- залишати у транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи;
- підігрівати двигуни відкритим вогнем;
- використовувати відкриті джерела вогню для освітлення;
- залишати після закінчення роботи оглядові канави не очищеними від промасленого ганчір'я, розлитих ЛЗР і ГР;
- влаштовувати оглядові канави в гаражі, де передбачається зберігання автомобілів на газовому паливі.
2.8. Зарядні станції, стоянки електрокар і автонавантажувачів
2.8.1. Зарядження тягових стартерних акумуляторних батарей проводиться у спеціально призначених для цієї мети приміщеннях. Стаціонарні установки кислотних акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам п.4.4 ПУЕ.
2.8.2. З боку живлення зарядних приладів змінним струмом повинно бути передбачено блокування відключення зарядного приладу в разі припинення роботи вентиляції.
2.8.3. Тягові акумуляторні батареї можуть заряджатися або безпосередньо на електрокарах, або на помостах зі зняттям батарей. В'їзд електрокар до зарядного приміщення і їх стоянка дозволяється тільки на час заряджання.
2.8.4. При кількості електрокар до 6-ти тягові акумуляторні батареї дозволяється заряджати в окремих приміщеннях з природною вентиляцією або у загальних виробничих вибухобезпечних приміщеннях при розміщенні в одному місці не більше 2-х електрокар або батарей за умови зарядки батарей під місцевими вентиляційними пристроями.
Місця заряджання батарей повинні розташовуватися біля зовнішніх стін з віконними отворами, а також мають бути огороджені.
2.8.5. Підключення акумуляторних батарей до зарядних приладів повинно виключити можливість іскроутворення. Процес зарядки необхідно постійно контролювати спеціальними приладами.
2.8.6. Стоянка електрокар та автонавантажувачів здійснюється у гаражі, під навісами і на спеціальних майданчиках.
2.8.7. При виїзді електрокар та автонавантажувачів із гаража необхідно перевіряти герметичність паливної та гідравлічної систем, стан електрообладнання. Несправний транспорт до експлуатації не допускається.
2.8.8. Під час перевезення горючих рідин у тарі і вантажів у горючій упаковці використання автонавантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників не допускається.
2.8.9. У зарядному приміщенні забороняється:
- проводити ремонт акумуляторів та інших приладів;
- проводити паяльні роботи, різання металів, зварювальні та інші вогневі роботи.
2.9. Лабораторії
2.9.1. Працівники лабораторій зобов'язані знати показники пожежної небезпеки хімічних речовин і матеріалів, які використовуються, та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.
2.9.2. Ширина проходів між лабораторним устаткуванням повинна бути не менше 1 м.
Робочі поверхні столів і витяжних шаф повинні мати негорюче покриття з бортами, які перешкоджають розливу рідин.
Стелажі витяжних шаф для зберігання хімічних речовин і матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів.
2.9.3. Припливно-витяжна вентиляція (ПВВ) лабораторій повинна включатися за 15-20 хв до початку роботи з шкідливими та вибухо- і пожежонебезпечними речовинами і виключатися через 20-30 хв після закінчення роботи з ними.
2.9.4. Всі роботи з ЛЗР, ГР та речовинами, спроможними виділяти вибухо- і пожежонебезпечні пари і гази, необхідно проводити тільки в справних витяжних шафах при включеній вентиляції.
2.9.5. Переміщення і зберігання ЛЗР, ГР та шкідливих речовин повинно проводитися згідно з вимогами ГОСТів і ТУ.
2.9.6. Лужні метали треба зберігати під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну) у металевих банках або контейнерах.
2.9.7. Балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими горючими газами розміщуються за межами будівель у металевих шафах, біля глухих стін або стін між вікнами. Шафи повинні мати отвори або жалюзійні грати.
2.9.8. Приміщення лабораторій повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами. На кожне приміщення опрацьовується інструкція щодо заходів пожежної безпеки.
2.9.9. В лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР і горючі гази, необхідно передбачити централізовану подачу їх на робочі місця в герметично закритій пожежобезпечній тарі.
На робочих місцях кількість цих речовин не повинна перевищувати змінну норму. Вони повинні зберігатися в металевих ящиках або шафах.
2.9.10. Повітроводи з витяжних шаф і їх стіни треба очищати від пожежонебезпечних відкладень не рідше одного разу на місяць.
2.9.11. Світильники, встановлені всередині витяжних шаф, повинні бути виконані згідно з вимогами ПУЕ. Вимикачі, штепсельні розетки, трансформатори потрібно розміщувати поза межами витяжних шаф.
2.9.12. Відпрацьовані ЛЗР і ГР необхідно збирати в спеціальну герметичну тару, яка в кінці робочого дня видаляється з приміщення для регенерації або утилізації.
2.9.13. Апарати і ємкості, в яких проводилися роботи з ЛЗР і ГР, після закінчення досліджень повинні негайно промиватися пожежобезпечними розчинами.
2.9.14. Проведення робіт на експериментальних установках, де застосовуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини і матеріали, дозволяється тільки після прийняття їх в експлуатацію спеціальною комісією, призначеною наказом по об'єкту.
2.9.15. В лабораторіях забороняється:
- проводити роботи у витяжній шафі при наявності в ній матеріалів і устаткування, які не стосуються операцій, що виконуються;
- цілодобове зберігання ЛЗР, які мають низьку температуру кипіння;
- зберігати зріджене повітря і кисень в одному приміщенні з ЛЗР, жирами і кислотами;
- відлучатися з робочого місця і залишати без нагляду запалені горілки та інші нагрівальні прилади;
- використовувати вогонь для виявлення витікання газу з газопроводу і газових приладів;
- користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією.
