, але мінімум одна на психіатричне відділення);
підсобні приміщення (за необхідності; наприклад, приміщення для зберігання предметів прибирання);
приміщення або зона з шафами для зберігання чистої білизни (за необхідності);
довідникова (інформаційна) зона, яка містить інформаційно-правові матеріали для пацієнтів та відвідувачів щодо законодавства у сфері психіатричної допомоги;
2) зона догляду за пацієнтами:
процедурний кабінет (процедурна);
пост сестри медичної (брата медичного), обладнаний технологічним устаткування, що забезпечує можливість відеоспостереження за усіма пацієнтами/палатами пацієнтів, або який розміщується в центрі з візуальним охопленням усіх палат відділення;
палати пацієнтів;
палати ізоляції пацієнтів класу S, кількість яких визначається відповідно до пункту 12 розділу III цих Правил;
палати фізичного обмеження та/або ізоляції пацієнтів, кількість яких визначається медичним завданням;
приміщення для активних дій пацієнтів (наприклад, перегляд телепередач, ігри, спілкування);
приміщення для трудової та соціальної реабілітації (за необхідності для психіатричних відділень для дорослих);
приміщення для підігріву і фасування готових страв;
приміщення для проведення навчання дітей (для дитячих психіатричних відділень);
3) зона підтримки сімей пацієнтів:
приміщення для відвідування/очікування, включно з одномісними мінікімнатами для сну та відпочинку (оснащується спальним місцем, засобами зв'язку, доступом до мережі Інтернет, універсальним санітарно-гігієнічним приміщенням). Мінімальна кількість міні-кімнат для сну і відпочинку сімей пацієнтів складає одна мінікімната на кожні 20 палат пацієнтів 18 років і старше та одна міні-кімната на кожні 10 палат пацієнтів до 18 років;
туалет для відвідувачів.
7. Вихід з психіатричних відділень для пацієнтів забороняється зачиняти (пацієнти повинні мати можливість вільного виходу із ЗОЗ).
8. У психіатричних відділеннях, в тому числі у палатах пацієнтів, заборонено встановлювати грати і решітки.
9. У приміщеннях психіатричного відділення, в тому числі у палатах пацієнтів, забезпечується неінституційна обстановка, що максимально наближена до атмосфери домашнього затишку. Необхідно використовувати натуральні оздоблювальні матеріали та нейтральні відтінки покриттів поверхонь.
10. Труби систем водопостачання, водовідведення і опалення палат пацієнтів психіатричних відділень монтуються приховано.
Усе устаткування у санітарно-гігієнічному приміщенні палат пацієнтів психіатричних відділень необхідно монтувати приховано.
11. Підлога і стіни у санітарно-гігієнічних приміщеннях палат пацієнтів психіатричних відділень опоряджуються плиткою.
12. Не допускається наявність заглиблень в підлозі і стінах санітарно-гігієнічних приміщень палат пацієнтів психіатричних відділень.
13. Дзеркала у палатах пацієнтів психіатричних відділень, в тому числі у санітарно-гігієнічних приміщеннях палат пацієнтів, не повинні бути виготовлені зі скла (необхідно встановлювати дзеркала, які виготовлені з полікарбонату). Дзеркало поміщується у рамку виготовлену з матеріалів, стійких до пошкоджень (наприклад, нержавіюча сталь).
14. Пост сестри медичної (брата медичного) облаштовується відкритим із забезпеченням безбар'єрності між пацієнтами та медичними працівниками. Для захисту комп'ютерної та іншої техніки дозволяється використання прозорої перегородки (наприклад, з плексигласу або ламінованого скла).
15. Для психіатричних відділень на території ЗОЗ облаштовується прогулянковий двір, з розрахунку 20 м-2 на кожне ліжко пацієнта.
При облаштуванні прогулянкового двору заборонено використовувати матеріали і оздоблення, що може стати причиною травмування або інших негативних впливів на пацієнтів (наприклад, каміння, пісок, рослини-алергени).
Територія прогулянкових майданчиків забезпечується штучним освітленням, а також затіненими зонами для прогулянок влітку.
Прогулянкові майданчики оснащуються системою відеоспостереження, що охоплює усю площу прогулянкового майданчика.
16. Двері палат мають відкриватись назовні та проєктуються без замків, окрім палат ізоляції. На випадок виникнення надзвичайних ситуацій, двері палат ізоляції повинні обладнуватися засобами дистанційного відкриття.
17. Вікна у палатах пацієнтів обладнуються засобами для унеможливлення самостійного відкриття пацієнтом, окрім відкриття на провітрювання. Скло вікон повинно бути ударостійким або покриватися матеріалами, що унеможливлює їхнє розбиття, при цьому суттєво не зменшує прозорість скла. Встановлювати грати/решітки на вікнах заборонено.
Для захисту від надмірного сонячного/штучного освітлення палати пацієнтів, вікна облаштовуються відповідними засобами ззовні приміщення (наприклад, зовнішні жалюзі) або між шарами скла (внутрішньо віконні жалюзі). Розміщувати будь-які засоби для захисту від надмірного освітлення в середині палати пацієнтів заборонено.
