3) витрати для проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування устаткування, у тому числі взятого у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції і модернізації;
4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;
5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв нецільового призначення;
6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування.
Витрати на утримання і експлуатацію вказаного устаткування, яке використовується на лісосічних роботах, нижньоскладських лісозаготівельних операціях, планується в окремих кошторисах і враховується в статті "Витрати на утримання і експлуатацію устаткування" у відповідності з встановленою номенклатурою витрат.
У деяких випадках, коли навантажувально-розвантажувальні й інші механізми обслуговують не тільки лісозаготівельні операції, але й інші процеси (наприклад, навантаження продукції у вагони), витрати на утримання і експлуатацію такого обладнання плануються, враховуються і калькулюються окремо за видами механізмів.
До статті "Витрати на утримання і експлуатацію устаткування" відносяться також витрати на утримання та експлуатацію локомотивів і пересувного складу, лісовозних автомобілів, причепів, тракторів та гужового транспорту, зайнятих вивезенням деревини, а також витрати по утриманню автомобільних лісовозних доріг, включаючи погашення витрат по будівництву магістральних доріг, віток, усів і сезонних доріг.
Вартість послуг лісовозного транспорту відноситься на собівартість продукції лісозаготівель за цільовою признакою (комплексно), виходячи із кількості відроблених машино-змін на вивозці деревини.
Витрати на утримання автомобільних лісовозних доріг цілком відносяться на собівартість продукції лісозаготівель.
Відрахування на утримання та будівництво лісовозних доріг, включаються в собівартість вивезення деревини у відповідних розмірах-нормативах, розрахованих, виходячи із кошторису витрат на будівництво, експлуатацію та утримання лісовозних доріг і обсягу вивезення деревини, затверджених керівником підприємства. За рахунок цих відрахувань фінансуються витрати, на проектування і будівництво лісовозних доріг, а також на капітальний ремонт і реконструкцію магістральних доріг і віток.
Витрати на утримання залізничних шляхів, вузькоколійних залізничих шляхів, включаються до складу даної статті через собівартість утримання і експлуатацію локомотивів.
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції (робіт, послуг), об'єктами пропорційно основній заробітній платі, відпрацьованих машино-змін та інших методів, що забезпечують найточніше обчислення їх собівартості.
Номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведена згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
Витрати на утримання та устаткування кожного цеху відносяться тільки на ті види продукції (робіт, послуг), що виготовлюються в цьому цеху.
43. Розподіл зазначених витрат між видами продукції проводиться, виходячи з величини цих витрат за годину роботи устаткування і тривалості його роботи (з урахуванням вартості, складності, потужності та інших характеристик устаткування) на виготовлення одиниці відповідного виду продукції. Для цього визначаються кошторисні (нормативні) ставки, розраховані на підставі даних про кількість машино-годин.
Розподіл фактичних витрат на утримання та експлуатацію устаткування проводиться визначенням сум цих витрат виходячи з кошторисних (нормативних) ставок, фактичного випуску кількості виробів і фактичної кількості умовних виробів у незавершеному виробництві.
Кількість умовних виробів (машино-комплектів) обчислюється діленням кількості нормо-годин (або заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції у незавершеному виробництві за відповідним видом виробів) на трудомісткість одного виробу в нормо-годинах (або суму заробітної плати за нормами одного виробу).
44. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:
1) витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, а саме:
на утримання апарату управління структурних підрозділів;
на оплату робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва;
2) витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;
3) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт (виробничого призначення) у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної її частини.
Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.
Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних фондів.
До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства;
4) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.
Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції в розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;
5) витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшення якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;
6) витрати на обслуговування виробничого процесу:
придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці;
проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;
контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);
забезпечення правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієничних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку;
забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;
7) витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожеву охорону);
8) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;
9) платежі з обов'язкового страхування майна цехів та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;
10) втрати внаслідок технічного неминучого браку, якщо вони не виділяються в окрему статтю, витрати на операції із скляною тарою, нестачі матеріальних ціностей на виробництві у межах норм природного убутку.
Номенклатуру статей загальновиробничих витрат наведено згідно номенклатури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
45. Загальна величина витрат на утримання та експлуатацію устаткування, а також загальновиробничих витрат підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці ж витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової і товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва.
Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються тільки до собівартості продукції, що виготовляється цим цехом (в тому числі до собівартості робіт, послуг, які використовуються для інших цехів або непромислових господарств).