2.10. Обчислювальні центри
2.10.1. Планувальні рішення будівель і приміщень обчислювальних центрів (ОЦ) повинні відповідати проектній документації, розробленій на підставі чинних нормативних документів.
2.10.2. Сховища інформації ОЦ (приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок, дисків) повинні розташовуватися у відокремлених приміщеннях, обладнаних стелажами і шафами з негорючих матеріалів.
2.10.3. Установками газового автоматичного пожежогасіння обладнуються приміщення ОЦ відповідно до чинних норм за спеціальним переліком. Інші приміщення обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією та пересувними (переносними) вуглекислотними вогнегасниками згідно з чинними нормами, але не менше 2-х у приміщенні.
2.10.4. Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також у суміжних з ними приміщеннях не допускається розміщення приміщень категорій А і Б з вибухопожежної небезпеки. Приміщення категорії В повинні відділятися від залів ЕОМ протипожежними стінами.
2.10.5. Фальшпідлоги в приміщеннях ОЦ повинні бути виконані з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості 0,5 години). Простір під підлогами необхідно поділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. Комунікації у місцях перетинання ними діафрагм прокладаються у спеціальних обоймах, а щілини зашпаровуються негорючими матеріалами.
2.10.6. Для миття деталей треба застосовувати негорючі препарати. Знезжирювання та миття вузлів із застосуванням ЛЗР і ГР допускається тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
У разі необхідності проведення дрібного ремонту або проведення технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо у машинному залі і неможливості застосування негорючих засобів для миття, дозволяється мати в машинному залі не більше 0,5 л ЛЗР в пожежобезпечній тарі.
2.10.7. Приміщення, у яких розташовуються персональні ЕОМ і дисплейні зали, де застосування автоматичного пожежогасіння необов'язкове, треба обладнати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично припустимої концентрації вогнегасної речовини.
2.10.8. Персональні комп'ютери після закінчення роботи вимикаються з джерел електропостачання.
2.10.9. Очищення від пилу вимірювальної апаратури, вузлів та агрегатів ЕОМ, кабельних каналів і простору під підлогою повинно проводитися не рідше одного разу на квартал.
2.10.10. Система вентиляції ОЦ повинна бути обладнана приладами, які забезпечують автоматичне вимикання її при пожежі, а також вогнезатримувальними клапанами.
2.10.11. В приміщеннях ОЦ забороняється:
- розміщати шафи для зберігання матеріалів у машзалах ЕОМ;
- зберігати перфокарти, перфострічки та інші носії інформації, запасні блоки в залах ЕОМ;
- проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ у машинному залі;
- залишати без нагляду включену в мережу радіоелектронну апаратуру, яка використовується для вимірювань і контролю за ЕОМ;
- застосовувати плівку на нітрооснові;
- використовувати групові розетки на горючих панелях й електронагрівальні прилади;
- користуватися відкритим вогнем;
- встановлювати ящики з плівками і перфострічками в проходах, на евакуаційних виходах, біля приладів опалення.
3. Вимоги пожежної безпеки до технологічних процесів для заводів та депо по ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу
3.1. Вимоги пожежної безпеки, спільні для заводів та депо по ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу
3.1.1. Загальні вимоги
3.1.1.1. Технологічні процеси необхідно проводити у відповідності з регламентами та іншою, затвердженою у встановленому порядку, нормативно-технічною і експлуатаційною документацією.
3.1.1.2. Технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним і мати захисні пристрої, що обмежують масштаб і наслідки пожежі. Обладнання, в якому застосовуються пожежо- і вибухонебезпечні речовини і матеріали, повинно відповідати конструкторській документації.
3.1.1.3. При проведенні й організації технологічних процесів треба здійснювати:
- постійний контроль за роботою систем автоматизації і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних процесів;
- контроль стану повітряного середовища виробничого приміщення;
- заміну пожежонебезпечних речовин на негорючі або важкогорючі;
- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.
3.1.1.4. У технологічних процесах знежирення і зняття фарби з поверхні кузовів рухомого складу повинні застосовуватися пожежобезпечні розчини та препарати.
Якщо пожежобезпечні розчини і препарати не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки виробів, допускається застосування відповідних ЛЗР і ГР за умови точного додержання вимог пожежної безпеки.
3.1.1.5. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, повинні бути обладнанні автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:
- включення в роботу звукової і світлової сигналізації;
- включення аварійної вентиляції;
- зупинку компресорів, насосів та інших апаратів або включення в роботу аварійних засувок (відсікаючих клапанів), які припиняють надходження у технологічне устаткування і комунікації виробничого приміщення пожежонебезпечних речовин;
- викидання горючих газів і пари або зливання ЛЗР та ГР з аварійного технологічного устаткування за межі виробничого приміщення або подачу флегматизаторів у технологічне устаткування і комунікації.
Приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
3.1.1.6. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні створювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища.
3.1.1.7. Аварійне зливання ЛЗР та ГР із апаратів повинно забезпечуватися аварійними ємкостями, що розташовуються за межами виробничої будівлі, або піддонами з бортами (при невеликій кількості ЛЗР і ГР), що обмежують розлив ЛЗР і ГР по підлозі виробничого приміщення при аварійних ситуаціях.
3.1.1.8. Збірні та аварійні ємкості для ЛЗР і ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, зв'язаними з витратними та запасними ємкостями.
