6.1.24. Розміщення складів для ЛЗР і ГР на територіях вантажних районів і матеріальних складів (баз) не допускається.
6.1.25. В усіх складських приміщеннях повинні бути вивішені таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, а також заборонні знаки: "Вогненебезпечно!" і "З вогнем не входити!".
6.2. Склади ЛЗР і ГР
6.2.1. На складах ЛЗР і ГР, які є частиною підприємств (промислових, транспортних тощо), норми зберігання нафтопродуктів і протипожежні вимоги до приміщень, пов'язаних із зберіганням та роздачею нафтопродуктів, а також до протипожежних розривів регламентуються чинними будівельними нормами.
6.2.2. Відкриті склади ЛЗР і ГР треба розміщувати на майданчиках з нижчою відміткою відносно виробничих будівель і території населених пунктів.
Резервуари повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Склади нафтопродуктів, які розташовуються на обгороджених майданчиках підприємств, не повинні мати окремої огорожі.
6.2.3. Територія складу ЛЗР і ГР повинна бути рівною, утрамбованою, посипаною піском, обгородженою, мати зовнішнє освітлення й утримуватися в чистоті. Місця, де були розлиті горючі рідини, повинні засипатися піском.
6.2.4. Для запобігання теплового впливу сонячного проміння наземні резервуари мають бути пофарбовані світлою фарбою.
6.2.5. На кожному резервуарі повинні бути вказані вид продукту, тип резервуара і максимальний рівень заповнення. Результати огляду резервуарів та іншого устаткування складів ЛЗР і ГР повинні записуватися в спеціальному журналі. Забороняється експлуатація резервуарів з наявністю підтікання і наскрізних отворів.
6.2.6. Земляне обвалування і загорожа повинні завжди бути в справному стані, площа всередині обвалування - спланована, посипана піском і утримуватися в чистоті. Пошкодження обвалування і перехідних містків треба негайно усувати.
6.2.7. При огляді резервуарів, відборі проб або проведенні замірів рівня рідини треба застосовувати пристрої, які виключають іскроутворення при ударах. Треба здійснювати нагляд за справністю блискавковідводів і заземлюючих пристроїв, перевіряти їх опір розтіканню електричного струму не рідше одного разу на рік. Вогнеперегороджувачі повинні перевірятися при температурі повітря вище нуля не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче нуля - не рідше двох разів на місяць.
6.2.8. Роботи з ремонту резервуарів треба проводити тільки після відокремлення від нього трубопроводу, відкриття всіх люків, ретельного очищення від залишків нафтопродуктів, відбору з резервуара проб повітря і проведення аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.
6.2.9. При наливанні нафтопродуктів наконечник шланга повинен бути опущений до дна цистерни.
Категорично забороняється наливати ЛЗР і ГР в резервуари, цистерни та іншу тару вільно спадаючою цівкою. Інструмент, який застосовується під час операції зливання або наливання, повинен бути виготовлений з металу, що не утворює іскор при ударах.
6.2.10. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.
6.2.11. Зливні і наливні трубопроводи та стояки підлягають регулярному оглядові і повинні своєчасно ремонтуватись.
6.2.12. У приміщеннях насосних станцій повинен здійснюватися постійний нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів, їх схеми повинні бути вивішені у встановлених місцях. Течі в сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів повинні негайно усуватися.
Перед початком роботи насосних станцій повинна бути включена припливно-витяжна вентиляція.
6.2.13. Ремонт електрообладнання, електромереж, зміну електроламп дозволяється виконувати тільки з відключеним електроживленням.
6.2.14. ЛЗР і ГР у тарі треба зберігати в будівлях (під навісами, на відкритих майданчиках), які мають нижчі відмітки до рівня землі, ніж відмітки виробничих цехів і населених пунктів.
Майданчики повинні мати огорожі (обвалування), які перешкоджають розтіканню рідини на випадок аварії.
6.2.15. Зберігати ЛЗР і ГР потрібно тільки в справній тарі. Укладку діжок у сховищі необхідно проводити обережно, не допускаючи їх ударів, і обов'язково пробками вгору.
6.2.16. Для розливання ЛЗР і ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними пристроями для виконання цих робіт.
6.2.17. На території складів ЛЗР і ГР забороняється:
- рух автомобілів, тракторів та іншого транспорту, не обладнаного спеціальними іскрогасниками, засобами пожежогасіння і заземлюючими пристроями;
- курити, а також застосовувати відкритий вогонь для освітлення та відігрівання замерзлих або застиглих нафтопродуктів, частин запірної арматури, трубопроводів тощо. Відігрівати їх потрібно тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском.
6.3. Склади зберігання небезпечних й особливо небезпечних вантажів
6.3.1. Небезпечні й особливо небезпечні вантажі треба зберігати у відповідності до вимог пожежної безпеки в разі сумісного зберігання речовин і матеріалів. При вході до кожного складу, відсіку або комори на помітному місці повинен бути вивішений список речовин, допущених до зберігання в даному приміщенні, а також вказаний вид вогнегасних засобів.