До собівартості товарів народного споживання загальновиробничі витрати включаються:
а) повністю в цехах, які спеціалізуються на виробництві цих товарів;
б) частково - коли ці товари виготовляються поряд з основною продукцією у цехах, які не спеціалізуються на їх виготовленні. При цьому до собівартості товарів народного споживання включається відповідна частина загальновиробничих витрат пов'язаних з виробництвом цих товарів. Для цього складається спеціальний розрахунок загальновиробничих витрат неспеціалізованих цехів.
46. Загальновиробничі витрати розподіляються між різними видами продукції, об'єктами пропорційно до суми заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) і витрат на утримання та експлуатацію устаткування.
В собівартість робіт і послуг допоміжного виробництва, наданих на сторону, своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам підприємства, загальногосподарські витрати розподіляються пропорційно до суми основних витрат (без вартості сировини, матеріалів і напівфабрикатів).
47. До статті калькуляції "Загальногосподарські витрати" належать:
1) витрати на обслуговування виробничого процесу:
придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці;
проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів загальногосподарського характеру, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;
контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);
забезпечення правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієничних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому законодавством порядку;
забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;
2) витрати на пожежну і сторожеву охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств пожежну та сторожеву охорону);
3) поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд), витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат на збереження природи, платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;
4) витрати, пов'язані з управлінням виробництва:
матеріально-технічне забезпечення апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування;
оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;
оплата робіт із сертифікації продукції;
оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;
оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації;
оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;
оплата збору за реєстрацію підприємтва в органах державного управління, передбаченого законодавством.
5) витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;
6) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:
виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;
витрати пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника I розряду та витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням, обмундируванням);
оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;
7) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи;
8) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників-інвалідів I і II груп до місця роботи і назад незалежно від наявності на маршруті пасажирського транспорту загального користування;
9) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами;
10) платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;
11) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані із сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);
12) витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом;
13) витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщень, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також на паливо для приготування їжі;
14) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок відповідно до законодавства;
15) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.
Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.
Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частини основних фондів.
Витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на собівартість продукції ( робіт, послуг) щомісяця рівними частинами протягом строку дії договору оренди.
До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів, відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первісної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства;
16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.
Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) в розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;
17) податки, за винятком передбачених підпунктом 3.1.2 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, до Фонду сприяння зайнятості населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента та декретами Кабінету Міністрів України;
18) сплата концесійних платежів за використання корисних копалин;
19) витрати на оприлюднення річного звіту (офіційне подання бухгалтерської звітності до установ та організацій, які уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також витрати на офіційну публікацію звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством);
20) вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, витрат на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств відповідно до законодавства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг тощо);
21) інші витрати, що включаються до собівартості продукції відповідно до законодавства, зокрема, пов'язані з нестачею матеріальних цінностей на складах у межах норм природного убутку, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку. Витрати на встановлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати пов'язані з емісією цінних паперів.
Номенклатуру статей загальногосподарських витрат наведено згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
48. Загальногосподарські витрати включаються до собівартості продукції основного виробництва (включаючи товари народного споживання, що виготовляються з відходів) і до собівартості тієї частини продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва, що виконується на сторону і для потреб капітального будівництва, непромислових господарств підприємства.
До собівартості внутрішньозаводських (міжцехових) замовлень, а також до собівартості забракованої продукції загальногосподарські витрати не включаються.
49. Загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і витрат на утримання та експлуатацію устаткування.
50. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати не включаються до собівартості внутрішньоцехових робіт і послуг, що складається тільки з прямих витрат: на сировину, матеріали, покупні вироби і напівфабрикати (за вирахуванням зворотних відходів), паливо й енергію для технологічних потреб, витрати на основну і додаткову заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і відрахувань на соціальне страхування.
51. До собівартості незавершеного виробництва витрати на утримання й екплуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати включаються в тому ж порядку, що і до собівартості готових виробів.
52. До статті калькуляції "Попутна продукція" включається вартість попутної продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначається для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам. Крім того, в дану статтю включаються залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції.
53. Попутна продукція самостійно не калькулюється. Її вартість, обчислена за визначеними цінами, вираховується із собівартості готової продукції.
54. Під час калькулювання продуктів, одержаних в комплексних виробництвах, вартість попутної продукції виключається із підсумкової собівартості виробництва усього комплексу продуктів, а величина витрат, що залишається після цього, вважається витратами на основний (цільовий) продукт.
