МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
29.03.2011 N 295 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 квітня 2011 р.
за N 529/19267
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 632 від 28.05.2012 )
Про затвердження Порядку визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав
Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", з метою реалізації положень Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні та удосконалення процедури визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, що додається.
2. Департаменту наукової діяльності та ліцензування вищих навчальних закладів (Гончаренко М.Ф.) забезпечити державну реєстрацію наказу в Міністерстві юстиції України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2003 N 563 "Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2003 за N 878/8199.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Тимчасово виконуючий обов'язки Міністра ПОГОДЖЕНО: Перший заступник Міністра закордонних справ України | Є.М.Суліма Р.М.Демченко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки, молоді та спорту
України
29.03.2011 N 295
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 квітня 2011 р.
за N 529/19267
ПОРЯДОК
визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав
1. Цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.97 N 1260 "Про документи про освіту та вчені звання".
2. Цим Порядком визначаються правові та організаційні основи визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав (далі - іноземні документи про освіту), з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в навчальних закладах інших держав, на продовження навчання та провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України.
3. Визнання і встановлення еквівалентності в Україні іноземних документів про освіту (далі - визнання) здійснюються за рішенням МОНмолодьспорту, яким підтверджується право власника таких документів на продовження навчання або працевлаштування за фахом в Україні.
4. Цей Порядок поширюється на іноземні документи про освіту, що містять інформацію про набуття власником документів певного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня:
а) видані навчальними закладами, що визнані органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої провадиться освітня діяльність цього навчального закладу;
б) отримані за навчальними програмами (планами), що визнані органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої провадиться освітня діяльність цього навчального закладу.
5. Документи, що не підлягають визнанню:
а) документи громадян колишнього СРСР, видані до 15.05.92 (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));
б) документи, видані навчальними закладами, які не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб'єкта надання освітніх послуг в країні, якій вони належать;
в) документи, видані філіями навчальних закладів, якщо такі філії не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб'єкта надання освітніх послуг в країні, на території якої вони провадять освітню діяльність;
г) документи, які не містять інформації про здобуття власником документів певного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким йому надаються академічні або професійні права (продовження навчання або працевлаштування за фахом).
6. Процедура визнання включає в себе:
а) перевірку автентичності поданих для визнання іноземних документів про освіту (підтвердження органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, офіційного визнання навчального закладу, який видав документ, та факту видачі документа);
б) установлення еквівалентності кваліфікацій, зазначених в іноземному документі про освіту, вимогам до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівнів системи освіти України.
7. Визнання здійснюється за заявою громадянина (далі - заявник).
Заявником може бути власник іноземних документів про освіту або інша особа, яка представляє його інтереси з питань визнання на підставі довіреності, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства України.
Для неповнолітніх осіб заявником може бути їх законний представник.
До заяви про визнання додаються:
а) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія іноземного документа про освіту, правомірність видачі та автентичність якого має бути підтверджена державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого підтвердження (для країн - учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), - проставлення штампа "Apostille");
б) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія додатка до іноземного документа про освіту, а також інші документи,в яких зазначається інформація про форму та строк навчання, систему оцінювання знань, перелік навчальних дисциплін (предметів), загальний (тижневий) обсяг аудиторних та самостійних годин (кредитів), кількість семестрів, навчальних тижнів, практик, курсових, випускних робіт, анотації програм з професійно орієнтованих дисциплін; інші компоненти навчального процесу.
Додаток до іноземного документа про освіту, а також інші документи, які містять зазначену інформацію, мають бути підтверджені державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для підтвердження їх автентичності та правомірності їх видачі (для країн - учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), - проставлення штампа "Apostille");
в) копії документів про попередню вищу або професійну освіту (за наявності такої освіти), правомірність видачі та автентичність яких має бути підтверджена державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого підтвердження (для країн - учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), - проставлення штампа "Apostille");
г) клопотання від навчального закладу України, в якому планується продовження навчання (для студентів з інших держав);
ґ) копія документа, що засвідчує особу власника іноземного документа про освіту, або копія документа, що засвідчує особу законного представника, якщо власником документа є неповнолітня особа.
Оригінали документів після подання заяви про визнання повертаються заявнику.
Іноземні документи про освіту та інші документи, що подаються заявником, перекладаються на українську мову та разом з копіями оригіналів документів засвідчуються в порядку, установленому законодавством України.
