Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу субєктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

3) протягом останніх двох років не має фактів порушень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі фактів притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності;

4) не перебуває в стані припинення.

6. До прийняття рішення щодо співробітництва з відповідною третьою особою суб'єкт первинного фінансового моніторингу має здійснити попередній аналіз надійності такої особи в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка суб'єктом первинного фінансового моніторингу ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме, можливістю суб'єкта первинного фінансового моніторингу виконувати законодавство України у сфері запобігання та протидії, використовуючи результати належної перевірки клієнта третьої особи.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення аналізу має з'ясувати, чи була третя особа об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог щодо належної перевірки клієнта та/або порядку зберігання інформації з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії, та чи була особа об'єктом розслідування з питань легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідною третьою особою, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для суб'єкта первинного фінансового моніторингу, що підписується відповідальним працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Дозвіл на співробітництво з третьою особою надає керівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або шляхом прийняття відповідного рішення.

7. Якщо третя особа і суб'єкт первинного фінансового моніторингу належать до тієї самої групи, суб'єкт первинного фінансового моніторингу може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 3, 5 та 6 цього розділу, якщо:

1) учасники групи дотримуються єдиних групових правил із питань запобігання та протидії, зокрема вимоги щодо здійснення належної перевірки клієнта та зберігання інформації та документів, і такі правила відповідають рекомендаціям Групи FATF;

2) дотримання учасниками групи єдиних групових правил із питань запобігання та протидії є об'єктом консолідованого нагляду відповідного наглядового органу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу може використовувати інформацію щодо ідентифікаційних даних клієнта - фізичної особи, отриману через Систему BankID НБУ. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 3, 5 та 6 цього розділу.

9. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу документує факт отримання відповідної інформації від третьої особи та зберігає отримані дані, а також підтвердні документи/файли, в яких була отримана інформація, протягом строків, визначених Законом, із дотриманням вимог, встановлених пунктом 15 розділу VI цього Положення.

10. В документах щодо належної перевірки клієнта має бути зазначено про факт отримання відповідної інформації від третьої особи із зазначенням дати отримання відповідної інформації та найменування третьої особи, що надала відповідну інформацію.

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу його діяльності.

2. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися суб'єктом первинного фінансового моніторингу на постійній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу (ризик-профілю суб'єкта первинного фінансового моніторингу) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками, їх мінімізації.

3. Ризик-орієнтований підхід має ґрунтуватися на оцінці ризиків та включати в себе:

1) оцінку ризик-профілю суб'єкта первинного фінансового моніторингу:

виявлення та оцінку ризиків, притаманних діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

аналіз наявних заходів з управління ризиками для їх зниження (мінімізації);

2) оцінку ризик-профілю клієнта:

виявлення та оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом;

аналіз наявних заходів з управління ризиками для їх зниження (мінімізації) до прийнятного для суб'єкта первинного фінансового моніторингу рівня ризику.

4. Для ефективного управління ризиками суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу має створити та забезпечити функціонування власної системи управління ризиками, яка відповідає обсягу та характеру діяльності такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу та з урахуванням його ризик-профілю та ризик-профілів його клієнтів.

5. Критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв, встановлених Мінфіном, типологічних досліджень спеціально уповноваженого органу, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій НКЦПФР.

6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, ураховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків.

7. Відповідно до розроблених критеріїв ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює рівень ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), які мають низький, середній, високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу вперше визначає та документує рівень ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), відповідно до внутрішніх документів суб'єкта первинного фінансового моніторингу, до проведення фінансової операції або відкриття рахунку.

За результатами вжиття заходів з управління ризиками, зокрема, їх переоцінки, рівень ризику може бути змінений, що фіксується окремо.

8. З метою управління ризиками з урахуванням ризик-орієнтованого підходу при проведенні оцінки/переоцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) суб'єкт первинного фінансового моніторингу враховує:

1) інформацію з метою формування уявлення про клієнта, сутність його діяльності, рівень операцій, що плануються ним проводити шляхом заповнення документа для здійснення належної перевірки;

2) інформацію щодо клієнта, наявну у суб'єкта первинного фінансового моніторингу, і ту, що отримана з офіційних та/або надійних джерел інформації;

3) оцінку репутації клієнта на підставі розроблених суб'єктом первинного фінансового моніторингу критеріїв ризику;

4) інформацію, отриману суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) додаткову інформацію, що отримана від Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу, наданого з метою виконання покладених на нього Законом завдань, а також інформацію, яка є публічною (відкритою).