XI. Кабінети телемедицини
1. Кабінети телемедицини облаштовуються у ЗОЗ, що надають медичну допомогу пацієнтам із застосуванням телемедицини.
2. Розміри кабінетів телемедицини визначаються медичним завданням з урахуванням характеристик відеокамер та габаритів іншого устаткування, що в них встановлюються. Розміри палати для телемедицини повинні забезпечувати вільний доступ пацієнта (в тому числі розміщеного на кріслі колісному, ношах, операційному столі) і медичних працівників.
3 Відеокамери у кабінетах телемедицини повинні розташовуватися так, щоб лікар та пацієнт мали контакт вічі у вічі (кут між пацієнтом та лікарем має бути максимально зменшеним).
4 Розміщення відеокамери у кабінеті телемедицини навпроти дверей забороняється.
5 У кабінетах телемедицини організовується належний контроль за температурою через можливе випромінювання тепла обладнанням.
6. Двері у кабінетах телемедицини заборонено облаштовувати навпроти зони розміщення пацієнта, з метою уникнення психологічного дискомфорту.
7. Монітори у кабінетах телемедицини розташовуються так, аби вони були недоступними для перегляну випадковими спостерігачами.
8. Кабінет телемедицини облаштовується таким чином, щоб медичний працівник, який перебуває поруч із пацієнтом, бачив зображення на моніторі, яке отримує лікар, який здійснює телемедичне консультування.
Стаціонарні відеокамери у кабінетах телемедицини розміщуються над моніторами, що транслюють з них зображення.
Мікрофон монітору, якщо він не вбудований у відеокамеру, розміщується на такій відстані, щоб не створювати аудіо-ехо.
XII. Структурний підрозділ з репроцесингу медичних виробів
1. СПР - необов'язковий структурний підрозділ ЗОЗ. Репроцесинг медичних виробів обмеженого (багаторазового) використання дозволено проводити за договором підряду.
2. СПР обладнується в ЗОЗ із урахуванням транспортних зв'язків із операційними.
3. Заборонено облаштовувати СПР над і під палатами пацієнтів клінічних структурних підрозділів ЗОЗ.
4. Склад і площі приміщень СПР визначаються з урахуванням рівня надання медичної допомоги, профілю і потужності (кількість наданих медичних послуг, що потребують медичних виробів підданих репроцесингу) ЗОЗ.
5. Кількість та продуктивність технологічного обладнання, що встановлюється у приміщенні СПР, визначається медичним завданням, але не менше:
1) при проєктуванні закладу на 200 і менше ліжок хірургічного профілю - 260 м-2 загальної площі (корисна площа - 200 м-2);
2) при проєктуванні закладу на 201 - 300 ліжок хірургічного профілю - 1,95 м-2/ліжко загальної площі (корисна площа - 1,5 м-2/ліжко);
3) при проєктуванні закладу на 301 - 400 ліжок хірургічного профілю - 1,56 м-2/ліжко загальної площі (корисна площа - 1,2 м-2/ліжко);
4) при проєктуванні закладу на 401 і більше ліжок хірургічного профілю - 1,3 м-2/ліжко загальної площі (корисна площа - 1,0 м-2/ліжко).
Функціональні схеми СПР наведені в додатку 5 до цих Правил.
6. Приміщення СПР, в тому числі призначені для зберігання підданих репроцесингу медичних виробів, повинні бути недоступними для всіх, окрім працівників СПР.
7. Приміщення СПР, залежно від процесу/стадії репроцесингу, яка в них проводиться і ризиків щодо контамінації (забруднення) медичних виробів, повинні бути розділені на такі функціональні зони із застосуванням кольорового (візуального) маркування:
1) адміністративна (не маркується);
2) брудна (червона);
3) чиста (синя);
4) стерильна (зелена), включно зі складом стерильних матеріалів.
8. Відсоткове співвідношення між площами приміщень функціональних зон повинно бути наступним:
1) адміністративна зона - 10 %;
2) брудна зона - 35 % (з них зона прийому контамінованих медичних виробів - 10 %);
3) чиста - 35 %;
4) стерильна - 20 %.
