Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Стягувач може пред’явити до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчий документ, сума зобов’язання за яким не підвідомча відповідному відділу примусового виконання рішень, у разі якщо на виконанні у цьому відділі перебуває виконавче провадження (зведене виконавче провадження) про стягнення коштів з боржника, визначеного цим виконавчим документом.

У разі якщо на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження, виконавчий документ про стягнення коштів з боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, може бути пред’явлений до цього відділу.

4. Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред’явлення виконавчого документа.

У разі якщо виконавчий документ, що підлягає поверненню стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, виданий у формі електронного документа, орган державної виконавчої служби або приватний виконавець формує повідомлення в електронній формі із накладенням кваліфікованого електронного підпису протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, яке отримується стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії, а також в електронному кабінеті в ЄСІТС (за наявності).

У разі наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 5 Закону, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, про що зобов’язаний письмово повідомити стягувача із зазначенням підстави повернення та роз’яснити йому право оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.

5. У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відносно боржника - фізичної особи виконавцем за допомогою автоматизованої системи формується та подається запит про надання Державною податковою службою України інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків - боржників - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21 липня 2020 року № 2483/5/436, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2020 року за № 690/34973, за виконавчими документами, у яких відсутні такі дані.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець за допомогою автоматизованої системи може сформувати узагальнену інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти. Така інформація формується автоматизованою системою на підставі наявних у ній на дату формування відомостей, отриманих виконавцями з реєстрів, баз даних та інших інформаційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг в ході примусового виконання рішень.

6. У разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

7. До відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).

У разі відводу (самовідводу) державного виконавця виконавчий документ передається іншому державному виконавцеві, а у разі відводу, самовідводу начальника органу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби - іншому органу державної виконавчої служби.

У випадку самовідводу приватного виконавця виконавчий документ повертається стягувачу або передається за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби.

Передача виконавчого документа у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється в порядку, встановленому розділом V цієї Інструкції.

8. Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов’язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

9. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

10. Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

11. Перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

В дорученні зазначаються:

найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця, який надає доручення;

номер виконавчого провадження;

реквізити виконавчого документа, а у разі зведеного виконавчого провадження - прізвище, ім’я та по батькові боржника - фізичної особи, повне найменування боржника - юридичної особи та дата об'єднання виконавчих проваджень у зведене;

обставини, які обумовили проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна (клопотання стягувача, відповіді на запити державного виконавця тощо);

інформація, яку необхідно перевірити (найменування майна, яке необхідно описати та арештувати);

адреса, за якою слід провести перевірку (здійснити опис та арешт майна);

інші необхідні відомості, які можуть сприяти перевірці.

Доручення підписується державним виконавцем та погоджується начальником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Орган державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки (здійснення опису та арешту майна), зобов’язаний вчинити дії за дорученням у строк до десяти робочих днів з моменту надходження його до органу державної виконавчої служби. За результатами проведених дій складається відповідний процесуальний документ, що надсилається державному виконавцю, який надав доручення.

12. Державний виконавець може вчиняти виконавчі дії на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі якщо:

стало відомо про зміну місця проживання чи місцезнаходження боржника;

з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача та майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби;

боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць.

Про проведення державним виконавцем виконавчих дій орган державної виконавчої служби зобов’язаний повідомити орган державної виконавчої служби, на території якого будуть проводиться виконавчі дії, до початку проведення таких дій.

У повідомленні про вчинення виконавчих дій зазначаються:

найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця, яким будуть проводитись виконавчі дії;

номер виконавчого провадження;

дата, час та місце проведення виконавчих дій;

виконавчі дії.

13. Приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

14. У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об’єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

15. Об’єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

16. За наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

17. За наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом.

За наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій з виконання одного виконавчого провадження, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження, зведене виконавче провадження зупиняється лише в частині виконання цього виконавчого провадження.

18. Зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

19. У день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов'язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання, постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, якщо таке обмеження застосовувалось, а також постанову про зняття майна з розшуку в разі винесення у виконавчому провадженні постанови про розшук транспортного засобу боржника.

20. Повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Постанова про повернення виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, отримується стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії, а також в електронному кабінеті в ЄСІТС (за наявності).

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Копії постанов виконавця, передбачені цим пунктом, в день їх винесення надсилаються відповідним органам, установам, посадовим особам для їх виконання. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

21. Закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону.

Постанова про закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, отримується стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії, а також в електронному кабінеті в ЄСІТС (за наявності).

У разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця, передбаченого пунктом 13 розділу VII цієї Інструкції, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

22. У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

При закінченні виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, або повернення такого виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження паперову копію такого виконавчого документа.

Відмітка на паперовій копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, не проставляється.

23. За виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

при повторному пред’явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред’явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься приватним виконавцем, який здійснює заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена. У разі якщо приватний виконавець, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, на період зупинення своєї діяльності, не вирішив питання про своє заміщення іншим приватним виконавцем або не надав Міністерству юстиції України інформацію про таке заміщення, постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників виноситься відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу такого приватного виконавця.

У разі припинення органу державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який є правонаступником органу державної виконавчої служби, що припинився.

У разі якщо повернутий стягувачу виконавчий документ перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, визначеного Міністерством юстиції України відповідно до абзаців сьомого - дев’ятого пункту 4 розділу I цієї Інструкції.