Для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних з фінансовими операціями, суб'єкт первинного фінансового моніторингу може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, інформацію, отриману від клієнта, інформацію, що є в наявності у суб'єкта первинного фінансового моніторингу у зв'язку із діловими відносинами (фінансовими операціями без встановлення ділових відносин) у минулому, та з інших джерел.

9. Обсяг дій при застосуванні кожної з вимог щодо здійснення належної перевірки клієнтів визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

10. Результати оцінки ризику/переоцінки клієнта та управління ними документуються до або під час встановлення ділових відносин та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення належної перевірки клієнта.

11. Виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу не рідше одного разу на рік розглядає результати оцінки ризик-профілю суб'єкта первинного фінансового моніторингу, затверджує відповідне рішення за результатами такого розгляду та доводить до відома відповідального працівника для його подальшого виконання.

12. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу враховує результати оцінки власного ризик-профілю під час розроблення критеріїв ризику для оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтами та заходів з управління ризиками.

13. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтами до встановлення ділових відносин з клієнтом / проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин.

14. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу постійно вживає заходів для підтримання в актуальному стані (уключно зі здійсненням переоцінки рівня ризику за потреби):

1) власного ризик-профілю - у разі зміни бізнес-моделі, упровадження нових продуктів або послуг, що істотно відрізняються від наявних з огляду на притаманні їм ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, але не рідше одного разу на рік;

2) ризик-профілю клієнта:

під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта;

у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам (фінансовим операціям без встановлення ділових відносин) з клієнтом критеріїв ризику - не пізніше 15 дня місяця, наступного за місяцем, у якому було виявлено новий критерій ризику.

15. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу на постійній основі вживає заходів щодо виявлення критеріїв ризику, притаманних діловим відносинам (фінансовим операціям без встановлення ділових відносин) з клієнтом, аналізуючи інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнта, та здійснені фінансові операції клієнта.

16. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

17. Ознаками неналежної системи управління ризиками є:

1) неналежне здійснення оцінки/переоцінки ризиків притаманних діяльності (ризик-профілю суб'єкта первинного фінансового моніторингу), документування їх результатів, заходів із моніторингу, контролю ризиків та підтримання власного ризик-профілю в актуальному стані для мінімізації використання послуг суб'єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

2) нездійснення належної перевірки клієнтів, неналежне здійснення оцінки/переоцінки ризику ділових відносин (фінансових операцій без встановлення ділових відносин) з клієнтами (ризик-профілів клієнтів), документування їх результатів, заходів із моніторингу, контролю ризиків та підтримання ризик-профілів клієнтів в актуальному стані для мінімізації використання послуг суб'єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, що полягає в неналежному розумінні суб'єктом первинного фінансового моніторингу ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, невжиття пропорційних виявленим ризикам ефективних заходів щодо їх мінімізації (спрощених заходів належної перевірки для клієнтів із низьким ризиком та посилених заходів належної перевірки для клієнтів із високим ризиком), відсутність ризик-орієнтованої процедури погодження ділових відносин з клієнтами;

4) невжиття своєчасних та адекватних заходів щодо мінімізації виявлених ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення до прийнятного рівня ризиків;

5) відсутність дієвих інструментів для запобігання/унеможливлення багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій (діяльності), щодо яких є підозри у використанні суб'єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, зокрема моніторингу ділових відносин з клієнтами та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються в процесі таких ділових відносин;

6) відсутність ефективного внутрішнього контролю з питань фінансового моніторингу, несвоєчасне виявлення внутрішнім аудитом (контролем) проблем та недоліків у внутрішній системі запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та ознак неналежної системи управління ризиками;

7) відсутність належної системи виявлення клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, що призвело до невжиття належним чином суб'єктом первинного фінансового моніторингу щодо них додаткових заходів, визначених законодавством України у сфері запобігання та протидії;

8) відсутність належної системи виявлення кінцевих бенефіціарних власників клієнтів;

9) незабезпечення суб'єктом первинного фінансового моніторингу належного документування та фіксації подій, пов'язаних із виконання функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

18. Система управління ризиками суб'єкта первинного фінансового моніторингу вважається неналежною в разі встановлення хоча б однієї з ознак, визначених у пункті 17 цього розділу, та фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні суб'єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі подавати на запит НКЦПФР достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 8 Закону.