6.3.2. Складські приміщення з небезпечними й особливо небезпечними вантажами повинні бути розташовані на відстані не менш ніж:
- 35 м від шляхів організованого руху поїздів, виробничих і службових будівель;
- 50 м від місць масового перебування людей.
Стоянка автотракторної техніки на території складів не допускається.
6.3.3. Умови сумісного зберігання і розділення речовин та матеріалів, які належать до розряду небезпечних й особливо небезпечних, регламентуються додатком 7 до ГОСТ 12.1.004-91 і повинні суворо виконуватися.
6.3.4. Небезпечні й особливо небезпечні речовини та матеріали в пошкодженій тарі або упаковці, а також з іншими порушеннями, які можуть призвести до пожежі, вибуху й отруєння, приймати до навантаження або зберігання забороняється.
6.4. Склади лісоматеріалів
6.4.1. Лісоматеріали повинні бути укладені в штабелі за розробленими й узгодженими з відомчою пожежною охороною технологічними картами.
Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.
Розміри штабелів пиломатеріалів і шпал не повинні перевищувати за довжиною та шириною довжини дошки, шпали або бруска, а за висотою - 4 м.
Штабелі повинні формуватися в групи. Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 за граничної довжини групи - 50 м і за ширини - 15 м. Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 25 м.
6.4.2. Основа під штабелі пиломатеріалів, круглого лісу і шпал перед складуванням повинна бути очищена.
У разі чималих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.
6.4.3. До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ. У протипожежних розривах між штабелями не допускається складування лісоматеріалів, устаткування тощо. Розміщення пакетів лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел забороняється.
На територію складу дозволяється в'їзд тепловозів, обладнаних іскровловлювачами, і паровозів, працюючих на рідкому паливі.
6.4.4. У спекотну, суху і вітряну погоду територію, що межує зі штабелями і розриви між ними, рекомендується щодня поливати водою.
6.4.5. Не допускається зберігання на складі речовин і матеріалів, які не належать до профілю даного складу.
6.4.6. Оздоблення кабін мостових, консольних, козлових, вежових та інших кранів горючими матеріалами і зберігання в них змащувальних й обтиральних матеріалів забороняється.
6.4.7. Територія складу лісоматеріалів повинна бути в чистоті і періодично очищатися від кори, трісок та інших відходів деревини, а також сухої трави, листя, тополиного пуху.
6.5. Склади вугілля і торфу
6.5.1. Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені, обгороджені, освітлені й обладнані пожежними гідрантами. З майданчиків відкритого складування повинен влаштовуватися стік води за межі території складу. Грунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не можуть бути використані для підштабельних підставок.
Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків забороняється.
6.5.2. Забороняється розміщувати штабелі вугілля і торфу під різноманітними комунікаціями (газопроводом, електролінією) і над місцями проходження підземних споруд і комунікацій (тунелів, трубопроводів, кабелів).
6.5.3. Вугілля і торф різноманітних марок і видів повинні вкладатися в окремі штабелі. Забороняється складування знов привезеного вугілля в старі відвали вугілля, які пролежали понад один місяць.
6.5.4. Відстань між складеними штабелями вугілля повинна бути не менше 1 м при висоті штабеля не більше 3 м і не менше 2 м - при більшій висоті штабелів.
6.5.5. Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина підстави - 80 м, ширина - 15 м. Штабелі розміщують попарно, з розривами між кожною парою в 4 м і між суміжними парами не менше 20 м. Між торцями штабелів роблять розрив для кускового торфу 10 м, для фрезерного - 20 м. Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи - 200 м, ширина - 30 м.
6.5.6. При укладанні вугілля і торфу та їх зберіганні не повинно допускатися потрапляння в штабелі відходів деревини, ганчір'я, паперу, сіна.
6.5.7. Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно здійснювати систематичний контроль за їх температурою шляхом встановлення у відкосах штабелів контрольних залізних труб і термометрів.
6.5.8. При підвищенні температури вище 60 град.С необхідно ущільнити штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити розігріте вугілля (торф), негайно засипавши місце, що звільнилось, свіжим вугіллям (торфом) й ущільнити його.
6.5.9. Видалене зі штабелю розігріте вугілля охолоджується шляхом розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження допускається закладка такого вугілля назад у штабелі. Воно має бути використане в першу чергу.
6.5.10. Забороняється приймати на склад вугілля і торф з осередком самозаймання.
6.5.11. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо в штабелях не допускається. Вугілля, яке зайнялося, треба гасити водою тільки після вилучення з штабеля.
6.5.12. При виявленні займання брикетованого торфу в штабелях необхідно осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торф'яною масою, після чого розібрати уражену частину штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити сирим торфом й ущільнити.