У разі припинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься тимчасовим приватним виконавцем, а в разі його відсутності - відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу приватного виконавця, діяльність якого припинена.

У разі якщо виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, яким змінено виконавчий округ, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу, в якому перебував офіс такого приватного виконавця.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

1. За наявності обставин, визначених частиною першою статті 25 Закону, при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.

2. Виконавча група може бути утворена за рішенням:

директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - при будь-якому органі державної виконавчої служби з числа державних виконавців будь-якого органу державної виконавчої служби;

начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - з державних виконавців цього відділу;

начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - з державних виконавців підпорядкованих органів державної виконавчої служби;

начальника відділу примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - з державних виконавців цього відділу;

начальника управління забезпечення примусового виконання рішень - з державних виконавців підпорядкованих органів державної виконавчої служби;

начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - з державних виконавців цього відділу;

начальника відділу державної виконавчої служби - з державних виконавців цього відділу;

3. Особа, яка приймає рішення про утворення виконавчої групи, виносить про це вмотивовану постанову.

У постанові обов'язково зазначаються:

обставини, які обумовили утворення виконавчої групи;

склад виконавчої групи, її керівник, орган державної виконавчої служби, при якому утворюється виконавча група;

інші відомості, в тому числі щодо покладення на керівника виконавчої групи прав і повноважень у виконавчому провадженні, встановлених законодавством, для начальників органів державної виконавчої служби.

4. Зміни до складу виконавчої групи вносяться особою, яка прийняла рішення про утворення виконавчої групи шляхом винесення відповідної постанови.

5. Відомості про утворення виконавчої групи вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження. Постанова про утворення виконавчої групи надсилається членам виконавчої групи.

6. Керівником виконавчої групи призначається державний виконавець, який займає вищу посаду або є працівником органу державної виконавчої служби вищого рівня, або один із членів виконавчої групи, якщо всі її члени займають однакові посади.

7. Керівник виконавчої групи при виконанні покладених на нього повноважень:

отримує документи виконавчого провадження або їх копії;

розподіляє обов'язки між членами виконавчої групи;

визначає рахунки органів державної виконавчої служби, на які необхідно зараховувати кошти виконавчого провадження;

у разі необхідності приймає рішення щодо передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах виконавчої групи;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження, їх клопотання;

за наявності підстав у встановленому порядку вносить подання про заохочення за успіхи в роботі або застосування дисциплінарного стягнення до членів виконавчої групи, а також щодо зміни складу виконавчої групи;

здійснює інші права та обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до Закону, в тому числі покладені на нього керівником органу державної виконавчої служби, який прийняв рішення про утворення виконавчої групи.

8. Процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, на виконання доручення керівника виконавчої групи.

9. Посадові особи органів державної виконавчої служби зобов'язані сприяти роботі виконавчої групи, яка здійснює виконавчі дії на їхній території.

1. У випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача.

У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.

Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа здійснюється на підставі постанови приватного виконавця.

У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 13 розділу ІХ цієї Інструкції, приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби із врахуванням вимог статті 24 Закону.

Передача виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, здійснюється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

2. Виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.

3. Виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Виконавець, якому передано виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, взаємодіє зі стягувачем у порядку, визначеному розділом XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

4. Виконавче провадження, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця, за заявою стягувача передається іншому приватному виконавцю, який здійснює діяльність у виконавчому окрузі за місцем виконання рішення, або до відповідного органу державної виконавчої служби у разі:

припинення діяльності приватного виконавця;

зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої статті 42, підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (крім випадку зупинення діяльності на підставі пункту 2 частини першої статті 42 цього Закону за поданням ради приватних виконавців регіону або Ради приватних виконавців України);

самовідводу приватного виконавця;

зміни приватним виконавцем виконавчого округу відповідно до абзацу шостого підпункту 11 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У випадках, передбачених пунктами 1-4, 6 частини першої статті 42, підпунктами 4, 6 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (крім випадку зупинення діяльності на підставі пункту 2 частини другої статті 42 цього Закону за поданням ради приватних виконавців регіону або Ради приватних виконавців України), передача виконавчих проваджень здійснюється приватним виконавцем, який на підставі договору заміщує приватного виконавця, діяльність якого зупинена.

У випадках, передбачених пунктами 2 - 10 частини першої статті 44 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передача виконавчих документів здійснюється тимчасовим приватним виконавцем.

У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу відповідно до абзацу шостого підпункту 11 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчі провадження, відкриті приватним виконавцем у виконавчому окрузі, у якому він здійснює діяльність, передаються визначеному стягувачем органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

У разі якщо протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня направлення приватним виконавцем запиту про визначення органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для передачі виконавчого провадження стягувач не надав відповідну інформацію, виконавче провадження передається до органу державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію територіальної громади, у якій розташований офіс приватного виконавця, з урахуванням підвідомчості виконання рішень, визначеної пунктом 4 розділу I цієї Інструкції.

5. Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі:

хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці;

звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця;

включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону;

утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи.

6. Виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

7. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;

до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;

до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

8. У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов’язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.

9. Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов’язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

10. У випадках, передбачених пунктами 4, 6 цього розділу, матеріали виконавчого провадження передаються сформованими у хронологічному порядку за датами надходження документів, прошитими та пронумерованими, з описом документів.