Про затвердження Програми контролю якості безпеки авіаційних субєктів

Відповідно до Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", а також стандартів і рекомендованої практики Додатка 17 до Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" та Док 30.Ч.II. Безпека (Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації з питань авіаційної безпеки) стосовно обов'язкового впровадження державної системи контролю якості із забезпечення авіаційної безпеки

1. Затвердити Програму контролю якості безпеки авіаційних суб'єктів (далі - Програма), що додається.

2. Заступнику Міністра транспорту та зв'язку України - голові Державіаадміністрації (Колісник А.А.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести зазначений наказ до відома керівників авіаційних суб'єктів цивільної авіації незалежно від форми власності.

3. Керівникам авіаційних суб'єктів:

3.1. Організувати вивчення та виконання особовим складом вимог Програми в частині, що його стосується.

3.2. Розробити власні програми контролю якості та забезпечити їх виконання на місцях з урахуванням усіх положень зазначеної Програми.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра транспорту та зв'язку України Корнієнка В.В.

1. Загальні положення

1.1. Ця Програма розроблена на підставі вимог Повітряного кодексу України, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації України, стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і Європейської конференції цивільної авіації з метою приведення у відповідність до вимог міжнародних стандартів якості виконання службових обов'язків персоналом служб авіаційної безпеки для належного забезпечення захисту авіаційних суб'єктів цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Програма визначає вимоги і рекомендації щодо критеріїв підбору, прав інспекторського складу з авіаційної безпеки, а також створює механізм контролю якості роботи персоналу служб авіаційної безпеки, інших суб'єктів авіаційної діяльності шляхом проведення сертифікацій, перевірок, ситуаційних експериментів і розслідувань.

Програма є обов'язковою як для інспекторського складу Державної авіаційної адміністрації, так і для всіх авіаційних суб'єктів, які здійснюють контроль за підбором, підготовкою та роботою інспекторського персоналу служб авіаційної безпеки в авіаційних суб'єктах, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості.

Програма передбачає здійснення контролю якості з авіаційної безпеки як з боку Державіаадміністрації на підставі цієї Програми, так і з боку інспекторського складу служб авіаційної безпеки авіаційних суб'єктів на підставі власної інструкції контролю якості із забезпечення вимог власної програми авіаційної безпеки.

Заступник керівника з авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта є відповідальним за забезпечення заходів авіаційної безпеки, здійснення вимог Програми контролю якості з АБ з метою забезпечення встановлених правил, стандартів і процедур власної програми авіаційної безпеки. Інспекторський склад, який здійснює виконання програми контролю якості, підпорядковується безпосередньо заступнику керівника з авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта.

Заступник керівника з авіаційної безпеки відповідає за розсилку звіту про перевірку, доступ до якого має бути обмежений. Звіти є доступними лише для керівництва авіаційного суб'єкта, яке причетне до забезпечення АБ, або керівництву підрозділу, який перевірявся.

При проведенні перевірки авіаційного суб'єкта працівниками управління авіаційної безпеки Державіаадміністрації розгляду підлягають звіти внутрішніх перевірок, виявлені недоліки та результати усунень цих недоліків.

1.2. Основні напрямки регулювання авіаційної безпеки

1.2.1. Основними завданнями Програми є:

- перевірка ефективності вжитих заходів безпеки;

- контроль за виконанням вимог Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації;

- підтримка на належному рівні стану підготовки персоналу, який забезпечує виконання заходів авіаційної безпеки;

- забезпечення розслідування всіх видів актів незаконного втручання;

- визначення оцінки рівня загрози авіаційним об'єктам цивільної авіації.

1.2.2. Забезпечення авіаційної безпеки, а також захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання здійснюється уповноваженим підрозділом Державіаадміністрації через упровадження:

- сертифікаційних перевірок авіаційних суб'єктів і видачі сертифікатів експлуатантам, аеродромам, службам авіаційної безпеки, навчально-тренувальним закладам з підготовки авіаційного персоналу та іншим суб'єктам комерційної діяльності в галузі цивільної авіації (паливно-заправним і вантажно-переробним комплексам, цехам бортхарчування, підприємствам з прибирання та обслуговування повітряних суден тощо), які мають відношення до забезпечення авіаційної безпеки;

- нагляду за якістю виконання авіаційними суб'єктами заходів забезпечення авіаційної діяльності та вжиття відповідних заходів у разі недотримання ними сертифікаційних вимог;

- комплексних, планових, позапланових перевірок, а також ситуаційних експериментів з метою визначення ефективності захищеності авіаційних суб'єктів від актів незаконного втручання.

1.2.3. Основним методом забезпечення та здійснення контролю за діяльністю суб'єктів цивільної авіації у сфері забезпечення авіаційної безпеки є здійснення сертифікаційних перевірок і видача відповідного сертифіката.

1.2.4. Здійснення авіаційної діяльності авіаційним суб'єктом можливо лише за умови наявності сертифіката служби авіаційної безпеки, виданого згідно з чинним законодавством.