3.1.1.9. Обладнання для зливання ЛЗР та ГР із стаціонарних апаратів у випадку аварії або пожежі повинно бути справним. Засувки ліній аварійного зливання повинні мати розпізнавальні знаки, а підходи до них бути вільними.
3.1.1.10. Профілактичний огляд, планово-попереджувальний і капітальний ремонти технологічного устаткування повинні здійснюватися у терміни згідно з відповідними графіками, з урахуванням заходів щодо забезпечення вибухопожежобезпеки, передбачених проектом, технологічним регламентом, технічними умовами.
3.1.1.11. Технологічне обладнання, апарати і трубопроводи, в яких обертаються речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази і пил, повинні бути герметичними.
Не допускається виконувати виробничі операції на обладнанні з несправностями, що можуть стати причиною виникнення пожежі, а також при вимкнених контрольно-вимірювальних приладах, за якими визначаються технологічні параметри.
3.1.2. Виробництва із застосуванням ЛЗР і ГР
3.1.2.1. Переливання ЛЗР і ГР у роздавальних, розливних і розфасувальних приміщеннях повинно бути механізоване, здійснюватися за допомогою насоса або сифона та проводитися на піддонах із кольорових металів з бортиками висотою не менше 0,05 м тільки у спеціальну тару з кришками (пробками), що щільно закриваються. Переливання ЛЗР і ГР вільно падаючою цівкою, а також їх відпускання у скляну чи поліетиленову тару забороняється.
Швидкість заповнення і спорожнення не повинна перевищувати загальної пропускної спроможності встановленого на тарі дихального пристрою.
Замірювання рівня рідини у резервуарах (ємкостях) і відбір проб повинен проводитися у світлий час доби. Забороняється замірювання рівня та відбір проб ручним способом під час грози, закачування або відкачування ЛЗР і ГР.
Забороняється переливання ЛЗР і ГР на складах для зберігання нафтопродуктів.
3.1.2.2. Тара (ємкості) для зберігання, перевезення, використання на робочих місцях та збирання відходів ЛЗР і ГР повинна виготовлятися з матеріалів, що виключають іскроутворення та забезпечують електростатичну безпеку, і мати кришки, які щільно закриваються.
3.1.2.3. Перевезення ЛЗР і ГР повинно здійснюватися з додержанням вимог ГОСТів або ТУ на ці речовини.
ЛЗР і ГР повинні надходити в справній тарі з повним комплектом супровідної документації, оформленої у встановленому порядку.
3.1.2.4. На робочих місцях дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у кількості не більше змінної потреби, яка встановлюється для кожного підрозділу головним технологом підприємства.
3.1.2.5. Не використані протягом робочої зміни ЛЗР і ГР повинні видалятися до комор або складів підрозділу. Дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у металевих шафах (ящиках), обладнаних місцевою вентиляцією.
На внутрішній стороні кришки шафи (ящика) необхідно вказати найменування і загальну кількість ЛЗР та ГР, яка допускається до зберігання.
Проходи до місць зберігання ЛЗР і ГР повинні бути вільними.
3.1.2.6. Ступінь захисту вентиляційного й електричного обладнання, приладів у приміщеннях при роботах з ЛЗР і ГР вибирається за ПУЕ та відомчими нормативними документами.
3.1.2.7. Робочі поверхні столів і витяжних шаф при роботах з ЛЗР та ГР повинні бути негорючими і мати бортики.
Витяжні шафи повинні утримуватися у справному стані. Користуватися шафами з розбитим склом або неефективно працюючою вентиляцією забороняється.
3.1.2.8. В місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР забороняється проведення вогневих робіт та застосування іскроутворювального інструмента.
3.1.2.9. Обладнання й електроустановки повинні мати захист від електростатичної небезпеки у відповідності з вимогами ПУЕ. Обтиральні матеріали повинні застосовуватися тільки з бавовняних і льняних тканин.
3.1.2.10. У місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР повинні бути засоби пожежогасіння.
Місця підтікання ЛЗР і ГР необхідно засипати піском або тирсою без використання металевих лопат і совків.
3.1.2.11. Тару, яка вивільнилась, треба зберігати поза межами виробничого приміщення.
3.1.3. Виробництва із застосуванням полімерних матеріалів
3.1.3.1. Технологічні процеси й устаткування виробництва повинні задовольняти вимогам розділу 3.1.1 цих Правил.
3.1.3.2. Стіни, стелі і внутрішні комунікації виробничих приміщень повинні мати гладку, легку для очищення поверхню. Підлоги приміщень та робочий інструмент повинні виключати іскроутворення.
3.1.3.3. У приміщеннях пресування деталей і їх механічної обробки повинні виконуватися вимоги для вибухопожежонебезпечних приміщень категорії Б.
3.1.3.4. Зовнішні поверхні прес-форм і нагрівальних плит повинні мати теплову ізоляцію. Температура поверхні обладнання під час роботи не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 45 град.С.
3.1.3.5. Напруга на стаціонарних нагрівальних плитах не повинна перевищувати 36 В.
3.1.3.6. Перевірку, профілактичний огляд та очищення обладнання і повітроводів витяжних систем необхідно проводити за графіком, який затверджується керівником об'єкта.
3.1.3.7. Місцеві всмоктувачі вентиляційних систем, що видаляють пожежонебезпечний пил, повинні мати заземлення і бути обладнаними захисними сітками або магнітовловлювачами.
3.1.3.8. Комори для зберігання прес-матеріалів треба розміщувати в ізольованих приміщеннях. Запас прес-матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби. Місця для розтарювання повинні бути обладнані місцевою вентиляцією. Прес-порошки мають бути в тарі постачальника або в металевій тарі з кришками, які щільно закриваються.