6.6. Склади горючих газів (ГГ)
6.6.1. Балони з ГГ дозволяється зберігати в приміщеннях і на відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних променів.
6.6.2. Допускається розміщення групових балонних установок без протипожежних розривів тільки біля глухих негорючих стін будівель.
Зберігання групових балонних установок допускається в шафах або спеціальних будках з негорючих матеріалів.
6.6.3. Склади необхідно поділяти на відсіки. Кількість відсіків визначається у залежності від виду ГГ і можливості їх сумісного зберігання згідно з вимогами додатка 7 до ГОСТ 12.1.004-91.
В кожному ізольованому відсіці допускається розміщати не більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими газами. Загальна ємкість складу не повинна перевищувати 3000 балонів (у перерахунку на 40-літрові).
6.6.4. Балони, призначені для зберігання ГГ, повинні задовольняти вимогам Правил устаткування та безпечної експлуатації судин, працюючих під тиском. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.
6.6.5. Забороняється заповнювати ємкості скрапленими газами падаючими цівками. Налив повинен проводитися під рівень (шар) рідини, яка знаходиться у резервуарі, цистерні. Забороняється проводити зливно-наливні операції скраплених газів під час грозових розрядів.
6.6.6. Не допускається перевищення встановлених норм заповнення балонів газами.
Норма наповнення балонів газами і засоби її контролю повинні бути вказані в цеховій інструкції.
6.6.7. Балони з ГГ (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами.
6.6.8. У вибухонебезпечних приміщеннях станцій скраплених газів і в приміщеннях для зберігання балонів з ГГ повинні бути встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної концентрації газу в приміщенні. За відсутності зазначених приладів необхідно проводити лабораторний аналіз повітря на вміст у ньому газу не рідше одного разу за зміну.
Проби повітря для аналізу треба відбирати в нижній і верхній зонах приміщення.
6.6.9. При складуванні не можна допускати ударів балонів між собою, падіння балонів на підлогу.
6.6.10. У складах балонів з ГГ не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали і предмети.
6.6.11. Покриття підлоги складу і рампи повинно бути неіскроутворюючим та з негорючих матеріалів. Експлуатація закритих складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.
6.6.12. При перекантуванні балонів вручну забороняється братися за вентилі. Торкатися вентилів кисневих балонів і балонів зі стисненим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалом, які забруднені маслами та жирами, забороняється.
6.6.13. В складах повинні бути вивішені інструкції, правила, плакати щодо правил поводження з балонами. Розміщувати балони необхідно таким чином, що був забезпечений вільний доступ до них для термінової евакуації.
6.7. Контейнерні майданчики, сортувальні платформи по переробці великовагових вантажів
6.7.1. Майданчики та платформи повинні мати тверде покриття і проїзди, які забезпечують вільний під'їзд та розворот пожежних автомобілів.
6.7.2. Ширина смуги руху на прямих ділянках повинна бути не менше 4 м. При односторонньому розміщенні критих складів і платформ відстань від них до огорожі повинна бути не менше 16 м; при двосторонньому розміщенні відстань між складами повинна бути не менше 28 м. При тупиковому проїзді в кінці його необхідно передбачати майданчик для розвороту автомобілів у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше 15 м.
6.7.3. Майданчики і платформи повинні постійно бути в чистоті, суха трава з території повинна вчасно видалятися.
6.7.4. По фронту встановлених на майданчику контейнерів, а також великовагових вантажів через кожні 100 м влаштовуються і позначаються протипожежні розриви шириною не менше 5 м.
6.7.5. Ремонт мостових, козлових кранів та інших засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт з проведенням газоелектрозварювальних робіт повинен проводитися на відстані не ближче 20 м від місць установки контейнерів і вантажів.
6.7.6. На контейнерних майданчиках, сортувальних платформах і майданчиках по переробці великовагових вантажів забороняється:
- розпалювати вогнища, курити і користуватися відкритим вогнем;
- приймати від клієнтури порожні контейнери, не очищені від пакувальних відходів та іншого сміття;
- проводити маневрові роботи тепловозами, паровозами без іскрогасних пристроїв;
- загороджувати протипожежні розриви, проїзди, під'їзди і пожежні гідранти;
- зберігати ЛЗР і ГР.
7. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв'язку
7.1. Системи протипожежного водопостачання підприємств залізничного транспорту повинні цілодобово забезпечувати подачу води з необхідними витратами і тиском, при недостатньому тиску в мережі - обладнуватися насосами-підвищувачами.
Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів на водопостачальній мережі несуть керівники об'єктів, власники, орендарі.
7.2. Пожежні резервуари, водосховища, водопостачальна мережа, гідранти, спринклерні, дренчерні і насосні установки повинні бути в постійній готовності до використання, а пожежні насоси перевірятися на утворення необхідного тиску з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.
7.3. До природних пожежних водосховищ і гідрантів повинні бути влаштовані зручні під'їзди та пірси розмірами не менше ніж 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року.