1.3. Нормативні посилання

Під час розроблення цієї Програми використовувалися такі нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України;

Закон України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації";

Правила сертифікації експлуатантів, затверджені наказом Державіаслужби від 20.09.2005 N 684, зареєстровані в Мін'юсті України 22 грудня 2005 року за N 1545/11825;

Правила сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 02.06.2006 N 397, зареєстровані в Мін'юсті України 16 червня 2006 року за N 716/12590;

Правила сертифікації аеропортів, затверджені наказом Державіаслужби від 13.06.2006 N 407, зареєстровані в Мін'юсті України 23 червня 2006 року за N 740/12614;

Програма підготовки авіаційного персоналу в галузі авіаційної безпеки, затверджена наказом Мінтрансу України від 17.02.2003 N 109, зареєстрована в Мін'юсті України 17 квітня 2003 року за N 310/7631;

Наказ Державіаслужби від 23.02.2006 N 143 "Про забезпечення авіаційної безпеки, посилення контролю та обмеження польотів українських повітряних суден у країнах з нестабільним становищем", зареєстрований в Мін'юсті України 26 квітня 2006 року за N 482/12356;

ДСТУ 3418-96 Вимоги до аудиторів і порядок атестації;

Додаток 17 (8-е видання, липень 2006) "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" до Конвенції про міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944);

Додаток 9 "Спрощення формальностей" (11-е видання, липень 2002) до Конвенції про міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944);

Doc 8973. ДСК. Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (6-е видання, 2002);

Doc 30. Частина II "Безпека. Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації в галузі авіаційної безпеки" (12-е видання, липень 2007);

Doc 9734-AN/959. Частина А "Керівництво з організації контролю за забезпеченням безпеки польотів".

1.4. Визначення та скорочення

1.4.1. Визначення:

авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність;

авіаційний персонал - це особовий склад авіаційного підприємства, організації, підрозділу, навчального закладу, який складається з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою;

авіаційний суб'єкт - авіаційне підприємство, аеропорт, аеродром, експлуатант, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух";

анулювання сертифіката - офіційна процедура в системі Державіаадміністрації, що визначає сертифікат служби авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта недійсним з певних причин , після чого відновлення сертифіката авіаційного суб'єкта проводиться за тими процедурами, що передбачені при отриманні сертифіката вперше;

атестація - процедура перевірки та оцінки можливостей фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій;

вторинний пакет документів - організаційно-розпорядчі документи доказової бази з АБ, що подаються до розгляду під час перевірки;

Державна авіаційна адміністрація (Державіаадміністрація) - урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку та йому підпорядковується;

додаток до сертифіката - документ, у якому обумовлені права та обмеження. Використовується для доповнення загальних положень сертифіката і не діє окремо без сертифіката;

доказова документація - документація, що містить об'єктивну доказову інформацію з відповідності встановленим вимогам із забезпечення АБ;

заявник - юридична особа, яка подала заявку на проведення сертифікації;

заявка - офіційне звернення заявника у відповідній формі до Державіаадміністрації щодо одержання чи продовження дії Сертифіката або внесення змін до спеціальних експлуатаційних положень;

звіт перевірки - документ, що визначає стан відповідності заходів безпеки встановленим вимогам у сфері забезпечення авіаційної безпеки;

інспектор авіаційної безпеки - висококваліфікований працівник Державіаадміністрації, якому надані відповідні повноваження з інспекції (перевірки) авіапідприємства із забезпечення стандартизованого рівня авіаційної безпеки і який має відповідне посвідчення Державіаадміністрації;

комплексна перевірка - це перевірка діючих стандартів, правил і процедур АБ з метою визначення рівня захисту авіаційних суб'єктів від АНВ та потреб у сфері забезпечення АБ;

міжсертифікаційна перевірка - це перевірка служби авіаційної безпеки, яка здійснюється, у разі потреби, повноважним органом сертифікації у зазначений період між сертифікаційними процедурами з метою визначення здатності заявника виконувати дії в заявленій сфері діяльності відповідно до чинного законодавства;

обліковий журнал - пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою книга, яка містить інформацію про інспекторів авіаційної безпеки та постійно зберігається в Державіаадміністрації у друкованому вигляді і на магнітному носії;

особова карта інспектора - документ, який містить інформацію про інспектора (прізвище, місце роботи, відомості про кваліфікацію, освіту, домашню адресу, контактні телефони та інше);

первинний пакет документів - сукупність організаційно - розпорядчих, нормативних документів, які додаються до заявки і подаються у Державіаадміністрацію перед проведенням перевірки;

планова перевірка - це планова процедура перевірки, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально визначає відповідність однієї або декількох стандартних процедур зазначеної структури служби авіаційної безпеки вимогам Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації;

позапланова перевірка - процедура перевірки з метою надання оцінки готовності авіаційного суб'єкта та персоналу служби авіаційної безпеки забезпечити його захист від АНВ та діяти в кризових умовах;

посвідчення інспектора авіаційної безпеки - документ, що засвідчує особу інспектора і підтверджує його статус;

сертифікаційна перевірка - це процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність системи якості із забезпечення авіаційної безпеки встановленим законодавством вимогам;

ситуаційний експеримент - санкціонована перевірка, в тому числі негласна, одного із заходів безпеки, під час якої імітується спроба скоєння акту незаконного втручання.