Кількість та вартість попутної продукції відображається у статті калькуляції "Попутна продукція" з розділом за видами із знаком мінус (-).
55. Попутна продукція оцінюється:
за відпускними цінами за вирахуванням планової суми прибутку й витрат на реалізацію;
за плановою собівартістю аналогічного продукту;
за цінами їх можливого використання - тільки для внутрішнього використання. Ціна можливого використання визначається як різниця між ціною матеріалу, що замінюється попутним продуктом (напівфабрикатом), і сумою додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою до його використання.
Підприємство своїм розпорядчим документом визначає, який варіант оцінки воно застосовуватиме.
Попутна продукція, що призначається для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.
56. До статті калькуляції "Інші виробничі витрати" належать інші витрати, які не відносяться ні до однієї із вище вказаних статей витрат. Номенклатура статей інших виробничих витрат наведена згідно з номенклатурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
Інші виробничі витрати безпосередньо включаються до собівартості відповідних видів продукції. У разі неможливості такого включення вони розподіляються між окремими виробами пропорційно до виробничої собівартості (без інших виробничих витрат).
57. До статті калькуляції "Позавиробничі (комерційні) витрати" належать витрати на реалізацію продукції, зокрема:
на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, а також витрати по наданню послуг, галузевим підрозділам по збуту продукції (за відповідною угодою);
на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;
на рекламу і перепродажну підготовку товарів.
До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:
розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);
розробку і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;
рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;
придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, показчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);
зберігання та експедирування рекламних матеріалів;
оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу включаючи відрядження працівників підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцем або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;
уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;
проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;
на відшкодування витрат за участю у виставках, ярмарках, вартості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі втрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік.
58. Витрати на пакування продукції включаються до позавиробничих (комерційних) витрат, якщо пакування готової продукції проводиться після її здавання на склад. Якщо пакування продукції (згідно з установленим технологічним процесом) проводиться в цехах до здавання її на склад готової продукції, вартість тари включається до виробничої собівартості продукції (до відповідних статей калькуляції або до комплексної статті, якщо тара виготовляється окремо від виробів).
59. Витрати, що входять до складу позавиробничих (комерційних) витрат, безпосередньо відносяться на собівартість відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення вони можуть розподілятися між окремими видами продукції виходячи з їх ваги, обсягу або виробничої собівартості.
Номенклатура статей позавиробничих (комерційних) витрат наведена згідно з номенклатурою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
60. Якщо не вся випущена продукція реалізується в місяці її виробництва, для визначення повної собівартості випуску товарної продукції щомісяця складається розрахунок позавиробничих витрат, що включаються до собівартості випущеної товарної продукції.
Цей розрахунок робиться виходячи з обсягу випуску товарної продукції і фактичного рівня цих витрат за звітний або попередній місяць для відвантаженої частини продукції.
5. Планування витрат виробництва (обігу)
61. Планування витрат виробництва здійснюється під час розробки річних планів лісогосподарських підприємств. Річні плани розбиваються на квартали, а у разі потреби - і на місяці.
Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності лісогосподарського підприємства.
62. Розробці плану із собівартості на підприємстві передує ретельний і всебічний аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період. Особлива увага звертається на визначення величини і причин виникнення витрат, не обумовлених нормальною організацією виробничого процесу: наднормованих витрат сировини і матеріалів, палива, енергії; доплат робітникам за відхилення від нормальних умов праці і наднормові роботи;
втрат від простою машин і агрегатів, аварій, браку; зміни витрат, спричинених нераціональними господарськими зв'язками щодо постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, порушенням технологічної і трудової дисципліни.
Аналіз собівартості проводиться одночасно з комплексним техніко-економічним аналізом роботи підприємства: вивченням рівня техніки й організації виробництва та праці, використанням виробничих потужностей і матеріальних ресурсів, структури та якості продукції.
На цій основі виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.
63. Вихідними даними для планування витрат є:
планові обсяги виробництва продукції в натуральному і вартісному виразах;
норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції і розрахунки потреби в ресурсах в натуральному виразі;
договори на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговування виробництва і встановлення господарських зв'язків, у яких зазначені умови їх виконання та оплати;
норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що визначаються колективними договорами і контрактами;
економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, тощо;
плани організаційно-технічних заходів щодо технічного переоснащення та удосконалення організації виробництва, економії матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці, спрямовані на усунення зайвих витрат і втрат.