7.4. Під час експлуатації штучних закритих пожежних водосховищ необхідно:
- влаштовувати на перехресті доріг стрілочні покажчики з написом "До водосховища N ___";
- стежити за рівнем води і поповнювати її, а при виявленні течі негайно вживати заходів до усунення причин;
- не допускати витрат води на господарські чи інші потреби;
- стежити за збереженням і справним станом відкосів, водозабірних пристроїв, проїздів та майданчиків біля водосховищ;
- не допускати засмічення водосховища сміттям і сторонніми предметами, у разі загнивання води її відкачувати, а водосховище очищати і заповнювати свіжою водою.
7.5. Поблизу місць розміщення пожежних гідрантів і водосховищ треба влаштовувати об'ємні зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивальних покрить покажчики з позначеннями на них:
- для пожежного гідранта - літерним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра водопроводу в міліметрах, виду водопроводної мережі (тупикова, кільцева);
- для пожежного водосховища - літерним індексом "ПВ", цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику поблизу водосховища.
7.6. Пожежні гідранти перевіряються відповідальними особами на працездатність двічі на рік з реєстрацією результатів перевірки в журналі встановленої форми. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір, очищені від бруду, криги і снігу, в холодний період року - утеплені, а стояки - звільнені від води.
7.7. В усіх приміщеннях пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання повинні знаходитися в опломбованих шафах, обладнані стволами та сухими, добре скатаними та примкнутими до крана та ствола пожежними рукавами, які необхідно не рідше одного разу на 6 місяців перемотувати.
На дверцях шафи пожежного крана із зовнішньої сторони необхідно вказати літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.
7.8. Підрозділи і допоміжні приміщення об'єктів повинні бути оснащені засобами гасіння пожеж і зв'язку для негайного виклику пожежної охорони.
7.9. Засоби зв'язку і сигналізації треба утримувати в справному стані, який забезпечує в будь-який час доби прийом та передачу сигналу про виникнення пожежі.
7.10. Категорично забороняється використання пожежної техніки й устаткування для потреб, не пов'язаних з навчанням пожежних формувань і гасінням пожеж.
7.11. Виїзна пожежна техніка й устаткування повинні постійно знаходитися в справному стані і розміщуватися в опалюваному приміщенні.
Відповідальність за стан і своєчасний ремонт пожежної техніки й устаткування та засобів зв'язку несе керівник об'єкта. Вогнегасники, які знаходяться у виробничих приміщеннях підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються під відповідальність (збереження) керівників цих підрозділів або осіб, які їх заміщають.
7.12. Порядок розміщення, обслуговування і застосування вогнегасників визначається інструкціями підприємств-виготовників, чинними нормативно-технічними документами і наступними вимогами:
- не допускається зберігати і застосовувати в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв.м вогнегасники із зарядом, який містить галоїдно-вуглеводневі сполучення;
- забороняється встановлювати вогнегасники на шляху евакуації, крім випадків розміщення їх у нішах;
- вогнегасники повинні розміщуватися в тумбі або шафі, які дозволяють визначити тип вогнегасників, що зберігаються в них, на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та від дверей на відстані, достатній для їх повного відкривання.
- в зимовий час при температурі нижче плюс 5 град.С пінні вогнегасники треба переносити в опалюване приміщення з вказівкою місця їх розміщення.
7.13. Засоби пожежогасіння і пожежний інструмент необхідно фарбувати згідно з державними стандартами.
7.14. Вимоги до пунктів стоянки та дільниць виїзду пожежних поїздів, порядку їх формування й утримання регламентуються Положенням про пожежні поїзди на залізничному транспорті.
8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж
8.1. Працівники залізничного транспорту у разі виявлення пожежі зобов'язані:
- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище) і вжити заходів щодо виклику на місце пожежі керівника підприємства або іншої компетентної посадової особи;
- вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі і збереження матеріальних цінностей.
8.2. Керівник підприємства або інша посадова особа, яка прибула до місця пожежі, зобов'язані:
- продублювати повідомлення про пожежу в пожежну частину;
- залучити до гасіння пожежі добровільну пожежну дружину об'єкта, довести подію до відома власника підприємства;
- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі існуючі сили та засоби;
- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
- припинити всі роботи (якщо це можливо за технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;
- здійснити, у разі необхідності, відключення електроенергії (за винятком живлення систем протипожежного захисту), зупинення пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, які сприяють запобіганню розвитку пожежі і задимленості будівлі;
- перевірити включення в роботу автоматичних систем протипожежного захисту (сповіщення людей про пожежу, пожежогасіння, протидимового захисту);
- здійснювати керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежної охорони з урахуванням специфічних особливостей об'єкта, що горить;
- забезпечити захист людей, які беруть участь в гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, ураження електрострумом, отруєнь, опіків;
- організувати зустріч пожежної охорони і надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до місця пожежі та в установці на водні джерела;
- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію матеріальних цінностей і забезпечити їхнє збереження;
- у разі необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші аварійно-рятувальні служби.