Інші терміни, що застосовуються у Програмі, мають значення, визначені в розділі II Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

1.5. Скорочення

У цій Програмі скорочення мають такі значення:

АБ - авіаційна безпека;

АНВ - акт незаконного втручання;

ВР - вибухова речовина;

ПС - повітряне судно;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ЄКЦА - Європейська конференція цивільної авіації;

САБ - служба авіаційної безпеки;

СЕП - стандартна експлуатаційна процедура;

СТЗК - спеціальні технічні засоби контролю;

УАБ - управління авіаційної безпеки;

УПР - управління повітряним рухом;

ЦА - цивільна авіація.

2. Система контролю якості у сфері забезпечення авіаційної безпеки

2.1. Система контролю якості включає:

2.1.1. Перевірку якості дотримання авіаційними суб'єктами вимог АБ, захисту об'єктів ЦА від АНВ з питань:

- сертифікації аеродромів;

- сертифікації аеропортів;

- сертифікації експлуатантів;

- сертифікації суб'єктів комерційної діяльності в галузі ЦА.

2.1.2. Перевірку якості роботи САБ, надання ними відповідних послуг з АБ у процесі:

- сертифікаційних перевірок САБ та/або авіаційних суб'єктів;

- проведення комплексних (інспекційних), міжсертифікаційних, планових та позапланових перевірок, а також ситуаційних експериментів і розслідувань.

2.2. Інспектор повинен мати при собі відповідне посвідчення, розпорядження (наказ повноважного органу) про його повноваження. Ці повноваження включають:

- доступ на будь-який об'єкт, зону, сектор аеропорту (аеродрому), ПС, якщо це необхідно з метою інспекції;

- право на проведення ситуаційних експериментів на ефективність процедур з АБ;

- право вимагати від керівників авіаційних суб'єктів або орендарів, у тому числі поза межами аеропорту, необхідну інформацію у зв'язку з перевіркою, ситуаційним експериментом або розслідуванням;

- право вести запис, облік, документування будь-якої операції, процедури.

Вищезазначені процедури належать і до об'єктів управління повітряним рухом. Крім того, інспектор з АБ має право мати при собі необхідне обладнання, необхідне для виконання його службових обов'язків, уключаючи фотоапаратуру, відеокамери, записувальні пристрої тощо.

2.3. Інспектор АБ є відповідальним у межах наданих повноважень за:

- надання об'єктивної інформації, доцільність рішень, що були ним прийняті під час перевірок;

- перевищення наданих повноважень;

- бездіяльність у межах наданих повноважень у разі виявлення під час інспектування фактів, які можуть сприяти скоєнню АНВ або створенню реальної загрози безпеці ЦА.

3. Вимоги до кандидатів в інспектори авіаційної безпеки

3.1. Інспектором АБ може бути атестований у встановленому порядку спеціаліст Державіаадміністрації, САБ аеропорту або експлуатанта.

3.2. Кандидат в інспектори має бути громадянином України з вищою фаховою освітою, мати практичний досвід роботи в забезпеченні авіаційної безпеки не менше трьох років та відповідну підготовку з АБ, підтверджену відповідним свідоцтвом.

3.3. Кандидат в інспектори має мати достатній досвід щодо виконання обов'язків, передбачених цією Програмою, і володіти обов'язковими знаннями стосовно:

- нормативно-правових актів, якими регламентується захист ЦА від АНВ;

- методів проведення перевірок, ситуаційних експериментів дослідження, опитування, оцінювання і складання звітів;

- здійснення процедур із сертифікації, акредитації, атестації служб, персоналу, обладнання безпеки;

- взаємодії з установами та відомствами, причетними до врегулювання кризових ситуацій (спеціальні навчання, контроль, організація);

- Правил розслідування авіаційних подій у разі АНВ.

4. Порядок атестації кандидата в інспектори авіаційної безпеки

4.1. Атестація кандидатів в інспектори здійснюється комісією Державіаадміністрації під головуванням начальника УАБ.

4.2. Заявка на атестацію кандидата в інспектори подається зацікавленою особою у встановленому порядку.

4.3. До заявки додаються такі документи:

- особова картка (додаток 1);

- копія диплома про освіту;

- витяг з трудової книжки із зазначенням посади, яку займає кандидат за місцем основної роботи;

- копії інших документів (свідоцтв, сертифікатів), що підтверджують кваліфікацію та компетентність кандидата;

- відомості про володіння іноземними мовами, у разі наявності;

- дві фотокартки розміром 3 х 4 см.

4.4. Комісія Державіаадміністрації у двотижневий термін розглядає заявку, перевіряє комплектність поданих документів і в разі позитивних результатів розгляду включає до графіка атестації та інформує його про це.

4.5. Комісією проводяться чергові/позачергові атестації інспекторів з АБ.

4.6. Чергові атестації проводяться 1 раз на 2 роки.

4.7. Позачергові атестації проводяться за наявності зауважень, недоліків та обґрунтованих претензій до інспекторів з АБ або в разі необхідності за рішенням уповноваженої особи Державіаадміністрації.

4.8. Результати атестації вносяться до особової карти інспектора з АБ.

4.9. Атестація кандидата в інспектори проводиться протягом одного робочого дня за формою перевірки (екзамен, співбесіда, тест), яка здійснюється комісією Державіаадміністрації. Перевірка спеціальної підготовки кандидата в інспектори з АБ здійснюється шляхом співбесіди в УАБ Державіаадміністрації.

4.10. За результатами перевірки кандидата в інспектори комісія Державіаадміністрації приймає рішення про затвердження або відхилення його кандидатури. Кандидат має право на повторну атестацію через 2 роки.