3.1.3.9. Для миття і знежирювання поверхонь виробів, деталей і пресформ треба застосовувати негорючі миючі засоби.
3.1.3.10. Пожежонебезпечне пилоутворювальне устаткування й апарати повинні бути герметичними.
3.1.3.11. Поверхні електродвигунів, світильників, проводки і розподільного обладнання повинні періодично очищатися від горючого пилу.
3.1.3.12. Аналіз запилення та загазування треба проводити згідно з графіком, затвердженим керівником підрозділу, а також після зміни технологічного процесу і ремонту устаткування.
3.1.3.13. Приміщення повинні обладнуватися первинними й автоматичними установками пожежогасіння, а також пожежної сигналізації згідно з затвердженим переліком.
3.1.4. Деревообробні виробництва
3.1.4.1. Технологічне обладнання деревообробних виробництв, прилади опалення і електрообладнання треба очищати від пилу, стружки та інших горючих матеріалів кожної зміни, а будівельні конструкції і світильники - не рідше одного разу на два тижні.
Камери для збирання пилу і циклони повинні бути постійно закритими, а зібрані в них відходи деревини вчасно видалятися. Не можна допускати перевантаження циклонів та забруднення відходами виробництва території в місцях їх розміщення.
Для вилучення відходів деревообробні верстати повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.
3.1.4.2. Під час експлуатації й обслуговування устаткування повинні вживатися заходи для виключення підтікання і розливу масла та просочення ним дерев'яних конструкцій.
3.1.4.3. Необхідно сурово дотримуватися термінів змащування частин устаткування і підшипників.
3.1.4.4. Розігрівати клей необхідно парою або електроприладами з водяною "лазнею". Клеєварки необхідно розміщувати в ізольованому приміщенні або у відведеному для цього безпечному місці. Клей на основі синтетичних смол та легкогорючих розчинників необхідно зберігати в негорючих ящиках.
3.1.4.5. Приміщення з петролатумними ваннами необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією, а ванни - місцевими відсмоктувачами.
Для кожної сушарки треба встановлювати гранично допустиму норму завантаження матеріалами і її температурний режим роботи.
В усіх сушарках терморадіаційного типу з безупинним рухом матеріалів (виробів) необхідно передбачати автоматично відключення системи обігрівання у разі раптової зупинки конвеєра.
3.1.4.6. У деревообробних підрозділах забороняється:
- зберігати лісоматеріали в кількості, яка перевищує змінну потребу;
- залишати по закінченні роботи не прибрану продукцію, стружки, тирсу, пил деревини, масло, оліфу, лаки, клей та інші горючі речовини і матеріали;
- експлуатувати лісопильні рами, круглопильні, фрезерні та інші верстати й агрегати в разі торкання пилами огорож, перекосу рами, ослаблення і неправильної підгонки повзунів, несправних систем охолодження та змащення, нагрівання підшипників понад 70 град.С, вимкнення систем місцевої вентиляції або за їхньої відсутності, а також при порушенні герметичності повітроводів;
- залишати електроустановки під напругою.
3.1.5. Проведення фарбувальних робіт
3.1.5.1. Приміщення фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсмоктувачів від фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного фарбування, сушильних камер, ділянок знежирювання тощо.
Забороняється здійснювати фарбувальні роботи з відключеною системою вентиляції. Необхідно передбачати захисне блокування, котре виключає подачу матеріалів (або стисненого повітря) до розпорошувальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.
3.1.5.2. Підлоги приміщень фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути з негорючих і неіскроутворювальних матеріалів, легко очищатися і бути стійкими до розчинників.
3.1.5.3. Забороняється:
- проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;
- об'єднувати між собою загальну витяжну вентиляцію, локальні відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи приміщень фарбоприготувальних відділень;
- захаращувати фарбоприготувальні відділення і фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральними матеріалами тощо;
- залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;
- готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;
- застосовувати лакофарбувальні матеріали і розчинники невідомого складу, а також речовини та матеріали, на які відсутні показники їх пожежної небезпеки.
3.1.5.4. Лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:
- у коморах при фарбоприготувальному відділенні в кількості, яка не перевищує тридобової потреби (дозволяється зберігати лакофарбувальні матеріали безпосередньо у фарбоприготувальному відділенні без влаштування окремої комори, якщо змінна потреба у цих матеріалах не перевищує 300 кг);
- у цеховій коморі - в кількості, яка не перевищує змінну потребу;
- на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємкість фарбоприготувального бака або стандартної фляги (40 л). Тара повинна мати кришки, які щільно закриваються.
3.1.5.5. Фарбувальні роботи, що виконуються способом розпилення лакофарбувальних матеріалів, повинні проводитися у фарбувальних камерах, виконаних з негорючих матеріалів і обладнаних гідрофільтрами або іншими ефективними пристроями очищення.
Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщуватися поза фарбувальними камерами.
Фарборозпилювачі повинні мати заземлення.
3.1.5.6. При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис "Вогненебезпечно! Високий тиск". Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення треба вилучати і промивати не рідше одного разу на тиждень.
3.1.5.7. У разі фарбування виробів в електростатичному полі високої напруги роботи мають проводитися у спеціальній огородженій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі камери можуть влаштовуватися лише для проходження транспортних засобів з виробами, що фарбуються.
Конструкція підвісок для виробів на конвеєрі має бути такою, щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися.
В електрофарбувальному обладнанні необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилювальних пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвеєр нерухомий, а також відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.