9. Мінімальний склад приміщень СПР залежно від функціональних зон такий:
1) адміністративна зона:
кабінет завідувача СПР;
кабінет старшої медичної сестри СПР (може бути об'єднаний з кабінетом завідувача СПР);
приміщення працівників СПР, в якому обладнується місце для приймання їжі;
санітарне приміщення для працівників СПР, в складі якого облаштована душовий трап/піддон;
приміщення зберігання одягу працівників СПР з окремими шафами для верхнього та робочого одягу;
приміщення зберігання пакувальних матеріалів, мийних і дезінфекційних хімічних засобів
2) брудна зона (проводяться приймання, розбирання, сортування, миття, дезінфекція, передстерилізаційне оброблення, сушіння і контроль якості очищення медичних виробів):
приміщення зберігання приладдя для очищення і дезінфекції поверхонь брудної зони СПР;
приміщення приймання інструменту;
мийно-дезінфекційне приміщення;
повітряний шлюз або тамбур, що забезпечує підтримання підвищеного тиску повітря у приміщеннях чистої і стерильної зон СПР;
3) чиста зона (проводяться комплектування, пакування і стерилізація медичних виробів):
приміщення зберігання приладдя для очищення і дезінфекції поверхонь чистої і стерильної зон;
місце пакування і сортування медичних виробів;
місце розташування стерилізаторів;
4) стерильна зона (проводяться приймання і реєстрація стерилізованих медичних виробів, їхнє охолодження до кімнатної температури, тимчасове зберігання і видавання в клінічні структурні підрозділи ЗОЗ):
місце приймання стерилізованих медичних виробів;
приміщення зберігання стерильних медичних виробів;
експедиційне приміщення.
Розміщення приміщень у СПР повинно забезпечувати послідовність технологічного процесу, а саме приймання, сортування, очищення і дезінфекцію (передстерилізаційне оброблення), сушіння, комплектацію, пакування, стерилізацію, дегазацію (за необхідності), зберігання і видавання медичних виробів.
10. У СПР облаштовуються такі входи:
1) для працівників СПР, який сполучається з коридором, що веде до приміщень адміністративної зони СПР;
2) приймання медичних виробів. Приймання медичних виробів дозволено проводити через передавальне вікно або за допомогою транспортних ліфтів.
11. Кількість і продуктивність технологічного устаткування, що встановлюється у СПР, визначається згідно з обсягом проводимих діагностичних та інших хірургічних втручань в ЗОЗ із застосуванням медичних виробів обмеженого (багаторазового) використання і з урахуванням положень Правил репроцесингу медичних виробів.
12. Вікна у СПР, за виключенням адміністративної зони, не повинні відкриватися, повинні бути герметичними, краї віконних рам не повинні виступати за межі поверхонь стін.
Дозволяється розміщувати приміщення СПР, за виключенням адміністративної зони, у приміщеннях без вікон.
13. Висота стелі у приміщеннях СПР повинна становити мінімум три метри, однак, в разі встановлення нестандартного технологічного устаткування, повинні враховуватися вимоги інструкції виробника.
14. Санітарні приміщення у СПР не повинні безпосередньо сполучалися з різними функціональними зонами СПР.
15. Вимоги до внутрішнього оздоблення поверхонь приміщень СПР такі:
1) стіни, перегородки і стеля приміщень, в яких проводяться стадії (процеси) репроцесингу повинні бути гладкими (непористими, без щілин і тріщин на стиках);
2) у приміщеннях СПР, в яких проводяться стадії (процеси) репроцесингу, стіни повинні бути покритими глазурованою плиткою, водостійкою фарбою або іншими вологостійкими матеріалами на всю висоту (фарба і покриття стін/стелі повинні бути стійкими до вологого стирання, відповідати класу 2 відповідно до ДСТУ EN 13300:2012 "Фарби та лаки. Водно-дисперсійні лакофарбові матеріали та системи покриттів для внутрішніх стін і стель. Класифікація", прийнятих наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28 листопада 2012 року № 1356;
3) у місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок, стіни і перегородки опоряджуються вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 метрів і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання, плюс 20 сантиметрів з кожного боку;
4) встановлення підвісної стелі в приміщеннях СПР, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, а також огороджувальних конструкцій для таких приміщень повинно відповідати вимогам їх функціонального призначення та бути в герметичному виконанні. Конструкція і матеріали, з яких виготовлена підвісна стеля повинні забезпечувати можливість проведення їхнього прибирання, очищення і дезінфекції;
5) у приміщеннях СПР, в яких проводяться стадії (процеси) репроцесингу, підлога повинна бути покритою зносостійкими (стійкими до механічного впливу), нековзними, вологостійкими і стійкими до дезінфекційних хімічних розчинів матеріалами;
6) опорядження складських приміщень повинно бути гладким і стійким до очищення і дезінфекції. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 метрів. Підлога складських приміщень повинна мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до механічних пошкоджень та вологого прибирання з використанням дезінфекційних засобів;
7) приміщення повинні бути облаштовані таким чином, щоб забезпечувати максимальний захист від проникнення в них комах та тварин, особливо гризунів;
8) будь-які органічні матеріали, особливо дерево, використовувати для опорядження заборонено;
9) в підлозі приміщень забороняється встановлювати трапи, крім приміщення мийки транспортних візків.
16. Освітлювальні, опалювальні прилади, вентиляційні установки та інші системи обслуговування повинні розташовуватися таким чином, щоб не було заглиблень, мати гладку поверхню, що дає змогу проводити зручне їхнє очищення.
17. Водовідведення від газових і хімічних стерилізаторів виконуються герметичним та з індивідуальною стічною лінією до найближчої вертикальної каналізаційної лінії або, за можливості, до найближчого каналізаційного колодязя.