За результатами атестації складається протокол, який затверджується Головою Державіаадміністрації (додаток 2). За умови позитивних результатів перевірки та оцінки кандидата в інспектори цей протокол є підставою для оформлення посвідчення інспектора АБ.

4.11. Інспектору АБ оформлюється і видається посвідчення протягом 15 робочих днів з дня проведення атестації кандидата та реєструється в обліковому журналі.

4.12. Посвідчення інспектора є дійсним упродовж 2 років.

5. Повноваження інспектора авіаційної безпеки

5.1. Повноваження інспектора авіаційної безпеки можуть бути достроково припинені Державіаадміністрацією на підставі:

- письмової заяви інспектора;

- невиконання інспектором службових обов'язків;

- отримання незадовільних результатів чергової або позачергової атестації.

5.2. Питання про припинення повноважень інспектора АБ розглядається Державіаадміністрацією у кожному конкретному випадку з оформленням відповідного рішення з подальшим інформуванням зазначеної особи про припинення повноважень у письмовій формі.

5.3. Інспектор має право оскаржити рішення Державіаадміністрації у встановленому законодавством порядку.

5.4. Функціональні обов'язки інспектора авіаційної безпеки

5.4.1. Основними завданнями інспектора АБ є цільове інспектування (перевірка) САБ авіаційних суб'єктів та/або авіаційних суб'єктів з АБ щодо виконання встановлених правил, стандартів і процедур захисту ЦА від АНВ та інших протиправних посягань на її безпеку та діяльність.

5.4.2. Інспектування САБ авіаційних суб'єктів та/або авіаційних суб'єктів здійснюється з метою визначення якості виконання встановлених вимог АБ відповідно до виданих сертифікатів та спеціальних експлуатаційних положень.

5.5. Інспектор авіаційної безпеки бере участь у:

- перевірках САБ авіаційних суб'єктів та/або авіаційних суб'єктів з АБ з метою вирішення питання про видачу (продовження терміну дії) сертифіката САБ авіаційного суб'єкта з АБ;

- перевірках виконання взаємних зобов'язань, стандартів і процедур, рекомендованих ІКАО, ЄКЦА з АБ в аеропортах зарубіжних країн, з якими Україна має угоди про повітряне сполучення або де українські експлуатанти виконують авіаційні перевезення;

- сертифікаційних випробуваннях технічних засобів та обладнання, що виробляються, у тому числі закордонними фірмами, для потреб забезпечення АБ в аеропортах України;

- проведенні службових розслідувань за фактами порушення вимог АБ стосовно виданого сертифіката суб'єктами авіаційної діяльності за згодою органу з розслідування авіаційних подій;

- роботі комісії з розслідування авіаційних подій, пов'язаних з АНВ у діяльність ЦА.

5.6. Відповідно до основних завдань інспектор авіаційної безпеки здійснює:

- комплексні, сертифікаційні, планові, позапланові перевірки САБ та/або стану забезпечення АБ аеропортами, аеродромами, експлуатантами, підрозділами УПР та іншими авіаційними суб'єктами з рахуванням особливих умов щодо захисту ЦА від АНВ та інших протиправних посягань;

- нагляд за дотриманням вимог правил, стандартів та процедур із забезпечення АБ авіаційними суб'єктами, у тому числі при здійсненні польотів українськими повітряними суднами до аеропортів зарубіжних країн та виконанні робіт поза межами України;

- міжсертифікаційні перевірки діяльності САБ авіаційних суб'єктів України відповідно до вимог виданих сертифікатів.

5.7. Інспектор авіаційної безпеки бере участь у перевірках з якості забезпечення АБ на:

- міжнародних регулярних пасажирських рейсах, які здійснюються ПС ЦА України;

- внутрішніх пасажирських рейсах, які здійснюються ПС ЦА України;

- ПС ЦА України, які задіяні в перевезенні вантажу, пошти тощо;

- ПС авіації загального призначення, які зареєстровані в Україні у встановленому порядку;

- ПС іноземних компаній, які мають регулярне сполучення з Україною, на підставі двосторонніх міжурядових угод про повітряне сполучення.

5.8. Права інспектора авіаційної безпеки

Інспектор авіаційної безпеки має право:

- контролювати стан виконання вимог організаційно - розпорядчих та нормативно-правових актів, правил, стандартів та процедур щодо захисту авіаційних суб'єктів від АНВ;

- оцінювати дії персоналу авіаційних суб'єктів стосовно їх відповідності встановленим вимогам з АБ;

- аналізувати надійність контролю за уразливими точками авіаційних суб'єктів та вносити рекомендації щодо вдосконалення їх захисту;

- здійснювати інспекційні перевірки навчально-тренувальних закладів підготовки авіаційного персоналу за програмами з АБ, включаючи їх відповідність умовам виданого сертифіката та додатків до нього;

- брати участь у службових розслідуваннях порушень вимог АБ, інспекторських перевірках діяльності експлуатантів як в Україні, так і за її межами;

- перебувати без супроводу на територіях авіаційних суб'єктів під час виконання перевірок, входити до складу екіпажу ПС і перебувати на його борту при виконанні польотів та авіаційних робіт з метою контролю за забезпеченням вимог АБ, у тому числі під час здійснення авіаційних перевезень за межами країни, а також бути застрахованим у встановленому порядку;

- відмовлятися від виконання дорученого завдання, якщо створилися обставини, які є небезпечними для виконання цього завдання;

- порушувати клопотання у встановленому порядку про доцільність анулювання дії сертифіката САБ авіаційного суб'єкта, якщо її діяльність не відповідає встановленим вимогам АБ і може сприяти скоєнню АНВ та/або у разі неспроможності забезпечити виконання вимог чинного законодавства з АБ.