64. Під час складання річних планів планова собівартість продукції визначається шляхом розрахунку зміни базового рівня витрат за основними техніко-економічними факторами.
Розрахунок витрат за техніко-економічними факторами (умовами) приведено в шостому розділі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473.
65. При формуванні річних і квартальних планів лісогосподарське підприємство складає зведений кошторис витрат на виробництво з усіма розрахунками до нього і планові калькуляції собівартості всіх видів продукції, а також собівартості допоміжних виробництв, робіт і послуг.
6. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво
66. До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві промислової і лісогосподарської продукції.
Якщо промисловий персонал підприємства виконує роботи, що пов'язані з виробництвом валової і товарної продукції (будівельно-мотажні роботи для капітального будівництва, для житлово-комунального господарства), або надає послуги непромислового характеру будівельним організаціям, власному капітальному будівництву і непромисловим господарствам, відповідні витрати також включаються у зведений кошторис витрат на виробництво.
Не включаються до зведеного кошторису витрат на виробництво витрати, виділені в окремі планово-облікові одиниці виробничих структурних підрозділів підприємства, що належать до інших галузей народного господарства (будівництво, сільське господарство, побічне користування лісом та інші), а також витрати невиробничих структурних підрозділів: житлово-комунального, побутового господарства тощо.
До кошторису витрат на виробництво не включається вартість продукції власного виробництва, використаної самим підприємством на промислово-виробничі потреби (внутрішньозаводський оборот).
67. Зведений кошторис витрат на виробництво складається (з розбивкою по кварталах) на основі таких розрахунків:
витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію на технологічні цілі в основному виробництві, плата за деревину, продану на пні, плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, в лісовому господарстві - шишок, насіння, посадкового матеріалу й інших витрат, пов'язаних з використанням ресурсів природного походження;
основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції з відрахуванням на соціальне страхування;
кошторису витрат (калькуляцій собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;
кошторису витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування;
калькуляції собівартості утримання транспорту, основних механізмів, інших допоміжних виробництв;
кошторису витрат на утримання лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення;
кошторису витрат на будівництво лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення;
кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат;
кошторису інших виробничих (комерційних) витрат;
кошторису позавиробничих витрат.
У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси.
Форму зведеного кошторису витрат на виробництво наведено згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
68. Розрахунок витрат на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві складається на основі даних про обсяг виготовлення окремих виробів продукції і технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу продукції з первинної сировини), встановлених для планового року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні технології та в організації виробництва. Ці норми використовуються при складанні зведеного кошторису витрат на виробництво і при розробці планових калькуляцій.
Сума попневої плати визначається на основі конкретного розрахунку на весь лісосічний фонд, який відповідає загальному обсягу заготівлі деревини, обрахованої по таксах на деревину лісових порід, що відпускається на пні, з врахуванням розрядів такс та поясів.
Витрати на промислову сировину, матеріали, покупні вироби, напівфабрикати, насіння, посадковий матеріал, паливо, енергію віднесені до відповідних елементів (статей), складаються із витрат на їх придбання, заготівлю і доставку до базових складів підприємств.
Лісоматеріали круглі і дрова власної заготівлі, відпущені для виробництва пиломатеріалів, тари, шпал і преводних брусків, колотих балансів, технологічної тріски та іншої продукції, списуються на витрати відповідних виробництв за собівартістю з врахуванням витрат по зберіганню, технологічній підготовці і подачі деревини у виробництво.
Насіння власної заготівлі (шишки, сіянці, саженці), яке використовується всередині лісогосподарського підприємства, обраховується за собівартістю.
На основі натуральних норм витрат, цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі (з врахувнням вартості зворотних відходів).
Витрати електроенергії оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, що складається на підприємстві, з діючих тарифів на енергію, придбану у сторонніх підприємств і організацій.
69. Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), здійснюється окремо для робітників, які знаходяться на відрядній оплаті праці і робітників, які знаходяться на погодинній оплаті праці.
Сума основної заробітної плати робітників за відрядною оплатою праці визначається виходячи з обсягу виробництва відповідних видів продукції, установленої трудомісткості (норм виробітку), відрядних розцінок і середньої годинної (денної) тарифної ставки. Сума основної заробітної плати робітників за погодинною оплатою праці визначається виходячи з їх планової чисельності і середньої тарифної ставки або посадового окладу.
Додаткова заробітна плата складається з винагород за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво, за особливі умови праці, а також з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених законодавством, та премій за виконання виробничих завдань і функцій.