8.3. Після прибуття підрозділів пожежної охорони керівник об'єкта (підрозділу) або інша посадова особа, керуюча гасінням пожежі, поступає в підпорядкування керівника гасіння пожежі (КГП) і діє за його вказівками.
8.4. Представник об'єкта в оперативному штабі пожежогасіння зобов'язаний консультувати керівника гасіння пожежі про специфічні особливості об'єкта, що горить (його технології, небезпеку впливу на апарати та матеріали високої температури пожежі і продуктів горіння тощо).
Додаток N 1
до Правил пожежної безпеки на
залізничному транспорті
Рекомендована програма навчання заходам пожежної безпеки працівників залізничного транспорту
Ця програма визначає порядок організації і проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з працівниками залізничного транспорту.
Працівники підприємств залізничного транспорту під час прийому на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого розділом 1 цих Правил.
Особи, які влаштовуються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, до початку самостійного виконання робіт повинні пройти навчання з пожежно-технічного мінімуму, а після цього - постійно, один раз на рік - перевірку знань.
Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються за основною і суміжною професією (роботою).
Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а у структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів.
Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником підприємства (наказом чи відповідним положенням, яке опрацьовується на підприємстві та затверджується керівником).
Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів або перевірки знань, не дозволяється.
1. Протипожежні інструктажі
1.1. До протипожежних інструктажів належать вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.
1.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно прийнятими на постійну або тимчасову роботу, і з прибулими на підприємство у відрядження, на практику (навчання).
Інструктаж проводиться на підставі чинних на Укрзалізниці правил, інструкцій та інших нормативних актів з пожежної безпеки в спеціально обладнаному приміщенні фахівцем, на якого покладено ці обов'язки, і може поєднуватися зі вступним інструктажем з охорони праці.
Програма такого інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.
Особи, які інструктуються, повинні бути ознайомлені з:
- наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;
- чинними на об'єкті правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо підтримки протипожежного режиму;
- порядком куріння, застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;
- можливими причинами пожеж та запобіжними заходами щодо них;
- відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;
- місцем розташування об'єктової пожежної охорони (пожежного поїзда або команди) та найближчої пожежної частини;
- прийнятою системою (порядком) сповіщення людей про пожежу;
- діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної допомоги, евакуації людей, матеріальних цінностей та ін.);
- правилами користування первинними засобами пожежогасіння.
1.3. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.
Його повинні проходити:
- всі новоприйняті на постійну чи тимчасову роботу;
- переведені з інших структурних підрозділів підприємства;
- особи, які прибули на підприємство у відрядження для безпосередньої участі у виробничому процесі;
- будівельники сторонніх організацій, які виконують на підприємствах Укрзалізниці будівельно-монтажні, ремонтні чи інші роботи;
- учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстернях, лабораторіях та ін.
Програма проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу, відповідальним за протипожежний стан.
1.4. Програми для проведення вступного і первинного протипожежних інструктажів погоджуються з посадовою особою відомчої пожежної охорони, яка здійснює контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на підприємстві, або з начальником добровільної пожежної дружини.
1.5. Під час проведення первинного протипожежного інструктажу необхідно ознайомити працівників із:
- стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, устаткування, речовин і матеріалів, які використовуються в даному приміщенні чи певній споруді;
- можливими причинами виникнення пожеж і запобіжними заходами і діями щодо них (у тому числі в процесі роботи і після її завершення);
- правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, дільниці чи споруди, із зазначенням місця куріння, якщо це не забороняється;
- засобами зв'язку і місцем розміщення найближчого телефону;
- правилами утримання шляхів евакуації;
- призначенням наявних установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;
- місцем розташування первинних засобів пожежогасіння і правилами їх використання;
- діями в разі виникнення пожеж (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації та ін.).
1.6. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці не рідше одного разу на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.
1.7. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці чи в наданому з цією метою приміщенні:
- у разі введення в дію нових чи перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень і т.п.);
- у разі зміни технологічного процесу, використанні нового, заміні чи модернізації наявного пожежонебезпечного устаткування;
- на вимогу державних інспекторів пожежного нагляду або посадових осіб відомчої пожежної охорони, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадках пожежі і користуватися первинними засобами пожежогасіння.
Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному випадку окремо в залежності від причин, які викликали необхідність його проведення.
1.8. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з робітниками перед виконанням пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та ін.), при ліквідації аварій, стихійного лиха.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці, поїзда та ін.), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Первинний, повторний та позаплановий інструктажі закінчуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.
Після проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, в спеціальних журналах встановленого зразка згідно з додатком N З до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в закладах і організаціях України (далі - Типове положення про спеціальне навчання) робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж і тих, хто його проводив.
Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, який дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).
2. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) і перевірка знань працівників, залучених до робіт з підвищеною пожежною небезпекою
Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться з працівниками, які приймаються на роботу з підвищеною пожежною небезпекою:
- електрогазозварювальниками;
- особами, які будуть безпосередньо брати участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій з вибухопожежної небезпеки А і Б (відповідно до ВНТП 24-86);
- особами, які будуть виконувати роботи на установках, устаткуванні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини і матеріали, спроможні вибухати або горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і одне з одним та ін;
- працівниками складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;
- електриками, які працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах (відповідно до ПУЕ);
- іншими категоріями працівників, діяльність яких вимагає більш глибоких знань з питань пожежної безпеки і навиків у разі виникнення пожежі.
Під час навчання пожежно-технічному мінімуму у відповідності з Програмою теми 3, 4 і 5 в основному належить відпрацьовувати практичним шляхом з засобами пожежогасіння та зв'язку, які є на об'єкті.
Працівники у разі переводу з одного цеху до іншого повторно вивчають пожежно-технічний мінімум за темами 2, 4 і 5.
Пожежно-технічний мінімум проводиться з метою підвищення загальних пожежно-технічних знань працюючих, їх навчання правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництв (промивно-пропарювальні станції, шпалопросочувальні заводи, пункти зливання і наливання нафтопродуктів, пункти навантаження та розвантаження небезпечних, легкогорючих і цінних вантажів, цехи просочування і регенераційні, деревообробні цехи та ін.), глибшого ознайомлення з протипожежними заходами і діями в разі виникнення пожежі, напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.
Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного мінімуму, а також конкретний перелік робіт і спеціальностей, з яких проводиться таке навчання, встановлюються наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру і виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих та галузевих нормативних актів і цих Правил.
Заняття проводяться по групах з урахуванням фаху працівників.
Можливе проведення занять із запрошенням для їх проведення сторонніх фахівців, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються, і ліцензію на проведення таких занять за спеціальними програмами, або в установленому порядку на інших споріднених за технологією підприємствах, де є необхідні для цього умови та фахівці.
В таких випадках результати спеціального навчання фіксуються на підприємствах, де воно проводилося.
По закінченні вивчення програми пожежно-технічного мінімуму у тих, хто навчався, приймаються заліки, результати яких оформляються протоколом. Комісія для прийому заліків створюється наказом керівника. Її очолює заступник керівника (головний інженер) підприємства.
Допускається здача заліків за місцем навчання на інших підприємствах за участю в комісії представника адміністрації підприємства, яке відрядило працівників на навчання.
Працівники, які показали задовільні знання з питань пожежної безпеки, одержують посвідчення встановленого зразка (додаток N 4 до Типового положення про спеціальне навчання) і допускаються до роботи.
Звільнення від проходження навчання може надаватися особам, які на попередньому місці роботи вже проходили його за спеціальністю чи видом роботи, на яку їх приймають, і мають про це посвідчення. При цьому термін останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати одного року.
Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання на підприємстві, куди вони оформляються, можуть звільнятися від вступного і первинного протипожежних інструктажів. При навчанні на інших підприємствах працівники від таких інструктажів не звільняються.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні щороку проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки. Комісія з перевірки знань також створюється наказом керівника підприємства і її очолює один із його заступників чи головний інженер.
Допускається утворення декількох комісій, очолюваних заступниками керівників, при наявності на підприємстві самостійних структурних підрозділів.
Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розроблюється комісією та затверджується керівником підприємства.
Результати перевірки оформлюються протоколом. При незадовільному результаті перевірки працівники зобов'язані пройти її повторно протягом місяця. Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження спеціального навчання.
3. Програма проведення занять з пожежно-технічного мінімуму
На заняттях доцільно вивчити такі теми:
Тема 1 (2-4 години). Заходи пожежної безпеки на об'єкті.
Стисла характеристика виробництва (об'єкта) і його пожежної небезпеки. Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку". Загальнооб'єктові правила, інструкції, положення і накази з питань пожежної безпеки. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.
Основні причини пожеж: несправність устаткування, іскри електрогазозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, порушення правил користування інструментами й електронагрівальними приладами та ін.
Вимоги щодо утримання території, протипожежних розривів, джерел протипожежного водопостачання.
Дії робітників і службовців щодо виявлення порушень правил пожежної безпеки. Місце розташування і порядок виклику об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної частини.
Порядок організації, мета і завдання добровільної пожежної дружини.
Тема 2 (2-4 години). Заходи пожежної безпеки на робочому місці.
Характеристика пожежної небезпеки агрегатів та установок, які знаходяться в приміщенні (споруді). Дії персоналу у разі порушення режиму роботи устаткування, машин та апаратів. Протипожежний режим на робочому місці. Правила пожежної безпеки, встановлені для працівників даного приміщення, дільниці чи споруди.