6. Забезпечення якості виконання встановлених вимог з АБ здійснюється за такими напрямками:

Комплексні перевірки проводяться вибірково з метою:

- визначення рівня захисту авіаційних суб'єктів від АНВ та потреб у сфері АБ;

- визначення стану адекватності вжитих заходів АБ можливим загрозам та їх відповідності існуючій нормативно-правовій базі з АБ.

6.1. Організація проведення комплексних перевірок

6.1.1. Комплексна перевірка авіаційного суб'єкта незалежно від форми його власності та підпорядкування має на меті підтвердити здатність зазначеного заявника забезпечувати в повному обсязі захист пасажирів, членів екіпажу, персоналу та охорону ПС, об'єктів інфраструктури, іншого майна у сфері його діяльності від АНВ та інших протиправних посягань шляхом організації, здійснення загальнообов'язкових державних стандартів, правил і процедур, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

За 2 місяці до початку перевірки заявник надає відповідний пакет документів за встановленим переліком (додаток 3).

6.1.2. Порядок перевірки авіаційних суб'єктів здійснюється у такій послідовності:

- представлення інспекторського складу (інспектора) керівництву авіаційного суб'єкта;

- ознайомлення керівництва суб'єкта з програмою інспекційної перевірки;

- вивчення та аналіз вторинного пакета документів з АБ;

- ознайомлення з результатами попередньої інспекційної перевірки та заходами, що були вжитті для усунення виявлених недоліків;

- здійснення контролю за визначеними процедурами АБ безпосередньо на об'єктах і визначення їх відповідності організаційно-розпорядчим документам;

- перевірка матеріально-технічної бази, технічних засобів безпеки;

- здійснення опитування авіаційного персоналу, функції якого стосуються забезпечення АБ, та оцінювання його знань і практичних навиків;

- перевірка схеми оповіщення та взаємодії з установами та відомствами, причетними до врегулювання кризових ситуацій;

- проведення ситуаційних експериментів (у разі потреби);

- ознайомлення керівника авіаційного суб'єкта з попередніми результатами інспектування, включаючи вичерпний перелік недоліків;

- проведення брифінгу (бесіди) з керівним складом САБ авіаційного суб'єкта за результатами інспектування;

- оформлення звіту (довідки, розділу до загального акта) за результатами інспектування.

Комплексна перевірка авіаційного суб'єкта має проводитися один раз на три роки і охоплювати всі аспекти його діяльності, у тому числі виконання польотів і авіаційних робіт поза межами постійного місця базування, з метою забезпечення стандартизованого рівня захисту діяльності авіаційного суб'єкта від АНВ.

6.1.3. Комплексна перевірка охоплює всі авіаційні суб'єкти, розташовані на території конкретного авіапідприємства.

6.1.4. Комплексна перевірка здійснюється фахівцями УАБ у складі комісії.

6.1.5. У процесі інспектування для підтвердження виконання встановлених правил, стандартів і процедур, що застосовуються у сфері забезпечення АБ, фахівці УАБ мають керуватись виключно законодавством України та відповідними нормативними вимогами й авіаційними правилами.

6.1.6. Комплексна перевірка здійснюється протягом 14 робочих днів з дня одержання заявником висновку щодо можливості її проведення.

6.1.7. Інспектування стану АБ та захищеності авіаційного суб'єкта має здійснюватися у загальному плані за такими напрямками:

- перевірка відповідності Програми АБ існуючим вимогам;

- перевірка реалізації рекомендацій контрольного органу, наданих під час попередніх перевірок;

- аналіз періодичності проведення засідань комітету безпеки аеропорту (аеродрому), його персональний склад, повноваження;

- перевірка програм навчання і підготовки (сертифікації) співробітників САБ, особливо операторів пунктів контролю на безпеку, та інших категорій авіаційного персоналу;

- перевірка чинності сертифіката САБ та переліку послуг, які надаються авіапідприємством на договірній основі;

- перевірка чинності угод, укладених авіапідприємством з іншими суб'єктами авіаційної діяльності з надання сертифікованих послуг з АБ;

- аналіз результатів проведення навчань для відпрацювання заходів безпеки авіаційного суб'єкта;

- перевірка заходів практичного забезпечення пропускного та внутрішнього об'єктового режиму;

- перевірка технічного стану огорожі, контрольно-пропускних пунктів, їх облаштування, ефективності функціонування пропускної системи;

- перевірка захищеності контрольованої та стерильної зон, а також інших зон обмеженого доступу;

- перевірка системи охорони ПС, об'єктів інфраструктури забезпечення польотів, радіонавігаційного забезпечення, складів паливно-мастильних матеріалів, мережі електропостачання, засобів зв'язку тощо;

- перевірка безпеки з урахуванням наявності уразливих точок;

- перевірка заходів контролю на безпеку пасажирів, їх ручної кладі та багажу;