3.1.5.8. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвеєра поблизу камери треба встановлювати кнопки "Стоп", місце розміщення яких повинно бути відоме всьому персоналу.
3.1.5.9. Для зняття остаточного заряду з високовольтного устаткування після вимкнення високої напруги електрофарбувальні камери оснащують автоматичними розрядниками, які повинні бути виконані відповідно до класу зони по ПУЕ.
3.1.5.10. У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах необхідно передбачати захисне блокування для припинення подачі теплоносія та зупинки конвеєра в разі відключення вентиляції.
Забороняється застосовувати у сушильних камерах пальники інфрачервоного випромінювання.
3.1.5.11. Сушильні камери необхідно теплоізолювати негорючими матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45 град.С). Нагрівальні прилади повинні мати захист від потрапляння на них крапель лакофарбувальних матеріалів.
3.1.5.12. Сушильні камери повинні бути обладнані відповідними електричними датчиками температур. Регулювання температури повинно здійснюватися автоматично.
3.1.5.13. Під час сушіння пофарбованих виробів в електросушильних камерах забороняється:
- експлуатувати сушарку з несправними електродвигунами;
- підвищувати температурний режим і збільшувати час перебування виробів у камері понад встановлений регламентом;
- здійснювати сушіння виробів без попереднього стікання з їх поверхні надмірної кількості лаку або фарби.
3.1.5.14. У кожному підрозділі пофарбування повинен бути розроблений графік очищення фарбувального устаткування, кабін, вентиляційних камер і повітроводів, апаратів та установок від осілих лаків і фарб.
Витяжні повітроводи повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).
Проведення робіт з очищення фіксується у спеціальному журналі із зазначенням дати, часу проведення і прізвища працівника з обов'язковим контролем за якістю очищення особою, відповідальною за пожежну безпеку підрозділу.
3.1.5.15. Після закінчення роботи необхідно очистити фарборозпилювачі і шланги від залишків лакофарбових матеріалів.
Фарбувальні камери очищаються від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція).
Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер очищаються не рідше одного разу за зміну від фарби, що плаває на поверхні води, і не рідше одного разу на тиждень - від осілої фарби.
Огляд та очищення форсунок гідрофільтрів необхідно здійснювати один раз на добу.
3.1.5.16. Очищення підвісок при конвеєрному пофарбуванні проводиться не рідше двох разів на тиждень.
3.1.5.17. Для підвищення якості очищення камер від осілої фарби та лаку їх стінки рекомендується покривати тонким шаром тавоту або суміші ПС-40. Під час очищення поверхні від осілої нітрофарби не можна допускати ударів по металевих конструкціях. Для запобігання іскроутворенню робочий інструмент повинен бути виготовлений з металу, який не утворює іскор.
3.1.5.18. Під час пофарбування виробів технологічне й електричне обладнання повинно бути заземлене і мати захист від статичної електрики. На повітроводах систем місцевих відсмоктувачів повинні бути встановлені металеві перемички.
3.1.5.19. Пролиті на підлогу лакофарбувальні матеріали і розчинники треба негайно прибирати.
Прибирання епоксидних лакофарбувальних матеріалів необхідно проводити за допомогою паперу, а після цього ганчір'ям, яке просочене ацетоном або етилцелозольвом, після чого промити теплою водою з милом.
Миття підлог, стін й устаткування горючими розчинниками забороняється.
3.1.6. Виробництва з наявністю верстатів, ковальсько-пресового і штампувального устаткування, які містять масла в системах гідроприводу, змащення й охолодження
3.1.6.1. До виробництв з верстатами, ковальсько-пресовим та штампувальним устаткуванням, які містять масла у системах гідроприводу, змащення й охолодження, вимоги пожежної безпеки аналогічні вимогам до виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР.
Розміщення верстатів й устаткування повинно відповідати проекту і забезпечувати безпечну евакуацію людей при пожежі.
3.1.6.2. Планово-попереджувальний ремонт і технічне обслуговування повинно проводитися у встановлені терміни. Робота на несправних верстатах й устаткуванні при наявності підтікання масла з систем гідроприводу, змащення й охолодження не дозволяється.
3.1.6.3. Промивання гідробаків, фільтрів та інших вузлів і деталей в органічних розчинниках допускається у ваннах, які поміщено в шафах з витяжною вентиляцією.
Заміна масла в гідробаках здійснюється пересувними насосами з герметичної тари. Пролите масло повинно бути прибране, а система гідроприводу перевірена на герметичність.
3.1.6.4. Ступінь захисту корпусів електродвигунів, приладів, шаф та електричних світильників повинна відповідати класу П-1а по ПУЕ, а кабелі та проводи - мати оболонку з матеріалів, які не розповсюджують горіння. Застосування неізольованних проводів забороняється.
3.1.6.5. Верстати, які містять масла, повинні обладнуватися піддонами, що можуть вмістити весь обсяг масла, а приміщення цехів - засобами пожежогасіння згідно з чинними нормами.
3.1.7. Сушильно-просочувальні відділення
3.1.7.1. Сушильно-просочувальні відділення треба розміщувати в окремому приміщенні, ізольованому від сусідніх приміщень протипожежними перегородками. Приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, а електроустановки - відповідати класу приміщень В-1а за ПУЕ.
3.1.7.2. На сушильно-просочувальні відділення поширюються вимоги пожежної безпеки для виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР, а також фарбувальних робіт.
3.1.7.3. Розведення просочувального лаку розчинниками до робочої в'язкості і подача його в робочі ємкості повинні здійснюватися по трубопроводах централізовано з лакоприготувального приміщення.