8. Після подання заявником іноземних документів про освіту для визнання МОНмолодьспорту може звернутися щодо отримання додаткових відомостей до відповідних офіційних органів іноземних держав про достовірність та правомірність видачі поданих документів, а також про:
реєстрацію (акредитацію) навчального закладу органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, якщо така інформація не зазначена в іноземному документі про освіту або в додатку до нього;
реєстрацію (акредитацію) філії навчального закладу органами державної влади країни, на території якої провадиться освітня діяльність такої філії, якщо іноземний документ про освіту (додаток до нього) виданий філією навчального закладу;
права (академічні та професійні), які надаються власнику документів, якщо інформація про такі права не зазначена в іноземному документі про освіту або в додатку до нього.
9. Установлення еквівалентності освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, зазначеного в іноземних документах про освіту, здійснюється шляхом проведення експертизи з визнання.
Для країн, з якими укладено міжнародні угоди, в яких установлена еквівалентність іноземних документів про освіту та вчені звання, визначення освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюється на підставі відповідних міжнародних угод.
10. Експертиза з визнання проводиться експертами (не більше трьох осіб) із складу працівників органів управління освітою, акредитованих (атестованих) навчальних закладів, наукових установ чи організацій, які мають відповідну освіту та кваліфікацію, практичний досвід роботи, володіють необхідними знаннями і навичками.
Оплата праці експерта здійснюється за ставками погодинної оплати праці професора за проведення навчальних занять із студентами вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації з розрахунку три години на проведення однієї експертизи відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 N 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.10.2005 за N 1130/11410 (із змінами).
11. Під час експертизи з визнання:
а) проводиться порівняльний аналіз змісту навчальної програми (плану), за якою (яким) видано іноземний документ про освіту, із змістом навчальних програм (планів) відповідних або суміжних спеціальностей, за якими видаються документи державного зразка про освіту в Україні;
б) визначаються відповідний напрям (спеціальність), освітній, освітньо-кваліфікаційний рівні, за якими можливе визнання в Україні іноземного документа про освіту;
в) у разі якщо зазначений в іноземному документі про освіту освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень не може бути підтверджений через відсутність у змісті навчальних програм фахово необхідних навчальних дисциплін, для власника документів визначаються додаткові умови (додаткове навчання, тести на компетентність тощо), виконання яких дасть змогу компенсувати відмінності у навчальних програмах та визнати іноземний документ про освіту в майбутньому;
г) у разі коли визнання зазначеного в іноземному документі про освіту освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня неможливе через суттєві відмінності (більше 540 годин) у навчальних програмах України та країни, в якій власник документів отримав освіту, зазначається перелік дисциплін, відсутність яких унеможливлює визнання зазначених в іноземному документі про освіту кваліфікацій, та експертами надаються пропозиції МОНмолодьспорту щодо освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, який може бути визнано.
За результатами експертизи з визнання складається експертний висновок.
12. МОНмолодьспорту за результатами процедури визнання приймає рішення про:
а) визнання, якщо визначено відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, напрям, спеціальність, установлена рівноцінність прав, що надаються власникам іноземного документа про освіту, або міжнародним договором установлена відповідність (еквівалентність) іноземного документа про освіту документу про освіту України;
б) умовне визнання, якщо визначено відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, напрям, спеціальність, але у змісті іноземної освіти відсутні навчальні дисципліни (у межах загального обсягу до 540 годин), що унеможливлює продовження навчання чи працевлаштування за фахом в Україні без додаткового вивчення таких дисциплін;
в) відмову у визнанні зазначеного в іноземному документі про освіту освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня через його невідповідність вимогам до освітніх або освітньо-кваліфікаційних рівнів системи освіти України із зазначенням відповідного рівня, який може бути визнано.
13. Рішення щодо визнання іноземного документа про освіту видається заявнику.
Рішення МОНмолодьспорту про умовне визнання або відмову у визнанні зазначеного в іноземному документі освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня повідомляються заявнику письмово із зазначенням підстав прийняття такого рішення та (або) додаткових умов, виконання яких дозволить визнати іноземний документ про освіту в майбутньому.
14. Рішення МОНмолодьспорту можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до законодавства України.
15. У випадку встановлення факту недостовірності інформації, зазначеної у поданих іноземних документах про освіту, прийняття рішення щодо визнання іноземного документа про освіту унеможливлюється і відомості передаються правоохоронним органам.
16. Процедура визнання проводиться у строк до чотирьох місяців з дати подання заявником повного комплекту документів, оформлених належним чином.
17. Якщо міжнародними договорами про взаємовизнання документів про освіту встановлюються інші правила визнання, то застосовуються правила міжнародних договорів.
Директор департаменту наукової діяльності та ліцензування вищих навчальних закладів | М.Ф.Гончаренко |