Можливі причини виникнення пожеж. Дії персоналу при загрозі виникнення пожежі, аварії чи вибуху. Правила виключення установок та агрегатів, порядок зняття напруги з електроустановок, виклик аварійної допомоги та ін.
Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися при перебуванні на роботі, в процесі роботи і по її закінченні з метою попередження виникнення пожеж.
Тема 3 (1 година). Сповіщення про пожежу і виклик пожежної допомоги.
Встановлений на підприємстві порядок (система) сповіщення людей про пожежу.
Засоби зв'язку, сигналізації, існуючі на об'єкті і на робочому місці, розміщення найближчих апаратів телефонного зв'язку, сповіщувачів пожежної сигналізації, пристосованих для подачі звукових сигналів пожежної тривоги, системи сповіщення й управління евакуацією людей, порядок використання цих засобів у випадку виникнення пожежі.
Тема 4 (2 години). Засоби пожежогасіння, протипожежне устаткування й інвентар, порядок використання їх у разі пожежі.
Призначення і місцеперебування існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння, протипожежного устаткування та інвентаря (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, діжки з водою, ящики з піском, стаціонарні установки пожежогасіння та ін.).
Загальні поняття про пожежну сигналізацію, спринклерне і дренчерне устаткування та інші установки пожежогасіння (вуглекислотні, пінні, порошкові та ін.).
Порядок утримання існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння у літніх і зимових умовах. Правила використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентаря та устаткування.
Тема 5 (2 години). Дії під час пожежі.
Дії у разі виявлення на робочому місці чи на території об'єкта задимлення або пожежі. Порядок повідомлення про пожежу в пожежну охорону та інші аварійні служби. Організація зустрічі пожежних підрозділів. Відключення при необхідності устаткування, комунікацій, електроустановок і вентиляції.
Гасіння пожежі засобами пожежогасіння, існуючими на об'єкті, порядок включення стаціонарних вогнегасних установок, евакуації людей і матеріальних цінностей.
Дії після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги в прокладанні рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей і виконанні інших робіт за розпорядженням керівника гасіння пожежі).
Обов'язки членів добровільної пожежної дружини за табелем бойової обслуги.
Додаток N 2
до Правил пожежної безпеки на
залізничному транспорті
Рекомендована програма для підготовки членів добровільних пожежних дружин (команд) на об'єктах Укрзалізниці
1. Організаційно-методичні вказівки
1.1. Розроблена програма освітлює основні питання пожежної безпеки, які повинні знати члени добровільних пожежних дружин і команд (ДПД і ДПК).
Залежно від характеру процесу виробництва та його пожежної небезпеки керівникам об'єктів Укрзалізниці (надалі - об'єктів) треба вносити в програму відповідні зміни і доповнення для того, щоб члени ДПД (ДПК) мали достатньо знань і навичок щодо попередження та гасіння пожеж, виходячи з особливостей об'єкта.
1.2. Підготовка ДПД (ДПК) проводиться, як правило, у вільний від роботи час за розкладом, складеним на квартал та затвердженим адміністрацією об'єкта і узгодженим з відомчою пожежною охороною.
Дні занять визначаються особами, відповідальними за підготовку членів ДПД (ДПК), за узгодженням з керівником об'єкта.
1.3. Проведення занять доручається керівному складу ДПД (ДПК) і фахівцям об'єкта, які мають необхідні знання з питань, що вивчаються.
1.4. Заняття необхідно проводити конкретно і цілеспрямовано, відповідно до особливостей практичної роботи ДПД (ДПК) з попередження можливих пожеж та їх гасіння, враховуючи наявні засоби пожежогасіння і пожежно-технічного озброєння.
1.5. Члени ДПД (ДПК), включені до бойової обслуги на пожежних автомобілях і мотопомпах, додатково проходять підготовку під час чергувань.
Для членів ДПД (ДПК), які залучаються для підсилення бойової обслуги пожежного поїзда, проводиться ознайомлення з пожежним поїздом і його пожежно-технічним озброєнням.
Начальники ДПД (ДПК), водії, мотористи пожежних автомобілів (мотопомп), інші члени ДПД (ДПК) можуть проходити підготовку (навчання) у підрозділах державної пожежної охорони на договірних засадах.
До чергування у складі бойової обслуги на пожежних автомобілях і причіпних мотопомпах допускаються тільки ті члени ДПД (ДПК), які пройшли підготовку та здали заліки.
1.6. Правила пожежної безпеки необхідно вивчати безпосередньо на місцях (у цехах, виробничих приміщеннях, складах тощо), де керівник навчання повинен розповісти про пожежну небезпеку виробничих процесів і заходи по запобіганню пожежам.
1.7. Заняття по вивченню засобів пожежогасіння треба проводити безпосередньо на місці їх розміщення, а також у класі (куточку) пожежної безпеки з використанням наочних посібників.