Граничний ступінь заповнення робочих ємкостей повинен зазначатися у технологічному регламенті і місцевій інструкції.
3.1.7.4. Автоклави для просочування обмоток якорів і пофарбування полюсних котушок способом занурення повинні мати спеціальне укриття з витяжною вентиляцією. Обсяг повітря, яке видаляється, повинен бути достатнім для розбавлення випарів розчинників до концентрації, що не перевищує 20% нижньої межі вибуховості.
3.1.7.5. Для аварійного зливання з автоклавів та лакоприймачів просочувальних і лакофарбувальних матеріалів повинен влаштовуватися за межами будівлі підземний резервуар.
3.1.7.6. В сушильно-просочувальному відділенні повинен встановлюватися сигналізатор довибухонебезпечної концентрації парів розчинників, який забезпечує автоматичний і ручний пуск аварійної вентиляції.
3.1.7.7. Для обмеження розливання рідини при пошкодженні устаткування повинні встановлюватися швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також обладнано приямок з робочими ємкостями, який розраховано на максимальну кількість рідини, що витікає з найбільшого за обсягом автоклава.
3.1.7.8. Вимоги до сушильних камер викладені в розділі 3.1.5 цих Правил. Природне сушіння пофарбованих полюсних котушок треба проводити у витяжних шафах (камерах), обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
3.1.8. Регенераційно-просочувальні відділення
3.1.8.1. Приміщення регенераційно-просочувальних відділень повинні обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією.
3.1.8.2. Приготування масла, просочування підбивних матеріалів і польстерів проводиться у металевих баках з кришками, які щільно закриваються.
3.1.8.3. Сушильні камери для підбивних матеріалів і польстерів обладнуються паропроводом.
Сортування цих матеріалів проводиться на спеціальних столах, обладнаних витяжною вентиляцією.
3.1.8.4. Під спускними кранами роздавальних баків встановлюються металеві деки. Пролиті у них горючі рідини повинні регулярно видалятися.
3.1.8.5. ЛЗР, які застосовуються як розчинники, дозволяється зберігати у металевій тарі з герметичними кришками у кількості не більше змінної потреби.
3.1.8.6. У приміщеннях і на території регенераційно-просочувального відділення забороняється:
- залишати без нагляду у сушильних камерах підбивні та інші матеріали;
- зливати масло з цистерни у баки по відкритих лотках;
- встановлювати і зберігати сторонні предмети і матеріали;
- курити і застосовувати відкритий вогонь.
3.2. Вимоги пожежної безпеки під час проведення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу
3.2.1. Тяговий рухомий склад (ТРС)
3.2.1.1. У депо і пунктах технічного обслуговування локомотивів (ПТОЛ) повинні бути первинні засоби пожежогасіння у кількості, визначеній чинними нормативними документами. Розливання масла та палива в кузові локомотива чи поблизу нього не допускається.
3.2.1.2. При підзарядженні акумулятормих батарей електровозів на ремонті в кузовах повинна бути включена примусова вентиляція. Кришки акумуляторних ящиків, люки і заливні пробки батарей повинні бути відкриті.
3.2.1.3. У разі проведення ремонту тепловозів і дизель-поїздів дизельне паливо та масло необхідно зливати в спеціально встановлені ємкості.
3.2.1.4. Під час проведення зварювальних робіт у кузові ТРС необхідно обладнати робоче місце первинними засобами пожежогасіння і встановити захисні екрани з негорючого матеріалу.
Виконувати зварювальні роботи на паливних баках і резервуарах дозволяється після вилучення із них залишків горючих рідин й очищення їх водними розчинами технічних миючих засобів з наступною перевіркою на відсутність вибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР.
Вогневі роботи проводяться тільки з оформленням наряду-допуску згідно з додатком 5 до Правил пожежної безпеки в Україні.
Не допускається проведення зварювальних робіт на щойно пофарбованому рухомому складі.
3.2.1.5. Пофарбування кузова зсередини повинно проводитися при включеній примусовій вентиляції.
3.2.1.6. Очищення та знежирювання деталей гідропередачі і дизеля органічними розчинниками, перевірка паливної апаратури та її ремонт повинні проводитися на стендах і у ваннах, обладнаних місцевими відсмоктувачами або витяжними шафами.
3.2.1.7. Пофарбування ТРС необхідно проводити в окремих ізольованих стійлах у відповідності з вимогами розділу 3.1.5 цих Правил.
При виконанні ремонту ПР-3 допускається фарбування локомотива щіткою у загальному приміщенні цеху з дотриманням правил пожежної безпеки і при наявності первинних засобів пожежогасіння. При цьому вибухонебезпечна зона від поверхні пофарбованих вузлів ТРС приймається рівною 5 м. Проводити роботи із застосуванням відкритого вогню допускається на відстані не ближче 15 м від неї.
Місце зварювальних робіт треба обгороджувати захисними екранами, висота яких повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між екраном і підлогою - не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1 х 1 мм.
3.2.1.8. На виробничих дільницях повинні бути відведені місця для куріння, позначені відповідними вказівними знаками. У відділеннях ремонту паливної апаратури, фільтрів, акумуляторних батарей, просочувальному, фарбувальному, столярному та відділеннях з горючими матеріалами не допускається застосовувати відкритий вогонь і курити. На дверях цих приміщень повинні бути вивішені відповідні заборонні знаки.