Подання інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів до НКЦПФР має забезпечувати їх гарантовану доставку та конфіденційність (у разі розкриття інформації з обмеженим доступом).

2. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право звертатися до НКЦПФР з метою узгодження способу отримання від нього відповідної інформації (документів) інформаційного обміну.

Усі документи подаються до НКЦПФР із супровідним листом, засвідченим підписом керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі якщо документи підписані не керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а особою, яка виконує його обов'язки (крім випадків, установлених законами), суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен надати копію документа, який підтверджує повноваження цієї особи.

У разі неможливості надання інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів у зазначений строк з обґрунтованих причин за запитом НКЦПФР строк надання інформації може бути продовжений, але не більше ніж до 30 робочих днів.

1. Здійснення заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечується безпосередньо суб'єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в державах (юрисдикціях), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (далі - ризиковані держави), в межах, визначених законодавством такої держави.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу щодо філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в ризикованих державах, зобов'язаний провести оцінку заходів запобігання та протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що здійснюються у таких державах.

У разі якщо здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої ризикованої держави, суб'єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює НКЦПФР, зобов'язані повідомити НКЦПФР про відповідні запобіжні заходи, які суб'єкти будуть вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

2. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є ризикована держава.

3. Щодо клієнтів з ризикованих держав суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати відповідних запобіжних заходів, а саме:

забезпечувати здійснення посилених заходів належної перевірки, зокрема, здійснення на постійній основі поглибленого моніторингу ділових відносин, та з'ясовувати додаткові відомості про клієнта з усіх доступних джерел до встановлення з ними ділових відносин;

забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, інформацію щодо джерел походження коштів;

забезпечувати перевірку достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;

інформувати Держфінмоніторинг про фінансові операції з клієнтами з ризикованих держав;

попереджати клієнтів - представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями у відповідних державах можуть містити ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих держав та клієнтів з цих держав залежно від специфіки своєї діяльності.

4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої держави у разі, якщо така операція є підозрілою.

1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі:

1) ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення підлягають фінансовому моніторингу;

2) критеріїв ризику, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Мінфіном;

3) аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

4) аналізу та вивчення підстав і цілей фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

є складними фінансовими операціями;

є незвично великими фінансовими операціями;

проведені у незвичний спосіб;

не мають очевидної економічної чи законної мети;

5) типологічних досліджень у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результатів національної оцінки ризиків, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом;

6) рекомендацій та роз'яснень НКЦПФР.

2. Заходи, спрямовані на виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, визначаються Правилами (розділ щодо порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу) та, зокрема, включають:

1) аналіз правочину та/або інформації щодо правочину в розпорядженні на проведення депозитарної операції (для депозитарних установ) (належність до клієнтів стосовно яких встановлено високий ризик ділових відносин; форма та спосіб розрахунку, предмет договору тощо);

2) з'ясування суті та мети здійснення операції, в тому числі шляхом отримання додаткових документів, відомостей, пояснень тощо, що стосуються операції;

3) проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що провадяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан;

4) здійснення управління ризиками, пов'язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, в тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;

5) отримання документів, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів за договорами, що укладаються поза організованим ринком.

Документи, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів, можуть не витребуватись у випадку, якщо одна із сторін є фінансовою установою, яка зареєстрована та отримала відповідний дозвільний документ країни - члена Європейського Союзу.

Завірені суб'єктом первинного фінансового моніторингу та/або клієнтом копії таких документів зберігаються разом із документами про проведення фінансової операції.

Підпункт 5 пункту 2 цього розділу поширюється тільки на суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які здійснюють діяльність з торгівлі фінансовими інструментами та діяльність з управління активами інституційних інвесторів.

3. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу до початку, в процесі, у день виникнення підозри, після проведення або під час спроби проведення чи після відмови клієнта від проведення фінансової операції.

Проведенням фінансової операції вважається перша здійснена подія:

або розрахунок за активи (сплата, перерахунок, переказ, внесення, оплата);

або передача активів (видача, погашення, зарахування, списання, переказ).

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час виявлення порогової фінансової операції враховує загальну суму правочину, на яку вона здійснюється, та ознаки, встановлені статтею 20 Закону.

4. Центральний депозитарій повідомляє Держфінмоніторинг у довільній формі про підозри щодо діяльності осіб або їх активів, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України.

5. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити аналіз відповідності фінансових (фінансової) операцій (операції), що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта, та/або не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети, або щодо яких виникають підозри.

6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення підозрілих фінансових операцій на підставі аналізу, який проводиться з урахуванням отриманих/наявних документів або інформації.

Якщо в день проведення аналізу у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає підозра, він забезпечує виявлення такої підозрілої фінансової операції в той самий день.

7. Фінансовий моніторинг фінансових операцій, в разі переміщення цінних паперів з рахунку депонента в одній депозитарній установі на рахунок депонента в іншу депозитарну установу без зміни власника цінних паперів, не здійснюється.

Фінансовий моніторинг щодо активів клієнта, щодо яких здійснюються операції з переказу/отримання активів на/з рахунків Центрального контрагента, з метою забезпечення гарантій виконання правочинів відповідно до правил клірингу, а також операції, не пов'язані з переходом прав власності, в тому числі блокування/розблокування активів, не здійснюється.

Абзац третій пункту 7 розділу XVI виключено

8. Порядок виявлення та реєстрації, а також подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до частини першої статті 22 Закону зобов'язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

2. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює розмороження активів у строки та лише у випадках, визначених частиною четвертою статті 22 Закону.

3. Рішення суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо замороження/розмороження активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням оформлюються розпорядчими документами.

Такі розпорядчі документи готуються відповідальним працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу та підписуються керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов'язки, та повинні містити, зокрема:

1) дату та час прийняття рішення та його суть (розмороження або замороження);

2) наявні ідентифікаційні дані особи, активи якої заморожуються/розморожуються;

3) реквізити запису особи, активи якої заморожуються/розморожуються, в переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності: номер (C1), дата внесення (C2), джерело внесення (C5) (якщо особа, активи якої заморожуються/розморожуються, є особою з переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності);

4) інформацію щодо ділових відносин із клієнтом (за наявності): дата відкриття клієнту рахунку, суми/вартості заморожених/розморожених активів на них (інформація зазначається щодо відкритих на дату замороження/розмороження рахунків); номери та дати укладення договорів щодо надання послуг, види активів, що є предметом таких договорів, та суми/вартості, на які вони укладені (за наявності);

5) інформацію щодо фінансових операцій з активами: найменування, номер і дату первинного документа; дату ініціювання фінансової операції;

6) дату замороження активів;

7) підстави розмороження активів (для випадків розмороження);

8) зв'язок особи, активи якої заморожені (були заморожені), з особою з переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності (якщо особа, активи якої заморожуються, не є особою з переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності);

9) підпис відповідального працівника.

Такі розпорядчі документи зберігаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом п'яти років з моменту замороження/розмороження активів.

4. У разі замороження активів клієнтів суб'єкт первинного фінансового моніторингу проводить прибуткові фінансові операції клієнта, і негайно без попереднього повідомлення клієнта (особи) заморожує активи, отримані в результаті проведення таких фінансових операцій.

5. У разі замороження активів суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний негайно інформувати Держфінмоніторинг та Службу безпеки України.

6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу інформує про прибуткові фінансові операції клієнта та/або спробу(и) здійснення видаткових фінансових операцій Держфінмоніторинг та Службу безпеки України в день проведення фінансової операції (спроби її здійснення), але не пізніше 11:00 наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції та/або спроби здійснення видаткової фінансової операції.

7. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що особа чи організація, яка має таке саме або схоже ім'я (найменування), як і особа чи організація, включена до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, та активи якої стали об'єктом замороження, за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

У разі розмороження активів суб'єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня з дня розмороження активів інформує Держфінмоніторинг та Службу безпеки України.