Додаткова заробітна плата планується у розмірах, встановлених Кодексом законів про працю України, іншими актами законодавства України, колективними договорами підприємств, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
70. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування і на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), на обов'язкове медичне страхування і на додаткове пенсійне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється за встановленими законодавством нормами з урахуванням розміру витрат на оплату праці, які підлягають обкладанню прибутковим податком громадян.
71. Кошторис витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складається на основі даних про планові обсяги їх продукції та норм матеріальних і трудових витрат. Загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції за відповідними напрямами.
72. Кошторис витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, складається на кожний вид нової продукції, виробництво або цех незалежно від джерела відшкодування цих витрат (фонду розвитку виробництва, оборотних коштів, спеціальних інвестицій). Ці кошториси складаються на основі графіків роботи, нормативів витрат на технічну й технологічну підготовку виробництва, договорів з іншими організаціями тощо.
Окремі кошториси узагальнюються в зведеному кошторисі витрат, пов'язаних з підготовкою і освоєнням виробництва, що затверджується керівником підприємства.
73. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва за статтями витрат.
Кожна стаття кошторису обгрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:
плановий склад устаткування і транспортних засобів, що визначаються виходячи з норм їх використання і планового обсягу виробництва;
нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;
норми витрат попутних матеріалів для експлуатації і ремонту устаткування, включаючи запасні частини мастильні та обтиральні матеріали;
норми амортизаційних відрахувань;
норми обслуговування та ремонту устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;
розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;
розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах, їх зносу та витрат на ремонт і відновлення.
Одночасно із складанням кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування уточнюються кошторисні (нормативні) ставки цих витрат на одну машино-годину і одиницю продукції.
74. Кошторис витрат на утримання лісовозних доріг і доріг лісогосподарського призначення плануються за видами лісовозних доріг у розрізі калькуляційних статей витрат і розраховуються на один кілометр їх довжини.
У статтю "Основна і додаткова заробітна плата допоміжних виробництв" включається оплата робітників, зайнятих на поточному утриманні лісовозних доріг (шляхові робітники, робітники грейдерування, робітники на очистці снігу, каткуванню, очистці кюветів, мостів, труб т.ін.).
У сттаттю "Послуги допоміжного виробництва" включаються витрати на оплату послуг, наданих іншими допоміжними виробництвами шляхової служби. Ці витрати визначаються як добуток відпрацьованих шляховою службою кількості машино-змін на собівартість однієї машино-зміни.
У сатті "Інші витрати" на утримання лісовозних доріг, включаються витрати, які не можуть бути віднесені до жодної із попередніх статей.
Витрати на утримання лісовозних доріг відносяться на лісозаготівлі по статті "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування".
Будівництво магістральних шляхів і віток здійснюється за проектами і кошторисами, затвердженими в установленому порядку. Будівництво сезонних вусів і сезонних доріг здійснюється за кошторисно-фінансовим розрахунком, затвердженим директором підприємства.
Обсяг будівництва магістральних доріг, віток, вусів, сезонних доріг визначається схемами транспортного освоєння відведених до рубки лісосік, які розробляє для підвідомчих підприємств обласне лісогосподарське об'єднання (управління). План будівництва лісовозних доріг установлюється у натуральних і грошових показниках. Будівництво магістральних доріг і віток може здійснюватися господарським способом і підрядними організаціями.
Відповідно до кошторису вартості будівництва магістральних доріг, віток, сезонних доріг і планових обсягів вивозки деревини підприємство установлює норму відрахувань від собівартості товарної продукції на будівництво доріг у розрахунку на кубометр вивезення деревини.
У кошторисі визначаються витрати на обсяг нового будівництва і продовження лісовозних доріг, які виконуються як власними силами, так і підрядчиком.
Відрахування на будівництво лісовозних доріг проводяться підприємством за розрахунковою нормою на обсяг вивезеної деревини і відноситься на собівартість продукції лісозаготівель.
Залишок невикористаних відрахувань на будівництво лісовозних доріг на кінець року переходить на наступний рік і є джерелом фінансування витрат на будівництво цих доріг в наступному році.