3.2.2. Вантажні вагони
3.2.2.1. Вантажні вагони і контейнери, які подаються для ремонту в депо, повинні бути ретельно очищені від залишків вантажів, а цистерни - очищені, промиті розчином гарячої води з технічними миючими рідинами, пропарені і провентильовані.
Дані лабораторного аналізу повітряного середовища мають бути підтвержені відповідними документами.
3.2.2.2. Колії ремонту вагонів повинні регулярно очищатися від горючих відходів, які необхідно збирати в металеві ящики з кришками.
3.2.2.3. Зберігання горючих матеріалів, які застосовуються для ремонту вагонів, повинно проводитися у спеціально відведених місцях з додержанням протипожежних розривів від будівель та споруд.
3.2.2.4. У вагонних депо і на коліях відчіпного ремонту вагонів забороняється:
- в'їзд локомотивів у складальні цехи і розміщення вагонів з діючими приладами опалення;
- безвідчіпний ремонт завантажених вагонів із застосуванням електрогазозварювальних робіт без дозволу особи, яка відповідає за пожежну безпеку;
- ремонт у депо і на ремонтних коліях котлів цистерн та інших спеціальних ємкостей з-під ЛЗР і ГР без їх попереднього очищення від залишків нафтопродуктів;
- відігрівання паяльними лампами або факелами зливного обладнання цистерн;
- підігрівання відкритим вогнем мастила і розігрівання залишків в'язких нафтопродуктів під час зливу їх з цистерн або бітумних напіввагонів;
- стоянка автомобілів та автодрезин у складальних цехах;
- зварювальні роботи на рухомому складі, завантаженому небезпечними вантажами, а також на відстані ближче 5 м від щойно пофарбованих місць на вагонах.
3.2.2.5. Під час зовнішнього огляду цистерн з нафтопродуктами і вагонів з небезпечними вантажами необхідно користуватися акумуляторними ліхтарями, вмикання та вимикання яких повинно проводитися на відстані не менше 10 м від місця огляду.
3.2.3.2. Рефрижераторні вагони (секції) та автономні рефрижераторні вагони
3.2.3.1. Розкриття холодильної установки повинно проводитися тільки після відкачування холодоагента з частини, що відкривається.
3.2.3.2. Під час огляду компресора необхідно користуватися тільки переносними лампами напругою до 36 В або акумуляторними ліхтарями.
3.2.3.3. Витікання холодоагента з холодильної установки повинно усуватися негайно. Підтягування болтів, повна або часткова заміна сальникової набивки і запірної арматури допускаються тільки після зниження тиску холодоагента в пошкодженій ділянці до атмосферного з відключенням її від основної магістралі.
Заповнення холодоагентом системи треба виконувати тільки зі сторони низького тиску з категоричною забороною підігрівання балонів.
3.2.3.4. Перед проведенням вогневих робіт з апаратів і трубопроводів необхідно вилучити холодоагент, а внутрішні порожнини сполучити з атмосферою.
3.2.3.5. Ремонт гумового покриття підлоги у вагонах повинен проводитися в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
Електроустановки повинні відповідати класу приміщення В-1а за ПУЕ.
Гумовий клей і розчинники в кількості не більше змінної потреби повинні зберігатися у металевих ємкостях із кришками, які щільно закриваються.
Під час проведення ремонтних робіт у загальному приміщенні цеху вибухонебезпечна зона приймається рівною 5 м від місця їх проведення. У зазначеній зоні забороняється проведення робіт з іскроутворювальним інструментом, куріння і вогневі роботи, а також повинні виконуватися вимоги п.3.2.1.7 цих Правил.
3.2.3.6. На депо і пункти технічного обслуговування рефрижераторних секцій і АРВ поширюються вимоги розділу 3.1.1, а також вимоги для тягового рухомого складу, вантажних і пасажирських вагонів з аналогічних позицій ремонтних робіт.
3.2.4. Пасажирські вагони
3.2.4.1. Ремонт труб опалення, калориферів, розширювачів, інших вузлів і деталей, розміщених у просторі над стелею та важкодоступних місцях, із застосуванням вогневих робіт повинен проводитися після їх демонтажу і тільки поза межами вагона.
3.2.4.2. Вогневі (зварювальні) роботи безпосередньо на вагонах треба проводити у відповідності з технологічними картами і правилами їх проведення.
3.2.4.3. Фарбувальні роботи всередині вагона допускається проводити тільки щіткою при провітрюванні вагона за допомогою механічної вентиляції.
3.2.4.4. Місця для малярних робіт по фарбуванню вагонів повинні розташовуватися в окремих ізольованих приміщеннях і відповідати вимогам розділу 3.1.5 цих Правил. Допускається у складальному цеху фарбування щіткою кінцевих стін вагонів і тамбурів, грунтування кузовів, при цьому радіус вибухонебезпечної зони від пофарбованих і грунтованих поверхонь приймається рівним 5 м. У зазначеній зоні куріння, застосування відкритого вогню та проведення вогневих робіт забороняється.
3.2.4.5. Перед початком робіт з підзарядження акумуляторних батарей, встановлених на вагонах, повинні бути виставлені попереджувальні знаки "Курити заборонено!" і "Вогненебезпечно!".
Підзарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих акумуляторних ящиках і заливних пробках батарей.