- перевірка заходів контролю на безпеку зареєстрованого багажу, кур'єрських, поштових відправлень та бортприпасів;

- перевірка заходів безпеки в цехах (пунктах) приготування та комплектування бортового харчування і практики їх безпечної доставки до ПС;

- перевірка технічних засобів контролю на безпеку та їх відповідності державним стандартам України;

- перевірка стану профілактичного обслуговування та калібрування технічних засобів безпеки, періодичності їх перевірки відповідно до складених графіків;

- перевірка технічних систем сигналізації, відеоспостереження, захисного та охоронного освітлення на об'єктах;

- перевірка схеми оповіщення взаємодійних підрозділів силових міністерств та відомств (у разі загрози безпеці ЦА);

- перевірка адекватності процедур, що запроваджуються в авіапідприємстві у разі виникнення кризової ситуації;

- перевірка укомплектованості рухомого, стаціонарного аварійного (оперативного) центрів, їх забезпечення електропостачанням, каналами радіо- та провідного зв'язку.

6.1.8. Зазначений перелік за кожним пунктом перевірки не є вичерпним і може конкретизуватись у залежності від складності та функціональної діяльності авіапідприємства та програми, що складається для перевірки такого суб'єкта.

6.1.9. Комплексна перевірка здійснюється за програмою, що затверджується керівником УАБ Державіаадміністрації для конкретного авіаційного суб'єкта.

6.1.10. Програма інспектування має забезпечувати отримання конкретної доказової інформації про відповідність практичних заходів безпеки організаційно-розпорядчим документам та нормативно-правовим актам.

6.1.11. До початку комплексної перевірки заявник (авіапідприємство) готує відповідний (вторинний) пакет організаційно-розпорядчих та експлуатаційних документів (додаток 4), які надаються безпосередньо під час інспекційної перевірки для визначення їх відповідності вимогам Державної програми авіаційної безпеки ЦА та після усунення зауважень.

6.1.12. Комплексні перевірки авіаційних суб'єктів ЦА повинні проводитися у будь-який час, уключаючи вихідні і святкові дні, а також у нічний час. Авіаційний суб'єкт, що підлягає інспекції з АБ, оповіщається за 1 місяць до її проведення. Представник організації, що підлягає інспектуванню, може супроводжувати інспектора з АБ на прохання останнього.

6.1.13. У разі виявлення інспектором АБ недоліків щодо дотримання чинних правил, стандартів і процедур АБ, залежно від ступеня їх наслідків і загрози, інспектор може:

- вимагати від авіаційного суб'єкта на місці негайно усунути виявлені недоліки з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства;

- там, де обставини вказують на порушення, пов'язані з невиконанням установлених законодавством правил, процедур і стандартів, визначити перелік порушень, що підлягають усуненню, і термін їх усунення;

- у разі неусунення або неналежного усунення виявлених порушень у зазначені терміни, що можуть призвести до важких наслідків, запропонувати керівництву Державіаадміністрації припинити дію сертифіката САБ.

6.2. Після проведення кожної інспекції складається відповідний звіт, у якому зазначаються основні недоліки та/або порушення чинного законодавства, а також перелік з термінами усунення та рекомендації з практичних заходів щодо посилення заходів АБ. Суттєві недоліки, які можуть сприяти скоєнню АНВ, повинні бути включені в звіт інспекційної перевірки, який після його затвердження надається для ознайомлення начальнику авіаційного суб'єкта, що перевіряється.

7. Сертифікаційні перевірки

Сертифікаційні перевірки з АБ проводяться відповідно до вимог Правил сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджених наказом Державіаслужби від 02.06.2006 N 397, зареєстрованих у Мін'юсті України 16.06.2006 за N 716/12590, з метою:

- визначення відповідності нормативно-правового забезпечення САБ авіаційних суб'єктів установленим вимогам;

- визначення відповідності рівня підготовки персоналу САБ авіаційних суб'єктів установленим кваліфікаційним вимогам з АБ;

- визначення відповідності рівня забезпечення АБ авіаційних суб'єктів установленим правилам, стандартам і процедурам АБ.

7.1. Розгляд наданих документів

7.1.1. Заявка на сертифікацію відповідного суб'єкта авіаційної діяльності та доданий до неї пакет документів розглядаються фахівцями УАБ протягом одного місяця з дня отримання пакета.

7.1.2. Після розгляду документації представником УАБ складається висновок, у якому зазначаються результати експертизи. У листі узгодження пакета документів зазначаються найбільш суттєві недоліки або робиться запис "без зауважень", що завіряється підписом відповідального за розгляд фахівця. Один примірник висновку разом з первинним пакетом документів повертаються заявнику протягом 3 робочих днів з часу завершення їх розгляду. Другий примірник включається до наглядової справи авіаційного суб'єкта, що зберігається в УАБ.

8. Планові перевірки

8.1. Планові перевірки здійснюються вибірково з метою:

- визначення відповідності однієї або декількох стандартних експлуатаційних процедур, що вживаються САБ, та/або авіаційних суб'єктів вимогам Державної програми авіаційної безпеки ЦА;

- визначення уразливих точок у системі забезпечення АБ САБ та/або авіаційних суб'єктів для розробки рекомендацій щодо посилення заходів у сфері забезпечення АБ у зазначеному авіаційному суб'єкті ЦА;

- визначення аспектів, пов'язаних з процедурами або заходами в сфері АБ, які можуть бути використані для внесення змін до Державної програми з АБ, інших нормативно-правових актів, що регулюють АБ.