75. Для розрахунку кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат вихідними даними є:
структура організації управління цехами і підприємствами у цілому, їх штатні розписи;
норми витрат палива і енергії для опалення, освітлення та інших господарських потреб;
норми витрат матеріалів на утримання і ремонт будинків та споруд;
норми зносу малоцінного і швидкозношуваного господарського інвентаря;
норми амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів та нематеріальних активів;
кошторис витрат на поточний ремонт основних фондів;
кошторис витрат на охорону праці;
кошторис витрат на проведення випробувань, дослідів і досліджень;
розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;
кошторис витрат на винахідництво і раціоналізацію;
кошторис витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;
кошторис витрат на виробничу практику і підготовку кадрів;
норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, включаючи відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Фонду сприяння зайнятості населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт та заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду; відрахувань до Державного фонду сприяння конверсії; концесійні платежі за використання природних копалин; проценти за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від строку кредитування; за товарні і комерційні кредити; проценти за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг) тощо.
76. Кошторис інших виробничих витрат складається на підставі розрахунків витрат, пов'язаних із забезпеченням нормальної експлуатації виробів у споживачів, витрат на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це пердбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції.
77. Кошторис позавиробничих витрат складається для підприємств в цілому за статтями витрат.
Вихідними даними для розрахунку зазначеного кошторису є:
план поставки товарної продукції споживачам й умови її реалізації;
норми і нормативи матеріальних, трудових та грошових витрат на зберігання, навантаження, планування і транспортування продукції до станції відправлення;
договори і контракти із споживачами продукції, транспортно-експедиційними, страховими та посередницькими організаціями;
норми витрат на рекламу, експортне вивізне мито, митні збори; норми та відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, безплатно передані зразки і моделі; на представницькі витрати у ромірі до двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) у плановому році.
78. Для складання зведеного кошторису витрат на виробництво розробляється таблиця "Зведення витрат на виробництво", форму якої наведено згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (додається).
У першому розділі таблиці у рядках наводяться витрати на виробництво в плановому році за статтями витрат. Основою для визначення витрат цих показників є складені раніше розрахунки витрат на сировину і матеріали, паливо й енергію на технологічні цілі, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати; витрати на оплату праці; комплексні статті витрат. Одночасно з складанням цих витрат виділяються елементи витрат і суми витрат допоміжних виробництв, що не розподіляються за елементами.
Загальний підсумок першого розділу дорівнює загальній сумі витрат на виробництво в плановому році.
У другому розділі таблиці наводяться витрати допоміжного виробництва і транспортно-заготівельні витрати допоміжних цехів та виділяються елементи витрат у складі цих витрат.
Сума елементів витрат, виділених у першому і другому розділах, повинна дорівнювати загальній сумі витрат на виробництво в плановому році. Повинні також бути рівними витрати допоміжного виробництва, які розподілені в другому розділі за елементами витрат.
79. Загальна сума витрат у зведеному кошторисі витрат на виробництво включає не тільки витрати на виробництво товарної продукції, а й витрати, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, в тому числі напівфабрикатів власного виробництва, витратами майбутніх періодів і наданням послуг, що не включаються до валової продукції. Для визначення виробничої собівартості валової продукції необхідно:
1) із загальної суми витрат на виробництво виключити витрати на роботи (послуги), які не включаються до складу валової продукції:
будівельно-монтажні роботи, що виконуються промисловим персоналом підприємства для капітального будівництва, житлово-комунального господарства;
послуги заводського транспорту, що надаються стороннім організаціям і непромисловим господарствам підприємства;
лабораторні, проектні і науково-дослідні роботи, що виконуються для сторонніх організацій;
роботи, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, що відшкодовуються за рахунок коштів фонду розвитку виробництва, спеціальних асигнувань;
2) врахувати зміну залишків витрат майбутніх періодів. У разі збільшення залишку цих витрат сума приросту віднімається від суми витрат на виробництво, у разі зменшення - додається до неї;
3) врахувати зміну залишків подальших витрат. Приріст залишку подальших витрат додається до підсумку витрат на виробництво, зменшення - віднімається.
Сума, одержана після внесення зазначених вище змін, і являє собою виробничу собівартість валової продукції.
Для визначення повної собівартості товарної продукції до її виробничої собівартості додаються позавиробничі витрати.
Повна собівартість товарної продукції, обчислена виходячи із загальної суми витрат на виробництво, дорівнює плановій (повній) собівартості товарної продукції у зведеному розрахунку за техніко-економічними факторами, а також собівартості, підрахованій виходячи з планових калькуляцій окремих видів продукції і їх товарного випуску.
Для визначення повної собівартості продукції, що реалізується в плановому періоді, до повної собівартості товарної продукції додається (віднімається) зміна собівартості залишків нереалізованої товарної продукції на кінець базового планового року.