3.2.4.6. У цехах депо забороняється:
- використовувати металеві конструкції вагонів у ролі зворотнього проводу при проведенні електрозварювальних робіт;
- проводити вогневі роботи поблизу акумуляторних ящиків;
- користуватися відкритим вогнем поблизу щойно пофарбованих вагонів і для освітлення всередині вагонів;
- ставити у депо вагони з незагашеними котлами;
- фарбувати котли і котельні відділення під час роботи топки;
- проводити зварювальні роботи на вагонах у цеху профілактичного огляду;
- фарбувати вагони при непрацюючій або несправній вентиляції;
- застосовувати газо-бензорізальні апарати для зрізання болтів і заклепок;
- видаляти шляхом обпалювання стару фарбу на кузовах вагонів.
4. Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації рухомого складу
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Рухомий склад парку залізничного транспорту, що перебуває в експлуатації, повинен відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у державних, галузевих та інших нормативних актах.
4.1.2. Перелік відповідальних осіб за забезпечення пожежної безпеки на рухомому складі та їх обов'язки викладено в розділі 1.2 цих Правил, а також у відповідних інструкціях щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі.
4.1.3. Забороняється випускати в експлуатацію після проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомий склад, який не має повного комплекту первинних засобів пожежогасіння, з несправними установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також несправними аварійними виходами та системами димовидалення у пасажирських вагонах.
4.1.4. Керівники депо і ремонтних заводів повинні забезпечити виконання вимог пожежної безпеки при проведенні ремонтів КР-1, КР-2 та поточного ремонту рухомого складу в повному обсязі і не допускати його до експлуатації з несправностями, що можуть призвести до виникнення пожежі, та у випадках невиконання робіт щодо модернізації пожежонебезпечних вузлів та засобів пожежогасіння.
4.1.5. Забороняється захаращувати проходи, тамбури й виходи у пасажирських вагонах, вагонах дизель- та електропоїздів, перевозити в них небезпечні вантажі (легкозаймисті рідини, гази, вибухові й отруйні речовини тощо), палити у невстановлених місцях.
4.1.6. Електропечі, електрокалорифери, вентиляційні канали, надстельовий простір тамбурів, шафи з електроапаратами та інші пожежонебезпечні вузли й обладнання повинні бути очищені від пилу, горючих матеріалів і сміття. Періодичність очищення встановлюється у залежності від особливостей експлуатації рухомого складу.
4.1.7. Робітники і службовці, пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, локомотивні і поїзні бригади повинні проходити спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до цих Правил.
4.1.8. Обов'язки локомотивної бригади на шляху прямування і при гасінні пожежі визначаються Інструкцією щодо забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та в мотор-вагонному рухомому складі.
4.2. Тепловози і дизель-поїзди
4.2.1. Дизельні приміщення тепловозів і дизель-поїздів, апаратні камери, акумуляторні батареї, кабіни машиністів та інші вузли локомотивів і дизель-поїздів повинні вчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.
Терміни очищення встановлюються технологічним регламентом або інструкціями щодо забезпечення пожежної безпеки.
У кабінах машиністів повинні бути встановлені попільниці в зручних для обслуговуючої бригади місцях. Викидати у вікна незагашені цигарки та сірники забороняється.
4.2.2. Електричні машини, апарати й обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.
4.2.3. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
4.2.4. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати й обладнання повинні бути нанесені знаки, які зазначають їх ступінь захисту відповідно до встановлених стандартів.
4.2.5. Входи кабелів, проводів, клемні рейки, перехідні коробки і виходи з них повинні виконуватися із застосуванням ущільнення з негорючих матеріалів і гільз.
З'єднання, відгалуження й окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції. Струм втрат ізоляції з'єднань повинен бути не більшим струму втрат ізоляції цілих жил проводів і кабелів.
При знеструмленні окремих ділянок електричного кола проводи повинні бути від'єднані від клем з обох сторін. Від'єднані кінці треба ізолювати і закріпити, щоб уникнути їх доторкання до частин інших електричних кіл та рухомих деталей.
4.2.6. Електричні проводи, деталі і вузли електричного обладнання, розміщені у місцях можливого впливу на них масла або палива, повинні мати покриття з маслостійких фарб або бути захищені кондуїтами, кожухами тощо.
4.2.7. Електропечі закритого виконання повинні бути закріплені й ізольовані від конструкцій з горючих матеріалів покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 10 мм.
4.2.8. У дизель-поїздах та електропоїздах внутрішні поверхні тамбурних шаф з електрообладнанням, камери електрокалориферів і канали калориферного опалення упродовж 1,5 м від камер повинні бути ізольовані покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше 5 мм.
4.2.9. Під час експлуатації електрокалориферів необхідно систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення від забруднень і стежити за тим, щоб транзитні канали, по яких подається нагріте повітря, не мали отворів, за винятком каналів, призначених для подавання повітря у салон.
4.2.10. Гнучкі з'єднання вентиляційних каналів електродвигунів та інших систем, а також захисні рукави силових кабелів повинні бути виконані з негорючих або важкогорючих матеріалів.
4.2.11. Під час поточних ремонтів і технічного обслуговування повинна проводитися очистка дахів локомотивів від нафтопродуктів; глушителів й іскрогасників - від нагару, а також перевірка й очистка дренажних труб тепловозів і дизель-поїздів.
4.2.12. Підтікання масла і палива у трубопроводах, на дизелях, компресорах, редукторах та інших вузлах не допускається. При появі підтікання масла або палива треба негайно усунути пошкодження, а нафтопродукт видалити з допомогою ганчір'я. Чисті і замащені обтиральні кінці повинні зберігатися окремо в металевих ящиках з кришками, які поміщаються у встановлені місця службових відділень або в підкузовні спеціальні ящики.
4.2.13. Змащувальні матеріали повинні зберігатися у металевих ємкостях (бідонах, маслянках тощо) з щільно закритими кришками.