8. Повідомлення про замороження/розмороження активів подається суб'єктом первинного фінансового моніторингу:

1) Держфінмоніторинг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

2) Службу безпеки України шляхом надсилання листа-повідомлення в порядку, що забезпечує її гарантовану доставку та конфіденційність.

Повідомлення подається до Держфінмоніторингу та Служби безпеки України з дотриманням заходів, що унеможливлюють неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен упевнитись, що надіслані повідомлення отримані Держфінмоніторингом та Службою безпеки України не пізніше наступного робочого дня з дня відправлення.

1. Зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), видаткових фінансових операцій клієнта, поновлення проведення фінансової операції та видаткових фінансових операцій здійснюються відповідно до статті 23 Закону.

2. Рішення суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо зупинення (подальшого зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), видаткових фінансових операцій клієнта та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) оформлюються розпорядчими документами.

Такі розпорядчі документи готуються відповідальним працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу та підписуються керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов'язки, та повинні містити, зокрема, відомості про клієнта, фінансові операції (видаткові фінансові операції), номери рахунків, що задіяні у проведенні операцій, та реквізити рішень Держфінмоніторингу.

Такі розпорядчі документи зберігаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом п'яти років після завершення фінансової операції.

3. Повідомлення суб'єкта первинного фінансового моніторингу про зупинені фінансові операції, їх учасників, здійснені прибуткові фінансові операції та/або спроби здійснення видаткових фінансових операцій, повідомлення, пов'язані з моніторингом фінансових операцій, повідомлення про поновлення проведення фінансових операцій, повідомлення про накладення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, арешту на рахунки, операції по яких зупинені, повідомлення про факт отримання рішення (доручення) та забезпечення його виконання, повідомлення про залишки коштів на рахунку, фінансові операції (кошти) за якими були зупинені, та інші зупинені активи, повідомлення про звернення клієнта подаються до Держфінмоніторингу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення подаються до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що унеможливлюють неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен упевнитись, що надіслані повідомлення отримані Держфінмоніторингом у день їх відправлення.

4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмоніторингу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).

1. Перевірка діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється один раз на календарний рік.

Перевірка призначається керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або особою, яка виконує його обов'язки, або іншим органом управління та оформляється розпорядчим документом.

Строк проведення перевірки та питання перевірки визначаються в розпорядчому документі.

2. Питання перевірки охоплюють:

1) виконання заходів, передбачених Програмою;

2) відповідність Правил і Програми вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

3) дотримання вимог Правил;

4) відповідність оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта;

5) дотримання працівниками вимог щодо зберігання документів стосовно належної перевірки клієнта клієнта (представника клієнта), постійного моніторингу ділових відносин клієнта, осіб, які провели фінансову операцію, та документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом.

Керівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особа, яка виконує його обов'язки, або інший орган управління має право встановити додаткові питання, які підлягають перевірці.

3. Перевірка здійснюється працівником(ами) підрозділу внутрішнього аудиту або окремою посадовою особою, що проводить внутрішній аудит (контроль) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Перевірку відокремлених підрозділів суб'єкта первинного фінансового моніторингу може здійснювати відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Перевірка суб'єкта первинного фінансового моніторингу не може здійснюватись відповідальним працівником.

4. За результатами перевірки складається висновок щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю), який підписують особи, які здійснювали перевірку. У висновку зазначаються виявлені недоліки та в разі необхідності пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.

5. Висновок щодо результатів перевірки, проведеної внутрішнім аудитором/підрозділом внутрішнього аудиту (контролю) після його підписання направляється наглядовій раді, а в разі, коли законодавством не вимагається обов'язкове утворення наглядової ради, вищому органу управління суб'єкта первинного фінансового моніторингу для інформування та вжиття в разі необхідності заходів реагування.

Ознайомлення керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов'язки, з висновком щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю) підтверджується підписом.

6. Перевірки діяльності будь-якого підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними Правил та виконання Програми здійснює відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу в порядку, встановленому Правилами.

Інформування керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов'язки, з результатами такої перевірки здійснюється шляхом подання звіту в порядку, передбаченому пунктом 17 розділу III цього Положення.