1.8. Заняття з відпрацюванням обов'язків членів ДПД (ДПК) по табелю бойової обслуги треба проводити у відділеннях, при цьому особливу увагу звертати на порядок розподілу членів ДПД (ДПК) по робочих змінах, номерах бойової обслуги і закріплення основного пожежного обладнання та інвентаря.
З бойовою обслугою пожежних автомобілів і мотопомп потрібно не рідше одного разу в квартал практично відпрацьовувати навики пожежогасіння.
1.9. Основні правила й засоби гасіння пожеж вивчаються з членами ДПД (ДПК) безпосередньо в цеху (виробничому приміщенні) з урахуванням обставин, які можуть скластися під час реальної пожежі.
1.10. Після закінчення вивчення питань цієї програми з членами ДПД (ДПК) проводять підсумкове заняття з прийняттям від них заліків. Наступні заняття з пожежно-технічної підготовки проводяться у міру необхідності.
2. Програма підготовки членів ДПД (ДПК)
2.1. Навчальний план, який рекомендується для проведення занять з членами ДПД:
------------------------------------------------------------------
N | |Кількість
п/п| Найменування тем |відведених
| |годин
------------------------------------------------------------------
1. Організація роботи ДПД і ДПК 2
2. Правила підтримки протипожежного режиму на об'єкті.
Можливі причини виникнення пожеж на об'єкті і запо-
біжні заходи 8
3. Протипожежний режим на території підприємства.
Контроль за його дотриманням 2
4. Пожежна небезпека рухомого складу, можливі причини
виникнення пожеж у рухомому складі та заходи їх
попередження 4
5. Засоби пожежогасіння, зв'язку, пожежної сигналіза-
ції на рухомому складі і сповіщення про пожежу.
Відомості про автоматичний пожежний захист об'єкта 6
6. Обов'язки членів ДПД (ДПК) за табелем бойової
обслуги 4
7. Основні правила гасіння пожеж 4-6
8. Надання першої медичної допомоги 2
------------------------------------------------------------------
2.2. Зміст програми
Тема 1. Організація роботи ДПД і ДПК (2 години).
Закон України "Про пожежну безпеку", Положення про ДПД (ДПК), нормативні акти з питань організації роботи ДПД (ДПК). Пільги та заохочення, встановлені для членів дружини. Завдання ДПД (ДПК). Керівний склад, порядок зарахування в члени ДПД і виключення з них, організація роботи.
Тема 2. Правила підтримки протипожежного режиму на об'єкті. Можливі причини виникнення пожеж на об'єкті і попереджувальні заходи (8 годин).
Стисла характеристика виробництва (підприємства), конструктивних елементів будівель депо, цеху, складу тощо та їх пожежної небезпеки. Наявність умов виникнення і розповсюдження пожеж.
Пожежна небезпека, норми, місце і порядок зберігання сировини, реактивів, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва, паливномастильних матеріалів.
Вибухо- та пожежонебезпечні приміщення. Режим роботи пожежонебезпечних агрегатів й устаткування.
Виробничі трубопроводи, вентиляційні установки, інше інженерне устаткування, їх пожежна небезпека і заходи профілактики пожеж.
Зварювальні та інші вогненебезпечні роботи і вимоги пожежної безпеки під час їх проведення.
Пожежна небезпека електропроводки, нестандартних запобіжників та електроарматури, електродвигунів і електроагрегатів. Пожежна небезпека від оголених і пошкоджених електропроводів, штепсельних електророзеток, вимикачів, контактів, які іскрять. Пожежна небезпека від перевантаження і короткого замикання електропроводів та електроустановок. Пожежно-профілактичні вимоги до утримання та експлуатації електромереж і установок.
Пожежна небезпека місцевого і центрального опалення, систем опалення, а також приладів, які використовуються під час сушіння приміщень. Профілактичні вимоги до їх утримання та експлуатації.
Протипожежний режим на підприємстві. Дозволені місця для куріння та застосування відкритого вогню. Своєчасність прибирання горючих відходів. Вимоги до евакуаційних виходів та підходів до засобів пожежогасіння.
Вимоги до утримання приміщень у процесі роботи. Утримання робочого місця.
Протипожежний режим у складських приміщеннях, норми і порядок зберігання в них матеріальних цінностей. Правила поводження з вогненебезпечними речовинами та матеріалами під час їх зберігання.
Загальні відомості про найбільш поширені причини пожеж на підприємствах залізничного транспорту, в тому числі необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, виробничого устаткування, порушення правил користування електронагрівальними приладами, іскри від електрогазозварювальних робіт тощо. Випадки пожеж, які мали місце на підприємстві.
Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.
Тема 3. Протипожежний режим на території підприємства. Контроль за його додержанням (2 години).
Постанови, розпорядження, правила, інструкції, накази та інші нормативні акти, які визначають протипожежний режим на території підприємства. Попереджувальні написи і плакати з питань додержання встановлених протипожежних правил.