8.2. Авіаційний суб'єкт підлягає перевірці щодо забезпечення АБ один раз на рік.

Висновки планової перевірки повинні бути достатньо обґрунтованими для того, щоб Державіаадміністрація могла зробити висновок щодо відповідності стандартів, правил, процедур, які застосовує дана САБ та/або авіаційний суб'єкт, вимогам чинного законодавства з питань АБ.

8.3. Під час планової перевірки інспектуванню підлягає весь комплекс заходів АБ або окремі напрямки забезпечення АБ авіаційним суб'єктом.

Планові перевірки проводяться в порядку пріоритетності на основі оцінки загроз і обсягу перевезень. У тому випадку, коли рівень загрози декількох експлуатантів оцінюється як однаковий, пріоритет надається експлуатантам, які мають більший обсяг перевезень.

8.4. Інспектор АБ з метою повноти оцінки перевірки може проводити співбесіди з будь-якими співробітниками САБ для отримання інформації щодо рівня АБ і виконання правил, стандартів і процедур щодо забезпечення АБ.

8.5. Організація, що перевіряється, отримує повідомлення про проведення перевірки не пізніше ніж за 14 робочих днів. У повідомленні зазначається перелік напрямків, що підлягають перевірці.

8.6. Група експертів перевіряє організацію протягом 5 днів, уключаючи нічний час, а в разі необхідності, й вихідні дні.

8.7. У разі виявлення інспекторами АБ недоліків у виконанні чинних правил, стандартів і процедур, передбачених Державною програмою АБ ЦА, залежно від ступеня їх наслідків і загрози інспектори мають право зобов'язати вповноважену особу або організацію на місці усунути виявлені недоліки, а саме:

а) там, де виявляються грубі порушення, пов'язані з невиконанням установлених чинним законодавством правил, стандартів і процедур, визначити перелік невідповідностей, що підлягають усуненню, і терміни їх усунення;

б) у разі неусунення або неналежного усунення виявлених грубих порушень у зазначені терміни, що може сприяти скоєнню АНВ, інспектор має право поставити питання про припинення дії сертифіката САБ.

У разі необхідності негайного усунення недоліків авіаційний суб'єкт повідомляється письмово з вимогою доповісти Державіаадміністрації про усунення недоліків з метою недопущення подібних прецедентів у майбутньому.

9. Позапланові перевірки

9.1. Позапланові перевірки здійснюються у разі отримання інформації про загрозу здійснення АНВ або з метою оцінки стану готовності авіаційного суб'єкта забезпечити його захист від АНВ та/або підготовки персоналу до дій у кризових ситуаціях.

9.2. Позапланова перевірка охоплює лише ті напрямки забезпечення АБ, стан яких уважається незадовільним.

9.3. Позапланова перевірка здійснюється інспекторами УАБ як у складі комісії, так і окремо за функціональним напрямком діяльності.

9.4. Позапланові перевірки авіаційних суб'єктів та інших суб'єктів ЦА проводяться у будь-який час, уключаючи вихідні і святкові дні, а також нічний час. Представник інспектованої організації може супроводжувати інспектора АБ на прохання останнього.

10. Інспектування авіаційних суб'єктів поза межами України

10.1. Інспектування авіаційних суб'єктів (експлуатантів) щодо виконання вимог забезпечення авіаційної безпеки під час виконання польотів і авіаційних робіт в інших державах здійснюється спеціалістами - інспекторами УАБ Державіаадміністрації у складі відповідної комісії (групи) на підставі плану - графіка, затвердженого наказом Державіаадміністрації.

10.2. Інспектування експлуатанта поза межами місць постійного базування з авіаційної безпеки здійснюється за програмою, що затверджується начальником управління авіаційної безпеки Державіаадміністрації і містить такі розділи:

документаційне забезпечення авіаційної безпеки експлуатанта;

технічне забезпечення авіаційної безпеки повітряних суден;

заходи авіаційної безпеки на аеродромі тимчасового базування;

практичні дії членів екіпажу ПС та авіаперсоналу;

безпека членів екіпажу ПС та авіаперсоналу поза межами аеродрому;

оцінка рівня загрози при виконанні польотів у конкретній державі;

аналіз додаткових заходів забезпечення авіаційної безпеки.

10.3. За результатами інспектування складається відповідний розділ, що включається до загального акта перевірки, який подається до затвердження Голові Державіаадміністрації в установленому порядку.

10.4. У разі одержання інформації про порушення сертифікаційних умов Державіаадміністрація за рішенням її керівництва здійснює позапланові перевірки з метою контролю за виконанням вимог авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України.

11. Ситуаційний експеримент

11.1. Проведення ситуаційного експерименту здійснюється уповноваженими особами на підставі відповідного наказу керівництва Державіаадміністрації та з відома особи, відповідальної за організацію заходів безпеки авіаційного суб'єкта.

За згодою до складу групи з проведення ситуаційного експерименту можуть залучатися представники спеціальних служб та/або правоохоронних органів.

11.2. Ситуаційний експеримент може здійснюватися шляхом:

використання недійсного документа на право входу та перебування у контрольованій зоні аеродрому (аеропорту), авіаційного об'єкта;

використання імітаторів вибухового пристрою, вогнепальної, холодної зброї, засобів підриву для перевірки професійної майстерності операторів технічних засобів контролю на безпеку;

використання умовно залишених речей в операційних зонах (у тому числі стерильних) та залах очікування пасажирських терміналів з метою оцінки реагування авіаперсоналу на можливе джерело загрози безпеці;

використання приватного автотранспортного засобу, залишеного без нагляду у визначеній зоні аеродрому (аеропорту);

використання мовної та письмової інформації, що містить окремі елементи загрози з метою оцінки своєчасності дій авіаційного персоналу та часу проходження сповіщення про умовну небезпеку.

11.3. Ситуаційний експеримент, як правило, здійснюється за письмовим приписом керівника управління авіаційної безпеки Державіаадміністрації, у якому зазначаються:

прізвище та посада фахівця управління авіаційної безпеки, якому доручається здійснити експеримент;

вид експерименту;

мета експерименту;

засоби, що мають використовуватись під час експерименту, їх відповідність безпечному використанню;

термін дії припису.

11.4. За результатами ситуаційного експерименту робочою групою складається окремий протокол, один примірник якого додається до звіту про інспекційну перевірку. Протокол підлягає підпису всіма учасниками експерименту.

11.5. Категорично забороняється здійснювати ситуаційні експерименти без повідомлення особи, відповідальної за організацію заходів безпеки авіаційного суб'єкта. Не допускається проводити будь-які ситуаційні експерименти на об'єктах, що охороняються озброєною охороною, та методами, що можуть порушити технічну укріпленість та цілісність об'єкта, який перебуває під охороною та наглядом технічних засобів.

11.6. При проведенні ситуаційного експерименту фахівець УАБ Державіаадміністрації несе відповідальність за те, щоб експеримент:

- проводився в рамках чинного законодавства;

- не загрожував життю людей;

- не загрожував безпеці ПС та інших об'єктів авіапідприємства;

- не завдав збитків власнику майна;

- здійснювався під його постійним контролем;

- не викликав паніки серед пасажирів.

11.7. Зразки виробів, призначені для проведення ситуаційного експерименту, повинні бути деактивовані (при використанні стрілецької зброї), у разі використання імітаторів саморобних вибухових пристроїв - не мати вибухових речовин. Крім того, щоб уникнути паніки та неконтрольованого використання, зразки повинні надійно зберігатися або переноситися в закритому вигляді.

11.8. Персонал, який перевіряється, не повинен знати про проведення ситуаційного експерименту.

12. Розслідування

12.1. Державіаадміністрація повинна мати кваліфікований персонал з проведення розслідувань у сфері АБ у власній, а також, у разі необхідності, і в іншій країні.

Проведення службових розслідувань здійснюється за фактами порушень, невиконання або неналежного виконання вимог Закону України "Про Державну програми авіаційної безпеки цивільної авіації".

Розслідування проводиться з метою визначення:

- де, яким чином і чому сталося порушення у системі захисту від АНВ або стався інцидент;

- будь-якої невідповідності, яка призвела до порушення і може пояснити причини інциденту;

- фізичної або юридичної особи, відповідальної за виявлені порушення та/або інцидент;

- які протиправні дії, у разі їх виявлення, були скоєні і чи підпадають вони під адміністративну та/або кримінальну відповідальність;

- які легітимні заходи будуть ужиті і можуть вважатися доцільними.

12.2. Проведення службового розслідування доручається:

12.2.1. Інспектору УАБ - керівником Державіаадміністрації.

12.2.2. Заступнику керівника авіапідприємства з АБ або начальнику САБ чи особі, яка виконує обов'язки такого заступника в установленому порядку, керівником Державіаадміністрації або керівником авіапідприємства.

12.3. Проведення службового розслідування здійснюється в термін до 10 робочих днів.

12.4. Термін службового розслідування може бути подовжений керівником Державіаадміністрації до 20 робочих днів у таких випадках:

- за обґрунтованим письмовим клопотанням керівника авіапідприємства;

- на підставі письмового рапорту спеціаліста УАБ Державіаадміністрації;

- на підставі клопотання або рапорту про об'єктивні причини, що призвели до подовження терміну проведення службового розслідування.

12.5. Після проведення розслідування інспектор може дати рекомендації щодо того, ким та які заходи повинні бути впроваджені з метою попередження повторних протиправних дій.

13. Порядок звітності

13.1. Після проведення кожної перевірки інспектор стисло інформує керівника авіапідприємства та складає відповідний звіт, який підрозділяється на окремі розділи за напрямками перевірки.

Авіаційні суб'єкти надають інформацію (звіт) про стан виконання власної інструкції контролю якості з питань АБ у встановленому порядку.

13.2. Звіт за результатами перевірки (інспектування, ситуаційних експериментів, розслідувань) готується особою, яка здійснювала процедуру інспектування. У разі необхідності, за вказівкою голови комісії (керівника робочої групи) звіт готується безпосередньо на місці перевірки.

13.3. При підготовці звіту інформацію слід викладати лаконічно. Не допускається неоднозначне трактування результатів перевірки й таке, що може бути сприйняте як некоректне стосовно діяльності посадових осіб авіапідприємства в цілому.